Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/11487/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2019.
Дата набрання законної сили: 03.04.2019
Номер судового провадження: 14-642цс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 квітня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 759/11487/16-ц 
		Провадження № 14-642цс18
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ситнік О.М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_3,
		відповідач - Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Пролісок» (далі - Кооператив «Пролісок», Кооператив),
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Кооперативу «Пролісок» 
		 
		на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року у складі судді Семанівої Ю. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року у складі колегії суддів Вербової І. М., Шахової О. В., Поливач Л. Д. 
		 
		у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Кооперативу «Пролісок» про визнання рішення недійсним, та
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним рішення членів правління Кооперативу «Пролісок» та членів ревізійної комісії, оформлене протоколом від 21 червня 2016 року.
		 
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 27 травня 2015 року його обрано до складу членів правління Кооперативу. Також його призначено відповідальним за проведення ревізії документів, які залишилися в Кооперативі після звільнення з посади голови правління Кооперативу, під час проведення якої він установив невідповідність відомостей щодо членів Кооперативу з матеріалами особових справ, виявив низку порушень, у тому числі у діяльності голови правління Кооперативу ОСОБА_4, з яким у нього виник у зв'язку з цим конфлікт. 
		 
		Зранку у день проведення засідання - 21 червня 2016 року позивачу зателефонував ОСОБА_4 і повідомив, що через 10 хв. буде проводитися засідання членів правління Кооперативу. Позивач попросив ОСОБА_4 перенести це засідання, оскільки не міг у такий короткий строк прибути на нього, крім того, його раніше не попереджали про це засідання і він не був готовий до нього, проте у відповідь отримав погрози, що буцімто він займається не своїми справами і йому не місце в Кооперативі. 
		 
		Наступного дня позивач відвідав Кооператив, де ОСОБА_4 повідомив його про рішення членів правління Кооперативу та членів ревізійної комісії, оформлене протоколом від 21 червня 2016 року, яким його відсторонено від виконання обов'язків члена правління Кооперативу. 
		 
		Позивач вважає вказане рішення незаконним, оскільки відповідно до пунктів 27, 28.2, 35 статуту Кооперативу «Пролісок», а також статей 15, 16 Закону України від 10 липня 2003 року № 1087-IV «Про кооперацію» (далі - Закон № 1087-IV) правління Кооперативу обирається для керівництва поточними справами виключно вищим органом правління - загальними зборами членів Кооперативу на строк 3 роки.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним рішення членів правління Кооперативу «Пролісок» та членів ревізійної комісії, оформлене протоколом від 21 червня 2016 року.
		 
		Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції керувався тим, що при проведенні загальних зборів членів Кооперативу не дотримано процедури скликання загальних зборів, не забезпечено особистої присутності на зборах більшості від загальної кількості членів Кооперативу, а тому оскаржуване рішення є недійсним.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року апеляційну скаргу Кооперативу «Пролісок» відхилено, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року залишено без змін.
		 
		Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішеного спору. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, вказавши, що відповідач порушив процедуру відсторонення позивача як законно-обраного члена правління, оскільки такі повноваження належать до компетенції загальних зборів Кооперативу.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У березні 2017 року Кооператив «Пролісок» подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій, провадження у справі закрити з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди порушили норми процесуального права, зокрема пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України щодо необхідності закриття провадження у справі. Крім того, суди порушили норми матеріального права, а саме статті 15, 16 Цивільного кодексу України стосовно обраного позивачем способу захисту своїх прав, оскільки оскарження такий дій не підлягає захисту у судовому порядку, не віднесено до юрисдикції загальних судів, а є виключно внутрішньою компетенцією Кооперативу. 
		 
		Позиція інших учасників справи
		 
		У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просив касаційну скаргу Кооперативу «Пролісок» залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Від голови правління Кооперативу «Пролісок» ОСОБА_4 надійшли копії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 759/2178/17 за позовом ОСОБА_5 до Кооперативу «Пролісок», третя особа - відділ реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Святошинського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання рішення загальних зборів недійсними.
		 
