Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 748/60/17-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 03.04.2019
Номер судового провадження: 61-16100ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		03 квітня 2019 року
		місто Київ
		 
		справа № 748/60/17
		провадження № 61-16100св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Стрільчука В. А.,
		суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), СтупакО.В., УсикаГ.І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_3,
		відповідачі: Служба автомобільних доріг у Чернігівській області, Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Хмільницька сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, Чернігівське дочірнє районне спеціалізоване підприємство «Чернігівський райагролісгосп»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2017 року у складі судді Криворученка Д. П. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 11 липня 2017 року у складі колегії суддів: Губар В. С., Вінгаль В. М., Онищенко О. І.,
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Стислий виклад позиції позивача
		ОСОБА_3 04 січня 2017 року звернувся до суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Чернігівській області, Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Чернігівський облавтодор») про відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди у загальному розмірі 116 007, 26 грн, завданої внаслідок падіння дерева на автомобіль марки «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_1, що мало місце 06 липня 2016 року на автодорозі поблизу с. Хмільниця Чернігівського району Чернігівської області.
		Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2017 року до участі у справі як співвідповідачі були залучені Хмільницька сільська рада Чернігівського району Чернігівської області та Чернігівське дочірнє районне спеціалізоване підприємство «Чернігівський райагролісгосп».
		Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 06 липня 2016 року близько 17:20 год. ОСОБА_3 рухався на власному автомобілі марки «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_1, автодорогою сполученням Хмільниця - Рогощі - Унучки у Чернігівському районі Чернігівської області на відстані біля 300 м від с. Хмільниця на автомобіль впала велика гілка від дерева роду верба, що знаходилось на відстані 3, 10 м від дорожнього полотна. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав значні механічні пошкодження, а позивач - тілесні ушкодження, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. На лікування позивач витратив 500, 00 грн. Згідно з висновком експерта вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля, станом на 06 липня 2016 року складала 72 569, 47 грн, а згідно з довідкою-рахунком від 15 серпня 2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 96 007, 26 грн.
		Посилаючись на приписи статей 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, Закону України «Про автомобільні дороги», позивач просив задовольнити пред'явлений позов, оскільки, на його думку, Служба автомобільних доріг в Чернігівській області здійснює управління та обслуговування автомобільної дороги Довжик - Хмільниця (М-01), а ДП «Чернігівський облавтодор» згідно із договором від 11 квітня 2016 року № 16018, укладеним із Службою автомобільних доріг в Чернігівській області, несе обов'язок з утримання зазначеної дороги, а отже, вони повинні нести солідарну відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків, внаслідок чого було завдано шкоди майну позивача.
		Також позивач зазначив, що він зазнав душевних страждань внаслідок порушення його прав, які полягають у перенесених довготривалих стражданнях, переживаннях, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя, витрачати час та кошти для відновлення здоров'я внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, необхідності звертатись до фахівців з відновлення транспортного засобу та його ремонту. 
		Стислий виклад заперечень відповідачів
		Служба автомобільних доріг у Чернігівській області та ДП «Чернігівський облавтодор» проти задоволення позову заперечували, зазначили, що відсутня їхня вина у завданні шкоди майну позивача. 
		Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на користь ОСОБА_3 72 569, 47 грн у рахунок відшкодування завданої майнової шкоди та 2 000, 00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що належним відповідачем у справі є Служба автомобільних доріг у Чернігівській області. Суд встановив наявність невиконання службою обов'язків з догляду за автомобільною дорогою та смугою відведення. Саме Служба автомобільних доріг в Чернігівській області повинна була вжити заходи з ліквідування аварійного дерева, яке пошкодило автомобіль позивача.
		У частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_3 внаслідок потрапляння у дорожньо-транспортну пригоду зазнав моральних страждань, зумовлених фізичним розладом здоров'я, отримав легкі тілесні ушкодження, що його майно - транспортний засіб було пошкоджено, і це потягло порушення звичного укладу життя і змусило його докладати значних зусиль для його нормалізації. 
		Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 11 липня 2017 року апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Чернігівській області відхилено. Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2017 року залишено без змін.
		Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалась тим, що Служба автомобільних доріг у Чернігівській області не спростувала своєї вини у заподіянні шкоди ОСОБА_3 Досліджені і проаналізовані наявні у справі та у матеріалах кримінального провадження докази у своїй сукупності дають підстави для висновку про доведеність протиправної бездіяльності Служби автомобільних доріг у Чернігівській області, який своєчасно не вжив будь-яких заходів для виявлення та видалення із смуги відведення автомобільної дороги аварійного дерева, що спричинило завдану майнову та моральну шкоду позивачеві.
		ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Служба автомобільних доріг у Чернігівській області просить скасувати рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 11 липня 2017 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що суди не встановили належного відповідача у справі. У заявника відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташоване дерево. Судами не досліджено листа Управління Держгеокадастру у Чернігівському районі Чернігівської області від 05 квітня 2017 року № 8-28-99.1-2311/2-17, відповідно до якого земельна ділянка обліковується за Чернігівським шляхо-ремонтним будівельним управлінням. Також судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що на балансі заявника на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не перебували будь-які зелені насадження. При цьому за межами населених пунктів порядок видалення порослі визначається відповідними тимчасовими порядками, які затверджуються рішенням сесій районних рад народних депутатів на підставі частини другої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження, а ухвалою від 07 грудня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у квітні 2018 року.
		З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
		Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 є власником автомобіля марки «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_1.
		Відповідно до постанови від 21 жовтня 2016 року про закриття кримінального провадження 06 липня 2016 року приблизно о 17:20 год. ОСОБА_3 рухався на власному автомобілі марки «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_1, автодорогою сполученням Хмільниця - Рогощі - Унучки у Чернігівському районі Чернігівської області і не доїжджаючи до с. Хмільниця на зазначеній ділянці дороги на відстані біля 250-300 м від с. Хмільниця на автомобіль зверху з правої сторони в напрямку руху автомобіля з узбіччя дороги впала гілка дерева, що спричинило пошкодження автомобіля.
		Факт дорожньо-транспортної пригоди об'єктивно підтверджується і схемою її наслідків від 06 липня 2016 року, відповідно до якої дерево роду верба розташоване на відстані 3, 10 м від краю проїзної частини дороги. 
		Відповідно до листа Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 20 липня 2016 року зазначене дерево знаходиться на відстані 3, 8 м від полотна автодороги з твердим покриттям. Механічних пошкоджень (підпилів, підрубів) на дереві не виявлено. Вік дерева - 50 років. На висоті 3 м у місці масового розгалуження бокових гілок спостерігається злам стовбура дерева, яке має серцевидну гниль та у цілому аварійний стан, який і є однією з причин падіння дерева. 
		Аналогічний висновок зроблено і комісією Чернігівського дочірнього районного спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Чернігівський райагролісгосп» від 07 липня 2016 року. 
		Відповідно до інформації Управління Держгеокадастру у Чернігівському районні Чернігівської області від 26 липня 2016 року аварійне дерево знаходиться в межах полоси відводу смуги автомобільної дороги на відстані 6 м від осі дороги і земельна ділянка обліковується за Чернігівським шляхо-ремонтним будівельним управлінням, а обслуговує земельну ділянку, розташовану під автомобільною дорогою місцевого значення, Служба автомобільних доріг у Чернігівській області.
		За повідомленнями Служби автомобільних доріг у Чернігівській області від 23 серпня 2016 року та 06 вересня 2016 року автомобільна дорога місцевого значення О252109 Довжик - Хмільниця автодороги М-01 протяжністю 14, 5 км обслуговується підрядною організацією ДП «Чернігівський облавтодор», має ширину покриття 6 м, ширину узбіччя 2 м (від осі проїзної частини до кінця узбіччя - 5 м). На балансі Служби автомобільних доріг у Чернігівській області не обліковуються зелені насадження (дерева), вони знаходяться у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування. Технічний паспорт на дорогу відсутній.
		За даними Хмільницької сільради Чернігівського району Чернігівської області від 07 липня 2016 року дорога між селами Хмільниця і Унучки Чернігівського району та зелені насадження (дерева) не знаходяться на балансі сільської ради. 
		Відповідно до інформації Державного підприємства «Чернігівське лісове господарство» узбіччя автодороги між селами Хмільниця та Унучки не належить до зони його обслуговування. 
		Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 01 серпня 2016 року № 424 «Про затвердження переліків автомобільних доріг загального користування місцевого значення» затверджено перелік районних автомобільних доріг загального користування в розрізі районів згідно з додатком 1, відповідно до якого під індексом дороги О252109 протяжністю 14, 5 км зазначена автомобільна дорога Довжик - Хмільниця (М-01). 
