Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 138/951/13-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2019. Зареєстровано: 08.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2019.
Дата набрання законної сили: 07.05.2019
Номер судового провадження: К/9901/3718/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		07 травня 2019 року 
		Київ
		справа №138/951/13-а
		адміністративне провадження №К/9901/3718/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
		суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,
		розглянувши у судовому засіданні без виклику сторін адміністративну справу № 138/951/13-a за позовом ОСОБА_2 до Могилів-Подільської міської ради про стягнення невиплаченої грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області (прийняту у складі головуючого судді - Лисенко Т.Ю.) від 20 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Гонтарука В. М., суддів: Білої Л.М., Граб Л.С.) від 06 вересня 2016 року, -
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Позивач в травні 2016 року звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Могилів-Подільської міської ради про стягнення невиплаченої грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.05.2016 року позивач просить:
		1.1. Стягнути на його користь з відповідача матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2010-2011 роки в сумі 13416,56 грн. з урахуванням індексу зростання цін на день фактичної виплати.
		1.2. Стягнути на його користь з відповідача компенсацію за невикористану відпустку за 21 день в сумі 3478,86 грн., витрати на правову допомогу в сумі 5807,40 гривень. 
		1.3. Зобов'язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки заробітної плати з 07.05.2011 року по день фактичного розрахунку відповідно до нарахування, проведеного на день виплати.
		2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з 14.04.2006 року по 17.04.2011 року працював на посаді Могилів-Подільського міського голови. Згідно розпорядження № 148-к від 03.11.2010 року позивачу надано щорічну відпустку в розмірі 102 календарні дні за період роботи з 14.04.2007 року по 04.11.2010 року та додаткову відпустку в розмірі 60 календарних днів за 2007, 2008, 2009 та 2010 роки. Відповідач на підставі  ст. 21 ЗУ «Про місцеве самоврядування»  та положень пп. 3 п. 2  Постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268  зобов'язаний був надати позивачу допомогу на оздоровлення у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати без його заяви про виплату такої допомоги та прийняття відповідного рішення Могилів-Подільською міською радою у 2010 та 2011 роках, оскільки таке рішення вказаним органом було прийнято 14.04.2006 року за № 2 і воно мало довготривалий характер, тобто діяло протягом всього строку його повноважень на посаді Могилів-Подільського міського голови. 
		Згідно наданого позивачем розрахунку його середньомісячна заробітна плата станом на листопад 2010 року становила 6708,28 грн. Проте матеріальна допомога на оздоровлення за 2010 рік в сумі 6708,28 грн. позивачу не виплачена. Крім того, згідно  ст. 83 КЗпП України  період щорічної відпустки включається до стажу, який дає право на відпустку. З урахуванням даної норми позивач мав право на відпустку за період з 04.11.2010 року по 07.05.2011 року строком 23 календарні дні. Однак така відпустка йому відповідачем не надана, а також не виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення за 2011 рік в сумі 6708,28 грн. 17.04.2011 року позивач звільнений з посади Могилів-Подільського міського голови і відповідно до ст. 116 КЗпП України позивачу повинні були виплатити всі суми, що належать йому від відповідача. Однак дані розрахунки з позивачем не проведені. 
		Також позивачу не виплачено компенсацію за невикористану відпустку за період з 04.11.2010 по 07.05.2011 в сумі 5966,20 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в  статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. На неодноразові письмові звернення позивача провести з ним усі належні йому розрахунки відповідач відповідає відмовою.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3. Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково, постановлено:
		3.1. Стягнути з Могилів-Подільської міської ради Вінницької області (пл. Шевченка, 6/16, м. Могилів-Подільський Вінницької області) на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 3478,86 грн. (три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 86 коп. шляхом списання коштів з рахунків виконавчого комітету Могилів-Подільської ради.
		3.2. Стягнути з Могилів-Подільської міської ради Вінницької області (пл. Шевченка, 6/16, м. Могилів-Подільський Вінницької області) на користь позивача середній заробіток в розмірі 14976 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 48 коп. шляхом списання коштів з рахунків виконавчого комітету Могилів-Подільської ради.
		3.3. В іншій частині позову - відмовити.
		3.4. Стягнути з Могилів-Подільської міської ради Вінницької області (пл. Шевченка, 6/16, м. Могилів-Подільський Вінницької області) на користь позивача судові витрати у виді витрат на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. шляхом списання коштів з рахунків виконавчого комітету Могилів-Подільської ради.
		3.5. Стягнути з Могилів-Подільської міської ради Вінницької області (пл. Шевченка, 6/16, м. Могилів-Подільський Вінницької області) на користь державного бюджету м. Могилів-Подільського судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. (банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку 31218206700009, код ЄДРПОУ 38031302, одержувач коштів УДКСУ у Могилів-Подільському районі та м. Могилеві-Подільському (м. Могилів-Подільський) 22030001; призначення платежу "Судовий збір, код ЄДРПОУ Могилів-Подільського міськрайонного суду 26423235, Пункт 1.2.) шляхом списання коштів з рахунків виконавчого комітету Могилів-Подільської ради.
