Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/13769/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2019. Зареєстровано: 14.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2019.

Номер судового провадження: 1-кс-15895/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018000000001846

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/13769/19-к 
		 
		УХВАЛА
		 
		26 квітня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю захисника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві провадження за клопотанням захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна накладеного. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2018 в межах кримінального провадження № 42018000000001846, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст. 28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України, на майно ОСОБА_5 , що знаходиться на території Латвійської Республіки.
		Проте, як зазначено в клопотанні адвокатом, висновки слідчого судді про наявність підстав для арешту майна ОСОБА_5 , не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на положеннях КПК України та усталеній практиці Європейського суду з прав людини. 
		В засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав клопотання про скасування арешту майна, а також в якості його доповнення зазначив, що повідомлення про підозру здійснено ОСОБА_6 з недотриманням вимог ст.ст. 276-279 КПК України, внаслідок чого останній не набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні № 42018000000001846, а досудове розслідування за фактом вчинення ймовірних злочинів триває невиправдано довго, внаслідок чого застосування вищевказаного заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням прав ОСОБА_5 на користування та розпорядження майном.
		Сторона обвинувачення в кримінальному провадженні № 42018000000001846, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання 26.04.2019 не з`явився, про поважність причин своєї неявки слідчого суддю не повідомив, хоча прокурор групи прокурорів приймав участь у попередніх засіданнях та надав свої письмові заперечення на клопотання захисника. 
		Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Враховуючи, що ст.174 КПК України визначений скорочений строк розгляду клопотання про скасування арешту майна, а неявка прокурора не перешкоджає розгляду клопотання, до того ж останній висловив свою процесуальну позицію в письмових запереченнях, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в засіданні представника сторони обвинувачення на підставі наданих захисником доказів та матеріалів.
		Заслухавши поясненнязахисника ОСОБА_3  в обґрунтування клопотання, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
		Так, слідчим відділом управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001846, за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 07.08.2018 у справі №757/38088/18-к накладено арешт на майно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст. 28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК, а саме:
		1) Земельну ділянку з кадастровим номером 0100 121 4025 та окрема нерухомість за адресою Granоta iela 13, Рига, Латвійська Республіка, (Номер земельної ділянки в АДРЕСА_1 ), площею 41372 м?, частка власності 9/10, на підставі договору купівлі-продажу від 23.05.2006;
		2) Земельну ділянку з кадастровим номером 1300 014 3213, на якій знаходиться будівля (кадастровий номер 1300 014 3213 001), що розташована у Юрмальському районі, Латвійська Республіка, площею 876 м?, на підставі рішення С29600712 Латгальського районного суду передмістя Риги від 29 жовтня 2012 року;
		3) Земельну ділянку з кадастровим номером1300-022-0802, з трьома допоміжними спорудами, що розташована у Юрмальському районі, Латвійська Республіка, площею2106 м?, на підставі договору дарування від 23 липня 1998 року;
		4) Земельну ділянку з кадастровим номером 6078 002 0179, що розташована в АДРЕСА_2 .5 га, на підставі договору купівлі-продажу від 19 жовтня 2007 року;
		5) Земельну ділянку з кадастровим номером 80480100174, площею 0.2185 га, до якої додано земельну ділянку з кадастровим номером 8048 010 0389, площею 0.0058 га, за адресою Liberu iela 22, Liberi, село Бабіте, край Бабіте, Латвійська Республіка, на підставі рішення Латвійського іпотечного та земельного банку 1/27706 від 29 жовтня 1998 року; 
		6) Земельну ділянку з кадастровим номером 8048 010 0249, за адресою: вулиця Кална 2A, Брівкални, село Бабіте, край Бабіте, Латвійська Республіка, площею 0.1519 га, на підставі договору (про зміну нерухомого майна) від 19 березня 2015 року;
		7) Земельну одиницю з кадастровим номером 8048 010 0427. Відділена із нерухомої власності "Melderi", села Бабіте, край Бабіте, Латвійська Республіка, площею 3.85 га, на підставі договору підтвердження Василя Мельника від 23 жовтня 2012 року, запит на відділення нерухомості;
		8) Частку у статутному капіталі 100% Finansu investiciju kompanija FIC, Sabiedriba ar ierobezotu atbildibu, Латвійська Республіка;
