Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/27156/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2019. Зареєстровано: 19.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2019.
Дата набрання законної сили: 12.09.2019
Номер судового провадження: 2/128/566/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/27156/17
		                       
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		19.04.2019 року                                місто Вінниця
		 
		Вінницький районний суд Вінницької області у складі : 
		головуючого- судді Саєнко О.Б., при секретарі- Москвичовій О.Р.,
		за участю: представника позивача- ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» «про визнання права власності на автомобіль, скасування застави, зняття арешту з майна та скасування заборони на його відчуження» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Крайняк Максим Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хижняк Андрій Миколайович,-
		УСТАНОВИВ:
		 
		08.02.2018 до Вінницького районного суду Вінницької області з Вінницького міського суду Вінницької області надійшла дана цивільна справа.
		Позовні вимоги позивачем умотивовано тим, що 01.04.2016 він на підставі договору купівлі продажу № 00103/02/8046/22016 укладеного між продавцем ОСОБА_4 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом Літвінчук І.А., в інтересах власника ОСОБА_5 , придбав за 21000 гривень автомобіль моделі Seat-Ibiza, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі НОМЕР_2 , тип легковий, колір червоний об`єм двигуна 1390, вид палива бензин, 2013 рік випуску, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 виданого 19.02.2016 року сервісним центром № 8046. Після укладення договору купівлі-продажу адміністратором Сервісного центру № 8046 м. Києва ОСОБА_6 , перевірено відповідність інформації внесеної до договору документам, які надані сторонами договору та посвідчено печаткою центру та підписом.
		   14.07.2016 року позивач зареєстрував вказаний автомобіль у ТСЦ № 0541 РСЦ МВС у Вінницькій області та даним сервісним центром йому видано свідоцтво НОМЕР_4 про реєстрацію транспортного засобу на вищезазначений автомобіль .
		   Позивач вказує, що на даний час автомобіль зареєстрований у ТСЦ № 0541 РСЦ МВС у Вінницькій області та ним користується його батько ОСОБА_7 , а по приїзді у м. Вінницю ним користується і він сам.
		   Зазначає, що у лютому 2017 року він звернувся до приватного нотаріуса м. Києва Котюк І.О. із заявою про надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від якого йому стало відомо, що вищевказаний автомобіль, перебуває у заставі та на нього накладено арешт та заборона відчуження, на підставі договору застави №616 від 26.04.2013 посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Балтакс І.В. та на підставі постанови від 17.07.2015 державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ, Крайняк М.С. про арешт рухомого майна та заборона відчуження у виконавчому провадженні № 47991829.
		Вказує, що 26.07.2017 на адресу Жовтневого ВДВС м. Дніпропетровська направлено адвокатський запит щодо надання постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, однак відповідь на адвокатський запит не надійшла, та лише 26.10.2017 після телефонної розмови з державним виконавцем Крайняк М.С. на електронну адресу адвоката Герасимчука С.П. було направлено копію постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.
		Зазначає, що відповідно до постанови державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпровського МУЮ Крайняк М.С. у виконавчому провадженні ВП № 47991829, арешт на майно накладався відповідно до виконавчого напису за № 816 виданого 17.06.2014 , приватного нотаріуса КМНО Хижняк А.М. в інтересах стягувача ТОВ «Порше Мобіліті», на майно боржника ОСОБА_3 .
		Згідно виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняк А.М., напис вчинений 17.06.2015, а не як зазначено у постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 17.06.2014 .
		Вказує, що відповідно до виконавчого провадження позивач не є стороною виконавчого провадження.
		З посилкою на ч.1 ст. 59 Закону України « Про виконавче провадження», ст.ст.328,391 ЦК України, просить суд: визнати за ним право власності на автомобіль Seat-Ibiza, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі НОМЕР_2 ; скасувати обтяження застава рухомого майна яке здійснене на підставі договору застави № 616 від 26.04.2013 року посвідченого приватним нотаріусом на автомобіль Seat-Ibiza; зняти арешт накладений на підставі постанови державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпровського МУЮ Крайняка М.С. у виконавчому провадженні № 47991829 на автомобіль Seat-Ibiza, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 15681025 від 02.02.2016 року; виключити з Єдиного Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 24.05.2013 року за № 13699318 про заставу рухомого майна та заборони його відчуження, запис від 02.02.2016 за № 15681025 про арешт рухомого майна та заборону відчуження на автомобіль Seat-Ibiza.
		29.03.2019, електронною поштою від представника відповідача  ТОВ «Порше Мобіліті» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого товариство заперечує проти задоволення позову ОСОБА_2 у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне. 
