Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/4490/18-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2019.
Дата набрання законної сили: 24.04.2019
Номер судового провадження: 14-158цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		24 квітня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 442/4490/18
		Провадження № 14-158 цс 19
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача - Гудими Д. А.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Данішевської В. І., Золотнікова О .С.  , КнязєваВ.С. ,  ЛобойкаЛ.М. , ЛященкоН.П. , ПрокопенкаО.Б. , СаприкіноїІ.В. , СитнікО.М. , ТкачукаО.С ., Уркевича В. Ю., Яновської  О. Г.
		розглянула справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій «Карпатські зорі» Центр реабілітації та оздоровлення (далі також - позивач) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни (далі також - відповідач) про визнання протиправними дій і скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
		за касаційною скаргою відповідача на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2018 року, постановлену суддею Хомиком А. П., і постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 жовтня 2018 року, прийняту колегією суддів у складі Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р. та Приколоти Т. І.
		Учасники справи:
		        позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Санаторій «Карпатські зорі» Центр реабілітації та оздоровлення;
		        відповідач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           16 липня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії щодо прийняття та скасувати рішення відповідача від 29 жовтня 2015 року:
		1.1.       № 25694497 про реєстрацію права власності за ОСОБА_10 (далі - рішення № 25694497) на будівлю лікувального корпусу під літерою «А-2» загальною площею 377,8 кв. м (далі - будівля лікувального корпусу), власником якої є позивач;
		1.2.       № 25700217 про реєстрацію права власності за ОСОБА_10 (далі - рішення № 25700217) на будівлю спального корпусу під літерою «Б-3» загальною площею 1916 кв. м (далі - будівля спального корпусу), власником якої є позивач;
		1.3.       № 25702216 про реєстрацію права власності за ОСОБА_10 (далі - рішення № 25702216) на приміщення їдальні під літерою «Б-1» загальною площею 642,9 кв. м (далі - їдальня), власником якої є позивач;
		1.4.       № 25703199 про реєстрацію права власності за ОСОБА_10 (далі - рішення № 25703199) на приміщення холу, кінозалу, кювету мінеральних вод під літерою «Б-1» загальною площею 358,7 кв. м (далі - інші приміщення), власником яких є позивач.
		2.           Мотивував позов такими обставинами:
		2.1.       23 серпня 2012 року позивач уклав з Публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) «Брокбізнесбанк» кредитний договір № 7/12/Ю, згідно з яким банк надав позивачеві кредит у розмірі 6 238 577,60 грн під 19 % річних на строк до 22 серпня 2017 року.
		2.2.       Того ж дня позивач уклав з ПАТ «Брокбізнесбанк» договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Юзефівим О. Б. за реєстровим № 4420, згідно з яким позивач передав в іпотеку нежитлові будівлі та приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлі лікувального та спального корпусів, їдальню й інші приміщення (далі разом - іпотечне майно).
		2.3.       Іпотечне майно знаходиться на земельній ділянці площею 462 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка належить Модрицькій сільській раді та перебуває в оренді позивача на підставі договору оренди землі № 462120004000461 від 1 серпня 2012 року.
		2.4.       15 липня 2015 року позивач отримав повідомлення (вимогу) ПАТ «Український інноваційний банк» від 10 липня 2015 року № 2843/0/2-15 про те, що ПАТ «Брокбізнесбанк» відступив ПАТ «Український інноваційний банк» право вимоги за кредитним договором і за договором іпотеки згідно з договором відступлення права вимоги № 21 від 3 липня 2015 року.
		2.5.       29 жовтня 2015 року відповідач прийняла рішення № 2564497, № 25700217, № 25702216 і № 25703199.
		2.6.       За наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Реєстр заборон) записів про заборону відчуження спірних об`єктів нерухомого майна відповідач не мала права вчиняти будь-які реєстраційні дії.
		2.7.       Для вирішення спору слід застосувати висновки Верховного Суду України, сформульовані у постанові від 11 листопада 2014 року у справі № 21-357а14. 
		3.           Позивач вважає, що рішення № 2564497, № 25700217, № 25702216 і № 25703199 слід скасувати з таких підстав:
		3.1.       На момент укладення договорів купівлі-продажу в Реєстрі заборон була інформація про накладення заборони відчуження нерухомого майна, зареєстрована 28 квітня 2006 року № 3161646 приватним нотаріусом Спариняк Л. В. на підставі договору іпотеки від 28 квітня 2006 року, реєстраційний № 1058, а також інформація про накладення заборони відчуження нерухомого майна, зареєстрована 23 серпня 2012 року приватним нотаріусом Юзефів О. Б. за № 12910219; № 12910321; № 12910390; № 12910444 на підставі договору іпотеки від 23 серпня 2012 року.
		3.2.       10 серпня 2015 року на підставі ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 5 серпня 2015 року у справі № 374/326/15-ц відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції прийняв постанову № 48401746 про арешт майна позивача та заборону на його відчуження.
