Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-2047/10 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України; Заяви про відновлення втраченого судового провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 19.04.2019
Номер судового провадження: 61-23053ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		 
		19 квітня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 2-2047/10
		провадження № 61-23053ск18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Лесько А. О., (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Київського районного суду м. Донецька від                     27 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 травня 2014 року,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про визнання незаконною підвищення процентної ставки за споживчим кредитом.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що у лютому 2006 року між ним та відповідачем укладено кредитний договір строком до лютого 2013 року, згідно якого процентна ставка за місяць складала 1,25 % на залишок заборгованості, з щомісячною виплатою 867,26 грн. 
		З 01 лютого 2009 року відповідач в односторонньому порядку без його повідомлення змінив процентну ставку з 15 % до 26,4 % річних, чим порушив норми діючого законодавства. На неодноразові його звернення з приводу незаконного підвищення процентної ставки, відповідач у своїх відповідях посилався на пункт 2.3.1 кредитного договору, відповідно до якого банк має право в односторонньому порядку змінювати процентну ставку за кредитом. 
		У зв'язку з наведеними обставинами позивач просив суд визнати незаконним збільшення процентної ставки за кредитним договором та зобов'язати відповідача зробити перерахунок з 01 лютого 2009 року, виходячи з розрахунку 15 % річних, та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
		 
		Заочним рішенням Київського районного суду м. Донецька від 27 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21 травня 2014 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано незаконним підняття процентної ставки в односторонньому порядку та зобов'язано відповідача провести перерахунок з 01 лютого 2009 року, виходячи з розрахунку 15 % річних за кредитним договором. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		У червні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2014 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі та витребувано з Київського районного суду м. Донецька цивільну справу                     № 2-2047/10.
		 
		Вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2014 року не виконано в частині витребування справи, оскільки Київський районний суд м. Донецька знаходиться на території проведення антитерористичної операції.
		 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		 
		 
		 
		У травні 2018 року зазначену касаційну скаргу передано до Верховного Суду, проте відсутність судової справи унеможливлює її розгляд касаційним судом.
		 
		Відповідно до Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» від 12 серпня 2014 року та розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 змінено територіальну підсудність справ з Київського районного суду м. Донецька та визначено територіальну підсудність за Павлоградським районним судом Дніпропетровської області.
		 
		У матеріалах касаційного провадження також є листи Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2015 року                     № 12142, від 25 листопада 2015 року № 13147 на запити Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в яких зазначено про неможливість направлення справи № 2-2047/10, оскільки справи з Київського районного суду м. Донецька не надходили.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2018 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області направлено копії матеріалів касаційного провадження № 61-23053ск18 у справі № 2-2047/10 за позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконною підвищення процентної ставки за споживчим кредитом для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.
		 
		Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від               10 серпня 2018 року втрачене судове провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконною підвищення процентної ставки за споживчим кредитом відновлено в частині судових рішень першої та апеляційної інстанцій.
		 
		Ухвала мотивована тим, що оскільки збереглися копії заочного рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 липня 2010 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 21 травня 2014 року у справі № 2-2047/10 за позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконною підвищення процентної ставки за споживчим кредитом, які міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, то провадження підлягає відновленню саме в цій частині.
		 
		Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
		 
		Відповідно до частини першої статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
		 
		Тлумачення частини першої статті 494 ЦПК України свідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втраченого у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю. 
		 
		Згідно частин третьої, четвертої статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.
		 
		За таких обставин, з урахуванням того, що судове провадження у справі відновлене тільки частково і неможливий розгляд касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відкрите ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2014 року касаційне провадження підлягає закриттю.
		 
		При цьому учасникам справи роз'яснюється, що у зв'язку з неможливістю відновити втрачене судове провадження у повному обсязі, вони не позбавлені можливості повторно звернутися до суду першої інстанції у загальному порядку. 
		 
		Керуючись статтями 401, 415, 494 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційне провадження у справі № 2-2047/10 за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання незаконною підвищення процентної ставки за споживчим кредитом, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Київського районного суду              м. Донецька від 27 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 травня 2014 року закрити.
		Роз'яснити учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою до суду за наявності необхідних документів.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                                   А. О. Лесько 
		 
		С. Ю.Мартєв 
		 
		С. П.Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...