Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5023/1668/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2019. Зареєстровано: 16.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2019.
Дата набрання законної сили: 16.05.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 травня 2019 року 
		м. Київ
		Справа №  5023/1668/11 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Білоуса В.В. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г. 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" арбітражного керуючого Бортняка В.В.
		на ухвалу Східного апеляційного господарського суду 
		від 11.03.2019
		у складі колегії суддів: Лакізи В.В. (головуючого), Бородіної Л.І., Здоровко Л.М.
		у справі № 5023/1668/11
		за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто"
		про визнання банкрутом,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Публічне акціонерне товариство "Альфа - Банк" (кредитор) звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-авто" (боржник) на тій підставі, що боржник протягом більш ніж трьох місяців не виконав безспірні зобов`язання зі сплати кредитору заборгованості на загальну суму 239   190   404,84 грн, що підтверджено рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.04.2009 у справі №   13/33, наказом Господарського суду Полтавської області №   13/33, постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП №   22054106 від 21.10.2010, листом відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за №   1135-0-26-11/25-3 від 03.02.2011, вимоги кредитора до боржника складають більш ніж триста мінімальних розмірів заробітних плат та не були задоволені боржником більш ніж три місяці після встановленого для їх погашення строку.
		2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.03.2011 прийнято заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про порушення справи про банкрутство до розгляду, порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
		3. Постановою Господарського суду Харківської області від 31.10.2012 відхилено клопотання голови комітету кредиторів про продовження строку розпорядження майном у справі про банкрутство на три місяці та продовження на три місяці повноважень розпорядника майна Севостьянова Є.В.
		Відхилено клопотання Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про продовження процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер - авто" та зобов`язання розпорядника майна звернутися з офіційним запитом до Департаменту митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України щодо митного оформлення зовнішньоекономічних операцій ТОВ "Інтер - авто" за період з 01.01.2009 по поточну дату.
		Задоволено клопотання голови комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер - авто" арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича та встановлення розміру оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер - авто" в сумі двох мінімальних заробітних плат, встановлених чинним законодавством України.
		 
		Визнано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-авто" (ідентифікаційний код 32722688), яке зареєстроване 30.10.2003 Харківською районною державною адміністрацією Харківської області, місцезнаходження: 62421, Харківська область, Харківський район, с. Тернова, банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
		 
		Постановлено, що з дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припиняється, строк виконання всіх грошових зобов`язань, та зобов`язань щодо сплати податків і обов`язкових платежів вважається таким, що настав, припиняється нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості, вимоги за зобов`язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред`являються в межах ліквідаційної процедури. Керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці. Припиняються повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна. Скасовуються арешти, що накладені на майно боржника, і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
		 
		Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича.
		 
		Затверджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого Севостьянова Є.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним своїх обов`язків.
		 
		Зобов`язано ліквідатора відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в п`ятиденний строк опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст. 25-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і надавати щоквартально комітету кредиторів, а суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, про фінансове становище і майно боржника, використання коштів боржника.
		 
		Зобов`язано ліквідатора в строк до "31" жовтня 2013 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, копію повідомлення органу державної податкової служби про закінчення ліквідаційної процедури, копію повідомлення Пенсійного фонду і копію повідомлення центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, документи щодо знищення печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, довідку банку про рух грошових коштів по ліквідаційному рахунку за весь час роботи ліквідатора, баланси підприємства за весь час роботи ліквідатора та ліквідаційний баланс, протоколи засідань комітету кредиторів і протоколи загальних зборів кредиторів, затверджений комітетом кредиторів звіт про оплату послуг, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.
		 
		Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції 
		4. Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 31.10.2012 у справі №   5023/1668/11, справу №   5023/1668/11 направити до Господарського суду Харківської області для подальшого розгляду зі стадії розпорядження майном.
		 
		5. Одночасно апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову суду, посилаючись на те, що скаржник не був залучений до участі у справі та суд не повідомив його про розгляд справи, а отже не міг знати про її прийняття. Водночас, вважає, що постанова Господарського суду Харківської області від 31.10.2012 про визнання ТОВ "Інтер-авто" банкрутом безпосередньо впливає на права та інтереси ТОВ "Авто-Холдінг".
		 
		6. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі №   5023/1668/11 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" на постанову господарського суду Харківської області від 31.10.2012 залишено без руху, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.
		 
		7. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у справі №   5023/1668/11 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" на постанову Господарського суду Харківської області від 31.10.2012 у справі №   5023/1668/11.
		 
		8. Відмовляючи Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався приписами пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України, встановивши обставини значного пропуску строку на апеляційне оскарження за відсутності поважних причин такого пропуску.
		Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
		9. 12.03.2019 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" арбітражний керуючий Бортняк В.В. через Східний апеляційний господарський суд звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 12.03.2019 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у справі № 5023/1668/11, підтвердженням чого є накладна служби кур`єрської доставки.
		 
