Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/921/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання засновницьких (установчих) документів недійсними.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2019. Зареєстровано: 26.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 24.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 квітня 2019 року 
		м. Київ
		Справа №  914/921/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючий - Стратієнко Л.В.,
		судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;
		за участю представників:
		позивача - ОСОБА_1, 
		відповідача - ОСОБА_2, 
		третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог 
		щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, 
		ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Механізатор - ЛВ», 
		на рішення Господарського суду Львівської області
		(суддя - Матвіїв Р.І.)
		від 09.10.2018,
		та постанову Західного апеляційного господарського суду
		(головуючий - Орищин Г.В., судді - Галушко Н.А., Желік М.Б.)
		від 12.02.2019,
		за позовом ОСОБА_7, 
		до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538»,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Механізатор - ЛВ», 
		про скасування протоколу № 23/04-18 від 23.04.2018 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Львівський механізатор-538», відновлення стану установчих документів та майна ТОВ «Львівський механізатор-538», який існував до складення протоколу № 23/04-18 від 23.04.2018,
		В С Т А Н О В И В: 
		у травні 2018 року ОСОБА_7 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про скасування протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Львівський механізатор-538» № 23/04-18 від 23.04.2018, відновлення стану установчих документів та майна ТОВ «Львівський механізатор-538», який існував до складення протоколу № 23/04-18 від 23.04.2018. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відомості, зазначені в протоколі № 23/04-18 від 23.04.2018 не відповідають дійсності - секретарем цих зборів було обрано ОСОБА_1 (представник позивача). Натомість, в протоколі зазначено, що секретарем цих зборів була ОСОБА_4; з всіх питань порядку денного, окрім першого, його представник ОСОБА_1 голосував «проти», а не «за» (його голос «проти» безпідставно не був врахований при прийнятті рішень зборами); факт участі в позачергових зборах представника ОСОБА_1 від його імені взагалі в протоколі не відображено, що не відповідає дійсним обставинам проведення зборів та процесу голосування і прийняття рішень. Визначення місця в порядку денному зборів питання про виключення позивача з числа учасників товариства на підставі заяви неправильної форми порушує його корпоративні права. На думку позивача, рішення про внесення змін до статуту товариства, про відчуження майна товариства та про ліквідацію товариства приймаються 3/4 голосів (частка учасників ОСОБА_4, ОСОБА_8 становить лише 70 % статутного капіталу товариства). Посилається і на те, що при прийнятті рішення про перехід ТОВ «Львівський механізатор-538» на модельний статут було порушено порядок такого переходу. Рішення, оформлені протоколом № 23/04-18 від 23.04.2018, про виділ з ТОВ «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи у формі ТОВ «Механізатор-ЛВ», про затвердження розподільчого балансу ТОВ «Львівський механізатор-538» у зв`язку з виділом нової юридичної особи, про зменшення статутного капіталу ТОВ «Львівський механізатор-538» і всі подальші рішення, що були пов'язані з виділом з ТОВ «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи - ТОВ «Механізатор-ЛВ» були прийняті з грубим порушенням норм чинного законодавства та статуту товариства (чинного на момент проведення зборів). Вважає, що без його згоди, незаконно призначено і директора ТОВ «Львівський механізатор-538» ОСОБА_9 У зв'язку з незаконністю рішень, оформлених протоколом № 23/04-18 від 23.04.2018, відновленню підлягає стан установчих документів та майна товариства до стану, що існував до прийняття оспорюваного рішення. 
		 
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.10.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019, позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Львівський механізатор-538», оформлене протоколом № 23/04-18 від 23.04.2018. 
		 
		Відмовлено у задоволенні позовних вимог про відновлення стану установчих документів та майна ТОВ «Львівський механізатор-538», який існував до складення протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Львівський механізатор-538» № 23/04-18 від 23.04.2018.
		 
