Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 264/4005/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2019. Зареєстровано: 05.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2019.
Дата набрання законної сили: 19.06.2019
Номер судового провадження: 2-а/264/27/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 264/4005/18
		2-а/264/27/2019 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"03" травня 2019 р.                                                м. Маріуполь
		 
		Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
		головуючого судді              Мирошниченка Ю.М., 
		за участю секретаря            Конівченко Ю.А.;
		позивача                               ОСОБА_1;
		представника відповідача  Тимошенко П.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач просить поновити строк звернення до суду з цим позовом та скасувати постанову відповідача, якою на нього накладено штраф у розмірі 850 грн. за те, що він нібито розмістив рекламний банер на фасаді приміщення, в якому здійснює підприємницьку діяльність, чим порушив Правила благоустрою території міста Маріуполя.  Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення складено без його участі, копію протоколу не одержав, про час та місце розгляду справи не знав, у зв'язку з чим не зміг надавати пояснення та докази на спростування висунутого звинувачення. 
		Відповідач позов не визнав.  Просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення мається запис, згідно з яким позивач відмовився від отримання його копії. Тому копія протоколу, в якому мається повідомлення про час та місце розгляду справи, направлена йому поштою, як і постанова комісії, на засідання якої він не з'явився.
		Позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
		23 січня 2018 року посадовою особою Інспекції міської ради з благоустрою м. Маріуполя відносно позивача складено протокол, згідно з яким при обстеженні території по АДРЕСА_1 на фасаді приміщення було виявлено самовільне розміщення елементів зовнішнього художнього оформлення - встановлення рекламного банеру розміром 2м на 2,5м зі змістом: «Ремонт компьютеров и ноутбуков, телевизоров, заменатермопасты, чистка от пыли…» без затверджених паспортів, що є порушенням ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та п.14-1.20 Розділу 14-1 Правил благоустрою території міста Маріуполя. 
		Протокол не містить підпису особи, що притягається до адміністративної відповідальності. На підставі цього протоколу постановою Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 461 від 14.03.2018 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. 
		Відповідно до ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
		Частиною 1 ст. 123 КАС передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
		Позивач стверджує, що не отримав своєчасно постанову, а тому був позбавлений можливості протягом встановлено законом строку звернутися до суду для її оскарження. Доказів, які б спростовували це твердження позивача суду не надано. З копії оскаржуваної постанови, наданої до суду відповідачем, вбачається, що відмітку про одержання копії постанови позивачем під підпис вона не містить, відсутня в ній і відмітка про відправлення постанови поштою. З огляду на це суд вважає, що заява позивача про поновлення строку на оскарження є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Статтею 152 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
		Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені у Законі України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон), згідно з ч.1 ст.34 якого правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
		За змістом ч. 4 ст.179 Господарського кодексу України під поняттям «Типові правила» слід розуміти правила, затверджені Кабінетом Міністрів України чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.
		Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 року № 310 (далі - наказ Міністерства) затверджені Типові правила благоустрою території населеного пункту, які містять норми щодо розміщення зовнішньої реклами та елементів зовнішнього художнього оформлення.
		Водночас Правила благоустрою території міста Маріуполя, затверджені рішенням Маріупольської міської ради №6/8-616 від 21.06.2011 зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями міської ради від 20.09.2011р. за № 6/11-962, 16.04.2013р. за № 6/27-3040, 23.12.2016р. за № 7/14-1099р. (далі - Правила), містять розділ 14-1 «Вимоги до розміщення зовнішньої реклами та елементів зовнішнього художнього оформлення», підпункт 14-1.20 якого передбачає, що елементи зовнішнього художнього оформлення, встановлені без затверджених паспортів, вважаються розміщеними самовільно.
		Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру - це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
		Згідно з пункту 14-1.19 розділу 14-1 Правил, якщо розміщення елементів зовнішнього художнього оформлення не передбачено проектною документацією будівлі (споруди), погодженою та затвердженою у встановленому порядку, то її розміщення здійснюється на підставі паспорта, оформленого в порядку, визначеному Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами та елементів зовнішнього художнього оформлення на територіях м. Маріуполя, а згідно з пп.14-1.20 цього Розділу, елементи зовнішнього художнього оформлення, встановлені без затверджених паспортів, вважаться розміщеними самовільно.
		Отже, за своїм змістом паспорт на елемент зовнішнього художнього оформлення, передбачений Правилами є документом дозвільного характеру, оскільки за його відсутності, особі заборонено вчиняти певні дії - розміщувати інформацію на фасаді будівлі. Водночас ч. 3 ст. 34 Закону України передбачає, що Правила благоустрою території населеного пункту не можуть передбачати обов'язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи. Таким чином, суд робить висновок, що вимога про паспорт на елемент зовнішнього художнього оформлення, яка передбачена Правилами, не відповідає вимогам Закону та наказу Міністерства.
		Крім того, відповідно до пункту 14-1.11 Правил елементами зовнішнього художнього оформлення є вивіски, таблички, штендери, покажчики та інші елементи дизайну міського середовища, які впливають на формування архітектурно-художнього образу міста. Будь - яких доказів того, що розміщена інформація на фасаді будівлі за адресою: АДРЕСА_1 впливала на формування архітектурно-художнього образу міста, суду не надано.
		Згідно з оскаржуваною постановою позивача визнано винним у встановленні на фасаді приміщення рекламного банеру. 
		Статтею 1 Закону України «Про рекламу» надано визначення терміну «зовнішня реклама» - це реклама,  що розміщується  на  спеціальних тимчасових    і   стаціонарних   конструкціях   -   рекламоносіях, розташованих   на  відкритій  місцевості,  а  також  на  зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою  частиною  вулиць  і  доріг.
		Слово «зовні» тлумачиться як «за межами чого-небудь; протилежне всередині» (Словник української мови: в 11 т.  Т. 3. 1972. С. 676.)
		Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Позивач стверджував, що інформаційний плакат був наклеєний на вітринне скло з внутрішньої сторони приміщення. Протилежне відповідач довести не спромігся.
		До того ж, п. 6 ст. 9 ЗУ «Про рекламу» передбачено,  що вивіска  чи  табличка  з  інформацією  про  зареєстроване найменування  особи,  знаки  для товарів і послуг, що належать цій особі,  вид  її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування  особи),  час  роботи,  що  розміщена на внутрішній поверхні  власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній  поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на  поверсі,  де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
		Зважаючи на викладене, суд робить висновок про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
		Субсидіарною підставою для скасування оскаржуваної постанови є грубі порушення відповідачем  прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, що виразились у розгляді справи за відсутності позивача, який не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим не мав можливості надавати пояснення та докази на спростування висунутого звинувачення. Реєстр відправлень поштових повідомлень, на який посилається відповідач, жодним чином не підтверджує факт отримання позивачем протоколу про адміністративне правопорушення із зазначенням дати та часу розгляду справи. Твердження позивача про складання протоколу за його відсутності відповідачем достовірними та допустимими доказами не спростоване. 
		Керуючись ст.ст.6, 8, 9, 72, 73, 77, 90, 242 - 246, 250, 286 КАС України, суд - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.
		Позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
		Постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 461 від 14 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КпАП України скасувати, закрити справу про адміністративне правопорушення.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. 
		 
		 
		 
		Суддя:                                                 Ю. М. Мирошниченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...