Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/21241/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2019. Зареєстровано: 16.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2019.
Дата набрання законної сили: 23.12.2019
Результат оскарження 23.12.2019 Вінницький апеляційний суд: скасовано вирок повністю з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/127/1570/17
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017020000000044

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №127/21241/17 
		Провадження №1-кп/127/1570/17 
		 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 травня 2019 року        Вінницький міський суд Вінницької області 
		 
		в складі: головуючого  судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретарів: ОСОБА_2 , 
		ОСОБА_3 , 
		прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 , 
		захисників обвинуваченого ОСОБА_6 , 
		ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12017020000000044 пообвинуваченню 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області Літинського району с. Літинка, громадянина України, одруженого, на утриманні перебуває дитина-інвалід дитинства, з вищою освітою, працюючого заступником начальника відділу Вінницького ОУЛМГ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України  одержанні службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, вчинене повторно. 
		А саме: в тому, що відповідно до наказу виконувача обов`язків начальника - першого заступника начальника Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_8 № 65-к від 15.07.2014, ОСОБА_5 призначено на посаду заступника начальника відділу лісового господарства, лісорозведення та лісовідновлення, охорони і захисту лісу Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства з посадовим окладом згідно з штатним розписом за результатами стажування.
		Згідно витягу із наказу начальника Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_9 № 38-к від 01.07.2016, «Про приведення умов роботи працівників управління у відповідність до чинного законодавства про державну службу» ОСОБА_5 заступнику начальника відділу лісового господарства, лісорозведення та лісовідновлення, охорони і захисту лісу Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, присвоєно з 01.05.2016 шостий ранг державного службовця «Б» категорії посад.
		Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, посадової інструкції заступника начальника відділу лісового господарства, лісорозведення та лісовідновлення, охорони і захисту лісу Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_5 , затвердженої начальником Вінницького обласного правління лісового та мисливського господарства ОСОБА_9 від 01.07.2016, має право: безперешкодно відвідувати, при пред`явленні службового посвідчення встановленого зразка, державні, приватні і громадські підприємства, організації, установи в віданні яких знаходяться ліси, мисливські угіддя, незалежно від їх відомчого та територіального підпорядкування для перевірок стану використання, відтворення, охорони і захисту лісу та мисливських угідь; вимагати від працівників лісогосподарських підприємств надання відомостей про хід лісозахисних робіт, стан охорони лісу у відповідності до встановлених форм і термінів звітності.
		Таким чином, ОСОБА_5 являється державним службовцем, який відповідно до п. 1 «в» ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
		Відповідно до наказу начальника Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_9 № 17 від 31.03.2017, «Про відрядження» заступника начальника відділу лісового господарства, лісорозведення та лісовідновлення, охорони і захисту лісу ОСОБА_5 , відряджено в ДП «Могилів-Подільське ЛГ», для перевірки якості створення лісових культур та проведення рубок догляду в молодняках.
		ОСОБА_5 03.04.2017, близько 18:25 год., перебуваючи в м. Вінниця, маючи відкритий на своє ім`я банківський картковий рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, будучи службовою особою яка займає відповідальне становище, використовуючи своє службове становище, отримав на вище вказаний банківський картковий рахунок грошові кошти в якості неправомірної вигоди в сумі 3000 гривень, за не проведення перевірки якості створення лісових культур та проведення рубок догляду в молодняках в Івашковецькому лісництві ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від лісничого Івашковецького лісництва ДП «Могилів-Подільський лісгосп» - ОСОБА_10 , які за вказівкою останнього були перераховані помічником лісничого Івашковецького лісництва ДП «Могилів- Подільський лісгосп» - ОСОБА_11 , яка не була обізнаною про наміри ОСОБА_10 та призначення вказаного перерахування, за допомогою терміналу «ПриватБанк», який розташований за адресою: Вінницька область, м. Шаргород, вул. Леніна 252 та належного їй банківського карткового рахунку ПАТ КП «ПриватБанк» № НОМЕР_2 .
