Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/72/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2019. Зареєстровано: 05.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2019.
Дата набрання законної сили: 27.09.2019
Результат оскарження 27.09.2019 Північно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		Господарський суд
		Житомирської області
		_________________________________________
		______________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
		E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"23" квітня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/72/19 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Соловей Л.А. 
		при секретарі судового засідання: Сидорчук О.В,
		за участю представників сторін:
		від позивача:        Жарський Т.В., ордер серія ІФ №061528 від 22.01.19;     
		від відповідача:   Бобчик І.М., рішення від 05.02.19; наказ від 01.02.19 №49-к;
		від третьої особи: Щадей Н.В., ордер серії ІФ №068345 від 23.04.19, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" (м.Івано-Франківськ)    
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (м.Житомир)
		за участю   у справі третьої особи, яка   не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД (м.Івано-Франківськ) 
		про стягнення  692524,75грн 
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" заборгованості, яка виникла на підставі договору про відступлення права вимоги №18/18 від 10.09.18  за договором підряду №04/17 від 13.04.17, з яких: 383135,94грн основного боргу, 56536,04грн пені, 22696,20грн інфляційних, 4724,00грн 3% річних, та договором на пусконалагоджувальні роботи №011/18 від 10.05.18, з яких: 184912,80грн основного боргу, 27285,92грн пені, 10953,85грн інфляційних витрат та 2280,00грн 3% річних. Разом на суму 692524,75грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №04/17 від 13.04.17 та договору на пусконалагоджувальні роботи №011/18 від 10.05.18 в частині оплати виконаних робіт, право вимоги за якими перейшло до позивача як нового кредитора від  Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД на підставі договору про відступлення права вимоги №18/18 від 10.09.18.
		Ухвалою від 31.01.19 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання на 26.02.19.
		Ухвалою суду від 18.03.19 враховуючи усне клопотання відповідача суд залучив  до участі  у справі третьою особою, яка  не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД. Оскільки відповідачем не надано письмового клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, суд залучив третю особу до участі у справі за власною ініціативою. Цією ж ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 02.05.19 та відкладено підготовче засідання на 09.04.19.
		У відзиві на позовну заяву ТОВ   "Котлозавод "Крігер" позовні вимоги не визнає та просить відмовити позивачу у задоволенні позовну (т.3, а.с.116-118). Зазначає, що факт передачі прав вимоги має бути підтверджений відповідним актом приймання-передачі,  а договір є лише домовленістю, що встановлює, змінює або припиняє права і обов'язки сторін. Оскільки між первісним кредитором, новим кредитором та боржником такий акт не складався, тому, відповідно до ч.2 ст.517 ЦКУ, відповідач (боржник) має право не виконувати свого обов'язку позивачу (новому кредитору) до надання акта приймання-передачі, вказує що дана правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 25.09.18 по справі №910/19971/17. Також вказує, що позивач належним чином не повідомив боржника про відступлення права вимоги згідно з договором №18/18 від 10.09.18, оскільки не надіслав відповідного листа відповідачу, що є порушенням приписів п.2.2 вищевказаного договору про відступлення права вимоги. Крім того повідомляє, що після укладення договору про відступлення права вимоги боржник сплатив на рахунок первісного кредитора 145000,00грн.
		У відповіді на відзив ТОВ "Кулев-Інвест" спростовує аргументи відповідача щодо необхідності складання акта приймання-передачі  (т.3, а.с.207-210). Зазначає, що умовами договору про відступлення права вимоги №18/18 від 10.09.18 не передбачено складення будь-яких додаткових актів, якими могла б бути оформлена передача документів згідно зі ст.517 ЦК України. Натомість,  документи на підтвердження вимог за основними договорами передано новому кредитору в момент підписання  договору. Спростовуючи твердження відповідача щодо неналежного повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні зазначає, що підпис відповідача під текстом договору та наявність в останнього примірника договору свідчить про обізнаність відповідача про заміну сторони у зобов'язанні.
		У письмових поясненнях третя особа - ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД  виклала свою правову позицію по суті даного спору та зазначила, що позовні вимоги вважає обґрунтованими, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про заміну сторони в зобов'язанні, про що свідчить факт укладення Договору про відступлення права вимоги від 10.09.18 №18/18 у письмовій формі за участю відповідача та наявність примірника вказаного договору у відповідача. Крім того, відповідач не може стверджувати, що сплата коштів згідно з платіжними дорученнями №785 від 23.11.18 та №896 від 11.12.18 на загальну суму 145000,00грн є належним виконанням його зобов'язань на користь позивача, оскільки вказана сума сплачена первісному кредитору після укладання договору про відступлення права вимоги від 10.09.18 №18/18, а відповідач був належним чином проінформований про заміну третьої особи як кредитора у зобов'язанні. Вважає, що кошти, сплачені на користь третьої особи згідно з платіжними дорученнями №785 від 23.11.18 та №896 від 11.12.18, є безпідставно набутим майном у розумінні ст.1212 ЦК України, оскільки правова підстава, за якою третя особа могла б отримати такі кошти,  була припинена для останньої  з моменту укладення договору про відступлення права вимоги від 10.09.18 №18/18 (т.3, а.с.232-236).  
		29.03.19  від ТОВ "Котлозавод "Крігер" надішли заперечення від 29.03.19 №121, у яких відповідач, посилаючись на положення ЦК України та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", викладає свої пояснення з приводу викладеного позивачем у відповіді на відзив та мотиви його відхилення (т.4, а.с.9-11).
		Ухвалою від 09.04.19 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/72/19 до судового розгляду по суті на 23.04.19.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задоволити. 
		Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні, просить відмовити у задоволенні позову.
		Представник третьої особи підтримав позицію позивача, зазначив про обґрунтованість позовних вимог.
		 
		Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		23.04.17 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Калина ІФ" ЛТД (підрядник, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (замовник, відповідач) укладено договір підряду №04/17, за умовами якого підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, на власний ризик виконати і здати замовнику роботи з постачання та монтажу обладнання на об'єкті: "Будівництво теплоелектростанції з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії газовими та твердопаливними котлами на альтернативних видах палива по вул.Крип'якевича, 3 в м.Кам'янець-Подільський, Хмельницької області" відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, в затверджений цим договором термін, а замовник зобов'язався надати підряднику проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти закінчений будівництвом об'єкт і повністю оплатити вартість виконаних робіт та матеріалів (т.1, а.с.20-29).
		Пунктом 3.1 договору підряду передбачено, що загальна вартість доручених робіт за цим договором  встановлюється згідно з договірними цінами по розділах робіт (Додаток №1, Додаток №2, Додаток №3, Додаток №4 до даного Договору).  
		Відповідно до п.3.12 договору підряду замовник проводить оплату виконаних підрядником робіт на наступних умовах:
		3.12.1 для придбання матеріалів проводиться авансування робіт в сумі 60% від договірної ціни - оплачується замовником протягом 5 (п'яти) календарних днів після підписання договору, але не більше ніж на 90 календарних днів. Не використані на протязі 90 календарних днів суми авансу повертаються замовнику. В разі невиконання даного зобов'язання до підрядника будуть застосовані штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день використання коштів понад обумовлений період використання авансу (понад 90 календарних днів). Моментом звітування підрядником про використання авансу є підписання замовником поданих підрядником актів виконаних робіт або оригіналів відповідних документів (накладних на придбання матеріалів та устаткування).
		3.12.2 решта 40% (сорок відсотків) вартості робіт оплачується замовником за їх поетапним завершенням згідно з календарним планом (щомісячно), але не пізніше трьох банківських днів після прийняття обсягу виконаних робіт  (підписання акта приймання - (Довідок КБ-3 та актів КБ-2). 
		У пункті 6.3.4 договору підряду визначено, що замовник зобов'язаний проводити розрахунки з підрядником на підставі актів форми №КБ-2 та довідки №КБ-3, або оформлених належним чином накладних на поставку обладнання та устаткування.
		До договору підряду №04/17 від 13.04.17 укладено Додаткову угоду №1 від 02.01.18 та Додаткову угоду №2 від 14.06.18, якими внесено зміни щодо порядку визначення вартості робіт.
		Підрядником належним чином виконано зобов'язання за договором підряду №04/17 від 13.04.17 на загальну суму 5304397,50грн, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які підписані замовником без зауважень.
		Відповідач зобов'язання щодо оплати виконаних будівельних робіт на підставі договору підряду №04/17 від 13.04.17 виконав частково на суму  4921261,56грн, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ фірма "Калина ІФ" ЛТД у розмірі 383135,94грн (5304397,50грн-4921261,56грн).
		Крім того, 10.05.18 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Калина ІФ" ЛТД (підрядник, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (замовник, відповідач) укладено договір №011/18 на пусконалагоджувальні роботи, за умовами якого замовник передав, а підрядник взяв на себе зобов'язання по пуску і наладці котельного устаткування та обладнання на об'єкті "Будівництво теплоелектростанції з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії газовими та твердопаливними котлами на альтернативних видах палива по вул.Крип'якевича, 3 в м.Кам'янець-Подільський, Хмельницької області" (п.1.1 договору №011/18 від 10.05.18) (т.3, а.с.56-59).
		Загальна вартість робіт за цим договором відповідно до твердої договірної ціни (додаток 1 до договору) складає 274912,80грн з ПДВ (п.3.1 договору).
		Відповідно до п.3.2 договору, замовник проводить оплату виконаних підрядником робіт на наступних умовах:
		3.2.1 перед початкам робіт, протягом 5 (п'яти) календарних днів після підписання договору, замовник робить передоплату в розмірі 90000,00грн;
		3.2.2 решта 70% вартості робіт оплачується замовником за їх завершенням, але не пізніше трьох банківських днів після прийняття обсягу виконаних робіт-підписання акта приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт.
		Додатковою угодою №1 від 11.05.18 сторони дійшли згоди внести зміни в п.3.2.1 договору, виклавши його в наступній редакції "п.3.2.1 замовник робить передоплату в розмірі 90000,00грн до 08.06.18" (т.3, а.с.71).
		Факт виконання підрядником робіт за договором на пусконалагоджувальні роботи №011/18 від 10.05.18  та прийняття їх замовником підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 17.08.18 на загальну суму 274912,80грн. Акт підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств (т.3, а.с.72-75).
		Проте відповідач в порушення умов договору №011/18 на пусконалагоджувальні роботи не в повному обсязі розрахувався за виконані роботи, оплативши виконані роботи частково в сумі 90000,00грн, внаслідок чого у відповідача виникла  заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Калина ІФ" ЛТД у розмірі 184912,80грн (274912,80грн-90000,00грн).
		Таким чином, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за останнім утворилась заборгованість в загальній сумі 568048,74грн, з яких: 383135,94грн боргу, який виник на підставі договору підряду №04/17 від 23.04.17, а також  184912,80грн боргу, що утворився згідно договору на пусконалагоджувальні роботи №011/18 від 10.05.18 .
