Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2353/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2019. Зареєстровано: 16.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2019.
Дата набрання законної сили: 15.05.2019
Результат оскарження 27.08.2019 Верховний Суд: залишено постанову апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"15" травня 2019 р. Справа №914/2353/17
		Західний апеляційний господарський суд у складі:
		Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.
		Суддів: Дубник О. П.
		 Кравчук Н. М.
		 
		при секретарі Михайлишин С. В.
		 
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, №2083 від 05.10.2018, (вх. № ЗАГС 01-05/693/18 від 23.10.2018), 
		на рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2018, суддя Козак І.Б.. (повний текст складено та підписано 26.09.2018),
		у справі №914/2353/17, 
		за позовом: Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району,м. Яворів,
		до відповідача: Підприємства об`єднання громадян Мисливсько-рибальське господарство Старичі, Львівська область, Яворівський район, с. Старичі,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерства оборони України, м. Київ,
		про: визнання недійсним договору №5 від 23.03.2016р.; зобов`язання усунути перешкоди в користуванні водними об`єктами загальною площею 120,97 га.,
		 
		за участю представників:
		від позивача  Заник М. І.
		від відповідача  Панкевич Т.І.
		від третьої особи  Шведа О. Б.
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2018 у задоволенні позовних вимог Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району - відмовлено.
		23 жовтня 2018 року на адресу суду поступила апеляційна скарга Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, №2083 від 05.10.2018, (вх. № ЗАГС 01-05/693/18 від 23.10.2018), на вказане рішення суду, в якій останній просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити. 
		При цьому зазначив, що між позивачем та відповідачем укладено договір №5 «Про організацію рибогосподарської діяльності», на підставі якого позивачем фактично передано у користування відповідачу 120,97 га водних об`єктів. Як зазначає представник, зазначені водні об`єкти розташовані на земельних ділянках, що за цільовим призначенням належать до земель оборони. Оскільки Міністерство оборони України як фактичний землекористувач зазначеної земельної ділянки не надавало згоди на укладення такого договору, позивач просить: 1) визнати недійсним договір №5 від 23.03.2016р. «Про організацію рибогосподарської діяльності», укладений між сторонами спору; 2) зобов`язати Підприємство об`єднання громадян Мисливсько-рибальське господарство Старичі усунути перешкоди в користуванні водними об`єктами загальною площею 120,97 га. 
		У відзиві на дану апеляційну скаргу представник третьої особи підтримав її доводи, просив її задоволити.
		У відзиві на дану апеляційну скаргу представник відповідача заперечив проти її задоволення, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 
		При цьому зазначив, що питання правомірності надання у користування мисливських угідь у Львівській області Підприємству об`єднання громадян Мисливсько-рибальське господарство Старичі та затосування ст.22 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» було предметом дослідження у справі №910/18835/17. Так, рішенням господарського суду м. Києва від 13.12.2017р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018р., відмовлено у задоволенні позову Яворівської КЕЧ району до Львівської обласної ради, Підприємства об`єднання громадян Мисливсько-рибальське господарство Старичі та Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства про скасування рішення та визнання недійсним договору №78 від 29.09.2015р. В розрізі вищенаведеного суд констатує, що фактично позивачем - Яворівською КЕЧ району не доведено порушення прав, які потребують судового захисту шляхом скасування оскаржуваного рішення відповідача-1 (Львівської обласної ради) від 15.09.2015р. № 1439 та визнання недійсним договору, укладеного між відповідачами -2 -3, оскільки, самим позивачем погоджено надання в користування мисливських угідь Підприємству об`єднання громадян «Мисливсько-рибальське господарство «Старичі» та саме позивачем вчинено дії, направлені на урегулювання відносин стосовно надання у користування мисливських угідь, у зв`язку з чим заявлення позову про скасування оскаржуваного рішення з підстав, наведених у позовній заяві, є порушенням принципу «належного урядування». Таким чином, оскільки на момент прийняття Львівською обласною радою рішення № 1439 від 15.09.2015р. «Про надання в користування мисливських угідь у Львівській області Підприємству об`єднання громадян «Мисливсько-рибальське господарство «Старичі» отримано погодження у позивача, який є землекористувачем, на надання в користування мисливських угідь, відсутні порушення спеціального закону, яким регламентовано Порядок надання у користування мисливських угідь (ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»). Окрім того, з огляду на врегулювання відносин між користувачем земельної ділянки - Яворівською КЕЧ та користувачем