Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 132/185/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 24.04.2019. Зареєстровано: 25.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2019.
Дата набрання законної сили: 24.04.2019
Номер судового провадження: 11-кп/801/433/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017020000000307

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 132/185/18
		Провадження №11-кп/801/433/2019
		Категорія: крим.
		Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1 
		Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 квітня 2019 року   м. Вінниця
		    Вінницький апеляційний суд в складі:
		 
		головуючого  судді         ОСОБА_2 ,
		суддів                     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі             ОСОБА_5 ,
		за участю:
		прокурора                 ОСОБА_6 
		захисників                 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		потерпілих                 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		ОСОБА_11 , 
		представника потерпілих         ОСОБА_12 ,
		обвинуваченого         ОСОБА_13 ,
		 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12017020000000307 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції ОСОБА_14 на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року, яким 
		 
		    ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Андріївка Балаклійського району Харківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, 
		 
		визнаного винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 9 років 6 місяців, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Обвинувачений ОСОБА_13  успішно склавши практичний та теоретичний іспити на знання Правил дорожнього руху та навиків керування транспортними засобами і отримавши в 1996 році посвідчення водія категорії «В», будучи притягненим до адміністративної відповідальності за порушення вказаних Правил, достовірно знаючи та усвідомлюючи те, що керувати транспортними засобами у хворобливому стані та без посвідчення водія заборонено, належних висновків для себе не зробив та знову допустив порушення норм, що убезпечують дорожній рух, які призвели до фатальних наслідків. 
		Так, ОСОБА_13 отримавши в січні 2016 року під час наїзду автомобілем тілесні ушкодження у вигляді важкої сполучної травми, черепно-мозкової травми, переломів, забою головного мозку, що призвели до погіршення зору та його часткової втрати на одному оці, погіршення стану здоров`я інших органів, отримавши інвалідність ІІІ групи, продовжив систематичне керування власним автомобілем, усвідомлюючи небезпечність таких дій для інших учасників дорожнього руху. 
		Окрім того, ОСОБА_13 достовірно знаючи, що 31 січня 2017 року працівниками поліції відносно нього складений адміністративний протокол за ст.130 КУпАП  керування в стані алкогольного сп`яніння, вилучено посвідчення водія, та за наслідками розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення 27 лютого 2017 року Святошинським районним судом м. Києва його позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік, продовжив керувати своїм автомобілем. 
		Так, 03 серпня 2017 року біля 18год.15хв., водій ОСОБА_13 , перебуваючи у хворобливому стані, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керуючи власним технічно-справним автомобілем марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 », рухаючись із перевищенням максимально-допустимої швидкості, а саме зі швидкістю 140,4-148,2км./год., автодорогою «Житомир  Могилів-Подільський», в напрямку міста Житомир, поблизу села Сальник Калинівського району Вінницької області, з урахуванням дорожніх умов, а саме заокруглення дороги ліворуч, не обрав безпечної швидкості руху, щоб контролювати рух даного транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого не впоравшись з керуванням, допустив виїзд на зустрічну смугу руху та подальше зіткнення з автомобілем марки «Деу Ланос», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_15 , який рухався у зустрічному напрямку по належній смузі руху. 
		В результаті зіткнення від отриманих тілесних ушкоджень на місці події загинули водій автомобіля «Деу Ланос» ОСОБА_15 та пасажири даного транспортного засобу: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 . 
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 653 від 04 вересня 2017 року, смерть ОСОБА_15 настала внаслідок політравми: закритої черепно-мозкової травми, закритої травми грудної клітки, закритої травми живота, відкритого перелому лівого передпліччя, закритого перелому стегнової кістки, багато-скалкових переломів обох надколінників, закритого перелому лівої стегнової кістки, закритого багато-скалкового перелому малогомілкової кістки правої гомілки, відкритого багато-скалкового перелому правої великогомілкової кістки, закритого перелому правої п`яткової кістки. Вказана політравма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і стоять у причинному зв`язку зі смертю. 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 652 від 21 серпня 2017 року, смерть ОСОБА_16 настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилася травматичним шоком. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і стоять у причинному зв`язку зі смертю. 
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 651 від 23 жовтня 2017 року, смерть ОСОБА_17 настала від сполучної травми тіла, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і стоять у причинному зв`язку зі смертю. 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 654 від 22 серпня 2017 року, смерть ОСОБА_18 настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилася травматичним шоком. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і стоять у причинному зв`язку зі смертю. 
