Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/1691/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2019. Зареєстровано: 15.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/0203/85/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015040000000054

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 203/1691/15-к 
		Провадження № 1-кп/0203/85/2019 
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14.05.2019 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська 
		у складі:головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		при секретарі - ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора-  ОСОБА_3 ,
		             захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Дніпро обвинувальнийакт укримінальному провадженні№ 42015040000000054внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань29.01.2015року,стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,уродженця м.Чернівці,з вищоюосвітою,раніше працюючогона посадістаршого прокуратуриКрасногвардійського районуДніпропетровської області,раніше несудимого,зареєстрованого тапроживаючого по АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч.3 ст. 368 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженню №42015040000000054 ОСОБА_6 обвинувачується у наступному.
		Так, ОСОБА_6 відповідно до наказу № 2533к від 21.08.2014 прокурора Дніпропетровської області, призначено на посаду старшого прокурора прокуратури Красногвардійського району Дніпропетровської області, а наказом Генерального прокурора України № 1360к від 26.09.2014 ОСОБА_6 присвоєно класний чин  юрист 3 класу.
		21.08.2014 ОСОБА_6 , прийняв присягу працівника прокуратури, відповідно до якої вступаючи на службу в прокуратуру, він присвячує свою діяльність служінню Українському народові і Українській державі та урочисто присягає: неухильно додержуватись Конституції, законів та міжнародних зобов`язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов`язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов`язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури, а також усвідомлює, що порушення присяги несумісне з подальшим перебуванням в органах прокуратури. 
		Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України термін «Прокурор» означає  Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники, помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники, заступники прокурорів, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
		Також, у відповідності до примітки 2 до статті 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у п. 1 примітки до ст. 364, посади яких згідно зі статтями 2, 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п`ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
		Наказом прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська «Про розподіл обов`язків між працівниками прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська» № 30 від 18.12.2014 на старшого прокурора прокуратури району ОСОБА_6 покладені наступні обов`язки: участь у судовому розгляді та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях; готування апеляцій на незаконні та необґрунтовані судові рішення по вказаних вище кримінальних провадженнях, заперечення на апеляції; за дорученням керівника прокуратури здійснює процесуальне керівництво за розслідуванням кримінальних правопорушень з подальшим затвердженням обвинувального акту та підтримання державного обвинувачення за всіма категоріями злочинів. В апеляційному та касаційному порядку реагує на незаконні судові рішення.
		Таким чином, перелік службових обов`язків  ОСОБА_6  свідчить про те, що останній є представником влади, тобто особою, яка наділена правом пред`являти вимоги, приймати рішення, у тому числі щодо складання письмового повідомлення про підозру у кримінальних провадженнях, які є обов`язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами, а також службовою особою яка займає відповідальне становище.
		Встановлено, що 08.07.2014 за вхідним номером на адресу прокуратури Красногвардійського району від слідчого СВ Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014040680001842 від 07.07.2014, за фактом протиправних дій директора ТОВ «Аверс К» ОСОБА_7 , який в період часу 2011-2013 років при здачі звітів за формою 10ПІ, які подаються до відділення Фонду соціального захисту інвалідів в Дніпропетровській області, знизив середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу, чим зменшив норму інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке зареєстровано у книзі вхідної кореспонденції прокуратури району за вхідним № 73-3980вх.14 від 08.07.2014 та розписане на ОСОБА_6 , для здійснення процесуального керівництва.
		28.01.2015 старший прокурор прокуратури Красногвардійського району м.Дніпропетровська ОСОБА_6 , будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні №12014040680001842 від 07.07.2014, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, зустрівся з директором ТОВ «Аверс К» ОСОБА_7 , де під час розмови повідомив останнього, що за не притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.366 КК України ОСОБА_7 повинен передати йому 15000грн., а ОСОБА_6 в свою чергу притягне до кримінальної відповідальності лише головного бухгалтера ТОВ «Аверс К» ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 КК України.
		30.01.2015 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, старший прокурор прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська ОСОБА_6 своїми підписами погодив наступні документи у кримінальному провадженні №12014040680001842: 1). повідомлення про підозру головного бухгалтера ТОВ «Аверс К» ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України; 2). обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014040680001842 від 07.07.2014 відносно ОСОБА_8 ; 3). угоду про визнання винуватості між підозрюваною ОСОБА_8 та старшим прокурором прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська ОСОБА_6 , в зв`язку з чим, фактично виконав раніше обумовлені з ОСОБА_7 домовленості, щодо не притягнення останнього до кримінальної відповідальності та притягнув до кримінальної відповідальності лише головного бухгалтера ТОВ «Аверс К» ОСОБА_8 
		30.01.2015 старший прокурор прокуратури Красногвардійського району м.Дніпропетровська ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, за попередньоюдомовленістю здиректором ТОВ«Аверс К» ОСОБА_7 , про одержання від нього неправомірної вигоди у розмірі 15000 грн., за не притягнення його до кримінально відповідальності за ст. 366 КК України, домовився з ним про зустріч на парковці ресторану «Макдональдс» за адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Островського, 5.
		30.01.2015 о 15 годині 30 хвилин в робочий час, старший прокурор прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська ОСОБА_6 , під час виконання своїх службових обов`язків, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, на власному автомобілі марки «MG» д.з. НОМЕР_1 прибув на заплановану зустріч на площу Островського, 5 м. Дніпропетровська, де пересів до автомобілю марки «Порш Панамера», д.з. НОМЕР_2 належному ОСОБА_7 та знаходячись у салоні зазначеного автомобіля, який розташовувався на парковці ресторану «Макдональдс» за адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Островського, 5, одержав від директора ТОВ «Аверс-К» ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 8079 гривень та 5000 гривень за не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ст.366 КК України у кримінальному провадженні № 12014040680001842 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.366 ч. 1 КК України.
		Після вчинення злочину, ОСОБА_6 затримано співробітниками правоохоронних органів.
		Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковані досудовим слідством за ч.3 ст. 368 КК України, а саме: в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
		Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні винним себе не визнав та пояснив, що у 2012 році прийшов працювати до органів прокуратури, призначений стажистом ст. прокурора прокуратури Красногвардійського району, потім був атестований та призначений на посаду ст. прокурора прокуратури Красногвардійського району. Був процесуальним керівником, виконував функції, які на нього були розписані керівником. Він займався загальною категорією справ і це зазначено в копії функціональних обов`язків, а не так як доводить прокурор, що на нього були покладені обов`язки у сфері боротьби з економічною злочинністю. Про кримінальне провадження стосовно посадових осіб ТОВ «АВЕРС-К» дізнався від співробітника СДСБЕЗ- оперуповноваженого ОСОБА_9 , який повідомив йому, що він буде підтримувати державне обвинувачення. З приводу цієї справи були консультації, постало питання про притягнення до кримінальної відповідальності головного бухгалтеру «АВЕРС-К» - Кальнєй Л. При консультативній розмові із ОСОБА_9 виникало питання про притягнення до відповідальності ОСОБА_7 , однак він відповів, що за ст. 366 КК України неможливо притягнути особу без прямого умислу і це безперспективна ідея притягнути директора до відповідальності. Не пам`ятає в який день, він зайшов до відділу СДСБЕЗ, де знаходився ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Між вказаними особами йшла розмова про бухгалтера ОСОБА_8 та штрафні санкції, які підприємством необхідно буде сплатити. При цій розмові був присутній 5 хв., з чого почалася і закінчилися ця розмова йому невідомо. В цьому кримінальному провадженні підписував документи, які до нього принесла слідчий, а саме: підозру, угоду про визнання винуватості. Підписання документів, не є кінцевою точкою, яка визначає особу в статусі підозрюваного. Була певна процедура, і якщо в ЄРДР він не є процесуальним керівником, відповідно він не може направити справу до суду. На той час в провадженні мав багато справ та не перевірив повноваження в даному кримінальному провадженні. Слідчим у даному кримінальному провадженні була ОСОБА_11 .. Перший раз з приводу кримінального провадження вона з`явилася разом із ОСОБА_8 та юристом підприємства ОСОБА_12 .. Він спілкувався особисто із останніми, оскільки до нього звернулася ОСОБА_13 з матеріалами кримінального провадження та повідомила, що начебто в даній справі він є процесуальним керівником та є особа, яка визнає вину. Саме з цього приводу він вважав себе прокурором у даному кримінальному провадженні, та почав спілкуватися із цими особами. Але в даному кримінальному провадженні він не мав ніякого статусу. В витягах з ЄРДР по даній справі його не зазначено, як прокурора. В разі невизнання вини бухгалтером - угода була б неможлива. На даний час не пам`ятає, чи все відповідало дійсності в угоді, пригадує, що в угоді було щось не так із датою. З ОСОБА_14 віч-на-віч зустріч перший раз відбулася на пл. Островського, 30.01.2015 року. В цей день ОСОБА_15 йому зателефонував та наполягав на зустрічі з питання бухгалтера, на що він відповів, що немає змоги зустрічатися, при цьому запропонував останньому приїхати до органів прокуратури, де він йому приділить час. Коли втретє зателефонував в той день ОСОБА_7 та наполегливо прохав про зустріч, він погодився та вони домовилися про зустріч. Розмова була з приводу головного бухгалтера ОСОБА_8 , розповідав, що вона його підставила, підвела. На вулиці було холодно, ОСОБА_16 запросив сісти до автомобілю «Порш Панамеро», він погодився і вже в салоні автомобіля продовжили розмову з приводу бухгалтера. Також він поясняв, що окрім санкцій Кримінального кодексу є відповідальність підприємства за неподання відомостей за нейнаття інваліда, є відповідальність яка виражається в матеріальному еквіваленті, тобто штрафі. Після того, як головного бухгалтера було б засуджено та ухвалено обвинувальний вирок, необхідно було б від імені підприємства сплатити штраф в розмірі 18-20 тис. грн. до Фонду інвалідів. Під час знаходження в салоні автомобіля від ОСОБА_7 будь-яких прохань виконати дії в інтересах бухгалтера або ОСОБА_7 не було, розмова йшла про бухгалтера, грошову винагороду за виконання або невиконання будь-яких дій ОСОБА_7 не пропонував. В якийсь момент розмови ОСОБА_7 дістав гроші та кинув біля його ноги. Це було миттєво і неочікувано, він навіть не зовсім зрозумів в який момент останній дістав гроші з нагрудної кишені та кинув на підлогу, після чого одразу відчинилися двері автомобіля і співробітники дістали його із машини. На нього наділи кайданки на руки та посадили знов до автомобіля. Під час обшуку грошові кошти 500 доларів США та знайдені гривні, суму не пам`ятає, була знайдені під пасажирським сидінням. Грошові кошти лежали біль-менш рівною стопкою. Відбитки на предмет люмінесцентної краски на руках (чи брав він грошові кошти чи ні) збиралися відбирати, але не відбирали. Невідомо, чи були помічені ті гроші чи ні, грошові кошти не досліджено через те, що вони повернуті ОСОБА_15 . Від ОСОБА_7 ніяких грошей не отримував. Вказані події вважає провокацією співробітників СБУ. Знаходячись в автомобілі, що також зафіксовано на відео, він пояснив, що не брав гроші від ОСОБА_7 та не збирався їх отримувати. Під час обшуку були вилучені лише його власні грошові кошти у сумі 300 грн.. Під час обшуку були присутні раніше незнайомі йому ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , ті ж самі поняті, що були присутні при обшуку автомобіля. ОСОБА_17 надав покази, що у нього в руках не було грошей, що грошові кошти лежали під сидінням. Другий понятий - ОСОБА_18 вказав, що в нього не було грошових коштів в руках, вони були на колінах, а потім впали на підлогу. Однак вважає, що даний свідок є зацікавленим. НСРД проводилося за заявою ОСОБА_7 відносно співробітників СДСБЕЗ ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .. ОСОБА_7 писав, що начебто співробітники поліції вимагають гроші і в даній заяві він не фігурував та під час допиту ОСОБА_7 , останній вказав, що гроші він ( ОСОБА_19 ) із нього не вимагав та розповів, що саме працівники міліції пропонували замять дело. 
