Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 534/986/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2019. Зареєстровано: 14.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2019.
Дата набрання законної сили: 28.11.2019
Результат оскарження 28.11.2019 Апеляційний суд Полтавської області: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 1-кп/534/45/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018170080000580

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
		 
		ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 534/986/18
		Провадження 1-кп/534/45/19
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 травня 2019 рокум.Горішні Плавні 
		 
		 
		Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представників служби у справах дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представника уповноваженого підрозділу органу Національної поліції ОСОБА_10 , обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12018170080000580 від 08.06.2018 за обвинуваченням
		 
		- ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянки України, не працюючої, не заміжньої, з середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України,
		 
		- ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Комсомольська, Полтавської області, громадянки України, не працюючої, маючої освіту 9 класів, яка не навчається, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої:
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		І. 11 травня 2018 року близько 21 год. 00 хв.,  ОСОБА_11 , разом з неповнолітньою ОСОБА_12 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, прибули до м`ясного відділу магазину «Брусничка №02379» ТОВ «Український рітейл», який знаходиться по проспекту Героїв Дніпра, 19/11 в місті Горішні Плавні, Полтавської області. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 , перебуваючи у зазначеному вище м`ясному відділі, за попередньою змовою із ОСОБА_12 , діючи таємно, з корисливих мотивів та мети, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, викрали свинячу шийну частину (сировину), вагою 1,731 кг., вартістю 240 грн. 61 коп. та гомілку гриль, вагою 0,921 кг., вартістю 67 грн. 55 коп. 
		В подальшому ОСОБА_11 та ОСОБА_12 викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили ТОВ «Український рітейл» майнову шкоду на загальну суму 308 грн. 16 коп., яку не відшкодовано.
		   Таким чином, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за попередньою змовою групою осіб вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України. 
		ІІ. 30 травня 2018 року близько 20 год. 30 хв., ОСОБА_11 , разом з неповнолітньою ОСОБА_12 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, прибули до магазину «Брусничка №02379» ТОВ «Український рітейл», який знаходиться по проспекту Героїв Дніпра, 19/11, в м. Горішні Плавні, Полтавської області. 
		Реалізуючи свійзлочинний умисел, ОСОБА_11 ,перебуваючи узазначеному магазині,за попередньоюзмовою із ОСОБА_12 ,діючи таємно,повторно,з корисливихмотивів тамети,скориставшись тим,що заїх діяминіхто неспостерігає,шляхом вільногодоступу,викрали 5(п`ять)ж/ббанки ікрилососевої зернистої(форелі) марки «Марочка», вартістю 69 грн. 42 коп. кожна, загальною вартістю 347 грн. 10 коп., передню частину курчати охолоджену, вагою 0,314 кг., вартістю 18,61 грн., 2 (дві) пачки цигарок марки «Кент» Нанотек Вайт 2.0., вартістю 31 грн. 74 коп. кожна, загальною вартістю 63 грн. 48 коп., майонезу марки «Щедро» 350 гр., вартістю 14 грн. 82 коп. та банку пива «Оболонь Бір-Мікс» Лимон, об`ємом 0,5 л., вартістю 12 грн. 12 коп. 
		В подальшому ОСОБА_11 та ОСОБА_12 викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили ТОВ «Український рітейл» матеріального збитку на загальну суму 456,13 грн., який не відшкодовано.
		Таким чином, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за попередньою змовою групою осіб вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України. 
		ІІІ. 31 травня 2018 року близько 21 год. 40 хв., ОСОБА_11 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, прибула до магазину «Брусничка №02379» ТОВ «Український рітейл», який знаходиться по проспекту Героїв Дніпра, 19/11 в місті Горішні Плавні, Полтавської області, де діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів та мети, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, викрала вирізку свинячу охолоджену «Глобино», вагою 1,69 кг. вартістю 244 грн. 39 коп.
		В подальшому ОСОБА_11 викраденим розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «Український рітейл» матеріального збитку на суму 244 грн. 39 коп., який не відшкодовано. 
		Таким чином, ОСОБА_11 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України. 
		ІV. 01 червня 2018 року близько 19 год. 40 хв., ОСОБА_11 , разом з неповнолітньою ОСОБА_12 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, прибули до магазину «Брусничка №02379» ТОВ «Український рітейл», який знаходиться по проспекту Героїв Дніпра, 19/11 в місті Горішні Плавні, Полтавської області. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 , перебуваючи у зазначеному магазині, за попередньою змовою із ОСОБА_12 , діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів та мети, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, викрали 2 (дві) банки слабоалкогольного напою Бора-бора «Шейк», об`ємом 0,5 л., вартістю 22 грн. 20 коп. кожна, загальною вартістю 44 грн. 40 коп. та 3 (три) банки ікри лососевої зернистої (форелі) марки «Марочка», вартістю 69 грн. 42 коп. кожна, загальною вартістю 208 грн. 26 коп.
