Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/20013/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2019. Зареєстровано: 28.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/640/187/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017220490002987

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 640/20013/17 
		н/п 1-кп/640/187/19 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		        
		    25.04.2019 Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів: 
		Головуючого судді ОСОБА_1 , 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря ОСОБА_4 
		прокурора ОСОБА_5 
		обвинуваченої      ОСОБА_6 
		захисника адвоката ОСОБА_7 
		            потерпілої      ОСОБА_8 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017220490002987 від 25.08.2017 року відносно:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою  технічною освітою, вдова,  має на утриманні неповнолітню дочку ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштована, раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		    зкваліфікацією  кримінального правопорушення, передбаченого   ч.1 ст. 115 КК України
		 
		ВСТАНОВИВ:
		25.08.2017року, приблизно о16.00год. ОСОБА_6 , знаходячисьза місцеммешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вході сваркизі своїмбратом ОСОБА_9 ,що виниклана ґрунтіраптово виниклихнеприязних стосунків,маючи раптововиниклий умисел,спрямований наумисне протиправнезаподіяння смертііншій людині,діючи умисно,усвідомлюючи суспільно-небезпечний характерсвоїх дій,передбачаючи реальнуможливість настаннясуспільно-небезпечнихнаслідків увигляді смертіпотерпілого табажаючи їхнастання,тримаючи управій руцікухонний ніж,яким ОСОБА_6 різала продуктихарчування усвоїй кімнаті,нанесла нимодин удар ОСОБА_9 в областьгрудної клітинизліва,де розташованіжиттєво важливіоргани людини.В результатівищевказаних дій ОСОБА_6 спричинила смерть ОСОБА_9 та причиноюсмерті останнього,згідно висновкусудово-медичноїекспертизи №2280-Дм\17від 20.09.2017року сталопроникаюче колото-різанепоранення грудноїклітини зліваз ушкодженнямлегені,що ускладнилосьрозвитком гостроїкрововтрати. Між крововтратою, проникаючим колото-різаним пораненням грудної клітини з пошкодженням лівої легені і настанням смерті ОСОБА_9 є наявний прямий причинний зв`язок.
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення  злочин, передбачений ч.1 ст. 115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. 
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України визнала частково та пояснила, що в квартирі за адресою:  АДРЕСА_1 проживала разом з двома доньками (1997 року та 2003 року) та братом ОСОБА_9 , а їх батьки померли. Брат жив в окремій кімнаті, часто зловживав спиртними напоями, лаявся, ображав її та дітей. 25.08.2017 року брат прийшов додому близько 15-15 годині та вимагав у неї пляшку горілки, виражався нецензурною лайкою. В квартирі була вона та її молодша донька ОСОБА_10 . Вона сиділа в своїй кімнаті на дивані, перед нею стояв табурет, на якому вона столовим ножем різала ковбасу. До неї в кімнату зайшов брат та став вимагати пляшку горілки і вона йому відповідала, що з кімнати не виходила і нічого не брала, горілки в неї немає. Потім ОСОБА_9 на неї навалився та став душити, розірвавши блузу. Вона йому нанесла удар ножем в ході сварки, коли він на неї навалився, а вона сиділа на дивані з ножем, однак точно не пам*ятає як це було. Брат одразу припинив свої дії, встав та пішов з кімнати, плювався кров*ю, а потім попросив її дочку принести ганчірки, щоб витерти кров. Брат ліг на ліжко в своїй кімнаті і вона побачила в нього кров з рота, перевернула його, побачила отвір в боку, вони перетягнули йому бік поводком, і брат затих. Через деякий час (30-40 хвилин) вони викликали швидку допомогу, в цей же час витирали кров, однак брат помер. Ганчірки, якими витирали кров та ніж вони викинули у сміття, а донька винесла це все у двір та викинула. Що вона говорила слідчому про обставини подій не пам*ятає, чому не одразу викликали швидку допомогу сказати не може, до того, як він прийшов додому о 15-15 годині пошкоджень в нього не було. В скоєному щиро розкаюється, вказує, що навмисно брата вбивати не хотіла, це все було випадково, вона терпіла від нього побої і вона захищалась. 
		Незважаючи на часткове визнання обвинуваченою своєї провини за ч.1 ст. 115 КК України, суд, дослідивши показання останньої, вислухавши показання потерпілої та свідків, і дослідивши інші докази у справі, вважає, що провина обвинуваченої у вчиненні інкримінованому їй злочину доведена повністю і підтверджується наступними доказами: 
		- показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що є родичкою обвинуваченої та померлого ОСОБА_11 і знає всі обставини їх життя. Пояснює, що померлий багато пив та ображав ОСОБА_12 та її дочку, вони багато сварились. У ОСОБА_11 , який є її хресником була проблема, що в нього погано зверталась кров і не зупинялась. 25.08.2017 року вона була вдома, а про події дізналася тільки через день, претензій до обвинуваченої в неї не має, просить її строго не наказувати та не позбавляти свободи, оскільки позитивно її характеризує і просить врахувати, що в неї діти, а померлий дуже багато пив. 