		Відповідно до висновку комісійної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 605а/5035/5036/17-21 від 09 січня 2018 року, зіткнення транспортних засобів сталося на лівій смузі руху в напрямку міста Вінниці проїзної частини дороги «Житомир - Могилів-Подільський», тобто на смузі руху автомобіля марки «Деу Ланос», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_15 . В даній дорожній ситуації, дії водія автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 », ОСОБА_13 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п.п.12.1, 12.6 (г) Правил дорожнього руху. Величина швидкості руху автомобіля марки «Мерседес-Бенс Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_13 , становила біля 140,4-148,2км./год. В даній дорожній ситуації, водій автомобіля марки «Деу Ланос», державний номерний знак « НОМЕР_2 », ОСОБА_15 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Можливість попередження зіткнення, у водія автомобіля марки «Мерседес-Бен2 Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 », ОСОБА_13 , з технічної точки зору, полягала у виконанні ним вимог п.12.6 (г) Правил дорожнього руху. В ситуації, яка склалася, невідповідність дій водія автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». ОСОБА_13 , вимогам п.12.6 (г) Правил дорожнього руху, з технічної точки зору призвело до виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди. Водій ОСОБА_13 за вищевказаних обставин порушив вимоги п.п.2.1 (а), 2.9 (б), 12.1, 12.6 (г) Правил дорожнього руху України, де вказано: 2.1  Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; 2.9  Водієві забороняється: б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу; 12.1  Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; 12.6  Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населенні пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: г) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1  не більше 130км./год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою  не більше 110км./год., на інших автомобільних дорогах  не більше 90км./год. Порушення водієм ОСОБА_13 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України перебуває у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме, із спричиненням смерті ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . 
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_13 просить скасувати оскаржуваний вирок суду першої інстанції, закривши кримінальне провадження відносно нього на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
		Під час судового розгляду кримінального провадження судом першої інстанції не була дотримана процедура презумпції невинуватості забезпечення доведеності вини. 
		Обвинувачений не погоджується з формулюванням пред`явленого йому обвинувачення та з висновками оскаржуваного вироку, і вважає, що проведеним досудовим розслідуванням та за результатами судового розгляду залишилось багато нез`ясованих обставин, які б свідчили про те, що саме він допустив зіткнення на стороні руху зустрічного транспорту внаслідок перевищення швидкості. 
		Обвинувачений зазначає, що 03.08.2017 року під час керування транспортним засобом його стан був задовільний, під час водіння авто він використовував окуляри, які після ДТП не знайшли. В суді першої інстанції його дружина ОСОБА_19 вказувала, що на передодні ДТП вона з обвинуваченим спілкувалась по телефону і будь-яких обставин щодо поганого стану здоров`я останній їй не повідомляв, проте суд першої інстанції дані покази в основу оскаржуваного вироку не поклав.
		Під час ДТП 03.08.2018 року у нього вилучено посвідчення водія, про судове рішення від 27.02.2017 року Святошинського районного суду м. Києва яким його позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік, він не знав, участі в судовому засіданні не приймав, на підставі даної постанови у нього посвідчення водія не вилучалось.
		Суд першої інстанції не заначив в оскаржуваному вироці чому відхилив покази свідка ОСОБА_20 , який стверджував про втрату пам`яті обвинуваченим, як під час надходження в лікарню так і в наступні дні не пам`ятав обставини ДТП. 
		Сторона обвинувачення порушила вимоги ст.290 КПК України та на стадії досудового розслідування не ознайомили захисника ОСОБА_8 з матеріалами кримінального провадження, а адвоката ОСОБА_21 ознайомили лише з висновком комплексної експертизи. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому суд першої інстанції не взяв до уваги досудову доповідь.
		Судом першої інстанції при визначенні розміру відшкодування спричиненої моральної шкоди не були дотримані принципи розумності та справедливості, дану шкоду вважає занадто великою та не погоджується із нею.
		Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 подали апеляційну скаргу в якій просять скасувати оскаржуваний вирок суду першої інстанції, кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_13 за ч.3 ст.286 КК України закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КК України, мотивуючи свої вимоги тим, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині не доведена та не встановлені достатні докази доведення винуватості особи в суді, вичерпані можливості їх отримати, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями підзахисного ОСОБА_13 та наслідками ДТП. Висновки суду викладені в оскаржуваному вироці на підставі недопустимих та неналежних доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свободи обвинуваченого. Експертами спотворені відомості які їм стали відомі при дослідженні наданих матеріалів, що призвело до невірної оцінки фактичних обставин і як наслідок  необ`єктивних висновків, які суперечать матеріалам кримінального провадження, фактичним обставинам ДТП. 
		Судом першої інстанції під час судового розгляду даного кримінального провадження відносно ОСОБА_13 допущена неповнота судового розгляду, оскільки залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких мало істотне значення, а саме судом були відхилені клопотання сторони захисту: про призначення повторної комісійної, комплексної судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи за вих.№11/23-5/18 від 23.08.2018 року; про призначення судової технічної експертизи правого переднього колеса з автомобіля «Мерседес Бенц Е320» д.н.з. НОМЕР_1 , яке було виявлене, вилучене під час ОМП на місці ДТП 03.08.2017 року. 