		В подальшому ОСОБА_11 та ОСОБА_12 викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили ТОВ «Український рітейл» матеріального збитку на загальну суму 252 грн. 66 коп., який не відшкодовано. 
		Таким чином, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за попередньою змовою групою осіб вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України. 
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень проти власності визнала повністю, при цьому не оспорювала фактичних обставин та доказів по справі за фактами викрадення майна ТОВ «Український рітейл», проте заперечила об`єм викраденого майна. У вчиненому щиро розкаялась. 
		Вину у втягненні неповнолітньої ОСОБА_12 у злочинну діяльність обвинувачена ОСОБА_11 не визнала повністю. 
		   Обвинувачена ОСОБА_11 в судовому засіданні стосовно пред`явленого їй звинувачення надала наступні показання. Разом із ОСОБА_12 вони заходили до магазину, де на м`ясному відділі обирали м`ясні вироби, які потім ховали та покидали приміщення магазину не розраховуючись за товар. Іноді на касі вони розраховувались за деякі з обраних товарів. Із обвинуваченою ОСОБА_12 вони познайомились у школі, близько десяти років тому і з того часу підтримують дружні стосунки, є подругами. З листопада 2017 року до квітня 2018 року вона працювала касиром у магазині «Брусничка», на момент вчинення крадіжок вона неофіційно працювала на автомийці, потім диспетчером таксі. ОСОБА_11 зазначила, що після роботи вони зустрілись з ОСОБА_12 і вона ( ОСОБА_11 ) запропонувала зайти до магазину «Брусничка» щоб придбати хліба, із собою вона мала близько 20 грн. На м`ясному відділі вони бажали придбати м`ясо, але коштів його оплатити не було, тому вони разом прийняли спільне рішення про крадіжку м`ясних продуктів. Вони разом із ОСОБА_12 приходили до м`ясного відділу, іноді продавця просила зважити м`ясо остання, а іноді ОСОБА_11 . Вони не ділили викрадені продукти, а забирали із собою ті, що кожна викрадала для себе. Викрадені слабоалкогольні напої вони потім разом розпивали. Про розташування камер відеоспостереження у торговому залі вона обізнана не була, але знала про їх наявність. Об`єм викраденого майна не заперечувала, окрім викрадення однієї упаковки майонезу «Щедро». Хто перший запропонував вчинити крадіжку обвинувачена ОСОБА_11 не пам`ятає, але заперечує той факт, що саме вона була ініціатором всіх крадіжок і втягувала у вчинення крадіжок ОСОБА_12 . 
		   Обвинувачена ОСОБА_12 в судовому засіданні свою вину у вчиненні всіх інкримінованих їй злочинних посягань визнала та підтвердила викладені у вироці обставини викрадення товарів з магазину «Брусничка», проте заперечила вагу викраденого м`яса курчати охолодженого, яка не відповідає зазначеним у інвентаризаційній відомості вихідним даним. Пред`явлений цивільний позов визнала частково. 
		   В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_12 зазначаючи про те, що за сплином часу деталей викрадення не пам`ятає, показала що знайома із ОСОБА_11 близько 10 років, так як вони навчались в одній школі. Їй відомо, що ОСОБА_11 деякий час працювала у магазині «Брусничка» м.Горішні Плавні касиром та інколи вона приходила до ОСОБА_11 на роботу. Наприкінці весни та напочатку літа 2018 року вони разом із ОСОБА_11 заходили до магазину, щоб придбати продукти, де спонтанно вирішили викрасти деякі продукти. Про те, як розташовані камери відеоспостереження у торговому залі ОСОБА_12 обізнана не була і ОСОБА_11 їй про це не розповідала. Коли вони заходили до магазину при собі мали близько десяти грн., в інших випадках взагалі не мали коштів. У вказаному магазині викрадали м`ясо, ікру, вони разом заходили до магазину, але товар обирали на власний розсуд, не домовляючись, кому що потрібно. Банки з ікрою викрадала саме ОСОБА_12 у сукупній кількості приблизно 10 банок. Спочатку обраний товар вони складали до магазинного кошика, а потім перекладали його до сумки. Маршрут пересування по торговому залу магазину вони з ОСОБА_11 не обговорювали та не узгоджували, а пересувались у магазині хаотично. 
		    ОСОБА_12 зазначила, що знала про наявність камер відеоспостереження і особисто роздивлялась їх розміщення на молочному відділі, де викрадала ікру і саме вона була ініціатором крадіжок за усіма епізодами. У вчиненому щиро розкаялась та зробила висновки. 
