Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/85/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них:; рішень, ухвалених за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2019. Зареєстровано: 24.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2019.
Дата набрання законної сили: 23.05.2019
Номер судового провадження: П/9901/85/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		17 квітня 2019 року 
		Київ
		справа №9901/85/19
		адміністративне провадження №П/9901/85/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		Головуючого судді Юрченко В.П.,
		Суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Пасічник С.С., Хохуляка В.В.
		секретар судового засідання  - Титенко М.П.,
		за участю:
		представник відповідача         - Карлаш Д.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним, нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		          18.02.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України), Громадської ради міжнародних експертів, у якому вона просила: 
		- визнати протиправним, нечинним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №65/вс-19 від 21.01.2019, яким встановлено, що  "Рішення про те, що кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 відповідає критеріям, визначеним статтею 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", не набрало установленої цією статтею кількості голосів. Визнати кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 такою, що припинила участь в оголошеному комісією 02.08.2018 конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду".
		-   зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України і Громадську раду міжнародних експертів на спеціальному спільному засіданні вирішити питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", та про її подальшу участь в оголошеному Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 02.08.2018 конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом у рішенні. Визначити відповідачам розумний строк виконання рішення суду, який не перевищує двадцяти днів із дня набрання рішенням суду законної сили. 
		На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що приймала участь у конкурсі на заміщення вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду. 12 та 14 листопада 2018  року вона склала іспит, що включав в себе анонімне письмове тестування та виконання практичного завдання. За результатами першого етапу кваліфікаційного оцінювання "Іспит" набрала 143,75 балів та продовжила участь в конкурсі.
		На другому етапі конкурсу 28.12.2018 на її електронну адресу надійшов лист від Громадської ради міжнародних експертів, який містив ряд запитань, відповіді на які було надано 02.01.2019 (граничний строк, - 03.01.2019). 09.01.2019 відбулось друге засідання Громадської ради міжнародних експертів у рамках проведення конкурсу до  Вищого антикорупційного суду, на якому було прийнято рішення про ініціювання спеціального спільного засідання відносно неї  щодо відповідності критеріям, визначеним у частині четвертій статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд".
		15.01.2019 на її електрону адресу надійшла інформаційна записка голови Громадської ради міжнародних експертів ОСОБА_3 щодо її анкети на посаду судді Вищого антикорупційного суду, в якій були висловлено його занепокоєння щодо її доброчесності і практичних навичок, які він хотів би розглянути на спеціальному засіданні ВККС України і Громадської ради міжнародних експертів.
		21.01.2019 на відповідному засіданні ВККС України та Громадської ради міжнародних експертів було прийнято оскаржуване нею рішення в даній справі, з яким вона не згодна, так як таке є незаконним і необґрунтованим. Цим Рішенням грубо порушене її суб'єктивне право на участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду відповідно до правил, встановлених законами України і прийнятими на їх реалізацію актами ВККСУ. Конкурс передбачає певну процедуру кваліфікаційного оцінювання, за наслідками якого вона мала шанс перемогти і отримати рекомендацію ВККС України про призначення на посаду судді.  
		При цьому вважає, що вказане рішення ВККС України було прийнято на основі отриманої від  Громадської ради міжнародних експертів неперевіреної інформації, а сама Громадська рада міжнародних експертів  вийшла за межі наданих їй повноважень, так як керувалась необґрунтованими припущеннями.      
		          Зокрема, твердження, що вона придбала у власність квартиру лише за 147120,00 грн. а ринкова ціна була значно вищою, і це викликає обґрунтований сумнів щодо її доброчесності є недостовірним з огляду на те, що для порівняння об'єктів нерухомості Громадською радою міжнародних експертів  використовувались дані оголошень продаж подібних квартир за 2018 рік (придбання квартири було у 2014 році); локація таких об'єктів абсолютно різна (різні райони міста); квартири є повністю пристосованими до житла (одна із запропонованих до порівняння квартир Громадською радою міжнародних експертів  продавалась із меблями); квартири є різними за площами та обсягами кімнат (дві квартири із запропонованих є 3-кімнатні). Власну квартиру вона придбала в забудовника, яка складалась із 2-х кімнат, і без будь-яких наявних умов для проживання в ній одразу, про що було повідомлено Громадську раду міжнародних експертів та ВККС України.   
		Для підтвердження вказаної позиції Вищій кваліфікаційній комісії суддів України надавались первинні документи щодо підтвердження придбання нею саме квартири вартістю 147120,00 грн., однак такі не були розцінені, а в основу оскаржуваного рішення покладена неправдива інформація, що надана Громадською радою міжнародних експертів. Тому, обґрунтування сумніву щодо її доброчесності є незаконним та неправомірним.  