мисливських угідь - МРГ «Старичі» шляхом укладення договору № 4 від 19.02.2016р. про співпрацю та організацію взаємовідносин, наданням погодження Яворівською КЕЧ району на користування мисливськими угіддями листом від 23.04.2015р. № 1192, відсутні підстави вважати порушеними права Яворівської КЕЧ району відповідачами у даній справі. Доводи позивача щодо необхідності отримання згоди власника земельної ділянки (Міністерства оборони України) на передачу в користування мисливських угідь не спростовують факту погодження вказаного питання землекористувачем, що підтверджує прийняття органом місцевого самоврядування оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Разом із тим позов пред`явлено в порушення прав відповідачів, які сподівались на легітимність добросовісних дій державної установи (позивача) та не порушували положень законодавства, позаяк з матеріалів справи такого не вбачається, тоді як із скасуванням рішення органу місцевого самоврядування згідно з вимогами позивача відбудеться втручання в майнові права відповідача-2, оскільки буде анульовано юридичну підставу, на якій виникло його право користування мисливськими угіддями. Із висновками, викладеними у рішенні від 13.12.2017р., погодився і Верховний Суд України у постанові від 13.06.2018р. у справі №910/18835/17. Окрім того, відповідач в своїх поясненнях зазначив, що твердження апелянта щодо передання у користування МРГ «Старичі» водних об`єктів для здійснення рибогосподарської діяльності суперечить дійсним обставинам справи та спростовуються умовами договору №5 від 23.03.2016р. Так, відповідно до умов оспорюваного договору відповідач виконує в інтересах Яворівської КЕЧ дії, спрямовані на організацію і подальше здійснення рибогосподарської діяльності Яворівською КЕЧ (п.1.1 договору). Відтак, враховуючи правову природу договору підряду, за договором №5 не відбувалося передачі земель оборони у користування, тому не потрібно було і погодження Міністерства оборони України на укладення оскаржуваного договору. Підсумовуючи наведене, відповідач зазначає, що договором №5 від 23.03.2016р. не передбачено використання земель оборони ПОГ «МРГ «Старичі», не відбулася передача будь-яких земель від Яворівської КЕЧ до підприємства відповідача, як і не відбулася зміна їх цільового призначення..
		В судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції скасувати, а апеляційну скаргу задоволити, при цьому навела доводи аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.
		В судовому засіданні представник третьої особи підтримала доводи апелянта, просила рішення суду першої інстанції скасувати, а апеляційну скаргу задоволити. 
		В свою чергу, представник відповідача, в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 
		Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати частково, а апеляційну скаргу частково задоволити.
		Землі загальною площею 39163,82 га в межах згідно з планом землекористування Державним актом на право користування землею серії НОМЕР_1 від 24.01.1980р. було закріплено в безстрокове і безплатне користування за Янівською квартирно-експлуатаційною частиною району Яворівського району Львівської області Української республіки.
		Архівною довідкою галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 23.03.2017р. № 562підтверджено, що Янівська квартирно-експлуатаційна частина району розформована 4 вересня 1998 року відповідно до Директиви МОУ № Д/115/1/911 від 5 березня 1998 року; інформація щодо правонаступника не відображена. Згідно ліквідаційного акту казармено-житловий фонд, комунальні об`єкти і споруди, земельні ділянки, матеріальні засоби Старицького гарнізону передані Яворівській квартирно-експлуатаційній частині району.
		Рішенням Львівської обласної ради № 1439 від 15.09.2015р. надано в користування Підприємству об`єднання громадян «Мисливсько-рибальське господарство «Старичі» мисливські угіддя терміном на 15 років у визначених межах, згідно з додатком до цього рішення; доручено Львівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства в місячний термін укласти договір про умови ведення мисливського господарства з користувачем мисливських угідь, відповідно до п. 1 цього рішення.
		23.03.2016р. між Яворівською КЕЧ району та Підприємством об`єднання громадян «Мисливсько-рибальське господарство «Старичі» укладено договір №5 «Про організацію рибогосподарської діяльності», відповідно до п.1 якого Яворівська КЕЧ доручає, а МРГ «Старичі» зобов`язується здійснити від свого імені, в інтересах Яворівської КЕЧ району вичерпний комплекс дій (правочинів), спрямованих на організацію та подальше здійснення останнього рибогосподарської діяльності за винагороду, яка не передбачає здійснення будь-яких виплат Яворівською КЕЧ, а засновується на визначеній цим договором частці прибутку від рибогосподарської діяльності.
		Сторони також уклали Додаток №1 від 25.04.2016р. до договору №5 , Додаткову угоду до договору №5 від 25.04.2016р., Додаткову угоду №2 від 01.11.2016,
		Правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання урегульовано Законом України "Про мисливське господарство та полювання", який забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.