		Крім того, ОСОБА_5 06.04.2017, близько 12:40 год., перебуваючи в м. Вінниця, маючи відкритий на своє ім`я банківський картковий рахунок у ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, будучи службовою особою яка займає відповідальне становище, використовуючи своє службове становище, отримав на вище вказаний банківський картковий рахунок грошові кошти в якості неправомірної вигоди в сумі 2994 гривень, за не проведення перевірки якості створення лісових культур та проведення рубок догляду в молодняках в Джуринецькому лісництві ДП «Могилів-Подільський лісгосп» від лісничого - ОСОБА_12 , які були перераховані, за допомогою терміналу «ПриватБанк», який розташований за адресою: Вінницька область, м. Шаргород, вул. Лесі Українки 5а та належного йому банківського карткового рахунку ПАТ КП «ПриватБанк» № НОМЕР_4 . 
		Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав та суду пояснив, що він в системі лісового господарства Вінницької області пропрацював понад 20 років. Після проведення оптимізації структури управління в 2015 році був переведений на посаду заступника начальника відділу лісового господарства управління, де і працює по сьогоднішній день. Починаючи ще з 2012 року відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України та в подальшому листом Державного агентства лісових ресурсів України №08-01/1122-13 від 05.03.2013 передбачено, що для здійснення заходів з контролю за додержанням вимог законодавства у сфері лісових відносин у лісах інших користувачів спеціалісти Держлісагентства та його територіальних органів залучаються лише на вимогу правоохоронних органів, звернень центральних та місцевих органів виконавчої влади, фізичних та юридичних осіб. Спеціалістами управління з внутрішнього аудиту проводяться планові внутрішні аудити на підвідомчих підприємствах. Плани перевірок погоджуються Державним агентством лісових ресурсів України, Держфінінспекцією і Держаудитслужбою. Тобто без дотримання вказаних вище планів, працівники управління лісового господарства за власною ініціативою не мають права проводити будь-які перевірки в підвідомчих підприємствах лісового господарства нашого управління, або інших лісокористувачів. Їм фактично заборонено проводити такі перевірки. Проте, навесні 2017 року начальником управління Вінницького ОУЛМГ та рішенням колегії управління було прийнято графік проведення перевірки якості створення лісових культур та проведення рубок догляду в молодняках, який підписаний першим заступником начальника управління та затверджений начальником управління. Згідно даного графіку, він як заступник начальника відділу був зобов`язаний провести таку перевірку в Муровано-Куриловецькому та Моївському лісництвах Могилів-Подільського лісогосподарського підприємства. Саме в даних лісництвах на той час були найгірші показники очистки площ лісосік рубок головного користування та створення лісових культур весною 2017 року. Документи, що посвідчують проведення ним перевірок в період часу з 31.03.2017 по 03.04.2017 були вилучені співробітниками органів досудового слідства і знаходяться в матеріалах кримінального провадження. В матеріалах справи знаходяться документи, які підтверджують факт наявності в нього на утриманні малолітньої дитини інваліда з дитинства 2006 року народження, яка постійно потребує медикаментозного лікування та профілактики. Більше того, під час судового слідства було направлено на адресу прокурора документи, що підтверджують його неодноразові заяви до Голови Вінницької обласної організації профспілки працівників лісового господарства про надання йому матеріальної допомоги як на оздоровлення дітей так і в зв`язку з важким матеріальним становищем. Кошти, які йому на картковий рахунок перевели ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , не являються неправомірною вигодою, які вони переводили йому як службовцю, а їхнє призначення виключно для лікування дитини-інваліда. На сьогоднішній день в єдиному реєстрі електронної декларацій за 2017 рік, оскільки він є державним службовцем, було заповнено розділ декларації «11. Доходи, у тому числі подарунки». В цьому розділі він зазначив, що кошти, які отримав від ОСОБА_10 та від ОСОБА_12 є благодійна допомога і вони є власністю дитини-інваліда. Крім того, ним було задекларовано отримані кошти в якості матеріальної допомоги на лікування дитини-інваліда від Вінницької обласної організації профспілки працівників лісового господарства та профспілки Вінницького ОУЛМГ протягом звітного періоду в загальній сумі 23065 грн. Тобто дані кошти він задекларував належним чином і ніякої неправомірної вигоди ні від кого не отримував. Крім того, в телефонних розмовах, які мали місце 03.04.2017 між ним та ОСОБА_10 і в подальшому ОСОБА_12 , він жодної вимоги про передачу йому неправомірної вигоди від них або будь-кого не висловлював. З його сторони була лише щира подяка за їхню допомогу за надані кошти, які були ними перераховані в якості благодійної допомоги виключно на лікування дитини. 
