Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 923/66/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Лізингові правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2019. Зареєстровано: 15.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2019.
Дата набрання законної сили: 19.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE html PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//EN">
<html><head><title>Єдиний державний реєстр судових рішень</title>
<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8">
<meta http-equiv="Content-Style-Type" content="text/css">
<style type="text/css"></style>
</head>
<body>
 
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
 вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000, 
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И 
                              14 травня 2019 року, м. Херсон, справа №  923/66/19 
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши  справу      
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріон Корпорейшн"  
про стягнення 25  750 236,18 грн, 
за участю:
секретаря судового засідання Бєлової О.С., 
представників сторін:
від позивача – Логвіновської А.А.,
від відповідача – Литвинова І.В., 
                                                   у с т а н о в и в: 
Дії та аргументи позивача
30.01.2019 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (надалі Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріон Корпорейшн»  (надалі Відповідач) про стягнення 25  750  236,18 грн, з яких 11  861  332,93 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів, 9  820  299,35 грн заборгованості за відсотковою винагородою та 4  068  603,90 грн пені.
У якості обґрунтування власної позиції, Позивач вказав, що на підставі договору фінансового лізингу № 4П16079ЛИ  від 16.09.2016 за актом приймання-передачі майна № 1 від 16.09.2016 передав Відповідачу на умовах лізингу майно на загальну суму 77  234  843 грн та зажадав сплати лізингових платежів у сумі 908  645,21 грн щомісячно (25 числа місяця) у період з 25.09.2017 по 25.08.2024, а також винагороди за користування майном у розмірі 12 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, а у випадку прострочення – 24% річних та з 07.11.2016 – 21 % річних
За обрахунками Позивача Відповідач у період з 25.09.2017 по 01.11.2018 повинен був сплатити 13  629  678,15 грн, проте сплатив лише 1  768  345,21 грн, у зв’язку з чим  заборгував станом на 01.11.2018 – 11  861  332,93 грн лізингових платежів. Поряд з цим Відповідачем станом на 01.11.2018 не сплачено 9  950  424,92 грн винагороди за користування майном.
У зв’язку з наявними порушеннями строків сплати вказаних сум Позивачем нарахована до сплати Відповідачу пеня у  сумі 4  068  603,90 грн за період відповідно до кожного з лізингових періодів. 
Під час судового розгляду справи представник позивача підтвердив попередню позицію позивача та просив позовні вимоги задовольнити.
Дії та аргументи відповідача
Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на значну суму фінансових зобов’язань за договором та відсутність співпраці з Позивачем щодо можливості передачі майна у лізинг іншій особі з метою сплати лізингових платежів.
Під час судового розгляду справи представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою від 01.02.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та підготовче засідання призначив на 06.03.2019. Цією ж ухвалою Відповідачу був  встановлений строк для надання відзиву на позов, а Позивачу строк для надання відповіді на відзив. У свою чергу сторонами надані відзив на позов та відповідь на відзив.
Безпосередньо підготовче провадження проведене у підготовчому засіданні 06.03.2019 та 26.03.2019, а розгляд справи по суті 14.05.2019.
У судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для підготовки до судового розгляду. Це клопотання судом відхилене через необгрнутованість та достатність часу для підготовки, оскільки розгляд справи по суті був призначений судом ухвалою від 26.03.2019.
Установлені судом обставини 
06.01.2016 між Позивачем та Відповідачем укладений договір «про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа», за умовами якого сторони засвідчили свою згоду на ведення документообігу, у томі числі підписання правочинів, угод, договорів та інших документів за допомогою електронного цифрового підпису.
16.09.2016 між Позивачем, виступаючим як Банк, та Відповідачем, як Лізингоодержувачем, з використанням цифрового підпису укладений договір «фінансового лізингу» № 4П160079ЛИ.
Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:
- «… Банк передає Лізингоодежувачу майно, а Лізингоодержувач приймає майно від Банку в платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим договором строки, на умовах фінансового лізингу» (пункт 1.1.),
- «На дату укладення цього договору вартість майна становить 77  234  843 грн» (пункт 1.2.),
- «Строк лізингу визначено сторонами у п. 9.1. договору» пункт 1.3.),
- «Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються додатком № 2» (пункт 2.1.),
- «Лізингоодержувач сплачує Банку винагороди …: … 
2.3.2. Відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 12 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25 числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначений у додатку № 2.
2.3.3. У випадку порушення Лізингоодержувачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, відсоткова винагорода за користування майном складає 24 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна згідно додатку № 2» (пункт 2.3.),
- «Передача Банком та прийом Лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому-передачі майна, зазначеним у додатку № 3 …З моменту підписання Додатку № 3 Лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання …» (пункт 3.1.),
- «Протягом усього терміну дії договору майно є власністю Банку» (пункт 4.1.),
- «У випадку порушення Лізингоодержувачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород, сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу…» (пункт 7.1.),
- «Строки позовної давності по вимогах про стягнення лізингових платежів, винагород, неустойки …встановлюються сторонами тривалістю 15 років» (пункт 7.9.),
- «Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов’язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконане Лізингоодержувачем» (пункт 7.10.),
- «Строк дії цього договору з дати підписання та скріплення печатками сторін акту прийому-передачі майна по 25.08.2024 ...» (пункт 9.1.).
Відповідно до додатку № 1 до договору вартість майна складає 77  234  843 грн.
За змістом додатку № 2 до договору сторонами визначений графік лізингових платежів, який визначений на період з 25.09.2016 по 25.08.2024 щомісячними (25 числа місяця) сумами у розмірі 908  645,21 грн, а всього на загальну суму 416  128  416 грн.