		22.03.2019 ОСОБА_4, ТОВ «Механізатор - ЛВ» подали касаційні скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019. 
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. 
		ТОВ «Механізатор - ЛВ» у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2018 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих вимог. В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2018 залишити без змін. Постанову суду апеляційної інстанції скасувати.
		Підставами для скасування вказаних судових рішень зазначають те, що ці рішення є незаконними, необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм матеріального і процесуального права, принципів добросовісності, справедливості. Зазначає, що зборами було розглянуто питання щодо заяви ОСОБА_7 про вихід від 14.02.2018 і за результатами голосування прийнято рішення відхилити розгляд такої заяви у зв'язку з невідповідністю її вимогам чинного законодавства - недотримання нотаріальної форми такої заяви (ст. 148 ЦК України). Голосів ОСОБА_4, ОСОБА_10, які складають 70%, було достатньо для прийняття вищевказаного рішення. Протокол реєстрації учасників ТОВ «Львівський механізатор-538», який був підписаний головою та секретарем зборів, відповідає вимогам чинного законодавства України, статуту ТОВ «Львівський механізатор-538» (в редакції, що діяла до переходу на модельний статут). Скаржники вказують на те, що представником позивача не було надано загальним зборам жодного документу, зокрема довіреності, яка б підтверджувала його повноваження голосувати від імені ОСОБА_7 на зборах, а тому недоречним є відображення присутності такої особи на зборах. Суди дійшли абсолютно довільного висновку, що ОСОБА_7 було проголосовано «проти» з усіх питань порядку денного, крім першого. Таке припущення судів свідчить про однобоке трактування обставин справи, виключно на користь позивача. Судами не було належним чином взято до уваги пояснення третьої особи, не надано належної оцінки оскаржуваному протоколу зборів, який і фіксує достовірні результати голосування на зборах. Стверджують, що протокол реєстрації учасників ТОВ «Львівський механізатор-538» є законним, а ОСОБА_7 особисто брав участь в голосуванні на позачергових загальних зборах ТОВ «Львівський механізатор-538» і голосував саме таким чином, як відображено в протоколі позачергових загальних зборах № 23/04-18 від 23.04.2018. Вказують на те, що судами не було взято до уваги те, що згідно з вимогами чинного законодавства обов'язок підписати рішення всіма учасниками виникає лише під час створення товариства на підставі модельного статуту, а не під час переходу на діяльність на підставі модельного статуту. Посилаються на те, що для прийняття рішення про виділ юридичної особи необхідним є такий кворум - проста більшість голосів (50+1). До правовідносин про виділ в ТОВ місцевий суд безпідставно застосував положення Закону України «Про акціонерні товариства». Вказують на те, що учасниками товариства ОСОБА_4, ОСОБА_10, кількість голосів яких у сукупності складає 70%, на законних підставах прийнято рішення про виділ з ТОВ «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи. Стверджують, що до і після виділу нової особи розмір частки позивача становив і ставить 8 610,00 грн. Безумовне корпоративне право було забезпечено позивачу. Стверджують і про те, що позивачем було заявлено саме вимогу про скасування протоколу позачергових загальних зборів ТОВ «Львівський механізатор-538» № 23/04-18 від 23.04.2018, а не про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів ТОВ «Львівський механізатор-538», оформлених протоколом № 23/04-18 від 23.04.2018. Ні позивачем, ні представником позивача не було подано заяву про зміну предмета позову. Господарські суди, визнаючи рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Львівський механізатор-538», оформлене протоколом № 23/04-18 від 23.04.2018, недійсним, вийшли за межі позовних вимог, чим порушили ст. 129 Конституції України, ст. ст. 5, 237 ГПК України. Господарський суд Львівської області прийняв рішення про права та інтереси ОСОБА_4, яка не була залучена до участі у страві, а Західний апеляційний господарський суд у свою чергу необґрунтовано не виявив в цьому жодних порушень норм процесуального права. Посилаються на позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17, від 11.04.2018 у справі № 910/15439/17, від 19.07.2018 у справі № 910/17827/17 та на п. 4.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» № 4 від 25.02.2016. 
		Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
		 
		Як встановлено господарськими судами, згідно з Статутом ТОВ «Львівський механізатор-538», затвердженим загальними зборами учасників від 16.01.2017, учасниками товариства були громадяни України: ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 62,5%, ОСОБА_7 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 30,0%, ОСОБА_10 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 7,5%.
		 