		Суд першої інстанції самостійно, без будь-яких доказів перебираючи на себе функцію обвинувачення, змоделював обставини ДТП, не перевірив та не спростував свідчення обвинуваченого щодо того, що з його автомобіля 03.08.2017 року був вилучений протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а також те, що він керував автомобілем у хворобливому стані.
		За наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду у оскаржуваному рішення суд першої інстанції не зазначив чому відхилив покази свідка ОСОБА_20 .
		Усі докази, які зібрані стороною обвинувачення, але в порядку ст.290 КПК України не відкриті стороні захисту повинні бути визнанні недопустимі та неналежні докази, а тому суд позбавлений права такі докази покладати в основу обвинувального вироку. 
		Суд першої інстанції при вирішенні міри покарання ОСОБА_13 безпідставно послався на обставини того, що останній своєї вини не визнавав, тоді як в останньому слові обвинувачений звертаючись до родичів рідних та загиблих з щирим вибаченням, повідомив що він вже несе тяжке покарання і йому важко жити із таким горем, відмова потерпілих прийняти його вибачення не може розцінюватись судом як не вибачення та перешкодою у його подальшому виправленні, як зазначено у оскаржуваному вироці.
		При призначенні майже максимального строку покарання ОСОБА_13 суд першої інстанції не взяв до уваги обставини що характеризують особу, обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не взято до уваги документи та медичні висновки про незадовільний стан здоров`я, ІІІ групу інвалідності, як такі, що суттєво знижують можливий термін відбування покарання.
		При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди не враховано вимог розумності і справедливості та призначено занадто великий та непомірний до ОСОБА_13 розмір грошових відшкодувань моральної шкоди.
		В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції ОСОБА_14 просить скасувати оскаржуваний вирок суду першої інстанції з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеня тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, яким за ч.3 ст.286 КК України ОСОБА_13 призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 роки, мотивуючи свої вимоги тим, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, при цьому сів за кермо транспортного засобу будучи позбавленим права керувати ним на підставі ст.130 КУпАП, судом не враховано належним чином думку потерпілих які наполягали на призначенні обвинуваченому суворого покарання.
		Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали свої апеляційні скарги та заперечили проти апеляційної скарги прокурора; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу державного обвинувача та заперечив проти апеляційних скарг обвинуваченого та захисників, потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , представника потерпілих ОСОБА_12 , які заперечили проти апеляційних скарг обвинуваченого, захисників, та підтримали апеляційну скаргу прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ст.404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Відповідно до п.1 ч.1ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.
		Юридична кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_13 за ч.3 ст.268 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель кількох осіб є вірною, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочині повністю доведена сукупністю зібраних і ретельно перевірених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою та відображають дійсний перебіг досліджуваної події.
		    Відповідно до вимогст.370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексута в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		За правиламист.94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Вказані вимоги закону, як вважає колегія суддів, судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_13 були дотримані.
		   Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_13 суд першої інстанції, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		Постановляючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_13 суд першої інстанції обґрунтував його доказами, які були досліджені в ході судового розгляду та відповідають вимогам належності та допустимості.
