Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 309/922/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2019. Зареєстровано: 15.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2019.
Дата набрання законної сили: 26.06.2020
Результат оскарження 26.06.2020 Львівський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/307/274/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017070050000700

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		                   Справа № 309/922/18 
		Провадження № 1-кп/307/274/19 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		    14 травня 2019 року                            м. Тячів
		 
		Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
		   головуючого судді ОСОБА_1 
		   при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		   з участю прокурора ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		захисника ОСОБА_6 
		потерпілого ОСОБА_7 
		представника потерпілого ОСОБА_8 
		представника відповідача Хустської районної лікарні ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальне провадження про обвинувачення : 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого лікарем-акушером Хустської районної лікарні, одруженого, в силу ст.. 89 КК України раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 140 ч.1 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_5 , будучи згідно наказу №78 від 31.07.2001 року головного лікаря Хустської центральної районної лікарні зарахованим на посаду лікаря акушера-гінеколога для проходження інтернатури та в подальшому перебуваючи в трудових відносинах з Хустською районною лікарнею, наказом головного лікаря Хустської районної лікарні №114-к від 22.10.2008 року переведений на посаду лікаря акушера-гінеколога пологового відділення Хустської районної лікарні, працюючи на посаді лікаря акушера-гінеколога пологового відділення Хустської районної лікарні, якому наказом директора Департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації №531-к від 23.12.2016 року присвоєну вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Акушерство і гінекологія», будучи лікуючим лікарем в пологовому відділенні Хустської районної лікарні і відповідно до ст. 34 та п. «а» ч.1 ст. 78 «Основ законодавства України про охорону здоров`я» та Посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога пологового відділення, затвердженої головним лікарем районної лікарні 20.12.2011 року, будучи зобов`язаний своєчасно і кваліфіковано обстежити пацієнта та надати планову та невідкладну допомогу, здійснювати діагностику вагітності, спостереження за вагітними, родову допомогу, раннє виявлення ускладнень вагітності і пологів, лікування та нагляд за породіллям, застосувати сучасні методи профілактики, лікування та реабілітації у межах своєї спеціальності, володіти всіма методами амбулаторного і стаціонарного лікування, повним обсягом хірургічних втручань, включаючи екстирпацію матки, перев`язку підчеревних артерій, мікрохірургічні і пластичні операції, надавати швидку і невідкладну медичну допомогу хворим акушерсько-гінекологічного профілю, в порушення вказаних норм, неналежно виконуючи свої посадові (професійні) обов`язки, внаслідок недбалого ставлення до них, 28 червня 2017 року, приймаючи пологи у потерпілої ОСОБА_10 , допустив тяжку крововтрату у пацієнтки з розвитком гіповолемічного шоку внаслідок внутрішньої кровотечі з судин в місцях розривів піхви та нижнього сегменту матки, які виникли у пологах, що в подальшому спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті породіллі ОСОБА_10 28.06.2017 року в пологовому відділені Хустської районної лікарні, що виразилось в наступному. Зокрема, як зазначено в індивідуальній карті вагітної та породіллі №70 Хустського центру первинної медико-манітарної допомоги в с. Копашнево ПМСД, ОСОБА_10 взята на облік 15.12.2016 року у термін вагітності 10-11 тижнів, вагітність четверта, пологи треті. При обстеженні паталогій не виявлено. З історії пологів №786/517 ХРЛ, ОСОБА_10 поступила в Хустську районну лікарню 28.06.2017 року, об 11 год. 20 хв. з діагнозом: вагітність IV, тривалість 40 тижнів, пологи треті. Головне передлежання 1-й період. План ведення: повне обстеження, ведення родів через природні пологові шляхи, нагляд. З картки розвитку новонародженого №686 ХРЛ, ОСОБА_10 28.06.2017 року, о 16 год. 05 хв., в пологовому відділенні Хустської районної лікарні народила дівчинку, живу, доношену, вагою 3,300 кг, зростом 51 см. З історії пологів №786/517 ХРЛ, 28.06.2017 року, о 16 год. 50 хв., породілля відмічає скарги на виражену загальну слабість, задуху, потемніння в очах. Родові шляхи повторно оглянуті  цілі. Призначено катетеризація вени, метилергобривін 1.0 внутрішньовенно, 0,9 % 400 мл. фізіологічного розчину, 10 одиниць окситоцину. О 16 год. 57 хв. стан породіллі ОСОБА_10 різко погіршився, втратила свідомість. На фоні інфузійної терапії транспортована у відділення реанімації та інтенсивної терапії. О 17 год. 10 хв., стан ОСОБА_10 погіршився, незважаючи на кисневу підтримку. Самостійне дихання не адекватне. О 17 год. 30 хв. призначено трансфузію свіжозамороженої плазми у кількості 110,0. Додатково внутрівенно краплинно призначено: волютан 500,0 Хлористий натрій 0,9% 400,0, пабал - 100 мкг/мл. О 17 год. 30 хв., ОСОБА_10 транспортовано в операційну. Результат УЗД проведено ургентно в реанімаційному відділенні. Встановлено, що матка дифузно збільшена, порожнина матки з невеликою кількістю рідинного вмісту. Вільної рідини в черевній порожнині на час огляду не виявлено. О 17 год. 35 хв., конселярний огляд у ВДІТ з складу в.о. заступника головного лікаря ХРЛ, лікаря з питань охорони материнства та дитинства ОСОБА_11 , завідуючого пологовим відділенням ОСОБА_12 , лікаря-ординатора пологового відділення ОСОБА_13 , старшого чергового ОСОБА_14 , чергового акушер-гінеколога ОСОБА_5 , чергового реаніматолога ОСОБА_15 чергового анестезіолога ОСОБА_16 . Породілля ОСОБА_10 після четвертих термінових пологів, задній вид потиличного вставлення. Ранній післяродовий період. Гемарогічний шок важкого ступеня. Стан породіллі вкрай важкий, без свідомості. Продовжується інфузійна терапія. Живіт ОСОБА_10 м`який, на пальпацію не реагує. Місцево: на 3 см нижче пупка матка гіпотонічна. Після масажу виділилось 300,0 мл. рідкої крові. Проведено УЗД органів черевної порожнини, родові шляхи повторно оглянуті в дзеркалах. Розриву шийки матки та піхви не виявлено. Розрив промежини 1 ступеня. Зашитий після родів кетгутом. Враховуючи вкрай важкий стан породіллі, геморагічний шок важкого ступеню, гіпотонію матки та продовжуючі кров`янисті виділення з родових шляхів показано оперативне лікування. Породілля транспортована в операційну. По телефону повідомлено заступника директора Департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА ОСОБА_17 . Враховуючи вкрай важкий стан породіллі, важкий геморагічний шок та атонію матки, неповний розрив нижнього сегменту матки з формуванням великої міжзв`язкової гематоми позачеревинно, показано екстирпацію матки та дренування черевної порожнини. Після проведеного оперативного втручання знову доставлена у ВАІТ. Стан хворої залишається критичним. О 22 год. 25 хв. констатовано клінічну смерть. Негайно розпочаті реанімаційні міроприємства в повному обсязі, які не дали бажаного позитивного ефекту. О 22 год. 55 хв. констатовано смерть ОСОБА_10 . Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №70 від 01.02.2018 року, проведеної експертами Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи, причиною розриву матки у породіллі ОСОБА_10 могли стати четверті швидкі пологи, в процесі яких відбувся, гістопатичний (самовільний) розрив матки, що підтверджується анамнезом  наявністю неодноразових вагітностей у жінки, а також тим, що розрив матки був неповним, атиповим, без припинення родової діяльності зі збереженням життя плоду, хоча народження дитини супроводжувалось важкою внутрішньо-утробною гіпоксією. Записи з історії пологів №786/517 лікарем ОСОБА_5 зроблені формально, дуже коротко і не віддзеркалюють дійсної клінічної картини. Також, лікарем ОСОБА_5 не вказані результати огляду пологових шляхів породіллі в дзеркалах, ушивання розривів передньої і задньої стінок піхви, шийки матки. В ранньому післяпологовому періоді мали місце неадекватне спостереження лікарем ОСОБА_5 і недооцінка ним стану породіллі. Перший запис про зміни гемодинаміки (частота пульсу, рівень артеріального тиску) зафіксований у медичній документації тільки через 45 хвилин після пологів. До цього часу жодних записів про стан породіллі не має, не відмічена справжня кількість виділеної крові (не встановлено об`єм крововтрати). Таким чином, при умові ретельного спостереження за породіллею та обстеженні її після пологів з урахуванням динаміки погіршення її стану (контроль кров`яного тиску, пульс, дихання, виділення із статевих шляхів) лікар акушер-гінеколог ОСОБА_5 міг би у більш ранній період діагностувати ушкодження матки у ОСОБА_10 . При ушкодженні матки дії лікаря ОСОБА_5 мали відповідати алгоритму при розриві матки. ОСОБА_10 з її чисельними пологами і вагітностями відносилась до групи ризику, у зв`язку з чим потребувала уважного спостереження. При погіршенні стану лікар ОСОБА_5 повинен був негайно транспортувати її в операційну. У тих випадках, якщо стан жінки дуже тяжкий, операційна розгортається в пологовому залі і терміново проводиться протишокова терапія з мобілізацією центральних вен. Здійснюється лапаратомія та втручання адекватне травмі, ревізія органів малого тазу та черевної порожнини. Забезпечується адекватна розміру крововтрати інфузійно-трансфузійна терапія та корекція порушень гемокоагуляції. Об`єм втручання залежить від розміру та локалізації розриву, ознак інфікування, часу, що пройшов після розриву, рівня крововтрати, стану жінки. Оперативне втручання проводиться в наступному об`ємі: зашивання розриву, надпіхвова ампутація або екстрепація матки з додатками або без них. Алгоритм надання ургентної допомоги при акушерській кровотечі лікуючим лікарем ОСОБА_5 не був дотриманий. Після завершення пологів спостереження за породіллею у необхідному об`ємі не проводилося. В історії пологів перший запис про погіршення стану породіллі зроблений лікарем о 16 год. 50 хв., тобто через 45 хвилин після пологів і незважаючи на значне зниження кров`яного тиску, тахікардію, втрату свідомості, лікарем ОСОБА_5 діагноз встановлений не був. У такій ситуації лікарю ОСОБА_5 необхідно було викликати ургентного лікаря, повідомити про випадок районного спеціаліста і адміністрацію закладу. Таким чином, алгоритм надання медичної допомоги не в повній мірі відповідав вимогам сучасних клінічних протоколів. Причиною смерті ОСОБА_10 стала тяжка крововтрата з розвитком гіповолемічного шоку внаслідок внутрішньої кровотечі з судин в місцях розривів піхви та нижнього сегменту матки, що виникли в пологах. Даний випадок материнської смерті є попереджуваним за умови правильної організації надання акушерської допомоги у лікарні, професійності медичного персоналу щодо оцінки стану роділлі та породіллі, своєчасності надання невідкладної допомоги, включаючи оперативне втручання. Отже, за таких обставин, лікар акушер гінеколог Хустської районної лікарні ОСОБА_5 , в порушення ст. 34 та п. «а» ч.1 ст. 78 Основ законодавства України про охорону здоров`я, посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога пологового відділення, затвердженої головним лікарем Хустської районної лікарні 20.12.2011 року, неналежно виконуючи свої посадові (професійні) обов`язки внаслідок недбалого ставлення до них, 28 червня 2017 року, в період часу з 11 год. 20 хв. по 22 год. 55 хв., приймаючи пологи у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , допустив тяжку крововтрату у пацієнтки з розвитком гіповолемічного шоку внаслідок внутрішньої кровотечі з судин в місцях розривів піхви та нижнього сегменту матки, які виникли у пологах, що у подальшому спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті породіллі ОСОБА_10 28 червня 2017 року в пологовому відділенні Хустської районної лікарні. Таким чином, настання смерті ОСОБА_10 знаходиться у прямому причинному зв`язку з неналежним виконанням своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення лікуючим лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_5 . 