		    Будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи представник потерпілої особи (ТОВ «Український рітейл») ОСОБА_13 до суду не з`явився, звернувшись із відповідними клопотаннями про розгляд справи за його відсутності (т.1 а.с.168). 
		   Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		   За епізодомвикрадення майнаТОВ «Українськийрітейл» від11.05.2018 винуватість обвинувачених крім наданих ними визнавальних показань, повністю підтверджується наступними доказами.
		Згідно із заявою від 08.06.2018 керуючого магазину «Брусничка» №02379 ТОВ «Український рітейл», остання звернулась до відділення поліції з приводу викрадення двома особами жіночої статі продуктів харчування у приміщенні магазину «Брусничка» ТОВ «Український рітейл», що мало місце 11.05.2018 о 21 год. 00 хв. (т.1 а.с.228).
		Відповідно до акту інвентаризації №2379001317 від 08.06.2018, наданого ТОВ «Український рітейл» та прибуткової накладної від 04.05.2018 №2379001728 було виявлено нестачу шийної частини свинячої охолодженої сировини масою 1,731 кг. вартістю 240 грн. 61 коп. та гомілки гриль масою 0,921г. вартістю 67 грн. 55 коп., загальна вартість нестачі склала 308 грн. 16 коп. (т.1 а.с.229-230).
		Згідно протоколу огляду відеозапису від 16.06.2018 було оглянуто 5 файлів із відеозаписами з камер відео спостереження, розташованих у приміщенні магазину «Брусничка №02379», який знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, 19/11, які добровільно видані адміністрацією ТОВ «Український рітейл». При відкритті запису «ch10_20180511202817» об`ємом 8,68 МБ з камери №10, було встановлено, що запис починається 05-11-2018 о 20:28:12 годині та у полі зору камери з`являються дві дівчини, одна з яких тримає у руках пакет із м`ясом, а інша тримає у правій руці корзину, плечем тримаючи мобільний телефон, а у лівій руці тримає поліетиленовий пакет із м`ясом. О 20:28:43 одна з дівчат, підходячи до прилавку з пивом, ставши боком до камери відео спостереження, поклала до власної сумки, коричневого кольору пакет із м`ясом, який тримала у руці та знову повернулась до прилавку з молочними продуктами. 
		З протоколу огляду відеозапису від 16.06.2018 убачається, що під час проведення огляду, представник потерпілої сторони у присутності понятих, заявила що дівчат, яких вона щойно бачила на відеозаписах вона особисто знає та пояснила, що одна з них ОСОБА_11 , яка працювала у вказаному магазині «Брусничка», а інша ОСОБА_12 , яка є двоюрідною сестрою ОСОБА_11 . 
		Винуватість обвинувачених за даним епізодом також підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 09.07.2018 (т.2 а.с.56-59), де обвинувачена ОСОБА_11 детально показала та розповіла про обставини викрадення зазначених товарів, що мало місце 11.05.2018.
		За епізодом викрадення майна ТОВ «Український рітейл» від 30.05.2018 винуватість обвинувачених, повністю підтверджується наступними доказами.
		   Згідно із заявою керуючої магазином «Брусничка» №02379 ОСОБА_14 від 05.06.2018 (т.2 а.с.2), остання звернулась до відділення поліції з приводу викрадення групою осіб жіночої статі продуктів харчування у приміщенні магазину «Брусничка» ТОВ «Український рітейл», що мало місце 30.05.2018 близько 20 год. 30 хв.
		Відповідно до акту інвентаризації №2379001314 від 05.06.2018, наданого ТОВ «Український рітейл» та прибуткових накладних було виявлено нестачу ікри лососевої зернистої ж/б 80 г. (форелі) «Марочка» в кількості 5 штук, вартістю 347,10 грн. (по 69,42 грн. кожна); передньої частини курчати охолодженої вагою 0,514 г. вартістю 30,46 грн. (вартість за 1 кг.  59,27 грн.); 2 пачки цигарок марки «Кент» «Нанотек Вайт 2.0» вартістю 31,74 грн. кожна на загальну суму 63,48 грн.; 1 упаковки майонезу «Щедро» 350 г. вартістю 14,82 грн.; пива марки «Оболонь» «Бір-Мікс» лимон об`ємом 0,5 л ж/б вартістю 12,12 грн. (а.с.3), що також підтверджується відповідними приходними накладними (т.2 а.с.4-9). 
		Разом із тим, суд звертає увагу, що згідно із наданими інвентаризаційними документами різниця між фактичною та звітною вагою передньої частини курчати охолодженої виявлена в ході проведеної ТОВ «Український рітейл» становить 0,314 г. (93,314 г.  93 г.), проте у наданому документі нестачею продукту зазначена вага у 0,514 г., викрадення якої інкриміновано обвинуваченим за даним епізодом злочинної діяльності. 
