Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/5771/15-ц : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2019. Зареєстровано: 11.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2019.
Дата набрання законної сили: 20.05.2019
Номер судового провадження: 6/487/118/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 487/5771/15-ц 
		                       Провадження № 6/487/118/19 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02.05.2019 року року м. Миколаїв 
		Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді  Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання  Гладкої К.М., державного виконавця  Щербатюка А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Щербатюка А.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобов`язання за рішенням суду,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		02.05.2019 року заступник начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Щербатюк А.І. звернувся до суду з поданням, в якому просив тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України, а також при перетині кордону тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополя без вилучення паспортного документа, до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього судовими рішеннями. 
		Свої вимоги державний виконавець мотивував тим, що у Заводському відділі державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебуває зведене виконавче провадження №44607303 з примусового виконання рішень про стягнення з ОСОБА_1 на користь юридичних та фізичних осіб заборгованості в загальній сумі 4976203, 13 грн. 
		Боржник ОСОБА_1 не вчиняє дій, спрямованих на виконання рішень судів. Таким чином у державного виконавця є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх зобов`язань. У зв`язку з невиконанням боржником своїх зобов`язань виникає необхідність в обмеженні боржника у праві виїзду за межі України, що може сприяти виконанню судових рішень та відновленню порушених прав стягувачів.
		Ухвалою суду від 02.05.2019 року подання державного виконавця прийнято до розгляду і призначено до судового розгляду. 
		В судовому засіданні державний виконавець Щербатюк А.І. доводи подання підтримав, надав пояснення аналогічні його змісту, просив про його задоволення. 
		Вислухавши пояснення державного виконавця, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
		В Заводському відділі ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області перебуває зведене виконавче провадження №44607303 з примусового виконання: 
		- виконавчого листа по справі №2604/1476/2012 виданого 29.08.2012 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість в сумі 1527496,92 грн. та 15674,97 грн. витрат пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом;
		-виконавчого листа по справі №755/14265/15-ц, виданого 31.08.2015 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користа ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 2901739, 09 грн., третейського збору 25500 грн., а також судового збору у розмірі 243,60 грн.; 
		-виконавчого листа по справі №2/487/2381/2015 виданого Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми внесеної за договором інвестиції від 13.02.2006 в розмірі 506494,50 грн.
		-виконавчого листа по справі №2/487/2381/2015 виданого Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору у розмірі 3654,00 грн.;
		-постанови №116095 виданої 09.04.2018 УПП в Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 850, 00 грн. 
		22.08.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51968656, яку 23.08.2016 року направлено сторонам виконавчого провадження. 
		10.07.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56724149, яку в той же день направлено сторонам виконавчого провадження. 
		07.12.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49545311, яку в той же день направлено сторонам виконавчого провадження. 
		16.11.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49341272, яку в той же день направлено сторонам виконавчого провадження. 
		16.11.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49341183, яку в той же день направлено сторонам виконавчого провадження. 
		Державний виконавець зазначає, що боржник обізнаний про наявність виконавчих проваджень, оскільки всі необхідні документи виконавчого провадження направлені боржнику та останній через свого адвоката Близнюк Є.О. неодноразово ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження.
		Крім того, державним виконавцем вжито наступні заходи примусового виконання рішень:
		21.03.2016 року винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено для виконання в ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «ОТП Банк», ПАТ «ВТБ Банк», АТ «Приват Банк». Проте, отримано відповіді з ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «ВТБ Банк», АТ «Приват Банк» про відсутність залишку коштів на рахунках боржника.
		Згідно витягу користувача БД «Автомобіль» за боржником зареєстровано наступні транспортні засоби: автомобіль TOYOTA CAMRY 2.4, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіль VOLVO S80, 1999 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 , автомобіль ВАЗ 2107, 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 .
		30.06.2016 року державним виконавцем направлено на адресу боржника вимогу щодо надання автомобілю TOYOTA CAMRY 2.4, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 для проведення арешту та опису, або надання письмових пояснень про неможливість виконання цієї вимоги, що боржником виконано не було, про що складено відповідний акт.
		12.08.2016 року винесено постанову про розшук майна боржника, а саме автомобілю TOYOTA CAMRY 2.4, 2008 року випусу, д.н.з. НОМЕР_1 .