		14.02.2018 ОСОБА_7 направив на адресу ТОВ «Львівський механізатор-538» лист, в якому зазначив про свій намір вийти зі складу учасників ТОВ «Львівський механізатор-538». Із заяви про вихід вбачається, що остання підписана ОСОБА_7, однак справжність підпису на ній нотаріально не посвідчено.
		 
		У цьому листі позивач просив загальні збори товариства задовольнити заяву про вихід з товариства, виплатити вартість частини майна пропорційно до розміру частки в статутному капіталі, провести експертну оцінку вартості частини майна, що пропорційна його частці в статутному капіталі товариства. Також повідомив, що допускає розгляд питання про виплату вартості частини майна в натуральній формі шляхом передачі у власність нежитлових приміщень товариства. 
		 
		Факт отримання ТОВ «Львівський механізатор-538» цього листа останнім не заперечується. 
		 
		22.03.2018 ТОВ «Львівський механізатор-538» на адресу учасників направило повідомлення про проведення позачергових загальних зборів товариства.
		 
		Відповідно до цього повідомлення, проведення позачергових зборів було ініційоване учасниками товариства ОСОБА_4, ОСОБА_10 для вирішення питання про виділ з товариства нової юридичної особи, а також у зв'язку з поданням одним із учасників товариства (ОСОБА_7А.) заяви про вихід зі складу учасників товариства.
		 
		Направлення позивачеві повідомлення про проведення зборів підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.03.2018, описом вкладення та фіскальним чеком від 22.03.2018. 
		 
		23.04.2018 відбулися позачергові загальні збори учасників ТОВ «Львівський механізатор-538». Прийняті на них рішення були оформлені протоколом № 23/04-18 з таким порядком денним: 1) про відкриття позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Львівський механізатор-538», визначення порядку скликання зборів, встановлення кворуму, затвердження порядку денного зборів; 2) про обрання голови та секретаря зборів учасників ТОВ «Львівський механізатор-538»; 3) про перехід ТОВ «Львівський механізатор-538» на діяльність на підставі модельного статуту; 4) про виділ з ТОВ «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи у формі ТОВ «Механізатор-ЛВ» та передання їй частини майна та/або прав та обов'язків за розподільчим балансом; 5) про створення комісії з виділу (комісія) ТОВ «Львівський механізатор-538», затвердження кількісного та персонального складу комісії, обрання голови комісії, визначення місцезнаходження комісії; 6) про встановлення порядку виділу з ТОВ «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи у формі ТОВ «Механізатор-ЛВ»; 7) про затвердження розподільчого балансу ТОВ «Львівський механізатор-538» у зв'язку з виділом нової юридичної особи; 8) про зменшення статутного капіталу ТОВ «Львівський механізатор-538» у зв'язку з виділом нової юридичної особи; 9) про перерозподіл часток в статутному капіталі ТОВ «Львівський механізатор-538» у зв'язку з виділом нової юридичної особи; 10) про зміну директора ТОВ «Львівський механізатор-538»; 11) про призначення уповноважених осіб для подачі державному реєстратору документів для державної реєстрації рішення про перехід на модельний статут, рішення про виділ товариства та документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ «Львівський механізатор-538» у зв'язку виділом нової юридичної особи; 12) про розгляд заяви ОСОБА_7 про вихід зі складу учасників ТОВ «Львівський механізатор-538»; 13) про зменшення статутного капіталу товариства у зв'язку виходом ОСОБА_7 зі складу ТОВ «Львівський механізатор-538»; 14) про перерозподіл часток в статутному капіталі товариства у зв'язку з виходом ОСОБА_7 зі складу учасників ТОВ «Львівський механізатор-538»; 15) про затвердження нової редакції статуту товариства у зв'язку з виходом ОСОБА_7 зі складу учасників ТОВ «Львівський механізатор-538»; 16) про визначення правових наслідків виходу ОСОБА_7 зі складу учасників ТОВ «Львівський механізатор-538», пов'язаних з виплатою вартості частини майна товариства; 17) про призначення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів ТОВ «Львівський механізатор-538» та його зобов'язань; 18) про призначення уповноважених осіб для подачі державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ «Львівський механізатор-538» у зв'язку з виходом ОСОБА_7 зі складу учасників ТОВ «Львівський механізатор-538»; 19) про підписання протоколу ТОВ «Львівський механізатор-538» головою та секретарем зборів ТОВ «Львівський механізатор-538».
		 