		Апеляційним судом також встановлено, що балансоутримувачем цієї дороги є Служба автомобільних доріг у Чернігівській області, яка здійснює експлуатаційне утримання цієї автомобільної дороги, що документально підтверджується наявними у справі документальними доказами -інформацією Управління Держгеокадастру у Чернігівському районні Чернігівської області від 26 липня 2016 року, актом передачі доріг і споруд, наказом від 16 квітня 2002 року № 21.
		Відповідно до положень розділу 1 договору від 11 квітня 2016 року № 16018 про закупівлю послуг за державні кошти, укладеного між Службою автомобільних доріг у Чернігівській області (замовник) та ДП «Чернігівський облавтодор» (підрядник) підрядник зобов'язався у 2016 році надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення загального користування та штучних споруд на них в Чернігівській області, у тому числі і згідно з Технічними правилами ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України, ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди», і які знаходяться на балансі Замовника, перелік яких визначено розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 09 грудня 2015 року № 712. 
		Підпунктом 6.3.3 договору визначені обов'язки підрядника, зокрема, постійно контролювати та забезпечувати експлуатаційний стан автомобільних доріг загального користування, їх елементів відповідно до чинних норм; забезпечення планових заходів з організації безпеки дорожнього руху; терміново усувати недоліки експлуатаційного стану автодоріг, які негативно впливають на забезпечення безпеки дорожнього руху; виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені договором, Цивільним і Господарським кодексами України та іншими актами законодавства. Підрядник бере на себе юридичну та матеріальну відповідальність за експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування, в тому числі і за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно з чинними нормативами при наданні послуг, якщо ці порушення виникли з вини підрядника та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; не виконання або неналежне надання послуг (виконання робіт).
		Пунктом 7.6 договору визначено, що відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні ДТП, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначається згідно з чинним законодавством, при цьому підрядник несе відповідальність за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно з чинними нормативами при виконанні підрядних послуг, якщо ці порушення виникли з вини підрядника та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; невиконання або неналежне надання послуг (виконання робіт), в межах виділених коштів на фінансування.
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 27 вересня 2016 року № 995 ОСОБА_3 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, яке виникло від дії тупих предметів або під час удару об такі ж і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Тілесне ушкодження може відповідати даті 06 липня 2016 року.
		За висновком від 01 серпня 2016 року № 2751/16-24 автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку, завданого автомобілю марки «Skoda Octavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження 06 липня 2016 року його деревом, станом на 06 липня 2016 року складає 72 569, 47 грн. 
		Згідно з довідкою-рахунком від 15 серпня 2016 року № МС00005890 вартість ремонту автомобіля складає 96 007, 26 грн. 
		Оцінка аргументів касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 14, частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
		Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи, несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
		За змістом статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» державне керування автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої направляється й координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади в області транспорту і який має свої органи керування на місцях.
		Основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, забезпечення сталого функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами (пункти 2, 4 статті 11 Закону України «Про автомобільні дороги»).
		Як встановлено судами, у Чернігівській області органом державного керування автомобільними дорогами загального користування є Служба автомобільних доріг у Чернігівській області, на балансі якої перебувають усі автомобільні дороги загального користування області.
		Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.
		Згідно зі статтею 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом; санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення.
		При цьому під смугою відведення необхідно розуміти земельні ділянки, що надаються в установленому порядку для розміщення автомобільної дороги (стаття 1 Закону України «Про автомобільні дороги»).
		За частиною першою статті 9 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв'язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.
		Відповідно до статті 48 цього Закону захист зелених насаджень повинен здійснюватися згідно з природоохоронним законодавством. Не допускається проводити рубки дерев у снігозахисних лісосмугах та у межах смуги відведення автомобільної дороги, які не пов'язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху відповідно до вимог нормативно-правових актів та виконанням робіт з розширення доріг. 
		Зважаючи на наведене Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду щодо застосування наведеної норми права, зокрема, що наведеним правилом законодавством визначено як пріоритет забезпечення безпеки дорожнього руху і не встановлено будь-якої заборони чи обмежень на видалення із смуги відведення автомобільної дороги аварійних дерев.
		За приписами пунктів 2, 5, 10 розділу першого Загальних положень Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Правила), ремонт і утримання дорожніх об'єктів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.
		Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища.
		Розділом 2 Правил визначено обов'язки і права власників дорожніх об'єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій, де серед інших зазначено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (пункт 11 Правил).
