Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 525/300/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2019. Зареєстровано: 26.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2019.
Дата набрання законної сили: 19.07.2019
Номер судового провадження: 3/525/256/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                       
		                                        Справа № 525/300/19        
		                                                        Провадження №3/525/256/2019                                                 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		24.04.2019 року Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Хоролець В.В., при секретарі Гавриш О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності 
		 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 
		жителя АДРЕСА_1 (як вказано у протоколі), працюючого 
		начальником філії Копилянська ДЕД, до адміністративної 
		відповідальності протягом року не притягувався, контактний 
		номер телефону НОМЕР_2
		 
		за ч.4 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		28.03.2019 року до Великобагачанського районного суду Полтавської області після належного доопрацювання надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП (а.с.1). 
		Судом встановлено, що 14 лютого 2019 року о 09 год. 30 хв. на 277 км а/д Київ - Харків - Довжанський ОСОБА_1, будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан даного відрізку автодороги, не вжив заходи щодо ліквідації вибоїни довжиною 100 см, шириною 0,5 м, глибиною - 0,2 м на проїзній частині, чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг (п.3.1.1 ДСТУ 3587-97), що стало супутньою причиною ДТП за участю транспортного засобу автомобіля Рено, д.н.з. НОМЕР_1, якому завдано матеріальних збитків. Тобто, дії ОСОБА_1 кваліфікуються як порушення п.1.5 ПДР України та ч.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух» та є вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП. 
		Про день і час розгляду справи особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було направлено судову повістку рекомендованим листом з повідомленням за місцем його реєстрації та за місцем роботи, судову повістку про виклик в судове засідання отримано за довіреністю за місцем роботи для передання 03.04.2019 року (а.с.27).Крім цього, ОСОБА_1 повідомлено про день і час розгляду справи секретарем суду в телефонному режимі, що підтверджується довідкою секретаря суду Пархоменко Я.І. (а.с.26). В судове засідання 24.04.2019 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, причин неявки суду не повідомляв, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він відмовився від надання пояснень по суті складеного протоколу; до суду пояснень також не направляв.
		Вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 25.02.2019 року серія БД № 438669, де зазначені обставини порушення відповідного пункту ПДР України та Закону України «Про дорожній рух» (а.с.1), схемою місця ДТП, яка сталася 14.02.2019 року о 9 год. 30 хв. на 277 км а/д Київ - Харків - Довжанський; вбачається, що дана схема складена уповноваженим інспектором поліції та підписана водієм ОСОБА_4 (а.с.2), письмовими поясненнями громадянина ОСОБА_4 про те, що 14.02.2019 року він їхав на автомобілі Рено Колеос по автодорозі Київ-Харків і на спуску до мосту в с. Красногорівка потрапив переднім колесом в яму, в результаті чого воно вийшло з ладу і ремонту не підлягає (а.с.3), актом обстеження ділянки вулично - шляхової мережі від 14.02.2019 року о 09 год. 30 хв. на 277 км а/д Київ - Харків - Довжанський за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в ході якого було зафіксовано наявність вибоїни на дорожньому покритті та відсутність певних дорожніх знаків (а.с.4), листом ДП «Полтавський облавтодор» від 19.02.2019 року №01-18/33-4 про те, що відповідальною особою за ділянку км 257+940 - км 336+653, км 340+693 - км 395+375 - є ОСОБА_1 (а.с.5), договором про надання послуг № 3-111/19 від 15.01.2019 року між представництвом «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» та підприємством «Полтавський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», в особі начальника філії «Копилянська ДЕД» ОСОБА_1 (а.с.а.с.6-9), переліком автомобільних доріг державного значення згідно Постанови КМУ від 16.09.2015 року №712 та адресну прив'язку проходження в межах адміністративних районів Полтавської області (а.с.11).
		В судовому засіданні 24.04.2019 року було переглянуто CD диск, який доданий до матеріалів справи (а.с.12), з переглянутого судом відеозапису вбачається, що уповноважений інспектор поліції детально роз'яснив особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 положення як ст.63 Конституції України, так і положення ст.268 КУпАП. 
		Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. 
		Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні. 
		Так, у Рішенні «Руїз Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року Європейський Суд з прав людини нагадав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються; межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. 
		Суд при оцінці наявних у справі доказів враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
		Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
		У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 
		Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в т.ч. тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
		За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Стаття 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. 
		Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. 
		 У відповідності до вимог ч.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.
		 Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
		Норми ч.4 ст.140 КУпАП встановлюють адміністративну відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
		Отже, виходячи з сукупності вищевикладеного, дослідивши сукупність наявних у справі доказів, які стосуються обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серія БД №438669 від 25.02.2019 року, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 - начальник філії Копилянська ДЕД допустив порушення п.1.5 Правил дорожнього руху України та ч.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.140 КУпАП. 
		Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст.61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст.61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
		Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться у вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.
		Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинили адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП). 
		За загальними правилами ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
		Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 суд вважає вчинення правопорушення вперше. Обставин, що обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суддя не вбачає. 
		Враховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, того, що він працює начальником філії у відповідному суб'єкті господарської діяльності (тобто є посадовою особою), наявність обставини, що пом'якшує його відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу в межах санкції ч.4 ст.140 КУпАП. 
		Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення в сумі 384 грн. 20 коп. належить стягнути з ОСОБА_1
		На підставі викладеного та керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст.9,23,27,33,ч.2 ст.36,40-1,ч.4 ст.140, ст.ст.251,252,280,283,284,289,294 КУпАП, -
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.140 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
		 
		Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.
		Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		 
		 
		 
		Суддя В.В. Хоролець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...