		Як вбачається із протоколу № 23/04-18, на зборах були присутні: ОСОБА_4, яка володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 62,5%, ОСОБА_7, якому належить частка у статутному капіталі товариства в розмірі 30,0% та ОСОБА_10 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 7,5%.
		 
		Також у протоколі зазначено, що присутні учасники володіють 100% статутного капіталу товариства; порядок скликання зборів дотриманий, кворум наявний.
		 
		З протоколу вбачається, що з 3-го питання порядку денного вирішено перейти з власного установчого документа ТОВ «Львівський механізатор-538» на модельний статут, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1182 від 16.11.2011. З 4-го питання порядку денного («за» - 70% голосів, «проти» - 30% голосів) вирішено: 1) здійснити виділ з ТОВ «Львівський механізатор-538» шляхом створення нової юридичної особи - ТОВ «Механізатор-ЛВ»; 2) учасниками новоствореного ТОВ «Механізатор-ЛВ» будуть ОСОБА_4, якій належатиме частка в розмірі 17 937,50, що становить 89,29 % статутного капіталу ТОВ «Механізатор-ЛВ» та ОСОБА_10, якому належатиме частка в розмірі 2 152,50 грн, що становить 10,71 % статутного капіталу ТОВ «Механізатор-ЛВ»; 3) у зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_10, ОСОБА_4 вийдуть зі складу засновників ТОВ «Львівський механізатор-538», а єдиним учасником товариства буде ОСОБА_7, якому належить частка в розмірі 8 610 ,00 грн, що становить 30% статутного капіталу ТОВ «Львівський механізатор-538»; 4) у зв'язку з виділом з ТОВ «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи, разом з частками, що виділяються для формування статутного капіталу ТОВ «Механізатор-ЛВ», на його баланс передаються такі майнові активи та пасиви, що є пропорційними розміру часток ОСОБА_4, ОСОБА_10: 1) активи вартістю 593 900,00 грн; 2) пасиви вартістю 593 900,00 грн. З 5-го питання порядку денного вирішено створити комісію з виділу ТОВ «Львівський механізатор-538» у складі ОСОБА_4 та ОСОБА_10 та обрати головою комісії ОСОБА_4 З 6-го питання вирішили затвердити такий порядок виділу з ТОВ «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи - ТОВ «Механізатор-ЛВ»: 1) голові комісії з виділу ОСОБА_4 у порядку, що передбачений чинним законодавством України, письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, про виділ з ТОВ «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи - ТОВ «Механізатор-ЛВ»; 2) голові комісії з виділу ОСОБА_4 забезпечити складення і затвердження розподільчого балансу про передачу частини майна, майнових прав (активів) та обов'язків (пасивів) ТОВ «Львівський механізатор-538», що передаються новій юридичній особі - ТОВ «Механізатор-ЛВ» внаслідок виділу; 3) затвердити розподільчий баланс ТОВ «Львівський механізатор-538» щодо передачі новій юридичній особі - ТОВ «Механізатор-ЛВ», частини майна, майнових прав (активів) та обов'язків (пасивів) ТОВ «Львівський механізатор-538»; 4) створити нову юридичну особу ТОВ «Механізатор-ЛВ» та передати їй за розподільчим балансом частину майна, майнових прав (активів) та обов'язків (пасивів) ТОВ «Львівський механізатор-538»; 5) визначити, що нова юридична особа ТОВ «Механізатор-ЛВ», що утворена внаслідок виділу з ТОВ «Львівський