03.11.2016 між сторонами також укладена додаткова угода до договору фінансового лізингу, за умовами якої вони досягли згоди з 07.11.2016 змінити підпункти 2.3.2.  та 2.3.3 договору та викласти їх в наступній редакції: 
« 2.3.2 Відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 10,5 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25 числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначених в додатку № 2.
2.3.3. У випадку порушення Лізигноодержувачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, відсоткова винагорода за користування майном складає 21 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно додатку № 2». 
На виконання умов договору між сторонами підписаний акт прийому-приймання майна на загальну суму 77  234  843 грн, за змістом якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у платне володіння та користування предмет лізингу – дві автозаправні станції.
За обрахунками Позивача Відповідач у період з 25.09.2017 по 01.11.2018 повинен був сплатити 13  629  678,15 грн лізингових платежів, що обраховані виходячи з 15 місячних періодів по 908  645,21 грн кожний. Проте Відповідач у цей період сплатив лише 1  768  345,21 грн, у зв’язку з чим  заборгував станом на 01.11.2018 – 11  861  332,93 грн лізингових платежів. Сплата вказаної суми підтверджується також банківськими виписками по рахункам за період з 16.09.2016 по 01.11.2018.
Через невиконання умов договору Позивачем нараховані також відповідачу 9  820  299,35 грн відсотків як винагороди за користування майном та 4  068  603,90 грн пені, розрахунки яких наведені в Розрахунку заборгованості.
Оцінка суду установлених обставин та положень законодавства
Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов’язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. 
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов’язань (майново-господарських зобов’язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення,  свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір лізингу.
Так, за статтею 292 ГК України « лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодження лізингоодержувача  у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів»
Безпосередньо загальні правові засади фінансового лізингу урегульовані Законом України «Про фінансовий лізинг». Так, за змістом статті 1 цього Закону фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). 
У відповідності до пункту 2 статті 11 названого Закону лізингоодержувач зобов’язаний: своєчасно сплачувати лізингові платежі, яким за статтею 16 цього ж Закону є: а) сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно;  в) компенсацію відсотків за кредитом;  г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу. 
Таким чином, підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за укладеним між сторонами договором лізингу Відповідач зобов’язаний був сплачувати лізингові платежі в обумовлені сторонами строки.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов’язань, за якими: «Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом» (частина 1); «Не  допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином» (частина 7). 
У даному випадку Відповідач не сплатив 11  861  332,93 грн лізингових платежів та 9  820  299,35 грн відсоткової винагороди за користування майном, а тому порушив взяті на себе зобов’язання.
Відносно заперечень Відповідача щодо неузгодження з Позивачем можливості передачі майна у лізинг іншій особі, суд зазначає, що за змістом статті 5 Закону України «Про фінансовий лізинг» сублізинг - це вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу. У разі передачі предмета лізингу в сублізинг право вимоги до продавця (постачальника) переходить до лізингоодержувача за договором сублізингу. У разі передачі предмета лізингу в сублізинг обов’язковою умовою договору сублізингу є згода лізингодавця за договором лізингу, що надається в письмовій формі. 
Отже, передача майна в сублізинг можлива лише за письмовою згодою лізингодавця, як основною умовою такої можливості. 
Проте у даному випадку Позивач не надавав Відповідачу права на укладення такого договору, а тому заперечення Відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки вони не грунтуються на умовах укладеного договору лізингу.
Щодо відповідальності за невиконання зобов’язань
Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягненої суми пені, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. 
Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями  є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Безпосередньо правові наслідки порушення грошових зобов’язань передбачені приписами статей 230-237 ГК України та статей 549 - 552, 611 ЦК України.
Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. 
В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення  таких штрафних санкцій, а саме  «пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання» (частина 3).
Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Зокрема, у наведеному судом пункті 7.1. договору сторонами обумовлено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У даному випадку з Розрахунку заборгованості вбачається, що Позивачем пеня нарахована за кожний період несплачених щомісячних сум лізингових платежів та відсоткової винагороди і таке нарахування не обмежене положеннями частини 6 статті 232 ГК України щодо застосування лише шестимісячного строку, оскільки за пунктом 7.10. договору сторонами обумовлена можливість нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов’язань протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконане.
Перевіривши наведений Позивачем Розрахунок пені суд констатує про його правомірність.
Висновки суду з предмету судового розгляду
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати відповідачем 11  861  332,93 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів, 9  820  299,35 грн заборгованості за відсотковою винагородою та 4  068  603,90 грн пені у добровільному порядку, доведеністю позивачем власних вимог, не спростування їх відповідачем,  суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. 
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжних доручень від 04.12.2019 у сумі 387  506,72 грн.
Зокрема, у відповідності до положень пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору при подачі позову майнового характеру складає 1,5 % ціни позову. У даному випадку 1,5 % від суми стягнення 25  750 236,18 грн складає 386  253,54 грн, у зв’язку з чим суд констатує про надмірну суму судового збору у сумі 1  253,18 грн.
Зокрема, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору у розмірі більшому, ніж встановлено законом. 
За таких обставин 1 253,18 грн сплаченого надміру судового збору підлягає поверненню Позивачу.
Інша частина сплаченого Позивачем судового збору – а у сумі 386  253,54 грн згідно із приписами статті 129 ГПК України  підлягає стягненню з відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України, 
                                                                      в и р і ш и в: 
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріон Корпорейшн» (73009, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 19; ідентифікаційний код 39755238) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна  перемоги, буд. 50;  ідентифікаційний  код  14360570 )  – 11  861  332,93 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів, 9  820  299,35 грн заборгованості за відсотковою винагородою, 4  068  603,90 грн пені та 386  253,54 грн компенсації по сплаті судового збору.
3. Повернути Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» 1  253,18 грн судового збору. 
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене – 15.05.2019 
                                        Суддя                                     М.К. Закурін 
</body></html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...