		4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутні підстави для задоволення вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної допомоги на оздоровлення за 2010-2011 роки в розмірі 13416,56 грн. з урахуванням індексу зростання цін на день фактичної виплати.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		5. 06 вересня 2016 року Вінницький апеляційний адміністративний суд вирішив:
		5.1. Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20 травня 2016 року - без змін.
		6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
		7. 26 вересня 2016 року ОСОБА_2 (касатор) подав касаційну скаргу.
		8. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить:
		8.1. Скасувати постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 138/951/13-a, відправити справу на новий розгляд.
		9. У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю ОСОБА_2 
		РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
		Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2018 року касаційну скаргу прийнято до провадження.
		II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
		11.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відповідно до рішення першої сесії 5 скликання Могилів-Подільської міської ради Вінницької області № 1 від 14.04.2006 року працював на посаді Могилів-Подільського міського голови.
		13. Згідно розпорядження міського голови Могилів-Подільської міської ради Вінницької області ОСОБА_2 № 148-к від 03.11.2010 року позивачу надано щорічну відпустку за період роботи з 14.04.2007 року по 04.11.2010 року строком 102 календарні дні та додаткову відпустку за 2007, 2008, 2009, 2010 роки строком 60 календарних днів, на період з 04.11.2010 по 17.04.2011.
		14. Згідно рішення Могилів-Подільської міської ради № 2 від 14.04.2006 року ОСОБА_2 присвоєно 6 ранг посадової особи місцевого самоврядування з наданням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати та визначено конкретний розмір матеріальної допомоги на оздоровлення протягом всього часу його перебування на посаді міського голови.
		15. Для надання ОСОБА_2 матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати, у кожному році мало прийматися рішення Могилів-Подільської міської ради у межах затверджених видатків.
		Однак, відповідачем не було виплачено позивачу за 2010 та 2011 роки матеріальної допомоги на оздоровлення, а також не виплачено компенсацію за невикористану відпустку та середнього заробітку.
		10.03.2016 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про виплату йому належних коштів.
		16. Судом першої інстанції встановлено, що на час звернення до суду відповідачем не було проведено розрахунок з позивачем, у зв'язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
		IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		17. Конституція України від 28 червня 1996 року
		17.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		18. Закон України «Про місцеве самоврядування» від  21.05.1997  року №  280/97-ВР
		18.1. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону міський голова належить до системи місцевого самоврядування.
		19. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»  від  07.06.2001  №  2493-III
		19.1. Частина 3  ст. 7 Закону встановлює, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
		19.2. Згідно ст. 21 Закону посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.
		20. Постанова КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»  від 09.03.2006 року № 268
		20.1. Відповідно до пп. 3 п. 2 Постанови керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці надано право надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).
		20.2. Відповідно до пп. 2 п. 6 Постанови преміювання сільських, селищних і міських голів, голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією  постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.
		20.3. Пунктом 8 Постанови видатки, пов'язані з набранням чинності цією  постановою, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання відповідних органів.
		V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		21. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з таких міркувань.
		22. Надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених Постановою КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 року № 268 лише у межах затверджених видатків на оплату праці і лише за умови прийняття відповідною радою рішення про зазначені виплати.
		23. З матеріалів справи встановлено, що в 2006, 2008 та 2009 роках Могилів-Подільською міською радою приймались рішення про виплату міському голові ОСОБА_2 матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати.
		24. Однак, колегія суддів апеляційної інстанції правильно звернула увагу, що в 2010 - 2011 роках рішення про надання позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення Могилів - Подільською міською радою не приймались.
		25. В зв'язку з вищенаведеним Суд погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій, що відсутні підстави для задоволення вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної допомоги на оздоровлення за 2010-2011 роки в розмірі 13416,56 грн. з урахуванням індексу зростання цін на день фактичної виплати.
		26. Щодо вимоги позивача про відвід судді Лисенко Т.Ю., яка викладена в мотивувальній частині апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
		Підстави для відводу визначені частиною 1  статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:
		1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
		2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
		3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
		4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;
		5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою  статті 15-1 цього Кодексу.
		Підстави для відводу, що наведені у частині 1 цієї статті, є вичерпними.
		При цьому, керуючись нормами  КАС України, відвід повинен бути вмотивований з обґрунтуванням підстав для відводу.
		Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
		Суд зазначає, що позивачем жодного належного та допустимого доказу в розумінні ст. 70 КАС України не надано до суду щодо в неупередженості судді Лисенко Т.Ю. в результаті розгляду вказаної справи.
		Таким чином, зважаючи на викладені обставини, Суд приходить до висновку про те, що вимога позивача про відвід судді заявлена безпідставно та є необґрунтованою, а тому касаційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
		VI. ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК ВЕРХОВНОГО СУДУ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ
		27. На підставі викладеного, Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшли до обґрунтованих висновків про часткове задоволення позовних вимог, а доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій.
		28. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		29. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		30. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		31. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
		2. Постанову Могилів-Подільського міськрйонного суду Вінницької області від 20 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року - залишити без змін.
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		Суддя-доповідач В.М.          Бевзенко
		Судді                                                                                                     В.М. Шарапа
		                                                                                                    Н.А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...