		Прийняття до уваги висновків, викладених в інформаційній записці ОСОБА_3 (голова Громадської ради міжнародних експертів), а саме по запитаннях 7 та 8 виходять за межі вимог Закону України "Про Вищий Антикорупційний суд", оскільки звернення нею до суду із позовом в інтересах малолітньої дитини, жодного сумніву щодо її доброчесності,тим більше практичних навичок не здатне викликати, які вона успішно підтвердила під час виконання письмового тестування в рамках першого етапу "Іспит". Занепокоєння ОСОБА_3, які були викладені у інформаційній записці взагалі не були озвучені на засіданні ВККС України. 
		Таким чином, Громадська рада міжнародних експертів при здійсненні повноважень, наданих їм Законом України "Про Вищий антикорупційний суд" в рамках частини четвертої статті 8, свідомо вийшла за їх межі, порушивши вказані норми з точки зору застосування до неї як кандидата сумнівів, які виникли без достатніх і необхідних для того фактичних підстав, які не обґрунтовані будь-якою інформацією, що підтверджена допустимими і достовірними документами, а також застосування до неї показника "надійність", який не передбачений Законом України "Про Вищий антикорупційний суд". 
		Що стосується самого спеціального спільного засідання ВККС України і Громадської ради міжнародних експертів, воно також було проведене з порушенням Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням ВККСУ 13.10.2016 № 81/зп-16, так як вона була поставлена в нерівні умови в частині надання необхідного часу для надання відповідей на запитання, які зачитувались з інформаційної записки Громадської ради міжнародних експертів, які за часом, як і запитання членів ВККС України, тривали значно довше. Вказане свідчить, що ВККС України навіть не слухала надані нею відповіді, тобто були створені штучні умови, за яких вона була позбавлена можливості висловити свою позицію в достатній мірі з питань зазначених у інформаційній записці Громадської ради міжнародних експертів, що вказує на порушення принципу рівності перед законом.  
		           22.02.2019 провадження за вказаним позовом ухвалою Верховного Суду відкрито,  та призначено її до розгляду в судове засідання на 27.03.2019 о 09:30 год., яке було відкладено до 17.04.2019 до 09:30.
		          У судове засідання позивач не з'явилась, надавши клопотання про розгляд справи у її відсутності.
		Представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні письмовому відзиву, де зазначив, що  Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 186/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, з яких 27 посад суддів до Вищого антикорупційного суду та 12 посад суддів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. ОСОБА_2 звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Вищого антикорупційного суду та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 7 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років. Дослідивши подані кандидатом ОСОБА_2 разом із заявою про допуск до участі у конкурсі документи, Комісія дійшла висновку, що Позивач відповідає вимогам до кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, та вирішила допустити останню до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів зазначеного суду, прийнявши рішення від 08 жовтня 2018 року № 105/вс-18. Рішенням Комісії від 27 грудня 2018 року № 325/зп-18 затверджено результати складеного іспиту під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття 27 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, згідно з якими ОСОБА_2 отримала 143,75 бала. Цим же рішенням ОСОБА_2 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди". 13 грудня 2018 року Комісія передала Громадській раді міжнародних експертів копії досьє 153 кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати цього ж суду, зокрема й копію досьє кандидата ОСОБА_2, яка надала згоду Громадській раді міжнародних експертів на повний і безпосередній доступ до матеріалів її досьє. Громадською радою міжнародних експертів ініційовано розгляд питання її відповідності критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" на спеціальному спільному засіданні шляхом подання до Комісії відповідного повідомлення, яке містить, зокрема, інформаційну записку про кандидата. Так, в інформаційній записці наведено обставини, які, на думку Громадської ради міжнародних експертів, викликали обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд". 21 січня 2019 року на спеціальному спільному засіданні Комісії та Ради розглянуто питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2.  критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII. Позивачем стосовно наведених в інформаційній записці обставин надано усні та письмові пояснення, а також підтверджувальні документи. Зокрема, ОСОБА_2 не спростовувала про те, що 147      120 грн. були сумою, значно меншою вартості квартири, порівняно з вартістю такої самої квартири на відкритому ринку на час її придбання. Вона посилалася на те, що підписала договір купівлі-продажу від 06.05.2014, в якому дослівно зазначалося, що згідно зі звітом оцінки, підготовленим ТОВ "Фавор", вартість цієї квартири становить 147120,00 грн., порядок сплати якої 50% в день підписання договору, а решту (50%) до 31.12.2014. ОСОБА_2 не надала жодного рекламного чи іншого відповідного матеріалу стосовно вартості квартири на той час. У своїй доповіді Громадська рада міжнародних експертів зазначила, що еквівалент 147120,00 грн. становив 12500 доларів США. Кандидат ОСОБА_2 поставила під сумнів точність цієї суми в доларах США, заявивши, що вона є значно вищою. Втім, 06.05.2014 курс обміну валют становив 11,70 грн. за долар США. Звідси виливає, що кандидат сплатила 50% ціни в сумі близько 6      287 доларів США. Курс долара США 31 грудня 2014 року становив 15,76 грн. Звідси випливає, що кандидат сплатила ще близько 4      667 доларів США. Отже, загальна сума, сплачена кандидатом, становила близько 11000 доларів США.  