Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № П/9901/236/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо виборчого процесу та референдуму, зокрема щодо; виборів Президента України, з них; оскарження результатів виборів.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2019. Зареєстровано: 08.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2019.
Дата набрання законної сили: 07.05.2019
Номер судового провадження: П/9901/236/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		07 травня 2019 року 
		Київ
		справа №П/9901/236/19
		адміністративне провадження №П/9901/236/19
		 
		Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії про визнання незаконними виборів Президента України 31 березня 2019 року та нікчемними їх результатів,
		в с т а н о в и в:
		06 травня 2019 року ОСОБА_3 (далі також ОСОБА_3, позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про долучення до первинного адміністративного позову (справа №П/9901/234/19), поданого 03 травня 2019 року, адміністративного позову з усунутими недоліками. 
		Оскільки ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2019 року у справі №П/9901/234/19 позовну заяву ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії про визнання незаконними виборів Президента України 31 березня 2019 року та нікчемними їх результатів повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами, поданий 06 травня 2019 року адміністративний позов зареєстровано як новий.
		Зі змісту цього адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, як суду першої інстанції, з позовом до Центральної виборчої комісії (далі також ЦВК), в якому просив:
		- визнати незаконними вибори Президента України 31 березня 2019 року та 21 квітня 2019 року та нікчемними їх офіційні результати у Протоколі від 30 квітня 2019 року Центральної виборчої комісії за підсумками повторного голосування 21 квітня 2019 року як незаконно призначених; 
		- окремою ухвалою офіційно повідомити Генерального прокурора України та Генерального прокурора Бюро Європейської прокуратури Європейського Союзу про закінчений злочин службових осіб ЦВК.
		За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності (пункт 4); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (пункт 6).
		З'ясовуючи питання про дотримання позивачем правил підсудності, а також враховуючи, що першочерговим і ключовим питанням для розв'язання цього спору в судовому порядку є визначення порядку розгляду справи за особливостями, встановленими КАС України для розгляду виборчих спорів, чи в загальному порядку, Верховний Суд приходить до такого висновку.
		Відповідно до частини третьої статті 27 КАС України, норми якої регулюють випадки виключної підсудності, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
		За приписами частини другої статті 22 КАС України апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності Центральної виборчої комісії (окрім визначених частиною четвертою цієї статті), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб.
		Частиною четвертою статті 22 КАС України передбачено виключний перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, до яких віднесено лише справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів <…>.
		Аналогічні приписи містяться і в частині третій статті 273 КАС України, якою передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.
		Аналіз зазначених процесуальних норм дає підстави зробити висновок про те, що до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції відносяться лише справи про оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів або всеукраїнського референдуму.
		Відтак, для визначення підсудності цієї справи необхідно встановити, що позивач звернувся лише з позовною вимогою щодо оскарження рішення про встановлення результатів виборів.
		Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 оскаржує результати голосування виборів Президента України, яке відбулося 31 березня 2019 року. Також з позову видно, що він просить визнати незаконними та нікчемними офіційні результати цих виборів за підсумками повторного голосування, яке відбулося 21 квітня 2019 року, та зафіксовані ЦВК у Протоколі від 30 квітня 2019 року.
		Таким чином, позивач звернувся до суду з двома вимогами, а саме: оскаржує результати голосування виборів Президента України, яке відбулося 31 березня 2019 року, (одна позовна вимога) та просить визнати незаконними та нікчемними офіційні результати цих виборів за підсумками повторного голосування, яке відбулося 21 квітня 2019 року, та зафіксовані ЦВК у Протоколі від 30 квітня 2019 року (друга позовна вимога). 
		Однак, позовна вимога щодо оскарження результатів голосування виборів Президента України, яке відбулося 31 березня 2019 року, не є встановленням результату цих виборів, а тому ця вимога не відноситься до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції. 
		Розуміння категорії "результати виборів Президента України" розкривається в положеннях Закону України від 5 березня 1999 року №474-ХІV "Про вибори Президента України" (далі - Закон).