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою не визнав та пояснив, що 28 червня 2017 року, близько 11 год. 20 хв., він перебував на чергуванні в Хустській районній лікарні в пологовому відділенні. В приймальне відділення звернулась вагітна ОСОБА_10 , у зв`язку з початком в неї пологової діяльності. Після вивчення даних з обмінної карти вагітної, а також з проведеного ним аналізу, був встановлений діагноз: вагітність четверта, сорок тижнів, перший період вагітності, визначено тактику проведення пологів, вирішено народжувати через природні шляхи. В зв`язку з цим вона була госпіталізована в пологове відділення для родорозрішення. Перший період протікав без особливостей, постійним моніторингом породіллі та плоду. О 15 год. 45 хв. в жінки почались потуги, у зв`язку з чим вона повторно була ним оглянута. Ним було встановлено початок другого періоду пологів. Другий період пологів протікав без особливостей та о 16 год. 05 хв. в задньому передлежанні народилася жива дівчинка. Було введено десять одиниць окситоцину згідно протоколів надання медичної допомоги вагітній. Через одну-дві хвилини виділилась плацента ціла, затримок в порожнині матки ніяких не було. Після цього ним були оглянуті пологові шляхи, був встановлений розрив промежини 1-2 ступеню, який під місцевою анестезією було безпосередньо ним вшито. О 16 год. 05 ОСОБА_10 народила. О 16 год. 30 хв., жінка знаходилась в пологовому залі і до неї зайшли дві рідні сестри, привітати її з народженням. Він в цей час спустився на поверх нижче, тому що в нього паралельно в пологовому залі також знаходилася вагітна з переймами. Після того як він оглянув цю вагітну, піднявся на четвертий поверх, безпосередньо зайшов, подивився стан породіллі. Стан був задовільний, скарг не відмічала. Почалася виконуватися медична документація. Приблизно о 16 год. 50 хв. жінка почала відмічати скарги на задуху, загальну слабкість, потемніння в очах. Вона це сказала акушерці, яка його відразу покликала і він зайшов в пологовий зал. Після того як він її оглянув, провів зовнішній огляд, масаж матки, з якої виділилося до 200 мл. згустків крові, була ним проведена катетеризація вени з послідуючим наданням їй лікувальних засобів для скорочення матки. Поки ці заходи проводилися і катетеризація вени, підключення, масаж, вимірювання тиску і пульсу, стан жінки почав погіршуватись, у зв`язку з чим ним було викликано лікаря реаніматолога. Через 5 хв. жінка почала втрачати свідомість. Лікарем-реаніматологом було вирішено питання про перевіз її для надання інтенсивної терапії в реанімаційне відділення. Це було о 16 год. 58 хв. В 17 год. ним особисто було повідомлено і викликано завідуючого відділенням Канчій, старшого ургентного ОСОБА_13 , лікаря фахівця ультразвукової діагностики. О 17 год. 02 хв. жінка вже знаходилася у відділенні інтенсивної терапії в реанімації, де їй надавалися заходи з виведення її з шокового стану і надання медичної допомоги. О 17 год. 15 хв. прибула лікар УЗД, яка провела у реанімаційному відділенні відразу ультразвукове обстеження, паталогій під час огляду не було. О 17 год. 15 хв.  17 год. 20 хв. з`явився завідуючий ОСОБА_12 та старший ургентний ОСОБА_13 . Потерпілій було проведено концелярний огляд та повторно оглянуто пологові шляхи. Під час перебування в реанімації інтенсивної терапії почалися кров`янисті виділення з піхви. У зв`язку з цим було проведено масаж матки третього рівня, проведено додаткове обстеження, аналізи і був прийнятий концелярний огляд, після чого був встановлений діагноз до операції  вагітність четверта, після пологова маткова кровотеча. У зв`язку з тим, що не вдалося зупинити кровотечу в реанімаційному відділенні, було визначено питання про оперативне лікування. Жінка була доставлена з реанімаційного відділення в операційне о 17 год. 50 хв., а о 18 год. 00 хв. почалася оперативне втручання, яке проводив хірург ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , він і ОСОБА_14 , який також був викликаний пологовим відділенням для надання допомоги. Вони були асистентами. Операція тривала близько 4 год. 20 хв., було багато технічних ускладнень. Під час операції було виявлено атиповий розрив матки з утворенням позабрюшної гематоми великих розмірів. Було вирішено питання про видалення матки та дренування гематоми та кутів шийки матки. Близько 22 год. 30 хв. потерпіла була переведена в реанімаційне відділення у вкрай важкому стані, в неї була велика крововтрата під час операції, де вона і померла. Це був вихідний день і він один чергував на всіх поверхах. В пологовому будинку на третьому поверсі є сім палат, на четвертому поверсі - сім палат, у відділенні патології - три палати, та у гінекологічному - шість палат. Жінок після пологів було 8-12. В цей день в ОСОБА_10 були перші пологи і паралельно була жінка в пологах, яка народила о 19 годині. Жінка, яка народила о 19 годині, коли поступала, оглядалася ним, була госпіталізована на третій поверх для огляду і відправлена в пологовий зал. Там з нею залишилася акушерка, яка має заходити, консультувати, надавати допомогу. Народилася дитина з ознаками асфіксії. Ці ознаки асфіксії насторожили, дитину він передав дитячому лікарю. Якщо б потерпіла насторожила, він проводив огляд, було задньо-потиличне передлежання плоду. Це не є типове передлежання, тому що дітки народжуються переднім передлежанням. Це призвело до порушення плацентарно-мозкового кровообігу. Пологи відбулися згідно записів партограми відповідно до чинного законодавства, яке обумовлює ведення пологів. Проведені дії лікарем і акушером та їх обстеження в післяпологовий період чітко зазначені в партограмі. Коли жінка почала проявляти скарги вона була оглянута і цей запис є о 16 год. 50 хв., де це все чітко зазначено. Записи робив як жінці, якій стало погано. Коли задав питання експерту чому він говорить, що його записи є стислими, експерт відповідала, що їй таку документацію не було надано. Ці виділення відбувалися в реанімаційному відділені. Коли був концелярний огляд, коли вони намагалися надати допомогу медикаментозно для зупинки цієї кровотечі і було прийнято рішення про оперативне лікування. Коли він викликав лікарів ОСОБА_18 і інших, ОСОБА_18 повідомив, що крововилив в межах норми, бо так і було 200 мл. Вони трактуються як фізіологічні виділення, які повинні бути в жінки до півлітра. Це було в межах норми. Оскільки відбувся атиповий надрив матки з відізванням великих магістральних судин, які постачають матку і не було зовнішніх виділень в такому значному об`ємі, а була внутрішня кровотеча, і він викликав лікаря, щоб перевірити кровотечу внутрішню, бо зовнішня не відповідала стану жінки, вона мала бути набагато більшою, щоб призвести до такого стану. Внутрішню кровотечу не можуть бачити, а тому викликав лікаря ОСОБА_19 для визначення внутрішньої кровотечі. Він виконав всі необхідні дії. Записи його відповідають алгоритму надання медичної допомоги, що підтверджується історією хвороби. Для стимулювання родової діяльності препарати ніякі не вводились, так як цього і не потрібно було. ОСОБА_10 відвозили на каталці в супроводі акушерки, медичної сестри з гінекології. Був він і ОСОБА_20 . Можливо була санітарка, так як він паралельно по телефону викликав лікарів. Під час пологів керувався чинним наказом №205 від 24.03.2014 року. Згідно записів історії пологів та нормативних актів для того, щоб в пологовому будинку розгорнути операційну на їхньому етапі розвитку пологового будинку не можуть таку операційну розгорнути. В пологовому не має апаратури. Особисто сам лікар не може приймати рішення про це, лише концелярно. Розгорнути реанімаційну в пологовому залі не затверджено чинним законодавством і не має в них апаратури штучного дихання, вентиляції легенів, ні медикаментів, а тому викликається реаніматолог і разом займаються реанімаційними заходами в реанімаційному відділенні, де є обладнання і фахівці. Була катетеризація вени, було підключено 200-400 мл. фізрозчину і проведено ін`єкцію в дозі 1 мл для скорочення матки  це коли їй різко стало погано. ОСОБА_10 була проведена ампутація матки з правими додатками та дренування поза черевної гематоми та дренування черевної порожнини. Це часткове виділення матки, шийка матки залишається. Просить його виправдати, а в задоволенні заявленого потерпілим цивільного позову відмовити. 
		Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого  ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
		Потерпілий  ОСОБА_7 в судовому засіданні ствердив, що померла ОСОБА_10 була його дружиною. Він був на заробітках, подзвонив дружині, знаючи, що вона 28 червня 2017 року буде їхати в пологове відділення. 28 червня 2017 року, коли зателефонував, жінка вже була вже в пологовому і сказала, що їй зробили укол та через 20 хвилин вона буде народжувати. Потім він вже не міг додзвонитися до дружини. Додзвонився до її сестри, яка йому сказала, що дружина померла. Після цього він відразу виїхав додому. Перед тією подією, за два тижні, вона була на прийомі в ОСОБА_5 і він їй сказав, що народжувати їй ще рано. Попередніх домовленостей між ОСОБА_21 та його дружиною не було. Він пропонував дружині домовитися з лікарем, але вона сказала, що в третій раз народжує і не хотіла домовлятися. Вагітність проходила нормально, скарг в неї не було, за те вона і не хотіла домовлятися з лікарем. Дружині він телефонував близько до обіду, і тоді вона його повідомила про укол. Який саме укол їй зробили дружина не казала. В дружини була четверта вагітність. З жінкою після цієї розмови він вже не спілкувався. Про народження дитини його повідомила сестра дружини, яка сказала, що дитина народилася живою. Після того як жінка народила, вони з нею вже не спілкувалися. Від моменту коли сказала, що народилася дитина і до того, що з жінкою погано, йому вже вдома розказували, що о 22 годині її завезли в реанімацію, а у 24 годині, він на власному автомобілі виїхав додому. Коли його дружина перебувала в лікарні, там також були присутні його сестра ОСОБА_22 та сестри дружини ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . Про причину смерті йому відомо, що в жінки була кровотеча, а лікар ОСОБА_21 залишив дружину на 45 хв. без догляду. Зі слів головного лікаря йому стало відомо, що якби інших лікарів ОСОБА_5 швидше покликав, цього б не сталося. Просить обвинуваченого покарати суворо.
		Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні показав, що він працює дитячим реаніматологом в Хустській районній лікарні. З ОСОБА_5 вони колеги і працюють в одному відділенні, допомагаючи один одному. 28 червня 2017 року він бачив потерпілу ОСОБА_10 в реанімації, коли її привезли, так як був на чергуванні. Привезли її працівники пологового будинку  санітарки, серед яких були мабуть медсестра або акушерка, прізвища яких не знає. Також був і лікар ОСОБА_5 , але чи йшов він разом з каталкою не пам`ятає. Потерпілу у важкому стані завезли в реанімаційне відділення з пологового відділення, продуктивного контакту не було, вона була важка. Як реаніматолог він провів огляд візуально, лікарі пробували вступити з нею в контакт, але контакту з потерпілою не було. Якби потерпіла поступила скоріше, можливо з нею можна було б щось зробити. Коли була привезена потерпіла в реанімацію, він не бачив, щоб потерпіла була підключена до якихось апаратів. Спочатку привезли хвору, а історію хвороби, здається, занесли пізніше. В них є свої працівники і пішло надання інтенсивної терапії. Помірявся тиск, підключилася одна вена, потім працівники все зробили і почалася інтенсивна терапія. Тиск в потерпілої був на граничних межах - 60 на 20. Медсестрою з реанімації було замічено крововиділення з полових органів, може 300-500 мл. Було визначення групи крові і за згодою лікаря ОСОБА_5 пішов у лабораторію підтвердити групу крові потерпілої. Потім потерпілу транспортували в операційну, де він присутнім вже не був. В реанімацію ОСОБА_10 завезли біля 17 год. Вона в них була годину, поки вирішувалося питання про транспортування в операційну. Після доставки ОСОБА_10 в реанімаційне відділення, ОСОБА_5 прийшов приблизно через 10-15 хв. Коли ОСОБА_10 знаходилась в реанімаційному відділенні ОСОБА_5 , крім того, що ходив визначити кров, був біля хворої в реанімаційному і спостерігав за станом хворої і якихось дій не вживав. Після операційної потерпілу ОСОБА_10 знову повернули в реанімацію, її стан був важкий, проводилася терапія, але після операції, через 30-40 хв. була констатована смерть потерпілої. Вважає, що геморогічний шок був причиною смерті потерпілої. ОСОБА_10 померла в реанімаційному відділенні, висновок про причину смерті давали їхні лікарі. Крововиливи бачив, але медсестра першою бачила і показала. Коли привезли з пологового чи була ОСОБА_10 підключена до препаратів не бачив. Породіллі також робили ОСОБА_19 . 