		За визначенням термінів, наведеним у статті 1 цього Закону, мисливські угіддя -ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.
		Ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку (частини 1, 2 статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").
		Порядок надання у користування мисливських угідь визначено положеннями статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", якими встановлено, що мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.
		Запровадження на законодавчому рівні погоджень всіх землекористувачів зумовлене необхідністю узгодження реалізації власниками земельних ділянок, на яких розташовані мисливські угіддя, прав на землю з реалізацією користувачем мисливських угідь права на ці угіддя.
		У прийнятому рішенні від 18.09.2018 року Господарський суд Львівської області, покликається, що на момент прийняття Львівською обласною радою рішення №1439 від 15.09.2015 р. «Про надання користування мисливських угідь у Львівській області Підприємство об`єднання громадян «Мисливсько-рибальське господарство «Старичі» отримано погодження у позивача (далі  Яворівська КЕЧ району), який є землекористувач на надання в користування мисливських угідь відсутні порушення спеціального закону, яким регламентовано Порядок надання у користування мисливських угідь (ст.22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Суд стверджує, що доводи Яворівської КЕЧ району щодо необхідності отримання згоди власника земельної ділянки (Міністерства оборони України) на передачу в користування мисливських угідь не спростовують факту погодження вказаного питання землекористувачем, що підтверджує прийняття органом місцевого самоврядування оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». 
		На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції не вірно трактує положення ч. 1 ст.22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», а саме винесення рішення про надання обласними радами мисливських угідь у користування, що розташовані на землях оборони, можливе після погодження з Міністерством оборони України, військовими частинами, військово навчальними закладами, установами, підприємствами та організаціями Збройних Сил України, яким відповідні земельні ділянки надані для користування без зміни їх цільового призначення, виходячи з наступного.
		Яворівська КЕЧ району є структурним підрозділом орану державної виконавчої влади  Міністерства оборони України. 
		З метою реалізації повноважень, визначених ст. 10 Закону України «Про Збройні Сили України», у сфері квартирно-експлуатаційного забезпечення військ, Міністром оборони України видано Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», затверджене наказом від 03.07.2013 № 448 (надалі  Положення). 
		Згідно п. 5.14 Положення, фонди військових містечок та земельні ділянки, утримання яких фінансується за рахунок бюджетних асигнувань відповідно до кошторису Міністерства оборони України обліковуються Квартирно-експлуатаційним відділом. 
		Після розформування Янівської КЕЧ (відповідно до Директиви Д115/1/911 від 05 березня 1998 року), оперативне управління за ділянкою веде Яворівська КЕЧ відповідно до територіальної відповідності, з урахуванням ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили Украп Закону України «Про використання земель оборони», вона набула статусу земель оборони, відноситься до державної власності, є територією з особливим режимом функціонування та належить Яворівській КЕЧ на праві оперативного управління. 
		Враховуючи вищенаведене, Яворівська КЕЧ району веде оперативне управління земельною ділянкою, первинним, фактичним користувачем земельної ділянки є Міністерство оборони України. А тому погодження про надання права користування водними об`єктами 120,97 га, що розташовані на земельних ділянках, що за цільовим призначенням належать до земель оборони, для здійснення рибогосподарської діяльності необхідно було погоджувати з Міністерством оборони України, що не було зроблено при прийнятті Рішення № 1439 від 15.09.2015 р. 
		Також колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що надання в користування мисливських угідь не відноситься до вирішення земельних питань, оскільки прав на земельну ділянку користувача чи власника не позбавляє. Як вбачається з матеріалів справи та облікових даних, які долучені до матеріалів справи (ф-404), за Яворівською КЕЧ в Старицькому гарнізоні Львівської області обліковується земельна ділянка площею 36125,6687 га, яка відноситься до земель оборони. Слід зазначити, що мисливські угіддя, відповідно до ст.1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», фактично є частиною земної або водної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, а також з визначеними щодо неї правами та порядку надання і користування такими правами, а відтак водні об`єкти не можуть існувати окремо від земельної ділянки, на якій здійснюється рибогосподарська діяльність. Таким чином, порядок та підстави надання в користування водних об`єктів мають визначатись з урахуванням положень законодавства України, що регулюють земельні відносини. Відповідно до абзацу 3 ч.5 ст.20 Земельного кодексу України, земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із законом України «Про використання земель оборони». Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.4 Закону України «Про використання земель оборони» військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їх сімей та доступного житла без зміни їх цільового призначення, 
