Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/15333/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: 26.04.2019. Зареєстровано: 28.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 17.05.2023 (частково)
Результат оскарження 17.05.2023 Полтавський апеляційний суд: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 2/643/89/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 643/15333/15-ц
		Провадження № 2/643/89/19 
		15.04.2019 р. Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Горбунової Я.М., при секретарі Арестовій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу 
		за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором, 
		за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», третя особа: ОСОБА_3, про визнання договорів поруки припиненими,
		за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання недійними договорів кредиту, іпотеки та додаткових угод до них,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» через уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7214/25/06N, за умовами якого Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк» надав позичальнику ОСОБА_4 (прізвище змінено на ОСОБА_3 в звязку з укладанням шлюбу) невідновлювальну кредитну лінію у сумі 40500 дол. США зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 13,5 % річних та сплату комісії 18,5 % на строк з 29.11.2006 р. по 10.01.2031 р. Виконання позичальником зобовязань за цим договором забезпечено Договором поруки № 7214/25.1/06-N-П від 29.11.2006 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 та Договором поруки № 7214/252.2/06-N-П від 29.11.2006 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5, згідно яких поручителі поручаються перед кредитором за невиконання боржником зобовязань за кредитним договором. Так як позичальник умови договору належним чином не виконує, станом на 28.07.2015 р. виникла заборгованість за договором кредиту у сумі 637523,50 грн., яка складається з 539787,61грн. (тіло кредиту) та 97735,89 (відсотки за кредитом), яку позивач просить стягнути з поручителів.
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» та просять визнати припиненими Договір поруки № 7214/25.1/06-N-П від 29.11.2006 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 та Договір поруки № 7214/252.2/06-N-П від 29.11.2006 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5, так як вважають, що банком було змінено зобовязання боржника без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, а саме, Додатковим договором № 1 від 08.08.2011 р. до Кредитного договору змінена черговість погашення заборгованості за кредитом, банк отримав право направляти кошти на будь-які рахунки на розсуд банку з метою їх продажу на міжбанківському валютному ринку, за курсом, що склався на ньому на день купівлі іноземної валюти; введені додаткові рахунки та відповідно додаткові платежі (комісії) за обслуговування додаткових рахунків. 
		Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 звернулася із позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визнання недійними: Договору кредиту № 7214/25/06N від 29.11.2006 р., Додаткового договору № 1 від 08.08.2011 р. до Кредитного договору, Додаткового договору № 2 від 08.11.2011 р. до Кредитного договору, Договору іпотеки від 29.11.2006 р. та Додаткової угоди до нього від 04.12.2006р. та виключити з Державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон на відчуження майна записи щодо реєстрації іпотеки відносно квартири АДРЕСА_1. 
		Заявою від 23.10.2017 р. ОСОБА_3 змінила підстави позову. 
		Підставами для визнання правочинів недійсними позивач зазначає порушення при укладанні договору положень ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 227 ЦК України так як зміст правочину суперечить вимогам закону, оскільки правочин юридичної особи, вчинений був без відповідного дозволу (ліцензії), так як відсутнє письмове підтвердження щодо отримання банком письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями, зокрема, на ведення рахунків клієнтів (резидентів) в іноземній валюті, на операції з інструментами грошового ринку та з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках відповідно до постанови Правління НБУ від 17.07.2001 р. № 275. 
		Крім того, підставою недійсності правочинів позивач зазначає введення її в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст. 229 ЦК України), оскільки при укладанні спірних договорів банком не надана їй як споживачу послуг інформація щодо орієнтовного розпису сукупної вартості кредиту та вартості послуги з оформлення договору про надання кредиту, також банк не визначив варіанти повернення кредиту, не зазначив детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача, не визначив строк дії кредитного договору, не визначив порядок припинення дії договору, не встановив умови про дострокове розірвання договору, не уклав договори банківських рахунків про умови відкриття, ведення та закриття банківських рахунків, а також про всі суми коштів, які споживач має сплатити за договорами банківських рахунків, не визначив відповідальності кредитора, зокрема, в разі зарахування коштів з каси банку на транзитні рахунки або на рахунки не зазначені в договорі, не здійснив оприлюднення інформації про умови іпотечного кредитування, не встановив положення про інфляційне застереження та не узгодив домовленості про розрахунки індексації щодо збереження реальної вартості предмету іпотеки, відсутнє застереження щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення, що є порушенням положень ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо дотримання правил чесної підприємницької практики, оскільки, споживач не мав всієї інформації для свідомого вибору. 