		Свідок ОСОБА_15 в судовомузасіданні пояснив,що вінпрацює лікареманастазіологом Хустськоїрайонної лікарні.З обвинуваченимвони колеги.28червня 2017року вінзнаходився надобовому чергуванніу реанімаційномувідділенні Хустськоїрайонної лікарнізгідно графіку.Близько 17години вреанімаційне відділеннямедперсоналом пологовоговідділення буладоставлена потерпіла ОСОБА_10 в крайважкому стані.Всі об`єктивиі статусописані вісторії хвороби.Лікар-анастазіолог ОСОБА_16 був викликанийв пологовевідділення,але донього недійшов,так як ОСОБА_10 вже везлина каталці.Не пам`ятаєо якійсаме годині,лікар ОСОБА_5 приходив іказав,що єважкохвора,і цебуло,здається,за п`ятьхвилин дотого,як ОСОБА_10 доставили вреанімаційне відділенняна каталці,при цьомувона небула під`єднанадо якогосьпрепарату,та знею бувмедперсонал іродичі потерпілої.Історію хвороби ОСОБА_10 приніс хтосьз медперсоналу.Всі йогодії описанів історіїхвороби.Стан припоступленні впотерпілої буввкрай важкий,в неїбула проведенакатерезація вен,штучна вентиляціялегень,виконувалися заходиінтенсивної терапії,підтримка функційлетальних органів.Стан потерпілоїне покращувавсяі реанімаційнізаходи ненадали практичноніяких наслідків. ОСОБА_10 в нихв реанімаціїбула хвилин40-45хвилин. ОСОБА_5 був зайнятийнаданням допомоги.Ургентного лікарявикликав ОСОБА_5 ,так якце входитьв йогообов`язки.Потім ОСОБА_10 відвезли зреанімації вопераційну.Після 22години,точний часне пам`ятає післячотиригодинної операції,потерпілу ОСОБА_10 повернули вреанімаційне відділення.Коли доних надійшлапотерпіла ОСОБА_10 , ОСОБА_5 пояснював,що ОСОБА_10 в критичномустані. Також пояснив, що потерпіла народила здорову дитину за 50-60 хвилин перед поступленням в реанімаційне відділення, Причину, чому потерпіла перебуває в такому стані, ОСОБА_5 не пояснював. Вони разом з колегами були присутніми під час оперативного втручання, але він не був там весь час. Він чергував в реанімаційному відділенні і при потребі спускався. Не пам`ятає, який час там був. УЗД черевної порожнини потерпілій, коли її перший раз було привезено до них, робилося. Після повторного поступлення потерпілої ОСОБА_10 після операції до реанімаційного відділення, її стан був важким, фактично термінальним. У потерпілої відразу на протязі 5-10 хв. відбувалася зупинка серцевої діяльності, було проведено реанімаційні заходи згідно протоколів, але це виявилось не ефективно. Рішення про проведення операційного втручання приймає лікар-хірург, в даному випадку гінеколог ОСОБА_18 самостійно або сумісно з старшим ургентним по хірургічним службам. Потерпіла поступила в реанімаційне в край важкому стані і на той момент вони вже нічого не могли зробити. Причиною смерті вважає залишення після пологів, але точно дає висновок експертиза. В потерпілої був важкий геморогічний шок, велика крововтрата. Біологічну смерть констатував він. Якщо б потерпілу привезли раніше, то чи можна було б її врятувати, сказати не може, так як він не експерт. 
		Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні ствердив, що він працює лікарем анестезіологом в Хустській районній лікарні, з обвинуваченим вони колеги. 28 червня 2017 року лікар ОСОБА_21 покликав його в пологове відділення та коли він вже йшов, то в ліфті побачив потерпілу ОСОБА_10 , яку акушерка і санітарка доставляли у у реанімаційне відділення. ОСОБА_10 не була приєднана до моніторів спостереження, бо в пологовому відділенні їх не має. Чи була крапельниця в потерпілої не пам`ятає. У відділенні почалися заходи надання потерпілій допомоги, встановлено монітор спостереження, периферичну центральну вену для надання терапії, були проведені діагностичні заходи та було прийнято рішення про оперативне лікування. Після доставки потерпілої лікар ОСОБА_5 також надійшов сходами. Хто саме приніс історію хвороби не пам`ятає. Чим був викликаний важкий стан хворої цікавився і ОСОБА_5 сказав, що все було добре і раптово їй стало погано, після чого було прийнято рішення транспортувати потерпілу у реанімаційне відділення. Стан потерпілої був важкий, гіпертонія, було прийнято рішення щодо зупинки кровотечі через хірургічне втручання. При поступленні потерпілої у відділення була двократна кровотеча із зовнішніх статевих шляхів. Вливали потерпілій ОСОБА_10 тільки плазму. Було прийнято рішення щодо відправки потерпілої ОСОБА_10 в операційне відділення. В реанімаційному відділенні ОСОБА_5 спостерігав за хворою, допомагав їм в тому, в чому міг допомогти. Заходи ОСОБА_5 щодо зупинки кровотечі зі статевих шляхів не вживав, у зв`язку з тим, що це має бути оперативна практика. Як в таких випадках має діяти акушер гінеколог він не знає. ОСОБА_5 сказав, що потерпілій ОСОБА_10 раптово стало погано. Під час операції було виявлено розрив матки і поза черевний крововилив. При належному огляді цей розрив як анестезіолог не встановив би. Шок був декомплексований. При вчасній зупинці кровотечі потерпіла була б живою. При перекладанні потерпілої з каталки на ліжко була виявлена кровотеча із зовнішніх статевих шляхів. Зробив масаж матки, перевірив. О якій точно годині прийшли двоє акушерів не може точно сказати. Можливо через 10-15 хв. після того як потерпіла поступила до них. УЗД потерпілій робили два рази. Рішення про оперативне втручання приймали акушер-гінеколог та старший ургентний. При повторному поступленні ОСОБА_10 в реанімацію з операційного відділення практично відразу після поступлення була налагоджена інфузійна терапія, але через 5-7 хвилин наступила зупинка серця в ОСОБА_10 і проводились реанімаційні заходи, але потерпіла померла. 
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засідання пояснив, що він працює лікарем акушер-гінекологом в пологовому відділенні. З обвинуваченим вони колеги. 28 червня 2017 року, після 17 години, йому зателефонував завідуючий відділенням ОСОБА_12 та сказав, що потерпілу ОСОБА_10 везуть на операцію і потрібно під`їхати в лікарню, бо там залишається жінка в родах. Коли він вже переодягнувся і підійшов в операційну, потерпіла практично була в наркозі і починалася операція. Двадцять хвилин він був на операції, а потім пішов на інші пологи, і сорок хвилин його не було. За тридцять хвилин до завершення операції лікарю ОСОБА_5 сказали закінчити операцію і він його замінив. Замінити ОСОБА_5 сказав лікар ОСОБА_13 . Чому ОСОБА_5 не зміг провести операцію до кінця йому не відомо. Після того як приступили до операції ОСОБА_5 вийшов з операційної та до кінця операції повертався. Завершили операцію він та лікар ОСОБА_13 . В операції також брав участь лікар ОСОБА_18 . В потерпілої здійснили екстирпацію матки з придатками та зашивання рани. Причиною оперативного втручання була кровотеча в потерпілої та її важкий стан. При своєчасному запобіганні потерпіла була б живою і в неї були проблеми з маткою. Після закінчення операції ОСОБА_10 було відправлено в реанімаційне відділення. Які заходи проводилися в реанімаційному відділенні йому не відомо, так як він туди не пішов. Всі заходи, які проводилися, були без ефекту. Екстирпація матки  це повне видалення матки. Було порушено анатомію судин та органів, внаслідок розриву матки утворилася гематома. Вважає, що до моменту проведення операції ознак розриву матки не було, але була втрата свідомості, низький тиск. 
		Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснила, що вона працює акушеркою в Хустській районній лікарні. 28 червня 2017 року вона чергувала в пологовому відділенні. Потерпіла ОСОБА_10 поступила до них близько 14 година 45 хвилин і вона мала спостерігати за нею. Почалися пологи, лікар ОСОБА_5 оглянув потерпілу і сказав, що вона скоро буде народжувати,. Потім лікар зробив анімацію. О 16 годині 05 хвилин потерпіла народила дівчинку. Вони оглянули з лікарем ОСОБА_5 родові шляхи, після чого зробили зшивання. Потім лікар вийшов з полового відділення. бо мав ще одну жінку на третьому поверсі, яка мала народжувати. Після родів вона поміряла потерпілій тиск, який показував 110 на 70, і потерпіла нормально себе почувала. В подальшому потерпіла ОСОБА_10 почала казати, що їй щось не добре і вона знову поміряла їй тиск, який вже був 80 на 40. Було викликано лікаря, якому сказала, що потерпілій стало погано. Лікар сказав, що йде в реанімацію за реаніматологом. Зайшла медсестра з гінекології і вона знову поміряла тиск потерпілій, який був ще нижчий. Після цього потерпілу ОСОБА_10 переклали на каталку і повезли її в реанімаційне відділення. По дорозі вони зустріли лікаря, який йшов з реанімаційного відділення. Зазначила, що якщо лікар виписує препарати породіллі акушер їх вводить. Потерпілій ОСОБА_10 стимулюючі препарати для здійснення пологів не вводилися. Вона не колола потерпілій ні ношпу, ні циместрол. О 14 годині 45 хвилин, коли потерпілу привезли в пологовий зал, тоді вона вперше її і побачила. Пологи приймав ОСОБА_5 та вона. Також під час пологів були присутніми дитячий лікар ОСОБА_27 , медсестра ОСОБА_28 і санітарка. При пологах було не таке положення дитини - головкою назад, задній вид, ніжками догори. В історії записи проводить лікар, видає картограму. Коли поміряла тиск, вона сказала лікарю, який тиск. Результати тиску сказала відразу. Після пологів потерпілу оглянули, промили, пошили, після чого поміряла їй тиск. який був 110 на 70. Лікар ОСОБА_5 був ще в пологовому залі. Потім залишилася вона і зайшли сестри потерпілої. Потерпіла почала казати, що їй погано, вона знову поміряла тиск, який був нижчим, про що вона сказала лікарю, який був поверхом нижче. Потім санітарка побігла за лікарем. вона від жінки не відходила. Через 5-10 хвилин поміряла знову тиск, який з показника 110 на 70 різко впав на показник 80 на 40. Потім лікар пішов в реанімацію за лікарем реаніматологом. Перед тим як сказала, що потерпілій погано лікар ОСОБА_5 препарати, крапельницю, не назначав. Вводився розчин з метою, щоб не було в потерпілої кровотечі, так як це буди четверті пологи. Внутрівенно вкололи, в крапельниці був окситоцин фізрозчин. Кровотечі не було, лише в межах норми після народження дитини. Після пологів потерпіла оглядалася інструментально, в неї був розрив піхви. Зашивав лікар, а вона була в нього асистентом Потерпілу допомагали класти на каталку сестра, медсестра і санітарка. Лікар сказав перекласти на каталку, поки йде в реанімаційне відділення. Скільки ОСОБА_10 пробула в реанімаційному відділенні вона не знає, бо повернулася в пологове відділення. Що було далі не бачила. Ознак розриву шийки матки в потерпілої не було. Потерпіла ОСОБА_10 народила дитину в 16 годин 05 хвилин, а в 16 годин 50 хвилин її транспортували в реанімаційне відділення. Погано потерпілій стало десь через півгодини після пологів. Потерпілу вивозили з пологового залу в реанімацію самі. Лікар ОСОБА_5 в цей час повертався з реанімаційного відділення, а лікар ОСОБА_16 дійшов до ліфту і вже разом з ними пішов в реанімаційне відділення. Коли ОСОБА_10 народила, сестри зайшли в пологовий зал і були весь час там. Коли транспортували потерпілу в реанімаційне відділення чи йшли сестри потерпілої з ними не пам`ятає. Коли транспортували потерпілу в реанімаційне відділення та по дорозі потерпіла знепритомніла. Потерпілій стимулюючий укол для пологів вона не колола. Під час пологів пологи не стимулювалися за допомогою механічних заходів, лікар потерпілу не давив. Після введення уколу для стимулювання пологів наслідки такого уколу під час пологів не видно. 
