Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 122/21672/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 19.04.2019
Номер судового провадження: 61-23928ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		 
		19 квітня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 122/21672/13-ц
		провадження № 61-23928св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЛеськоА. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс»,
		третя особа - концерн «Військторгсервіс»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс» на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2014 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Концерну «Військторгсервіс» в особі Філії «Кримське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс», третя особа концерн «Військторгсервіс», про стягнення боргу за договором позики.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 19 червня 2013 року між ОСОБА_4 та філією «Кримське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» було укладено договір позики на суму 180 000,00 грн на строк до 18 липня 2013 року. 05 серпня 2013 року позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія про погашення заборгованості в строк до 15 серпня 2013 року. У відповідь на претензію отримано лист, в якому позикодавець вказував, що у зв'язку зі зміною керівництва та з метою подальшого детального розгляду претензії, просив направити фінансові документи, які підтверджують переказ суми позики. Таким чином, на думку позивача, відповідач ухилився від виконання взятих на себе зобов'язань з повернення боргу.
		 
		У зв'язку з викладеним та з посиланням на норми статей 15, 16, 525, 526, 530, 1046, 1047, 1049 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача на його користь боргу у розмірі 180 000,00 грн.
		 
		Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної республіки Крим від 06 грудня 2013 року ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позову.
		 
		Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5 задоволено, рішення суду першої інстанції від 06 грудня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_4 заборгованість за договором позики в розмірі 180 000,00 грн.
		Вирішено питання щодо судових витрат.
		 
		У лютому 2014 року Концерн «Військторгсервіс» в особі Філії «Кримське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в яких посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 лютого 2014 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі та витребувано з Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим цивільну справу №122/21672/13ц (2/122/2619/13). 
		 
		Вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 лютого 2014 року не виконано, оскільки справа до суду не надходила через тимчасову окупацію частини території України, що унеможливлює розгляд цієї справи судом касаційної інстанції.
		 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		 
		У травні 2018 року зазначену касаційну скаргу передано до Верховного Суду, проте відсутність судової справи унеможливлює її розгляд касаційним судом.
		 
		Відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон №1207-VII), територію Автономної Республіки Крим визначено тимчасово окупованою територією.
		 
		Враховуючи те, що територія Автономної Республіки Крим законодавчо визнана тимчасово окупованою територією України, а також зважаючи на тривалий термін ненадходження справи до суду касаційної інстанції, є підстави вважати, що судове провадження у зазначеній справі втрачене.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2018 року до Апеляційного суду міста Києва направлено копії матеріалів касаційного провадження 61-23928ск18 у справі №122/21672/13ц за позовом ОСОБА_4 до Військторгсервіс» в особі філії «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс» про стягнення боргу за договором позики, для визначення підсудності щодо розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження.
		 
		Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25 вересня 2018 року втрачене судове провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Військторгсервіс» в особі філії «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс» про стягнення боргу за договором позики, відновлено в частині рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		 
		Ухвала мотивована тим, що у зв'язку з повним доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень суду вдалося можливим відновити втрачене судове провадження лише в частині судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		 
		Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
		 
		Відповідно до частини першої статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
		 
		Тлумачення частини першої статті 494 ЦПК України свідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втраченого у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю. 
		 
		Згідно частин третьої, четвертої статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.
		 
		За таких обставин, з урахуванням того, що судове провадження у справі відновлене тільки частково і неможливий розгляд касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відкрите ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 лютого 2014 року касаційне провадження підлягає закриттю.
		 
		При цьому учасникам справи роз'яснюється, що у зв'язку з неможливістю відновити втрачене судове провадження у повному обсязі, вони не позбавлені можливості повторно звернутися до суду першої інстанції у загальному порядку. 
		 
		Керуючись статтями 401, 415, 494 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційне провадження у справі № 122/21672/13-ц за позовом ОСОБА_4 до Військторгсервіс» в особі філії «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс» про стягнення боргу за договором позики, за касаційною скаргою концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Кримське управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс» на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2014 року, закрити.
		 
		Роз'яснити учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою до суду за наявності необхідних документів.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді                                                                                                            А. О. Лесько 
		 
		 
		С. Ю. Мартєв 
		 
		 
		С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...