Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/2261/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 02.05.2019. Зареєстровано: 03.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2019.
Дата набрання законної сили: 04.09.2019
Результат оскарження 04.09.2019 Харківський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/640/1399/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                               
		Справа № 640/2261/19
		н/п 2/640/1399/19 
		                                        РІШЕННЯ
		                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		24 квітня 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі: 
		головуючого  судді                   Чередник В.Є.,
		за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 640/2261/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
		ВСТАНОВИВ:
		       
		31.01.2019 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла вказана позовна заява в якій позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утриманя неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 3000 грн. щомісячно з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
		В обґрунтування  позовних вимог позивач посилається на те, що у квітні 2009 р. між нею та відповідачем зав'язались близькі відносини та ІНФОРМАЦІЯ_1. у сторін народився син - ОСОБА_3 У шлюбі сторони не перебувають. ОСОБА_2 з моменту народження дитини безпосереднім вихованням сина не займався, однак до грудня 2013 р. виконував свої батьківські обов'язки шляхом забезпечення дитини. У грудні 2013 р. позивач змушена була вийти на роботу, оскільки відносини між нею та відповідачем погіршились, грошей на власні потреи в неї не було. На даний момент жодної участі у житті дитини, в його розвитку відповідач не приймає, нагальними проблемами, інтересами сина не цікавиться. Позивач неодноразово зверталась до ОСОБА_2 з вимогою узгодити виконання батьківських обов'язків, однак приймати участі у вихованні чи забезпеченні сина відповідач не бажає. Відповідач є цілком працездатним, отримує дохід з продажу нерухомого майна, має таке майно, транспортні засоби, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому він може сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., у зв'язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом.
		Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 15 цієї частини.
		Ухвалою Київського районного суду м.Харкова  від 04.02.2019 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
		28.02.2019 р. до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнає частково - у розмірі 50% прожиткового розміру для дитини відповідного віку. В обґрунтування своєї позиції посилається на наявність іншої неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 від офіційного шлюбу з ОСОБА_5, наявність інших утриманців, сукупний розмір щомісячних доходів (заробітна плата за основним місцем роботи і пенсія по інвалідності) та стан здоров'я відповідача (інвалід ІІІ групи, загальне захворювання) (а.с.39-43).
		11.03.2019 р. до канцелярії суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача щодо розміру його доходів, вважає, що його стан здоров'я дозволяє йому отримувати більший розмір доходів, а неповнолітній син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачем фактично не утримується (а.с.61-63).
		02.04.2019 р. до канцелярії суду надійшли пояснення відповідача, в яких він підтримує викладену у відзиві на позов позицію та посилається на рівність прав батьків по утриманню спільної дитини та обов'язок батьків забезпечувати дитину в межах своїх здібностей та фінансових можливостей (а.с.76-81).
		У судове засідання позивач не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, 11.03.2019 р. до канцелярії суду подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, в якій позивач просила розглянути справу у її відсутності, задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с.60).
		Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, 24.04.2019 р. представник відповідача подала до канцелярії суду заяву про розгляд справи без особистої участі відповідача та його представника, позовні вимоги визнаються частково - 50% прожиткового розміру для дитини відповідного віку (а.с.84).
		Відповідно ч.1 ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
		Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом встановлені наступні фактичні обставини.
		ІНФОРМАЦІЯ_1. народився ОСОБА_3, про що 11.11.2010 р. складено відповідний актовий запис № 1062. Батьками дитини записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.11).
		Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
		Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Відповідно до ст. 181 СК України у разі відсутності домовленості між сторонами щодо обрання способу виконання обов'язку утримувати дитину, питання щодо стягнення аліментів і визначення їх розміру вирішується судом.
		Аналогічна правова позиція викладена у ч. 1 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до якого, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
		Надані сторонами письмові пояснення та докази свідчать про наявність між сторонами спору про розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, факт батьківства відповідачем визнається і не оспорюється.
		Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
		Позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Заяв про зміну способу стягнення (у частці від доходу) від позивача не надходило. 
		Таким чином, суд у відповідності до ст. 181 СК України зобов'язаний визначити аліменти у твердій грошовій сумі.
		Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові Цивільного касаційного суду Верховного Суду від 04.07.2018 р. по справі № 490/4522/16-ц. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
		Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
		Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
		Відповідно до частин 3, 4 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи.
		Позивачем не надано доказів наявності у неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 особливостей розвитку, хронічних захворювань, що можуть вплинути на обчислення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
		Стосовно стану здоров'я платника аліментів відповідачем надано довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, за якою відповідач є інвалідом ІІІ групи, висновок комісії про умови та характер праці - лікар без додаткових навантажень. 
