Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5631/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2019. Зареєстровано: 26.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 23.04.2019
Номер судового провадження: А/855/5847/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5631/18                                                                  Головуючий у 1-й інстанції:  Шрамко Ю.Т. 
		                                                                                           Суддя-доповідач:  Василенко Я.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  23 квітня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		 
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого                                      Василенка Я.М.,
		суддів                                                   Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
		при секретарі                                         Баглай О.Є.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги громадської організації «Громада Андріївський узвіз», Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2018 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український Будівельний Альянс» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Київське учбово-виробниче підприємство № 3 (УВП-3) українського товариства сліпих (УТОС) про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
		                                                  В С Т А Н О В И В:
		ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: 
		- визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.03.2018 № 19/18/10/26-6/2203/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
		- визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» від 15.03.2018, внесений позивачу щодо об'єкту «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва»;
		- визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Про зупинення підготовчих та будівельних робіт» від 15.03.2018, внесений позивачу щодо об'єкту «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва»;
		- визнати протиправними дії та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» від 16.03.2018 № 21;
		- визнати протиправними дії та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» від 16.03.2018 № 21-Д;
		- зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України включити до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, запис про дозвіл на виконання будівельних робіт від 30.12.2014 № ІУ 115143640678 на об'єкт «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва».
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2018 залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог щодо скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 16.03.2018 № 21д про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 16.03.2018 № 21 про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 30.12.2014 № ІУ115143640678 у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український Будівельний Альянс» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Київське учбово-виробниче підприємство № 3 (УВП-3) українського товариства сліпих (УТОС) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії. 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2018 позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.03.2018 № 19/18/10/26-6/2203/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; визнано протиправним та скасовано припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.03.2018, внесений товариству з обмеженою відповідальністю «Північно-Український Будівельний Альянс» щодо об'єкту «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва»; визнано протиправним та скасовано припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15.03.2018, внесений товариству з обмеженою відповідальністю «Північно-Український Будівельний Альянс» щодо об'єкту «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва»; позов в іншій частині залишено без задоволення.
		Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2018 громадська організація «ГРОМАДА АНДРІЇВСЬКИЙ УЗВІЗ» та Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулись із апеляційними скаргами, в яких вони просять скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що з 05.03.2018 по 15.03.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання підрядником - ТОВ «Альянс» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва», (також далі - об'єкт будівництва), за результатами якої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України 15.03.2018 складено акт перевірки.
		Відповідно до акту перевірки Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України встановлено порушення ТОВ «Альянс» вимог містобудівного законодавства, зокрема, п.п. 4.17, 4.19, 4.30, 6.2.1., 6.2.6. ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», а саме:
		- на території будівельного майданчика небезпечні зони не у повному обсязі позначені знаками небезпеки та попереджувальними написами;
		- не огороджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів висоти до 1,3 м і більше), відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними факторами;
		- будівельники не носять будівельні каски;
		- будівельний майданчик огороджено не повністю;
		- не встановлена схема руху автотранспорту біля в'їзду на будівельний майданчик.
		У зв'язку з виявленими порушеннями Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України винесені відносно ТОВ «Альянс» оскаржувані приписи від 15.03.2018:
		1) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов'язано у термін до 16.04.2018 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку;
		2) про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким зупинено з 15.03.2018 виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва до усунення порушень.
		У подальшому, 16.03.2018 відповідачем прийнято рішення № 21 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт», яким позивачу анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 30.12.2014 № ІУ 115143640678 на об'єкті будівництва та наказ від 16.03.2018 № 21-Д «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт», яким виключено з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, дані про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 30.12.2014 № ІУ 115143640678.
		Крім того, 22.03.2018 на підставі акту перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.03.2018, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України прийнято оскаржувану постанову, якою ТОВ «Альянс» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР, (далі - Закон № 208/94-ВР), та накладено на нього штраф у сумі 79 280, 00 грн.
		Вважаючи дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.
		Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що перевірку проведено на підставі депутатського звернення народного депутата, тоді як ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 7 Порядку проведення планових та позапланових перевірок № 553 серед підстав проведення позапланових перевірок визначає звернення про порушення містобудівних вимог не народних депутатів, а фізичних осіб. Під час перевірки не був присутній представник позивача (у перевірці брав участь представник підрядника - ТОВ «Північно-український будівельний альянс»), чим порушено п. 13 Порядку № 553 та право позивача на участь у перевірці. Пунктом 17 Порядку не передбачено можливості одночасного винесення двох приписів за наслідками однієї перевірки;  накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може мати місце лише у разі невиконання вимог приписів, тоді як такого факту невиконання приписів відповідачем не було встановлено.