		Допитана в судовому засіданні ОСОБА_13 суду повідомила, що працює помічником лісничого Івашковецького лісництва, а саме ОСОБА_10 . ОСОБА_5 працює в управлінні лісового господарства. В квітні 2017 року, в після робочий час, ОСОБА_10 запитав чи є у неї картка банку, для того, щоб перерахувати кошти хворій дитині ОСОБА_5 . Оскільки картка у неї була в наявності, вони разом з ОСОБА_10 , через банкомат банку перерахували на картку ОСОБА_5 3000 грн., як допомогу хворій дитині. Кошти в сумі 3000 грн. були особистими коштами ОСОБА_10 . Також вона зазначила, що багато хто допомагав ОСОБА_5 грошима для лікування хворої дитини. Вона не чула телефонних розмов ОСОБА_10 з ОСОБА_5 та на перевірку лісництва перевірка не мала їхати.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що працює лісничим Івашковецького лісництва. ОСОБА_5 знає по роботі, оскільки останній працює в управлінні лісового господарства. Зазначив, що у ОСОБА_5 хвора дитина, з народження, і багато хто допомагав йому фінансово. Оскільки до цього часу у нього не було фінансової змоги, тому при наявності коштів він вирішив допомогти. В телефонній розмові з ОСОБА_5 він поросив останнього скинути номер картки для перерахування коштів. Особистої картки у нього не було, тому він попросив картку свого помічника ОСОБА_13 і вони разом через термінал банку скинули кошти на допомогу хворому сину ОСОБА_5 . Вказав, що працівникам поліції, які приїхали до лісництва дав інші покази, через те що був заляканий. Працівники поліції, пригрозили, що почнуть робити обшуки, перевернуть хату і повідомлять усім, що він злодій. Через те, що він був у стресовому стані змушений був підписати документи, яких навіть не прочитав, що саме підписував не пам`ятає. Також зазначив, що не перебуває в підлеглості у ОСОБА_5 та останній раз ОСОБА_5 приїздив з перевіркою приблизно 8 років назад. Вимог від ОСОБА_5 щодо надання коштів не надходило, перерахування коштів, було його особистою ініціативою для допомоги хворій дитині.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що працює лісничим в Джуринському лісництві. З ОСОБА_5 знайомий приблизно з 2008 року, перебуває з останнім в робочих відносинах. У ОСОБА_5 хвора дитина з народження і тому в квітні, на початку місяця, він перерахував з власної карки на картковий рахунок ОСОБА_5 3000 грн., як благодійний внесок, а саме допомога хворій дитині. Номер картки ОСОБА_5 надіслав після телефонної розмови. Гроші він перераховував через банкомат у м. Шаргороді. На досудовому слідстві дав інші покази через те, що два працівники поліції, які допитували його на виїзді з села, 2 години, сказали, що треба написати так, інакше будуть перевірки, буде багато неприємностей. Дії працівників поліції не оскаржував, оскільки не знав, що їх можна оскаржувати. Також зазначив, що ОСОБА_5 не просив надавати допомогу, це особиста ініціатива, крім того, допомогу надавав не тільки ОСОБА_5 а і волонтерам. Коли перераховував кошти ОСОБА_5 , то останнього в цей час на території Джуринецького лісництва не було і йому не відомо було коли він мав приїхати.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду повідомив, що працює інженером охорони лісу. З ОСОБА_5 перебуває в робочих відносинах, йому не відомі обставини справи.