Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-650/11 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 19.04.2019
Номер судового провадження: 61-23578ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		 
		19 квітня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 2/0504/2295/2012 (2-650/11)
		провадження № 61-23578ск18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Лесько А. О., (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - Донецька міська рада,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 12 червня 2014 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Донецької міської ради про визнання права власності.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 29 березня 1956 року виконавчим комітетом Будьоннівської районної ради депутатів трудящих м. Сталіно прийнято рішення про надання гр. ОСОБА_5 у безстрокове користування земельну ділянку для будівництва житлового будинку на праві особистої власності за АДРЕСА_1 
		03 вересня 1956 року між відділом комунального господарства Сталінської міської ради та ОСОБА_5 укладено договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, загальною площею 360 кв. м, на якій збудовано житловий будинок з надвірними будівлями.
		Після смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, залишилася спадщина, що складається з житлового будинку з усіма надвірними будівлями за адресою:                          АДРЕСА_2, яку ОСОБА_5 заповів йому. Відповідно до будівельно-технічного висновку домоволодіння № АДРЕСА_2 знаходиться у задовільному технічному стані і може експлуатуватися в подальшому.
		У зв'язку з наведеними обставинами позивач просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно, яке складається з будівельних матеріалів, які були використані в процесі будівництва домоволодіння, а саме: житловий будинок                    літ. «А-1», потреб літ. «а», прибудова літ. «а1», ґанок літ. «а2», літня кухня літ. «Б», прибудова до літньої кухні літ. «б», сарай літ. «В», убиральня літ. «Г», сарай літ. «Д», гараж літ. «Е», оглядова яма літ. «е», душ літ. «Ж», яма вигрібна літ. «З», трубопровід літ. «*», огородження № 1-5, тротуар «І», в порядку спадкування за заповітом.
		 
		Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 19 листопада 2012 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок літ. «А-1» - 71,4 кв. м; прибудову до будинку літ. «а1» -                11,6 кв. м; літню кухню літ. «Б» - 23,4 кв. м; прибудову к літній кухні літ. «б» - 6,1 кв. м; гараж літ. «Е» - 20,8 кв. м; сарай літ. «В» - 13,1 кв. м; сарай літ. «Д» - 6,8 кв. м; душ             літ. «Ж» - 1,9 кв. м; яму вигрібну літ. «З» - 6 кв. м, що знаходяться на земельній ділянці на АДРЕСА_2, після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в порядку спадкування за заповітом.
		 
		Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 12 червня 2014 року рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 19 листопада 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. 
		 
		У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2014 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі та витребувано з Будьоннівського районного суду м. Донецька цивільну справу                   № 2-650/11.
		 
		Вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2014 року не виконано в частині витребування справи, оскільки Будьоннівський районний суд м. Донецька знаходиться на території проведення антитерористичної операції.
		 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		 
		У травні 2018 року зазначену касаційну скаргу передано до Верховного Суду, проте відсутність судової справи унеможливлює її розгляд касаційним судом.
		 
		Відповідно до Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» від 12 серпня 2014 року та розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 вересня 2014 року № 27/0/38-14 змінено територіальну підсудність справ з Будьоннівського районного суду м. Донецька та визначено територіальну підсудність за Красноармійським міськрайонним судом Донецької області.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2018 року до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області направлено копії матеріалів касаційного провадження № 61-23578ск18 у справі № 2/0504/2295/2012 (2-650/11) за позовом ОСОБА_4 до Донецької міської ради про визнання права власності для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.
		 
		Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2018 року втрачене судове провадження у цивільній справі за позовом                   ОСОБА_4 до Донецької міської ради про визнання права власності відновлено в частині судових рішень першої та апеляційної інстанцій.
		 
		Ухвала мотивована тим, що оскільки збереглись копія рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 19 листопада 2012 року та копія рішення Апеляційного суду Донецької області від 12 червня 2014 року у справі № 2/650/11 за позовом ОСОБА_4 до Донецької міської ради про визнання права власності, які внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, то провадження підлягає відновленню саме в цій частині.
		 
		Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
		 
		Відповідно до частини першої статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
		 
		Тлумачення частини першої статті 494 ЦПК України свідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втраченого у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю. 
		 
		Згідно частин третьої, четвертої статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.
		 
		За таких обставин, з урахуванням того, що судове провадження у справі відновлене тільки частково і неможливий розгляд касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відкрите ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2014 року касаційне провадження підлягає закриттю.
		 
		При цьому учасникам справи роз'яснюється, що у зв'язку з неможливістю відновити втрачене судове провадження у повному обсязі, вони не позбавлені можливості повторно звернутися до суду першої інстанції у загальному порядку. 
		 
		 
		 
		Керуючись статтями 401, 415, 494 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Касаційне провадження у справі № 2/0504/2295/2012 (2-650/11) за позовом ОСОБА_4 до Донецької міської ради про визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 12 червня 2014 року закрити.
		Роз'яснити учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою до суду за наявності необхідних документів.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                                   А. О. Лесько 
		 
		С. Ю.Мартєв 
		 
		С. П.Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...