Кандидат не надала жодних документів, які б засвідчували сплату в сумі, що відповідала зазначеній нею ціні придбання. Вказане залишає обґрунтований сумнів у дійсній вартості квартири та у тому, чи насправді кандидат сплатила за квартиру більше ніж задекларувала. Дії кандидата щодо подання заяви в інтересах своєї малолітньої дитини до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, в якому вона обіймала посаду судді та її виправдання таких дій (спір був не між дитиною та її чоловіком, а саме між нею та чоловіком з питання надання дозволу на виїзд дитини за кордон без його супроводу), а також її посилання на Конвенцію про права дитини суперечать Цивільному процесуальному кодексу України, згідно приписів якого підсудність цивільних справ, у яких однією із сторін є суд або суддя цього суду, визначається ухвалою судді суду вищої інстанції без виклику сторін. Вказане залишає обґрунтований сумнів щодо її доброчесності та практичних навичок. Стосовно порушення порядку автоматизованого розподілу справ в Уманському міськрайонному суді Черкаської області ОСОБА_2 в письмових поясненнях зазначала, що на той час вона нічого про це не знала. Під час спеціального спільного засідання кандидатка підтвердила свої письмові пояснення і повідомила, що вона працювала в іншій будівлі суду та не мала жодного відношення до системи автоматичного розподілу справ. Таким чином, за результатами спеціального засідання, заслухавши доповідача - члена Ради, кандидата на посаду судді, дослідивши інформаційну записку про кандидата, надані ним усні та письмові пояснення, інші обставини, обговорені під час засідання, у членів Комісії та Ради лишилися обґрунтовані сумніви щодо відповідності ОСОБА_2 критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд". На спільному засіданні, за результатами голосування членів Комісії та Громадської ради міжнародних експертів рішення щодо відповідності кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 критеріям, визначеним статтею 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", не набрало установленої цією статтею кількості голосів, що  стало підставою для прийняття спірного у даній справі рішення. Приймаючи дане рішення, Комісія, у відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з дотриманням процедури та передбачених частиною другою статті 2 КАС України критеріїв для його прийняття, а тому твердження ОСОБА_2 про те, що Комісією прийнято рішення, з порушенням процедури та визначених частиною другою статті 2 КАС України критеріїв для його прийняття є безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.  Позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення Комісією її прав, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. 
		Громадська рада міжнародних експертів явку свого представника у судове засідання не забезпечила. 
		          Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2019 вирішено закрити провадження в цій справі щодо позовних вимог до  Громадської ради міжнародних експертів.
		Заслухавши доповідь головуючого судді, представника відповідача, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, Суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.
		          Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
		          Рішенням Комісії від 02.08.2018 № 186/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 39 вакантних посад суддів в Вищий антикорупційний суд, з яких 27 посад суддів у Вищому антикорупційному суді та 12 посад суддів - в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.           
		          Заявою від 07.09.2018 (зареєстрована 10.09.2018, вх. № 32дж-561/18) ОСОБА_2 звернулася до Комісії із проханням про допуск до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Вищого антикорупційного суду та проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати в ньому правосуддя як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 7 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років. 
		          Згідно із протоколом розподілу між членами Комісії від 10.09.2018 заяву позивача було розподілено на члена ВККС України ОСОБА_7 Протоколом повторного розподілу між членами Комісії  заяву позивача було розподілено на ВККС України ОСОБА_8 Підстава, - рішення Комісії від 12.12.2018 № 314/зп-18.
		          Комісією 08.10.2018 ухвалено рішення № 105/вс-18, яким, серед іншого, вирішено допустити ОСОБА_2 до проходження кваліфікаційного оцінювання. 
		          Рішенням Комісії від 27.12.2018  № 325/зп-18 затверджено результати іспиту, складеного під час кваліфікаційного оцінювання, згідно з якими ОСОБА_2 отримала 143,755 бала. Відповідно до цього ОСОБА_2 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" в межах оголошеного 02.08.2018 конкурсу до Вищого антикорупційного суду. 
		Згідно з вимогами частини першої статті 9 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" рішенням ВККС України від 06.11.2018 №249/зп-18   призначено 6 членів Громадської ради міжнародних експертів.
		У зв'язку із чим, ВККС України передала Громадській раді міжнародних експертів копії досьє 153 кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати цього ж суду, зокрема й копію досьє кандидата  ОСОБА_2, яка надала згоду Громадській раді міжнародних експертів на повний і безпосередній доступ до матеріалів її досьє.  