		- показаннями свідка ОСОБА_13 , яка пояснила в суді, що обвинувачена її мати і 25.08.2017 року їй подзвонила молодша сестра ОСОБА_10 близько 16-00 -16-30 год. та сказала, що дядя ОСОБА_11 помер. Вона приїхала до них додому через 2 години і там вже була поліція, тілесних ушкоджень у матері не було. Мати говорила, що дядя вже такий з пораненням прийшов додому, однак крові на вулиці не було. На наступний день їй сестра сказала, що дядя прийшов 25.08.2017 року та став кидатися на матір, яка різала в цей час ножем ковбасу. Матір характеризує позитивно, а померлого дядя як особу неврівноважену, який пиячив та поводився дома негарно. 
		- показаннями свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні, яка вказала, що є інспектором УПП в м. Харкові і 25.08.2017 року отримала виклик про нещасний випадок або раптова смерть. Приїхавши на виклик близько 16-50 -17-00 год. по вул. Гв. Широнинців в м. Харкові побачила в квартирі чоловіка, який лежав на лівому боці на ліжку. ОСОБА_15 пояснила ним, що її брат ОСОБА_11 прийшов додому та пішов в свою кімнату, де приліг на ліжко. Потім її дочка понесла йому їжу і побачила, що в нього їде кров з рота, вона його вимила та побачила дірку в грудях. В квартирі все було чисто, вимито, слідів крові не було, тільки в коридорі на стіні плями крові. На їх запитання чого довго чекали та не викликали одразу швидку допомогу ОСОБА_12 пояснила, що брат не просив викликати йому швидку допомогу, і говорила, що це його порізали друзі на вулиці. 
		- показаннями свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні, який вказав, що є інспектором УПП в м. Харкові і 25.08.2017 року о 16-40 год. отримали виклик по АДРЕСА_1 , двері їм відкрила дівчинка 12 років. В квартирі на канапі лежав мертвий чоловік. ОСОБА_15 в своїх поясненнях вказала, що брат о 15-30 год. прийшов додому та ліг в своїй кімнаті, а потім дочка до нього зайшла та побачила, що в нього їде кров з рота. Вона йому принесла миску, ганчірку та пішла, допомоги він не просив, сказав, що його порізали на зупинці на вулиці. Потім зайшла пізніше, а він вже помер. Швидку допомогу викликали о16-20 год., десь через годину, як брат прийшов додому. В квартирі була ОСОБА_12 , її донька неповнолітня, знайомий ОСОБА_12 , представники КП «Ритуал». Кириллова при них плакала, просила шукати вбивцю брата. 
		- показаннями свідка ОСОБА_17 в судовому засіданні, який вказав, що є інспектором УПП в м. Харкові і 25.08.2017 року була отримала інформація про бійку по АДРЕСА_2 . Вони з напарником обішли весь мікрорайон поблизу цього будинку, однак дана інформація не підтвердилася. 
		- показаннями свідка ОСОБА_18 в судовому засіданні, який вказав, що працює інспектором поліції і 25.08.2017 року в 16-30 год. була отримала інформація про труп за адресою: АДРЕСА_1 . Екіпажем були озвучені 2 версії подій зі слів ОСОБА_15 : перша-прийшов додому нетверезим, приліг та помер та друга версія: що з кимось на вулиці подрався. Версія про бійку на вулиці була відпрацьована, однак не знайшла свого підтвердження. В квартирі бачив сліди змиву крові, на що ОСОБА_15 пояснила, що вона замивала кров, щоб не побачила дитина, на запитання чому одразу не викликали швидку допомогу пояснити нічого не змогла. 
		- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_19 , яка в судовому засіданні в присутності психолога пояснила, що обвинувачена ОСОБА_6 є її матір*ю, яку вона любить, а дядя ОСОБА_20 , який проживав з ними в одній квартирі був агресивним, пиячив, лаявся нецензурною лайкою, бив її матір. 25.08.2017 року дядя зранку не пішов на роботу, а мати погрожувала подзвонити йому на роботу. В цей день дядя 2 рази ходив за горілкою і коли в останній раз прийшов близько 15-00 години в нього була розбита бров. Потім він зайшов в мамину кімнату, де та різала ковбасу ножем, а потім вийшов і пішов в свою кімнату та плювався кров*ю. Мама зі своєї кімнати винесла ніж в крові на кухню, а вона його викинула у відро зі сміттям, а потім ганчірки та ніж винесла на вулицю зі сміттям. Бачила, що матір та дядя стояли один до одного лицем, дядя кидав матері куртку, однак самого моменту удару ножем вона не бачила і не пам*ятає, щоб дядя валив матір на диван. Швидку викликала вона і вважає, що мати захищалась від дядька. 