		Відповідно до пункту 25 Правил власники та користувачі земельних ділянок, що розташовані в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, зобов'язані утримувати в належному стані зелені насадження тощо.
		Розміщення зелених насаджень на автомобільних дорогах загального користування повинно відповідати вимогам таблиці 13 ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану». Розміщення зелених насаджень на узбіччях і укосах земляного полотна автомобільних доріг не допускається. Зелені насадження повинні бути ліквідовані протягом 10 діб з моменту виявлення. Згідно з даними, наведеними у таблиці № 13, відстань від кромки проїзної частини до найближчого краю стовбура дерева певної категорії доріг повинна становити не менше ніж: 1 категорія - 14 м, 2 - 11, 25 м, 3 - 9, 50 м, 4 - 9 м, 5 - 8, 25 м (підпункти 3.4.1, 3.4.2 ДСТУ 3587-97).
		Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється власниками дорожніх об'єктів або уповноваженими ними органами та Державтоінспекцією.
		Враховуючи системний аналіз наведених норм та правил, суди першої та апеляційної інстанцій зробили обґрунтовані висновки про те, що Служба автомобільних доріг у Чернігівській області є належним відповідачем у справі. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до правил статті 400 ЦПК України.
		В оцінці правових підстав для стягнення із заявника на користь позивача відшкодування майнової та моральної шкоди Верховний Суд врахував таке.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України). 
		З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).
		Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Враховуючи наведене, а також, що заявник повинен здійснювати контроль за забезпеченням безпечного руху на автомобільній дорозі, яка перебуває на його балансі, усувати виявлені недоліки, які несуть ризик настання негативних наслідків, завдання шкоди учасникам дорожнього руху, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову, стягнення відшкодування із Служби автомобільних доріг у Чернігівській області є законними та обґрунтованими.
		При цьому, за підпунктом 6.2.3 договору замовник має право доручати підряднику надати послуги з оперативного усунення загрози безпечного проїзду автотранспорту.
		Підпунктом 11.5.2 договору передбачено, що замовник здійснює технічний нагляд і виробничий контроль за відповідністю якості, обсягів і цін виконаних робіт кошторису, будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам і технічним умовам.
		Пунктом 7.6 договору визначено, що відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні ДТП, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначається згідно з чинним законодавством, при цьому підрядник несе відповідальність за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно з діючими нормативам при виконанні підрядних послуг, якщо ці порушення виникли з вини Підрядника та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; невиконання або неналежне надання послуг (виконання робіт), в межах виділених коштів на фінансування.
		Заявник під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не довів належними та допустимими доказами, що він є неналежним відповідачем у справі, а також, що не з його вини автомобіль позивача зазнав пошкоджень.
		Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позову, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди першої та апеляційної інстанцій свої процесуальні дії належним чином обґрунтували, врахувавши при цьому, що доказування не може ґрунтуватися виключно на припущеннях.
		Верховний Суд не встановив порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору по суті, оскільки судами оцінено докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Також під час розгляду справи не виявлено порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, що є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
		Доводи касаційної скарги зводяться до фактичної переоцінки доказів, що є неприпустимим під час розгляду справи в касаційному порядку.
		Щодо забезпечення єдності судової практики
		Відповідно до частини першої статті 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		Згідно з частиною другою цієї статті Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, ? як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом; забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом; здійснює інші повноваження, визначені законом.
		Зважаючи на наведене, з метою забезпечення сталості та єдності судової практики, однакового застосування норм права, Верховний Суд під час ухвалення рішення у цій справі врахував правові висновки суду касаційної інстанції (ухвалені у подібних правовідносинах), наведені у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 554/13464/15-ц (провадження № 61-10383св18), від 20 грудня 2018 року у справі № 185/8229/16-ц (провадження № 61-27678св18), від 13 лютого 2019 року у справі № 0508/1310/2012 (провадження № 61-5632св18). 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Верховний Суд встановив, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають. 
		Враховуючи наведене, Верховний Суд зробив висновок, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Чернігівській області залишити без задоволення.
		Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 11 липня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                               В. А. Стрільчук
		 
		 
		Судді                                                                                                            В. О. Кузнєцов
		 
		 
		                                                                                                                      С.О.Погрібний
		 
		 
		                                                                                                                      О.В.Ступак
		 
		 
		                                                                                                                      Г.І.Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...