		Згідно із приходною накладною № 2379001884 від 30.05.2018 (а.с.6), вартість за 1 кг передньої частини курчати охолодженої становить 59,27 грн. Отже, вартість 0,314 г вказаного товару становить 18,61 грн. 
		   Таким чином, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження викрадення обвинуваченими саме 0,314 г. м`ясного продукту, вартість якого складає 18,61 грн., з огляду на що суд зменшує в цій частині обсяг обвинувачення та наголошує, що за конституційним принципом всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Згідно протоколу огляду відеозапису від 16.06.2018 (т.2 а.с.10-12) було оглянуто оптичний диск наданий адміністрацією ТОВ «Український рітейл» з камер відеоспостереження, розташованих у приміщенні магазину «Брусничка» №02379 по просп.Героїв Дніпра, 19/11 у м.Горішні Плавні Полтавської області, який містить вісім відеофайлів за 30.05.2018. 
		Так, у ході огляду наданих відеозаписів встановлено, що 30.05.2018 близько 20 год. 30 хв. обвинувачені знаходяться у торговому залі магазину «Брусничка», де обирають різноманітний товар, в тому числі цигарки, п`ять банок ікри, охолоджене м`ясо, пляшку із слабоалкогольним напоєм, майонез тощо, а потім сховавши товар, покидають касову зону не розрахувавшись. 
		Зазначені обставини повністю узгоджуються із наданими обвинуваченими показаннями, згідно із якими, вони обирали товар на власний розсуд, а потім на касі розраховувались лише за деякі товари, інші виносили повз касу без розрахунку. 
		Суд критично ставиться до показань обвинуваченої ОСОБА_12 щодо не визнання своєї провини у викраденні однієї упаковки майонезу марки «Щедро».      
		Так, обвинувачені не заперечували того, що 30.05.2018 знаходились у торговому залі магазину «Брусничка», де викрали певні товари. З урахуванням кількості епізодів злочинної діяльності, аналогічним даному, та давності їх вчинення, суд вважає, що обвинувачена не може достеменно пам`ятати чіткий перелік викрадених нею товарів, тим більш що весь асортимент викрадених товарів кожного разу змінювався і не охоплювався виключно однією групою товарів. 
		Як убачається з протоколу огляду від 16.06.2018, при перегляді відеофайлу з назвою «Сamera10» датою фіксації 05-30-2018 20:36:09, обвинувачена ОСОБА_12 підходячи до прилавку з молочними продуктами, ставши спиною до камери відеоспостереження бере з прилавку пакет майонезу. 
		Винуватість обвинувачених за даним епізодом також підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 09.07.2018 (т.2 а.с.56-59), де обвинувачена ОСОБА_11 детально показала та розповіла про обставини викрадення зазначених товарів, що мало місце 30.05.2018.
		За епізодомвикрадення майнаТОВ «Українськийрітейл» від31.05.2018 винуватість обвинуваченої ОСОБА_11 , повністю підтверджується наступними доказами.
		   Згідно із заявою керуючої магазином «Брусничка» №02379 ОСОБА_14 від 05.06.2018 (т.2 а.с.15), остання звернулась до відділення поліції з приводу викрадення невідомою особою жіночої статі близько 21 год. 40 хв. 31.05.2018 свинячої вирізки охолодженої марки «Глобино» у приміщенні магазину «Брусничка» ТОВ «Український рітейл». 
		Відповідно до акту інвентаризації №2379001305 від 05.06.2018, та приходної накладної №2379001450 від 26.05.2018 (т.2 а.с.16,17) було виявлено нестачу вирізки свинячої охолодженої «Глобино» вагою 1,690 г. вартістю 244,39 грн. (145,02 грн. за 1 кг.). 
		Згідно протоколу огляду відеозапису від 16.06.2018 (т.2 а.с.18-20) було оглянуто оптичний диск наданий адміністрацією ТОВ «Український рітейл» з камер відеоспостереження, розташованих у приміщенні магазину «Брусничка» №02379 по просп.Героїв Дніпра, 19/11 у м.Горішні Плавні Полтавської області, який містить вісім відеофайлів за 31.05.2018 із п`ятьма відеофайлами. 
		Так, у ході огляду наданих відеозаписів встановлено, що 31.05.2018 близько 21 год. 40 хв. обвинувачена знаходиться у торговому залі магазину «Брусничка» та біля прилавку з молочними продуктами лівою рукою кладе пакет із м`ясом, щойно зваженим продавцем, до сумки та покидає магазин не розрахувавшись за цей товар. 
		Винуватість обвинувачених за даним епізодом також підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 09.07.2018 (т.2 а.с.56-59), де обвинувачена ОСОБА_11 детально показала та розповіла про обставини викрадення зазначених товарів, що мало місце 31.05.2018.