		Відповідно дост. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		За правилами ч. 1ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно ч. 1ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Відповідно доч.2ст.84КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		У п.274 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України зазначено: якість доказів також береться до уваги, а також те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, будь-які сумніви щодо їхньої надійності й точності.
		У п. 65 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Коробов проти України, п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України зазначено: при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Прокурор в судовому засіданні підтримав обвинувачення, посилаючись на докази:
		?Показання свідка  ОСОБА_7 , який пояснив суду, що він працював директором ТОВ «Аверс-К». В кінці січня 2015 року його біля роботи чекав чоловік, який представився працівником поліції ОСОБА_20 ході розмови з останнім, яка відбулася в його кабінеті, він вперше дізнався, що в нього є проблеми, пов`язані з тим, що вони занизили кількість працівників підприємства в звіті з метою не брати на роботу ще одного інваліда та при цьому уникнути донарахувань в бюджет. ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_21 , що він поспілкується зі своїм бухгалтером, а вже потім з ним зв`яжеться. Після розмови з бухгалтером ОСОБА_22 та юристом ОСОБА_12 , які пояснили йому суть претензій ОСОБА_23 , він знову зустрівся із ним. Зустріч відбулася за участі ОСОБА_24 , в службовому кабінеті ОСОБА_23 , до якого також періодично заходив його начальник ОСОБА_25 .. ОСОБА_26 в ході цієї розмови повідомив, яка передбачена кримінальна відповідальність для нього, як для керівника підприємства, показав приклади аналогічних справ, копії вироків. Наполягав, що дане порушення законодавства сталося умисно, з метою уникнення платежів до бюджету, а тому директор має нести кримінальну відповідальність за таке порушення разом із бухгалтером. По риториці ОСОБА_23 він дійшов до висновку, що він намагається налякати його кримінальною відповідальністю. Вподальшому підготовка документів була вже без його участі, але йому зі слів ОСОБА_24 відомо, що він зустрічався з ОСОБА_27 , обговорював якісь питання, через знайомих намагався дізнатися наскільки серйозні проблеми можуть виникнути через цю ситуацію. Приблизно через тиждень ОСОБА_28 повідомив йому, що зі слів знайомого працівника органу внутрішніх справ питання з кримінальним провадженням можна вирішити за 4000 доларів США. Згодом ОСОБА_28 сказав, що сума може бути зменшена до 1500 доларів США. Він став підозрювати ОСОБА_24 в зговорі з працівниками міліції, які висували обвинувачення, тому особисто зустрівся з ОСОБА_29 .. Оскільки він зрозумів, що буде йти мова про хабар, він перед зустріччю включив диктофон в телефоні та зайшов до кабінету ОСОБА_23 , де останній вручив йому листок паперу на якому були три строки: 1 строчка: 15000 гривень, 2 строчка: директор без відповідальності; 3 строчка: бухгалтер мінімальна відповідальність, штраф. Він повідомив ОСОБА_21 , що не готов таким чином вирішувати питання. Після цього вони деякий час розмовляли на побутові теми, але згодом мова зайшла про конкретику та мінімальну відповідальність бухгалтера, в цей момент ОСОБА_26 зателефонував комусь і через декілька хвилин до кабінету зайшов ОСОБА_6 , якого він бачив вперше і який представився прокурором. ОСОБА_6 особисто не говорив про надання хабара. Оскільки названа йому сума його не влаштовувала, він запропонував передати дані грошові кошти на потреби АТО, на що йому сказали що у них своїх бійців вистачає. За результатом розмови він погодився на умови ОСОБА_30 .. Після цих подій він написав заяву в СБУ про вимагання у нього хабара за не притягнення його до кримінальної відповідальності. За домовленістю із ОСОБА_27 на кінець січня 2015 року було заплановане підписання угоди про визнання винуватості між бухгалтером та прокурором, після чого він мав передати йому 15000 гривень за те, що бухгалтер несе мінімальну кримінальну відповідальність, а його як директора, взагалі не притягатимуть до будь-якої відповідальності. Коли працівники СБУ сказали, що вже можна передавати гроші  він наказав ОСОБА_31 та ОСОБА_22 їхати в прокуратуру та підписувати угоду. Одночасно із цим, він домовився із ОСОБА_32 , що після підписання угоди вони зустрінуться біля кафе «Макдональдс» на пл. Островського, однак гроші він буде передавати особисто прокурору ОСОБА_6 . Після чого він зустрівся із працівниками СБУ, які вручили йому помічені купюри  500 доларів США та 5000 гривень та зафіксували на ньому приховані мікрофони та відеокамери. Із ОСОБА_6 вони зустрілись у вказаному місці, після короткої розмови на побутові теми, яка відбулася перед його автомобілем «Порше Панамера» вони сіли до салону  він на місце водія, ОСОБА_33  на місце переднього пасажира. В салоні автомобіля він сказав ОСОБА_34 , що частина грошових коштів в доларах США, а частина в гривнях, і передав йому грошові кошти, які ОСОБА_33 не перераховуючи поклав до правої кишені. Одразу після передачі грошових коштів відбулося затримання та обшук його автомобіля. 
		?Показання свідка  ОСОБА_35 , який суду пояснив, що станом на 30 січня 2015 року він працював заступником прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська, та у зв`язку із перебуванням останнього у відпустці він виконував обов`язки прокурора району. ОСОБА_6 прийнятий на роботу восени 2013 року і був на посаді прокурора прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська. Відповідно до посадових обов`язків, він як процесуальний керівник, здійснював процесуальне керівництво слідчими щодо економічних та службових злочинів. 30.01.2015 року виконував обов`язки прокурора, у зв`язку із знаходженням прокурорів у відпустці. У другій половині дня, близько 16 години 30.01.2015 року йому зателефонували з прокуратури області з відділу, який здійснював керівництво кримінального провадження, пов`язаних із корупцією та попросили надати їм наглядове провадження, яке розслідувалось слідчим відділом Красногвардійського району міліції- слідчою ОСОБА_11 .. Зазначені матеріали знаходилися у кабінеті на столі ОСОБА_36 , номер провадження на даний час не пам`ятає. Він забрав та привіз зазначене провадження до відділу прокуратури Дніпропетровської області(відділ розташований на Леніна), де передав провадженням слідчим, та його допитали. На той час не знав, за яких обставин ОСОБА_36 було затримано і в скоєні якого злочину він обвинувачується. За день до цього (або того дня вранці) до нього заходила слідча ОСОБА_13 , в провадженні якої перебувало зазначене провадження, з документами по цій справі та з проханням підписати групу прокурорів, але він цього не зробив,тому що зазвичай, з такими документами заходить процесуальний керівник. До нього особисто ОСОБА_33 з постановою про створення групи прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні не звертався. 
		Напрактиці, процесуальнийкерівники призначалиним,або прокурором,відповідно доспеціалізації,в електронномувигляді.Якщо матеріали надходили допрокурора,останній розписував яккерівників тих,які відповідновже булипризначені в ЄдиномуРеєстрі .Розписував зазвичайпрокурор,він розписувавв томувипадку,якщо виконувавобов`язки (в паперовомувигляді). Водночасза Закономпроцесуальний керівниквизначається прокуроромшляхом внесенняданих дореєстру тавинесення постановипро створеннягрупи процесуальнихкерівників,яка якправило виноситьсяпротягом декількохднів післявнесення відомостейв ЄРДР.Проте такапостанова внаглядовому провадженіна моментйого направленняв прокуратуруобласті булавідсутня.Свідку невідомофактів виготовленняпроектів постановпро створеннягрупи прокурорівпрацівниками міліції.Призначали двохпроцесуальних керівниківвідповідно дорозподілу обов`язківодночасно,чи почергово.Що стосуєтьсяпред`явлення підозр,свідок пояснив,що відповіднодо розпорядженнягенеральної прокуратурита прокуратуриобласті,повідомлення пропідозру малипогоджуватись процесуальнимикерівниками ізпрокурором району.Проте напрактиці буваливипадки,коли такіпідозри погоджувалисьвже післяїх оголошення,зокрема,при направленнісправи досуду.Непогодження повідомленняпро підозруз прокуроромрайону,тягло дисциплінарнувідповідальність процесуальногокерівника.Також свідокзазначив,що переднаправленням кримінальногопровадження досуду вонов обов`язковомупорядку доповідалоськерівнику прокуратури,при цьомунаправити провадженнядо судуміг тількипроцесуальний керівник,внесений доЄРДР.Якщо процесуальнийкерівник внесенийдо ЄРДРбув відсутнійна роботічерез відпустку,лікарняний тощо,то вобов`язковому порядкумала бутивинесена постановипро внесеннязмін догрупи прокурорівта внесенізміни доЄРДР.Що стосуєтьсяданого кримінальногопровадження,то вЄРДР буливнесені процесуальнікерівники ОСОБА_37 та ОСОБА_38 . 
		?Показання свідка ОСОБА_39 , який суду пояснив, що на час подій працював прокурором в Красногвардійському районі у м. Дніпропетровську. ОСОБА_6 був його підлеглим, працював на посаді прокурора, на останнього було покладено процесуальне керівництво, підтримання державного обвинувачення, інші питання згідно розподілу службових обов`язків. На час, коли відбулася подія, він знаходився у черговій відпустці, про обставини події дізнався від свого заступника ОСОБА_35 , який на той час виконував обов`язки. Процесуальні керівники у кримінальних провадженнях призначалися особисто ним відповідно до ЄРДР. При надходженні матеріалів в електронному вигляді ним розписувались, а потім при надходженні з органів внутрішніх справ матеріалів, відповідно до електронного обліку, він призначав старшого відповідального та робив помітку на тих матеріалах, які надходили. Матеріали записувалися у відповідну книгу і секретар під розпис вручала виконавцю, таким чином здійснювався розподіл матеріалів, які надходили до прокуратури. Під час його відсутності дані функції виконував його заступник- ОСОБА_40 .. Відповідно до резолюції на матеріалах після того, як зробили відмітки в електронній системі, в паперовому вигляді готувалася постанова про призначення процесуального керівника, яку підписував він або особа, яка виконувала обов`язки. Яким чином в кримінальному провадженні № 12014040680001842 процесуальні документи підписані ОСОБА_6 , хоча в групі прокурорів зазначений прокурор ОСОБА_38 , він пояснити не зміг. Повинен був отримати виконавець, який зазначений в резолюції. Змінити в електронному вигляді прокурора з будь-яких причин (завантаженість, або інші причини) міг тільки він або його заступник за допомогою ключа керівника, інші працівники не мали доступу та відповідно не могли внести зміни. 
		Не пам`ятає, щоб ОСОБА_6 здійснював процесуальне керівництво відносно посадових осіб «Аверс-К» або звертався з такими проханнями, консультаціями. На даний час ТОВ «Аверс-К» нічого йому не говорить, пройшов певний час. Також не пам`ятає з приводу пред`явленої для огляду постанови групи прокурорів. Кримінальне провадження до суду мав право відправити процесуальний керівник, який зазначений в ЄРДР. Процесуальний керівник має зробити відмітку в ЄРДР про те, що прийняв до свого провадження та всі зміни в графі «рух кримінального провадження». Тобто всі процесуальні дії відмічаються в ЄРДР. Співробітники прокуратури, які не внесені до групи прокурорів, відповідно до ЄРДР не мав ніяких повноважень. Прокурор ОСОБА_6 відповідно до даної резолюції повинен був отримувати від секретаря, сформувати наглядове провадження, винести постанову про призначення групи прокурорів та почати процесуальне керівництво, крім того, він повинен був зробити відмітку в системі ЄРДР про прийняття до свого провадження матеріалів. 