		10.09.18 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Калина ІФ" ЛТД (первісний кредитор, третя особа), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" (новий кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (боржник, відповідач) укладено договір про відступлення права вимоги №18/18 від 10.09.18,відповідно до якого, первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором підряду №04/17 від 13.04.17 та договором підряду №011/18 від 10.05.18, укладеним між первісним кредитором та боржником на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові (т.3, а.с.83-84).
		Згідно п.1.2 договору новий кредитор повністю одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основними договорами у сумі 568048,74грн.
		Право вимоги первісного кредитора до боржника на суму 568048,74грн за основними договорами підтверджується актами виконаних робіт, копії яких передаються первісним кредитором новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору (п.1.3 договору).
		Пунктом 2.1 договору погоджено, що сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх документів на підтвердження права вимоги за основними договорами.  
		Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 4.1. договору).
		Договір про відступлення права вимоги №18/18 від 10.09.18 підписаний повноважними представниками та скріплений печатками трьох  сторін, а саме: первісним кредитором, новим кредитором та боржником.
		Матеріалами справи підтверджується,  що на виконання умов п. 2.1. договору про відступлення права вимоги, ТОВ  Фірма "Калина ІФ" ЛТД (первісний кредитор)  передано ТОВ "Кулев-Інвест" (новий кредитор) документи, що підтверджують права вимоги підрядника до ТОВ "Котлозавод-"Крігер" за основними договорами (договору підряду №04/17 від 23.04.17 та договору №011/18 на пусконалагоджувальні роботи від 10.05.18), а саме: договір підряду №04/17 від 23.04.17; додаток №5 до договору №04/17 від 13.04.17; додаткова угода №1 від 02.01.18 до договору підряду №04/17; додаток №4 до додаткової угоди №1 від 02.01.18;  додаткова угода №2 від 14.06.18 до договору підряду №04/17; додаток №2 до додаткової угоди №2 від 14.06.18;договірна ціна на будівництво теплоелектростанції з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії газовими та твердопаливними котлами на альтернативних видах палива по вул.Крип'якевича, 3 в м.Кам'янгець-Подільський, Хмельницької області, що здійснюється в 2018 році; кошторисний розрахунок №П-929,локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на монтажні і демонтажні роботи; додаток №9 до договору №04/17 від 13.04.17; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на прилади і засоби автоматизації (монтажні роботи) теплоелектростанція; додаток №8 до договору №04/17 від 13.04.17 "Договірна ціна на додаткові роботи по тепломеханічній частині"; розрахунки №№1-4. Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи; кошторисний розрахунок №П-929; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на монтаж обладнання виробів та матеріалів; додаток №7 до договору №04/17 від 13.04.17 "Договірна ціна на додаткові роботи по газу; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на монтаж обладнання виробів та матеріалів, підсумкова відомість ресурсів; додаток №6 до договору №04/17 від 13.04.17 "Договірна ціна на додаткові роботи"; відомість ресурсів витрат підрядника; договірна ціна на будівництво теплоелектростанції з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії газовими та твердопаливними котлами на альтернативних видах палива по вул.Крип'якевича, 3 в м.Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, що здійснюється в 2017; розрахунки №№1-4. Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи; локальний кошторис на будівельні роботи №6-1-1 на зовнішні мережі водопроводу та каналізації; підсумкова відомість ресурсів; додаток №3 до договору №04/17 від 13.04.17 "Договірна ціна на зовнішні мережі водопроводу та каналізацію"; розрахунки №№1-4. Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2017 від 27.06.17; акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2017 від 30.06.17; акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2017 року від 20.11.17; акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 23.03.18; акт приймання виконаних будівельних робіт від 23.03.18;довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 23.03.18; акт приймання виконаних будівельних робіт від 23.03.18; довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 27.04.18; акт №1 приймання виконаних будівельних робіт від 27.04.18; підсумкова відомість ресурсів; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 17.08.18; акти №№1-3 приймання виконаних будівельних робіт від 17.08.18;  відомості витрачених ресурсів витрат підрядника; договір №011/18 на пусконалагоджувальні роботи від 10.05.18; договірна ціна додаток №1 до договору №011/18 від 10.05.18; розрахунки №№1-4. Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на пусконалагоджувальні роботи; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на пусконалагоджувальні роботи; додаткова угода до договору на пусконалагоджувальні роботи №011/18 від 10.05.18; акт №1 приймання виконаних будівельних робіт від 17.08.18; кошторисний розрахунок №П-929, №П130, №П147; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на пусконалагоджувальні роботи.
		Як зазначає позивач, на виконання приписів п.2.2 договору про відступлення права вимоги №18/18 від 10.09.18 позивач надіслав на електронну пошту відповідача лист №616 від 23.11.18, в якому проінформував ТОВ "Котлозавод "Крігер" про заміну кредитора у зобов'язанні та реквізити, необхідні відповідачу для належного виконання зобов'язань.
		Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду № 04/17 від 23.04.17 на суму 383135,94грн та договором №011/18 на пусконалагоджувальні роботи від 10.05.18 на суму 184912,80грн  не оплатив в повному вартість виконаних  робіт, право вимоги за якими перейшло до позивача, як нового кредитора від ТОВ "Калина ІФ" ЛТД на підставі договору про відступлення права вимоги №18/18 від 10.09.18, що стало підставою для звернення позивача до суду.
		 
		Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
		Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням  є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
		Предметом  даного спору є  матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення  заборгованості за договором  про відступлення  права вимоги №18/18 від 10.09.18.
		Слід зазначити, що договір про відступлення права вимоги за своєю правовою природою є договором, який для третьої сторони (вимога до якої відступається) є лише підставою для заміни сторони (кредитора) у відповідному зобов'язанні, відповідний договір відступлення не є самостійною підставою виникнення чи зміни будь-яких зобов'язань для третьої особи, які мають визначатись на підставі первісного (основного) договору, на підставі якого виникли зобов'язання .
		Отже, до предмету доказування у даній справі входить вирішення питань наявності у відповідача заборгованості, розміру такої заборгованості, підстав для стягнення вказаної заборгованості та факту переходу прав вимоги від старого кредитора до нового.
		Таким чином, заявляючи вимогу на підставі договору про відступлення права вимоги, відповідний договір лише є підтвердженням переходу до позивача права вимоги, при цьому в обґрунтування такого права має бути досліджені первісні договори, які породжують відповідне зобов'язання.
		Частиною першою статті 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
		Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні унормовані статтею 512 ЦК України, в силу якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
		Згідно вимог частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
		До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
		Тобто, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад в частині кредитора.
		За вказаних обставин, уклавши трьохсторонній договір про відступлення права вимоги №18/18 від 10.09.18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" отримало право вимоги до відповідача за договором підряду №04/17 від 23.04.17 та договором №011/18 на пусконалагоджувальні роботи від 10.05.18 від первісного кредитора, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер", в свою чергу, є боржником за зобов'язанням, що виникли за фактом виконання  робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Калина ІФ" ЛТД, але вже перед новим кредитором.
		Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Приписами ч.1 ст.853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
		Частина 4 ст.882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. 
		З матеріалів справи вбачається, що акти виконаних будівельних робіт по договору підряду №04/17 від 23.04.17 на загальну суму 5304397,50грн та  акт №1 приймання  виконаних будівельних робіт згідно договору №011/18 про пусконалагоджувальні роботи на суму 274912,80грн підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств, що свідчить про прийняття робіт відповідачем.
		Пунктом 3.12 договору підряду №04/17 від 13.04.17 визначено, що решта  40% вартості робіт оплачується замовником за їх поетапним завершенням згідно з календарним планом (щомісячно), але не пізніше трьох банківських днів після прийняття обсягу виконаних робіт (підписання акта-приймання (Довідок КБ-3 та актів КБ-2).
		Пунктом 3.2 договору №011/18 на пусконалагоджувальні роботи від 10.05.18 передбачено, що решта 70% вартості робіт оплачується замовником за їх завершенням, але не пізніше трьох банківських днів після прийняття обсягу виконаних робіт - підписання акта приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт.
		Судом встановлено, що останні акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт згідно договору підряду №04/17 від 13.04.17 та акт приймання-передачі виконаних пусконалагоджувальних робіт згідно договору №011/18 від 10.05.18 підписані 17.08.18, відтак, з урахуванням умов п.3.12 та п.3.2 відповідних договорів, останнім днем належного виконання відповідачем зобов'язань з оплати є 22.08.18. 
		Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Станом на день звернення з позовом до суду та на день вирішення спору має місце заборгованість боржника перед новим кредитором в сумі 568048,74грн. Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.
		 
		Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на відсутність факту передачі прав вимоги за договором про відступлення права вимоги від 10.09.18, оскільки первісний кредитор не передав новому кредитору документи за актом приймання-передачі, у зв'язку з чим боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредитору. 
		Так, приписами ст.517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. 
		Укладеною між сторонами угодою про відступлення права вимоги від 10.09.18 не передбачено складання актів приймання-передачі документів, разом з тим  п.1.3, п.2.1 договору визначено, що документи на підтвердження вимог за основними договорами (договором підряду 304/17 від 23.04.17 та договором №011/18 на пусконалагоджувальні роботи від 10.05.18) відповідно передано на момент підписання договору.
		Крім того,  ч.1 ст.518 ЦК України встановлено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про зміну кредитора. 
		Разом з тим, керівник відповідача Мужук Д.В. в момент підписання договору та скріплення його печаткою ТОВ "Котлозавод "Крігер"  відповідно до ч.1 ст.518 жодних заперечень та зауважень проти переходу права вимоги до нового кредитора не висував.
		Таким чином, уклавши договір відступлення права вимоги за участю відповідача (боржника), заміна кредитора у зобов'язанні  та факт передачі прав вимоги були здійснені у повній відповідності з чинним законодавством України. При здійснені заміни, сторони, керуючись вказаними нормами закону, в повній мірі надали відповідачу можливість скористатись усіма його правами, як боржника в процесі заміни кредитора у зобов'язанні.
		Посилання відповідача на постанову Верховного Суду у справі №910/19971/17, в якій зазначено, що саме укладення акта приймання-передачі свідчить про передачу прав вимоги, суд вважає безпідставними, оскільки з даної постанови вбачається, що за змістом правочину, з якого виникли спірні правовідносини по справі №910/19971/17, прямо передбачено обов'язок сторін укладення відповідного акту приймання-передачі.
		В даному випадку, як вже зазначалось, договір про відступлення права вимоги №18/18 від 10.09.18  не містить умови про необхідність складання будь-яких додаткових актів, якими б могла бути оформлена передача документів, натомість, п.2.1 правочину вказує на те, що передача новому кредитору всіх документів на підтвердження права вимоги відбувається в момент підписання договору від 10.09.18. Позивач на вимогу суду надав усі оригінали первинних документів по договору  підряду та договору на пусконалагоджувальні роботи, що свідчить про виконання сторонами п.2.1. договору про відступлення права вимоги. 
		 