механізатор-538», є правонаступником зобов'язань (майнових прав (активів) та обов'язків (пасивів)) ТОВ «Львівський механізатор-538», що передані їй за розподільчим балансом; 6) провести державну реєстрацію нової юридичної особи ТОВ «Механізатор-ЛВ», що утворена внаслідок виділу з ТОВ «Львівський механізатор-538»; 7) за необхідності, провести інші дії згідно з чинним законодавством України; 8) процедуру виділу нової юридичної особи ТОВ «Механізатор-ЛВ» з ТОВ «Львівський механізатор-538» вважати завершеною з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про ТОВ «Львівський механізатор-538», щодо юридичної особи - правонаступника. З 7-го питання вирішили затвердити розподільчий баланс ТОВ «Львівський механізатор-538», у зв'язку з виділом нової юридичної особи - ТОВ «Механізатор-ЛВ». З 8-го питання вирішили зменшити статутний капітал ТОВ «Львівський механізатор-538» у зв'язку з виділом нової юридичної особи - ТОВ «Механізатор-ЛВ». Зокрема, статутний капітал ТОВ «Львівський механізатор-538» становитиме 8 610,00 грн. З 9-го питання порядку денного вирішили здійснити перерозподіл часток в статутному капіталі ТОВ «Львівський механізатор-538», у зв'язку з виділом нової юридичної особи, відповідно до якого єдиним учасником товариства стає ОСОБА_7 із часткою в розмірі 8 610,00 грн, що становить 100% в статутному капіталі товариства. З 10-го питання порядку денного - у зв'язку із заявою директора товариства ОСОБА_4 про звільнення за власним бажанням, вирішено звільнити ОСОБА_4 з посади директора та призначити директором ТОВ «Львівський механізатор-538» ОСОБА_9 з 24.04.2018. З 11-го питання вирішили уповноважити ОСОБА_10 для подачі державному реєстратору документів для державної реєстрації рішення про перехід на модельний статут, рішення про виділ товариства та документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ «Львівський механізатор-538», у зв'язку виділом нової юридичної особи. З 12-го питання порядку денного вирішили відхилити розгляд заяви ОСОБА_7 про вихід зі складу учасників ТОВ «Львівський механізатор-538» від 14.02.2018 у зв'язку з тим, що форма заяви не відповідає вимогам закону, а саме ст. 148 ЦК України. Рішеннями з питання 13, 14, 15, 16, 18 було відхилено розгляд заяв ОСОБА_7 про зменшення статутного капіталу товариства через вихід ОСОБА_7, про перерозподіл часток через вихід ОСОБА_7, про затвердження нової редакції статуту через вихід ОСОБА_7, про визначення правових наслідків у зв'язку із виходом ОСОБА_7, про призначення уповноважених осіб для подання документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство через вихід ОСОБА_7 з числа учасників товариства - у зв'язку із тим, що форма даних заяв не відповідає вимогам закону, а саме ст. 148 ЦК України. З питання 17-го порядку денного не прийнято рішення за пропозицією ОСОБА_7 про призначення експертної оцінки ринкової вартості необоротних та оборотних активів ТОВ «Львівський механізатор-538» через недостатність голосів. З питання 19-го порядку денного вирішено уповноважити голову та секретаря зборів підписати протокол ТОВ «Львівський механізатор-538».
		 
		Протокол від 23.04.2018 підписаний головою зборів ОСОБА_10 та секретарем зборів ОСОБА_4 Підпис ОСОБА_7 на протоколі відсутній.
		 