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду повідомив, що працює головним лісничим Могилів  Подільського лісового господарства. З ОСОБА_5 знайомий, приблизно, з 1993 року та перебуває з останнім в робочих відносинах. В квітні 2017 року була перевірка Могилів  Подільських лісових господарств, зазвичай управління попереджає про ревізію за день до неї, під час якої проводиться перевірка лісокультурних об`єктів. Перевірка Могилів  Подільських лісових господарств відбувалась за графіком. Також зазначив, що особисто повідомив про перевірку лісництва Могилів  Подільського лісового господарства. Сам він під час перевірки перебував у м. Вінниці. Зазвичай, під час перевірки, перевіряється одне лісництво. Йому відомо, що у ОСОБА_5 є хворий син.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду повідомив, що він працює старшим оперуповноваженим відділу захисту економіки. В квітні 2017 року відбувалась перевірка Могилів  Подільського лісового господарства. За для того, щоб перевірка не проводилась у певному лісництві, лісничі перераховували кошти ОСОБА_5 . Під час допиту лісничих ОСОБА_10 та ОСОБА_12 на останніх тиск не чинився, протоколи допиту їм були зачитані і вони власноручно їх підписали. ОСОБА_10 допитували в Івашковецькому лісництві, ОСОБА_12 на в`їзді в м. Шаргород. Допит лісничих проводився за дорученням слідчого. Також зазначив, що його батько працює майстром лісу Літинського лісництва.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду повідомив, що працює в Крижопільському лісогосподарстві. За час роботи перебував на різних посадах. З ОСОБА_5 перебуває у робочих відносинах. Остання перевірка Крижопільського лісництва ОСОБА_5 проводилась, приблизно, 5 років тому. Також, зазначив, що йому не відомі факти отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду повідомив, що працює в Духнянському лісогосподарстві лісничим. З ОСОБА_5 знайомий, приблизно, 5-10 років та останній перевірок у його лісництві не проводив та ніяких коштів не вимагав.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду повідомив, що працює головним спеціалістом відділу лісового господарства. ОСОБА_5 є його керівником. Перевірка Могилів  Подільського лісового господарства проводилась за графіком затвердженим начальником управління. У графіку зазначається які питання мають бути перевірені. Крім того, вказав, що не був свідком передачі коштів ОСОБА_5 іншими особами. Також йому відомо, що син ОСОБА_5 важко хворіє.
		Окрім показань обвинуваченого та свідків судом відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані стороною обвинувачення:
		- витяг з кримінального провадження № 12017020000000044, відповідно до якого 02.02.2017 внесено відомості до ЄРДР, на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих органів про факт вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що заступник начальника відділу лісового та мисливського господарства  ОСОБА_5 , маючи відкритий банківський картковий рахунок, будучи службовою особою яка займає відповідальне становище, використовуючи своє службове становище, отримав грошові кошти в якості неправомірної вигоди;
		- протокол обшуку від 16.06.2017, відповідно до якого, на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2017, за участю понятих проведено обшук помешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено банківські карти, блокнот та аркуші паперу з написами; 
		- протокол обшуку від 16.06.2017, відповідно до якого, на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2017, за участю понятих проведено обшук в приміщенні Вінницького ОУЛМГ;
		- довідкою перевірки якості створення лісових ультур та проведення рубок ДП «Мог.-Подільський ЛГ» станом на 04.03.2017, згідно якої, вказана перевірка проводилась заступником начальника відділу лісового господарства, лісорозведення та лісовідновлення, охорони і захисту лісу Вінницького ОУЛМГ ОСОБА_5 , головнимим лісничим Мог.-Подільського лісгоспу ОСОБА_15 , в присутності лісничого Мурованокуриловецького лісництва ОСОБА_20 ;
