Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/3330/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2019. Зареєстровано: 16.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2019.
Дата набрання законної сили: 15.05.2019
Номер судового провадження: 850/6699/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		15 травня 2019 року справа №243/3330/19 
		 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю відповідача особисто, представника відповідача Лопатки В.М., представника позивача Ясинського О.М., за участю перекладача Бурлака Р.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 квітня 2019 р. (повний текст рішення виготовлено 3 квітня 2019 року у м. Слов`янськ) у справі № 243/3330/19 (головуючий І інстанції суддя Гусинський М.О.) за позовом Слов`янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області до  ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України, затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянки Республіки Таджикистан ОСОБА_2 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Слов`янський міський відділ Головного Управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (далі - позивач) звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до  ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просив прийняти рішення про примусове видворення з України громадянки Республіки Таджикистан ОСОБА_2 та враховуючи, що відносно громадянки Республіки Таджикистан ОСОБА_2 подано позов про примусове видворення з території України, є наявність обґрунтованих підстав вважати, що вона ухилятиметься від виконання рішення про примусове видворення, прийняти рішення про затримання її з метою видворення за межі території України з поміщенням на 6 місяців до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (а.с. 2-7).
		Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 3 квітня 2019 р. у справі № 243/3330/19 позовні вимоги було задоволено.
		Затримано з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянку Республіки Таджикистан  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Примусово видворено за межі України громадянку Республіки Таджикистан  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 25-26).
		Не погодившись з таким судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі 
		В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом не було надано відповідачу захисника; не враховано, що відповідач може потребувати перекладача; вирішуючи питання про розгляд справи в той же день, в який було подано позов, суд першої інстанції фактично позбавив можливості відповідача для підготовки відзиву на позовну заяву, зібрання та подачу доказів, які б спростували позовні вимоги; відповідач не має місця проживання в Республіці Таджикистан; ОСОБА_2 намагається зібрати всі необхідні документи (частина з яких втрачена) для отримання дозволу на проживання в Україні. 
		Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідач та її представник доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.
		Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.
		Сторони надали додаткові пояснення.
		Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
		Відповідно до копії паспорту в матеріалах справи ОСОБА_2 є громадянкою Республіки Таджикистан. З 2004 року мешкала в Україні без документів на право проживання в Україні (а.с. 18-19). 
		Факт незаконного перебування на території України відповідача було виявлено 13.03.2018 року та у відношенні відповідача Слов`янським МВ ГУДМС України в Донецькій області було складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МДО № 000594 передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Зазначене адміністративне стягнення відповідачем не оскаржено, штраф сплачено (а.с. 14-15).
		Згідно Рішення № 11 від 16.03.2018 року про примусове повернення з України громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 примусово повернуто за межі України громадянку Республіки Таджикистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов`язано її самостійно покинути територію України у термін до 15.04.2018 року, про що внесено запис до її паспортного документу. Дане рішення відповідач отримала особисто під розписку (а.с. 11).
		20.03.2019 позивачем під час проведення на території м. Слов`янська Донецької області цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю та виконанням законодавства в міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант» була виявлена громадянка Республіки Таджикистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не виконала рішення про примусове повернення № 11 від 16.03.2018 року, та знаходиться на території України без законних на то підстав.
		Згідно пояснень ОСОБА_2 вона своєчасно не виконала рішення про примусове повернення до країни походження через відсутність коштів.
		Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
		Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
		Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
		Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
		Частиною 2 ст. 26 вказаного Закону визначено, що рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в`їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.
		Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.
		Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч. 4-5 ст. 26).
		Частиною 1 ст. 30 зазначеного Закону передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
		Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців (ч. 4 ст. 30 Закону).
		Частиною 1 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) передбачено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
		Заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви (ч. 2 ст. 289 КАС України).
		Частиною 11 ст. 289 КАС України передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
		Таким чином, враховуючи вищенаведені положення ст. 26 та 30 Закону № 3773-VI, примусовому видворенню передують дві обставини, а саме: прийняття рішення про примусове повернення та ухилення від виїзду після прийняття такого рішення.
