Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/2225/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 13.05.2019. Зареєстровано: 14.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2019.
Дата набрання законної сили: 24.07.2019
Результат оскарження 24.07.2019 Третій апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		13 травня 2019 року Справа № 160/2225/19   Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, -
		ВСТАНОВИВ:
		11.03.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (надалі  ОСОБА_1 , позивач) з позовом до командира Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 (надалі  відповідач), в якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 № 180 від 22.01.2019 року, за яким на військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення догана.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», займана посада «радіотелефоніст взводу управління І самохідної артилерійської батареї І самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерийської групи військової частини НОМЕР_1 ». Позивач звернулася на Урядову гарячу лінію із усною скаргою щодо невиплати їй матеріальної допомоги за 2018 рік, у звязку із укладенням шлюбу. Внаслідок таких дій позивача, командир військової частини НОМЕР_1 наклав на позивача дисциплінарне стягнення «догану», вважаючи, що вона порушила вимоги статті 110, 111 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України. Позивач не погоджується з таким рішенням командира, та вказує, що зверталася на Урядову гарячу лінію з причин протиправної відмови у наданні матеріальної допомоги за 2018 рік, у звязку із укладенням шлюбу, про що вона звернулася із відповідним рапортом, ще 13.03.2018 року і її рапорт не розглядався до січня 2019 року. Також позивач вказує, що зверталась на Урядову гарячу лінію із скаргою на невиплату їй матеріальної допомоги, керуючись загальним конституційним правом, встановленим статтею 40 Конституції України, згідно якої, усі (у тому числі й військовослужбовці) мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади.
		Ухвалою суду від 18.03.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ч. 2 ст. 257 КАС України.
		У встановлений судом строк, відповідач заперечуючи проти позову, надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, посилаючись на те, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №26 від 03 січня 2019 року було призначено службове розслідування з метою встановлення причин та умов обставин, які викладені в скаргах солдата ОСОБА_1 на урядову гарячу лінію №№ КО-8903521, КО-8903574. Відповідачем наголошено, що предметом розслідування є не звернення позивача на урядову гарячу лінію, а обставини, які викладені у скарзі. В ході розслідування було з`ясовано, що 03 січня 2019 року до частини надійшов лист від начальника адміністративного управління Генерального штабу ЗСУ та лист від начальника адміністративного управління Командування Сухопутних військ з яких стало відомо, що позивач звернулась до Урядової гарячої лінії зі скаргами на дії начальника штабу 1 самохідного артилерійського дивізіону майора ОСОБА_3 та проблемою невиплати їй матеріальної допомоги за 2018 рік. Під час з`ясування обставин скарги на дії майора ОСОБА_3 було встановлено, що позивач надала недостовірну інформацію щодо накладеного на неї дисциплінарного стягнення. У зверненні заявниці вказано, що їй оголошено дисциплінарне стягнення «догана», що не відповідає дійсності. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №4196 від 29 грудня 2018 року та службової картки позивача, в яких зазначено, що їй оголошено «зауваження». Під час з`ясування обставин скарги щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги за 2018 рік було встановлено, що по цьому факту заявницею, також надано до Урядової гарячої лінії неправдиву та недостовірну інформацію. У зверненні заявниці вказано, що вона написала 15.03.2018 року заяву стосовно отримання даної допомоги до фінансового відділу військової частини НОМЕР_1 , де їй повідомили, що потрібно очікувати на виплату коштів. 20.06.2018 року вона написала додаткову заяву щодо компенсації витрат на проведену операцію, що не відповідає дійсності про що свідчить рапорт позивача, в якому вона звертається щодо виплати матеріальної допомоги у зв`язку з одруженням. Враховуючи викладене, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за надання до Урядової гарячої лінії неправдивої та недостовірної інформації. Таким чином, наказ командира військової частини НОМЕР_1 №180 від 22.01.2019 р. не може розцінюватись як «порушення загального конституційного права громадянина на звернення, відповідно до ст.40 Конституції України», на чому ґрунтує свої позовні вимоги позивач.
		Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України  в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України у складі військової частини НОМЕР_1 , та займає посаду радіотелефоніст взводу управління І самохідної артилерійської батареї І самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерийської групи військової частини НОМЕР_1 .
		Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом від 13.03.2018 року, в якому просила про виплату матеріальної допомоги за 2018 рік для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з одруженням.