		   Так, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_13 за ч.3 ст.268 КК України підтверджуються:
		-показами потерпілої ОСОБА_9 , яка в суді першої інстанції пояснила, що загиблий в дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_16 є її рідний син, який разом із своїми спільними друзями, а саме з нареченою ОСОБА_22 , а також товаришами ОСОБА_23 та ОСОБА_15 , вирушили на автомобілі останнього на відпочинок до Вінницької області. На протязі дня до сина не телефонувала, щоб його не відволікати, а ввечері до неї подзвонила мати ОСОБА_22 та повідомила про трагічну новину, внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_13 настала смерть її сина;
		-показами потерпілого ОСОБА_10 , який в суді першої інстанції пояснив, що загиблий в дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_18 є його рідний син, який 03 серпня 2017 року в першій половині дня, разом зі своїми друзями ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та ОСОБА_15 , на автомобілі останнього поїхали на відпочинок на озеро, розташоване в селі Черепашинці Вінницької області. Ввечері цього ж дня, зокрема від працівників поліції йому стало відомо про загибель сина в дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_13 ; 
		-показами потерпілої ОСОБА_11 , яка в суді першої інстанції зазначила, що загибла в дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_17 є її рідною дочкою, яка в той трагічний день по телефону повідомила її про те, що разом з нареченим ОСОБА_24 та їх спільними друзями, відпочивають на озері, яке знаходиться поблизу місті Вінниці. Ввечері з телефону дочки подзвонили працівники поліції та попросили, щоб вона дала телефон комусь зі своїх родичів чи близьких. Вона дала телефон жінці-покупцю, від якої дізналась, що її дочка загинула в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась поблизу міста Калинівка, внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_13 ; 
		-показами свідка ОСОБА_25 , який в суді першої інстанції пояснив, що 03 серпня 2017 року приблизно о 18 год. 20хв. він на своєму автомобілі рухався по автодорозі зі сторони міста Калинівка в напрямку міста Вінниця, на зустріч йому, по зустрічній смузі рухався автомобіль марки «Мерседес-Бенц Е-320» з перевищенням швидкості. Тільки він розминувся з останнім, як почув сильний удар, подивившись у дзеркало заднього виду, побачив дорожньо-транспорту пригоду. Зупинивши свій автомобіль, припаркувавшись до узбіччя, і підійшовши ближче, допоміг витягувати водія з автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», який стояв на правому узбіччі в напрямку руху м. Калинівка. На проїзній частині, у крайній правій полосі в напрямку руху місто Калинівка  місто Вінниця стояв на лівому боці автомобіль марки «Деу Ланос», в якому перебувало 4 особи, смерть яких на місці констатували працівники швидкої допомоги;
		-показами свідка ОСОБА_26 , який в судовому засіданні пояснив, що 03 серпня 2017 року він рухався на своєму автомобілі по автодорозі зі сторони міста Калинівка в напрямку міста Вінниця зі швидкістю приблизно 70 км./год., а позаду нього з такої ж швидкістю рухався автомобіль марки «Деу Ланос». Під час руху, він звернув увагу на те, що назустріч із міста Вінниця в напрямку міста Калинівка на великій швидкості, яка становила понад 100 км./год. рухався автомобіль марки «Мерседес-Бенс Е-320». Розминувшись з даним автомобілем, він почув скрип резини та сильний глухий удар. Подивившись в дзеркало заднього огляду, він помітив як автомобіль марки «Мерседес-Бенц Е-320» на смузі зустрічну руху здійснив зіткнення з автомобілем марки «Деу Ланос». Зупинивши автомобіль, та підійшовши до місця дорожньо-транспортної пригоди, він викликав швидку та рятувальників. Автомобіль марки «Мерседес-Бенц Е-320» стояв на лівому узбіччі в напрямку міста Калинівка, з якого присутні люди витягли водія. На проїжджій частині на правій полосі в напрямку руху місто Калинівка  місто Вінниця, на лівому боці стояв автомобіль марки «Деу Ланос», який перевернули присутні люди на колеса, в якому перебували 4 людини, смерть яких констатували по приїзду працівники медичної допомоги;
		-показами ОСОБА_27 , який в суді першої інстанції пояснив, що 03 серпня 2017 року він рухався на власному автомобілі в напрямку міста Вінниці, та попереду нього рухався попутній автомобіль марки «Деу Ланос», швидкість якого складала приблизно 70-80км./год. Під час руху на заокругленій ділянці дороги, він почув звук писку та помітив лише момент зіткнення, коли автомобіль марки «Мерседес-Бенц Е-320», який рухався в напрямку міста Калинівка, та швидкість руху якого була приблизно 150 км./год., на полосі руху автомобіля марки «Деу Ланос», здійснив зіткнення з останнім, в результаті чого автомобіль марки «Деу Ланос» перевернувся, а автомобіль марки «Мерседес-Бенц Е-320» почало крутити та нести на нього. Ледве встигши вивернути кермо та з`їхати на узбіччя, він уник зіткнення з останнім. Вийшовши із свого автомобіля та наблизившись до автомобіля марки «Деу Ланос» він побачив, що в салоні знаходяться чотири особи, які не подають ознак життя. Він разом із іншими присутніми на місці людьми, перевернув автомобіль, який потушили за допомогою вогнегасника. По приїзду працівники швидкої допомоги констатували смерть водія та пасажирів автомобіля марки «Деу Ланос». Далі підійшовши до автомобіля марки «Мерседес-Бенс Е-320», побачив в його салоні на водійському сидінні водія, якому в подальшому надавали медичну допомогу;
		-показами ОСОБА_28 , який в суді першої інстанції пояснив, що 03 серпня 2017 року ближче до вечора рухався на своєму автомобілі з міста Вінниця в напрямку міста Бердичів через місто Калинівка, зі швидкістю 110 км./год. Не доїжджаючи до заокругленої ділянки дороги, біля села Сальник, його обігнав автомобіль марки «Мерседес-Бенц Е-320», який рухався зі швидкістю приблизно 150км./год., якого на заокругленні занесло та винесло на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем марки «Деу Ланос». Зупинивши свій автомобіль, він підійшов до автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», звідки допоміг витягнути водія, якого положили на траву. Підійшовши до іншого автомобіля марки «Деу Ланос», побачив як його перевернули на колеса, де знаходилось 4 особи, які не подавала ознак життя;
		-показами ОСОБА_20 , який в суді першої інстанції пояснив, що 03 серпня 2017 року він перебував на роботі в Калинівській ЦРЛ, куди близько 19:00 год. у травматологічне відділення бригада швидкої допомоги доставила ОСОБА_13 із травмами отриманими в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Останній на момент огляду перебував у свідомості, однак на запитання що відбулось, чітко не відповідав.
