Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/10191/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2019. Зареєстровано: 26.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 26.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		м. Київ
		26.04.2019Справа № 910/10191/18
		Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про відвід судді від розгляду справи 
		за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», м. Київ
		до відповідача: Антимонопольного комітету України, м. Київ 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця», м. Київ
		про визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Бондаренко Г. П.) перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України.
		22.04.2019 позивачем подано до суду заяву про відвід судді Бондаренко Ганни Павлівни від розгляду справи № 910/10191/18.
		Згідно з положеннями частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 за наслідками розгляду заяви  позивача суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим провадження у справі № 910/10191/18 зупинено до вирішення питання про відвід судді Бондаренко Г. П., а відповідну заяву передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
		Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2019 заяву Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про відвід судді у справі № 910/10191/18 передано для розгляду судді Князькову В. В.
		За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
		Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про відвід судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
		Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
		За приписами частини 2 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
		Порядок визначення складу господарського суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу (з урахуванням пункту 17.4 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).
		Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у частині першій статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
		1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
		2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
		3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
		4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
		5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
		Заявник як на підставу для відводу судді Бондаренко Г. П. посилається на пункти 3, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. 
		Позивач в обґрунтування заявленого відводу вказує на недотримання суддею порядку ведення судового засідання, а також висловлює незгоду з прийнятими суддею процесуальними рішеннями (ухвалами), якими було відмовлено у задоволенні усіх клопотань позивача. За твердженнями заявника, під час розгляду даної справи вбачається упереджене ставлення судді до сторони позивача.
		Однак, за висновками суду, такі доводи заявника є необґрунтованими, а обставини, про які вказує заявник, не узгоджуються з визначеними процесуальним законом підставами для відводу судді, перелік яких зазначено вище.
		Право на незалежний і безсторонній суд гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Як правильно вказує сам заявник, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. 
		У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no.16695/04, від 15.07.2010).
		Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, який затверджено XI черговим з'їздом суддів України  22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.   
		Одночасно з цим, згідно зі статтею 5 Кодексу суддівської етики передумовою дії принципу верховенства права та невід'ємною складовою справедливого суду є незалежність судді під час здійснення правосуддя. 
		Судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомірного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно, з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось, мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство. Незалежність суддів не є прерогативою чи привілеєм і надається їм не для захисту власних інтересів, а в інтересах принципу верховенства права й усіх, хто прагне та очікує справедливості (Висновок No18 (2015) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях. П. 10).
		Як зазначено у пункті 35 розділу VII Щорічної доповіді Вищої ради правосуддя за 2017 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в України», затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2018 №463/0/15-18, поширення в суспільстві настроїв щодо можливості піддавати сумнівам судові рішення поза процедурами апеляційного (касаційного) оскарження є надзвичайно негативною тенденцією, яка має бути якнайшвидше подолана за рахунок спільних зусиль суддів, органів суддівського врядування та самоврядування, громадських організацій та засобів масової інформації. 
		Отже, право особи на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на яку посилається заявник, кореспондується з обов'язком учасників справи добросовісно користуватися наданими їм законом процесуальними правами. Відтак, учасники справи повинні утримуватись від заявлення завідомо необґрунтованих відводів.
		Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
		Фактично у поданій заяві заявник надає оцінку процесуальним діям судді, у тому числі висловлює незгоду з постановленими судом проміжними процесуальними ухвалами. 
		У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявника щодо обґрунтованості постановлених судом ухвал та інших процесуальних дій можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу судді.
		Також заявником не підтверджено будь-якими доказами наявності заінтересованості судді у результаті розгляду справи, у зв'язку з чим безпідставними є посилання позивача на п. 3 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
		Окрім того, заявником не було дотримано процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України для заявлення відводу, а також не доведено суду наявності виняткових підстав для заявлення відводу судді поза встановленим законом строком.
		Щодо зауважень заявника до якості фонограми судового засідання господарський суд зазначає, що порядок роботи зі звукозаписувальними технічними засобами фіксування судового засідання, зберігання, копіювання, дублювання та використання інформації, яка відображає хід судового засідання в судах загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів) встановлено Інструкцією про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового засідання,  яку затверджено наказом Державної судової адміністрації України від 20.09.2012 № 108 (в редакції від 22.10.2013). Вказана інструкція визначає технологію (порядок здійснення) звукового запису та перелік уповноважених осіб на здійснення фіксування судового засідання, до якого не віднесено суддю у справі.
		За таких обставин, враховуючи, що доводи заявника стосовно наявності підстав для відводу судді Бондаренко Ганни Павлівни від розгляду справи № 910/10191/18 зводяться до незгоди з процесуальними діями судді, приймаючи до уваги, що наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді не встановлено, заява Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про відвід судді підлягає залишенню без задоволення.
		Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» від 22.04.2019 про відвід судді Бондаренко Ганни Павлівни від розгляду справи № 910/10191/18.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
		 
		Суддя                                                                                                     В. В. Князьков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...