Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/13647/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2019.
Дата набрання законної сили: 24.04.2019
Номер судового провадження: 61-37988ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		24 квітня 2019 року 
		м. Київ
		 
		справа № 369/13647/17
		провадження № 61-37988св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), 
		суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1,
		відповідач - ОСОБА_2,
		треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко Марина Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Акварелі Девелопмент Холдінг», Товарна біржа «Перспектива-Коммодіті»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зубицької Любові Миколаївни на постанову Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Волохова Л. А., Суханової Є. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		 
		У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області МихальченкоМ. М., Товариство з обмеженою відповідальністю «Акварелі Девелопмент Холдінг» (далі - ТОВ «Акварелі Девелопмент Холдінг»), Товарна біржа «Перспектива-Коммодіті», про визнання договору позики удаваним правочином, визнання права власності на нежитлове приміщення, визнання майнових прав на нежитлове приміщення, і просив: визнати укладений між ним та ОСОБА_2 27 серпня 2015 року договір позики удаваним правочином, який вчинено з метою приховання іншого правочину - договору надання послуг на придбання нерухомого майна з елементами договору комісії; визнати за ним право власності на нежитлове приміщення № 433, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 485,5 кв. м, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25 вересня 2015 року; перевести на нього права покупця майнових прав на нежитлове приміщення в об'єкті житлової нерухомості загальною проектною площею 533,84 кв. м, будинок Г-5, поверх 0-1 в складі проекту «Будівництво мікрорайону житлових будинків з громадськими приміщеннями по АДРЕСА_1. П'ята черга будівництва», які належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 20 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Акварелі Девелопмент Холдінг».
		 
		Оскільки після подання позову було з'ясовано, що 21 грудня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № АДРЕСА_1, то ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги і просив також визнати фіктивним вказаний правочин. 
		 
		Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій, з урахуванням уточнених вимог, просив: накласти арешт на нежитлове приміщення № 433 загальною площею 485,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21 грудня 2017 року; заборонити ТОВ «Акварелі Девелопмент Холдінг» вчиняти дії: будь-яким способом здійснювати внесення змін до договору, передачу прав на предмет договору або в будь-який інший спосіб розпоряджатися нежитловим приміщенням в об'єкті житлової нерухомості загальною проектною площею 533,84 кв. м, будинок Г5, поверх 0-1, в складі проекту «Будівництво мікрорайону житлових будинків з громадськими приміщеннями по АДРЕСА_1. П'ята черга будівництва», що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1, майнові права на який відчужено ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 20 квітня 2016 року Г5.НП1-05N-20042016-ИП; заборонити органам державної реєстрації прав та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з реєстрацією майнових прав та/або реєстрацією обтяжень на об'єкт нерухомості та/або об'єкт незавершеного будівництва та/або майнових прав на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною проектною площею 533,84 кв. м, забудовником якого є ТОВ «Акварелі Девелопмент Холдінг».Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки вказане майно може бути відчужене на користь інших осіб.
		 
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі судді Усатова Д. Д. від 16 лютого 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 485,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 433, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 193187632224, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, серія та номер 3239, від 21 грудня 2017 року, номер запису про право власності 24092907, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва БіловоломС.М. Заборонено ТОВ «Акварелі Девелопмент Холдінг» вчиняти дії: будь-яким способом здійснювати внесення змін до договору, передачу прав на предмет договору або в будь-який інший спосіб розпоряджатися нежитловим приміщенням в об'єкті житлової нерухомості загальною проектною площею 533,84 кв. м, будинок Г5, поверх 0-1, в складі проекту «Будівництво мікрорайону житлових будинків з громадськими приміщеннями по АДРЕСА_1. П'ята черга будівництва», що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1, майнові права на який відчужено ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 20 квітня 2016 року Г5.НП1-05N-20042016-ИП. Заборонено органам державної реєстрації прав та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з реєстрацією майнових прав та/або реєстрацією обтяжень на об'єкт нерухомості та/або об'єкт незавершеного будівництва та/або майнових прав на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною проектною площею 533,84 кв. м, будинок Г5, поверх 0-1, що знаходиться в складі проекту «Будівництво мікрорайону житлових будинків з громадськими приміщеннями по АДРЕСА_1. П'ята черга будівництва», що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1, забудовником якого є ТОВ «Акварелі Девелопмент Холдінг».
		 
		Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що між сторонами існує спір, вжиття заходів забезпечення позову є співмірним і відповідним позовним вимогам ОСОБА_1 та може забезпечити в майбутньому можливість безперешкодного виконання рішення суду в цій справі.
		 
		Постановою Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що основною позовною вимогою ОСОБА_1 є визнання укладеного між ним та ОСОБА_2 27 серпня 2015 року договору позики удаваним правочином. Вказана вимога жодним чином не відноситься до об'єкта нерухомого майна та майнових прав, про які зазначено в заяві про забезпечення позову, і її задоволення не є підставою виникнення у позивача прав на це майно. Крім того, суд першої інстанції допустив порушення прав іншої особи, оскільки наклав арешт на об'єкт нерухомого майна, який за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21 грудня 2017 року належить на праві власності ОСОБА_5, не залученої до участі в розгляді справи.
		 
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
		 
		У червні 2018 року представник ОСОБА_1 -адвокат ЗубицькаЛ.М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2018 року, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2018 року залишити в силі.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Апеляційний суд неналежним чином з'ясував обсяг пред'явлених ОСОБА_1 позовних вимог. Крім визнання договору позики удаваним правочином, позивач також просив визнати за ним право власності на нежитлове приміщення, яке після відкриття провадження у цій справі ОСОБА_2 неправомірно відчужила ОСОБА_5
		 
		У жовтні 2018 року представник ОСОБА_2 - адвокат ЗінкевичД.В. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що позивач не є власником спірного нерухомого майна. Місцевий суд зобов'язаний був застосувати зустрічне забезпечення позову, оскільки ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації. Нежитлове приміщення АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_5, яка не була залучена до участі у справі.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
		 
		12 вересня 2018 року справа № 196/626/17 надійшла до Верховного Суду. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Позиція Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		 
		Згідно з пунктами 1, 4 частини першої, частиною другою статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
		 
		Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
		 
		Встановивши, що між сторонами дійсно існує спір щодо нежитлових приміщень, вид забезпечення позову є співмірним позовним вимогам, а також взявши до уваги, що після відкриття провадження у цій справі відповідач відчужила частину спірного майна ОСОБА_5, а тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.
		 
		В порушення вимог вищенаведених норм процесуального права суд апеляційної інстанції не спростував обставин, встановлених місцевим судом, не з'ясував неналежним чином обсяг пред'явлених ОСОБА_1 позовних вимог в їх сукупності, у зв'язку з чим безпідставно скасував судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, яке відповідало закону.
		 
		Посилання апеляційного суду на те, що суд першої інстанції допустив порушення прав іншої особи, оскільки наклав арешт на об'єкт нерухомого майна, який за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21 грудня 2017 року належить на праві власності ОСОБА_5, є неспроможними, з огляду на таке.
		 
		Позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб. 21 грудня 2017 року, тобто після подання позову та заяви про його забезпечення, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення № АДРЕСА_1. 01 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявами про збільшення позовних вимог (просив визнати вказаний правочин фіктивним) та про залучення до участі у справі ОСОБА_5 як співвідповідача, а Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу міста Києва БіловолаС.М. - як третю особу. 
		 
		З огляду на викладене судом першої інстанції обґрунтовано вжиті заходи забезпечення позову, які є співмірними із заявленими позовними вимогами.
		 
		Доводи представника ОСОБА_2 - адвоката ЗінкевичаД.В. про те, що ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, а тому місцевий суд зобов'язаний був застосувати зустрічне забезпечення, не заслуговують на увагу з таких підстав.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
		 
		Таким чином, заявник не позбавлений права подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову. Відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову, не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави. Натомість ненадання зустрічного забезпечення на вимогу суду є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову. 
		 
		Крім цього, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України.
		 
		Заявник не надав доказів існування зазначених підстав.
		 
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. 
		 
		Враховуючи, що постанова апеляційного суду не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості, вона підлягає скасуванню із залишенням в силі судового рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених статтею 413 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зубицької Любові Миколаївни задовольнити.
		 
		Постанову Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2018 року скасувати, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2018 року залишити в силі.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийВ.А.Стрільчук  Судді:С.О.Карпенко   В.О.Кузнєцов    А.С.Олійник   С.О.Погрібний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...