		- копія наказу про відрядження № 17 від 31.03.2017 та посвідченням про відрядження, згідно якого ОСОБА_5 видане відрядження в ДП «Могилів-Подільське ЛГ» на 1 день з 04.04.2017 по 04.04.2017 для перевірки якості створення лісових культур та проведення рубок догляду в молодняках. Підстава: графік перевірки якості створення лісових культур та проведення рубок догляду в молодняках від 31.03.2017;
		- копія графіку перевірки якості лісових культур та проведення рубок догляду в молодняках спеціалістами Вінницького ОУЛМГ підписаного першим заступником начальника управління ОСОБА_8 , згідно якого відповідальним за перевірку ДП «Мог.-Подільський лісгосп» є ОСОБА_5 . Період перевірки  04.04.2017;
		- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 18.07.2017, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2017, старший слідчй відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_21 в приміщенні ПАТ КБ «ПриватБанк» вилучив роздруківки щодо руху коштів на рахунках відкритих ОСОБА_5 , ксерокопія паспорту ОСОБА_5 , анкета-заявка щодо надання банківських послуг у ПриватБанку;
		- роздруківки щодо руху коштів на рахунках відкритих ОСОБА_5 , ксерокопія паспорту ОСОБА_5 , анкета-заявка щодо надання банківських послуг у ПриватБанку;
		- довідка про надання відпусток заступнику начальника відділу лісового господарства, лісорозведення та лісовідновлення, охорони і захисту лісу ОСОБА_5 за період роботи з 01.06.2016 по 16.06.2017;
		- службова характеристика заступника начальника відділу лісового господарства, лісорозведення та лісовідновлення, охорони і захисту лісу ОСОБА_5 , згідно якої ОСОБА_5 характеризується позитивно;
		- копією витягу з наказу № 38-к від 01.07.2016, згідно якого з 01.05.2016 ОСОБА_5 присвоєно шостий ранг державного службовця «Б» категорії посад;
		- копією витягу з наказу № 6-к від 04.01.2005, згідно якого з 04.01.2005 ОСОБА_5 присвоєно десятий ранг державного службовця пятої категорії;
		- посадова інструкція заступника начальника відділу лісового господарства, лісорозведення та лісовідновлення, охорони і захисту лісу ОСОБА_5 ;
		-копія наказу № 393 від 12.11.2012 про затвердження положення про Вінницьке ОУЛМГ;
		- копія наказу № 64 від 28.03.2013 про затвердження змін до положення про Вінницьке ОУЛМГ;
		- копія положення про Вінницьке ОУЛМГ та змін до нього;
		- копія наказу № 65-к від 15.07.2014 про призначення ОСОБА_5 на посаду заступника начальника відділу лісового господарства, лісорозведення та лісовідновлення, охорони і захисту лісу;
		- копія особової карти ОСОБА_5 ;
		- довідка про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», згідно якої щодо ОСОБА_5 заборони, передбачені ч.3, ч. 4 ст. 1 ЗУ «Про очищення влади», не застосовуються;
		- попередження про встановлені ЗУ «Про запобігання корупції» обмеження під час прийняття на роботу;
		- копія довідки № 2690 від 09.09.2014, відповідно до якої ОСОБА_22 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення департаменту соціальної політики з 01.03.2014 до 11.10.2024 та призначено державну соціальну допомогу інвалдам з дитинства та дітям-інвалідам на сина ОСОБА_23 2006 р.н.;
		- копія заяви ОСОБА_5 про надання матеріальної допомоги на лікування дитини (інвалід дитинства);
		- копія посвідчення інваліда;
		- повідомлення про проведення негласних слідчих дій.