		   Згідно показів свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , які були безпосередніми свідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 03.08.2017 року за участі обвинуваченого ОСОБА_13 , та її наслідків, причиною досліджуваної судом дорожньо-транспортної пригоди є перевищення швидкості з боку водія автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 » обвинуваченого ОСОБА_13 , який не впоравшись з керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем марки автомобіля «Деу Ланос», державний номерний знак « НОМЕР_2 ».
		   Крім того, вина ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України підтверджується письмовими доказами, а саме:
		-копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником транспортного засобу марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 », є ОСОБА_13 (т.4 а.с.136);
		-копією посвідчення водія серії НОМЕР_4 , виданого 06.09.2005 року Чугуївським МРЕВ УДАЇ Харківської області, ОСОБА_13 має право керування транспортними засобами категорії «В» (т.4 а.с.133-134);
		-постановою Святошинського районного суду м. Києва від 27.02.2017 року, яка набрала законної сили 10.03.2017року, згідно якої ОСОБА_13 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосоване до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (т.4 а.с.138);
		-Листом Регіонального сервісного центру в Харківській області МВС України від 30.08.2017 року № 31/3862, згідно електронної бази даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України, ОСОБА_13 значиться серед позбавлених права керування транспортними засобами строком на 12 місяців, з 27.02.2017 року по 27.02.2018 року (постанова Святошинського районного суду м. Києва т.4 а.с.142-143);
		- протоколом огляду місця дорожнього-транспортної події від 03.08.2017 року складеного старшим слідчим відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_29 , за участі спеціаліста-автотехніка ОСОБА_30 та понятих ОСОБА_31 і ОСОБА_32 , 03.08.2017р. на автодорозі сполученням м. Вінниця  м. Житомир, поблизу в`їзду в населений пункт м. Калинівка, біля перехрестя з другорядною дорогою на с. Сальник Калинівського району Вінницької області сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_13 . В іншому автомобілі марки «Деу Ланос» були виявлені чотири трупи: трьох чоловіків та однієї жінки (т.4 а.с.1-4);
		-план-схемою до протоколу огляду місця події та таблиць ілюстрацій, які є додатками до протоколу огляду місця події, було зафіксоване конкретне місце пригоди; детально описані після аварійні розташування автомобілів відносно елементів проїзної частини; розташування початку сліду юзу колеса автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 » відносно елементів проїзної частини; розташування початку та продовження сліду юзу та бокового руху колеса автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 » відносно елементів проїзної частини та розташування початку осипу уламків деталей транспортного засобу; розташування початку та продовження осипу уламків транспортного засобу відносно елементів проїзної частини; розташування максимальної концентрації уламків транспортного засобу; розташування початку та продовження подряпин асфальтного покриття, осипу бруду та слідів бокового руху коліс автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 » відносно елементів проїзної частини; розташування початку та продовження слідів бокового руху коліс автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 » відносно елементів проїзної частини; розташування відокремлених елементів транспортних засобів відносно проїзної частини; розташування трупів (т.4 а.с.5-36);
		-протоколом огляду місця події від 03.08.2017 року, відповідно до якого з огляду автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 » були зафіксовані конкретні механічні пошкодження на даному транспортному засобу, отримані внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди, виявлені та вилучені речові докази (т.4 а.с. 37-38);
		-протоколу огляду місця події від 04.08.2017 року складеного слідчим СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_33 , за участі медичного працівника ОСОБА_34 , а саме огляду шкіряного портмоне, яке було наявне при госпіталізації ОСОБА_13 , в ході проведення якого, в середині портмоне, знаходились посвідчення водія серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_13 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 »; пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_13 ; тимчасовий дозвіл на право керування транспортирними засобами серії НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_13 ; протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 111897 від 31.01.2017р. на ім`я ОСОБА_13 за ст.130 КУпАП, які були виявлені та вилучені (т.4 а.с.44);
		-висновком судово-медичного експерта №652 від 21.08.2017р. відповідно до якого смерть ОСОБА_16 настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилася травматичним шоком. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і стоять у причинному зв`язку зі смертю (т.4 а.с.45-46); 
		-висновком судово-медичної експертизи № 654 від 22.08.2017р. відповідно до якого смерть ОСОБА_18 настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилася травматичним шоком. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і стоять у причинному зв`язку зі смертю (т.4 а.с.47-48);