		10. 22.03.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" арбітражного керуючого Бортняка В.В. від 12.03.2019 разом зі справою № 5023/1668/11 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		 
		11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 5023/1668/11 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.04.2019.
		 
		12. Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі №   5023/1668/11 за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" арбітражного керуючого Бортняка В.В. від 12.03.2019 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019; розгляд касаційної скарги призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
		13. Не погодившись з ухвалою апеляційного господарського суду, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" арбітражним керуючим Бортняком В.В. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та передати справу №   5023/1668/11 до Східного апеляційного господарського суду для подальшого розгляду.
		 
		14. Обґрунтовуючи заявлені вимоги скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема ст. 260, 261 ГПК України та статей 541, 543, 544 ЦК України, на підтвердження свої позиції наводить наступні доводи.
		 
		14.1. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно вже після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, а не на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки ГПК України не містить такої підстави для залишення апеляційної скарги без руху як подання апеляційної скарги особою, яка не була учасником справи та якою не доведено вирішення судом питання про її права, інтереси та обов`язки.
		 
		14.2. Суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження з посиланням на недоведеність ТОВ "Авто-Холдінг" порушення прав, інтересів та обов`язків скаржника, оскільки такі підстави для відмови не передбачені ГПК України. Як приклад, наводить практику Верховного Суду, зокрема постанову від 11.07.2018 у справі №   911/2635/17, від 06.08.2018 у справі №   920/14369/16, від 17.12.2018 у справі №   48/430.
		 
		14.3. Кредиторські вимоги у справах №   5023/1668/11 та №   5023/1669/11 ґрунтуються на одних і тих же правочинах, учасником правовідносин за якими є ТОВ "Авто-Холдінг" - фінансовий поручитель та солідарний боржник, що вказує на вирішення судом у справі №   5023/1668/11 при винесенні постанови питання і про права, інтереси та обов`язки ТОВ "Авто-Холдінг". При цьому, ТОВ "Авто-Холдінг" не було залучено до участі у справі, про дату і час її розгляду справи не повідомлялось, тому, на думку скаржника, останній має право на оскарження. Також, скаржник аргументує, що в оскаржуваній постанові зазначено про ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.07.2011, зі змісту якої вбачається наявність у скаржника прав та обов`язків за договором про відкриття кредитної лінії.
		 
		14.4. Лише 28.11.2018 (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 28.11.2018 у справі №   5023/1669/11) винесено остаточне судове рішення щодо призначення ліквідатором ТОВ "Авто-Холдінг" арбітражного керуючого Бортняка В.В. Посилаючись на приписи статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статті 12 ЦК України, скаржник зазначив, що нездійснення ТОВ "Авто-Холдінг" своїх цивільних прав, зокрема, на апеляційне оскарження постанови, не є підставою для припинення цього права. Крім того, на волевиявлення скаржника здійснено неправомірний вплив, яким було обмежено волю скаржника, тому наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		15. Від учасників справи до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу не надходили.
		 
		Позиція Верховного Суду
		16. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		17. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		19. Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		20. Відповідно до частин другої статті 261 ГПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.
		 
		21. Однак, з приписів вищенаведеної процесуальної норми не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається з системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.
		 
		22. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
		 
		23. Як встановлено судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, ТОВ "Авто-Холдінг", реалізуючи своє право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 31.10.2012, зі спливом строку на подання апеляційної скарги більш ніж шість років, обґрунтувало тим, що арбітражного керуючого Бортняка В.В. призначено ліквідатором ТОВ "Авто-Холдінг" лише 28.11.2018 та при здійсненні аналізу правовідносин, учасниками яких є, зокрема, ТОВ "Авто-Холдінг" і ТОВ "Інтер-Авто", було виявлено оскаржувану постанову місцевого господарського суду.
		 
		24. Розглянувши клопотання ТОВ "Авто-Холдінг" про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність поважних причин такого пропуску з огляду на наступне.
		 
		25. Відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. За приписами частини 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
		 
		26. Зі змісту вказаних норм, з якими кореспондуються положення частини 1 статті 28 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, частини 3 статті 56 ГПК України в нині чинній редакції, вбачається, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами (у тому числі, у господарському процесі) розглядаються як дії самої юридичної особи.
		 
		27. Той факт, що від імені юридичної особи виступають конкретні фізичні особи, не змінює самостійного характеру волі, поведінки і відповідальності юридичної особи за свої дії у відповідних правовідносинах. Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №   57/314-6/526-2012.
		 