		Судами встановлено, що з протоколу реєстрації, підписаного головою зборів ОСОБА_10 та секретарем зборів ОСОБА_4 вбачається, що 23.04.2018 як учасники, які беруть участь у позачергових загальних зборах ТОВ «Львівський механізатор-538» зареєструвалися присутні ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 Підписи самих зареєстрованих учасників та їх представників, що були присутні на зборах та могли бути завірені підписами голови та секретаря зборів, у протоколі реєстрації відсутні.
		Статтею 167 ГК України визначено, що корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. 
		Під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
		При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦК України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
		Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції яких належить, зокрема виключення учасника із товариства (ст. 145 ЦК України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин). 
		За п. п. 8.3.5., 8.3.6. Статуту ТОВ «Львівський механізатор-538» позачергові загальні збори учасників товариства скликаються директором товариства у разі неплатоспроможності товариства, в будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Учасники товариства, які володіють у сукупності більше як 10 % голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь - якого приводу, що стосується діяльності товариства.
		Статтями 116 ЦК України та 10 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.
		За ч. 1 ст. 148 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.
		Відповідно до ст. ст. 6.4, 6.5 Статуту відповідача (в редакції, чинній на момент звернення із заявою та проведення зборів) учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід товариство не пізніше ніж за один місяць до виходу, та має право одержати вартість частини майна пропорційну його частці в статутному капіталі товариства. 
		Вихід учасника з ТОВ - це безумовне та добровільне волевиявлення учасника направлене на припинення його корпоративних правовідносин з господарським товариством. Таке волевиявлення учасника фіксується в письмовій формі - заяві про вихід, яка адресується товариству. Відсутність нотаріального посвідчення підпису заявника на заяві про вихід з товариства не дає підстави вважати дійсним волевиявлення учасника товариства щодо виходу зі складу учасників.
		Право позивача на вихід з товариства та подання про це відповідного повідомлення кореспондується з обов'язком товариства в особі загальних зборів розглянути це питання та прийняти щодо нього рішення. 
		Судами зазначено, що питання розгляду заяви позивача, яка не відповідала вимогам закону, було включено до порядку денного зборів від 23.04.2018 - 12-м питанням. Тобто по черговості воно було розміщене та щодо нього прийнято рішення після вирішення таких питань - перехід товариства на діяльність на підставі модельного статуту, про виділ з товариства нової юридичної особи, про затвердження передавального балансу, про призначення керівників обох підприємств та інше.
		Господарські суди дійшли правильного висновку про те, що прийняття рішення щодо вказаних вище питань, без вирішення спочатку питання щодо виходу учасника з товариства, суперечить засадам цивільного законодавства, принципам справедливості, добросовісності та розумності, які закріплені в ст. 3 ЦК України, порушує права позивача, встановлені в ст. 10 Закону України «Про господарські товариства».
		Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Отже, принцип змагальності не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов'язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.
		Принцип змагальності закріплений, зокрема, у ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 78, ч. 1 ст. 79 ГПК України.
		Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами. 
		Судами встановлено, що позачерговими загальними зборами учасників ТОВ «Львівський механізатор-538» від 23.04.2018 прийнято рішення про перехід товариства на діяльність на підставі модельного статуту (п. 3 протоколу № 23/04-18). 
		У протоколі № 23/04-18 від 23.04.2018 зазначено, що рішення, яке оформлено п. 3 протоколу, прийнято. «За» проголосували 100% (позивач голосував за це рішення позитивно). Натомість, позивач стверджує, що голосував - «проти» прийняття такого рішення. 
		Здійснивши аналіз протоколу № 23/04-18 від 23.04.2018, суди вказали, що з нього вбачається, що з 3 питання порядку денного (перехід на модельний статут) та 19 (уповноваження учасника на підписання протоколу) позивач голосував «за», тоді як з питань 4-9 (виділ та пов'язані з цим питання), 10 (про звільнення та призначення директора) - «проти».  
		Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановив, що таке голосування позивача позбавлене «логіки», адже учасник, який має намір вийти з товариства, голосує проти виділу з товариства нової юридичної особи, проти відхилення його заяви про вихід з товариства, однак голосує «за» про перехід на модельний статут та уповноваження іншого учасника на підписання протоколу про прийняття суперечливих для нього рішень. Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що 26.04.2018 позивач звернувся до правоохоронних органів із заявами про вчинення злочину, в яких стверджував, що на зборах голосував «проти» з всіх питань, що стосуються змін до статуту, відчуження майна на суму, що становить 50% і більше відсотків, про виділ з товариства нової юридичної особи і про виключення його з товариства (а.с. 36-44, т. 1).