		-висновком судово-медичної експертизи №653 від 04.09.2017 року відповідно до якого смерть ОСОБА_15 настала внаслідок політравми: закритої черепно-мозкової травми, закритої травми грудної клітки, закритої травми живота, відкритого перелому лівого передпліччя, закритого перелому стегнової кістки, багато-скалкових переломів обох надколінників, закритого перелому лівої стегнової кістки, закритого багато-скалкового перелому малогомілкової кістки правої гомілки, відкритого багато-скалкового перелому правої великогомілкової кістки, закритого перелому правої п`яткової кістки. Вказана політравма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і стоять у причинному зв`язку зі смертю (т.4 а.с.49-50); 
		-висновком судово-медичної експертизи №651 від 23.10.2017р. відповідно до якого смерть ОСОБА_17 настала від сполучної травми тіла, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і стоять у причинному зв`язку зі смертю (т.4 а.с.51-52); 
		-висновком судово-медичної експертизи №1275/1310 від 31.10.2017 року відповідно до якого тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_13 , які по давності утворення можуть відповідати терміну  03.08.2017р., за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6 днів, але не більше 21 дня) розлад здоров`я (т.4 а.с.53-54); 
		-висновком автотехнічної експертизи № 604а від 04.10.2017року відповідно до якого до моменту початку розвитку дорожньо-транспортної пригоди робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «Деу Ланос», державний номерний знак « НОМЕР_2 », найбільш ймовірно перебували в працездатному стані (т.4 а.с.57-63); 
		-висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 603а від 17.10.2017 року відповідно до якого у деталях та вузлах робочої гальмівної системи та рульового керування автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 », найбільш ймовірно на момент експертного огляду експертних несправностей, які б могли виникнути до дорожньо-транспортної пригоди та могли вплинути на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено. Ходова частина автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 », до моменту дорожньо-транспортної пригоди перебувала в технічно несправному, проте найбільш ймовірно в працездатному стані, не відповідала вимогам п.31.4.5(а) Правил дорожнього руху, причому водій мав об`єктивну можливість виявити дану несправність задовго перед початком руху методом зовнішнього візуального огляду (т.4 а.с.66-71); 
		-висновком комісійної комплексної судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи № 606а/5035/5036/17-21 від 09.01.2018р., відповідно до якого зіткнення транспортних засобів сталося на лівій смузі руху в напрямку міста Вінниці проїзної частини дороги «Житомир Могилів-Подільський», тобто на смузі руху автомобіля марки «Деу Ланос», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_15 . В даній дорожній ситуації, дії водія автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 », ОСОБА_13 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п.п.12.1, 12.6 (г) Правил дорожнього руху. Величина швидкості руху автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_13 , становила біля 140,4-148,2км./год. В даній дорожній ситуації, водій автомобіля марки «Деу Ланос», державний номерний знак « НОМЕР_2 », ОСОБА_15 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Можливість попередження зіткнення, у водія автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 », ОСОБА_13 , з технічної точки зору, полягала у виконанні ним вимог п.12.6 (г) Правил дорожнього руху. В ситуації, яка склалася, невідповідність дій водія автомобіля марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». ОСОБА_13 , вимогам п.12.6 (г) Правил дорожнього руху, з технічної точки зору призвело до виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди. Водій ОСОБА_13 за вищевказаних обставин порушив вимоги п.п.2.1 (а), 2.9 (б), 12.1, 12.6 (г) Правил дорожнього руху України, де вказано: 2.1  Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; 2.9  Водієві забороняється: б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу; 12.1  Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; 12.6  Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населенні пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: г) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1  не більше 130км./год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою  не більше 110км./год., на інших автомобільних дорогах  не більше 90км./год. Порушення водієм ОСОБА_13 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України перебуває у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із спричиненням смерті ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ( т.4 а.с.93-114).
		Допитані в суді першої інстанції експерти ОСОБА_35 та ОСОБА_36 підтвердили свої висновки, викладені в комісійній комплексній судовій автотехнічній, транспортно-трасологічній експертизі №606а/5035/5036/17-21 від 09.01.2018 року зазначивши, що відповідно до постанови органу досудового розслідування, наданих на дослідження матеріалів та доказів, відповідно до поставлених перед ними питань, провели вказане експертне дослідження. В ході їх проведення було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_13 керуючи автомобілем марки «Мерседес-Бенц Е-320», державний номерний знак « НОМЕР_1 » перевищив допустиму швидкість, в результаті чого не справився з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем марки «Деу Ланос», державний номерний знак « НОМЕР_2 ».
