Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 428/10425/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2019. Зареєстровано: 12.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2019.
Дата набрання законної сили: 08.05.2019
Номер судового провадження: 22-ц/810/280/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                            Головуючий суду 1 інстанції - Посохов І.С.
		Доповідач -Коновалова В.А.
		 
		Справа № 428/10425/18
		Провадження № 22-ц/810/280/19
		 
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		                                              ПОСТАНОВА
		Іменем України
		08 травня 2019 року                                                                                     м. Сєвєродонецьк
		Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: 
		головуючого - Коновалової В.А.,
		суддів: Дронської І.О., Луганської В.М., 
		за участю секретаря судового засідання Перишкіна Т.М.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Кадіївська (Стахановська) міська рада Луганської області,
		третя особа - державний нотаріус Лисичанської державної нотаріальної контори, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу 
		за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 
		на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 лютого 2019 року, ухвалене у складі  судді Посохова І.С. в м. Сєвєродонецьк Луганської області, 
		за позовом ОСОБА_1 до Кадіївської ( Стахановської ) міської ради Луганської області, третя особа - державний нотаріус Лисичанської державної нотаріальної контори, про визнання права власності на спадкове майно, 
		в с т а н о в и в:
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Кадіївської (Стахановської ) міської ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно, в обґрунтування якого вказав, що згідно даних інформаційної довідки зі Спадкового реєстру 25 жовтня 2013 року Кадіївською державною нотаріальною конторою Луганської області заведено спадкову справу № 55206018 за заявою позивача про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_5 . Місце зберігання вказаної спадкової справи зазначено - Кадїївська державна нотаріальна контора: 93100, вул. ім. Д.І. Менделєєва, буд. 49, м. Лисичанськ, Луганської області.
		Спадкове майно складається з: житлового будинку  АДРЕСА_1 , земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і автомобіля Skoda Fabia 1.2, 2005 року випуску, реєстраційний номер  НОМЕР_1 . 
		14 червня 2018 року за зверненням позивача нотаріусом  винесено постанову про відмову вчинення нотаріальної дії з тих підстав, що згідно з наказом Головного територіального управління юстиції № 46-В від 25.11.2014 року обов`язки Кадіївської державної нотаріальної контори виконує Лисичанська державна нотаріальна контора Луганської області, але архівний фонд Кадіївської державної нотаріальної контори до Лисичанської державної нотаріальної контори не передавався та залишився на тимчасово окупованій території, а саме у м. Кадіївка. 
		Позивач просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок  АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці для обслуговування житлового будинку та господарських будівель загальною площею 0,1 га та автомобіля Skoda Fabia 1.2, 2005 року випуску, реєстраційний номер  НОМЕР_1 , що належали ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кадіївської ( Стахановської ) міської ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно, третя особа - державний нотаріус Лисичанської державної нотаріальної контори, відмовлено.
		Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що при розгляді даної справи він позбавлений можливості перевірити обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, які можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Проте, згідно постанови нотаріуса про відмову вчинення нотаріальної дії № 435/02-31 від 14.06.2018 та листа начальника Головного територіального управління юстиції у Луганській області Філатової Т.Д. № 310/981/13/19/04 від 24.01.2019, обов`язки Кадіївської державної нотаріальної контори виконує Лисичанська державна нотаріальна контора Луганської області, але документи архіву Кадіївської державної нотаріальної контори до Лисичанської державної нотаріальної контори не передавалися та залишилися на тимчасово окупованій території, а саме у м. Кадіївка, їх перевезення на підконтрольну українській владі територію Луганської області на сьогодні є неможливим. Письмові докази надані позивачем, суд вважав недостатніми та такими, що не дають змоги суду дійти обґрунтованого висновку про наявність тих обставин, які входять до предмета доказування у цій справі.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		ОСОБА_1 вказує на те, що ним до позовної заяви долучені копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру спадкових справ, копія Інформаційної довідки Спадкового реєстру заповітів, тому твердження суду першої інстанції про те, що письмові докази надані позивачем є недостатніми та такими, що не дають змогу суду дійти обґрунтованого висновку про наявність тих обставин, які входять до предмета доказування, не відповідають дійсним обставинам справи.
		Також, позивач посилається на те, що ним до суду першої інстанції надано копії всіх документів, які містяться у спадковій справі, а факт відсутності інших спадкоємців та виданих свідоцтв про право на спадщину підтверджено доданими інформаційними довідками з відповідних реєстрів.
		ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що судом надана неналежна оцінка зібраним у справі доказам як в цілому, так і кожному доказу, судом не наведено мотиви відхилення доказів, які містяться в матеріалах справи.
