Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/1898/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2019. Зареєстровано: 24.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2019.

Номер судового провадження: 9/926/1898/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 квітня 2019 року               Справа № 926/1898/18
		За позовом Чернівецької обласної ради
		 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - обласне комунальне підприємство "Центр комунального майна"  
		 
		до фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича м. Чернівці
		 
		про усунення перешкод у користуванні майном
		 
		 
		Cуддя М.І.Ніколаєв
		Секретар судового засідання А.В.Осачук 
		 
		представники:
		від позивача - Чернушка С.І. довіреність від 02.11.2018 року 
		від відповідача - Боднар П.В., ордер від 21.11.2018 року
		від третьої особи - не з'явився.  
		 
		Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача 
		Чернівецька обласна рада звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з підвальних приміщень загальною площею 378,6 кв.м. які розміщенні за адресою: м. Чернівці, вул. Білоусова, 19.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Чернівецька обласна рада є власником підвальних приміщень загальною площею 378,6 кв.м. які розміщенні за адресою: м. Чернівці, вул. Білоусова, 19. 
		Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.09.2014 року у справі №926/952/13 зобов'язано фізичну особу-підприємця Костребу Василя Васильовича в 10 денний термін після набрання рішенням законної сили, повернути позивачу - підвальні приміщення загальною площею 378,6 кв.м. які розміщенні за адресою: м. Чернівці, вул. Білоусова, 19. Враховуючи, що відповідач рішення суду не виконав, орендоване майно не повернув, а виконавче провадження закінчене у зв'язку з тим, що рішення суду неможливо виконати без участі боржника Чернівецька обласна рада звернулася за захистом до суду.
		Відповідач позовні вимоги не визнає мотивуючи це тим, що оскільки позивач не компенсував йому вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди, зроблених за згодою орендодавця, він скористався правом притримання речі на підставі частини 1 статті 594 Цивільного кодексу України.
		Позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідач рішення суду не виконав та орендоване майно не повернув, чим порушує право власника майна на вільне володіння, користування та розпорядження ним. Договір оренди припинив свою дію, а отже у відповідача відсутні законні підстави володіння даним майном, проте відповідач в свою чергу скористався правом на  притримання майна, що за своєю суттю є правом володіння чужою річчю та виникає з моменту невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого зобов'язання. На думку позивача, доводи відповідача є неналежними та такими, що не спростовують необхідність задоволення вимог позовної заяви.
		Процесуальні дії у справі 
		У судових засіданнях представникам сторін роз'яснено права та обов'язки учасників та сторін справи, форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.
		Сторони, за правилами статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші учасники справи були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.
		В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".
		Відкриття провадження у справі та підготовче провадження.
		Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи клопотання позивача, ціну позову та характер спірних правовідносин, ухвалою від 14.11.2018 року відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.12.2018 року, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
		Крім того, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
		На підставі заяви відповідача від 21.11.2018 року, ухвалою суду від 03.12.2018 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 18 грудня 2018 року на 12 годину 30 хвилин.
		Ухвалою  суду від 18.12.2018 року повернуто зустрічну позовну заяву відповідачу на підставі частини 6 статті 180  Господарського процесуального кодексу України.
		У зв'язку з неявкою представників сторін ухвалою  суду від 18.12.2018 року підготовче засідання відкладено на 22.01.2019 року.
		Ухвалою суду від 22.01.2019 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.02.2019 року.
		Ухвалою суду від 12.02.2019 року за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 04.03.2019 року.
		Судове засідання 04.03.2019 року не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Ніколаєва М.І. у відпустці, про що сторони були повідомлені, шляхом отримання повідомлення про неможливість проведення судового засідання.
		Ухвалою суду від 11.03.2019 року призначено підготовче засідання на 14.03.2019 року.
		Ухвалою суду від 14.03.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.03.2019 року.
		Розгляд справи по суті.
		Ухвалою суду від 18.03.2019 року розгляд справи по суті відкладено на 02.04.2019 року.
		В судовому засіданні 02.04.2019 року оголошено перерву в розгляді справи по суті до 19.04.2019 року.
		До початку судового засідання 19.04.2019 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням останнього на стаціонарному лікуванні.
		Ухвалою суду від 19.04.2019 року за клопотанням представника відповідача розгляд справи по суті відкладено на 24.04.2019 року.
		Присутній у судовому засіданні 24.04.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у той час як представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
		На виконання вимог ст.223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
		Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		Згідно ст. 240 ГПК України у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Обставини справи. Оцінка доказів.
		Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.09.2005 року  серія ЯЯЯ №486467 та витягу про реєстрацію права власності від 30.09.2005 року серія СВХ 261268 адміністративна будівля літ "А" площею 2088,10 кв.м. на вул.Білоусова,19 в м.Чернівцях належить територіальним громадам сіл, селищ, міст Чернівецької області в оперативному управлінні Чернівецької обласної ради.