		Усі вищенаведені докази підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та спростовують доводи сторони захисту та обвинуваченого щодо недоведеності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		Доводи сторони захисту та обвинуваченого про порушення органом досудового розслідування вимог ст.290 КПК України, а саме, не відкриття матеріалів зібраних під час досудового розслідування спростовується наступним.
		Відповідно до ч.1 ст.290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
		На виконання зазначених вимог процесуального закону, старшим слідчим відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_29 на адресу підозрюваного ОСОБА_13 та його захисників адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_21 , (які знаходяться за однією юридичною адресою: АДРЕСА_2 ), були направлені письмові повідомлення від 10.01.2018р. про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, зокрема, що реалізувати це право сторони кримінального провадження мають можливість в приміщенні слідчого ізолятора Вінницької установи виконання покарань за адресою: Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Брацлавська, 2 - 11.01.2018р. об 15год.30хв. (для ознайомлення з матеріалами), 12.01.2018р. об 12 год.00 хв. (для ознайомлення та надання доступу до матеріалів, відомостей або доказів), а 15.01.2018р. об 12год.00хв.(для отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування). Крім цього, органом досудового розслідування, окремим повідомленням зазначеним особам була роз`яснена можливість реалізувати передбачене ст.290 КПК України у позаробочий час, а саме в вихідні дні 13 та 14 січня 2018р. в приміщенні СУ ГУНП у Вінницькій області (т.1 а.с.142-148). Дані письмові повідомлення, для вручення їх зазначеним адресатам, були додатково передані Керівнику регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Вінницькій області та голові Вінницької обласної колегії адвокатів (т.1 а.с.152-153). 
		Крім того, правом на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_8 скористався в суді першої інстанції за його письмовим клопотанням, про що свідчить відповідна розписка (т.4 а.с.144).
		Згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та протоколу про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 11.01.2018 року підозрюваному ОСОБА_13 в приміщенні слідчого ізолятора Вінницької установи виконання покарань надана можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в підшитому та пронумерованому стані в 2-томах (том № 1 на 261 арк., том № 2 на 331арк.) та відкрито доступ до матеріалів досудового розслідування. Згідно письмових розписок на цих процесуальних документах, підозрюваний ОСОБА_13 з матеріалами кримінального провадження ознайомлений, доступ до матеріалів досудового розслідування йому був відкритий (т.1 а.с.154-155). 
		Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та протоколу про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 12.01.2018р., захиснику підозрюваного ОСОБА_13  адвокату ОСОБА_21 в приміщенні СУ ГУНП у Вінницькій області надана можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в підшитому та пронумерованому стані в 2-томах (том № 1 на 261арк., том № 2 на 343арк.) та відкрито доступ до матеріалів досудового розслідування, факт чого засвідчено особистим підписом адвоката ОСОБА_21 на вказаних процесуальних документах (т.1 а.с.156-157).
		Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. 
		Відповідно до ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Судом першої інстанції були досліджено надані з боку сторони обвинувачення докази у вигляді, зокрема, показами свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , які були безпосередніми очевидцями дорожньо-транспортної пригоди та свідками порушення обвинуваченим вимог Правил дорожнього руху, а саме, перевищення ним швидкості, що стало причиною досліджуваної судом дорожньо-транспортної події. 
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належності та допустимості показань вищевказаних свідків як доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а тому доводи сторони захисту щодо визнання їх показань неналежними доказами вини обвинуваченого є безпідставними.
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_13 про те, що він міг раптово втратити свідомість за кермом і як наслідок здійснити зіткнення, або автомобіль зазнав будь-яких несправностей під час руху, як то розгерметизація правого переднього колеса є безпідставними, оскільки втрата свідомості спростовується обставинами дорожньо-транспортної пригоди, а саме тим, що до моменту зіткнення, обвинувачений ОСОБА_13 намагався його уникнути, шляхом здійснення гальмування свого автомобіля, однак через перевищення швидкості цього зробити не зміг, що свідчить про перебування останнього в свідомості на час вчинення кримінального правопорушення; що стосується розгерметизації правого переднього колеса судом першої інстанції дана обставина проаналізована і у оскаржуваному вироці про це зазначено.
		Призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_13 за ч.3 ст.286 КК України у повній мірі відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України та роз`ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		Висновки суду щодо призначення ОСОБА_13 покарання за ч.3 ст.286 КК України у виді позбавлення волі строком 9 років 6 місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а також необхідність і достатність для нього такого покарання у вироку належним чином мотивовані, покарання за видом та мірою відповідає особі обвинуваченого, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, заподіяним наслідкам, що спричинило смерть чотирьох осіб молодого віку  ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , а тому колегія суддів вважає їх достатньо обґрунтованими, переконливими та погоджується з ними.
