Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5812/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2019. Зареєстровано: 11.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.05.2019.
Дата набрання законної сили: 17.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		08 травня 2019 року                                                    № 640/5812/19
		Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
		за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД"доДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)третя особаУстанова "28 УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ"про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради  (Київська міська державна адміністрація) (далі-відповідач),  третя особа Установа « 28 УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ» (далі - третя особа) у якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить: 
		- визнати протиправним та скасувати Рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради  (Київська міська державна адміністрація), затверджене Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради  (Київська міська державна адміністрація) №1255 від 28.11.2018р. про відмову у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД»  містобудівних умов та обмежень для проектування коригування проекту будівництва житлового комплексу на вул. Поліській у Дарницькому районі міста Києва.
		- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради  (Київська міська державна адміністрація) №1255 від 28.11.2018р. «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень».
		- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради  (Київська міська державна адміністрація) надати Товариству з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД»  містобудівні умови та обмеження для проектування коригування проекту будівництва житлового комплексу на вул. Поліській у Дарницькому районі міста Києва.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень, оскільки позивачем було подано всі необхідні документи, визначені частиною 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», твердження відповідача щодо подання неповного пакету документів, відсутності доступної інформації про основні параметри об`єкта будівництва у містобудівному розрахунку та невідповідність намірів забудови земельних ділянок вимогам містобудівної документації на місцевому рівні не відповідає дійсності.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
		Відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву, яку отримав 17.04.2019.
		Відповідно до частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та додані  до нього документи.
		Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Київської міської ради №473/2934 від 24.11.2005 «Про передачу Установі « 28 УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ» земельних ділянок для будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами на вул. Поліській у Дарницькому районі м. Києва» вирішено передати Установі « 28 управління начальника робіт» в короткострокову оренду на 5 років земельні ділянки загальною площею 5,59 га для будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами на вул. Поліській у Дарницькому районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, з них: - ділянку № 1 площею 4,72 га; - ділянку № 2 площею 0,87 га.
		13.11.2006р. між Київською міською радою та Установою « 28 УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ» укладено договір оренди земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П . зареєстрований в реєстрі за №1515.
		16.02.2016 між Київською міською радою та Установою « 28 УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ» укладено угоду про поновлення договору оренди (Договір оренди) земельних ділянок, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П ., зареєстровану в реєстрі за № 16 строком на п`ять років, згідно якої договір було викладено у новій редакції.
		Згідно п. 2.1. Договору Об`єктом оренди є Земельні ділянки розташовані по вул . Поліська у Дарницькому районі м. Києва, кадастровий номер НОМЕР_1 - 4,7148 га,  кадастровий номер НОМЕР_1 - 0,8628 га.
		12.08.2016 між Державною організацією Установою « 28 УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ» (Сторона - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» (Сторона - 2) укладено Договір про будівництво житлового комплексу по вул. Поліській у Дарницькому районі м. Києва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В ., зареєстрований в реєстрі за №5343  (Договір).
		За змістом Договору Об`єкт (Об`єкт будівництва) - «Житловий комплекс» будівництво якого планується на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Поліська у Дарницькому районі м . Києва , а також будь-які інженерно-технічні споруди та комунікації безпосередньо з ним пов`язані (п.1.1.4. Договору). 
		Земельна ділянка - частина земної поверхні, розташована за адресою: вул. Поліська , у Дарницькому районі міста Києва , яка складається з двох земельних ділянок: розміром 0,8628 га кадастровий номер НОМЕР_1 та частини земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 розміром 3,5095 га (далі - Земельна ділянка), яка надана в користування Стороні-1 на підставі рішення Київської Міської Ради від 24.11.2005 №473/2934, витягу з протоколу № 10 засідання постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 28.04.2015, договору оренди земельних ділянок від 30.11.2006 зареєстрованому в реєстрі за № 1515 та угоди  про поновлення договору оренди земельних ділянок від 16.02.2016 зареєстрованому в реєстрі за № 16 (п.1.1.5. Договору). 
		Розділом 2 Договору, що становить його предмет, встановлено, що відповідно до умов цього Договору Сторона-1 делегує Стороні-2 право на забудову Земельної ділянки (частину функцій замовника будівництва), а Сторона-2 зобов`язується виконати всі необхідні дії для будівництва Об`єкту згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Поліська (надалі - Об`єкт) на умовах даного договору (п. 2.1. Договору).
