Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/10851/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2019. Зареєстровано: 26.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 24.04.2019
Номер судового провадження: А/855/3213/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10851/18                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  24 квітня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого:                                                            Бєлової Л.В.
		суддів:                                                                      Аліменко В.О.,
		Кучми А.Ю.   
		за участю секретаря судового засідання:                    Прудиус І.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу «Наш дім Поділ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент містобудування та архітектура виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У липні 2018 року позивач, Обслуговуючий кооператив «Наш дім Поділ», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
		- визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України О.А. Ткачука з винесення рішення №1 від 12 січня 2018 року про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 КВ №11512231404 «Будівництво житлово - офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва»;
		-  зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України поновити в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 КВ №11512231404 на об'єкт «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва», замовник Товариство з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг".
		У липні 2018 року до суду першої інстанції також звернулась третя особа із самостійними вимогами на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» (далі - ТОВ «Пателі Лізинг») з адміністративним позовом, у якому просила, з урахуванням уточнень:
		- визнати протиправним та скасувати рішення №1 від 12.01.2018, винесене головним інспектором будівельного нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 № КВ 11512231404 «Будівництво житлово - офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва»; 
		- зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України поновити в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 КВ №11512231404 на об'єкт «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва», замовник Товариство з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг".
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року у задоволенні адміністративного позову Обслуговуючого кооперативу «Наш дім Поділ» відмовлено; позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ «Пателі Лізинг» - задоволено повністю.
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Пателі Лізинг» та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи. 
		27 березня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ТОВ «Пателі Лізинг», в якому третя особа з самостійними вимогами на предмет спору повністю підтримує рішення суду першої інстанції.
		Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.11.2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видала ТОВ "Пателі Лізинг" дозвіл на виконання будівельних робіт з "Будівництва житлового-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва" №КВ11512231404 від 28.11.2012 року (а.с. 86 том 1).
		Як вбачається з вказаного дозволу, при його видачі враховано позитивний комплексний висновок від 12.06.2009 року № 21/271 будівельної державної експертизи по проекту по проекту «Житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва», згідно якого кількість надземних поверхів складає 8 (а.с. 88-94 том 1).
		Крім того, позивачу було надано позитивний висновок ДП «Укрдержбудекспертиза» № 691-2010/ЦБ від 15.05.5012 року комплексної державної експертизи щодо розгляду проектної документації по проекту «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва» (коригування) з технічними показниками, зокрема, по будівництву 12 поверхів (а.с. 188-191 том 1).
		Вподальшому Держархбудінспекція України 04.06.2013 року зареєструвала повідомлення від 04.06.2013 року ІУ 125131570163 про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 № №КВ11512231404 в частині коригування проектної документації, відповідно до якої запроектовано будівництво 12-поверхового житлового будинку, що підтверджується листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції від 24.03.2017 року № 10126-8/2403/10 (а.с. 192 том 1).
		07.12.2017 року до Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України звернувся народний депутат України Білоцерківець Д.О., в якому просив провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під виконання будівництва на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва (а.с. 77 том 1).
		Згідно наказу №409 від 08.12.2017 року Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві "Про проведення позапланової перевірки" вирішено провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва: "Будівництво житлового-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва". Предметом перевірки є дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт (а.с. 78 том 1).
		12.01.2018 року на підставі рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України №1 "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт" за результатами розгляду службової записки Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції від 28.12.2017 № 40-2-/223-17 встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на вказаному об'єкті будівництва, а саме: проектна документація на будівництво розроблена (відкорегована) без отримання вихідних даних на проектування, чим порушено статті 26, 29, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" і вирішено анулювати дозвіл на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 КВ № 11512231404 (а.с. 85 том 1).
		Вважаючи, що рішення суб'єкта владних повноважень є незаконним та необгрунтованим, позивач та третя особа із самостійними вимогами на предмет спору звернулись з даним адміністративним позовом до суду. 
		Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову Обслуговуючого кооперативу «Наш дім Поділ» відмовив, позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ «Пателі Лізинг» - задовольнив повністю та зазначив, що оскаржуване рішення №1 від 12.01.2018, винесене головним інспектором будівельного нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 № КВ 11512231404 «Будівництво житлово - офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва» є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки істотно порушена процедура проведення перевірки, яка передує винесенню оскаржуваного рішення.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. 
		Відповідно до частини другої   статті 19 Конституції України   органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.
		Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України) у спірних правовідносинах регламентуються, зокрема,   Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим   постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553   (далі - Порядок № 553).
		Так, згідно із частиною третьої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
		Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Згідно з частинами першою та другою   статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»   державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
		Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
		Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
		Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
		За правилами п.п. 18, 19 Порядку від 23.05.2011 року №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
		Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
		Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
		Згідно із п. 20 Порядку від 23.05.2011 року №553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
		Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
		У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
		Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Досліджуючи порядок проведення перевірки на об'єкті будівництва: "Будівництво житлового-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва", колегія суддів зазначає наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2017 року до Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України звернувся народний депутат України Білоцерківець Д.О., в якому просив провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під виконання будівництва на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва (а.с. 77, т.1).
		Згідно наказу №409 від 08.12.2017 року Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві "Про проведення позапланової перевірки" вирішено провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва: "Будівництво житлового-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва". Предметом перевірки є дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт (а.с. 78, т.1).
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час виїзду з метою проведення перевірки було встановлено що будівельні роботи за відповідною адресою не виконуються, відповідальні особи суб'єктів містобудування відсутні, необхідних документів не надано, що унеможливило проведення перевірки належним чином. 
		Також апелянт зазначає, що на підставі наказу Департаменту №409 від 08.12.2017 року та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 11.12.2017 року Департаментом замовнику будівництва - ТОВ «Пателі Лізинг» було надіслано лист від 14.12.2017 року № 10/26-21/1512/02/2 щодо прибуття до Департаменту та надання необхідної для перевірки документації. У зазначений час уповноважені особи від ТОВ «Пателі Лізинг» не прибули, необхідної для проведення перевірки документації не надали, у зв'язку з чим перевірка була проведена на підставі наявних у Департаменту відомостей та документів.
		Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 12 Порядку № 553, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
		Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за вищезазначених обставин контролюючий орган не мав правових підстав для здійснення перевірки суб'єкта містобудування. Так, відповідно до визначених норм законодавства, контролюючий орган мав належним чином оформити обставини щодо не надання суб'єктом містобудування на вимогу органу документів та не забезпечення проведення перевірки на об'єкті, тобто щодо недопущення суб'єктом посадових осіб контролю до перевірки.
		Так, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано належних та достатніх доказів проведення перевірки ТОВ «Пателі Лізинг» та виявлення в ході такої перевірки порушень, які б слугували підставою прийняття оскаржуваного наказу.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, наслідки перевірки не оформлено контролюючим органом відповідним актом, припис за результатом проведеної перевірки згідно наказу відповідача №409 від 08.12.2017 року також не складався, що свідчить про необґрунтованість підстав для притягнення ТОВ «Пателі Лізинг» до відповідальності у сфері містобудівної діяльності у вигляді анулювання дозволу на виконання будівельних робіт. Так, за відсутності належних і допустимих доказів порушення, притягнення суб'єкта містобудування до відповідальності не є обґрунтованим та законним. 
		У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник відповідача підтвердив, що закінчення перевірки на об'єкті будівництва: "Будівництво житлового-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва" не підтверджено жодним документом. 
		До того ж, колегія суддів наголошує, що фактично ТОВ «Пателі Лізинг» не мало можливості усунути порушення, оскільки припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил всупереч вимог 17 Порядку від 23.05.2011 року №553 на адресу ТОВ «Пателі Лізинг» не складався і не направлявся.
		Як передбачено п. 17 Порядку від 23.05.2011 року №553, у приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
		Як вбачається з оскаржуваного рішення від 12.01.2018 №1 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт», воно прийняте Державною архітектурно-будівельного інспекцією України на підставі частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку із встановлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності - статтей 26, 29, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", а саме: проектна документація на будівництво розроблена (відкорегована) без отримання вихідних даних на проектування. 