		Дослідивши належним чином протокол реєстрації позачергових зборів, протокол позачергових загальних зборів № 23/04-18 від 23.04.2018, встановивши недоведеність відповідачем факту особистого голосування на зборах позивача (позивач брав участь у цих зборах та голосував через представника та у спосіб «проти» з всіх питання порядку денного, окрім першого), незазначення в протоколі позачергових загальних зборів № 23/04-18 від 23.04.2018 дійсних обставин щодо участі та результатів голосування, господарські суди дійшли правильного висновку про порушення корпоративного права позивача на участь та голосування у позачергових загальних зборах 23.04.2018.
		Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 56 ГК України суб'єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. 
		Якщо суб'єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного статуту в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про його найменування, мету і предмет господарської діяльності, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту.
		Аналогічні норми передбачені і в ч. 10 ст. 82 ГК України та ч. ч. 6, 7 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких якщо господарське товариство створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про вид товариства, його найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників, порядок внесення ними вкладів, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту.
		З аналізу вказаних норм права вбачається, що рішення про створення та діяльність товариства на підставі модельного статуту підписується усіма засновниками товариства. 
		При цьому, жодними нормативно-правовим актом не визначено іншого порядку для переходу товариства на модельний статут, ніж встановлений в ч. 10 ст. 82 ГК України, ч. 7 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Встановивши, що рішення позачергових загальних зборів про перехід товариства на діяльність на підставі модельного статуту, оформлене протоколом № 23/04-18, не було підписано одним із учасників товариства - позивачем, суди дійшли висновку, що таке рішення не може бути підставою для державної реєстрації установчого документа товариства і, що внаслідок недотримання порядку прийняття такого рішення порушуються корпоративні права позивача.
		Також, врахувавши ч. 2 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», ст. 104 ЦК України, п. 12.1 Статуту ТОВ «Львівський Механізатор-538», суди встановили, що виділення і виділ є рівнозначними поняттями і, що учасники, підписавши статут товариства, під виділенням у п. 12.1 статуту розуміли саме виділ. За статутом відповідача виділ юридичної особи проводиться за одностайним рішенням загальних зборів, тобто за наявності 100% голосів за прийняття такого рішення. Оскільки за виділ з ТОВ «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи (шляхом утворення) - ТОВ «Механізатор - ЛВ» проголосували «за» - 70%, «проти» - 30%, тобто для прийняття такого рішення не було отримано згоди усіх учасників зборів (не дотримано процедури щодо виділу), то правомірним є висновок господарських судів про те, що таке рішенням є неправомірним і ним порушуються корпоративні права позивача.
		Помилкове посилання місцевого господарського суду на Закон України «Про акціонерне товариство» в частині вирішення питання щодо порядку виділу з ТОВ, за правильності висновку цього суду про те, що виділ з ТОВ «Львівський механізатор-538» юридичної особи проводиться за одностайним рішенням загальних зборів, тобто за наявності 100% голосів, за прийняття такого рішення, чого не було досягнуто, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з таких підстав. 
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
		Частиною 2 ст. 16 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом. Такого способу захисту як скасування протоколу позачергових загальних зборів цивільне, господарське законодавство не передбачає. Однак, з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений не тільки договором або законом, але й судом у визначених законом випадках (ч. 2 ст. 16 ЦК України).
		Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.
		Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. 
		Водночас, принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання, цей Закон не ставився під сумнів (зокрема, шляхом його невиконання).
		Згідно з ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		У судовому порядку недійсним може бути визнано рішення позачергових загальних зборів учасників, а не протокол.
		Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
