Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 418/2435/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2019. Зареєстровано: 12.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2019.
Дата набрання законної сили: 08.05.2019
Номер судового провадження: 22-ц/810/259/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                            Головуючий суду 1 інстанції - Шовкун В,О.   
		Доповідач -Суддя доповідач: Луганська В.М.
		 
		Справа № 418/2435/18
		Провадження № 22-ц/810/259/19
		 
		 
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		08 травня 2019 року                                                           м. Сєвєродонецьк
		                                                                                        
		Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		головуючого - Луганської В.М.  
		суддів: Стахової Н.В., Коновалової В.А.
		за участю секретаря судового засідання Перишкіна Т.М.,
		учасники справи:
		позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області 
		відповідач - ОСОБА_1 
		третя особа - приватний нотаріус Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсова Наталія Миколаївна
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу
		за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області 
		на заочне рішення Міловського районного суду Луганської області від 20 лютого 2019 року ухваленого судом у складі судді Шовкуна В.О.
		за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до ОСОБА_1 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсова Наталія Миколаївна,
		 
		в с т а н о в и в:
		У вересні 2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звернулося до суду з зазначеними вимогами, в обґрунтування яких вказало, що приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсовою Н.М. 20 лютого 2018 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 193, згідно з яким приватний нотаріус посвідчує, що на підставі заповіту посвідченого 09.01.1996 року Коваленко Г .П ., приватним нотаріусом Краснодонського міського нотаріального округу Луганської області за реєстровим № 36, спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його онука ОСОБА_1 .
		До складу спадщини зокрема входить право на невиплачені суми страхових виплат за період з 01 грудня 2014 року по 06 квітня 2017 року враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01.03.2017 року та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат з 01.03.2014 року у розмірі 103382,00 грн., що підтверджується довідкою, виданою управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 27.12.2017 року № 03/4164.
		 
		Позивач посилається на те, що сума страхових виплат за період з 01.12. 2014 року по 06.04.2017 року (дата смерті потерпілого) не може входити до складу спадщини померлого ОСОБА_3 , оскільки останній не набув права на щомісячні страхові виплати за вказаний період, бо не звертався до робочих органів Фонду на території підконтрольній владі України. Посилаючись на ст. 1301 ЦК України позивач вважає, що приватним нотаріусом неправомірно до складу спадщини включено суму страхових виплат померлого у розмірі 103382, 00 грн. У зв`язку з чим, просив суд визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20.02.2018 року № 193, видане приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсовою Н.М., недійсним в частині включення до складу спадщини ОСОБА_1 невиплачених ОСОБА_3 сум щомісячних страхових виплат за період з 01 грудня 2014 року по 06 квітня 2017 року враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01.03.2017 року та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат з 01 березня 2014 року в розмірі 103382,00 грн. та судові витрати.
		 
		Заочним рішенням Міловського районного суду Луганської області від 20 лютого 2019 року у задоволенні позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю.
		 
		Не погодившись з вказаним рішенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його незаконним та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Міловського районного суду Луганської області від 20 лютого 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області щодо визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.02.2018 року № 193, видане приватним нотаріусом Мілоського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсовою Н.М. недійсним в частині включення до складу спадщини ОСОБА_1 невиплачених ОСОБА_3 сум щомісячних страхових виплат за період з 01 грудня 2014 року по 06 квітня 2017 року враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01.03.2017 року та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат з 01 березня 2014 року в розмірі 103382,00 грн. задовольнити в повному обсязі та вирішити питання щодо стягнення з відповідача судових витрат.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на момент смерті спадкодавця - ОСОБА_3 щомісячні страхові виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності за період з 01.12.2014 року до 06.04.2017 року спадкодавцю нараховані не були, а тому в розумінні ст.1227 ЦК України не можуть належати спадкодавцю та не можуть входити до складу спадщини.
		Потерпілий ОСОБА_3 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодон, яке не перемістилося у населені пункти, на території яких орган державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі. З витягу реєстру потерпілих вбачається, що потерпілому ОСОБА_3 нараховані та невиплачені щомісячні страхові виплати за липень - листопад 2014 року у сумі 16438,90 грн. За період з 01.12.2014 року по 06.04.2017 року щомісячні страхові виплати потерпілому ОСОБА_3 не нараховані.
		 
		В судовому засіданні представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
		 
		В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, про місце та час судового засідання повідомлена у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1-1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".
		 
