Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/1689/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2019. Зареєстровано: 15.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2019.
Дата набрання законної сили: 13.05.2019
Номер судового провадження: 1-кс/331/1811/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019081020000037

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Провадження № 1-кс/331/1811/2019
		                        Справа № 331/1689/19
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		07 травня 2019 року             місто Запоріжжя
		 
		Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019081020000037, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2019 року, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Слідчий СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню №42019081020000037, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2019 року, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
		В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що виконання доручення прокуратури області щодо опрацювання публікації «Запорожский горсовет отдал 210 «квадратов» под магазин по заниженной цене», викладену на інтернет-порталі «Актуально», Запорізькою місцевою прокуратурою №1 до ЄРДР зареєстровані відомості про те, що Запорізькою міською радою затверджено ціну продажу об`єкта приватизації, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Республіканська, 76.
		З`ясовано, що рішенням Запорізької міської ради від 30.01.2019 № 34 затверджено висновок про вартість об`єкта приватизації - нежитлового приміщення № 23 першого поверху (літ. А-3) площею 209,7 кв. м по вул. Республіканська, 76, а саме: ринкова вартість об`єкта приватизації з невід`ємними поліпшеннями складає 800200 грн. без урахування суми податку на додану вартість; ринкова вартість невід`ємних поліпшень орендаря складає 252100 грн. без урахування ПДВ, що становить 31,5 %; частка комунальної власності у ринковій вартості об`єкта приватизації складає 68,5 % та становить 657720 грн. з урахуванням ПДВ.
		Також, вказаним рішенням затверджено ціну продажу вищезазначеного об`єкта приватизації у розмірі 657720 грн. з урахуванням ПДВ та доручено департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради здійснити дії, передбачені чинним законодавством, щодо приватизації шляхом викупу об`єкта права комунальної власності по АДРЕСА_1 (покупець - фізична особа ОСОБА_5 ).
		Разом з цим, як вказується у публікації вартість об`єкта приватизації значно занижена, при цьому громада міста Запоріжжя недоотримує грошові кошти, тобто громаді наносяться збитки у вигляді упущеної вигоди.
		Слід підкреслити, що відповідно до абз. 4 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26.12.2003, упущена вигода є збитками в розумінні ст. 364 КК України. 
		Зазначене підтверджується позицією ВСУ, викладеною у постанові № 5-48кс13 від 23.01.2014 року, у якій зазначено наступне: «Зокрема за статтею 364КК шкода може полягати як у прямих матеріальних збитках, так і в упущеній вигоді; злочин може вчинятися як шляхом активної поведінки, так і бездіяльності; форма вини при вчиненні цього злочину може бути як умисна, так і необережна щодо наслідків».
		З метою виключення можливості протиправно розпоряджатися будинком № 76 по вулиці Республіканській в м. Запоріжжі, просить слідчого суддю накласти арешт із забороною розпорядження (відчуження) у будь-який спосіб на нежитлове приміщення № 23 першого поверху (літ. А-3) площею 209,7 кв.м.. у будинку АДРЕСА_1 .
		Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
		Представник Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, зазначивши, що 23 квітня 2019 року між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та фізичною особою ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 23 першого поверху (літ. А-3) площею 209,7 кв.м.. у будинку АДРЕСА_1 № 02/19, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 332. ОСОБА_5 сплачено ціну за зазначеним договором у розмірі 657720,00 грн. (квитанція № 7 від 23.04.2019р.), об`єкт нерухомого майна передано за актом передачі комунального майна від 24.04.2019р. № 02, про що опубліковано відповідну інформацію в газеті «Запорізька Січ» від 25.04.2019р. № 070-072 (6767-6769) та на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради. Таким чином, станом на 07 травня 2019 року нежитлове приміщення № 23 першого поверху (літ. А-3) площею 209,7 кв.м.. у будинку № 76 по вулиці Республіканській в м. Запоріжжі не перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Запоріжжя.
		Прокурор у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомила.
		Частиною ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
		З матеріалів справи вбачається, що прокурор належним чином повідомлялася про розгляд клопотання, про що свідчать матеріали справи.
		Однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України « Про судоустрій і статус суддів»: - при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об`єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
		   З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. 
		   Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності прокурора не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду. 
		Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання та долучені до нього копії документів, заслухавши пояснення слідчого та представника Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради ОСОБА_4 , дослідивши копії наданих документів, прийшов до наступного.
		Згідноч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
		1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
		2) перелік і види майна, що належить арештувати;
		3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
		4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.
		Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арештумайна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Метою арешту майна є збереження речових доказів,спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. ( ч.2 ст. 170 КПК).
		За змістом ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
		1) збереження речових доказів;
		2) спеціальної конфіскації;
		3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
		4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Матеріалами справи встановлено, що 23 квітня 2019 року між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та фізичною особою ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 23 першого поверху (літ. А-3) площею 209,7 кв.м.. у будинку АДРЕСА_1 № 02/19, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 332. ОСОБА_5 сплачено ціну за зазначеним договором у розмірі 657720,00 грн. (квитанція № 7 від 23.04.2019р.), об`єкт нерухомого майна передано за актом передачі комунального майна від 24.04.2019р. № 02, про що опубліковано відповідну інформацію в газеті «Запорізька Січ» від 25.04.2019р. № 070-072 (6767-6769) та на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради. 
		Таким чином, встановлено, що станом на 07 травня 2019 року нежитлове приміщення № 23 першого поверху (літ. А-3) площею 209,7 кв.м.. у будинку АДРЕСА_1 не перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Запоріжжя.
		Матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 23 першого поверху (літ. А-3) площею 209,7 кв.м.. у будинку № 76 по вулиці Республіканській в м. Запоріжжі № 02/19, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого у реєстрі за № 332 чи рішення Запорізької міської ради, на підставі якого укладено, зазначений договір купівлі-продажу, недійними або їх оскарження у судовому порядку.
		Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч.1 ст. 170 цього Кодексу.
		Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами, серед іншого, є речові докази, документи.
		Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторонам обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
		Як встановлено ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Документи є речовими доказами, якщо вони містять перелічені вище ознаки.
		Не накладення арешту на зазначене майно не може призвести до можливих їх приховування, пошкодження, знищення, перетворення, що, в свою чергу, унеможливить проведення слідчим повного та об`єктивного досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню.
		Так, згідно абзацу 2 ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, перетворення, відчуження.
		Також, окрім зазначеного, правовою підставою для арешту майна, є передбачені п.2,3 ч.3 ст.132 КПК України загальні правила застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме: 
		-    потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора. Вказані грошові кошти будуть використані як доказ у даному кримінальному провадженні, оскільки є матеріальними об`єктами, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та місять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.
		-    може бути виконане завдання кримінального, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням. Вказані речі та документи забезпечать швидке, повне та неупереджене розслідування кримінального провадження, відповідно до завдання кримінального провадження.
		Відповідно до ст. 2 КПК України «завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до положень ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відноситься верховенство права, законність, рівність перед законом і судом та інші.
		Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенніклопотання слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019081020000037, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2019 року, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, відмовити.
		   Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		 
		Слідчий суддя:         ОСОБА_1 
		 
		07.05.2019

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...