		3.3.       28 жовтня 2015 року відповідач незаконно припинила вказане обтяження, незважаючи на чинну ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 5 серпня 2015 року, яку Апеляційний суд Київської області скасував своєю ухвалою лише 2 грудня 2015 року.
		3.4.       Відповідач зняла заборону відчуження на майно на підставі сфальсифікованої ухвали Апеляційного суду Львівської області. Згідно з відповіддю Апеляційного суду Львівської області від 15 квітня 2016 року в автоматизованій системі документообігу цього суду цивільної справи № 574/8346/15-ц не існує; апеляційна скарга ОСОБА_11 на рішення Галицького районного суду м. Львова не надходила; 29 вересня 2015 року суддя Мацей М.М. не міг перебувати у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області, оскільки 11 червня 2014 року у цього судді закінчилися повноваження через досягнення пенсійного віку. Підписи на вказаній ухвалі не відповідають підписам цих суддів, а розмір печатки - встановленому зразку, що свідчить про підробленість судового рішення.
		3.5.       19 квітня 2017 року у справі № 826/5463/16 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою, яку 12 вересня 2017 року залишив без змін ухвалою Київський апеляційний адміністративний суд, визнав протиправним і скасував рішення від 28 жовтня 2015 року про обтяження будівлі лікувального корпусу № 10742937, про обтяження будівлі спального корпусу № 10743413, про обтяження приміщення їдальні №  10743914 , про обтяження інших приміщень № 107442.
		3.6.       За фактом вказаних порушень розпочаті кримінальні провадження.
		Короткий зміст рішень суду першої інстанції
		4.           17 липня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі, зокрема тому, що справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		5.           16 жовтня 2018 року Апеляційний суд Львівської області ухвалив постанову, якою залишив без змін ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2018 року.
		6.           Мотивував постанову так:
		6.1.       29 жовтня 2015 року ПАТ «Український інноваційний банк» продав ОСОБА_10 іпотечне майно, належне на праві власності позивачеві.
		6.2.       Предметом позову є вимоги, які випливають з договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29 жовтня 2015 року, а тому суд першої інстанції правильно керувався частинами першою та восьмою статті 30 ЦПК України відкривши провадження у справі за місцезнаходження спірного майна.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7.           5 листопада 2018 року відповідач звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою. Просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 жовтня 2018 року.
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		8.           27 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		9.           Мотивував ухвалу тим, що відповідач оскаржує ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 жовтня 2018 рокучерез порушення правил предметної юрисдикції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		10.        Відповідач мотивує скаргу так:
		10.1.    У сторін відсутній спір про право.
		10.2.    Позовні вимоги про визнання незаконними дій і скасування рішень про державну реєстрацію не є похідними від спору щодо майна або майнових прав, а тому ці вимоги не можуть бути предметом розгляду за правилами цивільного судочинства.
		10.3.    Суд першої інстанції відкрив провадження з порушенням правил підсудності, оскільки позов слід було пред`являти за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходження відповідача: м.Київ,вул.Івана Франка,40, офіс,  1.
		(2) Позиції інших учасників справи
		11.        14 грудня 2018 року позивач подав відзив на касаційну скаргу. Мотивує його так:
		11.1.    Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 липня 2018 року у справі № 826/27224/15 вже вирішила питання про юрисдикцію суду у спорі позивача з відповідачем.
		11.2.    Оскаржені реєстраційні дії були вчинені щодо належного позивачу нерухомого майна, а тому позовні вимоги є похідними від спору про право власності.
		11.3.    Відповідач намагається затягнути розгляд цієї справи з огляду на кримінальне провадження № 12015100100015300, розпочате Шевченківським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві за фактом незаконних дій відповідача щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно позивача за іншими особами.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1)         Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		12.        Відповідно до частини другої статті 352 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього кодексу.
		13.        Відповідно до пункту 8 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку, зокрема, ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, якщо вона постановлена з порушенням правил підсудності.
		14.        Питання цивільної юрисдикції врегульовані у главі 2 «Цивільна юрисдикція» розділу І «Загальні положення» ЦПК України, що розмежовує предметну та суб`єктну юрисдикцію (§ 1); інстанційну юрисдикцію (§ 2) та територіальну юрисдикцію (підсудність) (§ 3).
		15.        З назви § 3 глави 2 «Цивільна юрисдикція» розділу І «Загальні положення» ЦПК України можна встановити, що процесуальний закон ототожнює поняття «територіальна юрисдикція» та «підсудність». Тому пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України слід розуміти як такий, що передбачає можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду щодо суті спору ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі лише з підстав порушення цим судом правил територіальної юрисдикції (підсудності).
		16.        Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
		17.        Отже, ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2018 року могла бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку виключно у разі її постановлення з порушенням правил підсудності, тобто територіальної юрисдикції.