		Апелянти у своїх скаргах зазначають, що перевірка проведена у спосіб та у межах визначених законом повноважень, перевіркою встановлено ряд порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, які не заперечуються та не спростовані позивачем, а тому прийняті Держархбудінспекцію приписи та постанова відповідають вимогам закону, у зв'язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
		Колегія суддів вважає доводи апелянтів обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
		Отже, оскільки громадська організація «Громада Андріївський узвіз» та Державна архітектурно-будівельна інспекція України у своїх апеляційних скаргах оскаржують судове рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.03.2018 № 19/18/10/26-6/2203/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; визнання протиправним та скасування припису Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.03.2018, внесеного товариству з обмеженою відповідальністю «Північно-Український Будівельний Альянс» щодо об'єкту «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва»; визнання протиправним та скасування припису Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15.03.2018, внесеного товариству з обмеженою відповідальністю «Північно-Український Будівельний Альянс» щодо об'єкту «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва», то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
		Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) № 37801/97 вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (п. 36).
		В Рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		У Рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
		Так, згідно з частиною першою-другою статті 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України №3038-VI від 17.02.2011 «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 3038-VI).
		Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.
		За змістом статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: 
		- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 
		- проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством.
		На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.
		Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Згідно цього ж пункту, підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		З матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка об'єкта будівництва призначена наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 02.03.2018 № 40 на підставі депутатського звернення народного депутата України Лещенка С.А. У своєму зверненні народний депутат вказував на необхідність перевірки та надання дозвільних документів, які підтверджують право забудовників на будівництво об'єкту нерухомості в Центральному історичному ареалі міста, в зоні охоронюваного ландшафту в межах археологічної охоронної зони та в межах пам'ятки археології місцевого значення «Культурний шар Копиревого кінця ХІ-ХІІ століть».
		Отже, перевірка проведена за письмовим зверненням особи, як того вимагає закон. Та обставина, що Лещенко С.А. є народним депутатом не може слугувати правовою підставою для висновку про порушення відповідачем вимог статті 41 Закону № 3038-VI та пункту 7 Порядку № 553.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 826/10310/17.
		Відповідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
		Відповідно до п. 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, в т.ч., у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
		Згідно пункту 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
		З матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка проведена в присутності інженера технічного нагляду Скринника А.Ю. та начальника дільниці Вивроцького Р.Я.
		Згідно внесених у дозвіл від 30.12.2014 № ІУ 115143640678 змін, які зареєстровані у встановленому порядку 16.02.2018, змінено генерального підрядника на ТОВ «Північно-український будівельний Альянс»; відповідального виконавця робіт на Вивроцького Р.Я.; особу, відповідальну за здійснення технічного нагляду Скринник А.Ю.
		Отже, проведення перевірки за участі підрядника (ТОВ «Північно-український будівельний альянс») не призвело до порушення прав позивача, оскільки його інтереси під час перевірки були представлені особою, що будує об'єкт, що відповідає вимогам пункту 9 Порядку.
		За наведених обставин та правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що перевірка проведена відповідачем у межах повноважень, визначених законом, із дотриманням Порядку щодо підстав для її проведення та оформлення результатів, а тому, висновки суду першої інстанції про наявність процедурних порушень не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону.
		Водночас, колегія суддів акцентує увагу на тому, що виявлені перевіркою порушення по суті позивачем не оскаржуються.
		У наданих суду письмових поясненнях позивач зазначив, що такі порушення, на його думку, не підлягають аналізу при вирішенні даного спору.
		Колегія суддів вважає помилковими такі доводи позивача, оскільки у спорах про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень суд має надати оцінку усім обставинам, які слугували правовою підставою для прийняття рішення, що оспорюється.
		Крім того, самі по собі процедурні порушення під час призначення та проведення перевірки не можуть вважатись достатніми та самостійними підставами для задоволення позовних вимог, якими є безпосередньо результати перевірки.
		Надаючи правову оцінку в контексті встановлених порушень, колегія суддів зазначає наступне.
		За змістом статті 1 Закону № 687-XIV проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
		Частиною 2 статті 5 Закону № 3038-VI передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
		Частиною 2 статті 26 Закону №3038-VI суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
		Згідно пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
		У свою чергу, п. 1 ч. 1 ст. 29 Закону №3038-VI передбачено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження.
		Під містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) слід розуміти - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI).
		Перевіркою встановлено, що ТОВ «Акрополіс» розроблено проектну документацію «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва», на яку замовником будівництва - отриманно експертний звіт щодо розгляду проектної документації від 29.04.2014 № 16-0821-13.
