Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 214/6749/16-а(2-а/214/225/16) : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2019. Зареєстровано: 26.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 24.04.2019
Номер судового провадження: К/9901/23583/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		24 квітня 2019 року 
		Київ
		справа №214/6749/16-а(2-а/214/225/16)
		адміністративне провадження №К/9901/23583/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Білоуса О. В., Шарапи В.М., 
		розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу                    № 214/6749/16-а (2-а/214/225/16)
		за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Єлішаєва Д. А. про визнання неправомірними дій, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито,
		за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області прийняту 20 квітня 2017 року у складі головуючого судді - Євтушенка О.І., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постановлену 23 червня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Добродняк І.Ю., суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
		І. Суть спору:
		1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1.(далі - позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції (далі також - УПП) в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції (далі також - ДПП) Єлішаєва Д. А., у якому просив:
		1.1. визнати неправомірними дії інспектора роти №3 батальйону №4 УПП у м. Кривому Розі ДПП Єлішаєва Д.А.; 
		1.2. скасувати винесену інспектором постанову серії ДР № 137979 від 13 листопада 2016 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
		2. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 13 листопада 2016 року інспектором ПП Єлішаєвим Д.А. винесено відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за начебто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, а саме проїзд перехрестя вул. Електрична та вул. Сержанта Рзянкіна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на вимкнутий сигнал додаткової секції світлофору. 
		2.1. Позивач вважає оскаржувану ним постанову незаконною та винесеною інспектором патрульної поліції з допущенням грубих порушень процесуальних норм. 
		2.2. Так, не роз'яснивши йому положення статті 63 Конституції України, статті 268 КУпАП та позбавивши права надати докази в обґрунтування своїх доводів та пояснень щодо невинуватості, скористатись правовою допомогою, поліцейський виніс постанову та роз'яснив йому лише порядок сплати накладеного на нього адміністративного стягнення.
		2.3. Крім того, розглянувши справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки керованого ним транспортного засобу, відповідач унеможливив виконання вимог статті 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. 
		2.4. Вважав, що під час винесення оскаржуваної ним постанови відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки його автомобіля, в той час як закон дозволяє розглядати справи про адміністративне правопорушення виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений їх розглядати.
		2.5. Крім того, позивач звертав увагу, що на момент його зупинки 13 листопада 2016 року на світлофорі, який регулював проїзд на перехресті, чорної контурної стрілки на основному зеленому сигналі не було, однак після проведення змін в регулюванні дорожнього руху на цьому перехресті та модернізації світлофору шляхом встановлення додаткової секції, світлофор привели у відповідність до вимог ПДР України.
		2.6. Посилаючись на те, що він не допускав жодних порушень ПДР України, а у винесеній відповідачем постанові відсутнє належне викладення обставин інкримінованого йому правопорушення, не конкретизовано його зміст, просив суд визнати дії відповідача протиправними, а оскаржувану ним постанову - скасувати.
		3. Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову зазначив, що під час здійснення патрулювання 13 листопада 2016 року на автодорозі на перехресті                       вул. Електрична та вул. Сержанта Рзянкіна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області він помітив автомобіль НОМЕР_1, водій якого виконував маневр повороту ліворуч під час вимкнутого сигналу додаткової секції світлофору зі стрілкою, яка вказувала на напрямок руху транспортного засобу, в той час як на основному світлофорі було включено зелений сигнал зі стрілкою руху прямо.
		3.1. Після виявлення порушення ПДР України, він зупинив автомобіль позивача, відрекомендувався, повідомив причину зупинки та попрохав водія пред'явити водійське посвідчення та документи на транспортний засіб. Попередньо роз'яснивши ОСОБА_1 його права, передбачені статті 63 Конституції України, статті 268 КУпАП, він розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу - місці скоєння правопорушення, що не суперечить частині шостій статті 276 КУпАП та характеру здійснення провадження, яке є спрощеним. 
		3.2. Вважає, що ним було прийнято правомірне рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за частиною другою статті 122 КУпАП. Позивачу були роз'яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, строки та порядок сплати адміністративного штрафу.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		4. 13 листопада 2016 року інспектором роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Дніпропетровської області Єлішаєвим Д.А. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДР №137979, згідно якої ОСОБА_1 13 листопада 2016 о 10.25 год., керуючи автомобілем марки Peugeot 107, з державними номерними знаками НОМЕР_2, по автодорозі по вул. Сержанка Рзянкіна в м. Кривому Розі, проїхав перехрестя вул. Електрична в м. Кривому Розі на вимкнутий сигнал додаткової секції світлофору, чим порушив п.8.7.3 «з» Правил дорожнього руху (далі -ПДР).