		Розмір пенсії по інвалідності у розмірі 1497,00 грн. з січня 2019 року підтверджується наданою відповідачем довідкою управління ПФУ Шевченківського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова від 26.02.2019 р. за № 1284-06/49.
		Відповідач працює старшим лаборантом кандидатом наук кафедри патологічної фізіології Харківського національного медичного університету (код ЄДРПОУ 01896866). 
		Відповідно до п. 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 146 від 26.02.1993 р. утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
		За змістом довідки про суму виплаченого доходу і утриманого податку за основним місцем роботи Харківського національного медичного університету від 25.02.2019 р. за № 135 за період з серпня 2018 року по січень 2019 року розмір нарахованої відповідачу заробітної плати становить 29888,86 грн., а розмір утриманих податків і зборів - 5828,34 грн. Середньомісячний заробіток відповідача за основним місцем роботи для утримання аліментів складає 4010,08 грн. і обчислений: (29888,86 грн. - 5828,34 грн.):6 місяців. 
		Судом не встановлено наявності у відповідача витрат, що перевищують його заробіток (дохід).
		За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після народження ОСОБА_3 відповідачем було набуто у власність частки у двох об'єктів нерухомості за договорами дарування від 15.12.2012 р. та 07.07.2015 р., тобто на невідплатній основі. 
		Позивач у відповіді на відзив проти наданих відповідачем доказів щодо його доходів по суті не заперечувала, наведені у відповіді на відзив міркування позивача щодо задовільного стану здоров'я відповідача та спроможності отримувати більші доходи не підтверджуються наявними у справі доказами.
		Таким чином, загальний середньомісячний розмір доходу відповідача за 6 місяців, що передували поданню позову про стягнення аліментів, становить 5 507,08 грн., з яких заробіток за основним місцем роботи 4010,08 грн., пенсія по інвалідності - 1497,00 грн.
		Обмеження відрахувань з заробітної плати встановлені ст. 26 Закону України «Про заробітну плату», за якою при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, передбачених законодавством, - 50 % заробітної плати, що належить до виплати працівникам.
		Відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості 50 % у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 % її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
		При визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку судом враховується наявність у відповідача іншої неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 від офіційного шлюбу з ОСОБА_5, про що відповідачем надано свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 08.04.2008 р. 
		Твердження позивача про ненадання відповідачем матеріальної допомоги неповнолітньому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 не підтверджено доказами.
		Також суд враховує перебування на утриманні відповідача крім двох неповнолітніх дітей:
		повнолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, що продовжує навчання на 5му курсі в 2й групі ІV медичного факультету Харківського національного медичного університету на денний формі навчання, форма навчання - бюджет; непрацездатної матері ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є пенсіонером за віком та не має інших дітей крім відповідача.
		Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Факт батьківства відповідача підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 19.07.1996 р., на підтвердження продовження навчання надано довідка ІV медичного факультету ХНМУ від 19.02.2019 р. за № 48.
		Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Факт родинних стосунків відповідача та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6, на підтвердження отримання ОСОБА_6 пенсії за віком надано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_7 від 11.09.2002 р.
		Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2019 р. складає 2027,00 грн., з 01.07.2019 р. - 2118,00 грн., з 01.12.2019 р. - 2218,00 грн.
		Враховуючи інтереси іншої неповнолітньої дитини відповідача, стан здоров'я та рівень доходів самого відповідача, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. у твердій сумі у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Положеннями ч. 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
		Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням якнайкращих інтересів дитини приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій сумі у розмірі 3000 грн. до досягнення дитиною повноліття підлягають частковому задоволенню - стягненню аліментів у твердій сумі у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
		Судом зазначається, що наведені у позовній заяві факти щодо невиконання обіцянок укласти шлюб з позивачем та перебування у шлюбі з іншою жінкою, фактичного невиконання відповідачем трудових обов'язків за офіційним місцем роботи та інші не оцінюються судом через відсутність зв'язку між вказаними фактами та вирішенням спору про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1
		Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд стягує судовий збір з відповідача на користь держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 51, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 12,13, 76, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 274, 275, 280-284, 288, 289 ЦПК України, ст.ст. 80, 84, 141, 150, 179, 180-182, 184, 191, 199, 202 СК України, ст.ст. 3, 6, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 р., ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 26 Закону України «Про заробітну плату», постановою Кабінету Міністрів України № 146 від 26.02.1993 р., Законом України «Про судовий збір», 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3) аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі Ѕ частини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 31.01.2019 р.
		Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106)  судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
		Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду. 
		Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.
		Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3.
		Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1.
		Повне судове рішення складено 02.05.2019 р.
		 
		Суддя Чередник В.Є.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...