Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/8768/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 06.05.2019. Зареєстровано: 07.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2019.
Дата набрання законної сили: 31.07.2019
Номер судового провадження: 2-а/405/254/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 405/8768/18
		Провадження №2-а/405/254/18
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12 квітня 2019 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
		головуючого судді Іванової Л.А.
		при секретарі Тюпі Ю.В.
		за участю учасників справи:
		позивача ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 405/8768/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Крутофал Максима Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача інспектора роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Крутофала М.О., в якому просив скасувати постанову серії ВР 3021397 від 29.11.2018 року, винесену інспектором роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Крутофалом М.О., про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, провадження у справі закрити; визнати протиправними дії відповідача щодо вимагання шляхом тиску пред'явлення посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу без обгрунтування доказами підозри у вчиненні правопорушення та щодо пред'явлення поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ситуації, в якій відсутнє оформлення ДТП чи складання протоколу; визнати протиправними дії відповідача щодо занесення його (позивача) персональних даних на папірець, зобов'язати відповідача знищити папірець з його (позивача) персональними даними та надати докази знищення; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з необхідністю юридичної допомоги; визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду справи на місці зупинки автомобіля; стягнути з відповідача на його (позивача) користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., яка виявилася в моральних стражданнях, яких зазнав він (позивача) через протиправні дії відповідача.
		       На обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 29.11.2018 року відповідачем інспектором роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Крутофалом М.О., винесено постанову серії ВР №021397 про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., зі змісту якої (постанови) вбачається, що він (позивач) керував транспортним засобом та нібито не виконав вимогу знаку «Проїзд без зупинки заборонено», не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зазначену постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі з тих підстав, що відповідачем в порушення вимог КУпАП незаконно було розглянуто справу на місці зупинки транспортного засобу, чим суттєво порушено його (позивача) права, передбачені ст.268 КУпАП, крім того, інспектором було проігноровано і вимоги ч.2 ст.33 КУпАП. Вважає, що розгляд справи відповідачем на місці зупинки транспортного засобу унеможливив виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Крім того, зазначив, що відповідач порушив Закон «Про захист персональних даних»щодо зберігання його (позивача) персональних даних на непередбаченому законодавством носії (на папірці), так як дані мали заноситися безпосередньо в постанову, більш того, відповідач шляхом залякування та тиску змусив його (позивача) виконати незаконні вимоги щодо пред'явлення посвідчення водія.
		       Позивач також зазначив, що своїми незаконними діями відповідач завдав йому моральної шкоди, яка виразилася у душевних стражданнях, та заподіяні моральні страждання позивач оцінив в розмірі 10 000 грн.
		Ухвалою суду від 02 січня 2019 рокувідкрито провадження у справі за вказаним вище адміністративним позовомта призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом в судове засідання учасників справи.
		Копія ухвали від 02.01.2019 року отримана відповідачем 18.01.2019 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи УПП в місті Кропивницький, скріпленим печаткою вказаної установи з відміткою про отримання копії зазначеної ухвали, копії позовної заяви та доданих до неї документів, на супровідному листі суду від 17.01.2019 року за вих. № 405/8768/18, який міститься в матеріалах даної справи.
		Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадженнявід відповідача не надходило.
		Крім того, від відповідача інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Крутофал М.О. надійшов відзив на адміністративний позов від 28 січня 2019 року вих.№155/19, зареєстрований в суді 30.01.2019 року за вх. №2258, в якому (відзиві) відповідач по суті адміністративного позову зазначив, що 29.11.2018 року при здійсненні патрулювання екіпажем (відповідачем та його напарником) було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме те, що позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 1103, державний номерний знак НОМЕР_1, на автомобільній дорозі М-12 «Стрий- Тернопіль-Кропивницький», не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 (Проїзд без зупинки заборонено) та при перевірці документів не пред'явив на вимогу поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1 «г» ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
		Також зазначив, що позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги не зробив жодних посилань та не надав жодних доказів як на підставу своїх заперечень щодо відсутності в його діях порушень ПДР з чого можна було б зробити висновок про те, що його (відповідача) дії як інспектора поліції в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності а ч.1 ст.126 КУпАП є незаконними, а постанову про притягнення до адміністративної відповідальності було складено з порушенням норм чинного законодавства України.
		На підставі зазначеного, відповідач просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
		Крім того, до відзиву на адміністративний позов відповідачем додано як доказ по справі матеріали відео-фіксації з місця адміністративного правопорушення від 29.11.2018 року, що здійснювалась на нагрудний відео реєстратор, на носії інформації - DVD-R диску.