		Вимоги апеляційної скарги прокурора про необхідність призначення обвинуваченому більш суворого покарання є безпідставними.
		Зокрема, при призначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_13 судом першої інстанції враховано тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (постанова Святошинського районного суду м. Києва від 27.02.2017 року т.4 а.с.138) в порушення пунктів ПДР України п.п.2.1(а), 2.9 (б), 12.1, 12.6 (г) обвинувачений рухаючись власним автомобілеммарки «Мерседес-БенцЕ-320»,державний номернийзнак « НОМЕР_1 » допустиввиїзд назустрічну смугуруху таподальше зіткненняз автомобілеммарки «ДеуЛанос»,державний номернийзнак « НОМЕР_2 »,врезультаті дорожньо-транспортної пригоди четверо осіб молодого віку ОСОБА_16 1993 р.н., ОСОБА_18 1994 р.н., ОСОБА_11 1992 р.н., ОСОБА_15 1988 р.н., отримали тілесні ушкодження, які призвели до їхньої смерті; обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є батьком двох малолітніх дітей, має ІІІ групу інвалідності, позитивно характеризується по місцю проживання, з 01.03.2017 року працював на посаді економіста в ТОВ «Нью Імідж Маркетинг Груп» (відповідно до довідок №04/08/01 та №04/08-03 від 04.08.2017 року), згідно консультативного висновку спеціаліста нейрохірурга №4217377712542 від 26.06.2017 року ОСОБА_13 має політравму, скелетно-черепномозкову (т.3 а.с.195); врахована судом першої інстанції досудова доповідь, думка потерпілих та їх представника, які наполягали на суворому покаранні обвинуваченого; обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання не встановлено.
		Доводи обвинуваченого ОСОБА_13 про те, що суд першої інстанції призначаючи йому покарання не взяв до уваги досудову доповідь, спростовуються оскаржуваним вироком згідно якого вбачається, що суд першої інстанції взяв до уваги досудову доповідь, підготовлену інспектором Києво-Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_37 , відповідно до якої, орган пробації беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також середній рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (т.3 а.с.156-158).
		Наведені в апеляційній скарзі сторони захисту обставини, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_13 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, документи та медичні висновки про незадовільний стан здоров`я, ІІІ групу інвалідності, в повній мірі враховані у оскаржуваному вироці судом першої інстанції при призначенні покарання останньому. 
		Доводи сторони захисту про неврахування судом першої інстанції при визначенні розміру моральної шкоди вимогам розумності і справедливості та призначення занадто великого та непомірного до ОСОБА_13 розміру грошових відшкодувань моральної шкоди, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на наступне.
		Згідностатті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає у тому числі: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Таким чином, будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права є непорушними (ст.21 Конституції України).
		Відповідно до ч.ч.3,4ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно оскаржуваного вироку та матеріалів кримінального провадження вбачається, що з вини обвинуваченого, потерпілим та їх членам родини, які є цивільними позивачами, заподіяно моральну шкоду, яка полягає у тому, що наслідки кримінального правопорушення стали для них психотравмуючими, обумовили порушення фізичної, психоемоційної та соціальної сфер існування, перешкоджали можливості повноцінної життєдіяльності та викликали негативні психологічні переживання. Зазначені особи перенесли емоційний стрес, зазнали душевних страждань, у зв`язку з чим, у них виникла необхідність адаптуватися до нових умов існування та життєдіяльності.
		При визначенні цього розміру взято до уваги, що на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2  загиблій ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було лише повних 25 років; загиблому ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було лише повних 23 роки; загиблому ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було лише повних 24 роки. Втрата дитини для кожної родини була рівноцінною.
		В результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_13 потерпілі втратили своїх дітей, вони позбавлені спокою, їх життя змінилось, вони пережили нервовий стрес, який привів до тривалої втрати сну, апетиту, втрати душевної рівноваги, моральних страждань, їм завдана психологічна травма, після смерті дітей.
		Враховуючи вищенаведене, будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування чи зміну оскаржуваного вироку колегія суддів не вбачає та вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованими, а призначене обвинуваченому ОСОБА_13 покарання справедливим. 
		Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в :
		 
		Апеляційні скарги обвинуваченого  ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції ОСОБА_14  залишити без задоволення.
		Вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року щодо  ОСОБА_13 за ч.3 ст.286 КК України  залишити без змін. 
		Касаційна скарга на ухвала може бути подана до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії судово рішення.
		   
		 
		   Судді: (підпис)
		   Згідно з оригіналом

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...