		Як зазначалось раніше, згідно Рішення № 11 від 16.03.2018 року про примусове повернення з України громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 примусово повернуто за межі України громадянку Республіки Таджикистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язано її самостійно покинути територію України у термін до 15.04.2018 року, про що внесено запис до її паспортного документу. Дане рішення відповідач отримала особисто під розписку (а.с. 11).
		20.03.2019 позивачем під час проведення на території м. Слов`янська Донецької області цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю та виконанням законодавства в міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант» була виявлена громадянка Республіки Таджикистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не виконала рішення про примусове повернення № 11 від 16.03.2018 року, та знаходиться на території України без законних на то підстав.
		Згідно пояснень ОСОБА_2 вона своєчасно не виконала рішення про примусове повернення до країни походження через відсутність коштів.
		З інформації, наданої Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області, вбачається, що ОСОБА_2 із заявою-анкетою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до ГУ ДМС України в Харківській області не зверталась (а.с. 17).
		Рішення № 11 від 16.03.2018 року про примусове повернення з України громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 оскаржено не було.
		Суд апеляційної інстанції враховує той факт, що відповідач протягом року після застосування до неї адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 203 КУпАП не вжив дійових заходів звернення до міграційної служби за сприянням отримання від посольства Республіки Таджикістан в Україні щодо отримання необхідних документів для визначення законності перебування на території України.
		Таким чином, в ході судового засідання встановлено наявність обґрунтованих підстав вважати, що громадянка Таджикистану ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення про примусове повернення, на даний час не має документа, що дає право на проживання в Україні.
		Суд апеляційної інстанції критично ставиться до твердження про незнання відповідачем української мови, оскільки в ході судового розгляду остання демонструвала її розуміння і на окремі питання, задані українською мовою, відповідала не очікуючи перекладу.
		Питання про затримання підлягає вирішенню після прийняття рішення суду про видворення, оскільки таке за своїм змістом є заходом забезпечення належного виконання рішення про видворення.
		Передбачених законом підстав для передачі відповідача на поруки або внесення ним застави, як засобу забезпечення виконання рішення про примусове видворення, не встановлено.
		За таких обставин, з урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		Доводи апеляційної скарги стосовно ненадання відповідачу захисника та перекладача є безпідставними, оскільки з протоколу судового засідання Слов`янського міськрайонного суду від 03.04.2019 року вбачається, що відповідачу було роз`яснено його права та останнім не надано ніяких клопотань (а.с. 22).
		Частиною 15 ст. 289 КАС України визначено, що адміністративні справи, передбачені цією статтею, розглядаються судом у день подання відповідної позовної заяви.
		Матеріалами справи підтверджено, що позовна заява подана 03.04.2019 року Провадження у справі відкрито 03.04.2019 року в межах строку визначеного нормами законодавства. Відповідач була присутня 03.04.2019 року у судовому засіданні, ніяких клопотань від неї не надходило. Законодавець не визначив обмежень у часі розгляду справи за ст. 288 КАС України, вказавши тільки на максимально допустимий строк розгляду справи такої категорії (а.с. 2).
		Крім того, відповідач не була позбавлена можливості надання доказів в суді апеляційної інстанції.
		З огляду на зазначене, доводи відповідача стосовно позбавлення можливості відповідача підготовити відзив на позовну заяву, зібрання та подання доказів є безпідставним.
		Матеріалами справи, а саме: копією паспорту ОСОБА_2 , підтверджено, що вона є громадянкою Республіки Таджикистан, місцем проживання з 2001 року зазначено АДРЕСА_1 Гафуров АДРЕСА_2 (а.с. 18-19).
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач з 2004 року мешкає в Україні без документів на право проживання в Україні, до державних органів з будь-якими заявами стосовно продовження чи неможливості продовження знаходження на території України не зверталась.
		Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо прийняття рішення про примусове видворення з України громадянина Республіки Тажикистан  ОСОБА_2 та прийняття рішення про затримання відповідача з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. 
		Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що частиною 11 ст. 289 КАС України передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
		З позовної заяви також вбачається, що позивач просить прийняти рішення про затримання громадянки Республіки Таджикистан ОСОБА_2 з метою забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на шість місяців.
		З урахуванням наведеного, абзац другий резолютивної частини рішення суду першої інстанції повинен бути викладений наступним чином: «Затримати з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні громадянку Республіки Таджикистан  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шість місяців».
		Частиною 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		На підставі наведеного, керуючись статями 195, 271, 289, 308, 310, 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу скаргу  ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.
		Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 квітня 2019 р. у справі № 243/3330/19 - змінити.
		Абзац другий резолютивної частини рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 3 квітня 2019 року у справі № 243/3330/19 доповнити словами «на шість місяців».
		В іншій частині рішення суду залишити без змін. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Повний текст судового рішення складено 15 травня 2019 року.
		 
		 
		Головуючий суддя Г.М. Міронова
		 
		Судді І.В. Геращенко
		 
		І.В. Сіваченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...