		Позивачем ОСОБА_1 в порядку ст.44 КАС України подано письмові пояснення, зареєстровані судом за вх.№8134 від 02 квітня 2019 року, згідно з якими, позивач зазначив, що він ознайомився з відзивом на позов, а також ознайомився з наданою відповідачем інформацією, яка міститься на DVD-R диску, та зазначив, що файли є копіями, так як карту пам'яті нагрудного відео реєстратора відповідач не долучив до матеріалів справи, крім того, файли не засвідчені електронним цифровим підписом. Також зазначив, що відповідач не довів, що він (позивач) керував транспортним засобом ЗАЗ 1103 та скоїв будь-яке правопорушення.Вказав, що згідно зі ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій пред'являє страховий поліс тільки у випадках, передбачених законодавством. Стаття 32 Закону України «Про національну поліцію» надає поліцейському право перевіряти поліс, однак порядок і межі повноважень визначені ч.21.2 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за яким контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод., тим самим, відповідальність, передбачена ст.126 КУпАП настає тільки якщо водій не пред'явив поліс при складанні протоколів та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Також зазначив, що поліцейські на підставі ст.40 Закону України «Про національну поліцію» можуть використовувати тільки автоматичну відеотехніку, в той час, як наявні у поліції нагрудні камери (нагрудні відеореєстратори) працюють не в автоматичному режимі, що підтверджено листом №7зі/41/34/01-2019 від 01.04.2019 року, в якому зазначено, що нагрудні камери (нагрудні відеореєстратори) працюють в ручному режимі.
		Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постановисерії ВР 3021397 від 29.11.2018 року, яка винесена відповідачем - інспектором роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Крутофалом М.О., про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. підтримав, просив позов задовольнити. Додатково зазначив на обґрунтування позовних вимог, що розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу, яким він керував, є порушенням його прав, передбачених ст.268 КУпАП, в т.ч. право на отримання при розгляді справи послуг адвоката та правової допомоги, крім того, причина зупинки транспортного засобу відповідачем була вигадана, так як Правил дорожнього руху він (позивач) не порушував, у зв'язку з чим, незаконними були вимоги відповідача щодо надання посвідчення водія, а так само поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, який (поліс) був у нього при собі, однак він (поліс) надається лише у разі оформлення протоколів та матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
		Відповідач інспектор роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Крутофал М.О. в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, причини не явки суду не відомі.
		Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, та відповіді на відзив, враховуючи заперечення проти позову відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, дослідивши докази по справі в їх сукупності, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом в судове засідання учасників справи, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог та їх п задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
		Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.11.2018 року інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП лейтенантом поліції Крутофал М.О. винесено постанову серії ВР №021397 від 29.11.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», п.п.8.4 б, п.2.4 а Правил дорожнього руху та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
		Вказана постанова мотивована тим, що 29.11.2018 року о 10 год. 59 хв. на автодорозі М-Т2 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький», керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110 301, державний номерний знак НОМЕР_2, водій ОСОБА_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та при перевірці документів не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		Позивачем оскаржується правомірність винесеного суб'єктом владних повноважень - інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП лейтенантом поліції рішення у формі постанови серії ВР №021397 від 29.11.2018 року, а також правомірність дій відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
		Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію»,Правил дорожнього руху.
		Відповідно до п.п. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 
		Відповідно до п.п. «а» п. 2.4 Правил дорожнього рухуна вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, крім іншого, пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
		Разом з тим, відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний, зокрема, мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
		Відповідно до п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
		Сукупний аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що право (повноваження) вимагати від водія, який керує транспортним засобом пред'явлення для перевірки поліса (сертифіката, договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів мають посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції лише у випадках, передбачених законодавством, а саме при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
		Так само й обов'язок водія, який керує транспортним засобом пред'явити на вимогу посадової особи відповідного підрозділу Національної поліції для перевірки поліс (сертифікат, договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виникає лише у випадках складання відносно даного водія протоколу щодо порушення правил дорожнього руху чи при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, яка сталася за участю даного водія.
		Також, відповідно до положень п.п. «б» п. 8.4 Правил дорожнього руху дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, знаки пріоритету, які встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
		Відповідно до п.п. 2.2 розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху знак пріоритету «Проїзд без зупинки заборонено» забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
		Зміст постанови серії ВР №021397 від 29.11.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, свідчить про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідачем було інкриміновано ОСОБА_1, крім непред'явленняпри перевірці документів - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вчинення адміністративного правопорушення, яке виразилося в порушені вимог знаку пріоритету «Проїзд без зупинки заборонено», а саме не здійснення водієм, який керує транспортним засобом, зупинки перед вказаним дорожнім знаком.
		При цьому, оцінюючи надані відповідачем в якості доказу відео-файли, які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск, позначеному написом «Ю / ОСОБА_1», у вигляді файлів «20181129191331000246», «20181129191357000250», «20181129191445000255», «20181129191527000256», «20181129191619000259», «20181129191706000261», «20181129191755000264», судом відзначається, що зазначені файли містять записи з нагрудних відео-реєстраторів працівників поліції та на них зафіксовано саме процедурупровадження у справі про адміністративне правопорушення, однак самої фіксації порушення позивачем вимог дорожнього знаку - знаку пріоритету 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», зазначені відео-файли не містять.