		В судове засідання приватний нотаріус Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсова Н.М. не з`явився про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
		Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		 
		Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
		 
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України  судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.  Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що судом встановлені наступні обставини:  Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області листом від 27.12.2017 року №03/4164, приватному нотаріусу Нєдовєсовій Н.М. надано інформацію згідно якої Потерпілому ОСОБА_3 не виплачені щомісячні страхові виплати за липень-листопад 2014 року на загальну суму 16438,90 гривень. Необхідно донараховати потерпілому щомісячні страхові виплати з 01.12.2014 року по 06.04.2017 року враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01.03.2017 р. та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат з 01.03.2014 року на суму 103382,00 гривень. Загальна сума недоотриманих страхових виплат складає 119820,90 гривень. 
		Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.02.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Нєдовєсовою Н.М., спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з невиплачених сум страхових виплат за період: липень-листопад 2014 року на загальну суму 16438,90 грн, з 01 грудня 2014 року по 06 квітня 2017 року враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01.03.2017 року та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат з 01 березня 2014 року на суму 103382,00 грн. 
		Потерпілий ОСОБА_3 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Краснодоні Луганської області, яке на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території України. Відділенням у місті Краснодоні не здійснено переміщення у населені пункти, де органи державної влади виконують свої повноваження у повному обсязі. Позивач не надав суду рішення щодо припинення нарахування страхових сум померлому. Встановивши вказані обставини, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги позивача необґрунтовані.
		 
		Колегія суддів судової палати погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		 
		В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Недовєсовою Н.М. 11.11.2017 року було направлено запит до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стосовно недоотриманих сум страхових виплат ОСОБА_3 
		Згідно наданої довідки Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області від 27.12.2017 року №03/ 4164 потерпілому ОСОБА_3 не виплачено щомісячні страхові виплати за липень-листопад 2014 року на загальну суму 16438,90 гривень. Необхідно донараховати потерпілому щомісячні страхові виплати з 01.12.2014 року по 06.04.2017 року враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01.03.2017 р. та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат з 01.03.2014 року на суму 103382,00 гривень. Загальна сума недоотриманих страхових виплат складає 119820,90 грн. 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України  № 1085-р визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1276-р «Про внесення змін у додатки 1 і 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085 внесено зміни до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. До складу визначених переліком населених пунктів увійшло м. Краснодон (Сорокине) Луганської області де мешкав потерпілий ОСОБА_3 
		В судовому засіданні представник скаржника підтвердив, що померлий ОСОБА_3 перебував на обліку, отримував щомісячні страхові суми, які були призначені йому безстроково у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодон Луганської області. Вказане відділення не переміщено у населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження.
		Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Згідно зі ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
		Статтею 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.
		Правовий аналіз вказаних норм свідчить про те, що до складу спадщини входить суми страхових виплат, які належали спадкодавцеві, але не були отримані спадкодавцем за життя.
		Відповідно до ст.1301 ЦК України  свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
		У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 р. роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. 
		Колегія суддів судової палати погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні правові підстави для визнання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом недійсним.
		Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в частині того, що неотриманні суми страхових виплат не входять до складу спадщини, оскільки померлому ОСОБА_3 з 01.12.2014 року не нараховувалися страхові виплати у зв`язку з не переміщенням відділення у м. Краснодоні з тимчасово неконтрольованої на контрольовану територію України, виходячи з наступного.
		В судовому засіданні представник скаржника визнав наявність права позивача на спадкування сум страхових виплат, які належали померлому ОСОБА_3 у період за липень- листопад 2014 року на суму 16438, 90 грн. Судом встановлено, що страхові виплати померлому призначено безстроково.
		Страхові виплати померлий ОСОБА_3 не отримував з липня 2014 року у зв`язку з проведенням на території Луганської області, у тому числі м. Краснодоні антитерористичної операції.
		Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
		Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 21 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»  (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, тобто до 01 січня 2015 року) у разі настання страхового випадку Фонд зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
		Згідно зі статтею 28 вказаного Закону  грошові суми, які відповідно до статті 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.
		Статтею 40 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»   (у редакції до 01 січня 2015 року) передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК.
		       Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини. 
		Статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено припинення страхових виплат: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
		Тобто, вищевказаним законом не передбачено припинення страхових виплат у зв`язку з тим, що відділення яке провадило виплату страхових виплат не перемістилося з тимчасово неконтрольованої на контрольовану територію України, на що посилається скаржник в апеляційній скарзі.
		Посилання скаржника на те, що відділення Фонду у м. Краснодоні Луганської області не перемістилося з тимчасово окупованої території України, що є підставою для не нарахування страхових виплат, колегія суддів також до уваги не приймає виходячи з наступного.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок).
		Пунктом 8 Тимчасового порядку (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року № 239, від 26 серпня 2015 року № 636) особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати, протягом усього строку дії довідки про взяття на облік 
		Як зазначено в п. 2 Тимчасового порядку, у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням у населених пунктах на тимчасово неконтрольованій території здійснюється після повернення такої території під контроль органів державної влади.
		Однак постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від  11 лютого 2015 року у справі № 826/18826/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2015 року, п. 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття, вказано, що він порушує права позивачів на отримання належної їм пенсії, інших видів соціальних виплат та допомоги.
		На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
		На підставі викладеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
		Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому згідно ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат не проводиться.
		Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області залишити без задоволення.
		 
		Заочне рішення Міловського районного суду Луганської області від 20 лютого 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції. 
		Повний текст постанови складено 11 травня 2019 року.
		 
		 
		Головуючий 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...