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_5 вони колеги. 28 червня 2017 року черговий лікар ОСОБА_5 йому зателефонував та сказав, що в пологовому відділенні критична ситуація, жінка після пологів знаходиться у важкому стані та втратила свідомість. Він спитав ОСОБА_5 чи є зовнішня кровотеча, на що ОСОБА_5 сказав, що не має. Також сказав, що в потерпілої впав тиск. На це він йому сказав вести потерпілу в реанімаційне відділення для надання невідкладної допомоги. Коли паде тиск чи порушене дихання, везуть в реанімацію. Потім було викликано завідуючого відділення, так як він не ургентний і не черговий лікар. Його покликали як лікаря для надання допомоги. В таких випадках 1-2 лікарі не надають допомогу. Він зібрався і приїхав в лікарню. Приїхав також лікар ОСОБА_18 . Потерпіла ОСОБА_10 була вже в реанімації в коматозному стані, без пульсу, без свідомості, під час огляду в неї почалися кров`янисті виділення. Потерпілій надавалася невідкладна допомога. Вони оглянули потерпілу у зв`язку з критичною ситуацією та низьким тиском в неї. Після огляду потерпілої прийняли рішення транспортувати її в операційне відділення. Операційне втручання проводиться з анестезіологом, паралельно надається інтенсивна, інфузійна терапія, яка має на меті відновлення об`єму крові, трансфузійна терапія. Гіпотонія була викликана крововтратою. Зі слів лікаря зовнішньої кровотечі не було. При огляді жінки бачили, що почалися кров`яні виділення. Потерпілу потрібно було брати в операційну по їхніх медичних протоколах. Операція була ускладнена тим, що був боковий розрив матки, порушений кровоток та згортання крові. Також була забрюшна гематома від матки до нирки, порушена анатомія. 1,5 л. рідини, а тому прийняли рішення, що потрібно видаляти матку і дренувати черевну порожнину. Потерпілій також вливалася плазматична кров та вводилися необхідні препарати, але кровотеча періодично відновлювалася. В результаті вони видалили матку, зашили черевну порожнину, поставили дренажі, зовнішні статеві органи перевірили, кровотечі не було. Жінку після операції з анестезіологом перевели для подальшого відновлення, проведення інфузійно-трансфузійної терапії в реанімаційне відділення. Операція була ускладнена розривом ребра матки, очевидно, був рубець шийки матки. Після розкриття черевної порожнини від матки до нирки була гематома на 1,5 літра, в черевній порожнині крові не було. Після масажу матки виділилось 350 мл. крові за один раз, що свідчить або про порушення згортання крові або про розрив судин матки. Якщо йде гіпотонія матки, то кровотеча йде з порожнини всюди, а якщо йде з дефектом - в забрюшину. На рівень крововтрати реакція організму різна. Вони надавали відразу допомогу. Чим викликаний, боковий розрив по ребру матки, вважає, що це рубцеві зміни після перших пологів. Це вже були четверті пологи, народжена третя дитина, а тому потрібне було особливе лікарське відношення. Він питав в ОСОБА_5 чи не було в потерпілої після народження дитини кровотечі, що викликало в неї шок, гіпотонію, на що він відповів, що зовнішньої кровотечі не було, а крововиділення були в межах норми. Коли в потерпілої побачили кровотечу, вирішили йти в операційну, так як виходили з ситуації, яка склалася. Коли потерпіла потрапила в операційну був там відразу. З реанімаційного відділення до операційної потерпіла потрапила через 20-25 хвилин після її огляду. По протоколу медична невідкладна допомога надається відразу. В операційну пішов він, ОСОБА_21 , завідуючий відділенням, які оперували вдвох. Далі до операції приєднався ще лікар ОСОБА_29 . Завідуючий йде оперуючим. Це не атиповий випадок, забрюшинні гематоми різко протікають. Гематома була великих розмірів. Рубець сам по собі рветься від родової діяльності, а також може бути і від давлення. 
		Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він працює в пологовому завідуючим Хустської районної лікарні. З обвинуваченим вони колеги. 28 червня 2017 року о 17 годині 15 хвилин був дзвінок від ОСОБА_5 , який повідомив, що у відділенні після пологів стало погано жінці, в якої є кровотеча і був викликаний в лікарню як завідуючий пологовим відділенням. По приїзду через 15 хвилин потерпіла знаходилася в реанімаційному відділенні, тобто за той період, поки він їхав, жінку відправили в реанімаційне відділення. Пояснень по телефону не було чи є зовнішня кровотеча. Згідно пояснень ОСОБА_5 відбулися нормальні роди, була кровотеча в межах норми 250 мл. і один раз потім 350 мл, або 500 мл згусток. Жінка знаходилася у важкому стані, без свідомості, на апаратному диханні, пульс був лише на сонній артерії і то слабкий, проводились реанімаційні заходи. Також була підключена вена, інфузійна терапія, введено «пабал». При натисканні на матку були незначні виділення крові, що було розцінено як гіпотонія матки, потерпілій ввівся допоміжний засіб «карботоцин», матка на певний час скоротилася, а потім при натисканні були знову виділення. Був введений одноразово препарат «отеротонік», який не дав результатів, але після нього вже не можна нічого вводити 8 годин. Оглянуті були родові шляхи, вони були натужно вшиті, але було поставлено діагноз гіпотонія матки і важкий шок. УЗД було проведено, вільної рідини в черевній порожнині визначалося, прийнято рішення про хірургічну зупинку кровотечі шляхом видалення матки, була здійснена перев`язка сосудів, екстирпація матки. В операційній готувалася заморожена плазма. Під час операції в потерпілої по правому ребру матки було виявлено розрив з великою поза черевною гематомою, яка доходила до нирки. Екстирпація матки з правими додатками, так як вони були втягнуті в гематому, переливання плазми крові і замінників і введено препарат «отоплекс», який впливає на згортання крові. По закінченні операції було зшито черевну порожнину, яка була сухою, поставлені контрольні дренажі, перевірено статеві органи, які були сухими, після чого потерпілу було переведено в реанімаційне відділення, де через 30 хвилин в неї була зупинка серця. Реанімаційні заходи не дали ефекту, о 22 годині констатована смерть. На наступний день проводилися судово-медичні експертизи, по результатах якої зауважень до хірургів не має. Померла від геморогічного шоку, важкого ступеню розриву матки, піхви та промежин, малокрів`я. Причиною такого випадку вважає, що пологи були четверті. Щоб передбачити таку ситуацію після народження дитини вводиться «окситоцин», в історії записано, що лікар ОСОБА_5 його ввів, але через 30-45 хвилин, точно не пам`ятає, жінці стало погано, почала задихатися в родовому залі, частий пульс і тоді тривогу забили. З боку ОСОБА_5 по протоколу зроблено все згідно запису в історії. Те, що історія хвороби не відповідає протоколу не може пояснити, бо не був там. Вважає, що смерть потерпілої була запобіжна. Встановити боковий розрив по ребру матки ОСОБА_5 міг не бачити, бо то за територією візуального огляду, а розрив стався вище. Особливого огляду ОСОБА_10 потребувала у зв`язку з тим, що пологи в неї були четверті. Також проводилося ОСОБА_19 , концелярний огляд, вводився «пабал», почекали 10 хвилин чи є реакція на скорочення, натиснули і знову пішла кров, після чого вирішили йти в операційну. УЗД кровотечу не бачить, а тільки вільну рідину у черевній порожнині. На ОСОБА_19 не бачили гематоми. Під час операції була повна екстирпація матки. Перев`язки внутрішніх артерій не було. Були труднощі з ушивання правого ребра, тому що там розмежувальні тканини, які треба пришити, перев`язати, висушити, побачити, що не кровить, тоді поклалися дренажі, трубки, щоб бачити чи тече ще кров в черево. Зашилося, перевірилися родові шляхи знизу. Зате така тривалість операції. Випадок атиповий, бо це відбулося на четвертих пологах. Якщо б був своєчасний виклик, можливо результат був би позитивний. Шок був сильний. Лікар після прийняття пологів, кожні 15 хвилин мав відмічати стан жінки. Побачив жінку у важкому стані. ОСОБА_5 має вищу категорію, справляється з функціональними обов`язками, працює у відділенні паталогій, від прийомів родів відсторонений, не може брати його навіть асистентом на операції. 
		Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в Хустській районній лікарні операційною медсестрою. З обвинуваченим ОСОБА_5 вони колеги. В її обов`язки як операційної медсестри входить подавати інструменти. Вона приймала участь, коли робили операцію в потерпілої ОСОБА_10 . Проводили операцію ОСОБА_12 , ОСОБА_31 , ОСОБА_21 і ОСОБА_32 . Потерпіла була доставлена до них на каталці з реанімаційного відділення, як їй здається, ні до чого підключена не була. Вона особисто знаходилася в операційному блоці. Зайшли анестезіологи ОСОБА_20 і ОСОБА_33 , які доставили ОСОБА_34 . З лікарів були присутні акушери-гінекологи, чекали ОСОБА_34 вже в операційній, Стан ОСОБА_34 був важкий. Вона накрила операційний стіл і вони зайшли. Чи ОСОБА_21 приймав участь в операції від початку до кінця вона точно не пам`ятає. Лікарі під час операції говорили лише по роботі. Причиною операції була кровотеча. Було видалено матку і зупинено кровотечу. Операція тривала біля 4 годин, після чого потерпілу відвезли в реанімаційне відділення, де вона і померла. В операційній потерпілій робилася штучна вентиляція. Привозили ОСОБА_34 в операційне відділення один раз. 
		Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні ствердила, що потерпілий ОСОБА_7 є її рідним братом. Коли потерпіла поступила в лікарню вона присутня не була. Невістка в лікарню поїхала зі своїми двома сестрами. Вона приїхала в лікарню, коли ОСОБА_10 вже народила і була в операційній. Раніше вона питала ОСОБА_10 як вона почувається і та відповідала, що добре. Увечері перед подією зателефонувала потерпілій і та сказала, що ОСОБА_5 їй сказав прийти на чергову перевірку. Коли вона приїхала в лікарню, зустріла сестер потерпілої, які були в розпачі. В день події, коли вони прийшли під операційну, ОСОБА_5 вийшов і сказав, що з потерпілою все добре. Через 15 хвилин потерпілу вивезли з операційної, вона взяла її руку, яка була холодною. Після цього в реанімаційному відділенні зробився ажіотаж. До реанімаційного відділення почали йти лікарі. Після цього їм повідомили про смерть потерпілої. 
		Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні пояснила, що 28 червня 2017 року вона з іншою сестрою привезли в Хустську районну лікарню свою сестру потерпілу ОСОБА_10 народжувати. На приймальному відділенні лікар сказав, що потерпіла після обіду буде народжувати, а тому вони також стали чекати пологи сестри. Після пологів лікар ОСОБА_5 вийшов і сказав, що вони можуть зайти привітати сестру з народженням дитини. Далі її дитячий лікар відправив за лікарством дитині. Коли вона повернулася з лікарством дитині, сестру вже везли на каталці до ліфту. Інша сестра сказала, що їхній сестрі ОСОБА_10 стало погано. Вони пішли під реанімацію, де зійшлися всі лікарі. Їм ніхто нічого не казав, операція тривала дуже довго, вони чекали. Про стан потерпілої їм ніхто нічого не казав. Коли її завезли в другий раз в реанімацію, там стояла її сестра та сестра ОСОБА_7 . Через деякий час до них вийшов лікар і сказав, щоб зайшли близькі родичі, де їм повідомили, що сестра померла. Сестру ОСОБА_10 вони відвезли в пологове відділення на її прохання. З лікарями про пологи ніхто не домовлявся. На прийомі ОСОБА_21 був черговий. Чи давали ОСОБА_10 якісь препарати вона не знає. Вона ходила в аптеку купляти дитині лікарства. Чи кололи потерпілій стимулюючі препарати для родової діяльності не бачила. Після пологів вони зайшли до сестри в родовий зал, де потерпіла сказала, що їй дуже жарко і вона хоче спати. Потім зайшов дитячий лікар і вона побігла, дитині за ліками. Вона сказала сестрі, щоб вона лишалася біля ОСОБА_10 , а вона піде за ліками. Коли поверталася, дитячий лікар її знову відправив в аптеку за лікарствами. Вона ще раз повернулася в аптеку і її не було 20-30 хвилин. Коли вона поверталася з аптеки вдруге сестра вже стояла на сходах і сказала, що потерпілу повезли в реанімацію. Вони стояли під реанімацією, куди сходилися лікарі ОСОБА_32 , ОСОБА_29 , ОСОБА_18 . Потім потерпілу відвезли на операцію. Потім до них вийшов лікар ОСОБА_12 та сказав, що їх сестрі ОСОБА_10 необхідно видаляти матку та чи вони згідні, на що вони сказали, щоб лікарі спасали їх сестру. Операція тривала біля чотирьох годин 30 хвилин. Чи виходив ОСОБА_5 під час операції не пам`ятає. Після операції сестру відвезли в реанімацію. Їм ніхто нічого не пояснював. 
		Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні пояснила, що в день події вона везла сестру ОСОБА_10 в пологовий будинок. Вони з сестрою були на консультацію до ОСОБА_5 за півтора тижні до пологів. Сестра ОСОБА_10 зателефонувала увечері і сказала, що її щось поболює і рано поїдемо. Вона рано приїхала забрала сестер і вони поїхали в пологове. ОСОБА_5 оглянув сестру ОСОБА_10 і сказав, що вона сьогодні буде народжувати, бо матка відкрилася на два пальці. Він написав, що потрібно купити, і вони піднялися наверх в палату. Потім в сестри почалися схватки, і її перевезли в родовий зал. Через деякий час медсестра і дитячий лікар винесли дитину, сказавши, що пологи були важкі. Через кілька хвилин ОСОБА_5 вийшов і сказав йти привітати сестру. Вони зайшли привітати сестру. Потім іншу сестру відправили в аптеку за ліками, а вона залишилась з ОСОБА_10 . Сестра їй сказала, що хоче спати та попросила води. В подальшому сестрі стало погано і ОСОБА_5 сказав покласти їй крапельницю, але сестра почала виривати з рук крапельницю, сказавши їй, що помирає. Акушерка прибігла поміряла тиск та сказала що він почав падати. Тоді вона сказала, що сестру потрібно везти в реанімацію. Вони потерпілу ОСОБА_10 поклали на кушетку і відвезли в реанімацію. Лікаря ОСОБА_20 вони зустріли внизу і він піднімався в пологове, але вони йому сказали повертатися в реанімацію. Через деякий час сестру з реанімації відправили в операційну. Операція тривала близько чотирьох годин. Вийшов лікар ОСОБА_20 і сказав, що стан в потерпілої стабільний, але критичний. Потім їх сестру з операційної відвезли в реанімацію знову. Пізніше їм повідомили про смерть їх сестри. Зазначила, що в приймальному відділенні ОСОБА_5 виписував препарати для стимулювання родової діяльності, але він зараз цього не підтвердить. Також, по рецепту ОСОБА_5 вона купувала і інші ліки. Коли народилася дитина, ОСОБА_5 вийшов із родового залу, вони зайшли і сестрі хвилин через 15-20 стало погано. Вона з родового залу не виходила, сестра виходила в аптеку дитині за ліками. Про те, що важкі роди сказала і медсестра, що несла дитину, і потім сказав лікар. Була в потерпілої сестри 20 хвилин, до тих пір, поки не сказала, що їй погано. В родовому залі були присутні акушерка, друга її сестра в цей час вийшла в аптеку по ліки дитині, лікар відійшов, а далі прийшов і назначив сестрі крапельницю. Приходив лікар ОСОБА_5 і нажимав низ живота потерпілої та казав, що все добре. Вона весь цей час знаходилась біля ОСОБА_10 .. Потім сестра почала казати, що дуже хоче води, що їй погано, і вона хоче спати. Вона сказала акушерці поміряти тиск, який після виміру був нижче показника 100. Далі прийшов лікар і назначив крапельницю. Сказав що буде все добре, так як були важкі роди. Вона не ходила нічого купляти, не виходила від ОСОБА_10 . Крапельницю клала акушерка. Сестрі ставало все гірше, і вона дала ОСОБА_10 води. Потім сестра сказала їй , що помирає. Вона почала кликати сестру і сказала акушерці, щоб сестру везли в реанімацію. Сестра почала виривати крапельницю. На каталку сестру переклали вона, акушерка, медсестра і санітарка. Де був в цей час лікар їй не відомо. На каталці сестра втратила свідомість. Лікаря вона побачила вже в реанімації. Потім почали сходитися інші лікарі. Рішення про транспортування сестри до реанімації прийняли вона, акушер, бо сестра втратила свідомість. Хто телефонував в реанімацію їй не відомо. З лікарем ОСОБА_20 вони зустрілися внизу в коридорі, якому сказала, що сестру вже відвезли в реанімацію. Вона бачила як в реанімацію прийшли лікарі ОСОБА_18 , ОСОБА_38 , ОСОБА_31 і ОСОБА_21 . Сестра в реанімації була два рази. В реанімацію сестру відвозила акушерка на ліфті, а вона до реанімації пішла сходами. Під реанімацією вони стояли 40 хвилин, після чого сестру відвезли в операційну. Канчій і ОСОБА_21 вийшли і сказали, що потрібно робити операцію, на що вона їм сказала, щоб робили. Після операції сестру відвезли знову в реанімацію. Через деякий час їм повідомили про смерть їх сестри. 
		 
		Згідно протоколу огляду місця події від 29.06.2017 року слідчим СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області в присутності понятих ОСОБА_39 та ОСОБА_40 в паталогічному відділенні м. Хуст оглянуто труп ОСОБА_10 , який направлено на судово-медичну експертизу. 
		(Том 3 а.с.12-17)
		 
		Лікарським свідоцтвом про смерть №84 від 29.06.2017 року стверджується, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Хуст. 
		(Том 3 а.с.22)
		 
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 18.08.2017 року за №83 з додатком причиною смерті ОСОБА_10 стала тяжка крововтрата з розвитком гіповолемічного шоку внаслідок профузної внутрішньої кровотечі з судин в місцях розривів піхви та нижнього сегменту матки, що виникли у пологах (акушерська травма). При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 виявлено такі тілесні ушкодження: при зовнішньому дослідженні: синець шкірних покривів правого ліктьового згину з дрібними ранками на площині за ходом вен, синець шкірних покровів внутрішньої поверхні передньої та середньої третин правого передпліччя з дрібною ранкою за ходом вен, синець шкірних покровів зовнішньої поверхні у середній третині лівого плеча з дрібною ранкою на площині, синець шкірних покровів лівого ліктьового згину та верхній третині передпліччя з дрібними ранками на площині за ходом вен, синець шкірних покровів зовнішньої поверхні в середній третині лівого стегна, синець шкірних покровів передньої поверхні середньої третини правого стегна, синець шкірних покровів тильної поверхні правої стопи з дрібною ранкою на площині за ходом вен, синець шкірних покровів тильної поверхні лівої стопи з дрібною ранкою на площині за ходом вен, синець шкірних покровів внутрішньо-нижнього квадранту правої сідниці та промежини, розрив промежини. При внутрішньому дослідженні: розрив піхви, шийки матки та нижнього сегменту матки по правому ребру. Тілесне ушкодження у вигляді синця шкірних покровів передньої поверхні середньої третини правого стегна могло бути спричинене від дії тупих, твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею за ударним механізмом спричинення чи уларі об такі предмети. Виявлені при зовнішньому дослідженні трупа тілесні ушкодження є наслідком надання медичної допомоги  проведення внутрішньовенних вливань та внутрішньом`язевих ін`єкцій, синець шкірних покровів внутрішньо-нижнього квадранту правої сідниці та промежини має натічний характер, розрив промежини є наслідком пологової діяльності і при встановленні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги експертом не беруться. Виявлені при внутрішньому дослідженні трупа тілесні ушкодження у вигляді розриву матки та піхви з розвитком профузної внутрішньої кровотечі ускладненої гіповолемічним шоком могли виникнути внаслідок таких причин: (з класифікації ОСОБА_41 1984) при морфологічних змінах біометрію, при механічній перешкоді народження плода, при поєднанні морфологічних змін міометрію та механічних перешкод народження плода, при розроджуючих піхвових операціях, при зовнішній травмі, при поєднанні грубого втручання морфологічних змін біометрію та механічних перешкод народження плода, при стрімких пологах, при акушерських операціях, при пологах великим плодом, при розгинальних передлежаннях голівки плода. Спираючись на результати судово-медичної та судово-гістологічної експертиз при дослідженні матки, піхви паталогічних змін біометрію не виявлено, механічних перешкод (пухлинних процесів, грубих рубцевих змін пологових шляхів) для народження плода не виявлено та поєднання вказаних причин не виявлено, ознак зовнішньої травми на тілі породіллі не виявлено. З даних медичної документації пологів великим плодом не зафіксовано, вага новонародженої дитини 3300 грам., зріст 51 см, розгинального передлижання голівки плода не встановлено. Отже, можна припустити, що причинами розриву нижнього сегменту матки та піхви з розвитком профузної кровотечі при веденні пологів у роділлі ОСОБА_10 могли стати розроджуючі піхвові маніпуляції (операції) чи інші грубі втручання у процес родорозрішення, а також медикаментозно стимульовані пологи (спровоковані стрімкі пологи). Пологи у роділлі ОСОБА_10 відбулися в умовах стаціонарного спеціалізованого пологового відділення під наглядом лікаря. Зважаючи на наведене можливими причинами несприятливих наслідків для життя і здоров`я породіллі ОСОБА_10 могли стати дії чи бездіяльність медичних працівників, котрі надавали медичну допомогу у пологах (родорозрішенні), а з тим спираючись на пункт 2.4.1 «Інструкції про проведення судово-медичної експертизи», затвердженої Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року встановлення таких причин потребує проведення комісійної судово-медичної експертизи за участі кількох експертів і входить до компетенції відділу комісійних експертиз Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи. Вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені в термін зазначені в обставинах справи, тобто 28.06.2017 року. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження у вигляді нижнього сегменту матки та піхви з розвитком профузної кровотечі та гіповолемічного шоку слід кваліфікувати як тяжкі, небезпечні для життя в момент спричинення тілесні ушкодження, згідно пункту 2.1.3 л, о «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року. Тілесне ушкодження у вигляді синця шкірних покровів передньої поверхні середньої третини правого стегна могло бути спричинене в термін 5-7 діб до часу проведення експертизи і за ступенем тяжкості прижиттєво його слід кваліфікувати як легке тілесне ушкодження, що має незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше як 6 днів, згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року. Згідно результатів судово-токсикологічної експертизи в крові від трупа ОСОБА_10 алкоголю не виявлено. Отже, на час настання смерті ОСОБА_10 у стані алкогольного сп`яніння не перебувала.