		В поясненнях даного свідка, зафіксованих під відеозапис під час допиту слідчим, які оглянуті в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_21 пояснювала, що сам момент нанесення тілесних ушкоджень та удару вона не бачила, однак під час сварки дядя кричав на матір і та встала з дивану, де різала ножем ковбасу. Мати та дядя стояли один напроти одного, в руці у матері був ніж і дядя накидував матері куртку на голову. Вважає, що можливо мати від дяді захищалась і думала, що той буде її душити. 
		-показаннями свідка ОСОБА_22 в судовому засіданні, який пояснив, що є другом обвинуваченої та вона йому подзвонила 25.08.2017 року та сказала, що брат прийшов побитий, попросила приїхати. Він приїхав близько 16-00 год. 25.08.2017 року до них додому, побачив, що ОСОБА_11 лежав на канапі білий, вкритий ковдрою та вже мертвий. Він їм сказав, щоб викликали швидку та поліцію і дочка ОСОБА_23 подзвонила та викликала швидку та поліцію. 
		-показаннями свідка ОСОБА_24 в судовому засіданні, яка повідомила, що є фельдшером швидкої невідкладної допомоги та в серпні 2017 року виїхала разом з бригадою на виклик «ножове поранення» за адресою: АДРЕСА_2 . На вулиці їх зустріла дівчинка 10-12 років та провела у квартиру. Дівчинка їм також повідомила, що дядя був на зупинці на вулиці і його вдарили ножем. В квартирі вони побачили, що в одній із кімнат лежав чоловік на канапі, вкритий чимось теплим і вже без ознак життя з ножовим пораненням. Вони перевірили його стан, зафіксували смерть до приїзду швидкої. Також, в судовому засіданні вона повідомила, що за ознаками, які містились на тілі померлого смерть настала приблизно за 40 хвилин до огляду, в квартирі був різкий запах крові. Відмітила, що в квартирі була антисанітарія, однак підлога чисто вимита. Обвинувачену ОСОБА_15 бачила в квартирі, її трясло, вона плакала, однак на запитання що сталося, крім іншого повідомила, що захищалась. Після них одразу приїхала поліція, а вони доповіли, що поранення кримінальне та уїхали.
		Провина обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненому також підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні, достовірність яких не викликає у суду сумнівів, а саме:
		- витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12017220490002987 від 25.08.2017 року з вказівкою про те, що 25.08.2017 о 16:30 до Київського ВП ГУПН в Харківській області надійшло повідомлення від бригади ШНМД про те, що у квартирі АДРЕСА_3 виявлений труп ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із ознаками насильницької смерті (1 колото-різане поранення на лівій боковій поверхні грудної клітини). (а.с.25 т.1);
		- заявою ОСОБА_6 від 25.08.2017 року про добровільну згоду на проведення слідчих дій за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 153 т.1). 
		- протоколомогляду місцяподії від25.08.2017року зілюстративним матеріаломдо нього,складеним вприсутності понятих,за участіспеціаліста,час проведенняогляду з17:30до 22:55год.було оглянутоквартиру  АДРЕСА_3 , де було на ліжку в одній з кімнат виявлений труп ОСОБА_9 з ножовим пораненням. В даній квартирі виявлені плями рідини бурого кольору на підлозі, стінах, килимі, шпалерах, в санвузлі, на ножах. Під час огляду місця події вилучено: змиви РБК зі стін, дверей, в ванній кімнаті, туалетній кімнаті, фрагменти килиму, лінолеуму з РБК, 3 недопалка, 3 запальнички, відрізки зі слідами рук, фрагмент покривала з РБК з трупу, 3 мобільні телефони, пара чоловічих сандалів, куртку, червона футболка з РБК, 4 ножі, фрагмент зонта, 5 футболок. (а.с. 154-170 т.1) 
		Речові докази, надані стороною обвинувачення досліджені судом під час судового розгляду за участі всіх учасників судового розгляду. 
		- ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2017 про надання дозволу на огляд квартири АДРЕСА_3 , та про арешт майна, вилученого за вказаною адресою.(а.с. 196-198 т.1)
		- постановою слідчого від 07.09.2017 року про визнання речовими доказами предметів, вилучених під час проведення огляду місця події 25.08.2017 року. (а.с. 3 т.2). 