		Крім того, при встановленні правомірності винесеного суб'єктом владних повноважень - інспектора роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Крутофала М.О., рішення у формі постанови серії ВР №021397 від 29.11.2018 року, шляхом надання судом оцінки діям суб'єкта владних повноважень щодо дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом відзначається наступне.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
		При цьому, на стадії розглядууповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, права на користування юридичною допомогою, - є законодавчою гарантією об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення. Водночас, реалізація вищевказаного положення можлива лише у разі забезпечення реальної можливості користування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, правовою допомогою при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
		На підставі відео запису (відео файлу «20181129191619000259»), наданого відповідачем в якості доказу по справі, судом встановлено, що під час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення позивачем було заявлено клопотання про надання можливості користуватися юридичною допомогою те перенесення у зв'язку з цим розгляду справи про адміністративне правопорушення, (часове позначення відео запису - 11 год. 17 хв. 55 сек., 11 год. 19 хв. 40 сек.), яке було розглянуто відповідачем, як посадовою особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, та прийняте рішення про відмову у задоволенні заявленого клопотання - (часове позначення відео запису - 11 год. 19 хв. 43 сек.) з зазначенням відповідачем «…що можете користуватися послугами адвоката, юриста по телефону, в Інтернеті».
		Таким чином, суд констатує, що пропозиція відповідача, озвучена позивачу щодо можливості скористатися юридичною допомогою адвоката та повідомлення відповідачем через 2 хвилини про те, що справа розглядається ним без участі адвоката, не є належним забезпеченням можливості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності скористатися правовою допомогою, що є істотним порушенням зі сторони відповідача права позивача на захист, на підставі чого суд приходить до висновку про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, проведеної з порушенням права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на користування юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права при розгляді справи. 
		Щодо твердження позивача про порушення відповідачем вимог ст. 276 КУпАП (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25.05.2015 року № 5-рп/2015) щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом відзначається наступне.
		Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 121 - 126 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
		Згідно з офіційним тлумаченням положенню частини першої статті 276 КУпАП, наданим Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
		Враховуючи зміст ч. 1, ч. 2 ст. 276 КУпАП та Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015, судом відзначається, що розгляд відповідачем справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП за місцем зупинки транспортного засобу, - є правомірним.
		Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
		Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		На підставі вищевикладеного, з досліджених під час судового розгляду справи доказів, судом встановлено порушення відповідачемінспектором роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенантом поліції Крутофалом М.О. при розгляді справи про адміністративне правопорушення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на користування юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права при розгляді справи, крім того, судом також встановлено відсутність підстав, передбачених п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для висунення вимоги посадовою особою Національної поліції ОСОБА_1 щодо пред'явлення для перевірки поліса (сертифіката, договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, враховуючи відсутність події складання протоколу щодо порушень правил дорожнього руху чи оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод в ході яких висунення відповідачем вимоги про пред'явлення позивачем зазначеного документа було б правомірним, та, поряд з цим, відповідачем не надано суду жодних належних доказів на підтвердження наявності обставин, зазначених у наведеній вище нормі закону, які б підтвердили правомірність такої вимоги.
		Поряд з цим, судом відзначається, що на порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України відповідачем не доведено правомірність винесеного ним рішення у формі постанови відносно позивача, і, зокрема, з яких саме міркувань виходив відповідач інспектор роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенант поліції Крутофал М.О., визнаючи позивача ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та у порушенні ним (позивачем) вимог п.п.8.4 «б» та п.2.4 «а» Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим та за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про безпідставність винесеної відповідачем відносно нього постанови і накладення адміністративного стягнення за відсутності в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, на підставі чого адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню, рішення суб'єкта владних повноважень -інспектора роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Крутофал М.О.,  у формі постанови серії ВР №021397 від 29.11.2018 року, як таке, що прийняте відповідачем з порушенням вимог ст.ст. 268, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення слід скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, - закрити. 
		Крім того, позивачем ОСОБА_1 пред'явлено також вимогу по відповідача інспектора роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Крутофал М.О. про стягнення з відповідача на його (позивача) користь моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., яка (моральна шкода) виявляється в душевних стражданнях, яких він зазнав через протиправні дії відповідача, яка задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
		Положеннями статті 56 Конституції України, гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
		Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;3) в інших випадках, встановлених законом.
		Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		При цьому, судом відзначається, що в обґрунтування позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди позивач ОСОБА_1 не зазначив жодних обставин та не навів жодних фактів заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог про відшкодування відповідачем моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., оскільки позивачем не було доведено наявність такої шкоди - душевних страждань, які позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача щодо ньогота причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача моральної шкоди, крім того, відсутні докази факту заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.
		       Окрім того, позивачем пред'явлено також вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо занесення його (позивача) персональних даних на папірець та зобов'язанням відповідача знищити папірець з персональними даними позивача та надати докази знищення, які задоволенню не підлягають у зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю та невідповідністю визначеним ч.1 ст.5 КАС України способам судового захисту.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 254, 256, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 10 жовтня 2001 року, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Крутофал Максима Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити частково.
		Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №021397 від 29.11.2018 року, винесену інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенантом поліції Крутофал Максимом Олеговичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
		Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України, - закрити.
		В іншій частині позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 295 КАС України.
		Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд через Ленінський районний суд м. Кіровограда. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Ленінського 
		районного суду 
		м. Кіровограда                                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...