		Повторно 17.10.2016 року та 13.06.2018 року державним виконавцем направлено на адресу боржника вимоги щодо надання вищезазначених транспортних засобів, які також не були виконані боржником, про що складено відповідні акти. 
		При цьому, держаний виконавець зазначає про наявність у боржника реальної можливості виконання рішень, посилаючись на відомості які містяться в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 та 2018 роки щодо наявності у боржника готівкових коштів.
		Крім того, з інформації наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, встановлено, що боржник ОСОБА_1 багаторазово перетинав державний кордон України. 
		Відповідно дост.3 Конституції України- людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, що здійснюється нею через систему відповідних державних органів, а також судів.
		Статтею 33 Конституції Українивстановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Згідно зі ст.2 Протоколу №4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (далі - Пакт), кожна людина є вільною у виборі місця перебування і вправі покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.
		Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, або які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення, прав і свобод інших осіб.
		За правилами ч.1ст.313 ЦК Українифізична особа має право на свободу пересування.
		Відповідно до ч. 4ст. 313 ЦК України, фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
		Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для виїзду за кордон, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюєтьсяЗаконом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року №3857-XIIз наступними змінами (далі - Закон).
		Положеннями пункту 5 частини 1 статті 6 даногоЗаконувстановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коливін ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленомуЗаконом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
		В той же час, відповідно до ст.2 Протоколу № 4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.
		   В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Хлюстов проти Росії» від 11 липня 2013 р. (скарга №28975/05), яке набуло статусу остаточного 11 жовтня 2013 року, також зазначено, що співмірність обмежень у праві виїзду з країни у зв`язку з несплатою боргу виправдано лише остільки, оскільки це сприяє переслідуваної меті забезпечення повернення боргу.
		Застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ в Україні як джерела права врегульовано Главою4та статтями17-18 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
		Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов`язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.
		Згідно п.1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		Відповідно до п.19 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
		Відповідно до ч. 1ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
		Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
		Разом з цим, суд звертає увагу, що в наданих державним виконавцем копіях виконавчого провадження відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт отримання боржником постанов про відкриття виконавчих проваджень, про накладення арешту, оголошення розшуку майна, а також вимоги державного виконавця, а строк дії довіреності, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси, сплинув ще 11.01.2017 року. 
		   Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею11 Закону України "Про виконавче провадження"тастаттею 441 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.
		Відповідно до ч.ч.1,2,3ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеною цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
		Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.
		Так, положеннями п.5 ч.1ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України"передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, ухилення від виконання зобов`язань, покладених на громадянина судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.
		Звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії що до примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина.
		Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.
		В обґрунтування подання суду не надано жодних доказів того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, відсутні відомості щодо направлення на адресу боржника викликів державного виконавця, та отримання останнім таких викликів. Також до подання не надано жодних документів, які містять відомості щодо повноти вжиття державних виконавцем заходів примусового виконання рішення.
		Так, згідно ч. 8ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
		Під час здійснення виконавчого провадження виконавець відповідно до положень п. 3 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Частиною 5 цієї статті визначено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
		Як убачається з матеріалів справи, державним виконавцем не здійснювалися регулярно передбачені ч.8ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі дії щодо перевірки майнового стану боржника, а саме не робилися не рідше ніж один раз на два тижні запити для виявлення рахунків боржника та не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
		Таким чином, державним виконавцем на час звернення до суду із поданням не надано доказів вжиття усіх передбаченихЗаконом України «Про виконавче провадження»заходів примусового виконання виконавчих листів. Суд же перевіряє достатність підстав для задоволення подання саме на час звернення до суду.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов до переконання ппро відсутність достатніх правових підстав для тимчасового обмеження боржника ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України, що є підставою для відмови у задоволенні подання та не перешкоджає державному виконавцю у разі надання необхідних доказів та зміни обставин звернутися з відповідним поданням до суду.
		Керуючисьст.33 Конституції України,ст.441 ЦПК України, суд,
		У Х В А Л И В :
		 
		У задоволенні подання заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Щербатюка А.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов`язання за рішенням суду - відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду, або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
		 
		Суддя  З.М.Сухаревич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...