Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/1770/4372/12 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2019. Зареєстровано: 17.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2019.
Дата набрання законної сили: 15.05.2019
Номер судового провадження: К/9901/4411/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		15 травня 2019 року 
		м. Київ
		справа №2а/1770/4372/12
		адміністративне провадження №К/9901/4411/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
		суддів: Шипуліної Т.М.,  Хохуляка В.В., 
		 
		розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флорія-Україна" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 (суддя - Дудар О.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2013 (судді - Охрімчук І.Г., Моніч Б.С., Хаюк С.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флорія-Україна" (далі - ТОВ "Флорія-Україна") до Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		У С Т А Н О В И В:
		ТОВ "Флорія-Україна" звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ОДПІ форми "В1" та форми "В2" від 29.10.2012 №№0001291640, 0001301640, якими товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за липень 2012 року на суму 178`340,00 грн із застосування фінансових санкцій у сумі 44`585,00 грн та збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад, грудень 2011 року, січень-березень, серпень 2012 року на суму 188`094,00 грн.
		Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що платник ПДВ, який за результатами своєї діяльності за звітний період отримав від`ємне значення ПДВ, має право самостійно обирати: декларувати йому суму бюджетного відшкодування чи зараховувати цю суму до податкового кредиту наступного звітного періоду, а також період, коли заявляти своє право на бюджетне відшкодування ПДВ. Під час формування від`ємного значення з ПДВ за жовтень-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року товариство не допустило порушень податкового законодавства, що підтверджено довідкою податкового органа від 04.07.2012 № 470/22/35491874, що була складена за результатами позапланової документальної перевірки товариства щодо достовірності декларування від`ємного значення з ПДВ за період з 01.09.2011 по 30.04.2012. Отже, прийнявши рішення про отримання бюджетного відшкодування, товариство відповідно до податкового законодавства подало до контролюючого органу разом із декларацією заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відображену в податковій декларації за липень 2012 року, до якої увійшли суми від`ємного значення за жовтень-грудень 2011 року та січень - лютий 2012 року, які не брали участі у бюджетному відшкодуванні.
		Суди встановили, що фактичною підставою прийняття ОДПІ податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір, слугував висновок контролюючого органа, викладений у акті 16.10.2012 № 207/15-135/35491874 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо правомірності нарахування товариством бюджетного відшкодування за липень 2012 року. Згідно з висновком цього акта товариство занизило бюджетне відшкодування за жовтень - грудень 2011 року та січень - лютий 2012 року на суму 178`340,00 грн та завищило бюджетне відшкодування на цю ж суму у липні 2012 року і занизило бюджетного відшкодування на суму 18`123,00 грн, оскільки, отримавши право на бюджетне відшкодування у податкових періодах - жовтень - грудень 2011 року, січень - лютий 2012 року, від`ємне значення ПДВ переносило до рядка 24 декларації з ПДВ, а бюджетне відшкодування задекларувало лише у липні 2012 року. Неправомірність такого декларування, на думку відповідача, полягає в тому, що товариство своєчасно не заявило право на бюджетне відшкодування, зокрема таке право у товариство виникло в попередніх звітних періодах (жовтень - грудень 2011 року та січень - лютий 2012 року), а заявивши у липні 2012 року, порушило положення пунктів 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Тобто, фактично висновок ОДПІ про порушення позивачем податкового законодавства зводиться до того, що платники ПДВ не мають права "відкладати" декларування бюджетного відшкодування на наступні періоди, оскільки заявляти бюджетне відшкодування можна лише в періоді його виникнення, а не у будь яких періодах, наступних після його виникнення, від`ємне значення відповідного періоду спочатку претендує перетворитися у відшкодування (рядок 23), і лише різниця між ними відображається в рядку 24 декларації. При цьому податковий орган не заперечує факт оплати товариством ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), заявлене до відшкодування.
		Суди також встановили, що у податкових деклараціях за жовтень-грудень 2011 року, січень - червень 2012 року товариство у рядку 22 декларації відображало залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, у рядку 24 - наявність залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а рядок 23 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню " не заповнювало. 
		Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 26.03.2013, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2013, у задоволенні позову відмовив.
		Судові рішення вмотивовані висновком про те, що платник податку має право включати залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, лише після бюджетного відшкодування. Однак товариство всупереч положень пункту 200.4 статті 200 ПК України у рядку 23 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" податкової декларації за жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень, лютий 2012 року не відображало належні до відшкодування суми ПДВ, в результаті чого занизило бюджетне відшкодування за відповідні періоди, а включивши суми від`ємного значення, що виникли у цих періодах, у липні 2012 року, - завищило бюджетне відшкодування.
		ТОВ "Флорія-Україна" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2013, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов товариства задовольнити. 
		Вимоги касаційної скарги обґрунтовані посиланням на неправильне застосування судами положень пунктів 200.4, 200.6 статті 200 ПК України та на правову позицію Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладену у постановах від 10.10.2011 (справа №21-231а11), від 06.02.2012 (справа №21-354а11). 
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.02.2014 № К/800/2630/14 відкрив касаційне провадження у цій справі.
		Відповідач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.
		Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
		Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
		Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
		Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції. 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.04.2019 касаційну скаргу відповідача прийняв до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 ПК України.
		Відповідно до положень 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. 
		Така сума може мати як позитивне, так і від`ємне значення.
		При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. 
		При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. 
		Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. 
		Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
		Відповідно до пункту 200.6 статті 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах. 
		Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
		У пункті 102.5 статті 102 ПК України визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що сума від`ємного значення визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу платник ПДВ має право обирати: декларувати йому суму бюджетного відшкодування чи зараховувати цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. При цьому податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується за рахунок сум від`ємного значення з ПДВ, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальнику (постачальникам) у попередніх (попередньому) податкових періодах (податковому періоді), що передують (передує) звітному. 
		Отже, право на бюджетне відшкодування податкове законодавство обмежує виключно фактом сплати суми ПДВ в попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до бюджету та строком давності у 1095 днів. При цьому отримання бюджетного відшкодування не є обов`язком суб`єкта господарювання, а являється його правом, і попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному. 
		За таких обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність податкових повідомлень - рішень є таким, що не відповідають правильному застосуванню норм матеріального права.
		Відповідно до частин 1, 3 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Зважаючи на викладене постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2013 слід скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		Керуючись статтями 349, 351, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флорія-Україна" задовольнити.
		Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2013 скасувати та ухвалити нову постанову.
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Флорія-Україна" задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 29.10.2012 №№0001291640, 0001301640.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Л.І. Бившева
		Т.М. Шипуліна 
		 В.В. Хохуляк ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...