		Для реалізації цього Договору Сторона-1 делегує Стороні-2 частину функцій Замовника. Обсяг прав та обов`язків, що передаються Стороні-2 для виконання функцій Замовника будівництва Об`єкту, визначено цим Договором (п.2.2. Договору).
		Згідно пп. 1) 3.1.1. п.3.1. та пп.1) 4.2.2 п.4.2. Договору Сторона 1 передає, а Сторона 2 приймає на себе повноваження Замовника, зокрема, щодо отримання вихідних даних. 
		У відповідності до зазначеного, 15.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) звернулось до Департаменту  містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із заявою за №68079-003397189-013-16 про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування коригування проекту будівництва житлового комплексу по вул. Поліська у Дарницькому районі м. Києва . 
		Рішенням Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), затвердженим Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради  (Київська міська державна адміністрація) №1255 від 28.11.2018р. Товариству з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» з посиланням на  п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування у зв`язку з: - поданням неповного пакету документів, який визначено ч. 3 ст. 29 Закону, а саме копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію (у повному обсязі); - відсутністю доступної інформації про основні параметри об`єкта будівництва у містобудівному розрахунку для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; - невідповідністю намірів забудови земельних ділянок вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься частково до комунально-складської території, частково до території вулиць і доріг.
		Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у видачі містобудівних умов та обмежень позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		Надаючи оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував таке.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на час прийняття  оскаржуваного рішення та наказу), що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. 
		Статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. 
		Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
		Статтею 26 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. 
		Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. 
		Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. 
		За змістом ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування (ч.1).
		Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (ч. 2).
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва (ч. 3).
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
		Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
		Товариством з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» у повному обсязі надано пакет документів встановлених ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,  що підтверджується описом документів, що надано до ЦНАП та змістом заяви позивача від 15.11.2018.
		У складі документів позивачем надано Угоду про поновлення Договору оренди земельних ділянок укладений 16.02.2016 між Київською міською радою та Установою « 28 УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ» (Договір оренди), посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. , зареєстровану в реєстрі за №16 строком на п`ять років, згідно якої Договір оренди було викладено у новій редакції.
		Пунктом 2.1. Договору визначено, що об`єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельні ділянки розташовані по вул . Поліська у Дарницькому районі м. Києва, кадастровий номер НОМЕР_1 - 4,7148 га,  кадастровий номер НОМЕР_1 - 0,8628 га.
		Отже, твердження відповідача щодо подання позивачем неповного пакету документів, який визначено ч. 3 ст. 29 Закону, а саме відсутності копії документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою не знайшло свого документального підтвердження.
		 Щодо відсутності доступної інформації про основні параметри об`єкта будівництва у містобудівному розрахунку для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, суд відзначає наступне.
		До вказаної заяви від 15.11.2018 позивачем додано Містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками об`єкта: Коригування проекту «Будівництво житлового комплексу по вул. Поліська в Дарницькому районі м. Києва», розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛІТ ПРОЕКТ», який за змістом містить: Титульний аркуш, Зміст, Підтвердження ГАП, Кваліфікаційний сертифікат ГАП, Вихідні дані, Орієнтовні техніко-економічні показники, Пояснювальну записку, Графічну частину.  