		Наглядове провадження нічим не передбачено, оскільки існує електронний вигляд. Не могло бути того, що відповідно до резолюції призначено ОСОБА_6 , а у витягу ЄРДР ОСОБА_6 нема. Не може пояснити, яким чином відповідно до резолюції на наглядовому провадженні на матеріалах зазначений ОСОБА_6 , в той час як його не було призначено в ЄРДР, такого бути не повинно було та пояснив, що як правило на матеріалах визначали прокурора після зазначення старшого прокурора в ЄРДР. Реєстратор був ОСОБА_41 , і останній вносив до ЄРДР. В цьому витягу повинно бути значиться прізвище ОСОБА_6 .. Якщо дивитися рух справи: всі дії були вчинені в 2014 році в липні місяці, держреєстратор, зокрема ОСОБА_41 , який міг внести зміни, зробив витяг 30.01.2015 році. Відповідно у нього були повноваження змінити склад прокурорів, слідчого та інші дії, не знає в якому стані дане кримінальне провадження, чи заходив ОСОБА_41 під ключем також не може пояснити. На 30.01.2015 був керівником прокуратури, при цьому пояснив, що у керівників прокуратури мали рівні права на доступ та можливості щодо внесення змін, тобто до переліку дій, які визначені до ЄРДР, можна внести зміни. 
		Постанова про призначення групи прокурорів передбачена КПК, Наказом Генпрокурора , надалі саме постанова про призначення групи прокурорів є підставою для надання повноважень у кримінальному провадженні стосовно того, хто є керівником і саме прокурором у даному кримінальному провадженні.
		Працівник, який не внесений до постанови, прийняти юридичне значущі процесуальні рішення не міг.
		Якщо в ЕРДР не визначено ОСОБА_6 , як прокурора, він немає права доступу до кримінального провадження в електронному вигляді. Кримінальні провадження бачать лише ті прокурори, які внесені до ЄРДР, та, відповідно, тільки вони можуть здійснювати помітку в ЄРДР.
		?Показання свідка ОСОБА_42 , яка пояснила суду, що у 2014 році на початку 2015 року вона працювала слідчим Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області. На той час, в її провадженні знаходилось кримінальне провадження за ст. 366 ч.1 КК України, процесуальним керівником в даному провадженні був ОСОБА_6 . Перед завершенням досудового розслідуванням справи, вона приймала участь у оперативній нараді, яка відбувалася на вул. Робочій, де також приймав участь ОСОБА_6 , обговорювалися питання щодо проваджень. В січні 2015 році, коли були зібрані матеріали та докази по справі, вирішено пред`явити підозру бухгалтеру підприємства «Аверс-К». Вона підготувала проекти підозри, угоди, з якими приїхала до ОСОБА_6 , останній їх корегував. Для вручення та підписання угоди, було запрошено бухгалтера підприємства «Аверс-К», однак остання відмовилися підписувати її, оскільки їй щось не сподобалося у формулюванні та вона забажала залучити захисника для цієї процедури, у зв`язку із чим підписання угоди було відкладено. Через 1-2 дні, бухгалтер не з`явилася. Потім оперативний співробітник ОСОБА_43 повідомив, що бухгалтер прийде 30.01.2015. В прокуратурі бухгалтеру було вручено документи, та вони направилася до РВ, для ознайомлення та вручення копій. Після того, як всі документи було вручено вона зайшла до Єдиного реєстру досудових розслідування та виявила, що ОСОБА_6 не є процесуальним керівником в даному провадженні. Був визначений інший процесуальний керівник- ОСОБА_44 . В даному провадженні нею було підготовлено постанову про створення групи прокурори, після чого вона направилася до прокуратури, для того щоб змінили процесуального керівника, оскільки такі випадки в практиці були,однак вона не встигла її підписати у прокурора району через закінчення робочого часу. Також пояснила, що 30 числа розмови між нею та заступником прокурора не було, з постановою про створення групи прокурорів вона до ОСОБА_45 не підходила та не просила його підписати, оскільки не встигла. Вона зателефонувала керівництву, повідомила про вказані обставини. Після чого повернулися одразу до РВ, де в неї керівництво вилучили вказану справу. Потім впродовж години, вона була запрошена до прокуратури Дніпропетровської області для надання пояснень.
		Раніше сумнівів в тому, що ОСОБА_6 є в даному провадженні процесуальним керівником в неї не було, оскільки раніше вона бачила у останнього наглядове провадження (а саме папку, яку вона бачила у ОСОБА_6 та таким чином передбачала, що це було саме надглядове провадження), також ОСОБА_6 надавав їй усні вказівки, а також вона від співробітників чула, що ОСОБА_6 підпише підозру. В даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 підписував повідомлення про підозру, обвинувальний акт, угоду, в її присутності ставив підписи. Чи заявляв себе ОСОБА_6 в даному провадження, як процесуальний керівник, вона не пам`ятає. Також їй відомо, що ОСОБА_6 неодноразово призначали., як процесуального керівника в категоріях справ щодо економічних злочинів. З іншими прокурорами, окрім ОСОБА_6 в неї розмови щодо цієї справи не було. Коли вперше в неї відбувся діалог з ОСОБА_6 з приводу цієї справи, вона не пам`ятає. Від оперативного співробітника ОСОБА_23 чула, що ОСОБА_6 «підпише». Дану справу готували для звіту, однак вказівок максимально найшвидше закінчити цю справу не було та собі на меті вона цього не ставила. Справу планували закінчити в січні місяці. Питання щодо притягнення ОСОБА_46 до кримінальної відповідальності з ОСОБА_6 обговорювалося та планувалося виділяти справу відносно ОСОБА_7 в окреме провадження та завершити її в інший період часу- таку інформацію вона чула від оперативного співробітника ОСОБА_23 , а можливо і від ОСОБА_47 .. Питання з приводу притягнення ОСОБА_46 до кримінальної відповідальності вона ставила оперативному співробітнику ОСОБА_21 та можливо також і ОСОБА_48 .. Про закриття справи відносно ОСОБА_46 розмови не було. На сьогоднішній день не пам`ятає з приводу того, чи були зібрані докази по ОСОБА_49 справі було призначено податкову перевірку, яку згодом відкликали, у зв`язку із тим, що справу було вилучено. Відкликали перевірку за її підписом чи керівника підрозділу (на той час ОСОБА_50 ), вона не пам`ятає. Слідчий виділяє матеріали в окреме провадження на підставі постанови за підписом прокурора. Розмов щодо вимагання або неправомірної вигоди за не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності вона не чула. Після вилучення справи, в прокуратурі бачила ухвалу, де було зазначено прізвище ОСОБА_23 , який вимагав гроші за не притягнення до відповідальності, щодо ОСОБА_6 також потім дізналася в прокуратурі. Процесуальний керівник у кримінальному провадженні призначався з моменту внесення до ЄРДР, протягом доби. Постанова про призначення групи прокурорів складали в основному слідчі та необхідну інформацію, яку необхідно внести до цієї постанови брали в ЄРДР. В практиці були моменти, коли змінювали прокурора, можливо навіть і в даному кримінальному провадженні, за різних обставин. За час роботи з приводу справ, які закінчували інші процесуальні керівники, з ОСОБА_6 не радилася, а можливо і радилася, однак ОСОБА_6 в тих справах не сприймала, як процесуального керівника. З приводу того, чи надавалися усні вказівки ОСОБА_6 на нараді щодо тих справ, які не були у нього в провадженні, вона не пам`ятає. 
		З приводу того,що ОСОБА_6 був процесуальним керівником у справах по економічним злочинам, свідок пояснила, що їй відомо від її керівників або керівників прокуратури, що було розподілення, однак, вказане розподілення особисто не бачила. Можливо інші процесуальні керівники в прокуратурі і вели справи по економічних злочинах, вразі якщо на них розписували.
		На тій нараді, окрім ОСОБА_19 , слідчих з РВ (1-2) та співробітники УБЕП, інших процкерівників не було. Не пам`ятає, чи надавалися ОСОБА_6 на нараді консультації у справах, які у останнього не були в провадженні. 
		Проект підозри на ім`я ОСОБА_22 вона принесла ОСОБА_6 на флеш-носії, ОСОБА_19 без примушувань прочитав, редагував. В графі «Погоджено» - вона проставила прізвище ОСОБА_6 .. В кабінеті, де було робоче місце ОСОБА_36 були ще процкерівники. Однак із іншими процкерівниками з кабінету ОСОБА_6 , з приводу цього кримінального провадження не працювала, працювала тільки із ОСОБА_6 ..
		Закінчення досудового слідства вважалося тоді, коли відмітка була в ЄРДР, роздруковувалися картки. В ЄРДР повинна була стояти відмітка  «до суду». Цю відмітку ставив прокурор, який підписував підозру, який зазначений в ЄРДР, або зазначений в групі прокурорів. ОСОБА_6 не міг проставити цю відмітку, оскільки не був зазначений в ЄРДР в групі прокурорів, у зв`язку із чим вона і направилася до прокуратури, щоб вирішити цю ситуацію. Після 30.01.2015 року що сталося із кримінальним провадженням, їй невідомо, її відсторонили від цієї справи, і яке рішення прийнято їй невідомо. В своєму кримінальному провадженні могла подивитися в ЄРДР хто є процкерівником. Також пояснила, що вона, як слідча повинна була знати хто є процесуальним керівником, але через завантаженість не додивилася. 
		?Показання свідка ОСОБА_8 ,яка пояснила суду,що всічні 2015 року слідча ОСОБА_51 її запросили до прокуратури, для надання пояснень по справі. Була перевірка на підприємстві «Аверс-К», де вона працювала. Окрім ОСОБА_13 , був ОСОБА_33 , якого представили як прокурора Красногвардійського району та ще був оперативний співробітник на ім`я ОСОБА_52 . Розмова йшла з приводу звіту, за яким в ході перевірки були виявлені розбіжності і їй було запропоновано надати пояснення, що ці розбіжності та цифри нею були спотворені. Вона не погодилася із формулюванням, що її дії носять навмисний характер, оскільки такі дії вона не вчиняла, тобто вказаний текст не відповідав дійсності, та пояснила, що вона, як бухгалтер кожного дня всі 9 годин своєї праці стискається із цифрами та великими сумами, і це сталося від людського фактору. Підписуватися під словами «навмисно, маючи намір», що не відповідало дійсності, вона відмовилася та на цьому розмова закінчилися. Надалі, десь через тиждень, може більше за часом, з нею зв`язався юрист підприємства «Аверс-К» ОСОБА_12 та повідомив, що їй необхідно знову підійти до слідчого, і що будуть виключені слова з тексту  «навмиснісні наміри» та, оскільки вона на підприємстві була головним бухгалтером, то треба написати, що звіт був при ній, і визнати, що там є помилки. Іншого разу, текст був змінений. Під час розмови його було роздруковане, щоб вона його підписала, але чи був нею підписаний даний текст вона не пам`ятає. Особисто від неї ОСОБА_6 нічого не вимагав. Про події, які відбувалися, на той час вона не знала, дізналася від ОСОБА_7 та ОСОБА_24 під час виклику до суду в якості свідка. Були вмовляння щодо визнання вини, що відіб`ється лише штрафом, але від кого саме були вмовляння не пам`ятає, але така розмова велася. Відносно неї справи до суду щодо неподання декларації відносно підприємства «Аверс-К» з приводу не працевлаштування інвалідів на ТОВ «Аверс-К» не направлялися, її не судили, угоду про визнання винуватості не підписувала.
