Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 628/1236/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано судом: 14.05.2019. Зареєстровано: 15.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2019.
Дата набрання законної сили: 14.05.2019
Номер судового провадження: 3/628/304/19

<!DOCTYPE html PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//EN">
<html><head><title>Єдиний державний реєстр судових рішень</title>
<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8">
<meta http-equiv="Content-Style-Type" content="text/css">
<style type="text/css"></style>
</head>
<body>
 
      
Справа F 628/1236/19
Провадження F 3/628/304/19 
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
              14 травня 2019 року КупFянський міськрайонний суд Харківської області в особі судді Шиховцової Анни Олександрівни, за участю секретаря судового засідання F Шевченко О.І., прокурора F Мельник І.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, повFязане з корупцією, яка надійшла з Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, депутата КупFянської міської ради Харківської області, місце проживання та реєстрації: Харківська область, місто КупFянськ, смт. КупFянськ-Вузловий, АДРЕСА_1, 
за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, 
В С Т А Н О В И В :
            17 квітня 2019 р. старшим о/у УЗЕ в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_2 складено протокол F 305 про адміністративне правопорушення, повFязане з корупцією, відносно депутата КупFянської міської ради Харківської області ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону F 1700-VІІ, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. Так, згідно протоколу, ОСОБА_1, будучи депутатом КупFянської міської ради Харківської області, на виконання вимог ч.1 ст. 45 Закону України F 1700-VІІ, 27.04.2017 року, оприлюднив на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції Е-декларацію за 2016 рік, шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua (гіперпосилання на Е - декларацію) - https://public.nazk.gov.ua/declaration/82c81563-9345-41a2-bef6- 52619120884f. На виконання вимог ч. 1ст. 45 Закону F1700-VII, ОСОБА_1,     будучи депутатом Куп'янської міської     ради     31.03.2018, оприлюднив на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції Е - декларацію за 2017 рік, шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua (гіперпосилання на Е - декларацію) - https://public.nazk.gov.ua/declaration/5a3f99e0-fcbe-4793-bd59- 88cb7b8fd961. Також на виконання вимог ч. 2 ст. 52 Закону F1700-VII, ОСОБА_1, будучи депутатом     Куп'янської     міської     ради     05.07.2018, оприлюднив на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції Е - повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua (гіперпосилання     на     Е     -     декларацію)
https://public.nazk.gov.ua/declaration/a3421002-3bf2-48e7-aee4-90e08ef5b66e. Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року F1801-VIII визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлених на 1 січня 2018 року установлено в розмірі 1762 гривень (тобто 50*1762=88100 тис. грн.). Вартість автомобілю JEEP модель GRAND CHEROKEE складає 490 000 три, зокрема 21 жовтня 2018 року ОСОБА_1 отримав дохід від реалізації JEEP модель GRAND CHEROKEE згідно договору купівлі-продажу F 6341/2018/1200300 в розмірі 490 000 грн., що еквівалентно 278,093 прожитковому мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлених на 1 січня 2018 року (490 000/1762=278,093), та відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у суб'єкта декларування ОСОБА_1, починаючи з 21.11.2018 виник обов'язок у десятиденний строк з моменту придбання подати письмове повідомлення про суттєві зміни у майновому стані шляхом заповнення відповідної форми змін в особистому кабінеті користувача на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua. Кінцевою датою подання такого повідомлення без порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у даному випадку, є 30.11.2018. Проте встановлено, що субFєкт декларування ОСОБА_1 не повідомив про суттєву зміну у майновому стані про отримання доходу від реалізації рухомого майна. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1, будучи відповідно до п.п. «Б» п.1 ч. 1, ст. З Закону України «Про запобігання корупції», будучі депутатом КупFянської міської ради, тобто будучі субFєктом на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції (далі - Закону) згідно примітки до статті 172-6 КУпАП субFєктом правопорушення, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону, не повідомив у 10- ти денний термін про зміни в майновому стані, а саме про отримання доходу від реалізації рухомого майна JEEP модель GRAND CHEROKEE 21.11.2018 згідно договору купівлі-продажу F 6341/2018/1200300 в розмірі 490 000 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів на 1 січня 2018 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, повFязане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення, повFязаного з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 2 статті 1726 КУпАП є, згідно протоколу, місце роботи ОСОБА_1, за адресою: Харківська область, м. КупFянськ, проспект Конституції, 3.
Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є, згідно протоколу, 01.12.2018 року, тобто наступний день після 10 денного терміну визначеного Законом, неповідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
Фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, повFязаного з корупцією, передбаченого частиною 2 статті 1726 КУпАП, є, згідно протоколу, дата складання зазначеного протоколу.
ОСОБА_1 у судове засідання не зFявився. Факт належного його повідомлення про дату, час і місце судового засідання відсутній, з огляду на те, що направлені судові повістки на адресу його місця проживання, вказану у протоколі, повернулися до суду не врученими, за місцем роботи ОСОБА_1 F КупFянська міська рада Харківської області, куди також направлялися судові повістки про виклик ОСОБА_1 до суду, у їх прийнятті неодноразово було відмовлено, про що мається відмітка у реєстрі вихідної (розносної) кореспонденції КупFянського міськрайонного суду Харківської області. 
У судовому засіданні прокурор Мельник І.П. вважала неможливим розгляд даного адміністративного матеріалу, посилаючись на те, що явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, повFязаного з корупцією, передбаченого частиною 2 статті 1726 КУпАП є обовFязковою. 
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ст. 255 КУпАП, обовFязок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб.
Статтею 256 КУпАП передбачені вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред'являють спеціальні вимоги, дотримання яких гарантує та створює особі, що притягається до адміністративної відповідальності, правові передумови для захисту своїх прав та інтересів при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі, і право на захист від пред'явленого звинувачення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2 ст. 7 КУпАП).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2Fянськ, смт. КупFянськ-Вузловий, АДРЕСА_1. За вказаною адресою суд надсилав ОСОБА_1 судові повістки про виклик на 02.05.2019 р. та 07.05.2019 р. Разом з тим, як вбачається з відомостей на поштових конвертах з поміткою «судова повістка» працівником поштового відділення зроблено відмітку про те, що «адресат відсутній». 
Судом, на підтвердження зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 направлено запит до відділу державної реєстрації виконавчого комітету щодо надання відомостей про реєстрацію його місця проживання. Згідно відповіді F він був знятий з місця реєстрації за вказаною адресою у протоколі про адміністративне правопорушення 03.01.2018 року, і у протоколі не зазначено документ, за яким було встановлено особу, при його складанні і до матеріалів справи не додано копії паспорта ОСОБА_1 та ідентифікаційного коду. 
Отже, за відсутності достовірних анкетних даних, зокрема, місця проживання особи щодо якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності, суд позбавлений можливості забезпечити дотримання прав такої особи на особисту присутність, що є обовFязковим при розгляді справи як це передбачено ст. 268 КУпАП. 
Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство по запобіганню корупції (далі НАЗК) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статутом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику (ст.4 ч. 1 Закону). За положеннями п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону "Про запобігання корупції», до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції, окрім іншого, належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У разі виявлення ознак іншого корупційного або повFязаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим субFєктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обовFязковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше пFяти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення (ч. 3 ст. 12 Закону "Про запобігання корупції»). 
Саме на виконання цих функцій, рішенням НАЗК F 3 від 10.06.2016 р. затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та Форму повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування.
Згідно ст. 48 ЗУ «Про запобігання корупції», Національне агентство здійснює щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, контроль щодо своєчасності подання; правильності та повноти заповнення; логічного та арифметичного контролю.
Стаття 49 вищезазначеного Закону, визначає, що державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобовFязані перевіряти факт подання субFєктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
Отже, контрольна функція в цій сфері законом покладена на НАЗК як на повноважний орган. 
Неповідомлення про суттєві зміни в майновому стані є порушенням вимоги встановленої ч.2 ст. 52 «Додаткові заходи здійснення фінансового контролю» розділу «Фінансовий контроль» ЗУ «Про запобігання корупції». Суть цього порушення полягає у несвоєчасному внесенні або невнесенні на сайті НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, яке в подальшому вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а отже контроль за своєчасністю внесення таких змін також віднесено до повноважень НАЗК.
Статтею 8 Закону України «Про Національну поліцію України» визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 251, 254-256 КУпАП, органи Національної поліції України вправі збирати докази і складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-6 КК КУпАП, однак повноваження щодо перевірки та встановлення факту несвоєчасного подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, а також повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, відносяться до виключної компетенції НАЗК і серед повноважень органів Національної поліції України (ст.23 Закону «Про Національну поліцію України) відсутні.