		28. Отже, при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження судового рішення має значення лише з`ясування обставини - чи була в змозі юридична особа своєчасно довідатися про існування такого рішення та оскаржити його протягом розумного строку.
		 
		29. Відповідно, вказана обставина не може пов`язуватися з моментом часу, коли про рішення довідався той чи інший керівник (ліквідатор) юридичної особи, враховуючи, що у даному випадку особою, про права якої йдеться, є ТОВ "Авто-Холдінг", а не керівник (ліквідатор) підприємства, який за певних обставин може неодноразово змінюватися. При цьому фактично така неодноразова зміна і відбувалася у процедурі банкрутства ТОВ "Авто-Холдінг", про що зазначає сам апелянт.
		 
		30. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Авто-Холдінг" як юридична особа не було позбавлене можливості своєчасного оскарження постанови Господарського суду Харківської області від 31.10.2012 у даній справі, тому твердження апелянта про здійснення неправомірного впливу на волевиявлення товариства колегія суддів апеляційного суду вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях і не можуть бути визнані поважною причиною тривалого пропуску процесуального строку, зазначивши, що будь-яких інших аргументів на доказ поважності причин пропуску відповідного процесуального строку в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги не міститься.
		 
		31. У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
		 
		32. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. 
		 
		33. Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
		 
		34. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя. 
		 
		35. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. 
		 
		36. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін. 
		 
		37. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії», пп. 51 і 52).
		 
		38. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат.   «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.
		 
		39. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
		 
		40. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
		 
		41. Як встановлено судом апеляційної інстанції постанова Господарського суду Харківської області від 31.10.2012 вже була переглянута по суті в апеляційному порядку і за наслідками якого була прийнята постанова Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2013, якою залишено без змін постанову Господарського суду Харківської області від 31.10.2012 у справі № 5023/1668/11.
		 
		42. Отже, постанова Господарського суду Харківської області від 31.10.2012 у справі № 5023/1668/11 набрала законної сили у встановленому законом порядку.
		 
		43. Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК України (в редакції, чинній на час постановлення рішення судом першої інстанції) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
		 
		44. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, було можливе лише з дотриманням приписів частини другої статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.
		 
		45. У той же час, згідно з ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. 
		 
		46. Мотивуючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції також посилається на правову позицію, викладену у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №   7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України", зокрема, відповідно до пункту 5 зазначеної Постанови, якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному порядку), то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
		 
		47. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
		 
		48. Таким чином, станом на час постановлення судових рішень у справі №   5023/1668/11 Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки відповідно до визначених статтею 101 цього Кодексу (в редакції, чинній до 15.12.2017) меж перегляду справи в апеляційній інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
		 
		49. Господарським процесуальним кодексом України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		50. Відповідно до положень частини 1, 3, 4 статті 272 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №   2147-VIII) якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
		 
		51. Разом з тим, розділ ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).
		 
		52. Відтак, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення. 
		 
		53. Аналогічну правову позицію викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №   922/765/15.
		 
		54. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, правомірно мотивуючи, зокрема тим, що Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови виключає повторний перегляд судового рішення першої інстанції, водночас, помилково повернув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" на постанову Господарського суду Харківської області від 31.10.2012 у справі №   5023/1668/11 на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		55. Оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню апеляційний суд повинен був відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" на підставі пункту 1 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, а не пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		56. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		57. Відповідно до частини 4 статті 311 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		 
		58. Оскільки встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновків суду апеляційної інстанції щодо підстав повернення апеляційної скарги не призвела до прийняття невірного по суті рішення, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає за необхідне змінити мотивувальну частину ухвали суду апеляційної інстанції без скасування по суті правильного рішення.
		 
		59. Аргументи скаржника, викладені у пп. 14.4 постанови про неправомірний вплив на волевиявлення ТОВ "Авто-Холдінг", оскільки, на думку скаржника відсутні підстави вважати, що дії уповноважених осіб ТОВ "Авто-Холдінг" були добросовісні з огляду на обставини вчинення умисного банкрутства в тому числі ТОВ "Авто-Холдінг", з посиланням на проведення слідчих дій у кримінальній справі щодо посадових осіб боржника, не спростовує правомірного висновку апеляційного суду щодо відмови у відкритті апеляційного провадження.
		 
		60. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження у справі №   5023/1668/11 та спростовуються наведеними вище обставинами у п. 31-55 постанови.
		 
		61. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. 
		 
		62. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
		 
		63. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" арбітражного керуючого Бортняка В.В. на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у справі № 5023/1668/11 залишити без задоволення.
		 
		2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у справі №   5023/1668/11 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у справі №   5023/1668/11 залишити без змін.
		 
		3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                      В.   В. Білоус
		                                                                                                                            Л.   Й. Катеринчук
		                                                                                                                            Н.   Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...