		Щодо доводів касаційних скарг про вихід судом за межі позовних вимог, то  необхідно зазначити, що вони є безпідставними, адже господарські суди, врахувавши мету звернення позивача до суду, встановивши доведеність позивачем відповідно до вимог ст. 74 ГПК України порушення його прав рішеннями позачергових загальних зборів, оформлених протоколом № 23/04-18 від 23.04.2018, з метою забезпечення поновлення порушеного права позивача, з дотриманням ст. 5 ГПК України, а також передбачених ст. 3 ЦК України принципів справедливості, добросовісності, розумності, правильно здійснили захист порушених прав позивача шляхом визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Львівський механізатор-538», оформленого протоколом № 23/04-18 від 23.04.2018, який є ефективним способом захисту. В цьому випадку господарські суди діяли «як суди встановленні законом» і доводи касаційних скарг вказаного не спростовують. 
		Щодо позовних вимог в частині відновлення стану установчих документів та майна ТОВ «Львівський механізатор-538», який існував до складення протоколу № 23/04-18 від 23.04.2018, то господарські суди правильно відмовили в цій частині позовних вимог, вказавши, що така вимога неконкретизована, викладена узагальнено, що також не надає суду можливості визначити та застосувати в рішенні максимально ефективний спосіб захисту порушеного права, який не суперечить закону. 
		Щодо доводів касаційних скарг про те, що постанова суду апеляційної інстанції є незаконною, необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, то необхідно зазначити, що судом апеляційної інстанції було прийнято постанову при дотриманні норм процесуального права з правильним застосуванням норм матеріального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, що відповідає вимогам ст. 236 ГПК України. Незгода скаржників з постановою апеляційного суду не є доказом неправильного застосування цим судом норм матеріального і процесуального права, чи порушення ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦК України, ст. ст. 5, 237 ГПК України.
		Щодо аргументів касаційних скарг про те, що Господарський суд Львівської області прийняв рішення про права та інтереси ОСОБА_4, яка не була залучена до участі у справі, а Західний апеляційний господарський суд необгрунтовано не виявив в цьому жодних порушень норм процесуального права, то вони є безпідставними, адже апеляційний суд правомірно вказав на те, що ОСОБА_4 була ознайомлена про те, що в провадженні Господарського суду Львівської області перебуває ця справа, проте не скористалася процесуальними правами, передбаченими ст. 50 ГПК України.
		Також, судами відповідно до вимог ст. 86 ГПК України було ретельно досліджено всі наявні в матеріалах справи докази, які були достатніми для прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі, взято до уваги доводи всіх учасників справи та почуто їх, що відповідає як ст. 7 ГПК України, так і узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справи «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України») і доводи касаційних скарг вказаного не спростовують.
		Щодо посилання скаржників на позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17, від 11.04.2018 у справі № 910/15439/17, від 19.07.2018 у справі № 910/17827/17, то необхідно зазначити, що у цих справах Верховний Суд виходив з інших фактичних обставин, ніж ті, що були встановлені судами при розгляді цієї справи. 
		Щодо посилання в касаційних скаргах на порушення судами на п. 4.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» № 4 від 25.02.2016, то необхідно зазначити, що скаржниками відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не було доведено в чому судами було порушено вказану постанову Пленуму. Крім того, Верховний Суд зазначає, що в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.
		Інші доводи касаційних скарг повторюють доводи апеляційних скарг, яким була надана належна оцінка судом апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки зібраних у справі доказів (зокрема, протоколу позачергових загальних зборів № 23/04-18 від 23.04.2018) судом касаційної інстанції, ніж та, що була зроблена господарськими судами. 
		Але, відповідно до ч. 2 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Верховний Суд, переглядаючи відповідно до вимог ст. 300 ГПК України судові рішення в межах доводів касаційних скарг, дійшов висновку, що підстав для їх скасування немає.
		Оскільки підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень немає, то судовий збір згідно з ст. 129 ГПК України за подання касаційних скарг покладається на скаржників.
		 
		Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		касаційні скарги ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Механізатор - ЛВ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 09 жовтня 2018 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12 лютого 2019 року у справі за № 914/921/18 - без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                        Л. Стратієнко 
		 
		Судді                                                                                                          О. Баранець
		 
		                                                                                                                    І. Ткач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...