		Заперечення відповідача про те, що його не було належним чином повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні в порядку п.2.2 договору,  оскільки позивачем не надано доказів відправлення боржнику відповідного листа, суд відхиляє з огляду на наступне:
		Пунктом 2.2. договору про відступлення права вимоги  передбачено, що одночасно з підписанням цього договору первісний кредитор передає новому кредитору повідомлення до боржника про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Обов'язок направлення повідомлення боржнику покладається на нового кредитора. Тобто, метою п.2.2 договору є належне повідомлення боржника про відступлення права вимоги.  
		Як неодноразово наголошувалось,  договір про відступлення права вимоги від 10.09.18 є тристороннім: укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Калина ІФ" ЛТД (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлозавод-Крігер" (боржник), підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств. Отже, відповідач, як боржник за вказаним договором, був обізнаний про заміну кредитора у зобов'язанні, а укладення тристоронньої угоду про відступлення права вимоги за участю боржника, підтверджує виконання кредитором  умов п.2.2. договору щодо належного повідомлення боржника стосовно переходу прав вимоги до нового кредитора. 
		Позивач на підтвердження повідомлення боржника про заміну кредитора посилається на лист №616 від 23.11.2018 (т.3, а.с.85), який направлявся відповідачу на електронну адресу, та заяви свідків, а також  скріншот надісланого листа з електронної скриньки  (т.3, а.с.211-213).  При цьому відповідач вказує, що електронний лист не одержаний адресатом, оскільки  офіційна електронна адреса ТОВ "Котлозавод "Крігер"  інша, ніж та, на яку здійснено позивачем відправлення. 
		Враховуючи  відсутність офіційного реєстру електронних адрес юридичних осіб, та неможливість достеменно встановити належність відповідачу електронної адреси, на яку було надіслано позивачем електронний лист, суд не приймає до уваги вищевказані заяви свідків та електронний лист. 
		При цьому суд враховує, що приписами ч.1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В даному випадку належне повідомлення боржника про відступлення права вимоги відбулось в момент укладення договору №18/18 від 10.09.18, та  підтверджується підписом  директора та печаткою ТОВ "Котлозавод "Крігер" на тексті договору.
		  