		Тобто використання земель оборони в інших цілях, ніж ті, що визначені вищевказаною нормою, взагалі не передбачено законодавством. Тому рибогосподарська діяльність на землях оборони не допускається. Господарським судом Львівської області при прийняті рішення не враховано вищевказані норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
		Крім цього, господарським судом Львівської області при прийнятті рішення не враховано ст. ст. 84, 77 Земельного кодексу України, згідно яких землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів. підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. 
		Підприємство об`єднання громадян МРГ «Старичі» не відноситься до органу військового формування, а тому водними об`єктами, які розташовані на землях оборони не має права користуватися для здійснення рибогосподарської діяльності. 
		В свою чергу, Яворівська КЕЧ району (далі  Позивач) не мала права давати погодження щодо надання в користування Підприємству об`єднання громадян МРГ «Старичі» водними об`єктами загальною площею 120,97 га, що стало причиною їх нецільового використання. Земельні ділянки, що належать до земель оборони, Використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони». 
		Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Міністерства оборони України від 31.05.2017 року № 18009/з/35-2016, прийнятим на підставі службового розслідування військової служби правопорядку ЗС України відносно посадових осіб Яворівської КЕЧ району, встановлено та притягнуто до відповідальності винних осіб, які причетні до надання погодження на право користування мисливськими угіддями МРГ «Старичі», яке стало підставою для прийняття рішення №1439 від 15.09.2015 року Львівською обласною радою, що призвело до нецільового використання земель оборони. 
		Викладена колегією суддів позиція узгоджується з позицією Верховного суду України викладеною у постанові № 906/723/17 від 06.09.2018 року. 
		Також, в своїй позовній заяві, Яворівська КЕЧ просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні водними об`єктами загальною площею 120,97 га. Проте ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі позивачем не наведено жодних доказів того, що відповідач будь-яким чином створює йому перешкоди у користуванні водними об`єктами. В судових засідання позивач також не зміг ніяк пояснити підставність даної вимоги. Відтак, колегія суддів не знайшла жодних підстав для задоволення даної позовної вимоги. 
		Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
		Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
		Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог..
		керуючись ст.ст. 86, 255, 269, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, №2083 від 05.10.2018 задоволити частково.
		Рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2018 у справі № 914/2353/17  скасувати в частині відмови у визнанні недійсним договору №5 від 23.03.2016 року «Про організацію рибогосподарської діяльності» укладений між Яворівською квартирно-експлуатаційною частиною району та підприємством об`єднання громадян «Мисливсько-рибальське господарство «Старичі».
		В цій частині прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір №5 від 23.03.2016 року «Про організацію рибогосподарської діяльності» укладений між Яворівською квартирно-експлуатаційною частиною району та підприємством об`єднання громадян «Мисливсько-рибальське господарство «Старичі».
		В решті рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2018 у справі № 914/2353/17 залишити без змін.
		Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Мисливсько-рибальське господарство «Старичі» ( 81052, Львівська область, Яворівський район, с. Старичі, вул. Шептицького, буд 2-А, ЄДРПОУ 00034022 ) до спеціального фонду Державного бюджету України (банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; отримувач: УКуЛичак.р мЛьв./Личаківський/22030101 ; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок: 34312206082065) 2400 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
		Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Мисливсько-рибальське господарство «Старичі» ( 81052, Львівська область, Яворівський район, с. Старичі, вул. Шептицького, буд 2-А, ЄДРПОУ 00034022 ) на користь Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району ( 81000, м. Яворів, вул. Львівська 19, ЄДРПОУ 07930854 ) 1600 грн. судового збору, в повернення понесених судових витрат за подання позовної заяви.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
		 
		Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.05.2019
		 
		Головуючий -суддяПлотніцький Б.Д.
		 
		СуддяДубник О. П.
		 
		СуддяКравчук Н. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...