Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/15387/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; цивільного захисту; охорони праці.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2019. Зареєстровано: 17.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2019.
Дата набрання законної сили: 16.05.2019
Номер судового провадження: 854/3165/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		16 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 766/15387/18Головуючий в 1 інстанції: Ус О.В.
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Джабурія О.В.
		суддів - Вербицької Н.В.
		- Кравченка К.В.
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою військового комісару Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату полковника ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військового комісару Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату полковника ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
		 
		ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА 
		НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 
		 
		08.08.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову №3721 від 30.07.2018 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.210-1 КУпАП, а справу за відсутністю складу правопорушення закрити.
		В обґрунтування позову зазначив, що 30.07.2018 року відповідачем винесена постанова №3721 про накладення на нього штрафу у розмірі 1700,00 грн. за те, що ним, нібито, було порушено ст.15 «Положення про військово-транспортний обов`язок», а саме не забезпечено надання у першому півріччі 2018 року відомостей про наявність та технічний стан транспортних засобів та техніки, а також про громадян, які працюють на підприємстві та таких транспортних засобах і техніці. З даною постановою позивач не згоден з підстав того, що відповідно до ст.15 Положення підприємства подають інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також громадян, які працюють на підприємствах на таких транспортних засобах, але це не є обов`язком, вимога щодо подачі відомостей стосується інформування військомату, а не звітування, окрім того, позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові зазначено про порушення ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку саме частину даної статті було порушено не зазначено, у даному Законі обов`язку та відповідальності за неподання відомостей не передбачено взагалі. Обов`язку та відповідальності за неподання відомостей інформативного характеру не передбачена жодним Законом та нормами кодексу. Підприємство постійно забезпечує взаємодію з відповідним міським військовим комісаріатом і забезпечує повноту достовірних даних, таким чином позивач вважає, що постанова №3721 від 30.07.2018 року доводить упереджене ставлення відповідача до позивача.
		Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Хайдарової І.О. від 10.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
		06.09.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що викладені у позові обставини не відповідають дійсності, позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, а позов такий, що не підлягає задоволенню. Вказував, що позивач, маючи організаційно-розпорядчі повноваження керівника ДП «Херсонський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації» не надавши до 20 червня 2018 року до Херсонського ОМВК інформацію (відомості) про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, порушив вимоги п.15 Положення про військово-транспортний обов`язок та абзац 14 ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.210-1 КУпАП.
		В судове засідання відповідач не з`явився - про час, дату та місце розгляду справи суб`єкт владних повноважень повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
		В судовому засіданні позивач повністю підтримав позов, вважав, що притягнення його до адміністративної відповідальності є упередженим ставленням до нього, оскільки відкрите кримінальне провадження щодо використання військкоматом вилученого з підприємства транспортного засобу не за цільовим призначенням такого вилучення.
		Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 02 квітня 2019 року позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову військового комісару Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату полковника ОСОБА_1 № 3721 від 30.07.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
		На вказане рішення суду військовий комісар Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату полковника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 квітня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА
		 
		16.07.2018 року військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.210-1 ч.1 КУпАП. Згідно протоколу встановлено, що ОСОБА_2 , будучи керівником ДП «Херсонський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації», в порушення ст.15 Положення про військово-транспортний обов`язок, затверджений постановою КМУ від 28.12.2000 р. №1921, не забезпечив надання у першому півріччі 2018 року відомості про наявність та технічний стан транспортних засобів і техніці, а також про громадян, які працюють на підприємстві на таких транспортних засобах і техніці, чим вчинив правопорушення передбачене ст.210-1 ч.1 КУпАП. У даному протоколі ОСОБА_2 роз`яснено його права та обов`язки та повідомлено, що розгляд справи відбудеться 30.07.2018 року (а.с. 5).
		30.07.2018 року військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на генерального директора ДП «Херсонський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_2 у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. Згідно постанови встановлено, що ОСОБА_2 маючи організаційно-розпорядчі повноваження керівника ДП «Херсонський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації» не надавши до 20 червня 2018 року до Херсонського ОМВК інформацію (відомості) про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, порушив вимоги п.15 Положення про військово-транспортний обов`язок та абзац 14 ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.210-1КУпАП. (а.с. 4).
		30.07.2018 року генеральним директором ОСОБА_2 на ім`я військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_1 подані заперечення на протокол та постанову про адміністративне правопорушення (а.с. 6).
		 
		ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА 
		 
		Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Предметом позову є постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відносини, що виникли між сторонами регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Положенням про військово-транспортний обов`язок, затверджений постановою КМУ від 28.12.2000 р. №1921, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Відповідно до вимог ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		За правилами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Статтею 280 КУпАП визначено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
		Зокрема, згідно ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи і організації зобов`язані - надавати відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам самоврядування інформацію, необхідну для планування і здійснення мобілізаційних заходів.
		Згідно п.15 «Положення про військово-транспортний обов`язок», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року № 1921 та внесеними змінами згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 405 від 17.06.2015 року, керівники підприємств, установ та організацій подають військовим комісаріатам щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з додатком 1.
		 
		ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН
		 
		Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до того, що постанова військового комісару Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату полковника ОСОБА_1 № 3721 від 30.07.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн.  є протиправною та підлягає скасуванню.
		Колегія суддів не погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Аналізуючи наведені положення, обов`язок подання військовим комісаріатам інформації, необхідної для планування і здійснення мобілізаційних заходів покладається саме на керівників підприємств, установ та організацій.
		Відповідно до п.5 Положення: «Посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов`язку відповідно до закону».
		Таким чином, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 , маючи організаційно-розпорядчі повноваження керівника ДП «Херсонський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації», не надавши до 20 червня 2018 року до Херсонського ОМВК інформацію (Відомість) про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, порушив вимоги: абзацу 14 частини 1 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 15 Положення про військово-транспортний обов`язок, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.210-1 КУпАП.
		При розгляді адміністративної справи позивач не заперечував, що не надав до 20 червня 2018 року до Херсонського ОМВК інформацію, як передбачено законодавством про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		Більш того, у позовній заяві, в своїх запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення та при розгляді справи в суді першої інстанції позивач також підтвердив, що не надавав вказану інформацію, мотивуючи тим, що це не є обов`язком підприємства.
		Однак, як углядається з норми закону, надання вищезазначеної інформації (Відомості) є обов`язковим, про що також було зазначено судом першої інстанції. Відповідно, позивач був зобов`язаний надати вказану інформацію (Відомість).
		Отже, позивач, не надавши вказану інформацію, порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.210-1 КУпАП.
		Колегія суддів зазначає, що постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача складено уповноваженою посадовою особою, відповідачем додержано порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності та порядок оформлення постанови.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо задоволення позовних вимог.
		Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її. 
		Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
		Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, - 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу військового комісару Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату полковника ОСОБА_1 задовольнити, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 квітня 2019 року скасувати, прийняти у справі №766/15387/18 нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 
		Головуючий суддя  Джабурія О.В.Судді    Кравченко К.В.   Вербицька Н. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...