		9) Частку у статутному капіталі 100% Eiro Steel, Sabiedriba ar ierobezotu atbildibu, Латвійська Республіка;
		10) Частку у статутному капіталі 50% Graphical Paper, SIA, Латвійська Республіка;
		11)Частку у статутному капіталі 100% Eiroholdings Invest, Sabiedriba ar ierobezotu atbildibu, Латвійська Республіка ;
		12) Частку у статутному капіталі 100% EIROHOLDINGS, Sabiedriba ar ierobezotu atbildibu, Латвійська Республіка;
		13) Частку у статутному капіталі 0,0513% Servi Ko, Sabiedriba ar ierobezotu atbildibu, Латвійська Республіка;
		14) Частку у статутному капіталі 55,15% Remars-Riga, Akciju sabiedriba, Латвійська Республіка;
		15) Частку у статутному капіталі 2,55102% DEUL, Akciju sabiedriba, Латвійська Республіка;
		16) Частку у статуному капіталі 1% Chrisal Baltia, Sabiedriba ar ierobezotu atbildibu, Латвійська Республіка;
		17) Частка у статутному капіталі 50% SIA «Eiroholdings» (Рига, Латвія);
		18) Квадроцикл марки «BOMBARDIER CAN-AM», реєстраційний номер ТВ 710, VIN - НОМЕР_1 ;
		19) Гідроцикл марки «SEA DOORXP X», реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
		20) Яхту марки «SPORT FISHER», реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
		21) Автомобіль марки «VW GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN  НОМЕР_5 .
		У відповідності до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Отже, ОСОБА_8 є належним суб`єктом звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна на підставі та в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.
		Посилання прокурора в письмових запереченнях на виконання в кримінальному провадженні вимог ст. 290 КПК України, як єдину підставу для відмови в розгляді клопотання захисника про скасування арешту майна, необґрунтоване.
		Положення ст. ст. 303, 309 КПК України, на які посилається прокурор, регламентують порядок розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора та не мають ніякого відношення до розгляду слідчим суддею клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження.
		По-друге, що найголовніше, згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. 
		Відповідно до п. 5 ст. 3 КПК України, досудове розслідування  стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінального провадження.
		Оскільки, слідчому судді не надано матеріалів на підтвердження завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні в одній із форм, визначених п. 5 ст. 3 КПК України, клопотання захисника ОСОБА_3 підлягає розгляду по суті згідно вимог ст. 174 КПК України. 
		Згідно зч.1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Статтею 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. 
		Разом з тим, оцінюючи відповідно до вимог 173 КПК розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження в даному кримінальному провадженні, а також наслідки арешту майна для Мельника, третіх осіб, вважаємо необхідним вказати на наступне.
		Як передбачено пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 3 ст.132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
		1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
		2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
		3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
		Окрім того, вирішуючи питання про арешт майна, необхідно урахувати відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям та з дотриманням принципу справедливої рівноваги. ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
		У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
		У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Згідно з ч. 2ст.170КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 07.08.2018 у справі № 757/38088/18-к вбачається, що єдиною підставою для накладення арешту на майно ОСОБА_7 слугувала можливість застосування до останнього додаткового покарання у виді конфіскації майна. 
		Будь-яких інших правових підстав для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження у вищевказаній ухвалі слідчого судді не наведено. 
		Однак, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину ( п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК). При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора.
		Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		У відповідності до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення- у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		На виконання вимог ст. ст. 9, 174 КПК України, про всебічне, повне та неупереджене дослідження усіх обставин справи, слідчий суддя неодноразово зобов`язував сторону обвинувачення надати для дослідження в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42018000000001846 в частині, що стосується вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 , дотримання порядку вручення повідомлення про підозру та обґрунтованості висунутої підозри, проте на вимогу слідчого судді стороною обвинувачення вказані матеріали не надані, у тому числі при наданні заперечень.