		(Том 3 а.с.27-37)
		 
		Згідно висновку тимчасової комісії за наслідками службового розстеження факту смерті в Хустській РЛ породіллі ОСОБА_10 від 10.07.2017 року, комісія зауважила, що важкість діагностики масивної акушерської кровотечі обумовлена неповним розривом матки з розповсюдженням гематоми в поза очеревинний простір та відсутністю достовірного і вчасного інформування з боку лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_5 старших чергових лікарів акушер-гінекологів про інтенсивність зовнішньої кровотечі та реальні обсяги крововтрати. Незрозумілим по історії пологів залишився механізм розриву матки. Незрозумілим є народження дитини в асфіксії (3 бали за шкалою Апгар), короткий потужний період (20 хвилин), виділення плаценти через одну хвилину. Несвоєчасна діагностика масивної акушерської кровотечі. Тільки через 45 хвилин після пологів при появі задухи, значному погіршенні показників гемодинаміки, падіння АТ до 80/60 мм.рт.ст. тахікардії до 100 уд/хв.. та появі ознак зовнішньої кровотечі були вжиті заходи по переведенню породіллі у відділення інтенсивної терапії, де розпочаті протишокові міроприємства. На момент переводу породілля без свідомості, падіння АТ до 50/20 мм.рт.ст., ниткоподібний пульс, поверхневе дихання, що свідчить про розвиток шоку ІV ступеню. Критичний стан породіллі не давав можливості виконати всі необхідні лабораторні обстеження для вивчення стану системи гемостазу. Про те, враховуючи прогнозований обсяг крововтрати, вжиті необхідні міри для профілактики та лікування ДВЗ  синдрому (введено препарат Октаплекс та здійснено трансфузію достатньої кількості компонентів крові). В до операційному періоді геморагічний шок розцінений як наслідок гіпотонічної маткової кровотечі, хоча задокументована зовнішня крововтрата до операції складала 250,0+150,0+300,0 мл=700,0 мл (справжня крововтрата не була відображена в медичній карті), що не відповідає важкості геморагічного шоку, але прийнято правильне рішення про необхідність хірургічного втручання (хірургічної зупинки кровотечі). Інтенсивна терапія в до операційний період та протягом оперативного втручання проводилася згідно відповідних протоколів та з врахуванням наявної інформації та обставин. При цьому слід врахувати, що компоненти крові до моменту трансфузії повинні бути підготовлені (розморожені та зігріті) що, до повної міри, сповільнює можливість їх активного та швидкого застосування у значних кількостях. Також слід врахувати, що струминне введення еритроцитарної маси з гемакону є неможливим, що також обмежує застосування істотних об`ємів даного компоненту за одиницю часу. Важливим є і той факт, що порівняно збалансоване застосування компонентів крові та інфузійних розчинів у першій половині оперативного втручання не покращувало показників гемодинаміки, а застосування допаміну до моменту надійного хірургічного гемостазу могло мати негативні наслідки для впливу на катастрофічні показники гемодинаміки. Слід зауважити, що крововтрата 3500 мл є фатальною, оскільки геморагічний шок в такій ситуації є незворотнім. Смерть породіллі можна вважати попереджуваною за умови своєчасної оцінки стану породіллі і об`єму крововтрати в пологовому відділенні та оцінки важкості шоку. Мало місце динамічне наростання швидкості порушень вітальних функцій породіллі. З моменту початку міроприємства інтенсивної терапії геморагічний шок мав незворотній характер. Комісія вирішила: за результатами проведеного розбору та у зв`язку з виявленими грубими порушеннями в ході післяпологового нагляду за породілею з боку лікаря ОСОБА_5 , враховуючи відсутність відповідних дій з боку зазначеного лікаря до приїзду старших ургентних акушерів  гінекологів, до отримання заключних висновків судово-медичної експертизи, пропонувати відсторонити від виконання професійних обов`язків лікаря ОСОБА_5 . Не дивлячись на неодноразово проведені в закладі заняття (конференції), протягом яких розглядалося патогенетичне обгрунтування принципів інфузійно-трансфузійної терапії при гострих крововтрата з передачею в структурні підрозділи всіх матеріалів і клінічних протоколів в електронному вигляді та на паперових носіях, комісія вважає необхідним організувати повторне проведення навчальних заходів з лікарями акушерами-гінекологами та анаситезіологами з вивчення вимог протоколу «Акушерські кровотечі», затвердженого наказом МОЗ України №205 від 24.03.2014 року. 
		               (Том 3 а.с.90-93)
		 
		Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи від 01.02.2018 року за №70 згідно даних історії пологів №786/517 ОСОБА_10 під час пологів родопосилення і родостимуляції не проводилося. Щодо уколу, який зі слів родичів вколов лікар ОСОБА_5 , і який купила сестра потерпілої у аптеці (синестрол і ношпа), то введення цих препаратів у медичній документації не вказано. Вагітна поступила о 11 год. 20 хв., з родовою діяльністю у першому періоді четвертих своєчасних пологів, у активній фазі (згідно даних партограми). Відповідно до результатів проведених експертиз: судово-медичної і судово-гістологічної та даних гістологічного перегляду надісланого для проведення даної комісійної експертизи матеріалу від трупа, паталогічних (хворобливих) змін в стінці матки, в плаценті, в оболонках, в пуповині і шийці матки не виявлено, механічних перешкод для народження плода у вигляді пухлинних процесів, грубих рубцевих змін у пологових шляхах та ознак зовнішньої травми на тілі породіллі не виявлено. З даних історії пологів №786/517 та карти розвитку новонародженого №786, вага новонародженої дитини становила 3,300 грам, довжина тіла 51 см, тобто у даному випадку не зафіксовані пологи великим плодом. Беручи до уваги дані представленої медичної документації, результати судово-медичної експертизи трупа, проведеного у Іршавському районному відділенні судово-медичної експертизи Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи, результати гістологічного перегляду надісланого матеріалу від трупа, проведеного під час комісійної судово-медичної експертизи, а також дані літератури, комісія вважає, що причиною розриву матки у роділлі ОСОБА_10 могли тати четверті швидкі пологи, в процесі яких відбувся гістопатичний (самовільний) розрив матки. Це може бути підтверджено анамнезом  наявністю неодноразових вагітностей у жінки, а також тим, що розрив матки був неповним, атиповим, без припинення родової діяльності, зі збереженням життя плоду, хоча народження дитини супроводжувалося важкою внутрішньоутробною гіпоксією (оцінка новонародженої по шкалі Апгар 3-7-8 балів). Записи у історії пологів №786/517 лікарем ОСОБА_5 зроблені формально, дуже коротко і не віддзеркалюють дійсної клінічної картини: Згідно партограми у породіллі відмічається нормальна пологова діяльність, серцебиття плода адекватне, в той час дитина 3,300 гм. народилась у важкій асфіксії, що потребувало проведення реанімаційних заходів. Не вказані результати огляду пологових шляхів породіллі в дзеркалах, ушивання розривів передньої і задньої стінок піхви, шийки матки. В ранньому післяпологовому періоді мали місце неадекватне спостереження медичного персоналу (лікаря, акушерки) і недооцінка стану породіллі. Перший запис про зміни гемодинаміки (частота пульсу, рівень артеріального тиску) зафіксований у медичній документації тільки через 45 хв. після пологів. До цього часу жодних записів про стан породіллі нема, не відмічена справжня кількість виділеної крові (не встановлено об`єм крововтрати). Зміни у клінічних аналізах крові не можуть бути виявлені одразу, зниження показників виявляється з часом, однак вони не являються патогомонічними для встановлення діагнозу ушкодження матки. Таким чином, при умові дотримання положень Наказу №582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерства та гінекологічної допомоги», при ретельному спостереженні медперсоналом за породіллею та обстеженні її після пологів, з урахуванням динаміки погіршення її стану (контроль кров`яного тиску, пульс, дихання, виділень із статевих шляхів, тощо), лікар акушер-гінеколог ОСОБА_5 міг би у більш ранній період діагностувати ушкодження матки у ОСОБА_10 . При ушкодженні матки згідно Наказу №582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерства та гінекологічної допомоги» (пологовий травматизм) дії лікаря ОСОБА_5 мали відповідати алгоритму при розриві матки. ОСОБА_10 з її чисельними пологами і вагітностями відносилися до групи ризику, у зв`язку із чим вона потребувала уважного спостереження. При погіршенні стану (падіння кров`яного тиску, тахікардія, втрата свідомості) лікар ОСОБА_5 повинен був негайно транспортувати її в операційну. У тих випадках, якщо стан жінки дуже тяжкий операційна розгортається в пологовому залі і терміново проводиться протишокова терапія з мобілізацією центральних вен. Здійснюється лапаратомія та втручання, адекватне травмі, ревізія органів малого тазу та черевної порожнини, дренування черевної порожнини. Забезпечується адекватна розміру крововтрати інфузійно-трансфузійна терапія та корекція порушень гемокоагуляції. Об`єм втручання залежить від розміру та локалізації розриву, ознак інфікування, часу, що пройшов після розриву, рівня крововтрати, стану жінки. Оперативне втручання проводиться в наступному об`ємі: зашивання розриву, над піхвова ампутація або екстирпація матки з додатками або без них. Алгоритм надання ургентної допомоги при акушерській кровотечі лікуючим лікарем ОСОБА_5 не був дотриманий. Дії лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_5 під час пологів ОСОБА_10 згідно наданої медичної документації були правильними. Вірно було обрано тактику розродження через природні родові шляхи, з веденням партограми, активним веденням 3-го періоду пологів. Після завершення пологів спостереження за породіллею у необхідному об`ємі не проводилося. В історії пологів перший запис про погіршення стану породіллі лікарем зроблений о 16 год. 50 хв., тобто через 45 хв. після пологів і незважаючи на значне зниження кров`яного тиску, тахікардію, втрату свідомості, лікарем ОСОБА_5 діагноз встановлений не був. У такій ситуації лікарю необхідно було викликати ургентного лікаря, повідомити про випадок районного спеціаліста і адміністрацію закладу. Таким чином, алгоритм надання медичної допомоги не в повній мірі відповідав вимогам сучасних клінічних протоколів. На амбулаторному етапі надання допомоги (тобто, тактика ведення до пологового періоду) вагітній ОСОБА_10 здійснювалося не в повній відповідності до діючих нормативних документів МОЗ України. Вагітній з обтяженим акушерським анамнезом, з наявністю гестаційної анемії легкого ступеню (відповідно аналізів крові), загрозою пізнього самовільного аборту у 20 тижнів (відповідно даних УЗД), не було призначено будь-якого лікування, а у щоденниках під час регулярних візитів про це не має жодних записів. Згідно даних історії пологів №786/517 тактика ведення була правильною. Встановлення вини медичного персоналу та її міри входить у компетенцію суду. Атиповість перебігу гістопатичного розриву матки полягає власне у відсутності чітких симптомів. Окрім цього, це був неповний розрив з поступовим формуванням масивної поза черевної гематоми між листками широкої зв`язки матки. Це все вплинуло на запізнілу появу симптомів геморагічного шоку, що об`єктивно утруднило своєчасну діагностику неповного розриву матки і призвело до значної крововтрати і до виникнення не зворотних змін зі сторони внутрішніх органів та систем. Причиною смерті ОСОБА_10 згідно даних підсумків судово-медичної експертизи (висновок експерта №83) стала тяжка крововтрата з розвитком гіповолемічного шоку внаслідок внутрішньої кровотечі з судин в місцях розриву піхви та нижнього сегменту матки, що виникли у пологах. Даний випадок материнської смерті є попереджуваним за умови правильної організації надання акушерської допомоги у лікарні, професійності медичного персоналу щодо оцінки стану роділлі та породіллі, своєчасності надання невідкладної допомоги, включаючи оперативне втручання. 