		- заявою ОСОБА_6 від 26.08.2017 на ім*я начальника Київського ВП ГУПН в Харківській області про добровільну видачу співробітникам поліції собачого поводку. (а.с. 189 т.1 )
		- протоколом огляду місця події від 25.08.2017 року. відповідно до якого було відпрацьовано версію ОСОБА_6 25.08.2017 року щодо нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень на вулиці та повідомлено, що ніяких предметів, слідів, підозрілих осіб на вулиці виявлено не було. (а.с. 146-148 т.1). 
		- даними, які містяться у висновку експерта за результатами судової цитологічної експертизи № 1068 від 01.12.2017, відповідно до якої група крові від трупа ОСОБА_9 -0(І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-Б. В результаті проведення дослідження недопалків, вилучених під час огляду місця події встановлено, що ці недопалки могла палити будь-яка людина з груповою належністю крові А(ІІ) і потерпілий ОСОБА_11 ці недопалки палити не міг. (а.с. 102-104 т.1). 
		-даними,які містятьсяу висновках експертаза результатами судової цитологічної експретизи №1071 Ц/17від 29.11.2017,№ 1062 Ц2017р.від 30.11.2017, № 1812-И/17від 21.10.2017, № 1813-И/17від 21.10.2017, № 1063-Ц/17від 30.11.2017,№ 1064 Ц/17від 27.11.2017,№ 1065 Ц/17від 23.11.2017, № 1069 Ц/17від 22.11.2017, № 1070 Ц/17від 22.11.2017про те,що на вилучених підчас оглядумісця подіїза адресою: АДРЕСА_1 :покривала, на фрагменті килима, тканин, фрагменті шпалер, лінолеума, плетеного реміня, куртці, на футболці, на полімерному пакеті сліди крові походять від людини з груповою належністю крові 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-Б, походження якої від потерпілого ОСОБА_9 виключити не можна. (а.с. 106-108, 115-119, 124-126, 128-129, 131-135, 215-217, 219-221, 223-225, 227-229 т.1). 
		- даними, які містяться у висновку експерта за результатами судової цитологічної експертизи № 1132  Ц від 04.12.2017, відповідно до якого на 4 кухонних ножах, вилучених в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 сліди крові не знайдені. (а.с. 110-113 т.1). 
		- даними у висновку експерта за результатами судової дактилоскопічної експертизи № 1302 від 14.09.2017, відповідно до якого на поверхнях 10 відрізків липкої стрічки, вилучених в ході огляду місця події, відобразилися 2 сліди долонь, 7 слідів пальців рук, 2 сліди папілярних ліній. Придатні для ідентифікації слід пальця руки, слід долоні руки залишені не ОСОБА_6 , а іншою особою (особами). (а.с. 202-212 т.1)
		- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.08.2017, відповідно до якого ОСОБА_6 о 02-00 годині 26.08.2017 року затримана співробітниками Київського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, за участю захисника  адвоката ОСОБА_7 , понятих ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , під час затримання нічого вилучено не було. ( а.с. 106-108 т.1)
		-даними в протоколі проведенняслідчого експерименту26.08.2017року заучасті підозрюваної ОСОБА_6 ,адвоката,спеціаліста,понятих, уприміщенні квартири АДРЕСА_3 , із застосуванням відеозйомки, в ході якого ОСОБА_6 було розказано та показані обставини подій, що сталися 25.08.2017 року, внаслідок яких ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження та помер. (а.с. 140-145 т.1). Відеозапис слідчого експерименту був оглянутий в судовому засіданні за участі всіх учасників судового розгляду. 