		Щодо тверджень відповідача, що ним після укладення договору про відступлення права вимоги частково перераховано на рахунок первісного кредитора в рахунок погашення зобов'язань за основними договорами 145000,00грн (згідно платіжних доручень №785 від 23.11.18  та №896 від 11.12.18)  суд зазначає, що боржник був повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні з 10.09.18, тому зобов'язаний був проводити розрахунки з новим кредитором, і лише таке виконання буде вважатися належним, при цьому виконання зобов'язання на користь первісного кредитора не  припиняє зобов'язання для боржника перед новим кредитором. 
		Отже, після укладання договору про  відступлення права вимоги у відповідача не було правових підстав для сплати заборгованості за основними договорами первісному кредитору, а тому  безпідставна сплата на користь первісного кредитора коштів у розмірі 145000,00грн не позбавляє права боржника вимагати від первісного кредитора повернення їх в порядку ст.ст.1212-1214 ЦК України.
		За вказаних обставин, враховуючи, що відповідач в порушення договору про відступлення права вимоги, а також договору підряду №04/17 від 13.04.17 та договору пусконалагоджувальних робіт №011/18 від 10.05.18 свої зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт на користь нового кредитора не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 568048,74грн заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.
		 
		Крім того, позивач відповідно  до п.11.8 договору №04/17 від 23.04.17 та п.3.6 договору №011/18 від 10.05.18  за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню у розмірі 83821,96грн (т.3, а.с.98-100).
		У випадку заміни кредитора у зобов'язанні до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов'язанні, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі заміни кредитора у зобов'язанні, первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, обсяг прав і обов'язків його сторін залишається незмінним, тобто до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.
		Як зазначалося вище, у п.1.1 договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором підряду №04/17 від 13.04.17 та договором №011/18 від 10.05.18.
		Таким чином, позивач, як новий кредитор набув права на нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат на суму відступленого основного боргу у розмірі 568048,74грн.
		Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора,  зобов'язаний  сплатити неустойку (штраф, пеню).
		Пунктом 11.8 договору підряду №04/17 від 23.04.17 та п.3.6 договору №011/18 на пусконалагоджувальні роботи передбачено, що у випадку порушення строків оплати замовник сплачує підряднику пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
		Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок пені суд вважає, що пеня у розмірі 83821,96грн є обґрунтовано заявленою, оскільки нарахована відповідно до умов договорів та вимог чинного законодавства України. 
		 
		Також позивач просить стягнути з відповідача  за порушення виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ГПК України 7004,00грн 3% річних та 33650,05грн інфляційних.
		Як унормовано приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
		Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом враховується наступне.
		Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць .
		Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
		Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок  3% річних та інфляційних, суд вважає, що 3% річних у сумі 7004,00грн та інфляційні у розмірі 33650,05грн є правомірно нарахованими та підлягають задоволенню.
		 
		Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно  ст.ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).
		Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченні спростовуються матеріалами справи.
		За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 692524,75грн, з яких: 568048,74грн основного боргу, 83821,96грн пені, 7004,00грн 3% річних та 33650,05грн інфляційних витрат. 
		 
