Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5017/2615/2012 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2019. Зареєстровано: 24.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2019.
Дата набрання законної сили: 17.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 квітня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  5017/2615/2012 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
		за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
		 
		за участю представників сторін:
		скаржник  - арбітражний керуючий Дарієнко В.Д.
		представник акціонерів боржника - ОСОБА_6
		представника акціонерів боржника ОСОБА_5 - ОСОБА_7
		ТОВ "ВВП-10" - Дідуренко С.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.
		на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду 
		від 14.01.2019
		у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю. (головуючого), Мишкіної М.А., Поліщук Л.В.
		у справі № 5017/2615/2012
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Директ Фінанс"
		до Закритого акціонерного товариства "ХХІ Століття"
		про визнання банкрутом,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Ухвалою суду від 10.09.2012 порушено провадження у справі № 5017/2615/2012 за заявою ТОВ "Директ Фінанс" про визнання банкрутом ЗАТ "ХХІ Століття".
		 
		2. Постановою суду від 06.11.2013 визнано банкрутом ЗАТ "ХХІ Століття", відкрито ліквідаційну процедуру.
		 
		3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2017 (залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017) відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «ВВП-10»    про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута від 29.11.2016; затверджено звіт ліквідатора по справі; ухвалено ліквідувати та припинити ЗАТ    «ХХІ Століття»    з виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій України; припинено ліквідаційну процедуру та повноваження ліквідатора ЗАТ    «ХХІ Століття»; провадження у справі № 5017/2615/2012    припинено.
		 
		4. Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2017 ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 5017/2615/2012 в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "ВВП-10" від 29.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута ЗАТ "ХХІ Століття" - скасовано, справу № 5017/2615/2012 в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
		 
		Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції 
		 
		5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2018 закрито провадження по розгляду заяви ТОВ "ВВП-10" про визнання результатів аукціону, оформлених протоколом проведення аукціону №1 від 06.07.2016 недійсними.
		 
		6. Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ТОВ "ВВП-10" з апеляційною скаргою.
		 
		7. Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у даній справі апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.10.2018 у справі №5017/2615/2012 скасовано. Справу направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
		 
		Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
		 
		8.  05.02.2019 арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. через Південно-західний апеляційний господарський суд звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 05.02.2019 вих. № 02-2615/66 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі № 5017/2615/2012, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Південно-західного апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.
		 
		9.  07.02.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. разом зі справою № 5017/2615/2012 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		 
		10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 5017/2615/2012 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.02.2019.
		 
		11. Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 5017/2615/2012 за касаційною скаргою арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від 05.02.2019 вих. № 02-2615/66 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019; призначено розгляд касаційної скарги на 17.04.2019 об 11 год. 00 хв.          
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
		 
		12. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, арбітражним керуючим Дарієнком В.Д. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
		 
		13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
		 
		13.1 Суд апеляційної інстанції помилково вважає можливим здійснювати розгляд заяви ТОВ "ВВП-10" про визнання недійсними результатів аукціону після припинення провадження у справі № 5017/2615/2012 про банкрутство ЗАТ "ХХІ Століття".
		 
		13.2 Суд апеляційної інстанції помилково вважає можливим здійснювати розгляд заяви ТОВ "ВВП-10" про визнання недійсними результатів аукціону з огляду на те, що ТОВ "ВВП-10" не входить до суб'єктного складу учасників провадження у справі № 5017/2615/2012 про банкрутство ЗАТ "ХХІ Століття".
		 
		13.3 Під час подачі апеляційної скарги ТОВ "ВВП-10" та прийняття апеляційним судом цієї апеляційної скарги було порушено вимог процесуального законодавства, оскільки до скарги не було надано доказів надсилання усім учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів. 
		 
		14. Скаржник в судовому засіданні 17.04.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		 
		15. ТОВ "ВВП-10" подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить залишити без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції. 
		 
		16. Представник акціонерів боржника та ТОВ "ВВП-10" в судовому засіданні 17.04.2019 заперечили проти касаційної скарги.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
		 
		20. Статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що ліквідатором є фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.
		 