		Спірні підвальні приміщення у вказаній адміністративній будівлі загальною площею 378,6 кв.м. перебували в користуванні фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича з 01.09.2001 року до 01.06.2014 на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 01.09.2001 року та акту приймання-передачі від 01.09.2001 року. 
		Факт припинення вказаного договору оренди  встановлено рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.09.2014 року у справі №926/952/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 року. Дана обставина в силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України доказуванню не підлягає.
		Крім того, вказаним судовим рішенням зобов'язано фізичну особу-підприємця Костребу Василя Васильовича (місце проживання: АДРЕСА_3; фактична адреса: АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) в 10 денний термін після набрання рішенням законної сили, повернути Чернівецькій обласній раді (58000, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1; код 25081241) - підвальні приміщення загальною площею 378,6 кв.м., які розміщено за адресою: м.Чернівці,  вул. Білоусова,19.
		Постановою головного державного виконавця Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Душенка Володимира Васильовича від 21.09.2017 року відкрито виконавче провадження №54756811 з виконання наказу  Господарського суду Чернівецької області від 30.12.2014 року №926/952/13, яким зобов'язано фізичну особу-підприємця Костребу Василя Васильовича в 10 денний термін після набрання рішенням законної сили, повернути Чернівецькій обласній раді  підвальні приміщення загальною площею 378,6 кв.м., які розміщено за адресою: м.Чернівці,  вул. Білоусова,19.
		Постановою за наслідками перевірки виконавчих проваджень від 04.10.2017 року, винесеною заступником начальника Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області - Голови комісії з реорганізації Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції Є.Плохути вказану постанову про відкриття виконавчого провадження №54756811 від 21.09.2017 року скасовано. Підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження було те, що на виконанні у Чернівецькому міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області перебувало виконавче провадження №47057732 з примусового виконання наказу  Господарського суду Чернівецької області від 30.12.2014 року №926/952/13, яким зобов'язано фізичну особу-підприємця Костребу Василя Васильовича в 10 денний термін після набрання рішенням законної сили, повернути Чернівецькій обласній раді підвальні приміщення загальною площею 378,6 кв.м., які розміщено за адресою: м.Чернівці,  вул. Білоусова,19. Вказане виконавче провадження було закінчено постановою від 22.05.2017 року №47057732, винесеною старшим державним виконавцем Чабан Г.Ю., яка ніким не скасована.
		Як вбачається з ухвали Господарського суду Чернівецької області від 22.11.2017 року у справі №926/952/13, постановленої за результатами розгляду скарги Чернівецької обласної ради на постанову за наслідками перевірки виконавчих проваджень від 04.10.2017 року, вказана постанова від 22.05.2017 року №47057732 про закінчення виконавчого провадження винесена на підставі п.11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що рішення суду не можливо виконати без участі боржника.
		Доказів  повернення приміщень загальною площею 378,6 кв.м., які розміщено за адресою: м.Чернівці,  вул. Білоусова,19, Чернівецькій обласній раді відповідачем суду не надано.
		Адміністративна будівля літ "А" площею 2088,10 кв.м. по вул.Білоусова,19 в м.Чернівцях знаходиться на балансі Обласного комунального підприємства "Центр комунального майна", що підтверджується довідкою від 12.11.2018 року.
		Станом на момент вирішення спору рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.09.2014 року у справі №926/952/13 не виконано, виконавче провадження закінчено, спірні підвальні приміщення притримується відповідачем та позивачу не повернуті.
		Норми права, які застосовує суд
		Відповідно до частини 1 статті 142 Конституції України  матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.  
		Частинами 4, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		Згідно з частинами 1, 3 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. 
		Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.  
		Статтею 317 Цивільного кодексу України унормовано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
		Частиною 1 статті  759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. 
		Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 
		Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою   є   засноване   на  договорі  строкове  платне користування   майном,   необхідним   орендареві   для  здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди,  закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря  він зобов'язаний    повернути    орендодавцеві    об'єкт   оренди на умовах, зазначених  у  договорі  оренди.
		Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Висновки суду
		Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
		Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно ч. 1, 4 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		Як вбачається зі змісту  частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди.
		Судом встановлено, що після припинення 01.06.2014 року договору оренди від 01.09.2001 року, відповідач об'єкт оренди не повернув, рішення суду зобов'язального характеру добровільно не виконав та притримав приміщення з посиланням на необхідність питання щодо компенсації вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди. 
		Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу, фактично передбачає покладення на відповідача обов'язку припинити дію, яка порушує право, та можливе лише щодо триваючого правопорушення.
		Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди, чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод (наприклад, шляхом знесення неправомірно збудованих споруд, про припинення ремонтних робіт в сусідній квартирі, виселення громадян із належних йому на праві власності приміщень тощо).