		Розглядаючи вимогу про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14075,00грн, суд зазначає наступне.
		Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).
		Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна  правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).
		Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:  на професійну правничу допомогу;  пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
		Так, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001142, видане 17.02.17 Жарському Тарасу Михайловичу (а.с. 97).
		Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		За приписами статті 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Стороною в договорі про надання правової допомоги є Адвокатське бюро. Адвокатське бюро зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
		Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
		Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		В обґрунтування заявленого розміру витрат на правову допомогу, представником позивача подано ордер серії ІФ №061528 на надання правової допомоги адвокатом Жарським Тарасом Володимировичем та укладений 25.10.18 між Адвокатським об'єднанням "Юридична компанія "Лігал Групп", в особі керуючого партнера Жарського Тараса Володимировича (об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" (клієнт) договір про надання правової допомоги та здійснення представництва №Д18-10-8 (т.3, а.с.88-93).
		Відповідно до п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, об'єднання зобов'язується надати клієнту правову допомогу в рамках будь-яких справ, що стосуються діяльності клієнта, зокрема, з питань здійснення захисту, представництва, надання правової допомоги, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
		Пунктом 4.3 договору сторони погодили, у випадку, якщо розмір гонорару та умови його виплати визначається додатком до даного договору, клієнт виплачує гонорар не пізніше 3 (трьох) днів з моменту досягнення умов його виплати в повному обсязі.
		Пунктом 5 додатку №1 від 21.01.19 до договору №Д18-10-8 від 25.10.18 сторони погодили, що вартість послуг об'єднання складає 14075,00грн, з яких: 8000,00грн - підготовка справи до розгляду, в тому числі збір доказів по справі (адвокатські запити, звернення до третіх осіб, написання позовної заяви, фактичне оформлення позовної заяви з додатками); 6075,00грн - представництво адвокатом інтересів клієнта в судових засіданнях  в суді першої інстанції.
		На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну  правничу допомогу адвоката до матеріалів справи долучено  виписку по особовому рахунку станом на 11.01.19, відповідно до якої ТОВ "Кулев-Інвест" сплачено Адвокатському об'єднанню "Лігал Групп" гонорар у розмірі 14075,00грн  (а.с.т.3, а.с.95).
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).
		Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
		Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов підлягає задоволенню, такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		Як зазначено вище, відповідно до умов додаткової угоди до договору про надання правової допомоги та здійснення представництва №Д18-10-8, розмір послуг об'єднання складає 14075,00грн.
		Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, водночас, при вирішенні питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, судом враховано факт задоволення позовних вимоги у повному обсязі, а тому, враховуючи норми ст.126, ст.129 ГПК України,  витрати на правову допомогу адвоката підлягають стягненню з відповідача у сумі 14075,00грн.
		 
		Щодо вимоги позивача про здійснення нарахування пені та 3% річних до моменту виконання рішення на підставі ч.10 ст.238 ГПК України, суд зазначає наступне.
		Відповідно до абз.1 ч.10 ст.238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
		Оскільки, умовами укладених договорів передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, тому з урахуванням приписів ч.6 ст.232 ГК України, суд вважає за можливе визначити у резолютивній частині судового рішення про нарахування та стягнення на користь позивача пені у межах шестимісячного строку її визначення (тобто,  за період з  22.01.19 по  21.02.19 включно); 3% відсотків річних - до моменту виконання судового рішення, за формулами, визначеними у резолютивній частині даного рішення.
		Відповідно до ч.ч.11, 12 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
		Судовий збір, відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України, покладається відповідача.
		 
		Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" про стягнення  692524,75грн задовольнити повністю.
		 
		2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (10003, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Покровська, буд. 81, ідентифікаційний код 35299597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Чорновола, 33, ідентифікаційний  код 37409577)
		- 568048,74грн основного боргу;
		- 83821,96грн пені;
		- 7004,00грн 3% річних;
		- 33650,05грн інфляційних витрат;
		- 10388,00грн судового збору;
		- 14075,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		3.  Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати пеню за формулою: Пеня = С х 2ОСД х Д : 100, де
		С - сума заборгованості за період,
		2 ОСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,
		Д - кількість днів прострочення.
		- на суму боргу  568048,74грн за період з  22.01.19 по  21.02.19 включно, за правилами, визначеними у рішенні від 23.04.2019 у справі № 906/72/19.
		 
		4.  Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за формулою: С х 3 х Д : 365 : 100, де
		С - сума заборгованості,
		Д - кількість днів прострочення.
		- на суму боргу  у розмірі 568048,74грн за період з  22.01.19 до  моменту виконання рішення від 23.04.19 у справі № 906/72/19 за правилами, визначеними у рішенні від 23.04.2019 у справі № 906/72/19.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повне рішення складено:  03.05.19 
		 
		Суддя                                                                     Соловей Л.А.  
		 
		 
		 
		 
		Віддрукувати: 1- у справу,
		2- позивачу  ( 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Чорновола, 33) (рек. з повід)
		3- представнику позивача адвокату  Жарському Т.В. (АДРЕСА_1) (рек. з повід)
		4- відповідачу (рек. з повід)
		5 - третій особі ТОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Андрія Мельника, 1-А,) (рек. з повід)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...