		(Том 3 а.с.107-128)
		 
		Згідно посадової інструкції лікаря  акушер гінеколога пологового відділення Хустської районної лікарні ОСОБА_5 до його завдань та обов`язків входить: керується законодавством України про охорону здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, здійснює організацію акушерсько-гінекологічної допомоги населенню; здійснює діагностику вагітності, спостереження за вагітними, рододопомогу, раннє виявлення ускладнень вагітності і пологів, лікування та нагляд за породіллям; організовує та проводить диспансеризацію гінекологічних хворих; застосовує сучасні методи профілактики, лікування та реабілітації у межах своєї спеціальності; володіє всіма методами амбулаторного і стаціонарного лікування, повним обсягом хірургічних втручань, включаючи екстирпацію матки, перев`язку підчеревних артерій, мікрохірургічні й пластичні операції; надає швидку й невідкладну медичну допомогу хворим акушерсько-гінекологічного профілю; здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів; проводить консультації за направленням лікарів інших спеціальностей, в тому числі і вдома; здійснює експертизу працездатності; планує роботу та проводить аналіз її результатів; веде лікарську документацію; дотримується принципів медичної допомоги; сприяє правовому захисту жінок відповідно до чинного законодавства; керує роботою середнього медичного персоналу; бере активну участь в поширенні медичних знань серед населення, у проведенні масових профілактичних оглядів; постійно удосконалює свій професійний рівень 
		(Том 3 а.с.146-148)
		 
		В календарі вагітності ОСОБА_10 зазначено, що вона стала на облік як вагітна в Хустський центр ПМСД, термін вагітності 10-11 тижнів, перше відвідування  15.12.2016 року, зазначені аналізи крові, обстеження у спеціалістів, інші дослідження.
		В індивідуальній карті вагітної та породіллі ОСОБА_10 за №70 зазначені проведені обстеження ОСОБА_10 . 
		В історії пологів №786/517 зазначено, що потерпіла ОСОБА_10 поступила в Хустську районну лікарню, у зв`язку з пологами в 11 год. 20 хв. 28 червня 2017 року, міститься партограма, ведення періоду пологів, комісійний огляд лікарів, описано операційний та реанімаційний період, протоколи переливання крові, аналізи крові. 
		В карті розвитку новонародженого № НОМЕР_1 зазначено, що в 16.05 год. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 народила дівчинку, описані показники дитини, оцінка стану новонародженого, міститься лист призначень лікарств, відповідні аналізи, огляд дитини. 
		Згідно даних Книги наказів по Хустській районній лікарні за 2008 рік та трудової книжки ОСОБА_5 під №7 міститься запис про те, що на підставі наказу №114-к від 22.10.2008 року ОСОБА_5 переведений на посаду лікаря акушер-гінеколога полового відділення Хустської районної лікарні з 1 листопада 2008 року.
		Згідно диплому серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 у 2001 році закінчив Ужгородський національний університет за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря. 
		Відповідно до наказу Департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА від 23.12.2016 року за №531-к, який прикріплений до трудової книжки, ОСОБА_5 присвоєно вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Акушерство та гінекологія».
		Експерт ОСОБА_42 в судовому засіданні пояснив, що наказ №582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерства та гінекологічної допомоги», який втратив чинність, є фундаментальним. Він регламентує надання акушерської допомоги. Є основні положення, які незмінні і беруться до уваги. Вважає, що даний наказ є фундаментальним і на ньому базуються інші накази. Втрата чинності даного наказу не позбавляє алгоритму надання медичної допомоги. Всі моменти, які відображені в підсумку є незмінними. При наданні оцінки діям лікаря ОСОБА_5 керувався наказом №582, який на момент дослідження втратив чинність, але на думку їхніх спеціалістів він є базовим. Дане експертне дослідження проводилось на підставі кримінального провадження, історії пологів, обмінної картки, амбулаторної карти, індивідуальної карти породіллі, картки новонародженого, копії висновку№695.
		   Експерт ОСОБА_43 в судовому засіданні пояснила, що вона є доцентом Львівського національного університету, доцент кафедри акушерства і гінекології. Наказ №582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерства та гінекологічної допомоги», який втратив чинність, використовується в частині надання післяродової допомоги. Наказ №624 абсолютно повторює ці положення. Наказ №582 стосується і розриву матки, а тому був застосований. Він був змінений в частині, нових наказів не було і щоб не описувати наукові статті вирішили питання, посилаючись на даний наказ. Втрата чинності даного наказу не відміняє алгоритму надання післяродової допомоги. Експертне дослідження проводилося на підставі документів, які були надані головою судово-медичної експертизи. Вони мали історію пологів, амбулаторну карту, карту розвитку новонародженого, індивідуальні картки породіллі, обмінні карти, копію висновку. Тип операційного втручання екстирпація матки з одним додатком. Це повне видалення матки з матковими трубами. Випадок атиповий, розрив матки. Стався такий випадок із-за запізнілої діагностики. Дитина народилася у важкому стані і можна було щось запідозрити. Даних про ведення після родового періоду вона не мала, можливо його не надали. З протоколу розтину трупа видно наявність шийки матки в тілі трупа. Якщо була доставлена померла, в тілі якої знаходилась шийка матки, це була ампутація матки, а не есктирпація. Не надано документи гемодинаміки потерпілої, кожні 15 хв., зміна гемодинаміки має відмічатися в щоденниках. Є спеціальні таблички, які заповнює лікар і акушер. Вона цього не побачила. 
		Експерт ОСОБА_44 в судовому засіданні пояснила, що вона працює судово-медичним експертом гістологом. Вона складала висновок по факту смерті ОСОБА_10 №70. Послалася на Наказ №582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерства та гінекології допомоги», бо він є базовий і включає в себе наступні поправки, а тому вони його включили. Поправки вказані в цей наказ не суперечать йому. Цей наказ не виключає алгоритм надання допомоги. Експертне дослідження проводилося на підставі матеріалів справи, історії хвороби, історії породіллі, історії дитини, амбулаторної картки. Нею досліджувалися парафінові блоки з кусочками внутрішніх органів, дорізка внутрішніх органів.
		Експерт ОСОБА_45 в судовому засіданні пояснив, що він є завідуючим Іршавського бюро судово-медичних експертиз. В протокольній частині описано, що до них було доставлено тіло потерпілої ОСОБА_10 , в якому знаходилась шийка матки. Матка до них доставлена без шийки. Було надано медичну документацію: історію пологів №776/777 від 28.06.2017 року, протокол огляду місця події, карту розвитку новонародженого, календар вагітності та індивідуальну картку вагітної та породіллі. Це були оригінали. 
		Експерт ОСОБА_46 в судовому засіданні пояснила, що вона була доповідачем при складенні висновку №70 від 19.09.2017 року. У висновку №70 вони послалися на порушення вимог наказу №582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерства та гінекології допомоги», який втратив чинність, що обвинувачений ОСОБА_5 не дотримався алгоритму надання медичної допомоги внаслідок чого сталося смерть ОСОБА_10 . Може пояснити, що цей наказ був складений на основі літературних даних. Втрата чинності наказу не позбавляє надання алгоритму надання медичної допомоги при родах. Чи є ще якісь діючі накази, які діяли і на момент події, відповісти не може, це не її компетенція, а лікаря гінеколога. Експертне дослідження проводилось на підставі документів, які вказані у висновку. Надавалась копія висновку №695, а всі інші документи в оригіналах. Який вид оперативного втручання було проведено ОСОБА_10 сказати не може, це не її компетенція.
		   Експерт ОСОБА_47 в судовому засіданні пояснив, що він був головою при проведенні комісійної експертизи №70. Наказ №582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерства та гінекології допомоги», втратив чинність, але він є базовим. Втрата чинності не означає, що алгоритм надання допомоги змінився. При проведенні експертизи був залучений фахівець в галуз гінекології і акушерства, який може дати відповідь на дане питання. Проводилася експертиза на підставі документів, які були надані органом, що здійснює кримінальне провадження. Ці документи перелічені в судово-медичній експертизі. Не може на даний час згадати чи це були оригінали чи ксерокопії. Який вид оперативно втручання було проведено сказати не може, бо це компетенція акушера-гінеколога.
		В судовому засіданні встановлено, що надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані, в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
		В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 просить визнати неналежним та недопустимим як доказ - висновок комісійної судово-медичної експертизи від 01.02.2018 року за №70, оскільки експерти провели експертизу не на підставі оригіналів документів, експертам на дослідження не було надано партограми, та послалися у висновку на Наказ №582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерства та гінекології допомоги», який на момент проведення експертизи втратив чинність.
		Згідно зі ст.62Конституції України та ст.17КПК України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом (недопустимих доказах), а також на припущеннях.
		Відповідно до ст.86КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно ч. 1 ст. 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. З огляду на це, експерт відповідає лише на питання поставлені йому особою, яка його залучила або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
		Суд визнає належним та допустимим доказом висновок комісійної судово-медичної експертизи від 01.02.2018 року за №70, оскільки наведені в ньому висновки експертизи проведені висококваліфікованими експертами, належним чином аргументовані, ґрунтуються на ретельному дослідженні, зроблені на підставі діючого законодавства, містять відповіді на усі поставлені питання, висновки обґрунтовані дослідницькою частиною, фактичні дані викладені у висновках відносяться до провадження і мають доказове значення. 
		Суд не вбачає жодних підстав, передбачених кримінально-процесуальним законом не погодитися з висновком комісійної судово-медичної експертизи та вважати такий неналежним або недопустимим доказом.
		Доводи сторони захисту про те, що вказаний висновок експертизи є неналежним та недопустимим суд не бере до уваги, оскільки комісією експертів дані всі відповіді на поставлені запитання, які не є взаємовиключними. 
		При цьому, як зазначили допитані в судовому засіданні експерти, які проводили комісійну судово-медичну експертизу, втрата чинності Наказу №582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерства та гінекології допомоги», посилання на який міститься у висновку комісійної судово-медичної експертизи від 01.02.2018 року за №70, не позбавляє алгоритму надання лікарем ОСОБА_5 медичної допомоги при родах, дали відповіді на всі додаткові та уточнюючі запитання, та підтвердили висновки, викладені в експертизі. 
		Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в судовому засіданні повністю доведена, а тому його дії слід кваліфікувати за ст. 140 ч.1 КК України як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.
		Заперечення обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.140 ч.1 КК України та його доводи, що інкримінований йому злочин він не вчиняв, суд вважає безпідставними і такою версію обвинуваченого надуманою, оскільки це суперечить зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні доказам, які узгоджуються між собою з іншими матеріалами провадження, а саме показанням потерпілого, свідкам, висновкам експертиз, іншим письмовим доказам. Суд оцінює такі показання, як обрану обвинуваченим лінію захисту, яка не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні. 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який по місцю праці характеризується позитивно.
		Обставин справи, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлені.
		При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , враховуючи думку потерпілого, який просить суворо покарати обвинуваченого, суд вважає, що відносно нього необхідно і доцільно призначити покарання в виді позбавлення волі на певний строк.