		18.        Львівський апеляційний суд переглянув ухвалу Дрогобицького районного суду Львівської області від 17 липня 2018 року про відкриття провадження в частині додержання цим судом правил підсудності. Висновків щодо предметної юрисдикції суду апеляційний суд у цій справі не робив.
		19.        Відповідач подала касаційну скаргу на ухвалу Дрогобицького районного суду Львівської області від 17 липня 2018 року про відкриття провадження у справі та на постанову Львівського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року, зокрема, з підстав порушенням цими судами правил предметної юрисдикції.
		20.        Оскільки ухвалу про відкриття провадження у справі не можна оскаржити в апеляційному порядку з підстав порушення судом правил предметної юрисдикції окремо від судового рішення щодо суті спору, таку ухвалу суду першої інстанції відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України не можна окремо оскаржити і у касаційному порядку.
		21.        Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду зробила в ухвалах від 13 червня 2018 року у справах № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205 цс 18), № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184 цс 18), № 761/30675/17 (провадження № 14-189 цс 18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 750/14127/17 (провадження 14-374 цс 18) та від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження 14-62 цс 19).
		22.        Крім того, питання юрисдикції суду у справі за участю тих самих сторін про оскарження рішень приватного нотаріуса від 29 жовтня 2015 року № 25694497, № 25700217, № 25702216, № 25703199 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_10 вже було вирішене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2018 року у справі № 826/27224/15.
		23.        Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що право на апеляційне оскарження ухвал суду учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена окремо від рішення щодо суті спору, а також у спосіб подання скарги з питань, які вже були вирішені судом в іншій справі.
		24.        У касаційній скарзі є також доводи щодо порушення судом першої інстанції правил територіальної юрисдикції (підсудності). І в цій частині згідно з пунктом 8 частини першої статті 353 ЦПК України ухвалу суду першої інстанції можна оскаржити в апеляційному, а відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 цього кодексу - у касаційному порядку.
		25.        Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 27 ЦПК України).
		26.        Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. А частиною восьмою цієї статті визначено, що вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідним від якого є такі вимоги.
		27.        З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимоги про визнання протиправними дій з прийняття рішень державного реєстратора чи нотаріуса про державну реєстрацію речових прав і обтяжень на нерухоме майно та про скасування цих рішень має розглядати суд, до компетенції якого належить розгляд позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, щодо якого державний реєстратор чи нотаріус прийняли вказані рішення.
		28.        Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
		29.        Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що 29 жовтня 2015 року ПАТ «Український інноваційний банк» та ОСОБА_10 уклали договір купівлі-продажу нежитлових будівель та приміщень з усіма їх приналежностями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які перебували в іпотеці банку та належали на праві власності позивачу.
		30.        Спір виник з приводу набуття у власність ОСОБА_10 іпотечного майна, що, на думку позивача, незаконно вибуло з його власності. Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що внаслідок незаконних дій відповідача він позбавлений права власності на нерухоме майно. Обраний позивачем спосіб захисту спрямований на захист його права власності на іпотечне майно.
		31.        Оскільки спір виник щодо нерухомого майна, яке територіально розташоване у Дрогобицькому районі Львівської області, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що згідно з правилами виключної підсудності відповідно до вимог статті 30 ЦПК України такий спір слід розглядати за місцезнаходженням вказаного майна, а не відповідача, тобто у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області.
		32.        Доводи касаційної скарги про відсутність спору щодо нерухомого майна Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими. Звернення з позовом про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, якщо ці вимоги не поєднані з вимогами про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийняті оскаржені рішення не може свідчити про відсутність спору щодо цивільного права (вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у пункті 37 постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16).
		(2)         Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(2.1)     Щодо суті касаційної скарги
		33.        Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. 
		34.        Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).
		35.        Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		36.        Велика Палата Верховного Суду вважає, що ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2018 року та постанова Апеляційного суду Львівської області від 16 жовтня 2018 року, прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		(2.2)     Щодо судових витрат
		37.        З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на відповідача.
		(3) Висновки щодо застосування норм права
		38.        Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (частина перша статті 30 ЦПК України). Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідним від якого є такі вимоги (частина восьма цієї статті).
		39.        Вимоги про визнання протиправними дій з прийняття рішень державного реєстратора чи нотаріуса про державну реєстрацію речових прав і обтяжень на нерухоме майно та про скасування цих рішень має розглядати суд, до компетенції якого належить розгляд позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, щодо якого державний реєстратор чи нотаріус прийняли вказані рішення.
		Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 1 частини першої статті 409, частиною першою статті 410, статтями 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А :
		1.    Касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни залишити без задоволення.
		2.    Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 жовтня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:Н. О. АнтонюкН. П. Лященко С. В. БакулінаО. Б. Прокопенко В . І. ДанішевськаІ. В. Саприкіна О.  С .    Золотніков   О.М .    Ситнік        В.С .    Князєв   О.С .    Ткачук        Л.М .    Лобойко   В . Ю. Уркевич  О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...