		За епізодом викрадення майна ТОВ «Український рітейл» від 01.06.2018 винуватість обвинувачених, окрім наданих ними визнавальних показань, повністю підтверджується наступним. 
		   Згідно із заявою керуючої магазином «Брусничка» №02379 ОСОБА_14 від 05.06.2018 (т.2 а.с.23), остання звернулась до відділення поліції з приводу викрадення групою невідомих осіб жіночої статі близько 19 год. 40 хв. 01.06.2018 напою слабоалкогольного марки «Шейк» об`ємом 0,5 л. та 3 банок ікри лососевої у приміщенні магазину «Брусничка» ТОВ «Український рітейл». 
		Відповідно до акту інвентаризації №2379001304 від 05.06.2018, та приходної накладної №2379001659 від 15.05.2018 (т.2 а.с.24,25) було виявлено нестачу двох ж/б напою слабоалкогольного Бора-бора «Шейк» об`ємом 0,5 кожна загальною вартістю 44,40 грн. (22,20 грн. за одну одиницю) та трьох ж/б ікри лососевої зернистої (форелі) марки «Марочка» вагою 80 г. кожна, загальною вартістю 208,26 грн. (69,42 грн. за кожну). 
		Згідно протоколу огляду відеозапису від 16.06.2018 (т.2 а.с.26-27) було оглянуто оптичний диск наданий адміністрацією ТОВ «Український рітейл» з камер відеоспостереження, розташованих у приміщенні магазину «Брусничка» №02379 по просп.Героїв Дніпра, 19/11 у м.Горішні Плавні Полтавської області, який містить шість відеофайлів за 01.06.2018. 
		Так, у ході огляду наданих відеозаписів встановлено, що 01.06.2018 близько 19 год. 40 хв. обвинувачені знаходяться у торговому залі магазину «Брусничка», де обирають товар, а проходячи касову зону, за жоден товар не розраховуються, купляючи виключно цигарки та покидають приміщення магазину. 
		Згідно із протоколом проведення слідчого експерименту від 09.07.2018 (т.2 а.с.56-59) за участю обвинуваченої ОСОБА_11 , знаходячись у приміщенні магазину «Брусничка» у м.Горішні Плавні, Полтавської області, остання показала, що у м`ясному відділі даного магазину вона кожного разу замовляла у продавця м`ясо різною вагою та взявши пакет йшла до ковбасно-сирного відділу з метою його сховати до сумки чи свого пакету поки обвинувачена ОСОБА_12 її прикривала у куті. Після чого, обвинувачена ОСОБА_11 показала на холодильники зі слабоалкогольними напоями та пояснила, що саме тут вона викрала «Бір-мікс», який сховала аналогічним чином. Разом з тим, обвинувачена ОСОБА_11 вказала на вітрину із цигарками, розташованої біля каси №1 у зазначеному магазині, звідки викрала декілька упаковок цигарок. Вказала також, що після того як вона розраховувалась на касі за дрібні товари, а в сумці чи пакеті лежали викрадені нею товари, вона покидала приміщення магазину через центральні двері. Зі слів обвинуваченої ОСОБА_11 , «антивандальні» стойки, які розміщені за касами, не спрацьовували на товар зі штрих-кодами, оскільки вони спрацьовують лише на товар із бирками.
		Аналогічні показання обвинувачена ОСОБА_11 надала під час допиту в судовому засіданні, в ході якого зазначила, що на товар із штрих-кодом не спрацьовує звукова сигналізація захисної рамки, проте обрання нею товару для викрадення із даним фактом не пов`язано. 
		Окрім того, згідно з обвинувальним актом органами досудового розслідування ОСОБА_11 висунуто звинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.304 КК України, за наступних обставин.
		У квітні2018року,точної датипід часдосудового розслідуваннявстановити невдалось можливим, ОСОБА_11 ,знаючи пронеповнолітній вік ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою збагачення та шляхом переконання, запропонувала останній вчинити разом із нею крадіжку продуктів харчування з приміщення магазину «Брусничка № 02379» ТОВ «Український рітейл», розташованого по проспекту Героїв Дніпра № 19/11, в м.Горішні Плавні, Полтавської області.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 за попередньою змовою з неповнолітньою ОСОБА_12 , діючи таємно, шляхом вільного доступу, зайшли до приміщення вищевказаного магазину, звідки викрали свинячу шийну частину (сировину), вагою 1,731 кг., вартістю 240 грн. 61 коп. та гомілку гриль, вагою 0,921 кг., вартістю 67 грн. 55 коп., чим заподіяли ТОВ «Український рітейл» матеріальну шкоду на загальну суму 308 грн. 16 коп.