		Судом встановлено, що на електронну пошту ОСОБА_2 від Секретаріату Громадської ради міжнародних експертів направлено лист, до якого долучений вкладенням окремим документом в якому поставлено 8 запитань, на які мають бути надані відповіді, підтверджені належними документами не пізніше 17:00 год. 03.01.2019.   
		Питання 1, 5,6, 7, 8 були наступного змісту: 
		" 1. У декларації за 2015 рік Ви вказали, що 06.05.2014 придбали квартиру у м. Умань загальною площе. 57,7 кв.м вартістю 147120 грн. (що еквівалентно 12      500 доларів на момент купівлі). 
		Чи погоджуєтесь Ви із цим твердженням? Якщо ні, чому.
		Якщо так, будь ласка поясніть, чому задекларована Вами вартість значно нижча вартості на подібні об'єкти нерухомості на ринку на той час, з огляду на падіння курсу гривні щодо долара з 2014 року (до прикладу: ІНФОРМАЦІЯ_1). Надайте усі документи щодо купівлі квартири, включно з будь-якими документами від ріелторів.   
		5. 9 березня 2018 року Громадська рада доброчесності (ГРД) затвердила та оприлюднила висновок про Вашу невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики (ІНФОРМАЦІЯ_2). Підставою для висновку, зокрема, стали Ваші дії під час розгляду справи громадянина ОСОБА_10. 
		Ви погоджуєтесь із висновком ГРД? Якщо ні, надайте будь ласка детальні пояснення щодо змісту висновку.  
		6. Надайте будь ласка вичерпні пояснення щодо причин Вашого звільнення з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області у 2018 році. Чи Ваше рішення про звільнення пов'язане із висновком ГРД 9 березня 2018 року? Поясніть будь ласка, чому наразі Ви є безробітною, та працювали лише 5 днів після звільнення з посади судді. 
		7. У рішенні від 7 лютого 2017 року суддя Уманського міськрайоного суду Черкаської області задовольнив Ваш позов та надав дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України малолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦЯ_І, без згоди та супроводу батька  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: на відпочинок до Єгипту строком до 21 дня в період з 15 березня до 15 червня 2017 року  (ІНФОРМАЦІЯ_3).
		Чи погоджуєтесь Ви із цим твердженням? Якщо ні, чому.
		Якщо так, чи Ви погоджуєтесь, що відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України суддя, що розглядав справу, з огляду на те, що Ви є суддею того ж суду, був зобов'язаний звернутись із запитом до вищестоящого суду для вирішення питання про передачу справи на розгляд до іншого суду? Якщо ні, то чому. Якщо так, чи мало місце таке звернення судді до вищестоящого суду, і якщо ні, то чому. Надайте усі документи. 
		8. У червні 2016 року Державна судова адміністрація України (ДСА) здійснила аудит відповідності окремих питань в Уманському міськрайонному суді Черкаської області, за результатами якого підготувала доповідь. У доповіді зазначено, що у період з 01.01.2015 по 31.03.2016 (на момент, коли Ви працювали у цьому суді) у 48365 випадках мало місце втручання в роботу автоматизованої системи розподілу справ, через що розподіл справ не здійснювався випадково. 
		Чи Ви погоджуєтесь із цим твердженням? Якщо ні, то чому. Якщо так, якою була Ваша роль у втручанні? Чи було Вам відомо про втручання? Чи покривали Ви колег або чи приховували факти втручання? Скільки суддів були залучені до втручання та скільки суддів всього працювали в суді? Чи брав суддя, який надав Вашому малолітньому сину тимчасовий дозвіл на виїзд закордон, участь в якийсь спосіб у втручанні?" 
		Відповідь на вказаний лист позивачем була надана шляхом заповнення форми, в якій були поставлені питання, що направлена на електронну пошту  Громадської ради міжнародних експертів.
		Зокрема по питаннях 1, 5, 6, 7, 8 відповіді позивача були наступного змісту:
		" 1. Дійсно, у моїх деклараціях вказано про купівлю мною 06.05.2014 року квартири в м. Умань Черкаської області загальною площею 57,7 кв.м. вартістю 147120,00 грн.
		Згідно договору купівлі-продажу від 06 травня 2014 року (копія додаю), я придбала у ТОВ "ОЗОН-7" квартиру в АДРЕСА_1 загальною площею 57,7 кв.м. за суму -147120,00 гривень. 
		Як зазначено в самому договорі купівлі-продажу: "… Згідно звіту про оцінку майна, виготовлену СП ТОВ "Фавор" 25.12.2013 року оціночна вартість вказаної квартири становить 147120 гривень 00 коп…". 
		Так як оціночна вартість даної квартири складала саме 147120,00 гри., то продавець ТОВ "ОЗОН-7" і погодився продати квартиру саме за таку суму. 