		У п.4 Містобудівного розрахунку детально наведено техніко-економічні показники  «Коригування проекту будівництва житлового комплексу по вул . Поліська у Дарницькому районі міста Києва», якими визначено параметри об`єкта будівництва, а саме: 
		1) показники побудованих житлових будинків: - поверховість забудови: будинок 2 - 10 поверхів; будинок 3 - 10-15 поверхів; будинок 4 - 10,14 поверхів; - загальна кількість житлових секцій: будинок 2 - 4 шт., будинок 3 - 4 шт., будинок 4 - 4 шт.; - загальна площа квартир: будинок 2 - 10 605,52 кв.м.; будинок 3 - 14 494,96 кв.м; будинок 4 - 13 993,74 кв.м.; - площа вбудованих нежитлових приміщень: будинок 2  485,2 кв.м.; будинок 3 - 638,19 кв.м.; будинок 4 - 671,65 кв.м.; - загальна кількість квартир: будинок 2 - 200 шт., в тому числі 1-кімнатних  - 100 шт., 2-кімнатних - 80 шт., 3-кімнатних 20 шт.;   будинок 3 - 198 шт., в тому числі 1-кімнатних - 67 шт., 2-кімнатних - 93 шт., 3-кімнатних - 38 шт.; будинок 4 - 258 шт., в тому числі 1-кімнатних - 142 шт., 2-кімнатних - 96 шт., 3-кімнатних - 20 шт.;
		2) показники перспективної забудови: - поверховість забудови: будинок 1,  І пусковий комплекс - 25 поверхів; будинок 5, ІІ пусковий комплекс -  25  поверхів; будинок 6, ІІІ пусковий комплекс - 25 поверхів; будинок 7,  ІV пусковий комплекс - 25 поверхів; паркінг V пусковий комплекс - 9 поверхів; - загальна кількість житлових секцій: будинок 1,  І пусковий комплекс - 3 шт.; будинок 5, ІІ пусковий комплекс - 3 шт.; будинок 6, ІІІ пусковий комплекс - 4 шт.; будинок 7,  ІV пусковий комплекс - 3 шт.; - загальна площа квартир: будинок 1 ,  І пусковий комплекс - 26 246,88 кв.м.; будинок 5, ІІ пусковий комплекс - 28 454,16 кв.м.; будинок 6, ІІІ пусковий комплекс - 33 120 кв.м . ; будинок 7,  ІV пусковий комплекс - 26 781,12 кв.м.; - площа вбудованих нежитлових приміщень: будинок 1,  І пусковий комплекс - 976,47 кв.м.; будинок 5, ІІ пусковий комплекс - 1 055,76 кв.; будинок 6, ІІІ пусковий комплекс - 1 626 кв.м.; будинок 7,  ІV пусковий комплекс - 1 040,88 кв.м.; - загальна площа приміщення для короткочасного перебування дітей будинок 6, ІІІ пусковий комплекс - 1 626 кв.м.; - загальна кількість квартир: - будинок 1,  І пусковий комплекс - 432 шт., в тому числі 1-кімнатних  - 216 шт., 2-кімнатних - 216 шт.; будинок 5, ІІ пусковий комплекс - 360 шт., в тому числі 1-кімнатних - 114 шт., 2-кімнатних - 132 шт., 3-кімнатних - 114 шт.; будинок 6, ІІІ пусковий комплекс - 480 шт., в тому числі 1-кімнатних - 192 шт., 2-кімнатних - 192 шт., 3-кімнатних - 96 шт.;  будинок 7,  ІV пусковий комплекс - 504 шт., в тому числі 1-кімнатних - 432 шт., 2-кімнатних - 72 шт.;  - загальна кількість машиномісць автоматизованому паркінгу - паркінг V пусковий комплекс - 894;
		3) Загалом: площа ділянки  - 5, 5776 га; поверховість забудови - 9, 10, 14, 15, 25 поверхів; загальна кількість житлових секцій - 25 шт.; загальна площа квартир - 153  696,38 кв.м.; площа вбудованих нежитлових приміщень - 6 494,15 кв.м.; загальна площа приміщення для короткочасного перебування дітей - 1 626 кв.м.; загальна кількість квартир - 2 432 шт., в тому числі 1-кімнатних - 1 263 шт., 2-кімнатних - 881 шт., 3-кімнатних - 288 шт.; загальна кількість машиномісць автоматизованому паркінгу - 894.
		Отже, ТОВ «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» надало відповідачу разом із заявою містобудівний розрахунок, який містить основні параметри об`єкта будівництва для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, а отже твердження відповідача про їх відсутність не знайшло свого документального підтвердження.
		Щодо твердження відповідача про невідповідність намірів забудови земельних ділянок вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, суд відзначає наступне.
		Статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
		Статтею 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
		Відповідно до ч. 1, 2 та 5 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
		Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Відповідно до положень частини першої статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Згідно з Рішенням Київської міської ради №473/2934 від 24.11.2005 «Про передачу Установі « 28 УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ» земельних ділянок для будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами на вул. Поліській у Дарницькому районі м. Києва, зокрема, вирішено: 1. Припинити Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України право користування частиною земельної ділянки площею 5,59 га, відведеної відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 09.08.48 N 17-с «О возобновлении отвода второй КЗЧ Киевского района МВС СССР, земельних участков в Дарницком районе» (лист-згода від 01.03.2005 N 1/239), і віднести цю земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови; 2. Затвердити проект відведення земельних ділянок Установі « 28 управління начальника робіт» для будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами на вул. Поліській у Дарницькому районі м. Києва.; 3. Передати Установі « 28 управління начальника робіт», за умови виконання пункту 4 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельні ділянки загальною площею 5,59 га для будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами на вул. Поліській у Дарницькому районі м . Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, з них: - ділянку N 1 площею 4,72 га; - ділянку N 2 площею 0,87 га.
