Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2270/6086/12 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2019. Зареєстровано: 26.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2019.
Дата набрання законної сили: 23.04.2019
Номер судового провадження: К/9901/1619/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		23 квітня 2019 року 
		Київ
		справа №2270/6086/12
		адміністративне провадження №К/9901/1619/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Хохуляка В.В., 
		суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТП» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.11.2012 (суддя Данилюк У.Т.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 (головуючий суддя Курко О.П., судді: Матохнюк Д.Б., Совгира Д.І.) у справі №2270/6086/12 з адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТП» до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмельницька митниця, про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У вересні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгова компанія «Укртехпостач» (попередня назва позивача) звернулося до адміністративного суду з позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмельницька митниця, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2008 №0006091500/0 та зобов'язати здійснити бюджетне відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів. 
		 
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2008 позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.09.2008 №0006091500/0. Постановлено зобов'язати Хмельницьку міжрайонну державну податкову інспекцію здійснити бюджетне відшкодування податку на додану вартість шляхом зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів у сумі 703811,00грн. Суд дійшов висновку, що у переліку товарів, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування, затвердженому  статтею 206 Митного кодексу України, відсутні технологічні транспортні засоби, до яких, згідно Правил державної реєстрації та обліку великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації та вулично-дорожній мережі загального користування, затверджених  наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 01.07.2004 №163, належать бурякозбиральні комбайни.
		 
		Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2009 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2008 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, апеляційний адміністративний суд виходив з того, що суд першої інстанції при задоволенні позову не врахував, що позивач для надання послуг у митному режимі, вивіз та в послідуючому ввіз власні комбайни, які для цілей оподаткування мають статус рухомого майна, а не товар, використаний для комерційної діяльності, здійснюваної   за межами України власником майна, що є платником податку, і тому посилання суду на вимоги пунктів 5.17, 5.52 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними.
		 
		Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач оскаржив його у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.07.2012 скасував постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2008 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2009 та направив справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
		При цьому, суд касаційної інстанції направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що при ухваленні рішень судами попередніх інстанцій не було досліджено питання чи була спірна сума у розмірі 703811,00грн. сплатою за податок на додану вартість, або митне оформлення та митний збір. А тому, оскільки вказана обставина залишилась судами не з'ясованою, у суду касаційної інстанції була відсутня можливість визначитись з питанням обґрунтованості зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування, що стало підставою для направити справи на новий розгляд в суд першої інстанції.
		За результатом останнього розгляду справи постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.11.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013, у задоволенні позовних вимог відмовлено. 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що помилково сплачена позивачем сума податку на додану вартість у розмірі 703811,00грн. відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.02.2010 у справі №2-а-13/10/2270/15 була стягнута на користь позивача, що підтверджує правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.09.2008 №0006091500/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 703811,00грн.
		 
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТП» звернулося з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.11.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 справі №2270/6086/12, прийняти нове рішення про задоволення позову.
		 
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 3.1 статті 3, пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).       
		 
		Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТП» зводяться до того, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального права, що стало причиною безпідставної відмови у задоволенні позову. Вказує, що операція із зворотнього ввезення товарів на митну територію України прирівняна до імпорту, а тому сума податку на додану вартість, сплачена на митниці, включається до податкового кредиту звітного періоду. Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає чинному законодавству України та підлягає скасуванню з подальшим здійсненням бюджетного відшкодування у вказаному розмірі шляхом зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.
		 
		В свою чергу Хмельницька митниця у запереченні на касаційну скаргу зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Зокрема, митний орган вказує, що підстави для звільнення позивача від сплати податку на додану вартість під час митного оформлення ввезених комбайнів на підставі пункту 5.17 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» були відсутні. До того ж, рішенням суду, що набрало законної сили помилково сплачена позивачем сума податку на додану вартість у розмірі 703811,00грн. була стягнута на його користь про що було видано виконавчий  лист.    
		 
		Хмельницька міжрайонна державна податкова інспекція не скористалася своїм правом та не надала заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
		 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2013 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТП»  у справі №2270/6086/12.
		 
		З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
		 
		Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №2270/6086/12 (К/9901/1619/18) за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
		 
		За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями  Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В. 
		Верховний Суд ухвалою від 19.04.2019 прийняв до свого провадження матеріали адміністративної справи №2270/6086/12, закінчив проведення підготовчих дій та призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін на 23.04.2019.
		 
		Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання контракту №6-М від 21.11.2007 позивачем в митному режимі «Тимчасове вивезення» було вивезено два комбайни (Holmer Terra Doss T3) на митну територію Молдови. При поверненні цих комбайнів на митну територію України позивачем в січні 2008 року було сплачено податок на додану вартість згідно підпункту 3.1.2 пункту 3.1  статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»  у розмірі 703811,00грн.
		 
		В квітні 2008 року позивач подав до відповідача податкову декларацію по податку на додану вартість за березень 2008 року та відповідні додатки, в якій в рядку 25 вказав суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в зв'язку з надмірною сплатою до бюджету - 703811,00грн., та одночасно в рядку 25.2 декларації визначив напрямок відшкодування - у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.
		 
		Посадовими особами відповідача було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТП» щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт  №1529 від 15.08.2008.
		 
		За наслідками перевірки, проведеної на підставі підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не виявилося можливим підтвердити відшкодування податку на додану вартість у сумі 703811,00грн., задеклароване платником у  податковій декларації з податку на додану вартість  за березень 2008 року, оскільки вказана сума не входить до складу податкового кредиту та не відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеного за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки.
		 
		На підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.09.2008 №0006091500/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 703811,00грн.
		 
		Одночасно судами також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгова компанія «Укртехпостач» (попередня назва позивача) зверталось до суду з позовом до Хмельницької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про стягнення з Державного бюджету України помилково сплаченого при митному оформленні суми податку на додану вартість в розмірі 703811,00грн.
		 
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.02.2010 у справі №2-а-13/10/2270/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 позовні вимоги Товариства  з обмеженою відповідальністю виробничо-торгова компанія «Укртехпостач» до Хмельницької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Хмельницька міжрайонна державна податкова інспекція, за участі прокуратури Хмельницької області, про стягнення з Державного бюджету України помилково сплаченого податку на додану вартість в розмірі 703811,00грн. задоволено. Постановлено стягнути з Державного бюджету України сплачений при митному оформленні податок на додану вартість при ввезенні на митну територію України раніше вивезених з митної території України бурякозбиральних комбайнів під зворотне ввезення відповідно до умов контракту №6-М на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгової компанії «Укртехпостач» в сумі 703811,00грн.
		 
		Таким чином судами зроблено висновок, що при поверненні комбайнів заповнені митним органом графи 47 і В вантажних митних декларацій №400000001/8/000022 та №400000001/8/000023, свідчать про фактичну сплату позивачем податку на додану варітьсь в загальному розмірі 703811,00грн. Однак, оскільки право власності на два комбайни, які належать позивачу, при ввезенні через митний кордон не переходило, вони не придбавались підприємством, не були предметом договору купівлі-продажу з контрагентом-нерезидентом, тому операція із зворотнього ввезення позивачем комбайнів відповідно до умов контракту №6-М звільнена від оподаткування податком на додану вартість.
		 
		Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачений пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		 
		Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7  статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»  (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті    (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
		 
		Згідно з підпункту 7.4.1 пункту 7.4  статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6  та статтею  8-1  цього  Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		 
		Як встановлено судами при розгляді справи №2-а-13/10/2270/15, право власності на два комбайни при ввезенні через митний кордон не переходило, підприємством не придбавались, не були предметом договору купівлі-продажу з контрагентом-нерезидентом, а відтак операція із зворотного ввезення позивачем комбайнів відповідно до умов контракту №6-М звільнена від оподаткування.
		 
		Таким чином, сума податку на додану вартість в розмірі 703811,00грн. була сплачена позивачем при митному оформленні двох комбайнів, тобто при здійсненні операцій, які звільнені від оподаткування. При цьому, за рішенням суду, що набрало законної сили, вказану суму податку на додану вартість стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача, що свідчить про протиправність віднесення вказаної суми до складу податкового кредиту звітного періоду.
		 
		Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного України  (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		 
		Враховуючи те, що спірні правовідносини вже були предметом судового розгляду справи №2-а-13/10/2270/15, обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, мають преюдиційне значення у розглядуваній справі.
		 
		Оскільки помилково сплачена сума податку на додану варітьсь в розмірі 703811,00грн. відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.02.2010 у справі №2-а-13/10/2270/15 була стягнута на користь позивача, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 08.09.2008 №0006091500/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 703811,00грн.
		 
		Враховуючи вищевикладене та за встановлених обставин висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову є правильним. 
		 
		За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТП» без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТП» залишити без задоволення.
		 
		Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.11.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 справі №2270/6086/12 залишити без змін.
		  
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		-------------------
		 
		-------------------
		 
		-------------------
		В.В. Хохуляк
		Л.І. Бившева
		Т.М. Шипуліна
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...