		Крім того, судом досліджено також додаткові письмові докази, надані стороною захисту:
		-копія декларації ОСОБА_5 за 2017 рік, згідно якої ОСОБА_5 задекларовано отримання благодійної допомоги від ОСОБА_12 в сумі 2994 грн. Та ОСОБА_10 в сумі 3000 грн., власником коштів являється син ОСОБА_5  ОСОБА_23 ;
		-копії заяв ОСОБА_5 про надання матеріальної допомоги на дитину-інваліда від 29.07.2014, 10.02.2015, 16.07.2015, 03.02.2016, 20.10.2016 та 05.06.2017.
		Проаналізувавши зібранів кримінальномупроваджені тадослідженні всудовому засіданнідокази вїх сукупностіщодо обвинувачення ОСОБА_5 за ч.3ст.368КК Українисуд приходитьдо наступного висновку.
		Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, що не дає суду можливість переконатися «поза розумним сумнівом» у доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного.
		Так, відповідно до п. 18-19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слідує, що при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріпленого у ч. 1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 
		При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. 
		Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором.
		Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини обвинувальним вироком суду. 
		Європейський суд з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», є важливим для постановлення справедливого рішення. 
		Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
		Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.
		Згідно з ч. 1 ст.92КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого, що узгоджується з практикою ЄСПЛ в справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості» вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
		Відповідно до п. 19 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 01.11.1996«Про застосуванняКонституції Українипри здійсненніправосуддя» слідує, що «згідно зі ст. 62 Конституціїобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами».
		Так, в ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 послідовно заперечував вчинення ним інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України  а саме заперечував факт одержання ним 03.04.2017 неправомірної вигоди за непроведення перевірки якості створення лісових культур та проведення рубок догляду молодняка від ОСОБА_10  лісничого Івашковецького лісництва ДП «Могилів-Подільський лісгосп» в сумі 3000 грн., а також 06.04.2017 факт одержання неправомірної вгоди за тих самих підстав від ОСОБА_12  лісничого Джуринецького лісництва ДП «Могилів-Подільський лісгосп» в сумі 2994 грн. При цьому ОСОБА_5 вказував, що вказані кошти від ОСОБА_10 та ОСОБА_12 він отримав як благодійну допогу на лікування важко хворої дитини  інваліда дитинства. Зазначені обставини також підтвердили допитані в судовому засіданні та приведені до присяги свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .
		Вказану позицію обвинуваченого та його заперечення щодо причетності до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, суд зобов`язаний взяти уваги на підставі ч. 3 ст.62Конституції України та ст. 17 КПК України, враховуючи, що така позиція не спростовується належними та допустимим доказами наданими стороною обвинувачення. 
		Крім того, стороною захисту вказується про недопустимість ряду доказів в кримінальному провадженні, пов`язаних як із проведенням негласних слідчих (розшукових) дії відносно ОСОБА_5 , оскільки докази законності підстав проведення вказаних слідчих дій не були відкриті стороні захисту в прядку ст. 290 КПК України під час завершення досудового розслідування, а відкриті після їх розсекречення, а тому не можуть бути допущені в якості доказів.
		Також стороною захисту неодноразово в ході судового розгляду кримінально провадження зазначалося про невідкриття стороні захисту під час закінчення досудового розслідування речових доказів сторони обвинувачення в кримінальному провадженні та не надання можливості зняття з них копій, зокрема доказів, що стосуються негласних слідчо-розшукових дій.
		Судом встановлено, що ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області № 0-552т від 01.03.2017 та № 0-1132т від 25.04.2017 про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_5 шляхом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж по номеру НОМЕР_5 , з відмітками про розсекречення 29.09.2017 не були відкриті стороні захисту під час завершення досудового розслідування в порядку, передбаченому ч.1 ст. 290 КПК України, а відкрита стороні захисту лише під час судового розгляду, тобто майже через два роки після завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду, що підтверджується поясненнями адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_4 наданими в судовому засіданні 08.02.2019 та журналом судового засідання від 08.02.2019.