		У листі голова правління Кооперативу «Пролісок» ОСОБА_4 зазначає, що Кооператив не визнає ОСОБА_5 головою правління Кооперативу «Пролісок», а ОСОБА_3 - членом правління цього Кооперативу.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 17 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким ЦПК України викладено в новій редакції.
		 
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		У лютому 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2018 року справу передано на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
		 
		Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 14 січня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
		 
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву, ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
		 
		Суди установили, що 27 травня 2015 року на загальних зборах членів Кооперативу ОСОБА_3 обраний до складу членів правління Кооперативу.
		 
		Згідно з довідкою Кооперативу від 28 квітня 2016 року мати позивача - ОСОБА_6 була власником гаража НОМЕР_1, який перенумеровано у НОМЕР_2 відповідно до рішення Київського міськвиконкому від 20 травня 1995 року № 138.
		 
		У матеріалах справи на а. с. 5, 6 знаходиться копія протоколу Кооперативу «Пролісок» від 21 червня 2016 року, згідно з яким всі присутні члени правління та ревізійної комісії одноголосно вирішили відсторонити ОСОБА_3 від виконання громадського навантаження бути членом правління Кооперативу за непристойну поведінку.
		 
		У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		 
		Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. 
		 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		 
		Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
		 
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. 
		 
		При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		 
		Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
		 
		Під цивільною юрисдикцією розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до положень статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання позову до суду та розгляду справи в судах), які кореспондуються з приписами статті 19 цього Кодексу (у чинній редакції), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
		 
		За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК України у реакції, чинній на час подання позову до суду).
		 
		У поданому до суду позові ОСОБА_3, посилаючись на статті 3, 15, 27, 79, 88, 109, 118, 209 ЦПК України, просив визнати недійсним рішення членів правління Кооперативу «Пролісок» та членів ревізійної комісії, оформлене протоколом від 21 червня 2016 року, яким його відсторонено від виконання обов'язків члена правління Кооперативу.
		 
		Спірні правовідносини регулюються Законом 1087-IV, який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні (преамбула цього Закону).
		 
		Згідно зі статтею 1 Закону № 1087-IV кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів. 
		 
		Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 2 Закону № 1087-IV).
		 
		Підвідомчість господарських справ установлена статтею 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій), згідно з пунктами 1, 4 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах-між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув; між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
		 
		Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (частина перша статті 20 ГПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року).
		 
		Аналізуючи норми права, можна зробити висновок, що на час звернення з позовом до суду у ГПК України були чітко передбачені категорії корпоративних спорів, які мали розглядатися за правилами господарського судочинства. До таких віднесено і справи за спорами учасників щодо участі в органах управління юридичної особи.
		 
		Із урахуванням наведених норм матеріального і процесуального права, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими.
		 
		Суди першої й апеляційної інстанції розглянули справу у порядку цивільного судочинства помилково і неправильно визначили юрисдикційність спору, який виник між сторонами у справі.
		 
		У частинах першій, другій статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 і 257 цього Кодексу.
		 
		Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19?22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення.
		 
		Відповідно до пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року та ухвала Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
		 
		Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Якщо інше не передбачено законом, у разі закриття провадження у справі судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).
		 
		Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»). Такого клопотання матеріали справи не містять.
		 
		Керуючись статтями 255, 259, 268, 402, 409, 414-419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргу Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Пролісок» задовольнити. 
		 
		Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року скасувати.
		 
		Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Пролісок» про визнання рішення недійсним - закрити.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач О.М. Ситнік
		Судді:                                    Н. О. Антонюк  Н. П. Лященко
		С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко
		В. В. Британчук Л. І. Рогач
		В. І. Данішевська І. В. Саприкіна
		О. С. Золотніков О. С. Ткачук
		О. Р. Кібенко  В.Ю. Уркевич
		В. С. Князєв О.Г. Яновська
		                                             Л.М. Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...