		?Показання свідка ОСОБА_12 ,який всудовому засіданніпояснив,що він,як юрист,допомагав вюридичних питаннях ТОВ«Аверс-К».Під часперевірки інспекторомохорони праців ТОВ«Аверс-К»було виявленопорушення таскладено акт,що тягнулоза собоюнакладення штрафуу великомурозмірі.Дане порушеннябуло допущенобухгалтером підприємства ОСОБА_22 , допущенопомилку взвіті щодо кількостіінвалідів.Він,як юрист,повинен бутиприсутнім підчас підписаннядокументів бухгалтеромпідприємства ворганах прокуратурита слідства.Також йомувідомо,що булиперемови директора зособами відділуміліції,які велирозмови на рахуноктого,щоб уникнутисплати штрафута можливостіуникнути певноївідповідальності,але длятого бухгалтер повиненпідписати угоду,за якоювона визнаєсвою вину.Він,як юрист бувприсутній в кабінеті,а такожбула присутня особа зФонду держпраці.В кабінетіу ньоговиникали деякіпитання,які вінставив ОСОБА_6 ,стосовно трактовки«позбавлення правазаймати певніпосади…»,із цьогоприводу із ОСОБА_6 була дискусія.Після підписанняугоди,він разоміз бухгалтеромпоїхали дослідчого (дівчинаслідча),де унеї вкабінеті підписувалидеякі документистосовно цієїугоди. ОСОБА_6 йому представилаособа зміліції таповідомив,що в разі,якщо буде підписуватися угода,вказав на ОСОБА_19 ,як напрокурора.Всі умовиугоди обговорювалиособисто із ОСОБА_53 ,оскільки булипитання стосовнотрактування статті.Друга зустрічз вказанимпрокурором відбуласьв кабінеті ОСОБА_6 .. Ізним зв`язувавсяпрацівник міліції,та повідомив,що необхідноз`явитися докабінету ОСОБА_6 ,що єпевні домовленостііз директором,і йомуразом ізбухгалтером необхідно прибутио певнійгодині дляпідписання угоди.Сказали,що цеєдина умовадомовленості іздиректором.В разіпідписання угодибухгалтером,яка визнаєсебе винуватою,більше ніхтоне буденести відповідальність,та,як вінзрозумів,директор ОСОБА_7 уникне відповідальності.Про цесказав ОСОБА_6 ,коли вонизнаходилися вкабінеті таобговорювали питання,що будеіз директором.При ційрозмові вкабінеті булиприсутні-представник Фондуі бухгалтер,також докабінету заходилиінші особи(представникипрокуратури)та виходили.За данийзвіт відповідальністьу директоразавжди є,як упосадової особи.Директор «Аверс-К» неспонукав бухгалтерадо підписанняцієї угоди,бухгалтер розуміласвою помилку.Директор сказав,що требапідписати цюугоду,є домовленістьпевна длятого,щоб зупинитисялише навідповідальності бухгалтера.Після цьогобув судта напідприємство булонакладено штраф.Він ніколине бувприсутнім прирозмовах щодовимагання грошей ОСОБА_53 за уникненнякримінальної відповідальності.Розмови велисяіз директором,про щоостанній йомурозповідав,а саме,що директору ОСОБА_54 пропонували вирішитипитання.В йогоприсутності ОСОБА_6 ставив підписв угоді,при ньомупідписувалися документи,які ОСОБА_6 складав допапки.Саме ОСОБА_6 представився,що займаєтьсяцією справою,а тому вівперемови іпідписували угодуіз ним. Текстугоди,на йогопам`яті надавав представникміліції -слідчий.Не пам`ятає,чи вносилисьзміни дотексту угоди. 
		?Показання свідка ОСОБА_55 , яка суду пояснила, що на час подій, а саме наприкінці 2014  початку 2015 року вона працювала в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів. В телефонному режимі її було запрошено до прокуратури Красногвардійського району, запросили в якості спеціаліста для дачі пояснень стосовно форми 10-ПІ. Раніше брала участь, як спеціаліст в інших кримінальних провадженнях, в яких ОСОБА_6 підтримував державне обвинувачення. Не пам`ятає, чи зверталися до неї з питань «Аверс-К» співробітники СДСБЕЗ. Вона прибула до прокуратури, на КПП її зустрів ОСОБА_6 . Їй було показано акт перевірки, та повідомлено, що існує кримінальне провадження. В звіті вказано, що норматив виконано, а в акті виявлено інспекцією, що норматив ТОВ «Аверс-К» невиконаний. Ії повідомили, що бухгалтер ТОВ «Аверс-К» вніс неправдиві дані в форму 10ПІ. При даній зустрічі в кабінеті у прокурора ОСОБА_6 були присутня бухгалтер та юрист ТОВ «Аверс-К», обговорювалась відповідальність бухгалтера товариства, на що бухгалтер повідомила, що згодна з виявленими порушеннями та готова понести відповідальність. В кабінеті у ОСОБА_6 на робочих місцях також знаходилися інші прокурори. Юрист «Аверс-К» ставив їй питання з приводу нарахувань суми санкцій, та він також сказав, що керівництво його повідомило, що готово сплати суму санкцій, але їм треба знати конкретну суму в гривнях. Далі, фондом захисту інвалідів було подано до суду позовну заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про стягнення з ТОВ «Аверс-К», суми санкцій по акту перевірки, на засідання був присутній юрист (прізвище не пам`ятає)підприємства, який не визнавав позовну заяву. За постановою суду було стягнено суму санкцій. На даний час їй невідомо щодо кримінального провадження.
		Форма 10 ПІ містить місця, де ставиться підпис директора, головного бухгалтера та виконавець (особа, яка внесла дані), зокрема щодо того, що Товариство виконало норматив. Звіт містить такі позиції: середникові кількість працівників штатних  це 1 графа; середникові кількість інвалідів за той же період, за рік і потім норматив, тобто особи-інваліди, які мають працювати. Щодо «Аверс-К», то в них було зазначено, що інвалідів у них працювала одна особа і норматив у них одна особа, тобто санкцію не треба сплачувати, бо норматив виконаний- так виглядав у них звіт. Інспекція з питань праці, в акті перевірки інспекції було виявлено-норматив мав складати дві особи, а працювала  одна, тобто санкція повинна була сплачена. Звіти 10ПІ заповнювала головний бухгалтер, тобто вона виконавець була. Після одержання виконавчого листа в суді, їй зателефонувала головний бухгалтер з ТОВ «Аверс-К» та повідомила, що вони сплатять санкцію. Потім товариством було сплачено суму санкцій до державного бюджету.
		?Показання свідка ОСОБА_56 , який суду пояснив, що він працював та працює на посаді прокурора прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська. Із ОСОБА_53 разом навчався, потім за розподіленням їх було направлено до прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська. Відповідно до ЄРДР у кримінальному провадженні щодо підприємства ТОВ «Аверс-К», він був призначений в групі прокурорів - старшим прокурором. У зв`язку з великою завантаженістю, через те, що на нього було покладено безліч інших обов`язків, він не мав змоги фактично здійснювати процесуальне керівництво всіх кримінальних проваджень, тому робив це вибірково. Точної дати не пам`ятає, прибувши на робоче місце, йому повідомили співробітники прокуратури, що в його кабінеті, де також з ним сидів ОСОБА_6 ( в кабінеті його стіл стояв поряд із столом ОСОБА_36 , одна полиця на двох із наглядовими провадженнями) та ще інші співробітники (усього 4 чоловіка), проводився обшук з приводу незаконних дій вчинених ОСОБА_6 .. Надалі, його викликали для допиту до прокуратури області (на вул. Леніна). Процесуальних дій у кримінальному провадженні стосовно «Аверс-К», він не вчиняв. До моменту обшуку, чи вчинялися будь-які дії ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні, йому невідомо, про незаконність дій ОСОБА_6 у цьому провадженні йому стало відомо від колег, після обшуку. З приводу того, чи проводив будь-які процесуальні дії ОСОБА_6 із посадовими особами ТОВ «Аверс-К в даному кримінальному провадженні, не пам`ятає, також не може згадати, чи чув він прізвище ОСОБА_57 . Слідчим в вказаному кримінальному провадженні була ОСОБА_13 , але чи зверталася остання з приводу консультацій або за погодженням процесуальних документів, до нього,не пам`ятає. Наглядове провадження за цим кримінальним провадження та резолюції, не пам`ятає. В 2014-2015 р.р. з приводу призначення прокурорів у кримінальному провадженні пояснив: інформацію щодо призначення його прокурором у провадженні, він перевіряв у ЄРДР, дивився, що в нього знаходиться в провадженні. Інша форма нагляду - наглядове провадження, а саме після надходження до канцелярії від працівників Красногвардійського ВП витягу з ЄРДР та повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, керівник, на той час прокурор району, ставив резолюцію на старшого групи процесуальних керівників і через канцелярію передавали старшому групи прокурорів. Після чого формувалося наглядове провадження, до якого складаються процесуальні документи - прийняті рішення, вказівки та потім раз в тиждень перевіряється ЄРДР з приводу нових зареєстрованих проваджень. Щодо того провадження, де він був визначений старшим прокурором не зміг пояснити, чому була ОСОБА_6 підписана підозра. Не пам`ятає, чи звертався до нього з приводу даного кримінального провадження ОСОБА_6 .. Повноваження на досудовому розслідуванні можуть здійснювати тільки ті прокурори, які знаходяться в групі прокурорів зазначених у ЄДРД.(визначені керівником або його заступником). В практиці були випадки, коли відбувалася зміна групи прокурорів, в разі обставин, якщо визначена група прокурорів не можуть приймати участь у підтриманні державного обвинувачення після направлення справи до суду, тоді керівником складається постанова про зміну групи прокурорів, із діючого складу визначає процесуальних керівників. При цьому, ОСОБА_6 , так як він не був внесений як процесуальний керівник до ЄРДР, не міг приймати процесуальні значущі рішення. Відомості до ЄРДР про рух справи можуть вносити, як прокурор так і слідчий. Відомості про рух кримінального провадження до ЄРДР можуть вносити, як прокурор так і слідчий, при цьому слідчий на відміну від прокурора не може в ЄРДР зазначити, що справу направлено до суду. Підозра, відкриття матеріалів здійснює слідчий. Прокурор може бути змінений керівником до моменту направлення обвинувального акту до суду. В разі якщо в реєстрі визначено процесуального керівника, визначено слідчого у провадженні, до закінчення розслідування можуть внестися зміни щодо процесуального керівника, просліджується відмітка у формі 1, а також робиться запис в «рух кримінального провадження». Всі зміни внесені до ЄРДР фіксуються і відображаються у спеціальній вкладці «рух провадження». Змінити групу прокурорів до натискання «направлено до суду»- міг керівник або його заступник. 
		?Показання свідка ОСОБА_58 , який пояснив суду, що взимку 2014-2015 року, місяць не пам`ятає, вранці в районі ринку «Троїцький» до нього підійшли співробітники СБУ та запросили бути понятим, на що він погодився. Після чого разом із співробітниками прослідував до приміщення СБУ на 3-4 поверх, де йому пояснили, що він буде свідком в справі хабарництво/вимагання. Був присутній заявник. Йому показали грошові кошти, з яких зробили ксерокопії, суми точної не пам`ятає, десь 10-15 тис., номінали купюр не пам`ятає та звідки взяли гроші, він не бачив. Чи оброблялися грошові кошти засобами, наразі він не пам`ятає. Потім складали документацію, він ставив підпис. Після чого він разом із працівниками СБУ та іншим понятим прибули на стоянку біля кафе «Макдональдс» на площі Островського у м. Дніпропетровськ, де в машині перебували деякий час, а потім по команді з людьми в камуфляжній формі пішли до автомобіля «Porsche Panamera». Співробітники йшли першими, вони йшли за ними. Співробітники, яких було кількість 3-4 чоловіка, підійшли до вказаного автомобіля та відчинили двері. На передньому сидінні він бачив ОСОБА_19 , ОСОБА_59 , перед ним лежали грошові кошти, де саме пригадати не може, або на колінах або на підлозі., але не в руках. З автомобіля витягли всіх осіб. У ОСОБА_6 вилучили мобільний телефон. ОСОБА_6 під час затримання не перешкоджав співробітникам. Чи висловлювався ОСОБА_6 з приводу грошей, не пам`ятає. 