		Представник банку позовні вимоги за первісним позовом підтримав, позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та позовні вимоги третьої особи ОСОБА_3 не визнав. В письмових запереченнях по суті даних позовів зазначено, що відсутні підстави для задоволення даних позовів так як обсяг відповідальності за договором кредиту збільшений не був, а лише була змінена черговість погашення виплат за ним. Крім того, до укладення кредитного договору ОСОБА_3 звернулася з заявою до банку, в якій просила надати кредит на купівлю квартири саме в дол. США в сумі 36000, а до укладення кредиту вона заповнила анкету, в якій власноручно зазначила валюту кредиту - дол. США, суму кредиту, бажану відсоткову ставку, термін кредитування, що свідчить, що позичальник добровільно обрав валюту кредитування дол. США та несе однакові з банком ризики щодо курсових коливань. Щодо надання інформації позичальнику про сукупну вартість кредиту, то Постанова правління НБУ від 10.05.2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» набула чинності 10.05.2007 року, тоді як кредитний договір, договір іпотеки та договори поруки укладені 29.11.2006 року. Тобто станом на 29.11.2006 року у банку був відсутній обов'язок повідомляти про сукупну вартість кредиту. Також НБУ було надано 11 вересня 2003 року ВАТ «Кредитпромбанк» дозвіл №174-2 на право здійснення операцій, в тому числі валютних. В додатку до дозволу зазначено, що ВАТ «Кредитпромбанк» має право здійснювати залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, тобто банк мав право надання кредиту в валюті.
		Ухвалою суду від 23.08.2016 р. за клопотанням відповідачів за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 зупинено провадження по справі до вирішення іншої цивільної справи. В судовому засіданні 23.10.2017 р. відновлено провадження по справі.
		Ухвалою суду від 26.04.2018 р. за клопотанням відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 витребувані письмові докази у ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ « Кредитпромбанк».
		Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши докази, надані сторонами, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		29.11.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк») був укладений договір № 7214/25/06N, за умовами якого банк надав позичальнику ОСОБА_4 (прізвище змінено на ОСОБА_3 в звязку з укладанням шлюбу) невідновлювальну кредитну лінію у сумі 40500 дол. США зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 13,5 % річних та сплату комісії 18,5 % на строк з 29.11.2006 р. по 10.01.2031 р. 
		Виконання позичальником зобовязань за цим договором забезпечено Договором поруки № 7214/25.1/06-N-П від 29.11.2006 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 та Договором поруки № 7214/252.2/06-N-П від 29.11.2006 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5, згідно яких поручителі поручаються перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) боржником зобовязань за кредитним договором.
		Позичальник ОСОБА_4 умови кредитного договору належним чином не виконує, в звязку з чим, станом на 28.07.2015 р. виникла заборгованість за договором кредиту у сумі 637523,50 грн., яка складається з 539787,61грн. - тіло кредиту та 97735,89 - відсотки за кредитом.
		26.06.2013 р. між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить право вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами. 
		Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло статусу нового кредитора та всіх процесуальних прав та обовязків згідно із статтями 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України.
		Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладників фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 р. № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно яким з 03.03.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».
		Відповідно до ч.1 ст. 35, ч.2 ст. 37 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та його ліквідатором є Фонд, і уповноважена особа Фонду, яка діє від його імені, зокрема, має право: вчиняти будь-які дії від імені банку та приймати рішення, що належали до повноважень органів і органів контролю банку, та зобовязана вжити передбаченні законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників. 
		Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
		У відповідностідо ст.1054Цивільного кодексуУкраїни закредитним договоромбанк абоінша фінансоваустанова (кредитодавець)зобовязується надатигрошові кошти(кредит)позичальникові урозмірі тана умовахвстановлених договором,а позичальникзобовязується повернутикредит тасплатити проценти.    
		03.07.2018 р. прийнятий ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» № 2478-VII, Iякий набрав чинності 04.11.2018 р. та введений в дію 04.02.2019 р. 
		Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, даний закон застосовується до правовідносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію.
		Відповідно до ст. 554 ЦК України в редакції Закону№ 2478-VIIIвід 03.07.2018 у випадку порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідаєперед кредиторому томуж обсязі,що іборжник,включаючи сплатуосновного боргу,процентів,неустойки,відшкодування збитків,якщо іншене встановленодоговором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобовязання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
		Відповідно до положень ст. 559 ЦК України в редакції Закону№ 2478-VIIIвід 03.07.2018 порукаприпиняється зприпиненням забезпеченогонею зобовязання.У разізміни зобовязаннябез згодипоручителя,внаслідок чогозбільшився обсягвідповідальності боржника,такий поручительнесе відповідальністьза порушеннязобовязання боржникомв обсязі,що існувавдо такоїзміни зобовязання. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобовязання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобовязання не предявить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не предявить позову до поручителя. Для зобовязань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобовязання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобовязання.
		Вимоги банку щодо стягнення заборгованості з поручителів підтверджуються наступними доказами: договором кредиту від 29.11.2006 р. та додатковими договорами №1, № 2 до нього ( т.1 а.с.7- 17), заявою на видачу готівки та меморіальним валютним ордером (т.3 а.с.41-4), договорами поруки (т.1 а.с.18-23), досудовими вимогами, адресованими відповідачам та реєстрами поштових відправлень даних документів (т.1 а.с.31-34), договором купівлі-продажу прав вимоги та актом приймання-передачі прав вимоги з додатком (т.1 а.с.35-38, т.3 а.с.39 -40), постановою Правління НБУ № 150 від 02.03.2015 р. про віднесення ПАТ «ДельтаБанк» до категорії неплатоспроможних (т.1 а.с.40-41), рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02.03.2015 р. про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» (т.1 а.с.43-44), розрахунком заборгованості та виписками по особовим рахункам ОСОБА_4 (т.1 а.с.6, т.3 а.с.43-63, 102-115).
		Відповідачі надали свій розрахунок заборгованості (т.3 а.с.167-168), та пояснили, що за їх підрахунками кредит повністю погашений і навіть на даний час є переплата, оскільки вони наполягають на тому, що кредит видавався у гривнях і всі нарахування повинні за кредитом здійснюватися у розрахунку 13,5 % річних по курсу НБУ.
		Суд, перевіривши розрахунки, надані позивачем та відповідачами, вважає, що розрахунки відповідачів є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, в той час, як розрахунок позивача відповідає наданим доказам, перерахованим вище.
		Таким чином, суд вважає, що вимоги банку щодо стягнення заборгованості з поручителів доведені і підлягають задоволенню в повному обсязі, заборгованість за договором підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку, враховуючи положення ст. 554 ЦК України в редакції Закону№ 2478-VIIIвід 03.07.2018 відповідно до яких, особи, які за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобовязання, є солідарними боржниками.
		Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», третя особа: ОСОБА_3, про визнання договорів поруки припиненими, то суд вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають через свою недоведеність та необґрунтованість.