		Зазначена проектна документація була розроблена на підставі завдання на проектування від 20.12.2012, містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.09.2012 №12624/0/18-1/009-12 (далі - містобудівні умови та обмеження), а також технічних умов (далі - ТУ) від 13.08.2008 № 43526 на приєднання об'єкта до електричних мереж виданих Кабельними мережами Акціонерного енергопостачання компанії «Київенерго», ТУ від 27.08.2008 № 1418 на приєднання об'єкта до теплових мереж виданих АК «Київенерго» ТУ від 08.08.2008 № 5129 на водопостачання об'єкта будівництва виданих АК «Київводоканал», ТУ від 08.08.2008 № 5062 на каналізування об'єкта будівництва виданих АК «Київводоканал», зазначені ТУ були видані терміном на 2 роки.
		Цією ж проектною документацією передбачено влаштування дахової газової котельні, втім технічних умов на газопостачання до перевірки не надано. Технічні умови на влаштування дахової газової котельні не надані позивачем і під час розгляду справи у суді, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 5 та ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Також в порушення ч. 2 ст. 5 та ч. 2 ст. 26 Закону № 3038-VI позивачем до перевірки не надано детальне інженерне обстеження будівель, що прилягають до ділянки проектування, а саме: будівля № 12/3 на вул. Кожум'яцькій. Таке інженерне обстеження будівель не надано позивачем і під час судового розгляду. Відсутність такого обстеження позивачем не спростовується.
		Згідно пункту 14 частини 1 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини.
		Частиною 1 статті 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.
		В порушення зазначених норм, позивачем не погоджено у встановленому порядку проектну документацію від 2012 року «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва» з уповноваженими органами у сфері охорони культурної спадщини та не отримано дозвіл на проведення земляних робіт на об'єкті будівництва.
		Не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що зазначена проектна документація була погоджена з Держкультурспадщина, оскільки таке погодження мало місце 10.02.2011 за поданим історико-містобудівним обґрунтуванням, натомість проектна документація розроблена у 2012 році, тобто пізніше ніж отримане погодження, що суперечить вимогам чинного законодавства.
		Про відсутність у позивача на момент проведення перевірки дозволу на проведення земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць свідчить й те, що такий дозвіл виданий Міністерством культури України лише 30.03.2018.
		Згідно п. 3.16 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» при проектування житлової забудови слід передбачати розміщення майданчиків, розмір яких відстані від них до житлових і громадських будинків треба приймати не менші аніж наведені у таблиці 3.2 цього пункту.
		Згідно примітки 2 цього пункту, допускається зменшувати, але не більше ніж на 50%, питомі розміри майданчиків: для дитячих ігор, відпочинку дорослого населення і занять фізкультурою у районах з пиловими бурями при створенні закритих споруд; для господарських цілей при забудові житловими будинками, обладнаними приміщеннями для сушіння білизни, ліфтами, сміттєпроводами; для занять фізкультурою при формуванні єдиного фізкультурно-оздоровчого мікрорайону для школярів і дорослого населення.
		Пунктом 7 43 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» передбачено, що зберігання легкових автомобілів у містах (населених пунктах) слід передбачати відповідно до функціонального зонування їх територій. У житлових районах повинне бути позначене постійне зберігання усіх автомобілів (100%), які належать жителям цих районів, тимчасове зберігання автомобілів відвідувачів.
		Кількість місць постійного зберігання легкових автомобілів у житлових районах визначається, виходячи із кількості населення даного району на розрахунковий термін і розрахункового рівня автомобілізації, а тимчасового зберігання, виходячи з умов забезпечення цими місцями як мінімум 10% розрахункового парку автомобілів, які належать жителям даного району.
		Натомість, в порушення зазначених норм, позивачем відповідно до проекту «Будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва», не забезпечено потребу у майданчиках, а саме:
		- дитячі майданчики, розрахункова площа 329.7 м.кв., а за проектом 178,0 м.кв;
		- майданчики для відпочинку, розрахункова площа, 47,1 м.кв., за проектом 26.8 м.кв; 
		- майданчики для занять фізкультурою, розрахункова площа 94,2 м.кв, а за проектом передбачено 81,3 м.кв.; 
		- господарчі майданчики, розрахункова площа - 141,3 м.кв., а проектом передбачено 35 м.кв. майданчик для вигулу собак, розрахункова площа 141.3 м.кв, а проектом не передбачено.
		Згідно проектної документації розрахункова кількість машиномісць складає - 172 м/м, а запроектовано 166 м/м, що на 6 м/м менше ніж затверджено проектною документацією.
		Позивачем жодних доказів в спростування зазначеного вище порушення, як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції, не надано.
		Частиною 6 статті 34 Закону №3038-VI передбачено, що інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об'єкта, замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).
		Згідно п. 12 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, інформація про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснив дії щодо внесення даних до реєстру і здійснює контроль за будівництвом об'єкта), відомості про найменування, клас наслідків (відповідальності) об'єкта, зображення об'єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).