		Частиною 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
		1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
		2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
		3) встановлення   під час перевірки   порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства   у разі невиконання вимог приписів   посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
		4) скасування містобудівних умов та обмежень;
		5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що частина шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»   передбачає, що відповідальність замовника будівництва у вигляді анулювання дозволу на виконання будівельних робіт настає   за наслідками не виконання відповідного припису   органу контролю про усунення   виявлених під час перевірки порушень містобудівного законодавства.
		Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем прийнято рішення про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт без винесення припису та без надання контролюючим органом строку для усунення встановлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, тобто з порушенням визначеного законодавством порядку. 
		Окрім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо неправомірності застосування судом першої інстанції частини першої статті 250 Господарського кодексу України, з огляду на наступне. 
		Відповідно до ч.1   ст.238 Господарського кодексу України   (далі -   ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. 
		Згідно з ч.1ст.239 ГК України,   органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому   законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема адміністративно-господарський штраф. 
		Відповідно до ч.1   ст.250 ГК України   адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
		Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №814/2416/16, від 21 лютого 2018 року у справі № 826/5/16, викладено позицію, згідно з якою законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
		Як встановлено судом першої інстанції, оскаржуваними діями з прийняття рішення відповідачем від 12.01.2018 №1 було анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 КВ №11512231404.
		При цьому порушення, які Державна архітектурно-будівельна інспекція України зазначила в якості підстави для анулювання дозволу, а саме - "проектна документація на будівництво розроблена (відкорегована) без отримання вихідних даних на проектування", мали місце у 2012-2013 роках.
		Так, як підтверджується матеріалами справи, 04.06.2013 року Держархбудінспекція України зареєструвала повідомлення ТОВ "Пателі Лізинг" від 04.06.2013 року ІУ 125131570163 про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 №КВ11512231404 в частині коригування проектної документації, відповідно до якої запроектовано будівництво 12-поверхового житлового будинку, що підтверджується листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції від 24.03.2017 року № 10126-8/2403/10 (а.с. 192 том 1). 
		Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, стосовного того, що рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України, як адміністративно-господарська санкція винесено із порушенням строків, визначених статтею 250 ГК України.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для зобов'язання відповідача внести до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 КВ №11512231404 на об'єкт «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва»
		При цьому, апеляційний суд зазначає, що саме такий спосіб захисту порушених прав та законних інтересів позивача є повним, ефективним та доцільним за даних обставин.      
		Разом з тим, у   рішенні від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003 Конституційний Суд України   зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови,      що      воно відповідає вимогам      справедливості      і      забезпечує ефективне поновлення в      правах.
		Крім того, у рішенні від 10.04.2008 р. по справі «Вассерман проти Росії» Європейський суд з прав людини також наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.
		Доводи апелянта про те, що задовольнивши дану позовну вимогу, суд першої інстанції втрутився      в його дискреційні повноваження, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки приймаючи оскаржуване рішення про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідач реалізував надані йому дискреційні повноваження і на теперішній час, з огляду на вищевстановлені обставини цієї справи, у відповідача відсутня альтернатива поведінки.
		Водночас, у відповідності до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Таким чином, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача внести до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 КВ №11512231404 на об'єкт «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі м. Києва», не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим   ст. 2 КАС України.
		Проаналізувавши доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2   ст. 77 КАС України, не довів правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення. 
		Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні суду першої інстанції від 27 грудня 2018 року, а отже не є підставою для його скасування.
		Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України      та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. 
		Згідно з положеннями   ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до вимог   ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
		Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.   243,   315,   316,   322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
		 
		П О С Т АН О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року - залишити без задоволення. 
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року - залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		Повний текст виготовлено 25.04.2019.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                                                             Л.В.Бєлова
		 
		Судді                                                                                                                                                                            В.О. Аліменко,
		 
		                                                                                                    А.Ю. Кучма

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...