		Тобто ОСОБА_11 , шляхом переконання та з метою особистої наживи втягнула неповнолітню ОСОБА_12 у злочинну діяльність. 
		Діям ОСОБА_11 за вказаним епізодом злочинної діяльності органом досудового розслідування надана кваліфікація за ч.1 ст.304 КК України, як таким, що виразились у втягненні неповнолітньої особи у злочинну діяльність. 
		Обвинувачена ОСОБА_11 свою причетність до вчинення вказаного злочину заперечила повністю та зазначила, що не вчиняла будь-яких дій щодо спонукання ОСОБА_12 до крадіжок, хоча знала, що остання є неповнолітньою. Вони разом вчиняли злочини, обираючи при цьому об`єкти викрадення на власний розсуд та не узгоджуючи при цьому своїх дій. 
		Обвинувачена ОСОБА_12 надала в судовому засіданні аналогічні показання та пояснила, що саме вона була ініціатором крадіжок і сама приймала рішення про їх вчинення, без стороннього спонукання, в тому числі самостійно обирала товар, який викрадала і потім сама ним розпоряджалась. 
		   Висновки суду за результатами розгляду справи.
		   Оцінивши кожний досліджений та перевірений в судовому засіданні доказ з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, поза розумного сумніву, вважає доведеною вину обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні крадіжок майна ТОВ «Український рітейл». 
		   Разом із цим, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_11 у вчиненні незаконних дій, пов`язаних із втягненням неповнолітньої ОСОБА_12 у злочинну діяльність, виходячи з наступного. 
		   Так, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.304 КК України полягає у втягненні неповнолітніх, зокрема, у злочинну діяльність, тобто вчиненні дій, спрямованих на те, щоб викликати у неповнолітнього бажання взяти участь у вчиненні хоча б одного конкретного злочину, або отримати навички злочинної діяльності, які можуть бути застосовані згодом. 
		   Внаслідок втягнення інша особа спонукається до певної поведінки, залучається до неї, в такої особи виникає бажання поводитись певним чином. При цьому особа згодом вчиняє бажані для винного дії за власною волею, втягнення полягає у впливі на свідомість конкретної особи, завдяки переконуванню в доцільності, вигідності, певної поведінки. Воно здійснюється шляхом умовлянь, підкупу, розпалювання почуття помсти, заздрощів або інших низьких спонукань, розповідей про легкість і доступність певних дій, навчання способам та прийомам їх виконання тощо. 
		   Згідно із п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 27.02.2004 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність», кримінальній відповідальності за втягнення неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську діяльність можуть бути піддані особи, які на час вчинення цих дій досягли вісімнадцятирічного віку. Зважаючи на те, що такі злочини можуть бути вчинені тільки з прямим умислом, суди повинні з`ясовувати, чи усвідомлювала доросла особа, що своїми діями втягує неповнолітнього у вчинення злочину або в іншу антигромадську діяльність.
		   За змістом закону під втягненням неповнолітнього у злочинну діяльність треба розуміти певні дії дорослої особи, вчинені з будь-яких мотивів і пов`язані з безпосереднім впливом на неповнолітнього з метою викликати у нього рішучість взяти участь в одному чи декількох злочинах, яке завжди передбачає наявність причинного зв`язку між діями дорослої особи і виникненням у неповнолітнього бажання вчинити протиправні дії. Зазначений наслідок може досягатися за допомогою всіх видів фізичного насильства, так і психічного впливу. 
		   Стороною обвинуваченнясуду ненадано жоднихдоказів,які бпідтвердили наявністьу діяхобвинуваченої ОСОБА_11 суб`єктивноїсторони даного злочину - прямого умислу на втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність.
		   Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції Українита аналогічна позиція держави закріплена й у ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. 
		   Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а відповідно до ч.3 ст.62 Констиуції України та ч.4 ст.17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		   З цього приводу також неодноразово висловлював правову позицію і Європейський суд з прав людини.
		   Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії» в розумінні Суду принцип презумпції невинуватості полягає в наступному: "Тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготувати та надати доводи в свій захист, і, врешті-решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим". (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
		   Згідно з приписами ч.1 ст.91 КПКУкраїни, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, тощо.
		   Обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (частина перша статті 92 КПК).
		   Зі змісту ч.3ст.26 КПКУкраїни, випливає, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
		   Згідно з положеннями ч.1ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		   За вимогами ст.374 КПК України, у разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		   Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.1 ст.304 КК України,сторона обвинувачення, крім показань самої ОСОБА_11 , послалась на протоколи огляду відеозаписів від 16.06.2018 з додатками, протокол проведення слідчого експерименту від 09.07.2018 за участі ОСОБА_11 , цивільно-правовий договір, укладений між ТОВ «Український рітейл» та обвинуваченою, а також на заяви про вчинення крадіжок та акти інвентаризації.