		Натомість, в порушення зазначених норм, на об'єкті будівництва встановлений інформаційний стенд з порушеннями будівельних норм, стандартів і правил, а саме: не вірно зазначено згідно заяви про зміну даних у дозволі на виконання будівельних робіт від 16.02.2018 №123180401593 генпідрядну організацію, відповідального виконавця робіт, осіб за здійснення авторського та технічного нагляду. 
		Відповідно до п.4.17 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова небезпека в будівництві. Основні положення» небезпечні зони, що можуть виникнути на будівельному майданчику під час його організації, необхідно визначити в процесі розроблення будгенплану об'єкта та у подальшому позначати на території будівельного майданчика знаками небезпеки та попереджувальними написами.
		Згідно п.4.19 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова небезпека в будівництві. Основні положення» зон потенційно небезпечних факторів повинні мати сигнальне огородження згідно з ГОСТ 23407. За необхідності виконання будівельно-монтажних робіт у цих зонах у ПВР повинні бути передбачені організаційно-технічні заходи з безпеки праці.
		Пунктом п.4.30 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова небезпека в будівництві. Основні положення» передбачено, що усі особи, перебувають на будівельному майданчику, зобов'язані носити захисні каски, сигнальні жилети.
		Керівники робіт, інженерно-технічні робітники, стропальники та особи, що відвідують будівельний об'єкт (представники інспектуючих організацій, інвестори, тощо) повинні носити білі будівельні каски і сигнальні жилети.
		Працівники та інженерно-технічні робітники без захисних касок та інших необхідних засобів індивідуального захисту до виконання робіт не допускається.
		Відповідно до п.6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова небезпека в будівництві. Основні положення» будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно з ГСТ 23407.
		Конструкція захисних огорож повинна задовольняти таким вимогам: огорожі що прилягають до місць приходу людей за межами будівельного майданчика, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільними захисним козирком із несучою здатність витримувати снігове навантаження від падіння дрібних предметів; ці огорожі повинні бути без прорізів, крім воріт і хвірток, які охороняються протягом робочого часу і замикаються після закінчення робіт.
		Пунктом п.6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова небезпека в будівництві. Основні положення» передбачено, що біля в'їзду на будівельний майданчик необхідно встановити схему руху автотранспорту. Транспортні засоби та пішоходи повинні потрапляти на об'єкт будівництва і покидати його через різні проходи і проїзди, що призначені для транспортних засобів та пішоходів. Для доступу в основні робочі зони тимчасові автомобільні шляхи повинні бути обладнані пішохідними переходами і відповідними знаками.
		Натомість, в порушення зазначених норм ДБН А.3.2-2-2009, на об'єкті будівництва небезпечні зони не у повному обсязі позначені знаками небезпеки та попереджувальними написами; не огороджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів висоти до 1,3 м і більше); відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними факторами; будівельники не носять будівельні каски; будівельний майданчик не повністю огороджено та не встановлена схема руху автотранспорту біля в'їзду на будівельний майданчик.
		Зазначені порушення підтверджуються матеріалами перевірки та наявними в матеріалах справи фотознімками з об'єкту будівництва.
		Виявлені під час перевірки порушення вимог ДБН А.3.2-2-2009 позивачем також не спростовані.
		Пунктом 3 частини 3 статті 41 Закону 3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
		а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
		б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
		Отже, з огляду на порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, колегія суддів приходить до висновку про правомірність оспорюваних приписів.
		При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про право ДАБІ на видання лише одного припису за результатами перевірки, оскільки такий висновок зроблений без урахування положень п.п. 3 п. 11 Порядку № 553, яким встановлено, що підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. Такі вимоги містить і наведена вище стаття 41 Закону № 3038.
		Отже, повноваження ДАБІ на зупинення підготовчих та будівельних робіт за визначених Порядком обставин з одночасною вимогою на усунення порушень законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам реалізовані відповідно до закону.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних приписів від 15.03.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
		Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Колегія суддів звертає увагу, що оскільки відповідачем було доведено виявлені у ході перевірки порушення належними та допустимими доказами, то оскаржувана постанова Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.03.2018 № 19/18/10/26-6/2203/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Апелянти надали до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та прийняти нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
		                                                         ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційні скарги громадської організації «Громада Андріївський узвіз» та Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2018 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український Будівельний Альянс» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Київське учбово-виробниче підприємство № 3 (УВП-3) українського товариства сліпих (УТОС) про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий:                                                                                        Василенко Я.М.
		                           
		Судді:                                                                                                  Кузьменко В.В.
		 
		       Шурко О.І.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлений 24.04.2019.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...