Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 350/539/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2019. Зареєстровано: 26.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 06.05.2019
Номер судового провадження: 3/350/165/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 350/539/19
		Номер провадження 3/350/165/2019
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		24 квітня 2019 року     селище Рожнятів
		Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., з участю секретаря судового засідання Левицького Р.О., захисника ОСОБА_1, розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, які надійшли від Рожнятівського відділення поліції Калуського ВП ГУНПУ в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП,-
		В С Т А Н О В И В :
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР 13020 від 25 березня 2019 року, 20 лютого 2019 року біля 08 години 50 хвилин неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходячись в приміщенні рівненської ОСОБА_4 ступенів, за адресою с.Рівня вул..С.Стрільців,28 А, вчинив боулінг, тобто дії психологічного та фізичного насильства, щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6Л, 205 року народження в результаті чого було завдано шкоду психологічному та фізичному здоровю дитини, а тому за вказане діяння несе відповідальність батько ОСОБА_2В, за ознаками правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП.
		ОСОБА_2 свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнав. Вважає, що в даному випадку протокол про адміністративне правопорушення не оформлений належним чином, оскільки в протоколі не відображено та не конкретизовано, які саме дії, вчинив його син, що підпадають під визначення боулінг. Винає, що його син мав конфлікт з іншими учнями, однак, на даний час встановлено, що такий був спровокований саме даними школярами, а також це було один раз. Просив провадження відносно нього закрити, з підстав наведених в письмовому клопотанні.
		Захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що в протоколі не конкретизовано, які саме дії вчинив ОСОБА_3 Вважає, що бійка, що мала місце між ОСОБА_3 та учнями 8 класу, спровокована саме ними. Постановою судді Рожнятівського районного суду від 12 квітня 2019 року встановлено факт булінгу ОСОБА_7 відносно сина ОСОБА_2 Після даного конфлікту, про який ОСОБА_2 ніхто не повідомляв, останній як батько, сильно переживає. З дитиною на даний час працює психолог, тобто саме ОСОБА_3 став жертвою булінгу. Просив провадження в справі закрити у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення.
		Вислухавши особу, стосовно якої складено протокол про адміністративні правопорушення, вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає до закриття за відсутністю складу адміністративного правопорушення з таких підстав.
		Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
		Згідно до ч. 1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Статтею 173-4 ч. 1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоровю потерпілого.
		При цьомуКУпАП доповненовказаною нормоюЗаконом України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо протидіїбулінгу (цькуванню)»від 18грудня 2018року,який відповідновизначає типовимиознаками булінгу(цькування)- систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
		У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, які саме дії вчинені ОСОБА_3 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є булінгом, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що дають підстави суду беззаперечно встановити вчинення малолітнім ОСОБА_3 булінгу (цькування) відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 
		Навпаки, з постанови судді Рожнятівського районного суду від 12 квітня 2019 року встановлено факт булінгу ОСОБА_7, відносно ОСОБА_3 Судом встановлено, що саме ОСОБА_3 був жертвою булінгу. 22 лютого 2019 року звертався за медичною допомогою з приводу травми голови, діагноз ЗЧМТ, струс головного мозку.
		З психологічної діагностики емоційного стану ОСОБА_3 від 29 березня 2019 року вбачається, що після конфлікту в школі, останній перебуває у пригніченому психоемоційному стані, та потребує роботи з психологом. 
		Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
		В силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
		Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
		Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення малолітнім ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, матеріали справи не містять.
		Отже, за відсутності факту вчинення саме ОСОБА_3 булінгу, притягнення його батька до адміністративної відповідальності за таке правопорушення виключається.
		На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
		Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення. 
		За наведених вище обставин суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
		Керуючись ст.ст. 247 ч.1 п.1, 266, 279, 283, 284 КУпАП,-
		П О С Т А Н О В И В :
		Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
		На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...