		Так, за Договором поруки № 7214/25.1/06-N-П від 29.11.2006 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 і Договором поруки № 7214/252.2/06-N-П від 29.11.2006 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5 встановлений обовязок поручителів відповідати солідарно перед кредитором за невиконання боржником зобовязань за кредитним договором у повному обсязі. В договорах зазначено, що поручителі ознайомлені з умовами Кредитного договору, а саме, з розміром кредитної лінії у сумі 40500 дол. США, погашенням отриманого кредиту, починаючи з січня 2007 р. рівними частками у розмірі 120,40 дол. США за процентною ставкою 13,5 % річних, що сплачуються щомісяця до 10 числа кожного календарного місяця включно, починаючи з грудня 2006 р., строком повернення коштів до 10 листопада 2031 року, та відповідальністю за порушення строків погашення кредиту та/або сплати процентів (пені та штрафи).
		    В додатковомудоговорі №1від 08.08.2011р.до кредитногодоговору зазначено,що принадходженні добанку коштівдля погашеннязаборгованості закредитним договором тадодатковими договорамидо ньогобанк направляєкошти напогашення такоїзаборгованості унаступній черговості:прострочені проценти,прострочена сумакредиту,строкові проценти,строкова заборгованість, пеня та штрафи. Вказана черговість зазначена і в кредитному договорі. В додатковому договорі №1 деталізовано черговість зарахування пені: стягується пеня за несплату в строк процентів, потім пеня за неповернення в строк кредиту. Зміна черговості погашення заборгованості за кредитним договором не призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителів, оскільки сума кредиту, процентна ставка, період нарахування процентів, кінцевий строк повернення кредиту залишилися такими, за які поручителі погодилися забезпечувати виконання кредитного зобовязання. Щодо комісії за відкриття поточного рахунку, то зазначена комісія, відповідно до п. 6 Додаткового договору №1 встановлена тарифами банку, а не вводиться додатково відповідно до Додаткового договору №1 до Кредитного договору №7214/25/06-14.
		Таким чином, доводи позивачів за зустрічним позовом, покладені в основу підстав позову, про те що мало місце непогоджене з поручителями збільшення обсягу відповідальності, свого підтвердження не знайшло, що є підставою для відмови у задоволені зустрічних позовних вимог.
		Щодо позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визнання недійними договорів кредиту, іпотеки та додаткових угод до них, то даний позов не підлягає задоволенню через свою недоведеність та необґрунтованість, оскільки відсутні підстави вважати, що отримання кредиту в національній валюті є підставою для визнання його недійсним, і не доведено, що позивача введено в оману нечесною підприємницькою практикою.
		Так, 17.11.2006 р., тобто до укладення кредитного договору ОСОБА_3 звернулася з заявою до банку, в якій просила надати кредит на купівлю квартири саме в дол. США в сумі 36000, а до укладення кредиту вона заповнила анкету, в якій власноручно зазначила валюту кредиту - дол. США, суму кредиту, бажану відсоткову ставку, термін кредитування, що свідчить, що позичальник добровільно обрав валюту кредитування дол. США та несе однакові з банком ризики щодо курсових коливань. Також НБУ було надано 11 вересня 2003 року ВАТ «Кредитпромбанк» дозвіл №174-2 на право здійснення операцій, в тому числі валютних. В додатку до дозволу зазначено, що ВАТ «Кредитпромбанк» має право здійснювати залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, тобто банк мав право надання кредиту в валюті. Щодо надання інформації позичальнику про сукупну вартість кредиту, то Постанова правління НБУ від 10.05.2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» набула чинності 10.05.2007 року, тоді як кредитний договір, договір іпотеки та договори поруки укладені 29.11.2006 року. 
		Крім того, за змістом положень ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції станом на 29.11.2006 р.) перед укладанням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобовязаний повідомити споживача у письмовій формі про орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (переліку усіх витрат, повязаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, таких як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо.) У договорі про надання споживчого кредиту зазначається в тому числі загальна вартість кредиту для споживача. Тобто станом на 29.11.2006 року у банку був відсутній обов'язок повідомляти детальне значення сукупної вартості кредиту.