		?Показання свідка ОСОБА_60 ,який суду пояснив, що три роки потому на вул. Чкалова до нього підійшли співробітники СБУ та запросили прийняти участь в якості понятого під час слідчої дії, на що він погодився. Після чого він разом із співробітниками прослідував на 5 поверх приміщення СБУ, де в кабінеті йому показали гроші. Дані грошові кошти заявник в його присутності передав співробітникам СБУ. Далі номера купюр були переписані в протокол, та пораховані, однак чи оброблялися дані грошові кошти спецзасобами, він не пам`ятає. Протокол підписував, але не читав, тому пояснити, чи відображалося в протоколі той факт, що заявник надав гроші співробітникам, він не може. Після чого грошові кошти надали заявнику, прізвище не пам`ятає, та заявник повинен був передати вказані гроші ОСОБА_6 .. При цьому був присутній інший понятий. О 17 годині приїхав разом із співробітниками до ресторану «Макдональдс», де він побачив, що під`їхав ОСОБА_6 , вийшов з машини та підійшов до заявника. Після чого ОСОБА_6 разом із заявником сіли до машини «Порш Панамеро», який знаходився на парковці. Кому належить даний автомобіль йому невідомо. Він, інший понятий разом із співробітниками направилися до автомобіля «Порш Панамеро», по відношенню до якого знаходилися позаду, перестрибнули паркан, та підійшли до правої пасажирської двері. Всього їх було 4-5 чоловік, та їх група була першою. Не пам`ятає, чи надавав пояснення ОСОБА_6 з приводу грошових коштів.. В руках у ОСОБА_6 не бачив грошові кошти. Також не бачив, щоб хтось із присутніх поклав грошові кошти на підлогу. Зранку до 17 -00 перебував весь час із співробітниками. Коли підходили до автомобіля він йшов поряд із співробітником, який вів зйомку. Двері автомобіля відчиняли інші співробітники, які перебували в мікроавтобусі. На ОСОБА_6 наділи наручники. Заявник також був в автомобілі, потім вийшов. Грошові кошти бачив, що пачкою лежали (без пакету), серед них були гривні та долари. З приводу того, чи ставилася питання до ОСОБА_6 та до заявника, він не пам`ятає. Протокол складали на місці, він його підписав та потім його відпустили.
		?Показання свідка  ОСОБА_9 ,який судупояснив,що начас подійвін бувоперуповноваженим СДСБЕЗКрасногвардійського РВДМУ УМВСУкраїни вДніпропетровській області,а ОСОБА_6 -прокурором тавони вдвохбули закріпленіза лінієюбюджету,розслідували справи пов`язанііз бюджетом,а томунеодноразово по іншихсправах услужбових питанняхзустрічалися таз ОСОБА_6 він консультувався,однак йому невідомо,чи був ОСОБА_6 закріплений відповідними наказамищодо розслідуваннятаких справ.В йогопосадові обов`язки,як оперуповноваженоговходило виявленнязлочинів,зокрема посадовихв бюджетнійсфері.Показниками вйого роботібули зареєстрованікримінальні провадженнята виставленіпідозри. Виконуючисвої посадовіобов`язки нимпроводився аналізздачі звіту 10ПІпідприємствами доФонду захисту інвалідів.При співставленнівідомостей в податковій,було встановлено,що ТОВ«Аверс-К»внесло завідомонеправдиві данів офіційнийдокумент,а самев звіт10ПІ,з метоюухилитися відадміністративнихгосподарських санкцій.Обставини вказаногопорушення булиним викладенів рапорті,долученізібрані нимматеріали,на підставіякого вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньбуло внесеновідомості провідкриття кримінальногопровадження.Після внесенняданих вЄРДР відомостейщодо «Аверс-К»,він як оперативнийспівробітник,який супроводжувавсправу,спілкувався ізособами даногопідприємства бухгалтером,директором,адвокатом, можливо ізгрупою співробітників підприємства,у якихбув статусінвалідності,щодо якихвносилися данів звіт10-ПІ.Не пам`ятаєз приводутого,чи опитував вінвказаних осіб. Пояснити,хто вносиввідомості доЄРДР,він незміг,оскільки прицьому небув присутній, такожне змігпояснити,чи бачивданий витягпо цьомукримінальному провадженнів наявності. Слідчийв даному кримінальному провадженнібула ОСОБА_13 ,при цьому ОСОБА_6 він сприймавяк процесуальногокерівника поданій справі,однак відповідноїпостанови абоінших документів,які бце підтверджуваливін небачив.У справі булавизначена групапрокурорів,та вякий періодвони змінювалисяі колице відбувалося,він незнає.Питання проповідомлення пропідозру,питання щодообвинувального акту,щодо угодиобговорювалися ізпрокурором таслідчим.Питання пред`явленняпідозри чистосовно угоди,він нерегулював. Розмови проотримання неправомірноївигоди занепритягнення ОСОБА_61 та бухгалтерадо кримінальної відповідальності не велись. Таких пропозицій зі сторони ОСОБА_7 не було та таких вимог йому ніхто не виказував та він у ОСОБА_7 не вимагав неправомірну вигоду за уникнення кримінальної відповідальності. Після внесення в ЄРДР відомостей, в ході бесіди із ОСОБА_7 , в якій приймав участь він, ОСОБА_33 , ОСОБА_62 , було роз`яснено арифметику підрахунку адміністративно - господарських санкцій та яким чином останній повинен рахувати статистику та вносити в звіт 10-ПІ. Склалася думка, що бухгалтер повинна понести відповідальність, оскільки вона була головним фігурантом, звіт заповнювала бухгалтер, і вона була суб`єктом у зв`язку із тим, що внесла неправдиві дані, за це передбачено відповідальність ст. 366 КК України. ОСОБА_7 повинен був бути притягнутим до кримінальної відповідальності в разі, якщо б він повинен був давати вказівки на ті чи інші дії, однак, бухгалтер повідомила, що рішення приймала самостійно щодо внесення даних. ОСОБА_7 пояснювали в чому склад злочину, при цьому йому ніхто не розповідав, що він буде звільнений якимось-чином від відповідальності. Він, як оперативний співробітник, в діях ОСОБА_7 вбачав кримінальну відповідальність, однак склад злочину більше був у бухгалтера. Також пояснив, що йому невідомо, чи притягувався ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності. Пояснив, що дане кримінальне провадження не було завершено та з яких підстав йому невідомо. В той час,коли він супроводжував матеріали, підозр не було, також йому відомо, що затягнулось дане кримінальне провадження на 2-3 роки. Після подій в СДСБЕЗ працював ще 1-1,5 роки, однак не реєстрував картку про виставлення підозри бухгалтеру, бухгалтер не понесла відповідальності. Відносно ОСОБА_7 окреме кримінальне провадження не реєструвалося. 
		?Показання свідка  ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що на час подій він працював на посаді заступника начальника сектору СДСБЕЗ Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, а ОСОБА_6 працював в прокуратурі Красногвардійського району. За своїми службовими обов`язками він спілкувався із співробітниками прокуратури, зокрема і з ОСОБА_6 . Підстав обумовлювати ОСОБА_6 не має. Три роки потому, було відкрито кримінальне провадження за фактом отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 ,, з цього приводу його допитували раніше. На перевірці була інформація Фонду інвалідів з приводу підприємства «Аверс-К», було відкрито кримінальне провадження, в даному кримінальному провадженні слідчим була ОСОБА_13 , планувалося пред`являти підозру бухгалтеру, за те, що бухгалтер внесла неправдиві дані у статистичну звітність або в інші офіційні документи, і тим самим її дії підпадали за ст. 366 КК України. На той час, за інформацією його підлеглого  ОСОБА_26 , було внесені відомості до ЄРДР, матеріали передано до слідчого підрозділу, слідчим було відкрито кримінальне провадження. Він безпосередньо, як керівник (на той час в.о. обов`язки) контролював всі процеси свого підрозділу і тому знав про відкрите кримінальне провадження. Також пояснив, що був присутній на допиті бухгалтера. Також на допиті був присутній юрист підприємства, безпосередньо з останнім також спілкувався. Із директором ОСОБА_14 спілкувався в підрозділах, вів розмову, оскільки одним із критеріїв оцінки діяльності його як фахівця, є кількість повідомлень про підозру, і він був зацікавлений у законному пред`явленні підозрі особі. Бухгалтер виявила бажання укласти угоду про визнання винуватості, чи надати свідчення, однак на деякий час зникла. З цього приводу він спілкувався із директором підприємства, оскільки був зацікавлений, щоб бухгалтер з`явилася та отримала повідомлення про підозру. ОСОБА_6 в даному кримінальному провадженні сприймав як процесуального керівника, оскільки як правило по даній категорії справ, економічних, він був закріплений, однак чи був ОСОБА_6 в даній справі закріплений офіційно документально, йому невідомо та хто представив ОСОБА_6 , як процесуального керівника, не пам`ятає. Про хід кримінального провадження, щодо процесуальних документів( пред`явлення підозри, укладення угоди) спілкувався особисто із ОСОБА_6 , оскільки сприймав його як процесуального керівника, та як із обізнаної людиною в дані категорії справ. З особами ТОВ «Аверс-К» можливо обговорювали питання щодо відповідальності інших осіб « ОСОБА_63 ». Не вимагав для себе, або для інших осіб неправомірної вигоди, діяв в рамках виключно діючого законодавства. ОСОБА_16 не повідомляв щодо здійснення незаконних дій відносно нього та що від нього вимагають неправомірну вигоду. 
		Окрім того, прокурор на підтвердження винуватості ОСОБА_6 вскоєнні інкримінуемого кримінального правопорушення, послався на письмові докази:
		?наказ прокурора Дніпропетровської області № 2533к від 21.08.2014 , за яким ОСОБА_6 призначено на посаду старшого прокурора прокуратури Красногвардійського району Дніпропетровської області, а наказом Генерального прокурора України № 1360к від 26.09.2014 ОСОБА_6 присвоєно класний чин  юрист 3 класу. Тобто ОСОБА_6 , відповідно примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище. (т.2 а.с.116) 
		?заяву ОСОБА_7 від 29.01.2015 на ім`я начальнику СБУ у Дніпропетровській області з якої слідує, що з початку січня 2015 року до нього неодноразово зверталисясп співробітник сектора БЕЗ Красногвардійського РВ ОСОБА_9 та співробітник прокуратури Красногвардійського району м.Дніпропетровська ОСОБА_6 з пропозицією за грошову винагороду у розмірі 15000 гривень забезпечити не притягнення його до кримінальної відповідальності. Вказані кошти він повинен був передати 29.01.2015 ОСОБА_9 (т.1 а.с.19) Дана заява не містить відомостей про посадову особу СБУ, яка прийняла та зареєструвала цю заяву. Водночас, відповідно супровідного листа дана заява того ж дня, 29.01.2015, була направлена прокурору Дніпропетровської області для спільної перевірки та прийняття заходів реагування.