		(2) Позиція інших учасників справи
		Ухвалою Луганського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року відповідачу та третій особі роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте від Кадіївської ( Стахановської ) міської ради Луганської області та державного нотаріуса Лисичанської державної нотаріальної контори не надійшло відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
		Позивач та третя особа в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, що не перешкоджає у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України розгляду справи.   
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце  розгляду справи повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України відповідно до ст. 1-1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".
		 
		ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Згідно ст. 263 ЦПК України  судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що ним були встановлені обставини про те, що  ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько вказаний ОСОБА_5 , в графі матір - ОСОБА_6 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Кадіївським Палацом одруження Ворошиловградської області 16.01.1970.
		ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Стаханов Луганської області, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 19.08.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції Луганської області. 
		ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Стаханов Луганської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 19.10.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Стахановського міського управління юстиції у Луганській області.
		19 жовтня 2013 року відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_5 та заведена спадкова справа № 489/2013 у Кадіївській державній нотаріальній конторі Луганської області. 
		Згідно з інформаційною довідкою зі спадкового реєстру № 52279103 від 14.06.2018 року після померлого ОСОБА_5 заведена спадкова справа № 489/2013 у Кадіївській державній нотаріальній конторі Луганської області. 
		Постановою державного нотаріуса Лисичанської державної нотаріальної контори Аббасова Е.І. № 435/02-31 від 14.06.2018 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належне ОСОБА_5 майно, оскільки немає можливості отримати інформацію, необхідну для вчинення нотаріальної дії. Постанова мотивована тим, що обов`язки Кадіївської державної нотаріальної контори виконує Лисичанська державна нотаріальна контора Луганської області, але архівний фонд Кадіївської державної нотаріальної контори до Лисичанської державної нотаріальної контори не передавався та залишився на тимчасово окупованій території, а саме у м. Кадіївка.
		Згідно постанови нотаріуса про відмову вчинення нотаріальної дії № 435/02-31 від 14.06.2018 року та листа начальника Головного територіального управління юстиції у Луганській області Філатової Т.Д. № 310/981/13/19/04 від 24.01.2019 року, обов`язки Кадіївської державної нотаріальної контори виконує Лисичанська державна нотаріальна контора Луганської області, але документи архіву Кадіївської державної нотаріальної контори до Лисичанської державної нотаріальної контори не передавалися та залишилися на тимчасово окупованій території, а саме у м. Кадіївка, їх перевезення на підконтрольну українській владі територію Луганської області на сьогодні є неможливим.
		З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що при розгляді даної справи він позбавлений можливості перевірити обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, які можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Письмові докази надані позивачем, суд вважав недостатніми та такими, що не дають змоги суду дійти обґрунтованого висновку про наявність тих обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, тому суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кадіївської ( Стахановської ) міської ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно.
		Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону та обставинам справи.
		Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
		Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Частиною першою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
		Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
		Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).
		Таким чином, обставинами, які підлягають встановленню та доказуванню у даній справі, є встановлення кола спадкоємців та наявність підстав для переходу права власності в порядку спадкування.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України  передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).
		Позивачем не надано як доказів його звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті  ОСОБА_5 в порядку та у відповідності до вимог чинного законодавства, так і доказів того, що спадкова справа № 489/2013 після померлого ОСОБА_5 заведена у Кадіївській державній нотаріальній конторі Луганської області саме за заявою позивача.
		Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 52279103 від 14.06.2018 року після померлого ОСОБА_5 заведена спадкова справа № 489/2013 у Кадіївській державній нотаріальній конторі Луганської області. 
		Однак, Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру № 52279103 від 14.06.2018 року не містить даних про спадкоємців, які звернулися із заявою про прийняття спадщини в порядку встановленому ст. 1269 ЦК України або фактично прийняли спадщину у разі постійного проживання із спадкодавцем. 
		Із позовної заяви вбачається, що звертаючись до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно ОСОБА_1 вказав, що за його заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 заведена спадкова справа № 489/2013 у Кадіївській державній нотаріальній конторі Луганської області. 
		Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів на  підтвердження своїх вимог, а саме те, що саме за заявою ОСОБА_1 заведена зазначена спадкова справа.
		Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, як це передбачено ст. 81 ЦПК України і є процесуальним обов`язком, хто прийняв спадщину після померлого  ОСОБА_5 шляхом звернення до нотаріуса або шляхом фактичного прийняття спадщини.
		Крім того, із матеріалів справи не можливо встановити чи прийнята спадщина фактично спадкоємцями. Так, в матеріалах справи відсутні докази того, хто проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Доказами постійного проживання зі спадкодавцем можуть бути: довідка ЖЕК, органу місцевого самоврядування, домова книга, інші  документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
		Як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем клопотань про витребування доказів або виклик свідків не заявлялося. Позивачем до суду першої інстанції надавались клопотання про розгляд справи за його відсутності. 