		Так, позивач фактично вимагає від відповідача усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, що знаходиться власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області та перебуває в оперативному управлінні Чернівецької обласної ради, шляхом виселення, що не суперечить нормам чинного законодавства України.
		Наведена стаття 391 ЦК України унормовує захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння і констатує, що право власності може бути порушено без безпосереднього вилучення майна у власника. Відповідно до цієї статті, власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном. Предметом негаторного позову є вимога володіючого власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом, зокрема, шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно зайнятих жилих приміщень, тощо.  
		Суд враховує висновки про правильне застосування норм права, які викладені в пунктах 89, 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №653/1096/16-ц відповідно до яких особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. Факт володіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.
		Зважаючи на вказане вище, суд вважає, що подальше знаходження спірних приміщень у фактичному користуванні відповідача створює перешкоди позивачу у здійсненні правомочностей щодо користування та розпорядження майном, чим порушується право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області, яке підлягає захисту відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України.
		Суд відхиляє доводи відповідача про те, що оскільки позивач не компенсував йому вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди, зроблених за згодою орендодавця, він має право притримати річ на підставі частини 1 статті 594 Цивільного кодексу України з огляду на таке.
		Відповідно до частини 1 статті 594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. 
		Аналіз даної норми законодавства дає підстави вважати, що право притримати річ має кредитор який правомірно володіє річчю.
		Використання спірних приміщень відповідачем після припинення договору оренди не може вважатись правомірним, що підтверджується  рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.09.2014 року у справі №926/952/13, яким встановлено факт припинення договору оренди та зобов'язано відповідача повернути орендоване майно.  
		Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що рішенням суду від 08.09.2014 року по справі №926/952/13 вже вирішено спір між даними сторонами з цих же підстав, оскільки в межах справи №926/952/13 вирішувався спір про зобов'язання повернути орендовані приміщення внаслідок розірвання договору оренди, у той час як в межах даної справи заявлено вимогу про усунення перешкод у користування майном шляхом виселення відповідача з приміщення, яке перебуває в оперативному управління позивача.
		При цьому, як зазначено вище, рішення по справі №926/952/13 добровільно не виконано відповідачем, який незаконно притримує майно позивача, чим порушує його право вільно користуватись та розпоряджатись спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області.   
		Посилання відповідача на те, що він за адресою місцезнаходження нерухомого майна не зареєстрований, відтак не може бути виселений, до уваги судом не приймаються, оскільки відповідач орендоване нерухоме майно добровільно не повернув та не звільнив, протиправно притримуючи, чим  чинить перешкоди позивачу у користуванні майном. У свою чергу, відмінність місця реєстрації відповідача як фізичної особи від місця здійснення господарської діяльності відповідача як суб'єкта господарювання не свідчить про можливість ухилення відповідача від обов'язку звільнити і повернути позивачу майно, що незаконно притримується.
		Зважаючи на припинення договору оренди відповідач втратив статус орендаря, проте орендоване приміщення не повернув, відповідне рішення суду добровільно не виконав і, оскільки належних доказів щодо підтвердження правомірності користування орендованим приміщенням суду не надав, то вимога позивача про виселення підприємця з нежилого приміщення є належним чином доведеною та обґрунтованою.
		Вирішуючи спір в цій частині вимог судом взято до уваги позицію Верховного Суду, вкладену у  постанові від 07.03.2018 у справі №910/5108/17.
		Враховуючи вищевикладене, встановивши фактичні обставини справи, розглянувши подані докази, надавши оцінку аргументам сторін та застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі та усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення відповідача з підвальних приміщень загальною площею 378,6 кв.м. які розміщенні за адресою: м. Чернівці, вул. Білоусова, 19.
		Розподіл судових витрат між сторонами.
		Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		Враховуючи зазначене, суд керуючись своїм правом, покладає судовий збір на відповідача у справі, з вини якого, на думку суду, виник даний спір.
		Інших судових витрат позивачем не заявлено.
		Керуючись статтями 13, 129, 233, 236, 237, 238, 240  Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          Позовні вимоги Чернівецької обласної ради до фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича про усунення перешкод у користуванні майном задовольнити.
		2.          Усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) з підвальних приміщень загальною площею 378,6 кв.м., які розміщені за адресою: м. Чернівці, вул.Білоусова,19.
		3.          Стягнути з фізичної особи-підприємця Костреби Василя Васильовича (АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_1) на користь Чернівецької обласної ради (58010, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. М.Грушевського,1, код 25081241) 1762 грн. витрат по сплаті судового збору. 
		 
		Повний текст рішення складено та підписано - 24.04.2019 року.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або, відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до суду, що прийняв оскаржуване рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
		 
		 
		Суддя                                                                                               М.І.Ніколаєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...