		На вказаному рапорті проставлена резолюція «провести роз`яснювальну роботу, що виплата за 2018 рік в 2019 році не проводиться; зареєструвати сьогоднішнім числом 22.01.19 р.». Вказаний рапорт зареєстровано 23.01.2019 р. за вих. № 598.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 29.12.2018 року зверталась до Урядової гарячої лінії зі скаргою з питань отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з одруженням. У зверненні вказано, що 15.03.2018 р. зверталась з рапортом щодо отримання даної допомоги до фінансового відділу військової частини НОМЕР_1 , де повідомили, що потрібно очікувати на виплату коштів. 20.06.2018 р. написала заяву щодо компенсації витрат на проведену операцію. Станом на 29.12.2018р., кошти не виплачено.
		Також, ОСОБА_1 29.12.2018 року зверталась до Урядової гарячої лінії зі скаргою на дії майора військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 . Згідно тексту звернення, 26.12.2018 р. після 17:00 год. перебувала на вулиці разом зі своїми колегами, до них підійшов ОСОБА_5 , який зробив зауваження заявниці, у зв`язку з тим, що вона не наділа шапку. 28.12.2018 р. заявниця надала пояснювальну записку щодо зазначеної ситуації. ОСОБА_6 оголошено заявниці догану. Вимогами звернення вказано: прохання посприяти у проведенні службового розслідування.
		З метою з`ясування вищевказаних обставин, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03 січня 2019 року № 26, було призначено службове розслідування, за результатами якого, складено акт службового розслідування по факту встановлення обставин, причин та змісту скарг солдата ОСОБА_1 .
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 180 від 22.01.2019 року «Про результати службового розслідування» за порушення статті 110 та 111 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до п. «б» ст. 49 та п. «а» ст. 59 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено на солдата ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення  догана.
		Згідно змісту вказаного наказу, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03 січня 2018 року № 26 було проведено службове розслідування по факту встановлення обставин причин та змісту скарг солдата ОСОБА_1 до Урядової гарячої лінії. В ході розслідування було з`ясовано, що інформація викладене у скаргах солдата ОСОБА_1 до Урядової гарячої лінії була недостовірна, а самі скарги безпідставними. Цей випадок свідчить про те, що солдат ОСОБА_1 , є недисциплінованим та безвідповідальним військовослужбовцем, яка необґрунтовано звернулася до Урядової гарячої лінії, порушивши статтю 110 та 111 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
		Доказів ознайомлення ОСОБА_1 з наказом № 180 від 22.01.2019 року «Про результати службового розслідування» матеріали справи не містять.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
		Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються, як цим Законом, так і відповідними положеннями про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами.
		Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).
		Згідно з статтею 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
		Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України; Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також, не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.
		Згідно зі статтею 11 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Закон №548-XIV) необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
		Частиною першою статті 49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
		Як встановлено частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
		Згідно зі статтею 68 Дисциплінарного статуту ЗСУ на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
		Відповідно до статті 84 зазначеного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
		Згідно частини першої статті 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ слідує, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
		Як вбачається із частин першої, третьої статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
		Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
		Частиною сьомою статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.
		Як встановлено судом, службове розслідування за фактом встановлення обставин порушення позивачем статей 110, 111 Дисциплінарний статут Збройних Сил України, а саме, по факту встановлення обставин, причин та змісту скарг солдата ОСОБА_1 не стосується виконання ним службових обов`язків.
		Згідно акта службового розслідування, солдат ОСОБА_1 звернулась до Урядової гарячої лінії зі скаргою на дії майора військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 та надала до Урядової гарячої лінії недостовірну інформацію що застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани, що не відповає дійсності, оскільки, солдату ОСОБА_1 було оголошено зауваження, що підтверджено наказом № 4196 від 29.12.2018 року.
		По скарзі щодо невиплати матеріальної допомоги за 2018 рік було встановлено, що по цьому факту заявницею також надано до Урядової гарячої лінії неправдиву та недостовірну інформацію. У зверненні заявниці вказано, що вона 15.03.2018 року написала заяву стосовно отримання даної допомоги до фінансового відділу військової частини НОМЕР_1 , де їй повідомили, що потрібно очікувати на виплату коштів. 20.06.2018 року вона написала додаткову заяву щодо компенсації витрат на проведену операцію, що не відповідає дійсності про що свідчить її рапорт від 13.03.2018 року, в якому вона звертається щодо виплати матеріальної допомоги у зв`язку з одруженням.
		Також в акті службового розслідування зазначено, що в поясненнях капітан ОСОБА_7 вказує, що матеріальна допомога не є обов`язковою виплатою, згідно наказу Міністра Оборони України № 65 від 15.02.2018 року.