		-висновком експерта№ 2280-ДМ/17від 20.09.2017року зісхемою тілеснихушкоджень,за підсумкамиякої натрупі  ОСОБА_9  зурахуванням результатів лабораторнихекспертиз наявнінаступні ушкодження: тулубу:проникаюче колото-різанепоранення на боковійповерхні грудноїклітині зліваз ушкодженнямлівої легені;кінцівок: різанарана набоковій поверхніосновної фалангимізинця лівоїкісті.Причиною смерті ОСОБА_9 стало проникаюче колото-різанепоранення грудноїклітини зліваз ушкодженнямлегені,що ускладнилосьрозвитком гостроїкрововтрати. Перераховані ушкодження увигляді колото-різаноїрани тарізаних ранутворилися прижиттєво,не задовгодо настаннясмерті відне меншеніж дворазовоїдії односторонньогострого,гострокінцевого клинка колючо-ріжучого знаряддя,що маєобушок з «П»-подібним поперечнимперерізом і слабовираженими ребрами.Занурення клинкав тілобуло підгострим кутом(знизувверх)до слідосприймаючоїповерхні грудноїклітини.Проникаюче колото-різанепоранення грудної клітинимає ознаки тяжкоготілесного ушкодження закритерієм небезпекидля життя.(п.2.1.3.й,4.8.Правил «Судово-медичного визначенняступеню важкостітілесних ушкоджень»). Різанарана на боковійповерхні основної фалангимізинця лівоїкисті,має ознакилегких тілеснихушкоджень,за критеріємтривалості розладуздоров*я.При судово-токсикологічнійекспертизі кровітрупа виявленоетиловий спирту кількості4,56%о, що відповідає тяжкому алкогольному сп`янінню. Враховуючи динаміку розвитку трупних явищ для встановлення давності настання смерті, за методом ОСОБА_27 (згідно протоколу огляду трупу на місці події від 25.08.2017 року) вірогідніше всього смерть ОСОБА_9 , настала в період часу приблизно за 2 години до огляду трупу на місці події. (а.с. 191-195 т. 1 )
		-даними,зафіксованими впротоколі проведенняслідчого експериментувід 08.10.2018 рокуна виконання ухвалисуду заучасті  ОСОБА_6 ,адвоката, судово-медичногоексперта, понятих,у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , із застосуванням відеозйомки, в ході якого ОСОБА_6 було розказано та показані обставини подій, що сталися 25.08.2017 року, внаслідок яких ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження та помер. (а.с. 29-39 т.2). Відеозапис слідчого експерименту був оглянутий в судовому засіданні за участі всіх учасників судового розгляду. 
		- висновком судового експерта № 210-14/72/2280-ДМ/18 від 17.12.2018 року на виконання ухвали суду від 20.11.2018 року, за підсумками якої на трупі ОСОБА_9 з урахуванням даних з наявних матеріалів кримінального провадження виявлені наступні тілесні ушкодження: тулубу: проникаюче колото-різане поранення бокової поверхні грудної клітини зліва в п`ятому міжребровому просторі по середньо пахвовій лінії з ушкодженням пристінкової плеври, міжреберних м`язів, верхньої частки лівої легені, з крововиливом у ліву плевральну порожнину об`ємом близько 1000 мл.; кінцівок: різана рана на боковій поверхні основної фаланги п`ятого пальця лівої кисті. Причиною смерті ОСОБА_9 , стало проникаюче колото-різане поранення грудної клітини, що ускладнилось розвитком гострої крововтрати, що і є безпосередньою причиною смерті.
		Проникаюче колото-різанепоранення грудноїклітини утворилосяза життя,незадовго до настаннясмерті відне менше,ніж одноразовоїдії односторонньо-гострого, гострокінцевогоклинка колючо-ріжучогознаряддя,що мавобушок з«П» -подібним поперечним перерізомі слабовираженими ребрами,приблизною шириноюна рівні зануренняу шкіру1см,та довжиноюне менше4см,з силою,достатньою дляйого виникнення.Занурення клинкав тілобуло підгострим кутом(знизувверх) дослідосприймаючої поверхнігрудної клітини,про щотакож свідчатьвисновки медико- криміналістичноїекспертизи. Різана рана на боковій поверхні основної фаланги п`ятого пальця лівої кісті утворилася за життя, незадовго до настання смерті, від дії предмету, що в момент спричинення ушкодження мав властивості поверхні, що ріже.
		Положення потерпілого в момент нанесення колото-різаного поранення грудної клітини зліва, та взаєморозташування нападника, повинно було бути таким, що давало можливість спричинення даного тілесного ушкодження у відповідній локалізації. Напрямок поздовжньої вісі ранового каналу відповідає напрямку дії колючо-ріжучого знаряддя, тож потерпілий в момент спричинення ушкодження був розташований лівою боковою поверхнею тіла до джерела травмування. При цьому, зважаючи на наявність плям крові на тильних та підошовних поверхнях стоп постраждалого, можна вважати що в момент спричинення тілесного ушкодження, яке супроводжувалось зовнішньою кровотечею, або після його спричинення, постраждалий знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні.
		Будь-якихсудово-медичнихданих,що підлягаютьсудово-медичнійоцінці,та якіб уповному обсязівідображали спосібспричинення тамеханізм утвореннятілесних ушкоджень,що малимісце натрупі ОСОБА_9 ,у показахобвинуваченої  ОСОБА_6 ,наданих неюпід часпроведення слідчогоексперименту,а такожв обставинах,викладених вобвинувальному акті,немає.У наданихпоказах обвинуваченої ОСОБА_6 та обставинз обвинувальногоакту,можна лишевбачати часткову відповідністьспособу,часу таймовірної локалізаціїколото-різаногопоранення лівоїбокової поверхнігрудної клітини ОСОБА_9 . Будь-яких даних що до наявності тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_9 , крім вищезазначених, в протокольній частині висновків судово-медичної експертизи його трупу, немає. (а.с. 91-96 т.2). 
