Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/221/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2019. Зареєстровано: 17.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2019.
Дата набрання законної сили: 14.05.2019
Номер судового провадження: К/9901/16442/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 травня 2019 року 
		Київ
		справа №806/221/17
		адміністративне провадження №К/9901/16442/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 (суддя Нагірняк М.Ф.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 (головуючий суддя Охрімчук І.Г., судді: Котік Т.С., Моніч Б.С.) у справі за позовом Державного підприємства «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" звернулося з позовом до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними дії по затримці на залізничній станції митного посту "Батьово" вагонів з пиловником хвойних порід (сосна).
		 
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2017, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017, позов задоволено.
		 
		Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій митний орган звернувся з касаційною скаргою, у якій просить відповідач просить скасувати постанову від 22.02.2017 та ухвалу від 24.05.2017 у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		 
		В обґрунтування касаційної скарги Закарпатська митниця ДФС посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема: статтей 99, 10, 159 Кодексу адміністративного судочинства України) і матеріального права: статтей 318, 336, 337, 338, 361 Митного кодексу України, Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, Переліку виняткових випадків, коли окремі вагони, локомотиви, інші елементи рухомого складу можуть бути включені зі складу поїзда для проведення митного контролю. Невірне застосування судом вказаних норм призвело до неправильного вирішення справи. 
		 
		У свою чергу, позивачем подано до суду заперечення на касаційну скаргу, згідно яких ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" чітко дотримувалося та виконувало правила і процедури з наданням всіх необхідних документів для проходження митного оформлення. Позивач вважає, що безпідставна затримка пропуску через митний кордон залізничних вагонів з товаром позивача у встановлені митним законодавством строки, змусило ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" звертатися до суду за захистом своїх прав.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2019 судове засідання без повідомлення сторін призначено на 14.05.2019.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Переглядаючи постанову суду першої та ухвалу суд апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що митним органом в особі митного посту "Залізничний" залізничної станції "Батьово-Сортувальна" 01.06.2016 у порядку здійснення митного контролю проводився поглиблений огляд вагонів з лісоматеріалами (пиловник хвойних порід (сосна), розміщеними у залізничних вагонах №66553819 і №65354953, що підлягали переміщенню за кордон, відправником вантажу є позивач. Такий переогляд був проведений протягом 13 календарних днів, що призвело, на думку позивача, до порушення прав ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" та завдання йому збитків за затримку вагонів, що належать перевізнику, на загальну суму 34626,00грн.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що незважаючи на наявність у Закарпатської митниці ДФС права на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, дії відповідача по затримці та переогляду залізничних вагонів №66553819 і №65354953 з вантажем ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" на митному посту є протиправними, оскільки були вчиненні за відсутності законних підстав для такого огляду та призвели до порушення прав позивача у вигляді додаткових витрат за затримку вказаних вагонів.
		 
		Суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову та керується наступним.
		 
		Згідно пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
		 
		митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
		 
		Відповідно до частини першої статті 199 МК України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п`ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.
		 
		Як визначено статті 218 МК України строки здійснення митних формальностей щодо залізничного рухомого складу визначаються керівником органу доходів і зборів за погодженням з іншими контролюючими органами та адміністрацією залізниці, а в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України - крім того, з керівником відповідного органу охорони державного кордону України.
		 
		Розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.
		 
		Згідно положень статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
		 
		Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товарно-супровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
		 
		Стаття 249 МК України передбачає, що декларанти або уповноважені ними особи можуть бути присутніми під час митного оформлення товарів, які пред`являються ними для такого оформлення.
		 
		Як встановлено частиною першою статті 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257, 335 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання мінімуму митних формальностей для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
		 
		Відповідно до статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
		 
		Частиною першою статті 335 МК України передбачено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: 4) при перевезенні залізничним транспортом: а) транспортні (перевізні) документи; б) передатну відомість на залізничний рухомий склад; в) документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів); г) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться.
		 
		Згідно статті 336 МК України передбачено, що митний огляд (огляд та переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення є однією із форм митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.
		 
		Відповідно до частини п`ятої статті 338 МК України крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України.
		 
		Такий перелік затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 N467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України".
		 
		Відповідно до вимог пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 N467 самостійною підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення є переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил.
		 
		Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затверджений     наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 №1316.
		 
