Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 310/8703/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2019.
Дата набрання законної сили: 27.03.2019
Номер судового провадження: 14-98цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		27 березня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 310/8703/17
		Провадження № 14-98 цс 19
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача - ГудимиД.А.,
		суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула справу за заявою ОСОБА_3 (далі також - заявник), заінтересована особа - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради (далі - заінтересована особа), про встановлення факту, що має юридичне значення,
		за касаційною скаргою заявника на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року, постановлену суддею Білоусовою О. М., та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 3 квітня 2018 року, прийняту колегією суддів у складі ДашковськоїА.В., КримськоїО.М., ПодліяновоїГ.С.
		Учасники справи:
		-                   заявник: ОСОБА_3,
		-                   заінтересована особа: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.     12 грудня 2017 року заявник звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт того, що він у період з 8 травня до 15 травня 1986 року включно залучався до складу невоєнізованих формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - Чорнобильська АЕС).
		2.     Заяву мотивував так :
		2.1.       З 1973 року працював у Бердянській міській лікарні Запорізькій області лікарем швидкої допомоги;
		2.2.       6 травня 1986 року у складі бригади швидкої медичної допомоги відкомандирований у Чорнобильський район Київської області для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС строком на 8 днів (з 8 до 15 травня 1986 року включно);
		2.3.       Набув статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, а через зумовлені ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС захворювання отримав ІІІ групу інвалідності;
		2.4.       Відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» заявник вважає, що має отримати статус інваліда війни;
		2.5.       Заявник звертався з відповідною заявою до заінтересованої особи, проте вона відмовила у задоволенні цієї заяви через відсутність належних доказів підтвердження залучення заявника до складу невоєнізованих формувань цивільної оборони.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3.            14 грудня 2017 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі та роз'яснив заявнику його право на звернення до суду за правилами адміністративного судочинства.
		4.            Місцевий суд вважав, що згідно з роз'ясненнями Верховного Суду України суди не можуть розглядати заяви про встановлення фактів належності заявників до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни тощо. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду (пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року). Тому, на думку суду першої інстанції, захист прав у разі їх порушення заявник має здійснювати за правилами адміністративного судочинства шляхом оскарження дій чи бездіяльності відповідного органу.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		5.            3 квітня 2018 року Апеляційний суд Запорізької області прийняв постанову, якою ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
		6.            Мотивував тим, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин і дійшов обґрунтованого висновку про неможливість розгляду заявленої вимоги в окремому провадженні. Апеляційний суд також мотивував свої висновки висновком Верховного Суду України, викладеним в узагальненні «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 1 січня 2012 року, відповідно до якої суди не можуть розглядати заяви про встановлення факту безпосередньої участі протягом певного періоду на будь-яких роботах, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7.            25 квітня 2018 року заявник подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 3 квітня 2018 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржиться на порушення судами норм процесуального права.
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		8.            30 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		9.            Ухвалу мотивував тим, що заявник оскаржує ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 3 квітня 2018 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		10.         Заявник вважає, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі, дійшов помилкового висновку, що заяву не можна розглядати за правилами окремого провадження.
		11.         У заявника відсутній спір із заінтересованою особою, щоби звертатися з адміністративним позовом, а чинне законодавство не передбачає позасудового порядку встановлення необхідного для заявника юридичного факту.Спір про право виникне тоді, коли відповідний орган (зокрема, заінтересована особа) відмовить у наданні певного соціального статусу за наявності судового рішення, яким буде встановлений необхідний для набуття такого статусу юридичний факт.
		12.         Той юридичний факт, який заявник просить встановити, відсутній у наведеному в узагальненні Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 1 січня 2012 року переліку фактів, які не може встановити суд.
		Позиція інших учасників справи
		13.         Заінтересована особа відзив на касаційну скаргу не надала.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		14.         Порядок розгляду в окремому провадженні справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначений главами 1 та 6 розділу IV ЦПК України у редакції, чинній на час звернення заявника до суду. Аналогічні приписи передбачені у главах 1 і 6 розділу IV ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
		15.         Відповідно до частини першої статті 234 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення заявника до суду, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		16.         Згідно з пунктом 5 частини другої статті 234 ЦПК України у вказаній редакції суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		17.         Визначений у частині першій статті 256 ЦПК України у тій же редакції перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		18.         Відповідно до частини четвертої статті 256 ЦПК України у зазначеній редакції суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Аналогічні приписи передбачені у частині шостій статті 294 та частині четвертій статті 315 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
		19.         Суди встановили, що заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту залучення його до складу невоєнізованих формувань цивільної оборони у період з 8 травня 1986 року до 15 травня 1986 року включно для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
		20.         Заявник вказував, що заінтересована особа у листі від 16 травня 2017 року № 7038 відмовила йому у наданні статусу інваліда війни. Підставою для відмови у наданні статусу інваліда війни стало те, що заявник не подав документи, які би підтверджували факт його залучення до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Тому він просив встановити факт залучення його до таких формувань в окремому провадженні.