		   Суд зазначає, що згідно із приєднаним до кримінального провадження матеріалами (т.2 а.с.41), 26.10.2017 між ТОВ «Український рітейл» та обвинуваченою ОСОБА_11 укладений цивільно-правовий договір на виконання робіт (послуг), за умовами якого у строк з 26.10.2017 по 30.11.2017, остання зобов`язалась виконувати за вказівкою замовника, визначені у п.1.2 цього договору роботи та здати результати роботи замовнику. Згідно із вказаним пунктом договору, виконавцю доручається виконання робіт, зокрема щодо підготовки товару, його викладки, зміни цінників, забезпечення вагового товару етикетками, контроль якості, дотримання умов зберігання та строків зберігання товару та інше.
		   В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_11 не заперечувала той факт, що деякий час вона працювала у магазині «Брусничка» касиром та знала, що у торговому залі магазину розміщені камери відеоспостереження. Також їй було відомо про наявність захисної рамки та специфіку її реагування на товар, який проходить через неї. 
		   Посилаючись на вказаний договір та показання обвинуваченої ОСОБА_11 , сторона обвинувачення ствердила, що як працівник магазину ОСОБА_11 достеменно знала про зони охоплення камер відеоспостереження про що повідомила ОСОБА_12 та запропонувала їй викрасти вагові товари, які не реагують на рамку «антикрадій» у такий спосіб схиляючи неповнолітню ОСОБА_12 до злочинної діяльності.
		   Суд вважає, що вказані посилання сторони обвинувачення не ґрунтуються на фактичних даних, на підставі яких може бути встановлено наявність певних фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та є припущеннями, які не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
		   Також є неспроможними та не заслуговують на увагу посилання прокурора на надані обвинуваченою ОСОБА_11 пояснення під час досудового слідства щодо розподілення ролей та надання нею вказівок неповнолітній ОСОБА_12 стосовно обрання товару придатного для викрадення та способу його сховати від камер відеоспостереження. 
		   В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заперечили ту обставину, що розподіляли між собою ролі при вчиненні крадіжок та зазначили, що на власний розсуд обирали товар, який потім викрадали. При цьому ОСОБА_12 зазначила, що знаходячись у торговому залі магазину самостійно оглядала розташування камер відеоспостереження та приймала рішення про викрадення певного товару. 
		   Також винуватість ОСОБА_11 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.304 КК України аргументовано стороною обвинувачення тим, що вона знайома із обвинуваченою ОСОБА_12 і знала про її неповнолітній вік. Під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_11 не заперечувала того, що була обізнана про неповнолітній вік обвинуваченої ОСОБА_12 , але цей факт, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не доводить винуватість ОСОБА_11 поза розумним сумнівом. Також суд звертає увагу, що обидві обвинувачені є молодими особами, тривалий час товаришують і мають невелику різницю у віці, крім того на момент скоєння злочинів ОСОБА_12 майже досягла повноліття, що дає суду підстави дійти висновку про неспроможність доводів сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_11 дій направлених на переконання неповнолітньої ОСОБА_12 взяти участь у крадіжках з метою особистої наживи. 
		   З огляду на викладене, суд зазначає, що надані стороною обвинувачення вищевказані докази доводять вину обвинуваченої ОСОБА_11 лише у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України. 
		   Таким чином, ОСОБА_11 підлягає виправданню за ч.1 ст.304 КК Україниза недоведеністю того, що в її діянні є склад кримінального правопорушення.
		   За вищевикладенихобставин,суд вважаєдоведеним обвинуваченняза фактамивикрадення майнаТОВ «Українськийрітейл» такваліфікує діїобвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб. 
		   Призначаючи обвинуваченим покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначенихст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особи обвинувачених, їх вік і стан здоров`я, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.
		   Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		   Обвинувачена ОСОБА_11 раніше не засуджувалась, офіційно не працевлаштована, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, неодружена, утриманців не має, суспільно-корисною діяльністю не зайнята, за місцем проживання має позитивні характеристики (т.2 а.с.31-34). 
		Згідно досудової доповіді органом пробації обвинуваченій ОСОБА_11 визначено високий рівень ризику вчинення повторного злочину, ризик небезпеки для суспільства не визначений.
		Разом ізтим,з огляду на те, що оцінки ризиків належно органом пробації не вмотивовані, суд не приймає викладені в ній негативні для обвинуваченої висновки уповноваженої особи органу пробації при прийнятті судового рішення про міру покарання.
		Неповнолітня обвинувачена ОСОБА_12 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, не одружена, утриманців не має, не працює та не навчається, за місцем попереднього навчання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.2 а.с.36-40).
