Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/886/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2019. Зареєстровано: 16.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2019.
Дата набрання законної сили: 13.06.2019
Номер судового провадження: 2/756/3121/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		13.05.2019 Справа № 756/886/19
		 
		Унікальний № 756/886/19
		Провадження № 2/756/3121/19
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 травня 2019 року                                 м. Київ
		Оболонський районний суд міста Києва в складі:
		головуючого судді -         Яценко Н.О.,
		за участі секретаря -                Хоменко І.І.,
		представника позивача - Коваленко О.І.,
		відповідача - ОСОБА_2,
		представника відповідача - ОСОБА_3,
		представника третьої особи - Палажчук Т.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, третя особа: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про стягнення надмірно виплачених коштів, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Позивач через свого представника у січні 2019 року звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат грошовікошти в розмірі 6 801,60 грн та судові витрати.
		В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 31 травня 2017 року відповідачу за її заявою призначено державну соціальну допомогу дитині ОСОБА_5 померлого годувальника ОСОБА_6 з 05.03.2017 по 30.04.2017 в розмірі 1 247 грн щомісячно, з 01.05.2017 по 30.09.2018 в розмірі 1 312 грн щомісячно, з 01.10.2017 по 30.06.2018 в розмірі 1 452 грн щомісячно.
		У червні 2018 року позивачу стало відомо, що гр. ОСОБА_7 з 01.07.2017 оформила зазначену вище допомогу на дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка також є дитиною померлого ОСОБА_6.
		Відповідачем та гр. ОСОБА_7 до органів соціального захисту населення було подано копію одного свідоцтва про смерть (Серія НОМЕР_1, видане 24 червня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві). Зазначене, на думку позивача, підтверджує, що гр. ОСОБА_2 знала про наявність іншої родини у померлого чоловіка, але приховала цей факт при оформленні державної соціальної допомоги.
		Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 120 відсотків на двох дітей померлого годувальника: 60 відсотків на дитину ОСОБА_5; 60 відсотків на дитину ОСОБА_8.
		Таким чином, позивачем було проведено перерахунок державної соціальної допомоги та визначені кошти, які підлягають поверненню у розмірі 6 801,60 грн за період з 01.07.2017 по 30.06.2018.
		Проте відповідачем добровільно залишок коштів, які були надміру сплачені, так і не повернуто.
		23 квітня 2019 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_2 просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з тих підстав, що позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_7 подала копію свідоцтва про смерть чоловіка відповідача ОСОБА_6. Відповідач зазначає, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, у той час як ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто вже через тривалий термін після смерті її чоловіка і вона жодним чином не могла знати про можливі його звязки з невідомою ОСОБА_7. Про вказану особу вони дізналася лише від позивача. Доказів батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_8 суду не надано.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
		Відповідач та її представник у судовому засіданні у позові просили відмовити у повному обсязі з підстав, що вказані у відзиві. 
		Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з огляду на таке.
		Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 його батьками є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.11).
		ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с.12).
		До позивача 30.03.2017 звернулася відповідач із заявою, яка була зареєстрована в управлінні 30.03.2017 за № 399, про призначення державної соціальної допомоги дитині померлого годувальника відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» на дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).
		На підставі вищезазначеної заяви, поданих документів та відповідно до протоколів позивача від 31.05.2017, від 14.09.2017, розпоряджень від 18.09.2017 відповідачу призначено державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника з 05.03.2017 по 30.04.2017 в розмірі 1 247 грн щомісячно, з 01.05.2017 по 30.09.2018 в розмірі 1 312 грн щомісячно, з 01.10.2017 по 30.06.2018 в розмірі 1 452 грн щомісячно (а.с.13-18).
		Відповідно до Довідки № 24/7 Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.06.2018 гр. ОСОБА_7 з 01.07.2017 оформила зазначену вище допомогу на дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у звязку зі смертю чоловіка ОСОБА_6 (а.с.16).
		Згідно п. 8 Порядку призначення і виплати державної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 № 261, соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 100 відсотків на одну дитину померлого годувальника та у розмірі 120 відсотків на двох дітей померлого годувальника.
		Пунктом 10 зазначеного Порядку встановлено, що для призначення соціальної допомоги дітям померлого годувальника додатково подаються копії документів, що засвідчують родинні відносини члена сімї з померлим годувальником (за наявності); копія свідоцтва про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим з предявленням оригіналу.
		У судовому засіданні встановлено, що оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_6 був предявлений відповідачем позивачу при поданні заяви від 30.03.2017. Вказане свідоцтво відповідач отримала від батьків померлого.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» особа, яка не має права на пенсію  це дитина померлого годувальника (у тому числі народжена до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для особи з інвалідністю III групи.
		Стаття 14 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» встановлює, що одержувачі державної соціальної допомоги зобовязані повідомляти органи, що призначають державну соціальну допомогу, про обставини, що можуть вплинути на умови призначення державної соціальної допомоги та її виплату. У разі невиконання цього обовязку та одержання у звязку з цим зайвих сум державної соціальної допомоги одержувачі повинні відшкодувати органам, що призначають державну соціальну допомогу, надміру виплачені суми.
		Згідно зі ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» суми державної соціальної допомоги, надміру виплачені одержувачу державної соціальної допомоги внаслідок зловживань з його боку (подання документів з неправдивими даними, неподання відомостей про зміну у складі сім'ї, про працевлаштування), стягуються на підставі рішень органів, що призначають державну соціальну допомогу. Відрахування на підставі таких рішень провадиться в розмірі не більш як 20 відсотків розміру державної соціальної допомоги понад відрахування з інших підстав. У всіх випадках звернення стягнень на розмір державної соціальної допомоги за одержувачем державної соціальної допомоги зберігається не менш як 50 відсотків належного розміру державної соціальної допомоги. У разі припинення виплати державної соціальної допомоги (відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		На підставі вимог зазначеної норми законодавства позивачем не доведено факт обізнаності відповідача щодо наявності у її померлого чоловіка іншої дитини, що безпосередньо впливає на розмір соціальної щомісячної допомоги. Позивач обґрунтовує вказане лише наявністю іншої заяви, поданої ОСОБА_7 про призначення соціальної допомоги, до якого була долучена копія свідоцтва про смерть ОСОБА_9, а також здійснення виплат. Однак позивачем не надано доказів того, що відповідно до п. 10 Порядку призначення і виплати державної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 № 261, ОСОБА_7 при зверненні із заявою про призначення допомоги подала копії документів, що засвідчують родинні відносини члена сімї з померлим годувальником та предявила оригінал свідоцтва про смерть.
		З огляду на викладене, позивачем не доведені вищезазначені обставини, на які він посилається в обґрунтування свого позову до відповідача, у звязку з чим заявлені ним позовні вимоги до відповідача задоволенню не підлягають.
		На підставі викладеного, ст. 1, 14, 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», керуючись ст. 12, 81, 89, 263, 269 ЦПК України, суд -
		в и р і ш и в :
		 
		У задоволенні позову - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення виготовлено 13 травня 2019 року.     
		 
		Суддя:                             Н.О. Яценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...