		Крім того, позивачем ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_5 та Хустської районної лікарні подано цивільний позов про стягнення моральної та матеріальної шкоди, в якому зазначив, що лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_5 порушено право на належну та ефективну медичну допомогу померлій ОСОБА_10 . Через несумлінне ставлення лікаря до своїх професійних обов`язків потерпілій надана неякісна медична допомога, що призвела до смерті породіллі ОСОБА_10 . Дана ситуація призвела до його стресу на грунті переживань і психологічного перевантаження, що викликало нервове виснаження та його та трьох неповнолітніх дітей психічну роздратованість. Неналежне виконання лікарем Хустської районної лікарні ОСОБА_5 своїх посадових обов`язків призвело до різкої, несподіваної і тривалої в негативний бік зміни звичного способу та якості їх життя. За наслідками обставин, враховуючи вимоги розумності та співрозмірності, розмір моральної шкоди на нього та дітей він оцінює в 2000000 гривень (по 500000 гривень на кожного), хоча навіть і такий розмір у грошовому еквіваленті не здатен виразити глибини тих душевних та психологічних страждань, які зазнав він та його діти внаслідок втрати самої дорогої в їх житті людини  дружини та матері. Моральна шкода заподіяна йому та його дітям обвинуваченим ОСОБА_48 полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку зі смертю рідної людини. Життя його дружини обірвалось раптово, залишивши у серці криваву рану, яка мабуть ніколи не загоїться та не перестане кровоточити. Троє його дітей, які залишилися без матері, більше ніколи не зможуть побачити її, щоб вона приголубила їх та надала їм материнську любов. Саме на медичних працівників покладено обов`язок рятувати життя, давати шанс жити, а в даному випадку його дружина стікала кров`ю, від чого отримала гіповоломічний шок, а лікар в цей час замість надання медичної допомоги 45 хвилин знаходився невідомо де. Оскільки, ОСОБА_10 не була працевлаштованою та не мала відповідного доходу, який міг бути підставою для проведення розрахунку розміру відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи. Враховуючи те, що з моменту завдання шкоди вже пройшло майже рік, вважає, що з відповідачів необхідно стягнути на користь малолітніх: ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , шкоду завдану втратою годувальника за період з 28.06.2017 року по 11.06.2018 року в розмірі по 10527,90 гривень кожній одноразово та з 11.06.2018 року і до досягнення ними повноліття по 930,75 гривень кожній щомісячно. Окрім вищенаведеного, ним як потерпілим понесено витрати, пов`язані з виготовленням та встановленням надгробного пам`ятника у розмірі 42500 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією та підлягає стягненню з відповідачів. З огляду на те, що позивачам було заподіяно шкоди з вини працівника Хустської районної лікарні під час виконання останнім своїх трудових обов`язків, обов`язок по відшкодуванню шкоди покладається на Хустську районну лікарню. Однак, сторона потерпілого вважає, що вищенаведені моральну та матеріальну шкоду, а також шкоду, завдану втратою годувальника має бути стягнуто з обох відповідачів солідарно.
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 позовні вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити, а також стягнути з відповідачів на його користь понесені витрати, пов`язані з наданням адвокатом правової допомоги. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав та просить в його задоволенні відмовити. 
		Представник цивільного відповідача Хустської районної лікарні ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що це лікар надав неякісну медичну допомогу. Хустська районна лікарня надає медичну допомогу згідно нормативних актів, допомогу надають кваліфіковані лікарі. Позивачем ОСОБА_7 не надано розрахунку з чого він виходив, що завдана саме така шкода, і з яких міркувань. Позивач дійсно зазнав душевних страждань, але розмір шкоди має відповідати критеріям. Щодо витрат на правову допомогу позивач мав надати детальний опис робіт адвоката. Щодо витрат на встановлення надгробного пам`ятника, то не підтверджено, що пам`ятник встановлено саме в тій місцевості. Просить в задоволенні позову відмовити.
		Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали провадження в частині цивільного позову, суд дійшов наступного висновку. 
		Відповідно до свідоцтва про шлюб від ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_10 була дружиною потерпілого ОСОБА_7 (Т.1 а.с.137).
		Від даного шлюбу в них народилося троє дітей: доньки ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що стверджується свідоцтвом про їх народження (Т.1 а.с.139-141).
		Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 20 червня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_55 отримав від потерпілого ОСОБА_7 42500 гривень за виготовлення надгробного пам`ятника (Т.1 а.с.142).
		Згідно наданих адвокатом ОСОБА_8 розрахунків від 3 липня 2018 року та від 8 травня 2019 року, витрати на правову допомогу потерпілого ОСОБА_7 склали 22950 гривень (Т.1 а.с.145, Т.2 а.с.100). 
		Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 8 травня 2019 року за №54 фізична адвокат ОСОБА_8 отримав від потерпілого ОСОБА_7 14450 гривень за надання правових послуг згідно розрахунку від 8 травня 2019 року (Т.2 а.с.99). 
		Згідно ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до положень ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно статті 3Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Статтею 49Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.
		Згідно з пунктами «а», «д», «ї» частини першої статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає: життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров`я людини; кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.
		Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 8 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров`я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов`язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров`я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
		Верховний Суд у справі №755/2545/15-ц від 27.02.2019 вказав про те, що позадоговірна (деліктна) за спричинену шкоду життю і здоров`ю відповідальність настає на підставі правил статей 1166, 1167, 1195 ЦК України. У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб`єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров`я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров`я та нормативним локальним актам.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
		Згідно з частиною першою статті 1172ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Вирішуючи питання про відшкодування шкоди та стягнення її також з цивільного відповідача  Хустської районної лікарні, суд враховує, що для настання відповідальності за завдання шкоди необхідна наявність таких умов як протиправна поведінка особи - працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, та яка завдала шкоду, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини.
		Суд вважає, що дослідженими в судовому засіданні доказами винуватості обвинуваченого встановлено протиправну поведінку  ОСОБА_5 , який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у трудових відносинах з цивільним відповідачем Хустською районною лікарнею, що стверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема трудовою книжкою; встановлено наявність шкоди  смерть потерпілої ОСОБА_10 та причинний зв`язок між діями обвинуваченого та наслідками, що настали, який підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, в тому числі і висновком комісійної судово-медичної експертизи.
		Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги наявність такої шкоди, що підлягає стягненню з відповідачів, тривалість моральних страждань і переживань потерпілих, оскільки останні втратили члена сім`ї  ОСОБА_7 втратив дружину ОСОБА_10 , неповнолітні діти ОСОБА_56 , ОСОБА_57 ОСОБА_58 втратили матір, що призвело до їх душевних страждань, істотних змін в їх житті та негативно позначилося на їх моральному та психологічному стані.
		Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесли потерпілі, їх тривалість, непоправність втрати і неможливість поновити попереднє становище, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, так як потерпілі безповоротно втратили дружину та матір, перенесли страждання, пов`язані з її смертю, зважаючи на обставини, при яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення на суму стягнення з відповідачів  обвинуваченого ОСОБА_5 та Хустської районної лікарні в розмірі по 300000 гривень кожному. 
		За змістом ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про поховання та похоронну справу», поховання - це діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб`єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об`єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.
		Суд приймає до уваги понесені потерпілим ОСОБА_7 витрати на придбання надгробного пам`ятника в сумі 42500 гривень, а тому позовні вимоги потерпілого ОСОБА_7 щодо солідарного стягнення на його користь з обвинуваченого ОСОБА_5 та Хустської районної лікарні матеріальної шкоди в сумі 42500 гривень також підлягають до задоволення.
		Статтею 1200Цивільного кодексуУкраїни визначено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) інвалідам - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів. Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.
		Згідно до вимог ст. 1202 ЦК України , відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального положення фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки на перед.
		Судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_10 в неї було троє неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , які не досягли вісімнадцятирічного віку та на час своєї смерті ОСОБА_10 працевлаштована не була. 
		Таким чином, виходячи з вищевказаних обставин та наведених норм цивільного законодавства суд приходить до висновку, що з відповідачів ОСОБА_5 та Хустської районної лікарні слід стягнути на користь неповнолітніх ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відшкодування шкоди, завданої смертю їх матері, одноразово по 10527 гривень 90 копійок на кожну дитину, за період з 28 червня 2017 року до 3 липня 2018 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (в 2017 році  3200 гривень, в 2018 році  в розмірі 3723 гривні), а також стягувати з відповідачів ОСОБА_5 та Хустської районної лікарні на користь неповнолітніх ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відшкодування шкоди, завданої смертю їх матері, в розмірі мінімальної заробітної плати, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 3 липня 2018 року, і до їх повноліття.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на час постановлення вироку не застосовано.
		Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 . 
		Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.369-371,373-376 КПКУкраїни,суд, - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України і призначити йому покарання за ч.1 ст. 140 КК України в виді позбавлення волі строком на один рік.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався. 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, Закарпатської області України та Хустської районної лікарні, код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 42500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, Закарпатської області України та Хустської районної лікарні, код ЄДРПОУ  НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_7 моральну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, Закарпатської області України та Хустської районної лікарні, код ЄДРПОУ  НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_49 моральну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, Закарпатської області України та Хустської районної лікарні, код ЄДРПОУ  НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_50 моральну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, Закарпатської області України та Хустської районної лікарні, код ЄДРПОУ  НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_51 моральну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, Закарпатської області України та Хустської районної лікарні, код ЄДРПОУ  НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_49 10527 (десять тисяч п`ятсот двадцять сім) гривень 90 копійок шкоди, завданої смертю її матері, за період з 28 червня 2017 року до 3 липня 2018 року.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, Закарпатської області України та Хустської районної лікарні, код ЄДРПОУ  НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_50 10527 (десять тисяч п`ятсот двадцять сім) гривень 90 копійок шкоди, завданої смертю її матері, за період з 28 червня 2017 року до 3 липня 2018 року.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, Закарпатської області України та Хустської районної лікарні, код ЄДРПОУ  НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_51 10527 (десять тисяч п`ятсот двадцять сім) гривень 90 копійок шкоди, завданої смертю її матері, за період з 28 червня 2017 року до 3 липня 2018 року.
		Стягувати солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, Закарпатської області України та Хустської районної лікарні, код ЄДРПОУ  НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_49 відшкодування шкоди, завданої смертю її матері, в розмірі мінімальної заробітної плати, щомісячно, починаючи з 3 липня 2018 року, і до її повноліття.
		Стягувати солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, Закарпатської області України та Хустської районної лікарні, код ЄДРПОУ  НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_50 відшкодування шкоди, завданої смертю її матері, в розмірі мінімальної заробітної плати, щомісячно, починаючи з 3 липня 2018 року, і до її повноліття.
		Стягувати солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, Закарпатської області України та Хустської районної лікарні, код ЄДРПОУ  НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_51 відшкодування шкоди, завданої смертю її матері, в розмірі мінімальної заробітної плати, щомісячно, починаючи з 3 липня 2018 року, і до її повноліття.
		В решті позову відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 18507 (вісімнадцять тисяч п`ятсот сім) гривень 38 копійок процесуальних витрат за проведення судово-медичної експертизи. 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_7 22950 (двадцять дві тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень витрат за надання правової допомоги. 
		Речові докази  історію пологів ОСОБА_10 №786/517, картку розвитку новонародженого №786, амбулаторну картку на ОСОБА_59 , календар вагітності на ОСОБА_10 , індивідуальну картку вагітної та породіллі на ОСОБА_10 за №70, посадову інструкцію лікаря акушер-гінеколога пологового відділення Хустської районної лікарні, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження, слід залишити при матеріалах кримінального провадження. 
		Речові докази  книгу наказів по Хустській районній лікарні за 2008 рік, особову картку на ОСОБА_5 , трудову книжку ОСОБА_5 , у задній частині якої прикріплено додатки з особової картки на 4 арк., які знаходяться при матеріалах кримінального провадження, слід повернути Хустській районні лікарні. 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		Головуючий:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...