		?протокол прийняття заяви від ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 29.01.2015, прийнятою старшим прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_64 , з якого слідує, що 28.01.2015 співробітник сектору БЕЗ Красногвардійського РВ ОСОБА_9 повідомив його про необхідність передачі останньому грошових коштів в розмірі 25000 гривень за сприяння у питання про не притягнення його до кримінальної відповідальності(т.1, а.с.20-21) 
		?протокол огляду від 30 січня 2015 року, з якого слідує, що за участю ОСОБА_7 були оглянуті грошові купюри на загальну суму 5000 гривень та 500 доларів США та вручені ОСОБА_7 для подальшої передачі особисто ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , після чого вручені ОСОБА_7 для прийняття участі у проведенні слідчих-розшукових заходах з метою перевірки інформації про вимагання у нього хабара, а також розпискою ОСОБА_7 про отримання даних коштів(т.1 а.с.37-56,57);
		?протокол обшуку від 30 січня 2015 року, з якого слідує, що при обшуку автомобіля «Порш» д/н НОМЕР_2 , що перебував у користуванні ОСОБА_7 , було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 5000 гривень та 500 доларів США(т.1 а.с.61-68). Також було проведено особистий обшук ОСОБА_6 , в ході якого було виявлено та вилучено телефон «Nokia» з сім-карткою, службове посвідчення, паспорт громадянина України, телефон «Iphone4S», дві банківські карти, грошові кошти в сумі 300 гривень, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, ідентифікаційний номер, приписне свідоцтво. В протоколі ОСОБА_6 зазначив, що вилучені кошти йому не належать, що їх йому під ноги поклав водій автомобіля;
		?висновок судової технічної експертизи від 05.03.2015 року, згідно якого купюри в сумі 5000 гривень та 500 доларів США, вилучені під час обшуку автомобіля «Порш» від 30.01.2015 року, відповідають за своїми характеристиками грошовим знакам Національного банку України аналогічного номіналу, які знаходяться в офіційному обігу, та Федеральної резервної системи США аналогічного номіналу, які знаходяться в офіційному обігу(т.1,а.с.78-82);
		?копії матеріалів кримінального провадження № 12014040680001842, з яких вбачається, що постановою слідчого СВ Красногврадійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 21.11.2014 було про призначено перевірку щодо дотримання керівництвом ТОВ «Аверс К» вимог Закону України «Про працю», вимог трудового законодавства та законодавства в сфері працевлаштування та соціального захисту інвалідів. У відповідь на дану постанову була проведена відповідна перевірка, за результатами якої складено акт № 04-01-21/350 про порушення підприємством ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» щодо дотримання нормативу робочих місць для інвалідів, а також винесено припис № 04-01-21/350-233 від 08.12.2014 на адресу директора ТОВ «Аверс К» щодо усунення даного порушення. (т.1 а.с.114-129); 
		?матеріали наглядового провадження № 12014040680001842, з яких вбачається що 07.07.2014 слідчою СВ Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області складено повідомлення про початок досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12014040680001842. Дане повідомлення зареєстровано в прокуратурі Красногвардійського району м. Дніпропетровська 08.07.2014 року, на даному повідомленні в правому верхньому аркуші міститься рукописний текст (резолюція): « ОСОБА_6 для проц.кер-ва» та підпис невідомої особи. Дата складення даного рукописного тексту відсутня.
		Також в матеріалах наявний витяг з кримінального провадження 12014040680001842 від 07.07.2014 зроблений слідчою Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_65 . В даному витягу розділ «Прокурор» не заповнено, тобто прізвища прокурора відсутнє.
		Водночас витяг з кримінального провадження № 12014040680001842 від 30.01.2015 зроблений заступником прокурора району ОСОБА_66 в графі «Прокурор» містить прізвища  ОСОБА_67 , ОСОБА_68 .
		Також в матеріалах наглядового провадження наявна роздруківка з ЄДРДР по кримінальному провадженню № 12014040680001842 зроблена 30.01.2015 заступником прокурора району ОСОБА_66 , в якій відсутні відомості щодо прокурора у даному кримінальному провадженні. 
		Окрім того, в матеріалах наглядового провадження наявний рапорт оперуповноваженого Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_9 (т.1 а.с.145-151);
		?копія наказу прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська № 30 від 18.12.2014 про розподіл обов`язків між працівниками прокуратури, з якого вбачається, що до посадових обов`язків ОСОБА_6 віднесено: участь в судовому розгляді та підтримання державного обвинувачення в кримінальних провадженнях; підготовка апеляцій на незаконні та необґрунтовані судові рішення по вказаних вище кримінальних провадженнях, заперечень на апеляції; розгляд звернень громадян з питань законності вироків та інших судових рішень по вказаних кримінальних провадженнях; постійне підвищення свого професійного рівня, участь в обласних та міських семінарах з підвищення ділової майстерності прокурорських працівників; за дорученням керівника прокуратури  здійснення процесуального керівництва за розслідуванням кримінальних правопорушень з подальшим затвердженням обвинувального акту та підтримання державного обвинувачення за всіма категоріями злочинів; реагування в апеляційному та касаційному порядку на незаконні судові рішення; розгляд та вирішення скарг та заяв громадян з питань досудового розслідування. Також даним наказом встановлено взаємозамінність співробітників даної прокуратури, зокрема прокурор ОСОБА_67 взаємозамінний з прокурором ОСОБА_6 (т.1 а.с.154-166)
		?повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 30.01.2015 року у кримінальному провадженні № 12014040680001842, з якого вбачається, що остання підозрюється у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу  звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік від 15.12.2013 року, а її дії кваліфіковано за ч.1 ст.366 КК України. Дане повідомлення про підозру складено старшим слідчим СВ Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_42 та погоджено старшим прокурором прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська ОСОБА_6 (т.1 а.с.226-229)
		?Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12014040680001842, який складено слідчою ОСОБА_42 та погоджено прокурором ОСОБА_6 30.01.2015 року.(т.1 а.с.230-232)
		?угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12014040680001842 між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_8 , згідної якої ОСОБА_8 визнає повністю свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення в обсязі повідомлення про підозру та сторони угоди погоджуються на призначення ОСОБА_8 обумовленого в угоді покарання. Угода підписана між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (т.1 а.с.233-235)
		?висновок судово-почеркознавчої експертизи № 62/04-564 від 27.02.2015 року, за яким підпис від імені старшого прокурора прокуратури Красногвардійського району ОСОБА_6 , в повідомленні про підозру ОСОБА_8 від 30.01.2015 року, в обвинувальному акті від 30.01.2015 року у кримінальному провадженні № 12014040680001842, в угоді про визнання винуватості від 30.01.2015 року, укладеної між старшим прокорм прокуратури Красногвардійського району ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_22 , - виконані ОСОБА_6 (т.1, а.с.247-253);
		?протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 31.01.2015 року (розпочато о 11 годині, закінчено о 12 годині), з якого вбачається, що працівником УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_69 на підставі ухвал слідчих суддів проводився аудіо-відео контроль стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , в ході якого зафіксована зустріч двох чоловіків та розмова з приводу грошових коштів та кримінального провадження.(т.2 а.с.73-79) 
		?протокол зарезультатами проведеннянегласної слідчої(розшукової)дії від31.01.2015року (розпочатоо 12годині,закінчено о13годині), з якого вбачається , що працівник УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_69 на підставі постанов старшого прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснив НС(Р)Д  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, який мав місце 30.01.2015. В ході даного слідчого експерименту працівником УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_69 в присутності понятих оглянув грошові кошти в сумі 5000 гривень та 500 доларів США, які були передані вподальшому заявнику ОСОБА_7 для передачі у якості неправомірної вигоди за не притягнення заявника до кримінальної відповідальності працівникам ВБЕЗ Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ..Після цього, ОСОБА_7 направився до ресторану «MacDonalds» розташованому на пл. Островського у м. Дніпропетровську на призначену ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зустріч, де розташувався на парковці цього ресторану та вийшов з автомобіля в очікування вказаних осіб. О 15.22 год. до нього підійшов ОСОБА_70 з яким вони разом сіли до автомобіля ОСОБА_7 та почали розмову щодо обговорення шляхів вирішення проблеми щодо не притягнення останнього до кримінальної відповідальності, в ході якої ОСОБА_7 з`ясував чи наявна можливість вирішення вказаного питання у разі передачі раніше обговореної суми 15000 гривень, після чого передав ОСОБА_71 в якості неправомірної вигоди 500 доларів США та 5000 гривень. Приблизно о 15.35 год. відбулося затримання ОСОБА_72 співробітниками СБУ під час отримання неправомірної вигоди, після чого контроль за вчиненням злочину було припинено. Розмова між ОСОБА_7 та ОСОБА_73 фіксувалася за допомогою технічних засобів (здійснювався аудіо, відеозапис).(т.2 а.с.80-81)
		?копія звіту ТОВ «Аверс К» про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік, з якою вбачається що він підписаний директором ОСОБА_7 та головним бухгалтером ОСОБА_8 , однак виконавцем даного звіту значиться  ОСОБА_8 (т.2 а.с.95)
		?постанова слідчого з ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області від 17.03.2015 року, за якою кримінальне провадження в частині прийняття пропозиції заступником начальника СДСБЕЗ Красногвардійського району ОСОБА_10 та оперуповноваженим СДСБЕЗ Красногвардійського району ОСОБА_9 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення старшим прокурором прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська ОСОБА_6 щодо не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12014040680001842  закрито, у зв`язку із встановленням відсутності в діях ОСОБА_10 та ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України. Обґрунтовуючи своє рішення слідчий прокуратури в своїй постанові вказав, що під час досудового розслідування не здобуто об`єктивних даних, які вказували на наявність в діях ОСОБА_10 та ОСОБА_9 будь-якого складу кримінального правопорушення, зокрема, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України. (т.2 а.с.122-126)
		?копія аркушів журналу вхідної кореспонденції прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська за 07.07.2014 року, з якої вбачається, що під номером 1842 від 07.07.2014 міститься запис про кримінальне провадження № 12014040680001842, а в графі  працівник прокуратури за дорученням якого заведено наглядове провадження  ОСОБА_19 . Поряд з прізвищем ОСОБА_19 є підпис. Судова почеркознавча експерта з питання належності даного підпису в ході досудового розслідування та судового розгляду не призначалася.(т.2 а.с.130-131)
		?висновок судово-криміналістичної експертизи відео-, звукозапису № 10322 від 22.08.2016, відповідно до якої слова (фрази, репліки) у розмовах, записаних на фонограмах 1-3, позначені у текстах розмов («Додаток А»), як «Невід.2» - вимовлені ОСОБА_6 (т.3 а.с.125-141) 
		?ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.01.2015 року, якою надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні № 42015040000000060, що розпочато 30.01.2015 стосовно прокурора прокуратури Красногвардійського району м.Дніпропетровська ОСОБА_6 , результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій за ст.260 КПК України проведених у кримінальному провадженні № 42015040000000054 від 29.01.2015, а саме таємних протоколів № 55/3-648 від 31.01.2015, № 55/3-649 від 31.01.2015, оптичного носія інформації DVD+R за № 55/2929 від 22.01.2015.
		Також як на доказ вини ОСОБА_6 прокурор послався на речові докази у справі, якими згідно постанови від 18.03.2015 року були визнані грошові купюри на загальну суму 5000 гривень та 500 доларів, відео-касета «sony», на якій знаходиться відео з обшуку проведеного 30.01.2015 року, оптичний носій інформації CD-RW «videx» з зазначенням маркером «23 файли»; оптичний носій інформації CD-RW «videx» з зазначенням маркером «Дело», протокол про результати проведення аудіо-відео контролю за особою із використанням спеціальних технічних засобів від 31.01.2015 № 55/3-648 із додатком  диском CD-R, протокол про результати проведення контролю за вчинення злочину від 31.01.2015 № 55/3-649.