		21. У відповідності до приписів статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
		 
		22. Згідно статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.
		 
		23. Статтею 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.
		 
		24. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
		 
		25. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
		 
		26. Судами встановлено, що 29.11.2016 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ "ВВП-10" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - ЗАТ "ХХІ Століття" у відповідності до якої заявник просив витребувати у Товарної біржі "Профі-Т" належним чином засвідчену копію протоколу №1 про проведення аукціону від 06.07.2016 із зазначенням особи переможця та його поштової адреси, залучити до розгляду даної заяви в якості третьої особи переможця аукціону від 06.07.2016 по лоту №1, визнати результатів аукціону, оформлених протоколом про проведення аукціону №1 від 06.07.2016р., завіреним директором ТБ «Профі-Т» у м. Одесі недійсними та накласти арешт на цілісний майновий комплекс за адресою: м. Одеса, вул. Новикова, 2-б на забезпечення даної заяви і задля недопущення подальшого розпорядження спірним нерухомим майном на власний розсуд арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.
		 
		27. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2017 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «ВВП-10»    про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута від 29.11.2016.
		 
		28. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 ухвалу господарського суду Одеської області від 22.06.2017 по розгляду заяви ТОВ «ВВП-10»    про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута від 29.11.2016    у справі №5017/2615/2012    залишено без змін.
		 
		29. Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2017 ухвалу господарського суду Одеської області від 22.06.2017р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 5017/2615/2012 в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "ВВП-10" від 29.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута ЗАТ "ХХІ Століття" - скасовано, справу №5017/2615/2012 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
		 
		30. В мотивах вказаної постанови судом касаційної інстанції зазначено, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі від 22.06.2017 та постанові від 16.08.2017 не надано належної правової оцінки всім обставинам у справі, зокрема, не встановлено, чи було на момент продажу спірного нерухомого майна в процедурі банкрутства, зареєстроване право власності на це майно за банкрутом - ЗАТ "ХХІ Століття" в установленому законом порядку та якими, згідно вимог статей    33,    34 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017), належними та допустимими доказами підтверджується факт державної реєстрації    права власності на спірне майно за банкрутом. Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди, розглядаючи заяву     ТОВ "ВВП-10" від 29.11.2016 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута ЗАТ "ХХІ Століття", припустились порушень приписів частини 1    статті 43 Господарського процесуального кодексу України    (в редакції чинній до 15.12.2017) стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до вимог частини 1 статті 111-10    Господарського процесуального кодексу України    (в редакції чинній до 15.12.2017) є підставою для скасування судового рішення у справі.
		 
		31. Крім того, Вищим господарським судом України зазначено, що ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2017  у справі №5017/2615/2012 затверджено звіт ліквідатора банкрута, ліквідовано та припинено Закрите акціонерне товариство "ХХІ Століття" з виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій України.
		 
		32. Також, вказаною постановою Вищого господарського суду України встановлено, що в зв'язку з скасуванням в касаційному порядку ухвали господарського суду від 22.06.2017 та постанови суду другої інстанції від 16.08.2017, в частині відмови в задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута в ліквідаційної процедурі та передачею справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду Одеської області, провадження у справі про банкрутство №5017/2615/2012 підлягає поновленню з поновленням банкрута ЗАТ "ХХІ Століття" в Єдиному державному        реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій України.        
		 
		33. Згідно частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України    (в редакції чинній до 15.12.2017) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
		 
		34. Згідно частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України    (в редакції чинній з 15.12.2017) вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
		 
		35. Враховуючи викладене, суд першої інстанції при винесенні ухвали про закриття провадження щодо розгляду заяви ТОВ "ВВП-10" про визнання результатів аукціону, оформлених протоколом проведення аукціону №1 від 06.07.2016 недійсними, не виконав вказівок викладених в постанові суду касаційної інстанції чим допустив порушення вказаних норм процесуального закону.
		 