		Відповідно до ч. 2 ст.290КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду. 
		На необхідність дотримання законної процедури, принципу рівності сторін та права обвинуваченої особи на захист під час кримінального провадження неодноразово у своїх рішеннях наголошував Європейський суд з прав людини. Зокрема, суд зазначав, що кримінальне провадження, у тому числі складові такого провадження, які стосуються процедури, мають бути засновані на принципі змагальності, і має бути забезпечена процесуальна рівність сторін обвинувачення і захисту. Право на судовий розгляд за принципом змагальності означає, що сторонам обвинувачення і захисту має бути надана можливість ознайомитися із зауваженнями та доказами, наданими іншою стороною, і відповісти на них (справа «Джеват Сойсал проти Туреччини», заява № 17362/03, рішення від 23 вересня 2014 року, остаточне рішення від 23 грудня 2014 року); згідно з принципом рівності сторін змагального процесу як однієї зі складових розширеної концепції справедливого суду кожній стороні повинно бути надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно з опонентом. 
		Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процессуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
		Згідно з ч. 1 ст.86КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов`язковим елементом порядку отримання доказів в результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.
		За загальним правилом суд вирішує питання допустимості доказів, оцінюючи їх в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК). Однак у певних випадках суд має право вирішити питання про недопустимість доказу ще до видалення суду до нарадчої кімнати. Так, згідно з ч. 2 ст.89КПК у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Відсутність у сторони захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НСРД, позбавляє її можливості поставити перед судом питання про недопустимість доказів, а суд - вирішити це питання до видалення до нарадчої кімнати. Особливо важливого значення вирішення цього питання судом на початкових етапах судового розгляду набуває у разі, коли йдеться про таку підставу визнання недопустимими доказів, які отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК).
		Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД, не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною. 
		Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.
		Враховуючи, що НСРД проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, ця сторона має їх у своєму розпорядженні, зокрема прокурор - процесуальний керівник цього розслідування. Згідно з ч. 2 ст.36КПК прокурор має повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.
		Що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей 85, 92, 290КПК прокурор - процесуальний керівник зобов`язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно с результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.
		Суд враховує правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду України від 16 березня 2017 року у справі № 5-364 кс 16, та в п.п. 50-64 Великої Палати Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 в справі №751/7557/15-к, відповідно до яких невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку ст.290КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як доказ, при цьому за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.
		З огляду на вищевикладене, суд, не вдаючись в аналіз допущених ряду описок та помилок під час оформлення доказів в кримінальному провадженні, приходить до переконання про необхідність визнання ухвал слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області № 0-552т від 01.03.2017 та № 0-1132т від 25.04.2017 про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_5 , з відмітками про розсекречення 29.09.2017; доручень від 14.03.2017 заступника начальника СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 та від 27.04.2017 старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_21 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України в кримінальному провадженні № 12017020000000044 відносно ОСОБА_5 з відміткою про його розсекречення на підставі акта №5799/01/24-2017 від 30.08.2017; клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні № 12017020000000044 відносно ОСОБА_5 від 28.02.2017 з відміткою про його розсекречення на підставі акта №5799/01/24-2017 від 30.08.2017; клопотання про надання дозволу на продовження проведення негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні № 12017020000000044 відносно ОСОБА_5 від 24.04.2017 з відміткою про його розсекречення на підставі акта №5799/01/24-2017 від 30.08.2017; протоколи про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21.04.2017, 25.05.2017, 19.07.2017 з відмітками про їх розсекречення на підставі акта ЕК 2670 від 01.06.2017, ЕК 3235 від 27.06.2017, ЕК 4338 від 14.08.2017 відповідно недопустимими доказами в даному кримінальному провадженні, оскільки ухвали Апеляційного суду Вінницької області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні № 12017020000000044, як законні підстави проведення вказаної слідчої дії, не були відкриті стороні захисту в порядку, передбаченому ч. 1 ст.290КПК України та не можуть бути допущені в якості доказу.