		Я ж у свою чергу знаючи, що згідно, зазначеного вище, звіту про оцінку майна, дана квартира коштувала саме 147120,00 гривень погодилась її купити, саме за її реальну вартість, а не ту яку могли б пропонувати на вторинному ринку перекупники чи інші сумнівні продавці.
		Питання щодо продажу об'єкта нерухомості на ринку за реальну чи завищену ціну - є право власника об'єкту нерухомості.
		Для того, щоб покупець не був введений з оману щодо реальної ціни майна, що пропонується для продажу і проводиться незалежна оцінка даного майна та встановлюється реальна власність об'єкта нерухомості. У разі якщо саме така ціна влаштовує обидві сторони договору купівлі-продажу договір укладається. 
		5. Скорочено: Наразі ознайомившись із висновком ГРД від 09 березня 2018 року пояснюю наступне. Я цілком і повністю не погоджуюсь із вказаним висновком та вважаю, що члени ГРД були введенні в оману громадянином ОСОБА_10, який був не згоден з рішенням суду і таким чином вирішив помститись мені подавши скаргу на сайт ГРД. Адже, на скільки мені відомо, жодного дисциплінарного провадження відносно мене за скаргою ОСОБА_10 в провадженні ВККСУ, ВРП - не було, хоча громадянин ОСОБА_10, зважаючи на звернення до ГРД, мав можливість звернутись до ВККСУ, ВРП з відповідною скаргою. 
		6. Скорочено: Що стосується причин мого звільнення з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області то вони є суто особистими. Так, у грудні 2017 року після того, як виконуючою обов'язків голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області стала суддя ОСОБА_13., між суддями Уманського міськрайонного суду була створена різко негативна робоча атмосфера. Зваживши, що створена негативна робоча атмосфера в суді тільки погіршується, звернення колег до Ради суддів та ВРП, нічого не дали, я прийняла рішення про звільнення. Можу цілком запевнити, що моє рішення про звільнення, ніяк не було пов'язане із висновком ГРД від 09 березня 2018 року так як моя заява про звільнення за власним бажанням до ВРП була подана ще 09 лютого 2018 року, тобто за місяць до того як ГРД затвердила відповідний висновок (копію заяви додаю)." 
		7. Так, 07 лютого 2017 року згідно рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області справа № 705/47/17 було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_11, третя особа орган опіки та піклування Уманської міської ради про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька.
		Відповідно до вимог ЦПК України підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами,визначається ухвалою суду вищої інстанції,постановленою без повідомлення сторін.
		В даному випадку, я вважаю, до суду з позовом звернулась не суддя суду ОСОБА_2 для захисту свій прав судді, до суду звернулась громадянка України ОСОБА_2, мати, діючи виключно в інтересах свого малолітнього сина                  ОСОБА_12, для захисту, передбачених Конституцією та законами України, прав дитини, так як мій син не міг самостійно звернутись до суду з позовом.   
		Конвенцією про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. 
		Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. 
		В даному випадку до суду звернулась не суддя, а фізична особа, громадянка України, яка діяла та представляла виключно інтереси малолітньої дитини. Зважаючи на це, я не вбачала жодних фактичних і законних підстав для зміни підсудності мого позову та звернення до апеляційного суду з цього приводу.  
		Враховуючи наведене, вважаю, що суддя, що розглядав справу, на підставі матеріалів справи, не мав підстав і не був зобов'язаний звернутись із запитом до вищестоящого суду для вирішення питання про передачу справи на розгляд до іншого суду. 
		В діях даного судді не вбачається жодних намірів щодо порушення вимоги статті 108 ЦПК України щодо підсудності цивільної справи, так як у даній цивільній справі жодних відомостей про те, що позивач громадянка ОСОБА_2 є суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області не має, і позов жодним чином не стосувався діяльності ОСОБА_2 як судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області(копію заяви та копії матеріалів цивільної справи додаю). 
		Крім того, в Уманському міськрайонному суді Черкаської області на протязі багатьох років склалося таке розуміння суддями норми ч. 1 ст. 108 ЦПК України та відповідна йому судова практика, а саме: дана норма стосується випадків, коли позов судді чи до судді виникає з правовідносин, в яких він був учасником у зв'язку із перебуванням на посаді судді, та не застосовується щодо спорів, що виникають з підстав, не пов'язаних із суддівською діяльністю, зокрема, із сімейних правовідносин (розлучення, аліменти, поділ спільного майна подружжя тощо). Підтвердженням цьому можуть слугувати наприклад рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області у справах № 705/63647/4-ц, № 705/7240/14-ц, № 705/5155/16ц.  
		8. Зазначена доповідь ДСА України була оголошена на зборах суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області на яких я була присутня. Наскільки мені відомо керівнику апарату Уманського міськрайонного суду Черкаської області було оголошено догану.