		Зі змісту статті 86 Закону, яка передбачає офіційне оголошення результатів виборів, слідує, що Центральна виборча комісія на своєму засіданні оприлюднює результати виборів Президента України <…> із зазначенням прізвища, імені, по батькові обраного Президента України, його року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування (частини перша та друга зазначеної статті). 
		Отже, коли за підсумками голосування прізвище, ім'я, по батькові обраного Президента України оголосити неможливо (обраний кандидат не визначений), це означає, що результатів виборів не досягнуто.    Звідси випливає висновок, що у разі, коли за підсумками голосування виборців у день виборів кандидат, обраний на пост Президента України, не встановлений, то відповідні дії чи рішення Центральної виборчої комісії не стосувалися встановлення результатів виборів.
		Таке розуміння поняття "результати виборів Президента України" також випливає з частини сьомої статті 11 Закону, яка стверджує: "Виборчий процес завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів виборів Президента України або офіційною публікацією подання Центральної виборчої комісії до Верховної Ради України щодо призначення повторних виборів Президента України". Таким чином, оголошення Центральною виборчою комісією результатів голосування у день виборів Президента України з призначення повторного голосування (а не повторних виборів) не має наслідком закінчення виборчого процесу, а отже, не може вважатися результатами виборів Президента України. 
		Тлумачення змісту поняття "результати виборів" надав Конституційний Суд України стосовно виборів народних депутатів України. У резолютивній частині рішення № 3-рп/98 від 25 березня 1998 року Суд вказав, що "результатами виборів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі є кількість мандатів, отриманих кандидатами у народні депутати України, включеними до списків від політичних партій, виборчих блоків партій". Згодом Конституційний Суд уточнив цю позицію, віднісши до результатів виборів також "встановлення переліку кандидатів у народні депутати України, які обрані народними депутатами України" (абзац дев'ятий пункту 2.4 мотивувальної частини рішення № 3-рп/2017 від 21 грудня 2017 року). Таким чином, Конституційний Суд України однозначно пов'язує встановлення результатів виборів з визначенням осіб, які отримали представницький мандат. 
		Викладене вище дозволяє дійти висновку, що встановлення Центральною виборчою комісією результатів (підсумків) голосування виборців у день виборів Президента України у разі призначення повторного голосування не є встановленням результатів виборів Президента України.
		Таким чином, справи про оскарження дій та рішень Центральної виборчої комісії при встановленні результатів голосування виборців у день виборів Президента України, наслідком яких є призначення повторного голосування, належать до категорії справ, інстанційна підсудність яких визначена частиною другою (а не частиною четвертою) статті 22 КАС України: такі справи повинні розглядатися у першій інстанції Шостим апеляційним адміністративним судом.
		З огляду на вищевказані положення процесуального закону, Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду підсудні лише справи щодо встановлення ЦВК результатів виборів як кінцевого факту.
		При цьому, рішення, дії або бездіяльність ЦВК, які стосуються процедури встановлення результатів виборів, підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції.
		Враховуючи норми статей 22, 273 КАС України, до юрисдикції Верховного Суду віднесено розгляд позовних вимог лише в частині щодо оскарження офіційних результатів виборів Президента України за підсумками повторного голосування 21       квітня 2019 року.
		Розгляд іншої вимоги заявленої до ЦВК віднесено до юрисдикції апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції.
		Отже, позивачем у його позовній заяві об'єднано позовні вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.  
		Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
		Згідно з частиною п'ятою статті 172 КАС України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
		З огляду на це, позовна заява підлягає поверненню позивачеві з усіма доданими      до неї документами. 
		Керуючись статтями 169, 171-172, 243, 248, 256, 273, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		у х в а л и в:
		Позовну заяву ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії про визнання незаконними виборів Президента України 31 березня 2019 року та нікчемними їх результатів повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
		Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду у дводенний строк з дня її постановлення.
		Суддя                                                                                                    Т. Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...