		Правила надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою Правління НБУ від 10.05.2007 № 168 (набрали чинності 06.06.2017 р.), зобовязують банки надавати детальну інформацію про сукупну вартість кредиту або в кредитному договорі, або в додатку до нього, тобто вона необовязково має бути викладена як окремий документ.
		Спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, які викладені у самому договорі та передбачені ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
		ОСОБА_3 на момент укладання договору не заявляла додаткових вимог щодо умов договору та в подальшому виконувала його умови. Між тим, п.8.1 договору Кредиту передбачено, що у разі зміни облікової ставки НБУ, кредитної політики в Україні, економічної ситуації та конюктури ринку, банк має право змінити умови цього договору, а в разі незгоди позичальника з запропонованими умовами позичальник зобовязаний повністю повернути загальну суму заборгованості за кредитами, а також сплатити нараховані за ним проценти, можливі пені та штрафи, передбачені договором. 
		Спірний договір кредиту містить повну інформацію щодо умов кредитування, періоду надання кредиту, строку та порядку дії договору, розміру процентної ставки, порядку їх нарахування та збільшення, переліку, розміру й бази розрахунку пені, штрафів, періоду внесення платежів, відповідальність за порушення умов договору ( п. п.1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4.,2.5, 2.6, 2.7, 2.8, 2.9, 2.10, 3.1, 3.2., 4.1., 4.2, 4.3., 4.4., 4.5., 4.7, 4.8., 4.14, 4.18)
		Інші доводи позивача, що банк не уклав договори банківських рахунків про умови відкриття, ведення та закриття банківських рахунків, не визначив відповідальності кредитора, зокрема, в разі зарахування коштів з каси банку на транзитні рахунки або на рахунки не зазначені в договорі, не здійснив оприлюднення інформації про умови іпотечного кредитування, не встановив положення про інфляційне застереження та не узгодив домовленості про розрахунки індексації щодо збереження реальної вартості предмету іпотеки, не зробив застереження щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для визнання даного договору недійсним, оскільки вони не є тими обставинами, які мають істотне значення для вчинення даного правочину, а мають своїм наслідком іншу юридичну відповідальність для його сторін. 
		Таким чином, позивач ОСОБА_3 не довела суду, що при укладанні договору кредиту вона була введена в оману щодо тих обставин, які мають суттєве значення за даним договором, і які могли б перешкодити вчиненню з її боку даного правочину, і як наслідок тягнуть за собою визнання договору недійсним. В звязку з чим, вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсними договору кредиту та додаткових договорів до нього задоволенню не підлягають. А так як вимоги про визнання недійсними договору іпотеки та додаткової угоди до нього та скасування записів в державних реєстрах є похідними від вимог про визнання договору кредиту недійсним, то вони також задоволенню не підлягають. 
		При ухваленні рішення суд також керується ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих або витребуваних доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету позову, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісності здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів. 
		Судовий збір суд стягує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідачів за первісним позовом в рівних частках.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 263- 265 ЦПК України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
		Стягнути зОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 637523 (шістсот тридцять сім тисяч пятсот двадцять три) грн. 50 коп.
		Стягнути зОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 9563 (девять тисяч пятсот шістдесят три) грн.
		Взадоволенні зустрічногопозову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», третя особа: ОСОБА_3, про визнання договорів поруки припиненими відмовити.
		В задоволені позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання недійними договорів кредиту, іпотеки та додаткових угод до них відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом пятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Позивач (за первісним позовом): Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», ЄДРПОУ 34047020, юридична адреса: м. Київ, вул. Щорса, 36-Б
		Відповідачі (за первісним позовом, позивачі за зустрічними вимогами): ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2,ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживають за адресою: 61000, АДРЕСА_2
		Третя особа (позивач за самостійним позовом): ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, проживає за адресою: 61170, АДРЕСА_3
		Відповідач (за зустрічними вимогами): Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», ЄДРПОУ 21666051, юридична адреса: 01014 м. Київ, вул. Дружби Народів,38
		 
		Суддя:  Я.М. Горбунова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...