		Отже, із наданих позивачем доказів неможливо встановити коло спадкоємців після померлого ОСОБА_5 .
		Із матеріалів справи вбачається, що постановою державного нотаріуса Лисичанської державної нотаріальної контори Аббасова Е.І. № 435/02-31 від 14.06.2018 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належне ОСОБА_5 майно, оскільки немає можливості отримати інформацію, необхідну для вчинення нотаріальної дії. Постанова мотивована тим, що обов`язки Кадіївської державної нотаріальної контори виконує Лисичанська державна нотаріальна контора Луганської області, але архівний фонд Кадіївської державної нотаріальної контори до Лисичанської державної нотаріальної контори не передавався та залишився на тимчасово окупованій території, а саме у м. Кадіївка.
		Вирішуючи спір, суд першої інстанції, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позову, оскільки позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що саме за заявою ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 489/2013 у Кадіївській державній нотаріальній конторі Луганської області після померлого ОСОБА_5 . При цьому згідно листа начальника Головного територіального управління юстиції у Луганській області Філатової Т.Д. № 310/981/13/19/04 від 24.01.2019 року обов`язки Кадіївської державної нотаріальної контори виконує Лисичанська державна нотаріальна контора Луганської області, але документи архіву Кадіївської державної нотаріальної контори до Лисичанської державної нотаріальної контори не передавалися та залишилися на тимчасово окупованій території, а саме у м. Кадіївка, їх перевезення на підконтрольну українській владі територію Луганської області на сьогодні є неможливим, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог.
		Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем до позовної заяви долучені копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру спадкових справ, копія Інформаційної довідки Спадкового реєстру заповітів, тому не відповідають обставинам справи твердження суду першої інстанції про те, що письмові докази надані позивачем є недостатніми та такими, що не дають змогу суду дійти обґрунтованого висновку про наявність тих обставин, які входять до предмета доказування, не відповідають матеріалам справи, оскільки відсутня копія спадкової справи, а містяться лише інформаційні довідки зі спадкових реєстрів, із яких як зазначалося вище неможливо встановити коло спадкоємців.
		Відповідно до пункту 1.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012  № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
		Згідно пунктом 2.1 вказаного Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
		В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували за заявою кого саме із спадкоємців у Кадіївській державній нотаріальній конторі Луганської області завдена спадкова справа № 489/2013 після померлого ОСОБА_5 .
		Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем до суду першої інстанції надано копії всіх документів, які містяться у спадковій справі, а факт відсутності інших спадкоємців та виданих свідоцтв про право на спадщину підтверджено доданими інформаційними довідками з відповідних реєстрів,не заслуговують на увагу, оскільки як зазначалося вище позивачем не надано доказів того, хто прийняв спадщину після померлого  ОСОБА_5 шляхом звернення до нотаріуса або шляхом фактичного прийняття спадщини. Із наданих позивачем інформаційних довідок зі спадкового реєстру також не вбачається хто саме із спадкоємців звернувся із заявою про прийняття спадщини. 
		Крім того, відсутність в інформаційній довідці зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) відомостей щодо виданих свідоцтв про право на спадщину не дає підстав для висновку про відсутність інших спадкоємців, оскільки спадкоємець який прийняв спадщину міг не одержати свідоцтво про право на спадщину, а відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України в редакції на час відкриття спадщини, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. 
		Апеляційний суд не приймає до уваги  доводи апеляційної скарги про те, що судом надана неналежна оцінка зібраним у справі доказам як в цілому, так і кожному доказу, судом не наведено мотиви відхилення доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки відповідно до ст. 12 ЦПК України одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін та згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відмовляючи у задоволенні позову про визнання права власності на спадкове майно, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення про відсутність підстав для задоволення позову.
		Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем як не надавалося додатково суду належних, допустимих та достатніх доказів, так і не заявлялось клопотань про витребування доказів, виклик свідків на підтвердження обставин.
		За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та доказів, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні.
		Щодо суті апеляційної скарги
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. 
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		 
		Щодо судових витрат
		Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на позивача. 
		Керуючись ст.ст. 77,76,81,367, п. 1 ч. 1 ст. 374,  ст. 375, 384 ЦПК України, ст.ст. 1216,1220,1268-1270 ЦК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів,
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 лютого 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
		Повний текст постанови складено 10 травня 2019 року.
		Головуючий                                                                                    В.А. Коновалова
		Судді І.О. Дронська
		                                                                                                         В.М.Луганська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...