		У справі, що розглядається, судами було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що контролюючим органом, керуючись листом Управління СБУ у Закарпатській області від 27.04.2016 №58/14-1258 (щодо здійснення додаткових заходів митного контролю у разі переміщення через митний кордон України товару - лісової продукції з подальшою перевіркою законності його переміщення та проведення огляду із залученням спеціалістів), листом Державної фіскальної служби України від 14.01.2016 №67/07-70/1-22 (щодо запобігання ризиків недостовірного декларування товару "лісоматеріалів", які експортуються), доручення слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області від 29.04.2016 вих. №860 (щодо необхідності вжиття додаткових заходів митного контролю відносно товарів, які знаходяться в групі ризику), на підставі статей 338, 325 МК України, пункту 5 Вичерпного переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України", було прийнято рішення про проведення митного огляду товару, що переміщувався у залізничних вагонах №66553819 і №65354953.
		 
		Суд касаційної інстанції зазначає, що як вбачається з правового регулювання, інформація, яка містилася у листах правоохоронних органів є достатньою для формування висновку про можливість переміщення тих чи інших товарів, транспортних засобів з ознаками порушень митних правил, передбачених статтями 482, 483 МК України, а тому рішення Закарпатської митниці ДФС щодо проведення в межах митного контролю огляду вагонів №66553819 і №65354953 з лісоматеріалами, відправником яких є ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство", відповідає вимогам митного законодавства України.
		 
		Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що дії відповідача по затримці та переогляду залізничних вагонів №66553819 і №65354953 з вантажем "Пиловник хвойних порід (сосна), неокорений у вигляді колод" згідно УКТ ЗЕД 4403203100 ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" на митному посту "Залізничний" залізничної станції "Батьово-Сортувальна" є протиправними, незважаючи на наявність у Закарпатської митниці ДФС права на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
		 
		Разом з тим, касаційний суд вважає обґрунтованою позицію судів попередніх інстанцій щодо відхилення доводів позивача про те, що при проведенні оглядів залізничних вагонів №66553819 і №65354953 з вантажем були порушені права Позивача на обов`язкову участь в такому огляді.
		 
		Згідно вимог статті 335 МК України подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю віднесено до повноважень декларанта, уповноваженої ним особи або перевізника залежно від виду транспорту, яким здійснюється таке перевезення товарів.
		 
		Відповідно до пункту 1.1 розділу 111 Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 N1316, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем,
		 
		Відповідно до пункту 6 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 N457, залізниця є довіреною особою вантажовідправника відносно вантажу, переданого для перевезення.
		 
		Представники станції залізничної станції "Батьово-Сортувальна", перевізника вказаного вантажу, були присутні при проведенні огляду вказаних вагонів, що підтверджується записами в акту огляду та в актах обстеження загальної форми.
		 
		Також, правомірно суди погодились з доводами, митного органу про безпідставність обґрунтування позивача щодо строків митного огляду вказаних залізничних вагонів положеннями статті 255 МК України. Правові норми статті 255 МК України регулюють виключно відносини щодо митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а не щодо проведення митного контролю.
		 
		Згідно частини першої статті 4 МК України митне оформлення і митний контроль це різні правові інститути. Дії, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами в рамках митного оформлення товарів і транспортних засобів і в рамках здійснення митного контролю не є тотожними, так як регулюються різними правовими нормами відповідних розділів МК України.
		 
		Помилковим є переконання позивача, що митний контроль є частиною митного оформлення, а тому, повинен був завершитися протягом чотирьох робочих годин згідно з положеннями частини першої статті 255 МК України, зважаючи на те, що дані правові категорії - митний контроль та митне оформлення - відрізняються за своїм змістом та являють собою два різні процеси, які мають свої власні системні характеристики. Відповідачем як митним органом не проводилося митне оформлення цих товарів та залізничних вагонів, уповноваженими особами митного органу проводилися виключно огляди цих товарів та вагонів, як однієї із форм митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України.
		 
		Згідно приписів частини першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		За правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		 
		Таким чином, переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи з висновком про задоволення позову, а тому касаційна скарга Закарпатської митниці ДФС підлягає задоволенню.
		 
		Пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд. 
		 
		Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.
		 
		Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 скасувати.
		 
		Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		-------------------
		 
		-------------------
		 
		-------------------
		В.В. Хохуляк
		Л.І. Бившева
		Т.М. Шипуліна
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...