		Заявляю, що про дані обставини мені стало відомо після проведеної ДСА перевірки. До моменту перевірки, я була цілком певна, що розподіл справ в Уманському міськрайонному суді здійснюється згідно чинного законодавства. Я жодного відношення до вказаних подій не мала, не могла мати. Мені не відомо, що хтось із суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області був причетний до вказаних подій. Цивільна справа, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_11, третя особа орган опіки та піклування Уманської міської ради про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, була розподілена на розгляд судді згідно ЦПК України, про що свідчить звіт авто розподілу даної справи - вибір судді здійснений випадково серед трьох суддів, які мали на той час повноваження (копію звіту додаю)."
		На підставі отриманої відповіді головою Громадської ради міжнародних експертів складено інформаційну записку, згідно із якою вирішено, що існує обґрунтований сумнів щодо відповідності ОСОБА_2, критеріям викладеним у частині четвертій статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд".
		ОСОБА_3 прийняв таке рішення з огляду на такі причини: 
		-          Запитання 1. Твердженню кандидатки про те, що вона придбала власність лише за 147120,00 грн., суперечить той факт, що ринкова ціна була значно вищою, і це викликає обґрунтований сумнів щодо її доброчесності;
		-          Запитання 7. Її твердження щодо того, що вона - мати, а не суддя, і її посилання на Конвенцію ОOH про права дитини викликають обґрунтовані сумніви щодо її доброчесності і практичних навичок;
		-          Запитання 8. Твердження про те, що вона не знала про факти у звіті, викликають обґрунтований сумнівно до її надійності. 
		Крім того, ОСОБА_3 також занепокоєний через відповіді на запитання 5 і 6 і хотів би, щоб це розглянули на спеціальному спільному засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Громадської ради міжнародних експертів. 
		Вказаною інформаційною запискою вирішено винести питання відповідності кандидатки критеріям викладеним у частині четвертій статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" на обговорення під час засідання членів Громадської ради міжнародних експертів 09.01.2019. 
		На Загальних Зборах членів Громадської ради міжнародних експертів, що оформлено Протоколом №7 від 09.01.2019 щодо кандидата на посаду судді ОСОБА_2. вирішено, одностайним голосуванням: "Скликати спеціальне спільне засідання для встановлення відповідності ОСОБА_2" критеріям, викладеним у частині четвертій статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд".  
		Про прийняте рішення голова Громадської ради міжнародних експертів листом повідомив голову ВККС України листом від 09.01.2019 за вих. № 1913-09.01.2019. Було запропоновано 21.01.2019, як дату проведення спеціального спільного засідання.
		21.01.2019 на спеціальному засіданні ВККС України та Громадської ради міжнародних експертів заслухавши доповідача - члена Ради, кандидата на посаду судді, дослідивши інформаційну записку про кандидата, надані ним усні та письмові пояснення, інші обставини, обговорені під час засідання, у членів Комісії та Ради лишилися обґрунтовані сумніви щодо відповідності ОСОБА_2 критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд". 
		За результатами проведеного голосування членів Комісії та Громадської ради міжнародних експертів прийнято рішення №65/вс-18, такого змісту (резолютивна частина): рішення, що "Кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2. відповідає критеріям, визначеним статтею 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", не набрало установленої цією статтею кількості голосів. Визнано кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду  ОСОБА_2. такою, що припинила участь в оголошеному Комісією 02.08.2018 конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду". 
		          Рішення підписано 16-ма членами ВККС України та 6-ма членами Громадської ради міжнародних експертів. Мотивами вказаного рішення стали обставини, яким надавалась оцінка головою Громадської ради міжнародних експертів ОСОБА_3 в інформаційній записці. 
		          Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне. 
		14.06.2018 набрав чинності Закон України від 07.06.2018 № 2447-VIII "Про Вищий антикорупційний суд" (далі - Закон № 2447-VIII), який визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності.
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2447-VIII, Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України.
		Частиною першою статті 7 Закону № 2447-VIII передбачено, що суддею Вищого антикорупційного суду може бути особа, яка відповідає визначеним Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) вимогам до кандидатів на посаду судді, а також додатковим спеціальним вимогам, встановленим цією статтею.
		Згідно з частиною третьою статті 81 Закону № 1402-VIII на посаду судді відповідного вищого спеціалізованого суду за спеціальною процедурою може бути призначена особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою чи другою статті 33 цього Закону.
		Відповідно до частини другої статті 33 Закону № 1402-VIII суддею Вищого антикорупційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Вищому антикорупційному суді, а також відповідає іншим вимогам, встановленим законом.