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_28 , який провів експертизу № 210-14/72/2280-ДМ/18 підтвердив всі висновки, викладені у експертизі від 17.12.2018 року. 
		- консультативним висновком лікаря-спеціаліста № 10/14485 від 26.08.2017, виданим КЗОХ Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова щодо огляду ОСОБА_6 26.08.2017 року з висновком: нейрохірурга: ЧМТ не має, травматолог: ушиб, гематома м`язових тканин правого передпліччя, хірург: травм не виявлено, алкотест 0,00%;( а.с. 180 т.1)
		   Всі вище перелічені та досліджені в судовому засіданні докази не викликають у суду сумніву, оцінені судом як належні та допустимі письмові та речові докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні. 
		Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. 
		За правилами статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.
		Вимогами ст.94КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. 
		Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було. 
		Оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає доведеною провину ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення - злочину за ознаками ч.1 ст. 115 КК України та кваліфікує її дії за ч.1 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство). 
		Показання обвинуваченої в судовому засіданні під час розгляду справи, в яких вони заперечувала свою вину за ч.1 ст. 115 КК України, посилаючись на відсутність умислу на вбивство, суд вважає способом її захисту та бажанням уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, визнає її показання необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними у справі доказами та дослідженими судом. 
		Як встановлено судом, умисел у обвинуваченої щодо протиправного заподіяння смерті іншій людині згідно наданих показів, виник на ґрунті сварки, які відбувались і раніше, але в цей час під рукою у обвинуваченої опинився ніж, яким вона розуміючи, що може заподіяти смерть людині, нанесла удар в життєво важливі органи своєму брату ОСОБА_9 . 
		Прямийумисел такожпідтверджується,діями обвинуваченоїпісля заподіянняудару ножем ОСОБА_11 ,коли обвинуваченапісля заподіяння ударуз наявністюгострої крововтрати невикликала швидкумедичну допомогу,а тільки побачивши,що їїбрат переставдихати,почала вчинятидії щодоприховування свогодіяння тавиклику швидкоїта поліції.  
		Також,згідно висновківексперта та обставинсправи надані показання обвинуваченоїузгоджуються лишечастково,що свідчитьпро бажання обвинуваченоїскрити обставини,при яких неюбуло нанесено удар ОСОБА_9 ножем ззануренням  у тіло постраждалого з силою, достатньою для цього, не менше як на 4 см. 
		Про наявність умислу на позбавлення життя ОСОБА_9 свідчать і конкретні дії обвинуваченої після нанесення потерпілому удару ножем, а саме не виклику одразу швидкої для надання медичної допомоги, виклик швидкої вже після того, як ОСОБА_11 помер та не дихав, знищенням знаряддя вбивства та всіх слідів крові у квартирі, повідомленням поліції про інші обставини отримання ОСОБА_11 тілесних ушкоджень ( на вулиці під час бійки з іншими особами). 
		Судом при вирішенні даного питання враховані і ті обставини, що причиною смерті ОСОБА_9 експертом визначено саме проникаюче колото-різане поранення грудної клітини, що ускладнилось розвитком гострої крововтрати, що і є безпосередньою причиною смерті. 
		А враховуючі такі послідовні дії ОСОБА_6 щодо нанесення удару ножем у життєво важливий орган та не виклику швидкої для надання термінової допомоги тривалий час та дзвінок дочки обвинуваченої до швидкої та поліції вже після того, як ОСОБА_9 помер і знищення слідів злочину, які були в наявності саме в квартирі свідчить про направленість дій обвинуваченої на заподіяння смерті постраждалому та знищення слідів вчиненого. 
		Таким чином, оцінюючи у сукупності всі зібрані та досліджені у судовому засіданні докази, а саме: вибір ОСОБА_6 знаряддя злочину (ніж), спосіб заподіяння тілесного ушкодження (удар у життєво-важливий орган - грудну клітину зліваз ушкодженнямпристінкової плеври,міжреберних м`язів,верхньої часткилівої легені), умисне завдання нею удару з силою, достатньою для занурення ножа на 4 см., характер тілесного ушкодження та наступні дії щодо не надання невідкладної допомоги шляхом виклику швидкої невідкладної допомоги, що потягло за собою гостру крововтрату, що і є безпосередньою причиною смерті, і всі ці дії обвинуваченої свідчать про те, що вони носили усвідомлений, послідовний, цілеспрямований характер, були об`єднані єдиним умислом та спрямовані саме на вбивство потерпілого ОСОБА_9 . 