		Так, як встановлено матеріалами справи, наказом № 4196 від 29.12.2018 року «Про результати службового розслідування» за порушення статтей 11, 13, 16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до п. «а» ст. 49 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено на солдата ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення  зауваження.
		При цьому, згідно змісту вказаного наказу, службове розслідування по факту порушень Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України проведено на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.12.2018 року № 4160. На виконання наказу від 06.12.2018 року № 4160 в рамках службового розслідування встановлено, що 26.12.2018 року о 16 год. 45 хв. солдат ОСОБА_1 знаходячись біля казарми де розташований 1 самохідний артилерійський дивізіон стояла і разом з військовослужбовцями дивізіону старшим солдатом ОСОБА_8 та солдатом ОСОБА_9 з порушенням форми одягу, а саме, без верхнього одягу та без головного убору . В цей час, майор ОСОБА_3 виходячи з казарми зробив зауваження солдату ОСОБА_1 , вказавши на недопустимість порушення вимог статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України в частині носіння форми одягу, а тим більше в холодну пору року. Відповідно до письмових пояснень старшого солдата ОСОБА_8 та солдата ОСОБА_9 стало відомо, що солдату ОСОБА_1 було дійсно зроблено зауваження майором ОСОБА_3 за порушення форми одягу. Враховуючи це, та факт того, що солдат ОСОБА_1 , згідно медичної характеристики наданої начальником медичного пункту 1 самохідного артилерійського дивізіону старшим сержантом ОСОБА_10 , солдат ОСОБА_1 , знаходиться на диспансерному обліку.
		Зважаючи на зміст наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 4196 від 29.12.2018 року «Про результати службового розслідування», суд вказує, що встановити предмет перевірки, тобто за яким саме фактом здійснена перевірка порушень Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, призначена наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.12.2018 року № 4160, неможливо, оскільки, перевірка призначана наказом від 06.12.2018 року, проте, в ході проведення перевірки встановлені обставини, які відбувались 26.12.2018 року.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 з наказом № 4196 від 29.12.2018 року «Про результати службового розслідування» не була ознайомлена у встановленому законом порядку, що вказує на те, що ОСОБА_1 з об`єктивних причин не могла знати про застосування до неї дисциплінарного стягнення саме у вигляді зауваження, а не догани.
		Також судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом від 13.03.2018 року, в якому просила про виплату матеріальної допомоги за 2018 рік для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з одруженням.
		Матеріалами справи підтверджено, що питання виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги за 2018 рік для вирішення соціально-побутових питань залишелось не вирішеним, оскільки, виплата не здійснена, а також належна відповідь не надана. Окрім того, вказаний рапорт зареєстровано лише 23.01.2019 р. за вих. № 598 із проставленням резолюції «провести роз`яснювальну роботу, що виплата за 2018 рік в 2019 році не проводиться; зареєструвати сьогоднішнім числом 22.01.19 р.».
		Згідно статті 110 Дисциплінарного статуту ЗСУ усі військовослужбовці мають право надсилати письмові звернення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів досудового розслідування та інших державних органів, у разі:
		- незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них командирів чи інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;
		- незаконного покладення на них обов`язків або незаконного притягнення до відповідальності.
		Статтею 111 Дисциплінарного статуту ЗСУ з інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті, хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, скарга подається у порядку підпорядкованості.
		Отже, вказані приписи Дисциплінарного статуту ЗСУ стосуються прав військовослужбовців на звернення з письмовими зверненнями до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів досудового розслідування та інших державних органів або безпосереднього командира та порядку їх реалізації.
		Натомість дисциплінарне стягнення може бути накладено на військовослужбовця виключно за невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
		Відтак, враховуючи викладене, оскільки, відповідними зверненнями до Урядової гарячої лінії ОСОБА_1 реалізовано право на звернення з питань службової діяльності (проходження військовох служби), суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно за результатами проведено службового розслідування видано наказ № 180 від 22.01.2019 року «Про результати службового розслідування», яким на позивача за порушення вимог статей 110, 111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Проаналізувавши встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом прийняття спірного наказу № 180 від 22.01.2019 року «Про результати службового розслідування» діяв без урахування всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення та не на підставі і у спосіб, що визначені законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України), що свідчить про протиправність останнього та необхідність його скасування, а відповідно задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72 - 77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до командира Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу  задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 № 180 від 22.01.2019 року, за яким на військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення догана.
		Рішення суду набирає законної сили, відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний текст рішення суду складений 13 травня 2019 року.
		 
		Суддя І.О. Лозицька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...