Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 683/2198/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2019. Зареєстровано: 28.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 27.06.2019
Номер судового провадження: 2/683/261/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                             Справа № 683/2198/18
		2/683/261/2019 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 лютого 2019 року  м. Старокостянтинів
		 
		Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
		       в складі: головуючого  судді Цішковського В.А.
		       з участю секретаря Крупської В.В.
		 
		розглянувши в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/2198/18, 2/683/261/2019 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення та поновлення на квартирному обліку, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ) і просить скасувати рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_1 , оформлене протоколом №38 від 13 квітня 2018 року в частині зняття його разом із членами сім`ї у складі чотирьох осіб, в тому числі він, з квартирного обліку військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які мають право на першочергове, позачергове отримання житлових приміщень у в/ч НОМЕР_1 , а також зобов`язати житлову комісію в/ч НОМЕР_1 поновити його разом із членами сім`ї у складі чотирьох осіб на квартирному обліку. 
		В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 29.08.2017р. №22-РС, його звільнено з військової служби у запас на підставі п. «а» ч.6 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту. На момент звільнення, його вислуга років у Збройних Силах України становила 26 років. 
		На підставі рапорту ОСОБА_1 , його було прийнято на квартирний облік у в/ч НОМЕР_1 як безквартирного зі складом сім`ї 4 особи, в тому числі він, з 09.03.1999р., що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 23.08.18р.
		Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 13 квітня 2018 року, яке оформлено протоколом №38, позивача разом із членами сім`ї було знято з квартирного обліку з посиланням на те, що підстава його звільнення з військової служби у запас не дає йому права перебувати на квартирній черзі при в/ч НОМЕР_1 . 
		Позивач вважає зняття його та членів його сім`ї з квартирного обліку незаконним, таким, що порушує їх конституційні права, та стверджує, що разом із членами сім`ї у 1999 році був правомірно зарахований на квартирний облік, а тому зняття їх з цього обліку суперечить Конституції України та Житловому кодексу України.
		При цьому зазначає, що оскільки на момент зарахування його на квартирний облік, діяв наказ Міністра оборони України №20 від 03.02.1995р. «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків та мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок та працівників (не військовослужбовців) Збройних Сил України», відповідно до п.37 якого, військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби в запас чи у відставку, за станом здоров`я, тощо, залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом на позачергове одержання житла.
		 
		Також посилається на приписи п.2.17 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженого Наказом Міноборони України від 30.11.2011р.№737, відповідно до якої військовослужбовці, що мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. 
		Позивач вважає, що оскільки його вислуга на військовій службі становить 26 років, тобто більше 20 років, а тому він має право на одержання житла для постійного проживання згідно норм встановлених законодавством з розрахунку на кожного члена сім`ї, та повинен перебувати на квартирному обліку. 
		Ухвалою суду від 28.08.2018р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
		Відповідач, військова частина НОМЕР_1 у визначений законом строк подав відзив на позовну заяву та просить у задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що старший сержант ОСОБА_1 звільнений наказом командира в/ч НОМЕР_2 (по особовому складу) №22-РС від 29.08.17р. в запас на підставі п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06.12.2016р., ч.6 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» з урахуванням вимог п.п. «ї» п.1 ч.8 цієї статті даного Закону, у зв`язку із закінченням строку контракту.
		При цьому, вказує, що ОСОБА_1 було звільнено з військової служби в зв`язку із закінченням строку контракту, тобто з підстав, не зазначених в абзаці першому п.2.16 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оброни України №737 від 30.11.2011 року, яка була чинною на момент його звільнення з військової служби, що передбачено п.2.18 цієї Інструкції. 
		Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Судом встановлено, що наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 29.08.2017р. №22-РС, старшого сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас на підставі п. «а» ч.6 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту. На момент звільнення ОСОБА_1 його вислуга років у Збройних Силах України становила 26 років, що підтверджується наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 31.08.2017р. №54 про звільнення, витягом з протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_2 від 13.04.2018р. про зняття з квартирного обліку.
		На підставі рапорту ОСОБА_1 , його було прийнято на квартирний облік у в/ч НОМЕР_1 як безквартирного зі складом сім`ї 4 особи, в тому числі він, з 09.03.1999р., що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 23.08.2018р.
		Рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 13 квітня 2018 року, яке оформлено протоколом №38, ОСОБА_1 разом із членами сім`ї було знято з квартирного обліку з посиланням на те, що підстава його звільнення з військової служби у запас не дає йому права перебувати на квартирній черзі при в/ч НОМЕР_1 . 
		Зазначені обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються матеріалами справи. 
		Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
		Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
		 
		 
		 
		Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, і зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст.37 ЖК України, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов та залишили роботу на підприємствах, в установах та організаціях у зв`язку з виходом на пенсію беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з працюючими на цих підприємствах, в установах, організаціях громадянами.
		Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, згідно ст.38 ЖК України встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
		Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року №470 були затверджені Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР. 
		Згідно п.10 цих Правил громадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах, організаціях, що здійснюють квартирний облік, у зв`язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками і службовцями даного підприємства, установи, організації.
		Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 серпня 2006 року було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
		Цей Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей ( п.1 Порядку, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Згідно п.3 даного Порядку в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. 
		Крім того, даний Порядок передбачає і випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством (п. 30 Порядку в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених п.30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 серпня 2006 року.
		ОСОБА_1 має вислугу на військовій службі 26 років та перебував на квартирному обліку для поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 з 09.03.1999 року по 13.04.2018 року зі складом сім`ї 4 особи, в тому числі і він. Звільнений старший сержант ОСОБА_1 в запас у зв`язку із закінченням строку контракту, тобто не за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, має необхідну вислугу років, що дає право на пенсійне забезпечення. 
		 
		 
		 
		Системний аналіз зазначених обставин по справі з урахуванням положень викладеного вище законодавства, свідчить про те, що підстави для зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку були відсутні.
		Посилання представника відповідача на п.2.16 та п.2.18 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України №737 від 30 листопада 2011 року, яка була чинною на момент звільнення ОСОБА_1 з військової служби, як на підставу зняття позивача з квартирної черги, не заслуговують на увагу з наступних підстав.
		Так, дійсно згідно абз.5 п.2.18 зазначеної Інструкції військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу, а саме: військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання жилого приміщення з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини  у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання жилого приміщення. 
		В такій редакції п.2.16 та п.2.18 Інструкції діють з 19 червня 2014 року на підставі наказу Міністерства Оборони України №401 від 19 червня 2014 року «Про затвердження змін до Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».
		Фактично без внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 серпня 2006 року, - нормативних актів вищої юридичної сили, внаслідок іншого їх тлумачення Інструкцією звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод військовослужбовців. 
		Забезпечення військовослужбовців належним житлом за безперервну військову службу є певною соціальною допомогою, підтримкою, додатком до основних джерел існування і спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48 Конституції України). Таким чином, при вступі на службу позивачу було державою гарантоване певне забезпечення і компенсації, які фінансуються із бюджету. Зупинення або звуження змісту і обсягу гарантованих Конституційних соціальних прав є недопустимим і не повинні погіршувати становище особи, а тому позивач має право на поліпшення житлових умов за рахунок фондів Міністерства оборони України. 
		Крім того, зазначені положення Інструкції суперечать нормами ЖК України, зокрема ст.37 цього Кодексу, яка передбачає право працівників, які залишили роботу (службу) на підприємствах, в установах та організаціях у зв`язку з виходом на пенсію залишатися на квартирному обліку нарівні з працюючими на цих підприємствах, в установах, організаціях громадянами.
		Отже, військовослужбовець у разі звільнення з військової служби має право залишатись на квартирному обліку при наявності вислуги років, що дає право на пенсійне забезпечення. 
		Таким чином, ОСОБА_1 має право після звільнення зі служби перебувати на квартирному обліку разом із членами своєї сім`ї у в/ч НОМЕР_2 за місцем проживання (реєстрації), тому зняття їх рішенням житлової комісії від 13.04.2018р. з обліку, порушено їх право на одержання житла, передбачене Конституцією України.
		За таких обставин, позов про скасування протокольного рішення житлової комісії в/ч 2502 №38 від 13.04.2018р. в частині зняття з квартирного обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, старшого сержанта ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 (чотири) особи та поновлення його на квартирному обліку, підлягає задоволенню.
		 
		 
		 
		В зв`язку із задоволенням позову, судовий збір в сумі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		При цьому, витрати на правову допомогу, зазначені позивачем при поданні позову в сумі 1200 грн. з відповідача не стягуються, оскільки позивачем не подано жодних доказів про понесення цих витрат.
		Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 264, 265, 279 ЦПК України, суд    
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 задовольнити. 
		Визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 оформлене протоколом №38 від 13 квітня 2018 року в частині зняття ОСОБА_1 зі складом сім`ї чотири особи, в тому числі він, з квартирного обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на обліку у військовій частині НОМЕР_1 .
		Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 в особі її житлової комісії поновити ОСОБА_1 зі складом сім`ї чотири особи, в том числі він, на квартирному обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду при військовій частині НОМЕР_1 - з 09.03.1999 року. 
		Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) 704,8 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) судового збору. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 )
		Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
		Повне рішення складено 18 лютого 2019 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...