		Заслухавши в судовому засіданні показання ОСОБА_6 , свідків, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, а також оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно дост. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		В силу положень ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У п. 146 справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
		Так, відповідно до п.п.2, 6постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26 квітня 2002 року,відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. Давання хабара полягає в передачі службовій особі майна, права на майно або вчиненні на її користь дій майнового характеру за виконання чи невиконання дії, яку та повинна була або могла виконати з використанням службового становища чи наданої їй влади.
		Відповідно до Постанови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 05 вересня 2013 року, кваліфікація діяння за ознаками одержання хабара (основний склад злочину, передбаченийстаттею 368 КК) завжди потребує встановлення спеціального суб`єкта злочину службової особи, визначення якої дається у примітці достатті 364 КК, предмета злочину будь-якої матеріальної вигоди, способу одержання хабара, який може бути будь-яким, причинного зв`язку між незаконною винагородою та згодою службової особи використати свої службові повноваження чи становище, залежності між оплаченим хабарем результатом та спроможністю і/або реальним застосуванням або ж незастосуванням службових повноважень чи можливостей суб`єкта злочину.
		Згідно п. 1 примітки дост. 364 КК України, службовими особами у статтях364,368,368-2,369цьогоКодексує особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Об`єктивна сторона злочину передбаченогост.368КК Україниполягає в одержанні хабара у будь-якому вигляді. Одержання хабара означає прийняття службовою особою незаконної винагороди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Відповідальність за одержання хабара настає тільки за умови, якщо службова особа одержала його за виконання або невиконання в інтересах того, хто дає хабара, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому важливо, щоб вона одержала незаконну винагороду за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або хоч і не мала повноважень вчинити відповідні дії, але завдяки своєму службовому становищу могла вжити заходів до їх вчинення іншими службовими особами.
		Суб`єктивна сторона одержання хабара характеризується лише прямим умислом і наявністю корисливого мотиву. Особливістю суб`єктивної сторони складу цього злочину є тісний зв`язок між умислом хабарника і умислом хабародавця. Змістом умислу першого повинно охоплюватися, крім іншого, усвідомлення того, що хабародавець розуміє сутність того, що відбувається, і усвідомлює факт незаконного одержання службовою особою винагороди. Якщо особа, надаючи службовій особі незаконну винагороду з тих чи інших причин не усвідомлює, що вона дає хабар (наприклад, у зв`язку з обманом чи зловживанням довірою), вона не може нести відповідальність за давання хабара, а службова особа - за одержання хабара. Дії останньої за наявності для того підстав можуть кваліфікуватися як зловживання владою чи службовим становищем, обман покупців чи замовників, шахрайство тощо.
		Суд вважає, що в діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 3ст. 368 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено об`єктивну і суб`єктивну сторону даного правопорушення.
		    Обов`язковоюознакою злочину,передбаченогост.368КК України,є його предмет хабар, який являє собою незаконну винагороду матеріального (майнового) характеру. 
		Однак, стороною обвинувачення не доведено обов`язкову ознаку одержання неправомірної вигоди, а саме те, що ОСОБА_6 як службова особа, одержав неправомірну вигоду за не вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії, з використанням наданої йому влади. 
		Згідно із ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		За ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Статтею 62 Конституції Українизакріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в Законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У п. 65 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Коробов проти України, п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України зазначено: при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року (зі змінами, внесеними згідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 р., № 12 від 03.12.1997 р. та № 6 від 30.12.2008 р.), в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених уст. 368 КПК України.
		У пункті 4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», наголошено на тому, що згідно з ч. 3ст. 62 Конституції, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до нормКПК. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.
		За змістомрішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.
		Частина 1 ст.87 КПК визначає обов`язок суду визнати недопустимими докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. 
		Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 16 січня 2019 року № 13-37кс18 підтвердила правовий висновок, викладений у постанові ВСУ від 16 березня 2017 року №5-364 кс 16, зазначивши, що відповідно до ч. 2ст. 290 КПКУкраїни прокурор або слідчий за його дорученнямзобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупностіз іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватисьу змагальній процедурі судового розгляду.
		Верховний Суд зазначив, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкритіне тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставоюїх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуальногозаконустосовно негласних слідчих (розшукових) дій. Обов`язковим елементом порядку отримання доказів в результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах. 
		За правовим висновком Верховного Суду, за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченомуст. 290 КПК, оскільки їх тодіне було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.
		   До матеріалівкримінального провадженнядолучені вякості доказупротоколи зарезультатами проведеннянегласних(розшукових)слідчих дійвід 31.01.2015за № 55/3-648, № 55/3-649 та оптичний носій інформації DVD+R за № 55/2929. 
		З протоколів № 55/3-648 та № 55/3-649 (т.2 а.с.73-79, 80-81) вбачається, що негласні слідчі дії проводилися відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на підставі ухвал слідчого судді апеляційного суду Дніпропетровської області № 455т від 30.01.2015 та № 432т від 29.01.2015. Окрім того, ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області № 458т від 31.01.2015 року надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні № 42015040000000060, що розпочато 30.01.2015 стосовно прокурора прокуратури Красногвардійського району м.Дніпропетровська ОСОБА_6 , результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій за ст.260 КПК України проведених у кримінальному провадженні № 42015040000000054 від 29.01.2015, а саме таємних протоколів № 55/3-648 від 31.01.2015, № 55/3-649 від 31.01.2015, оптичного носія інформації DVD+R за № 55/2929 від 22.01.2015.
		Однак, в порушення вимог ст. 290 КПК України, зазначені ухвали апеляційного суду, а також клопотання прокурора про дозвіл на проведення негласних слідчих дій від 29 та 30 січня 2015, постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 29 та 30 січня 2015 та клопотання про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих(розшукових) дій у іншому кримінальному провадженні від 31.01.2015 не були відкриті стороні захисту.
		Дані документі були відкриті стороні захисту лише 11 квітня 2018 року( т.4 а.с.148-178). 
		За таких підстав суд, виходячи із положень ч.12 ст.290 КПК України та зазначеного правового висновку Верховного суду у постанові від16січня 2019року №13-37кс18,не можедопустити відомості,що містятьсяв протоколахза результатамипроведення негласних(розшукових)слідчих дійвід 31.01.2015за № 55/3-648, № 55/3-649 та на оптичному носій інформації DVD+R за № 55/2929, які були проведені на підставі ухвал суду не відкритих стороні захисту, у якості доказів по даному кримінальному провадженню. 
		Вказані докази є неналежними і недопустимими, та на підставі ст.ст.87,89 КПК Українивизнаються судом як неналежні і недопустимі докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини у кримінальному провадженні.
		Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висловленої в п.66 Рішення у справі «Яременко проти України» від 30 квітня 2015 року, яке набуло статусу остаточного 30.07.2015 року та у справі «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року було застосоване поняття «плоди отруйного дерева» - юридична метафора, введена Верховним судом США для опису доказів, здобутих за допомогою незаконно отриманих відомостей. Вона має на увазі, що якщо джерело доказів «дерево» є неналежним, то всі докази, отримані за його допомогою «плоди», будуть такими ж неналежними. 
		І таким чином, ЄСПЛ визнавав порушення ст.6 Конвенції у випадках, коли суди брали як докази відомості, які були отримані з незаконно здобутих джерел доказів.
		На підставі визначеного, суд не приймає, як належний та допустимий доказ, у відповідності до вимог ст.ст.87-89КПК України, висновок судово-криміналістичної експертизи відео-, звукозапису № 10322 від 22.08.2016, предметом дослідження якої були відео-, звукозаписи на оптичному носій інформації DVD+R за № 55/2929, які вже визнані судом як недопустимий доказ.
		Суд такожвважає занеобхідне надатиоцінку іншимречовим доказам,а саме: аудізоаписам 23 телефонних розмов (оптичний носій інформації CD-RW «videx» з зазначенням маркером «23 файли»), на яких зафіксовано 19 телефонних розмов ОСОБА_7 з чоловіками на ім`я ОСОБА_52 та ОСОБА_74 , а також 4 телефонних розмови ОСОБА_7 з ОСОБА_6 ; аудіозапису розмови, яка мала місце 28 січня 2016 (оптичний носій інформації CD-RW «videx» з зазначенням маркером «Дело»), на якому зафіксовано розмову ОСОБА_7 з чоловіками на ім`я ОСОБА_75 та ОСОБА_74 , також ОСОБА_6 , які були предметом дослідження судово-криміналістичної експертизи відео-, звукозапису № 10322 від 22.08.2016.
		Як встановлено судом, зазначені записи були здійснені ОСОБА_7 за допомогою власних мобільних телефонів за власною ініціативою та були надані ним працівникам СБУ на підтвердження вимагання у нього працівниками міліції хабара за не притягнення до кримінальної відповідальності. Дані записи були здійснені ОСОБА_7 ще до звернення із заявою до правоохоронних органів, тобто до 29.01.2015.
		Як слідує зположень ч. 3ст. 62 Конституції України,Рішення Конституційного суду Українивід 20 жовтня 2011 рокуу справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьоїстатті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а саме на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів передбаченихЗаконом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.
		Відповіднодо глави 21 КПК України втручання у приватне спілкування відноситься до негласних слідчих (розшукових) дій, для проведення яких закономпередбачено спеціальний порядок та перелік осіб їх здійснення.
		Тому суд вважає за необхідне, керуючись вимогами ч.2ст. 89 КПК України,визнати дані докази, а також, за концепцією «плоди отруйного дерева», висновок судово-криміналістичної експертизи відео-, звукозапису № 10322 від 22.08.2016 стосовно зазначених аудіозаписив, недопустимимиі не використовувати їх при прийнятті процесуального рішення по даному кримінальному провадженню. 
		    Всвоїй заяві від 29.01.2015 на ім`я начальнику СБУ у Дніпропетровській област ОСОБА_7 зазначив, що з початку січня 2015 року до нього неодноразово зверталися співробітник сектора БЕЗ Красногвардійського РВ ОСОБА_9 та співробітник прокуратури Красногвардійського району м.Дніпропетровська ОСОБА_6 з пропозицією за грошову винагородуу розмірі 15000 гривень забезпечити не притягнення його до кримінальної відповідальності та вказані кошти він повинен був передати 29.01.2015 ОСОБА_9 (т.1 а.с.19) 
		В протоколі прийняття заяви від ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 29.01.2015, останній зазначив, що 28.01.2015 саме співробітник сектору БЕЗ Красногвардійського РВ ОСОБА_9 повідомив його про необхідність передачі останньому грошових коштів в розмірі 25000 гривень за сприяння у питанні про не притягнення його до кримінальної відповідальності. В даній заяві ОСОБА_7 про прокурора ОСОБА_6 не згадує. (т.1, а.с.20-21) 
		З пояснень свідка ОСОБА_7 в судовому засідання слідує, що про необхідну суму грошових коштів за не притягнення його до кримінальної відповідальності його повідомив ОСОБА_9 , який лякав його кримінальною відповідальністю та на аркуші паперу зазначив суму у розмірі 15000 гривень. Свідок пояснив, що ОСОБА_6 появився пізніше, був присутній при їх розмові, але останній нічого не говорив про те, що потрібно надати кошти за не притягнення його до кримінальної відповідальності. 
		Тобто в судовому засіданні головний свідок обвинувачення ОСОБА_7 заперечував, що при зустрічі 28.01.2015 ОСОБА_6 повідомив останнього, що за не притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.366 КК України ОСОБА_7 повинен передати йому 15000 гривень. Будь-яких інших допустимих доказів, які об`єктивно свідчили про таке ствердження суду не надано.
		Таким чином, ствердження досудового розслідування відносно того, що 28.01.2015 старший прокурор прокуратури Красногвардійського району м.Дніпропетровська ОСОБА_6 , будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні №12014040680001842 від 07.07.2014, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, зустрівся з директором ТОВ «Аверс К» ОСОБА_7 , де під час розмови повідомив останнього, що за не притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.366 КК України ОСОБА_7 повинен передати йому 15000 грн., а ОСОБА_6 в свою чергу притягне до кримінальної відповідальності лише головного бухгалтера ТОВ «Аверс К» ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 КК України, не підтверджені в судовому засіданні будь-якими допустимими доказами. 