		36. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що звертаючи увагу на право учасників на захист своїх прав у позовному провадженні, судом першої інстанції не було враховано приписів частини 8 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якою визначено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
		 
		37. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах (аукціоні), яка складається з підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна), продажу майна (забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів (аукціону)), та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів (аукціонів), складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, аукціон є правочином. 
		 
		38. За приписами частини 8 статті 44, частини 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними в межах провадження у справі про банкрутство. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
		 
		39. Частину    3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"    необхідно застосовувати у системному зв'язку з іншими положеннями Закону, зокрема тими, якими передбачено, що усі майнові спори з вимогами до боржника, спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником вирішує господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (стаття 10 Закону про банкрутство).     
		 
		40. В силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (статті 10, 44, 55 Закону про банкрутство), спори, що виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
		 
		41. Господарський суд вирішує у межах провадження у справі про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника. Положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовують, у тому числі, питання правовідносин, що виникають під час продажу майна боржника під час провадження по справі про банкрутство, а також підстави для визнання угод, укладених боржником, недійсними, порядок розподілу грошових коштів, отриманих від реалізації майна.
		 
		42. Порядок продажу майна боржника, розподіл коштів, врегульований Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відтак спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в цій справі розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство за правилами господарського процесу.
		 
		43. Така правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 635/6730/15-ц.
		 
		44. Спір, що стосується наслідків реалізації майна боржника, не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатись в межах справи про банкрутство, з метою реалізації принципу судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства за для більш ефективного захисту прав та законних інтересів кредиторів. Така ж правова позиція наведена Верховним Судом    у постанові від 19.06.2018 у справі №908/4057/14.
		 
		45. Тобто, приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо розгляду заяв про визнання результатів аукціону недійсними лише в межах справи про банкрутство є імперативними.
		 
		46. В даному випадку, з огляду на наявність нерозглянутої заяви ТОВ "ВВП-10" про визнання результатів аукціону, оформлених протоколом проведення аукціону №1 від 06.07.2016 недійсними, закриття провадження у справі про банкрутство та припинення юридичної особи банкрута є передчасним та унеможливлює розгляд такої заяви з огляду на зазначене вище. 
		 
		 
		47. Вказана правова позиція не є відступленням від правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 25.02.2019 у справі № 906/864/17, з огляду на відмінність встановлених фактичних обставин у справах.
		 
		48. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 13.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.
		 
		49. Доводи скаржника (пункт 13.2 постанови) колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не розглядаються з огляду на те, що у Суду відсутні підстави для надання оцінки вказаному доводу скаржника, оскільки вказане питання не було предметом перегляду судів попередніх інстанцій.
		 
		50. Доводи скаржника (пункт 13.3 постанови) колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не розглядаються з огляду на таке.
		 
		50.1 Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 5017/2615/2012 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.10.2018.
		 
		50.2 Разом з тим, скаржник звернувся із касаційною скаргою на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі № 5017/2615/2012, а не на вказану ухвалу від 26.11.2018.
		 
		50.3  З огляду на викладене, у Суду відсутні підстави для надання оцінки вказаному доводу скаржника, оскільки питання про відкриття апеляційного провадження у справі № 5017/2615/2012 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВП-10" не вирішувалось оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції, а ухвала апеляційного суду від 26.11.2018 не є предметом касаційного перегляду в даному касаційному провадженні.
		 
		51. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		 
		52. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".
		 
		53. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. 
		 
		54. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
		 
		55. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		56. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. 
		 
		57. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.
		 
		58. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі. 
		 
		59. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови були дотримані.   
		 
		60. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від 05.02.2019 вих. № 02-2615/66 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі № 5017/2615/2012 залишити без задоволення.
		                                                                 
		2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі № 5017/2615/2012 залишити без змін.
		 
		3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                      В. В. Білоус
		 
		Судді                                                                                                                   С. В. Жуков
		                                                                                                                                
		                                                                                                                            Н. Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...