		Що стосується інших, наданих стороною обвинувачення доказів, то їх недоліки, зокрема порушення норм КПК України та інших нормативних актів при отримані доказів не є такими, що роблять ці докази недопустимими. Отримані під час слідчих дій відомості не мають значних суперечностей та в цілому узгоджуються між собою.
		Разом з тим, корупційні злочини, зокрема і передбачені ст.368КК України вчиняються виключно з прямим умислом. Тобто винна особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання, як визначено ч. 2 ст. 24 КК України.
		Сторона обвинувачення не надала суду доказів наявності суб`єктивної частини злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. А саме, жодні докази не підтверджують наявність у ОСОБА_5 умислу на отримання неправомірної вигоди за не проведення перевірки якості створення лісових культур та проведення рубок догляду в молодняках в Івашковецькому та Джуринецькому лісництвах ДП «Могилів-Подільське лісове господарство». Суду взагалі не надано належних доказів, які б прямо вказували, на що саме був направлений умисел ОСОБА_5 під час вчинення інкримінованих йому дій. Висновок щодо умисла ОСОБА_5 суд змушений робити проводячи системний аналіз всієї сукупності наданих доказів. Також, сторона обвинувачення не надала будь-яких доказів на спростування показань ОСОБА_5 про те, що отримані від ОСОБА_10 та ОСОБА_12 були благодійною допомогою та кошти були призначені для лікування його хворої дитини-інваліда.
		Також сторона обвинувачення не надала доказів на підтвердження наявності обовязкового елементу об`єктивної сторони злочинів, передбачених ст. 368 КК України. А саме за вчинення чи не вчинення яких саме конкретних дій, була передана неправомірна вигода. З наданих суду доказів неможливо визначити, чи планувались проведення перевірок Івашковецького та Джуринецького лісництвах ДП «Могилів-Подільське лісове господарство» чи інших лісницв віднесених до ДП «Могилів-Подільське лісове господарство». Судом не встановлено конкретні дії, за вчинення, або невчинення яких була надана неправомірна вигода.
		Відповідно до вимог ст. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Під час судового розгляду, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечивши принцип змагальності сторін та свободи в поданні сторонами своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, перевіривши та проаналізувавши надані сторонами докази, та надавши оцінку кожному з них і їх сукупності у взаємозв`язку, дотримуючись вимог статей 86, 87, 94 КПК України, здійснивши аналіз доказів, що були надані сторонами, суд дійшов висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом допустимими й достатніми доказами винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		У відповідності до вимог ч. 1 ст.373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Згідно ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини передбачені п. п. 1, 2 частини першої цієї статті, а це встановлення відсутності події кримінального правопорушення або встановлення відсутності в діях складу кримінального правопорушення, виявлені під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
		Аналіз досліджених доказів переконав суд у тому, що жоден з доказів наданий стороною обвинувачення і перевірений в судовому засіданні, як окремо так і всі в сукупності, не можуть бути покладені в безпосереднє підтвердження вини ОСОБА_5 .
		Згідно вимог ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Відповідно до змісту ст.92КПК обов`язок доказування висунутого обвинувачення в кримінальному провадженні покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в даному кримінальному провадженні зроблено не було. У даній справі суд зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках визначеноїзаконом змагальної процедури в кримінальному процесі.
		Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.
		Надані стороною обвинувачення докази не спростовують дані висновки суду щодо наявності підстав для виправдання.
		З огляду на вищевикладене суд приходить до остаточного висновку, що обвинуваченого ОСОБА_5 слід визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368КК України виправдати.
		Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 62, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 22, 84-87, 89, 91-96, 284, 368, 370, 371, 373-376, 395 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати невинуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.386Кримінального кодексуУкраїни та виправдати за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
		Кримінальне провадження за № 12017020000000044  закрити.
		 
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...