		В обвинувальному акті також зазначено, що 30.01.2015 ОСОБА_6 своїми підписами погодив документи у кримінальному провадженні №12014040680001842: 1) повідомлення про підозру головного бухгалтера ТОВ «Аверс К» ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України; 2) обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014040680001842 від 07.07.2014 відносно ОСОБА_8 ; 3) угоду про визнання винуватості між підозрюваною ОСОБА_8 та старшим прокурором прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська ОСОБА_6 , в зв`язку з чим, фактично виконав раніше обумовлені з ОСОБА_7 домовленості, щодо не притягнення останнього до кримінальної відповідальності та притягнув до кримінальної відповідальності лише головного бухгалтера ТОВ «Аверс К» ОСОБА_8 .
		Суд вважає, що таке твердження є лише припущенням. Прокурором не надано будь-яких допустимих доказів на підтвердження даного факту. Обвинуваченням не наводиться конкретного взаємозв`язку між притягненням до кримінальної відповідальності головного бухгалтера ТОВ «Аверс К» ОСОБА_8 та не притягнення директора даного підприємства ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за тим самим фактом. 
		Звіт ТОВ «Аверс К» за формою 10ПІ із завідомо неправдивими даними, було відписано як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_7 , але виконавцем в ньому зазначено бухгалтера ОСОБА_8 , у зв`язку із чим, як слідує із пояснень ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , було прийнято рішення про притягнення до кримінальної відповідальності саме бухгалтера
		Протокол огляду від 30 січня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_7 передані кошти для подальшої передачі особисто ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , лише підтверджує факт отримання останнім коштів, та не підтверджує факт отримання ОСОБА_6 неправомірної вигоди. Крім того з протоколу вбачається, що грошові кошти будь-якою хімічною ридиною не помічалися.(т.1 а.с.37-56,57)
		Під час судового розгляду переглянуто відеозапис затримання ОСОБА_6 та обшуку автомобіля «Порш», д/н НОМЕР_2 , від 30 січня 2015 року, в якому на підлозі було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 5000 гривень та 500 доларів США(т.1 а.с.61-68). 
		З даного відео вбачається як співробітники СБУ витягують ОСОБА_6 з зазначеного автомобіля, надівають йому кайданки на руки, після чого знов повертають до автомобіля, розташував його на колінях переднього пасажирського сідіння обличчям до задньої частини автомобіля. При особистому обшуку у ОСОБА_6 були виявлені лише особисті речі та грошові кошти в сумі 300 гривень. Змиви з рук ОСОБА_6 не робили. В протоколі ОСОБА_6 зазначив, що вилучені в автомобілі кошти йому не належать, що їх йому під ноги поклав водій автомобіля. 
		Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснював, що він передав грошові кошти ОСОБА_6 , який поклав їх до кішені, після чого відбулося затримання ОСОБА_6 та обшук його автомобіля.
		Але, з врахуванням того, що у ОСОБА_6 , крім 300 гривень, грошових коштів, які були надані ОСОБА_7 для передачі у якості неправомірної вигоди, не було виявлено, покази свідка ОСОБА_7 в частині, що стосуються передачі ним 30.01.2015 ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 500 доларів США та 5000 гривень та безпосереднє отримання ОСОБА_6 вказаних грошових коштів викликають об`єктивний сумнів. Будь-якими допустимими доказами ствердження свідка ОСОБА_76 не підтверджуються.
		В судовому засіданні свідки ОСОБА_77 та ОСОБА_78 пояснили, що вони приймали участь у якості понятих при врученні ОСОБА_7 грошових коштів, а також під час затримання ОСОБА_6 , його особисто огляду та обшуку автомобіл «Порш». При цьому свідок ОСОБА_77 пояснив, що під час затримання ОСОБА_6 не бачив у нього в руках будь-яких грошей, а свідок ОСОБА_78 зазначив, що бачив гроші, але не може сказати чи на колінах у ОСОБА_6 , чи на підлозі автомобіля. 
		Приймаючи до уваги, що суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом», суд не може прийняти покази свідка ОСОБА_7 , а також зазначений протокол обшуку та додаток до нього, у виді відеозапису, в якості доказу факту отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_7 неправомірної вигоди.
		Висновок судової технічної експертизи від 05.03.2015 року, щодо відповідності вилучених під час обшуку автомобіля «Порш» від 30.01.2015 року грошових коштів грошовим знакам Національного банку України та Федеральної резервної системи США аналогічного номіналу, констатує зазначений факт і не може свідчити про винуватість обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України.
		Копії матеріалів кримінального провадження № 12014040680001842 та копії наглядового провадження по даному провадженню, повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 30.01.2015 року, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 та угода про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_8 , копія аркушів журналу вхідної кореспонденції прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська за 07.07.2014 року, лише підтверджують факт того, що на ОСОБА_6 , як на процесуального керівника, було розписано зазначене кримінальне провадження та що він безпосередньо, як процесуальний керівник, приймав участь у підписанні вищезазначених документів, що також підтверджено висновком експерта№ 62/04-564від 27.02.2015року. В той же час з наданих документів вбачається, що ОСОБА_6 , відповідно до витягів з ЄРДР, не зазначено, як прокурора по даному кримінальному провадженню. 
		З пояснень ОСОБА_6 слідує, що оскільки слідча ОСОБА_42 звернулася до нього, як до процесуального керівника, по кримінальному провадженню відносно бухгалтера ТОВ «Аверс К» ОСОБА_8 , останній вважав, що є таким процесуальним керівником, не перевіривши свої повноваження в ЄРДР, пояснюючи це великим навантаженням.
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_42 , ОСОБА_39 , ОСОБА_41 та ОСОБА_67 не змогли пояснити суду яким чином сталося, що ОСОБА_6 був визначений процесуальним керівником, але в ЄРДР у якості прокурора його не визначено. ОСОБА_67 пояснив, що відповідно до ЄРДР у кримінальному провадженні щодо підприємства ТОВ «Аверс-К», він був призначений в групі прокурорів - старшим прокурором, але у зв`язку із великою завантаженістю йому про це кримінальне провадження було не відомо та він ніяких процесуальних дій по ньому не здійснював. ОСОБА_42 пояснила, що про те, що ОСОБА_6 не є процесуальним керівником взнала вже після того, як були складені всі необхідні документи та вручені ОСОБА_8 .. 
		Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердили факт того, що спілкувалися із ОСОБА_7 щодо притягнення бухгалтера ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за ст.366 КК України. ОСОБА_6 також приймав участь у розмовах, але ОСОБА_7 пояснювали в чому склад злочину, при цьому йому ніхто не розповідав, що він буде звільнений якимось-чином від відповідальності.
		   Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_12 в судовомузасіданні пояснили,що вониспілкувалися з ОСОБА_6 щодо підписанняугоди провизнання винуватості ОСОБА_8 ..Йшла моващодо того,що якщо ОСОБА_8 підписує угоду,то ОСОБА_7 ,як директорапідприємства,не будепритягнуто довідповідальності.ОСОБА_8  пояснила,що особистовід неї ОСОБА_6 нічого невимагав тапро подіївзнала вжев суді. ОСОБА_12 поянив,що при ньому ніколи не йшла мова про вимагання грошей ОСОБА_53 за сприянняуникнення ОСОБА_7 кримінальної відповідальності. 
		З пояснень свідка ОСОБА_55 , слідує, що вона працювала в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів. В телефонному режимі її було запрошено до прокуратури Красногвардійського району в якості спеціаліста для дачі пояснень стосовно форми 10-ПІ. 
		Аназілуючи покази свідків ОСОБА_42 , ОСОБА_39 , ОСОБА_35 , ОСОБА_56 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_55 , а також свідків ОСОБА_60 та ОСОБА_58 , суд приходить до висновку, що дані покази ніяким чиномне підверджуютьвинуватість ОСОБА_6 у отриманнінеправомірної вигоди. 
		Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_6 обвинувачення зач.3 ст. 368 КК України, не знайшло свого підтвердження, не встановлені достатні докази для доведення винуватості останнього в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення. 
		Суд вважає недопустимим обвинувальний уклін при вирішенні питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого ОСОБА_6 . Всі сумніви відносно доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
		У п.274 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України зазначено: якість доказів також береться до уваги, а також те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, будь-які сумніви щодо їхньої надійності й точності.
		Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, в силу презумпції невинуватості, закріпленої вст. 62 Конституції України, та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши всі докази, надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних, допустимих доказів того, що ОСОБА_6 будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду за не вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії, з використанням наданої йому влади, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.3ст.368 КК України, а тому суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_6 в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст. 368 КК Україниу зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
		Згідно ізст. 370 КПК Україниобґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу.
		Згідно ч. 1ст. 373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено що:- вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Відповідно до п. 2 ч. 1ст.284КПК України,кримінальне провадженнязакривається вразі,якщо встановленавідсутність вдіянні складукримінального правопорушення.Згідно ч.7цієї жстаттіКПК України,якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
		Відповідно до вимог ч. 3ст. 118 КПК Українивитрати на залучення експертів є процесуальними витратами.
		У відповідностіз вимогамич.2ст.124,п.2ч.4ст.374КПК України,у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.
		Згідно довідок Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру витрати за результатами проведення судової технічної експертизи за Висновком експерта № 70/06-145 від 05.03.2015 по даному кримінальному провадженню складають 1661,94 гривен; за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи за Висновком експерта № 62/04-54 від 27.02.2015  613,80 гривень; за результатами проведення Харківським НДІСЕ судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису № 10322 від 22.08.2016  7707,00 гривень.
		Враховуючи, що підстав для обвинувального вироку немає, процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз стягненню з обвинуваченого не підлягають, тому їх слід віднести на рахунок Державного бюджету України.
		Арешт на автомобіль марки «MG» червоного кольору, vin НОМЕР_3 2012 року випуску, р/н НОМЕР_1 , зареєстрований на ОСОБА_6 , накладений ухвалою слідчого судді від 16.02.2015 року, підлягає скасуванню.
		На підставі викладеного, керуючисьст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Європейського суду з прав людини у справах Нечипорук і Йонкало проти України, Коробов проти України, Кобець проти України, ст. ст.19, 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 367-371, п.3 ч.1 ст. 373, 374КПК Українисуд -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368КК України,та виправдати його на підставі пункту 3 частини 1статті 373КПК України- не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 у вигляді застави залишити без змін, до набрання вироком чинності.
		Речові докази:
		грошові купюри на загальну суму 5000 гривень та 500 доларів, як передані ОСОБА_7 , залишити останньому за належністю;
		відеокасету «sony», на якій знаходиться відео з обшуку проведеного 30.01.2015 року, оптичний носій інформації CD-RW «videx» з зазначенням маркером «23 файли»; оптичний носій інформації CD-RW «videx» з зазначенням маркером «Дело», протокол про результати проведення аудіо-відео контролю за особою із використанням спеціальних технічних засобів від 31.01.2015 № 55/3-648 із додатком  диском CD-R, протокол про результати проведення контролю за вчинення злочину від 31.01.2015 № 55/3-649,  зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Арешт на автомобіль марки «MG» червоного кольору, vin НОМЕР_3 2012 року випуску, реєстраційний знак НОМЕР_1 , зареєстрований на ОСОБА_6 , накладений ухвалою слідчого судді від 16.02.2015 року  скасувати.
		Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз стягненню з обвинуваченого не підлягають у зв`язку з його виправданням, тому їх слід віднести на рахунок Державного бюджету України.
		На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. 
		Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
		Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...