		При цьому, судом враховані всі показання обвинуваченої про обставини вчинення даного злочину, що загиблий був її братом, який в той день знаходився у стані алкогольного сп*яніння, дратував її та вимагав надати горілку. До цих подій в них також були не дуже гарні стосунки, оскільки ОСОБА_9 багато пив та ображав її та дітей. 
		При вирішені кваліфікації дій ОСОБА_15 , суд не приймає до уваги доводи обвинуваченої про перевищення меж необхідної оборони від протиправних дій потерпілого, який з її слів в ході виниклого між ними конфлікту душив її та накинув куртку на голову. 
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України № 4 від 28 червня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань", стан необхідної оборони виникає не лише в момент суспільно небезпечного посягання, а за наявності реальної загрози заподіяння шкоди тому, хто обороняється. 
		Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме: прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у випадку необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. У тому випадку, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
		Таким чином, доводи обвинуваченої про оборону спростовуються даними, які містяться у висновках експертиз щодо характеру тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_9 у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини, що ускладнилось розвитком гострої крововтрати та відсутністю доведенихданих протілесні ушкодженняу обвинуваченої ОСОБА_6  після обставинподій 25.08.2017року напідтвердження її доводів проудушення, показаннями як свідків, так і висновками експертиз, у зв*язку з чим суд приходить до висновку про невідповідність пояснень обвинуваченої по цих доводах дослідженим в судовому засіданні доказам та відсутність в момент конфлікту небезпеки для здоров`я та життя обвинуваченої з боку потерпілого, і відсутність в діях обвинуваченої ознак самооборони, в тому числі її перевищення.
		Крім того, відповідно до показів потерпілої та ілюстративними матеріалами огляду місця події, встановлено, що з урахуванням того, що потерпілий не мав фізичної переваги над ОСОБА_12 , остання мала змогу відвернути дії ОСОБА_11 без нанесення удару ножем. Доводи обвинуваченої про нанесення побоїв їй братом тривалий час також не знайшло свого підтвердження та нічим не підтверджується. 
		Поєднання обставин, обстановки та умов, за яких було вчинено вбивство ОСОБА_11 , характер і локалізація тілесних ушкоджень, дає підстави вважати, що його вчинення було викликане бажанням ОСОБА_12 вчинити заподіяння смерті потерпілому. 
		Сукупність всіх цих обставин виключає кваліфікацію умисного вбивства у стані необхідної оборони та вбивство через необережність.
		Судом під час розгляду справи були перевірені всі версії події 25.08.2017 року зі слів обвинуваченої та встановлено, що її показання не відповідають дійсності та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. 
		Судом були враховані і дані, які зазначені в довідці під час огляду обвинуваченої 26.08.2017 року в Харківській міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги, однак суд зазначає, що даних на підтвердження нанесення ударів загиблим ОСОБА_11 обвинуваченій ОСОБА_15 під час подій 25.08.2017 року у суду немає. 
		За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України доведена в повному обсязі всіма дослідженими судом доказами. 
		Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 07.02.2003 №2 «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров`я особи» однієї з важливих гарантій здійснення проголошеного статтями 3, 27 Конституції України права людини на життя і здоров`я є беззастережне виконання вимог кримінального-процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів. У справах про злочини даного виду суди зобов`язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання.
		    Відповідно до вимог ч.2ст.65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного нею кримінального правопорушення, наслідки що настали, особу обвинуваченої, спосіб її життя та склад родини, пом`якшуючі покарання обставини, наявність у обвинуваченої хвороб, стосунки, які склалися між нею та загиблим, алкогольний стан загиблого в момент заподіяння смерті, наявність на утримання обвинуваченої неповнолітньої дитини 2003 р.н. та дочки 1997 р.н., відсутність батька у дітей, визнання обвинуваченої своєї провини щодо вчиненого та каяття. 
		Також, судом враховані і ті обставини, що потерпіла ОСОБА_8 по справі  родичка загиблого (хрещена мати) не має претензій до обвинуваченої і просить її строго не наказувати, не позбавляти свободи, оскільки залишились діти у ОСОБА_6 .
		Вивченням особи ОСОБА_6 встановлено, що вона є вдовою, має середньо-технічну освіту, двох дочок: ОСОБА_29 , 1997 р.н., що є повнолітньою, мешкає окремо, та неповнолітню ОСОБА_30 , 2003 р.н., що знаходиться на її утриманні та проживала разом з матір*ю. 