		21.         Суди першої й апеляційної інстанцій зазначили, що вказаний факт не може бути встановлений в порядку окремого провадження у цивільному судочинстві, оскільки не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни тощо.
		22.         Велика Палата Верховного Суду вважає по суті правильним висновок суду першої й апеляційної інстанцій з урахуванням таких мотивів.
		23.         Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанову ВеликоїПалати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц).
		24.         Згідно з пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
		25.         Відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать, зокрема, інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
		26.         Правовий статус інваліда війни підтверджується відповідним посвідченням, виданим відповідно до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 (далі також - Порядок).
		27.         У пункті 10 Порядку зазначено, що посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
		28.         На підтвердження факту залучення до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і для доведення неправомірності відмови заінтересованої особи у наданні заявникові статусу інваліда війни, подаючи до суду заяву про встановлення факту, що має юридичне значення,заявник надав копії рішення Бердянського міського суду Запорізької області від 3 лютого 1994 року, посвідчень постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, експертного висновку від 14 січня 1993 року № 12/2548, довідок медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення інвалідності, трудової книжки, довідки Бердянської міської лікарні від 28 жовтня 1992 року, довідки в. о. головного лікаря Поліської центральної районної лікарні, наказу головного лікаря Бердянської міської лікарні від 6 травня 1986 року за № 64, посвідчення про відрядження, листа заступника Міністра охорони здоров'я України від 17 червня 1993 року № 8.05.11/36/Х-6, маршрутного листа від 7 грудня 1992 року № 1260, рапорту ОСОБА_7 від 23 березня 1993 року, інформаційної довідки Київської обласної державної адміністрації (Департаменту з питань цивільного захисту а ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи) від 30 березня 2017 року № 01.1-14/566, відповіді Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 17 листопада 2017 року № 01.1-14/1806.
		29.         З огляду на документи, які є у матеріалах справи на час касаційного провадження, ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що заявник звернувся до суду з метою отримання доказу, який би підтверджував правомірність його дій, спрямованих на отримання статусу інваліда війни. Тому правильним є висновок судів про те, що оскільки законодавство передбачає спеціальний порядок встановлення статусу інваліда війни, то в окремому провадженні не може бути встановлений юридичний факт залучення заявника до складу невоєнізованих формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який фактично підтвердить належність заявника до інвалідів війни.
		30.         У випадку якщо заінтересована особа отримала від заявника документи, які підтверджують факт його залучення до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте надала відмову, яку заявник, маючи документальні підтвердження зазначеного факту, вважає безпідставною, він може оскаржити такі дії заінтересованої особи до адміністративного суду, до повноважень якого належить, зокрема, перевірка законності й обґрунтованості відмови заінтересованої особи та оцінка наданих їй заявником документів як доказів його залучення до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
		(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(2.1) Щодо суті касаційної скарги
		31.         Згідно з пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		32.         Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		33.         Зважаючи на надану оцінку аргументам учасників справи та висновкам судів першої й апеляційної інстанцій, ВеликаПалата Верховного Суду вважає касаційну скаргу необґрунтованоюта доходить висновку, що суди першої й апеляційної інстанцій ухвалили по суті правильні рішення. Отже, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 3 квітня 2018 року - без змін.
		Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 1 частини першої статті 409, статтями 410, 416, 418, 419 ЦПК України, ВеликаПалата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А :
		1.    Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		2.    Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 3 квітня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:С.В.БакулінаН.П.Лященко В.В.БританчукО.Б.Прокопенко О.С.ЗолотніковЛ.І.Рогач О.Р.КібенкоІ.В.Саприкіна В.С.КнязєвО.М.Ситнік Л.М.ЛобойкоВ.Ю.Уркевич  О.Г.Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...