		Частиною другою статті 83 Закону №1402-VIII встановлено, що критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
		Частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII визначено, що з метою сприяння ВККС України у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а саме щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, утворюється ГРМЕ. Громадська рада доброчесності, що утворена і здійснює діяльність відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", на час діяльності ГРМЕ не залучається до встановлення відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду передбаченим законом критеріям для цілей кваліфікаційного оцінювання.
		Отже, відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду критерію доброчесності є однією з обов'язкових умов для зайняття цієї посади. Органом, який сприяє ВККС України в оцінюванні відповідності кандидата такому критерію, є ГРМЕ. 
		Частиною дев'ятою статті 9 Закону № 2447-VIII визначено, що Громадська рада міжнародних експертів: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду; 2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду; 3) бере участь у спеціальному спільному засіданні у передбачених цим Законом випадках; 4) вживає заходів до захисту персональних даних, інформації з обмеженим доступом, які стали відомі Громадській раді міжнародних експертів, її членам у зв'язку із здійсненням їх повноважень.
		Частиною п'ятою статті 8 Закону № 2447-VIII передбачено, що за ініціативою не менше трьох членів Громадської ради міжнародних експертів питання відповідності будь-якого кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду критеріям, зазначеним в частині четвертій цієї статті, розглядається на спеціальному спільному засіданні ВККС України та ГРМЕ. Рішення щодо відповідності такого кандидата цим критеріям ухвалюється більшістю від спільного складу ВККС України та членів Громадської ради міжнародних експертів, за умови, що за нього проголосували не менше половини членів Громадської ради міжнародних експертів. У разі неприйняття такого рішення кандидат вважається таким, що припинив участь у конкурсі. Таке спеціальне спільне засідання проводиться не пізніше ніж на тридцятий день з дня оголошення результатів іспиту, що складається кандидатами для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності. За запитом не менш як трьох членів Громадської ради міжнародних експертів перед спеціальним спільним засіданням ВККС України та ГРМЕ може проводитись попередня співбесіда із кандидатами на посаду судді Вищого антикорупційного суду, в якій повинні взяти участь не менше шести членів ВККС України.
		Отже, рішення ухвалюється шляхом визначення результатів голосування членів ВККС України і Громадської ради міжнародних експертів за результатами спеціального спільного засідання, на якому відбувалось обговорення щодо відповідності кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду критеріям, зазначеним в частині четвертій цієї статті. Формування результатів голосування здійснюється шляхом підрахунку голосів.
		В межах розгляду цієї справи встановлено, що рішення про те, що                        ОСОБА_2 відповідає критеріям, визначеним статтею 8 Закону № 2447-VIII, не набрало установленої цією статтею кількості голосів, у зв'язку з чим і була припинена участь кандидата у конкурсі. Такі наслідки прямо встановлені частиною п'ятою статті 8 закону № 2447-VIII.
		          Зміст визнаних ОСОБА_3 сумнівів в доброчесності ОСОБА_2, став підставою для висновку про те, що ВККС України в спірному у даній справі рішенні надано оцінку відповідності кандидата критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд".
		          Зокрема, ВККС України під час проведення спільного засідання, 21.01.2019 щодо питання сумнівної ціни придбаної нею квартири у 2014 році за ціною 147120,00 грн. зазначила, що кандидатом не надано жодних документів, які б засвідчували сплату в сумі, що відповідала зазначеній вартості квартири та у тому, чи насправді кандидат сплатила за квартиру більше ніж задекларувала. 
		          Інші сумніви щодо доброчесності позивача та професійних навичок були оцінені відповідачем під час надання оцінки її діям щодо звернення в суд, в якому  вона обіймала посаду судді із позовом до колишнього чоловіка про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини за кордон, чи її незнання про численні порушення порядку автоматизованого розподілу справ в суді, де вона працювала суддею.   
		          При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що в умовах, коли законодавець не визначив критеріїв оцінювання, а особливо коли йдеться про оцінку таких загальних категорій як "доброчесність" і "суспільна довіра", оцінювання завжди має суб'єктивний характер. За таких обставин вирішальним є особисте переконання кожного члена спільного складу ВККС України та Громадської ради міжнародних експертів, яке зрештою і визначає характер їх голосування.
		За наведених позивачем підстав для скасування оскаржуваного Рішення вбачається, що вона не погоджується із питанням, яке викликало сумнів щодо відповідності її критерію доброчесності, і як наслідок загальною думкою (особистим переконанням) більшості членів від спільного складу ВККС України та ГРМЕ, яка оформлена оскаржуваним Рішенням. 
		Проте, такі обставини, з огляду на вищенаведене, не можуть бути предметом перевірки, оскільки за Законом № 1402-VIIІ, а так само Законом № 2447-VII, Суд не наділений повноваженнями визначати питання для оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), в тому числі й щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.