		За змістом п.2.1. Договору оренди земельних ділянок в редакції Угоди про поновлення Договору оренди земельних ділянок від 16.02.2016р. між Київською міською радою та Установою « 28 УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ» (Договір оренди) об`єктом оренди є Земельні з наступними характеристиками: місце розташування - вулиця Поліська у Дарницькому районі м. Києва; розмір земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 - 4,7148 га; розмір земельної ділянки з кадастровий номером НОМЕР_1 - 0,8628 га; кадастрові номери земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_1 ; цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами.  
		Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше) та для розміщення громадських будівель і споруд (офісних будівель, торговельних будівель та ін.) та інших об`єктів загального користування, належать до категорії земель житлової та громадської забудови.
		Отже, обидві земельні ділянки за класифікацією видів цільового призначення  земельних ділянок, затвердженою Наказом  Державного комітету України із земельних ресурсів, від 23.07.2010 №548 відносяться  до земель житлової та громадської забудови.
		Більш того, відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України Київська міська рада власним Рішенням №473/2934 від 24.11.2005 визначила земельні  ділянки з земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_1 - для будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами.
		Наведене підтверджує відповідність намірів забудови земельних ділянок вимогам  закону та містобудівній  документації.
		Частина 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання (ч.4).
		Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним (ч.5).
		Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу (ч.6).
		Отже, ч. 4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень. 
		Втім, Відповідачем протиправно відмовлено Позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень за відсутності законодавчо визначених підстав.
		Стосовно вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача надати містобудівні умови та обмеження, суд зазначає наступне.
		Повноваження суду при вирішенні справи визначені ст. 245 КАС України, відповідно до якої, зокрема, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Отже, пунктом 4 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
		У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ч. 4 цієї статті).
		Таким чином, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення, і це прямо передбачено п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
		З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
		Зі змісту положень, закріплених у п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається, що у випадку порушення прав позивача, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, у тому числі шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення.
		Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі N 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Суд враховує положення обов`язкової до застосування судової практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі "Олссон проти Швеції" (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року. При вирішенні вказаної справи Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що яка-небудь норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію. Проте досвід показує, що абсолютна точність недосяжна і що необхідність уникати надмірної жорсткості формулювань і слідувати за обставин, що змінюються, веде до того, що багато законів неминуче викладені в термінах, які більшою чи меншою мірою є невизначеними.
		Фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п. 1 статті 8.
		Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання держави.
		Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.
		Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.
		На підставі викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
		При цьому, суд не погоджується з доводами відповідача про втручання суду у дискреційні повноваження відповідача, зобов`язуючи останнього видати позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, з огляду на таке.
		На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
		Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
		Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 (справа № 825/602/17).
		Разом з тим, умови, за яких орган відмовляє у наданні містобудівних умов і обмежень, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати містобудівні умови і обмеження. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати або не надати (відмовити) містобудівні умов і обмеження. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
		Відтак, обрання такого способу захисту та відновлення прав позивача як зобов`язання надати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки за відсутності передбачених законом підстав для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень відповідач зобов`язаний надати позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва вказаної земельної ділянки.
		Таким чином, оскільки інших підстав для відмови позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень не вбачається, втручання у повноваження Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як суб`єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права позивача.
		Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України   достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суд звертає увагу, що відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним рішення та наказу.
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст.   72-73,   76-77,139,   143,   243-246,   255 КАС України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1.           Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, код ЄДРПОУ 34536374) задовольнити.
		2.           Визнати протиправним та скасувати Рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), затверджене Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради  (Київська міська державна адміністрація) №1255 від 28.11.2018р. про відмову у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД»  містобудівних умов та обмежень для проектування коригування проекту будівництва житлового комплексу на вул. Поліській у Дарницькому районі міста Києва.
		3.           Визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради  (Київська міська державна адміністрація) № 1255 від 28.11.2018 «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень».
		4. Зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради  (Київська міська державна адміністрація) надати Товариству з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД»  містобудівні умови та обмеження для проектування коригування проекту будівництва житлового комплексу на вул. Поліській у Дарницькому районі міста Києва.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).
		 
		Суддя                                                                            Н.Г. Вєкуа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...