		Згідно відомостей служби у справах дітей ОСОБА_6 батьківських прав не позбавлена, раніше не судима, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, однак за відомостями Обласного наркологічного диспансеру з 2009 року перебуває на обліку з діагнозом: синдром залежності від алкоголю. ОСОБА_6 офіційно не працевлаштована, характеризується негативно дільничним офіцером поліції сектору превенції ПП Київського відділу поліції ГУ НП Харківської області за місцем мешкання. 
		Також, судом враховано, що ОСОБА_6 має захворювання, з приводу якого проходила лікування та їй була проведена операція під час перебування під вартою. (а.с. 16,106-107, 74 т.2). 
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 662 від 18.09.2017 року ОСОБА_6 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_6 перебувала поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_6 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (а.с. 120-122 т.1)
		Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_6 суд, відповідно до вимог ст. 66 КК України визнає щире каяття, наявність на її утриманні неповнолітньої дитини 2003 р.н. та наявність хвороб, відсутність моральних та матеріальних претензій з боку потерпілої, її думка з приводу покарання, на яке заслуговує ОСОБА_6 . 
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 не виявлено.
		Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що для визначення покарання, яке буде в повній мірі відповідати діянням обвинуваченої та для виправлення і попередження нею нових злочинів, їй необхідно призначити покарання відповідно до санкції статті, інкримінованої за ч.1 ст. 115 КК України, однак з застосуванням вимог ч.1 ст. 69 КК України. 
		Оскільки сукупність обставин, що пом*якшує покарання обвинуваченій та зазначено судом істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, а тому і є можливістю застосування до неї вимог ч.1 ст. 69 КК України з призначенням покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст. 115 КК України. 
		Однак, суд вважає, що підстав для застосування до ОСОБА_6 вимог ст. 75 КК України не вбачається і обставин для застосування покарання з випробуванням суду стороною захисту не надано. 
		Даний злочин, що вчинено ОСОБА_6 є особливо тяжким, вчинено умисно, з наслідками у вигляді смерті близької людини, які вже не відвернути, що свідчить про підвищену небезпеку вчиненого. І тільки таке покарання, з врахуванням особливостей та обставин вчинення обвинуваченою, суспільної небезпеки вчиненого, з вивченням її особи, є необхідним й достатнім для її виправлення та для виконання призначеного судом покарання і попередження вчинення нею нових злочинів. 
		Питання щодо речових доказів судом вирішується відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		Згідно ст.ст.124,126 КПК України з ОСОБА_6 підлягають стягненню на користь держави понесені судові витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 4970,58 грн. 
		Відповідно до ч.3, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винною зазначаються мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд. У разі визнання особи винуватою зазначається, в тому числі рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
		    За положенням п.9 ч.2 ст. 133 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є, в тому числі, запобіжні заходи.
		    Обвинуваченій обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Прокурор просив продовжити обраний обвинуваченій запобіжний захід.
		   З метою забезпечення кримінального провадження для запобіганню ризиків - приховування обвинуваченої від суду, враховуючи призначення обвинуваченій покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідне продовжити їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, однак не більш ніж на 60 днів, оскільки положенням ст. 197 КПК України, передбачений строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише на 60 днів, без визначення застави на підставі п.3 ч.4 ст. 184 КПК України. 
		Підстав для застосування норм КПК України (п.1 ч.4 ст.374 КПК), які стосуються виправдувального вироку, суд не вбачає. 
		Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд 
		Ухвалив:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити їй покарання за ч.1 ст. 115 КК України, із застосуванням вимог ч.1 ст. 69 КК України - у вигляді 5 (п*яти) років позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з дня фактичного затримання, тобто з 26 серпня 2017 року, зарахувавши час перебування під вартою в час відбуття покарання. 
		Запобіжний захід засудженій  ОСОБА_6  залишити попередній -утримання під вартою у Харківському слідчому ізоляторі до вступу вироку по даній справі у законну силу, але не більш ніж на 60 днів, тобто - до 23 червня 2019 року. 
		Речові докази по справі, передані на зберігання  залишити у власності та користуванні власників. 
		Речові докази (мобільні телефони Samsung, Keneksi), які зберігаються в камері схову Київського ВП ГУНП у Харківській області  повернути власникам після набрання вироком законної сили. 
		Речові докази (змиви РБК, фрагменти лінолеуму, 3 недопалки, 3 запальнички, відрізки зі слідами рук, пакет, покривало, чоловічі сандалі, куртка з РБК, футболка червоного кольору, 4 ножі, фрагмент зонту, 5 футболок)  знищити після набрання вироком законної сили. 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі суму 4970,58 грн. 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		  Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		 Суддя ОСОБА_2 
		 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...