Крім того, у своєму рішенні «Про затвердження Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» F1375 від 08 грудня 2017 року ( зокрема в абз.3, стор.8) НЛЗК постановило, що: «зважаючи на зазначені положення законодавства, перевірка електронних декларацій є виключною компетенцією НАЗК, яке виступає єдиним суб'єктом, що здійснює таку перевірку, не наділяючи таким правом інші державні органи. З цією метою НАЗК наділено відповідними повноваженнями, а саме: правом визначати порядок такої перевірки, отримувати необхідну інформацію, проводити моніторинг способу життя декларантів, тощо.»
Відповідно до п.1, п.п.1 п.3, п.5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (надалі - Порядок) затвердженого Рішенням НАЗК 10.02.2017 F 56 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 р. за F 201/30069, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції». Контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами верховенства права. Контроль декларацій НАЗК здійснює відповідно до цього Порядку через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких повFязана зі здійсненням такої функції, та автоматично засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Повну перевірку декларацій відповідно до цього Порядку Національне агентство здійснює через працівників Підрозділу. 
Більше того, Порядком проведення перевірок НАЗК, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за F 1230/29360, в п. З розділу 2, зазначено, що позапланова перевірка проводиться за наявності інформації, у тому числі від фізичних та юридичних осіб, про порушення вимог Законів України «Про запобігання корупції» .
Із змісту рапорту старшого оперуповноваженого УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НП України ОСОБА_2 від 03.04.2019 р. убачається, що останній виявив ознаки складу адміністративного правопорушення, повFязаного з корупцією, вчиненого депутатом КупFянської міської ради Харківської області ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та зібрав матеріали.
Посадовці ДЗЕ НП України, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, субFєктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціальний уповноважений субFєкт у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.
Із долучених матеріалів до протоколу F305 від 17.04.2019р. про вчинення адміністративного правопорушення, повFязаного з корупцією, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, неможливо встановити, чи дотримано такий порядок, чи складений протокол відповідно до вимог вищезазначеного Закону та Порядку, зокрема, який орган та коли встановив факт неповідомлення про суттєві зміни в майновому стані субFєктом декларування, на якій підставі УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НП України проводило відповідні перевірки. Долучені до протоколу матеріали не містять відомостей про проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1, а також письмового повідомлення НАЗК про результати такої перевірки УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НП України, затвердження та надсилання Національним агентством з питань запобігання корупції  до уповноваженого для складання протоколу органу обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері корупції.
Здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції. 
Така позиція щодо виключності повноважень НАЗК при перевірці декларацій наведена у правовій позиції Верховного Суду у справі F 814/886/17. 
Відповідно до ст. 13 4.5, 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. 
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Ст.5 ч.3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 р. F 3166-VІ визначено недопустимість дублювання однаковими повноваженнями двох державних органів.
Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто внутрішня колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Такий підхід до захисту прав особи зафіксований у ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. 
Для визнання адміністративного правопорушення таким, що містить ознаки правопорушення, діяльність особи мас бути такою, що може однозначно без сумнівів і застережень розцінюватись як правопорушення передбачене тією чи іншою статтею.
У п. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту «Про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку»; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22 травня 2017 року F223-943/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, повFязані з корупцією» висловив позицію, що у разі коли протокол складено без додержання вимог, установлених ст. 256 КУпАП, суддя зобовFязаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу (спеціально уповноваженому субFєкту протидії корупції, який склав протокол) для належного оформлення.
З огляду на наведене, зазначені недоліки як у протоколі про адміністративне правопорушення так і відсутність у матеріалах, доданих до протоколу належного підтвердження дотримання спеціально уповноваженим органом процедури щодо виявлення правопорушення субFєктом декларування, складення та оформлення матеріалів справи, суд відносить до суттєвих порушень вимог діючого законодавства, що не дозволяють здійснити всебічне, повне і обFєктивне дослідження всіх обставин справи у їх сукупності та прийняти законне і обґрунтоване рішення по справі та приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, повFязане з корупцією, відносно ОСОБА_1 необхідно повернути до органу, який склав протокол, на дооформлення. 
Так, Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року F14).
Конституційний Суд України у рішення F2-рп/2015 від 31.03.2015 роз'яснив, що положення ч.2 ст.294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч.1 ст.284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього Кодексу, про закриття справи.
Керуючись ст. ст. 256, 278, 280, 283, 284 КУпАП, суд, - 
постановив:
Повернути Управлінню захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП - на дооформлення.
Постанова оскарженню не підлягає. 
Суддя                                         А.О.Шиховцова 
</body></html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...