		Таким спеціальним органом є ВККС України та утворена при ній Громадська рада міжнародних експертів, а отже, їх повноваження щодо вирішення питання відповідності кандидата такому критерію є дискреційними та виключною компетенцією ВККС України як уповноваженого органу, який в подальшому на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді, приймає рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді.
		Згідно з положеннями Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року дискреційними слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Таким чином, вирішення питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду критеріям, визначеним статтею 8 Закону № 2447-VIII покладається саме на членів ВККС України, і жоден інший суб'єкт чи орган не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції.
		Слід зазначити, що оскаржуване Рішення прийнято відповідачем у межах конкурсної процедури, умови якої позивачу були відомі заздалегідь, а тому її посилання на необґрунтованість або недоведеність обставин, які стали підставою для прийняття Рішення органом в межах його дискреційних повноважень, є недоречними. Конкурсна процедура в таких умовах в частині встановлення відповідності кандидата певним критеріям на основі суб'єктивної оцінки, на відміну від процедури притягнення особи до дисциплінарної або інших видів відповідальності чи кваліфікаційного оцінювання працюючих суддів, не передбачає обов'язковості доведення вини особи або певних фактів. Достатнім є наявність конкретної інформації, яка, з урахуванням наданих кандидатом пояснень та аргументів (які не сприйняті як переконливі), не спростовує уяву (сприйняття) визначених законом осіб щодо його достатньої відповідності цим критеріям.
		Разом з тим, слід звернути увагу, що до кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду, крім загальних вимог, встановлених для суддів Законом України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено ще і додаткові спеціальні вимоги, що закріплено у статті 7 Закону № 2447-VIII, а також запроваджено особливий механізм перевірки їх відповідності критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності) за допомогою долучення до цієї роботи спеціально утвореного органу - Громадської ради міжнародних експертів. Це свідчить про висування підвищених вимог для кандидатів, зокрема і за критерієм доброчесності, що обумовлено відповідними особливостями спеціалізації цього суду та мети його створення.
		З урахуванням підвищених вимог до кандидатів та суспільної значимості самої конкурсної процедури, яка проводилась в умовах стислих строків, зокрема і для подання кандидатами пояснень та певних документів, рішення про припинення участі кандидата у конкурсі на посаду судді не може розцінюватись як свідчення недоброчесності особи у відповідності до загальних критеріїв оцінки, а є лише результатом роботи уповноваженого органу у конкретних умовах та задля конкретної мети.
		Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIIІ рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
		1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
		2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;
		3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
		4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб'єкта владних повноважень у справах про їх оскарження.
		Таким чином, у відповідності з вимогами Закону №1402-VIII Суд з'ясував, що: 1) відсутні обставини, які б свідчили про неповноважний склад спеціального засідання ВККС України та Громадської ради міжнародних експертів, який ухвалив спірне Рішення; 2) спірне Рішення підписали усі члени спеціального засідання ВККС України та Громадської ради міжнародних експертів, які брали участь в його ухваленні; 3) при ухваленні Рішення позивач був присутнім; 4) в оскаржуваному Рішенні наведено посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла висновків про припинення участі позивача у конкурсі на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ненабрання установленої законом кількості голосів).
		Також є  необґрунтованими доводи позивача про те, що відповідачем під час проведення спільного засідання 21.01.2019 було допущено порушення принципу рівності, з огляду на неспівмірність часових рамок по викладенню інформації доповідачем Громадської ради міжнародних експертів чи будь-яким членом ВККС України проти надання нею інформації, з огляду на зміст оскаржуваного рішення відповідача та загальну процедуру проходження конкурсу під час якого позивач надавала власні пояснення, не будучи, при цьому обмежена в їх обсязі, як то вказувалось в листі голови Громадської ради міжнародних експертів надісланого на адресу позивача.   
		Таким чином, Суд дійшов висновку, що рішення ВККС України від 19.01.2019 року №65/вс-19 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а  тому відповідно підстави для скасування вказаного рішення, відповідно до статті 88 Закону №1402-VIII, відсутні.
		          Підсумовуючи наведене позов ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним, нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає задоволенню. 
		Керуючись статтями 193, 194, 242 - 244, 246, 250, 257, 266 Кoдексу адміністративнoгo судoчинства України,
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним, нечинним рішення №65/вс-19 від 21.01.2019 та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити. 
		Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційну скаргу може бути подано протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. 
		Учасники справи: 
		-           ОСОБА_2, - АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1.
		          -  Вища кваліфікаційна комісія суддів України, - м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9, ЄДРПО 37316378.
		 
		          Головуючий суддя                                                                                В.П. Юрченко
		          Судді:                                                                                                        Л.І. Бившева 
		                                                                                                                        І.А. Васильєва 
		                                                                                                                        С.С. Пасічник  
		                                                                                                              В.В. Хохуляк  
		                                                                                                     
		Повне рішення виготовлено 22.04.2019.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...