		Таким чином, твердження захисника ОСОБА_3 , що повідомлення про підозру здійснено ОСОБА_6 з недотриманням вимог ст.ст. 276-279 КПК України, внаслідок чого останній не набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні № 42018000000001846, щоб обумовлювало арешт його майна, органом досудового розслідування не спростовані і таких підстав слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено.
		Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_5 майном та обумовлювали арешт його майна, у зв`язку з чим клопотання захисника ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна  задовольнити.
		Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2018 у кримінальному провадженні № 42018000000001846, а саме:
		Земельну ділянку з кадастровим номером 0100 121 4025 та окрема нерухомість за адресою Granotaiela13, Рига, Латвійська Республіка, (Номер земельної ділянки в м. Рига № 100000099330), площею 41372 м2, частка власності 9/10, на підставі договору купівлі-продажу від 23.05.2006;
		Земельну ділянку з кадастровим номером 1300 014 3213, на якій знаходиться будівля (кадастровий номер 1300 014 3213 001), що розташована у Юрмальському районі, Латвійська Республіка, площею 876 м2, на підставі рішення С29600712 Латгальського районного суду передмістя Риги від 29 жовтня 2012 року;
		Земельну ділянку з кадастровим номером 1300-022-0802, з трьома допоміжними спорудами, що розташована у Юрмальському районі, Латвійська Республіка, площею2106 м2, на підставі договору дарування від 23 липня 1998 року;
		Земельну ділянку з кадастровим номером 6078 002 0179, що розташована в АДРЕСА_2 .5 га, на підставі договору купівлі-продажу від 19 жовтня 2007 року;
		Земельну ділянку з кадастровим номером 80480100174, площею 0.2185 га, до якої додано земельну ділянку з кадастровим номером 8048 010 0389, площею 0.0058 га, за адресою Liberniela22, Liberi, село Бабіте, край Бабіте, Латвійська Республіка, на підставі рішення Латвійського іпотечного та земельного банку 1/27706 від 29 жовтня 1998 року;
		Земельну ділянку з кадастровим номером 8048 010 0249, за адресою: Вулиця Кална 2А, Брівкални, село Бабіте, край Бабіте, Латвійська Республіка, площею 0.1519 га, на підставі договору (про зміну нерухомого майна) від 19 березня 2015 року.
		Земельну одиницю з кадастровим номером 8048 010 0427. Відділена із нерухомої власності "Melderi", села Бабіте, край Бабіте, Латвійська Республіка, площею 3.85 га, на підставі договору підтвердження ОСОБА_7 від 23 жовтня 2012 року, запит на відділення нерухомості.
		Частку у статутному капіталі 100% Finansuinvesticijukompanija FIC, Sabiedribaarierobezotuatbildibu, Латвійська Республіка;
		Частку у статутному капіталі 100% EiroSteel, Sabiedribaarierobezotuatbildibu, Латвійська Республіка;
		Частку у статутному капіталі 50% GraphicalPaper, SIA, Латвійська Республіка;
		Частку у статутному капіталі 100% EiroholdingsInvest, Sabiedribaarierobezotuatbildibu, Латвійська Республіка ;
		Частку у статутному капіталі 100% EIROHOLDINGS, Sabiedribaarierobezotuatbildibu, Латвійська Республіка;
		Частку у статутному капіталі 0,0513% ServiKo, Sabiedribaarierobezotuatbildibu, Латвійська Республіка;
		Частку y статутному капіталі 55,15% Remars-Riga, Akcijusabiedriba, Латвійська Республіка;
		Частку у статутному капіталі 2,55102% DEUL, Akcijusabiedriba, Латвійська Республіка;
		Частку у статуному капіталі 1% ChrisalBaltia, Sabiedribaarierobezotuatbildibu, Латвійська Республіка;
		Частка у статутному капіталі 50% SIA «Eiroholdings» (Рига, Латвія);
		Квадроцикл марки «BOMBARDIER CAN-AM», реєстраційний номер ТВ 710, VIN - НОМЕР_1 ;
		Гідроцикл марки «SEA DOORXP X», реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
		Яхту марки «SPORT FISHER», реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
		Автомобіль марки «VW GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN - НОМЕР_5 .
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...