		Згідно досудової доповіді органом пробації неповнолітній обвинуваченій ОСОБА_12 визначено високий рівень ризику вчинення повторного злочину, ризик небезпеки для суспільства не визначений.
		Разом ізтим,з огляду на те, що оцінки ризиків належно органом пробації не вмотивовані, суд не приймає викладені в ній негативні для неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_12 висновки уповноваженої особи органу пробації при прийнятті судового рішення про міру покарання.
		В судовому засіданні представник уповноваженого підрозділу відділення поліції №2 ОСОБА_10 пояснила, що родина неповнолітньої ОСОБА_12 ніколи на обліку не перебувала і остання зробила належні висновки, тому просила суворо її не карати.
		Представник служби у справах дітей ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що матір неповнолітньої ОСОБА_12 не брала участі у вихованні дитини, не бажала співпрацювати із службами. Просила суворо її не карати, оскільки ОСОБА_12 виправилась та зробила належні висновки. 
		У силуст.66 КК Україниобставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_11 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. В якості пом`якшуючих покарання обставин стосовно обвинуваченої ОСОБА_12 судом враховано щире каяття та вчинення злочину неповнолітньою особою.
		У силуст.67 КК Україниобставини, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_15 судом не встановлено.
		Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, яке, згідно ч.2 ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		З огляду на викладене, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, які у відповідності до ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, особи обвинувачених, неповнолітній вік обвинуваченої ОСОБА_12 , відсутність у них негативних характеристик, а також відсутність тяжких наслідків від злочинів, думку представника потерпілої особи, яка при вирішенні питання про призначення покарання поклалась на розсуд суду, та положення ст.50, ч.2 ст.65 КК України, суд беручи до уваги суспільну небезпечність вчинених злочинів, вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі у розмірі наближеному до мінімального. 
		   Тільки таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.
		Підстав для застосування положеньстатей 69, 69-1 КК України суд не знаходить.
		Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинувачених від покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1 ст.75 та ст.104 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з`ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду і про можливість виправлення засуджених без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за їх поведінкою та виконанням покладених на них судом обов`язків.
		Суд зазначає, що обвинувачені ОСОБА_11 та неповнолітня ОСОБА_12 раніше до кримінальної відповідальності не притягувались, зробили належні висновки, бажають виправитись та не мають негативних характеристик як небезпечних для суспільства осіб, що дає суду підстави дійти висновку про можливість їх виправлення без реального відбування покарання та дієвість застосування обов`язків, передбачених ст.76 КК України. 
		Представником потерпілої особи заявлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про відшкодування майнової шкоди у сумі 1273 грн., в обґрунтування якого зазначає про неправомірні дії обвинувачених, що призвели до викрадення належного потерпілій особі майна. 
		Обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заявлений цивільний позов визнали частково. 
		   Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи представник потерпілої особи жодного разу в судове засідання не прибув. Від ТОВ «Український рітейл» на адресу суду надійшла заява, в якій останній прохає провести розгляду справи за відсутності їх представника і при призначенні покарання покладається на суд.      
		   Разом із тим, враховуючи неприбуття представника потерпілої особи до суду та неповідомлення ним своєї позиції щодо підтримання вимог за пред`явленим цивільним позовом, а також неможливістю без її участі перевірити вартість спричиненої шкоди, за умови, коли об`єм викраденого за одним епізодом був зменшений судом, суд у відповідності до вимог ст.129, ст.326 КПК України цивільний позов потерпілої особи залишає без розгляду.
		   Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч.9ст.100 КПК України.
		   Процесуальні витрати у справі відсутні, заходи забезпечення не застосовувались. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 373,374 КПК України, суд,
		 
		у х в а л и в:
		Визнати  ОСОБА_11 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді одного року позбавлення волі. 
		На підставі ст.75КК України ОСОБА_11 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
		На підставі ст.76КК України зобов`язати ОСОБА_11 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		ОСОБА_11 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.304 КК України та виправдати за недоведеність наявності в її діянні складу кримінального правопорушення. 
		ОСОБА_12 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді одного року позбавлення волі. 
		На підставі ст.ст.104,75КК України ОСОБА_12 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
		На підставі ст.76КК України зобов`язати ОСОБА_12 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		   Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушеннямзалишити без розгляду.
		   Роз`яснити потерпілому його право як цивільного позивача на пред`явлення цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
		Речові докази по справі: 
		- 4оптичних дискаDVD-Rіз відеозаписами  залишити у матеріалах кримінального провадження № 12018170080000580;
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Комсомольський міський суд Полтавської області, а засудженими у той же строк з моменту його отримання.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченим, представнику потерпілої особи роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.
		 
		Суддя                          підпис                   ОСОБА_1 
		Згідно з оригіналом.
		   Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...