		5. Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		6. Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області постановою від 20 квітня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2017 року, позов задовольнив.
		6.1. Визнав незаконними дії інспектора роти №3 батальйону №4 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Єлішаєва Дмитра Анатолійовича щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ДР № 137979 від 13 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 425 гривень 00 копійок в дохід держави.
		6.2. Визнав протиправною та скасував постанову серії ДР № 137979 від 13 листопада 2016 року, винесену інспектором роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Єлішаєвим Дмитром Анатолійовичем відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП.
		7. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того що відповідачами не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, у зв'язку з чим позов є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції
		8. Представник відповідача подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
		9. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі представник відповідача наполягає на тому, що позивачем дійсно було вчинено адміністративне правопорушення та справу відносно нього було розглянуто поліцейським з дотриманням вимог чинного законодавства.
		10. У скарзі представник відповідача просить рішення судів першої й апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		11. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на  необґрунтованість та безпідставність останньої, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		12. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		13. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		14. На підставі частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		15. Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		16. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		17. Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
		18. За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
		19. Відповідно до п.8.1 Правил дорожнього руху, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
		20. Згідно п. 8.7.2 ПДР Світлофори з вертикальним розташуванням сигналів можуть мати одну або дві додаткові секції з сигналами у вигляді зеленої стрілки (стрілок), що розташовуються на рівні сигналу зеленого кольору.
		21. Пунктами 8.7.3 «б», «г» ПДР передбачено, що зелений сигнал світлофору у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках), в той час як чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує на інші дозволені напрямки руху, ніж сигнал додаткової секції.
		22. Згідно п. 8.7.3 «з» ПДР вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
		23. Частиною другою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
		24. Згідно з п.1 статті 247 КУпАП  обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		25. Стаття 69 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		26. Стаття 72 КАС України (в чинній редакції) передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		27. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України (в чинній редакції) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		28. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		29. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		30. Законом України від 14 липня 2015 року №596-УІІ «Про внесення змін де деякий законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» статтю 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.
		31. Так, відповідно до частини другої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
		32. Водночас, за приписами частини четвертої статті 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
		33. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		34. Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і передбачених частиною першою, другою і третьою статті 122, статтями 124-1 - 126.
		35. Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		36. Частиною першою статті 341 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		37. Приписами підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України обумовлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		VI. Позиція Верховного Суду
		38. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
		39. Виходячи з аналізу наведених норм, Верховний Суд зазначає, що суттєвим при визначенні наявності в діях водія ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з порушенням вимог проїзду на сигнал світлофору із додатковими секціями, є наявність стрілки (зеленої на чорному фоні або чорної контурної на зеленому фоні), які визначають можливі варіанти здійснення водієм руху в залежності від дорожньої обстановки та маневру, який водій має намір виконати.
		40. Суди попередніх інстанцій переглянувши відеозапис наданий відповідачем встановили, що позивач, керуючи транспортним засобом Peugeot 107, державний номер НОМЕР_2, по вул. Електрична, маючи намір виконати маневр повороту вліво на перехресті на вул. Сержанта Рзянкіна, увімкнувши сигнал повороту вліво, виконав маневр на дозволений зелений сигнал основної секції світлофору, на якому зелена стрілка на чорному фоні на той момент була відсутня.
		41. Також судами встановлено, і відповідачем не спростовано, що 13 листопада 2016 року на основній секції вказаного світлофору сигналу у вигляді зеленої стрілки на чорному фоні не було, у зв'язку з чим світлофор не відповідав вимогам Правилам дорожнього руху та ДСТУ 4092-2002 «Безпека дорожнього руху. Світлофори дорожні. Загальні технічні вимоги, правила застосовування та вимоги безпеки», затвердженим Наказом Держстандарту України 03.06.02 року № 326, будучи встановленим на даній ділянці дороги.
		42. Наведене вище свідчить про те що позивач, виконавши маневр на дозволений зелений сигнал основної секції світлофору, на якому зелена стрілка на чорному фоні на той момент була відсутня, жодних порушень проїзду регульованого перехрестя не допустив.
		43. В свою чергу відповідачем у встановленому порядку не доведено належними доказами факт порушення позивачем п.8.7.3 «з» Правил дорожнього руху.
		44. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
		45. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		46. Таким чином, зважаючи на приписи  статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями  3,  341,  345,  349,  350,  355,  356,  359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
		2. Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2017 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                           М. І. Смокович
		Судді                                                                                                    О. В. Білоус
		                                                                                                    В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...