		Вказує, що 25.04.2013 між відповідачем ОСОБА_3 та ТОВ «Порше Мобіліті» було укладено кредитний договір № 50008719, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав від ТОВ «Порше Мобіліті» кредит у розмірі 118 154 сто вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят чотири) грн. 47 коп. - еквівалент суми кредиту в доларах США: 14 504, 60 та суму додаткового кредиту у розмірі 34 751 (тридцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят одна) грн. 25 коп. - еквівалент суми кредиту в доларах США: 4 266, 05 $, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,90% на рік, які відповідно до п.2.3. Загальних умов є змінними, з кінцевим терміном повернення кредиту - 15.04.2018 р. для купівлі автомобіля марки Seat-Ibiza, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі НОМЕР_2 та оплати страхових платежів.
		Зазначає, що на забезпечення виконання вищезазначеного кредитного договору між тими ж сторонами було підписано договір застави вказаного транспортного засобу №616 від 26.04.2013, про що було здійснено запис №13699318 від 24.05.2013 про заставу та заборону відчуження на даний автомобіль у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
		Вказує, що у зв`язку з порушенням відповідачем ОСОБА_3 умов договору застави (невиконанням зобов`язань) перед відповідачем ТОВ «Порше Мобіліті» приватним нотаріусом КМНО Хижняк А.М. було видано виконавчий напис №816 від 17.06.2015 та постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпровського МУЮ Крайняк М.С. у виконавчому провадженні ВП №47991829 відповідно до виконавчого напису №816 від 17.06.2015 в інтересах стягувача ТОВ «Порше Мобіліті» було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3 .
		Зазначає, що перехід права власності на заставне майно до іншої особи не являється підставою для скасування застави (відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу»), оскільки відповідач ТОВ «Порше Мобіліті» вважає, що порушено саме інтереси заставодержателя (кредитора за основним договором), адже особа, яка є боржником зобов`язана повідомити заставодержателя про продаж заставного майна. В свою чергу особа, яка виявила бажання придбати транспортний засіб має можливість перевірити Державний реєстр обтяжень рухомого майна і дізнатись про те, що автомобіль знаходиться в заставі. Якщо ж новий власник цього не зробив - його не можна вважати добросовісним набувачем.
		Вказує, що заставодавець в порушення п. 2.3.4. Договору застави, ч.2 ст.286 ЦК України, ст.17 Закону України «Про заставу» без згоди заставодержателя реалізував заставний автомобіль. Отже зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) автомобіля, який є предметом обтяження.
		Зазначає, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2016 по справі №205/6674/15-цпозовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет застави задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки Seat-Ibiza, який належить на праві власності ОСОБА_8 , вилучивши його на користь ТОВ «Порше Мобіліті», в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №50008719 від 25.04.2013 року, укладеним між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 , розмір якої станом на 28.08.2015 р. складає 298977,29 грн., яка складається з простроченої заборгованості у розмірі 34159,79 грн. та заборгованості з дострокового повернення кредиту у розмірі 264817,50 грн. з подальшим продажем автомобіля з публічних торгів на умовах, визначених у договорі застави транспортного засобу від 26.04.2013, для задоволення вимог ТОВ «Порше Мобіліті». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ПоршеМобіліті» судовий збір у розмірі 1390,05 грн.
		Вказує, що після ухвалення вказаного рішення установлено, що станом на 16.01.2017 року власником вищевказаного автомобіля є ОСОБА_2 .
		Зазначає, що у заочному рішенні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2017 по справі №205/6621/17 за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет застави, стягнення заборгованості за кредитним договором, було установлено, що, оскільки застава автомобіля за Договором застави від 26.04.2013 зберігає силу для нового власника ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на спірний автомобіль.
		Вказує, що із зазначеним заочним рішенням, набувшим законної силу, з врахуванням ухвали цього ж суду від 26.01.2018 по даній справі про виправлення описки позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_8 , про звернення стягнення на предмет застави, стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено в повному обсязі, яким у рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №50008719 від 25.04.2013 року, розмір якої станом на 28.08.2015 складає 298977,29 грн. , яка складається з: простроченої заборгованості у розмірі 34159,79 грн. та заборгованості з дострокового повернення кредиту у розмірі 264817,50 грн. звернуто стягнення на предмет застави автомобіль марки Seat-Ibiza, заставною вартістю 139 005,22 грн., що належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», встановивши його початкову вартість на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Просив відмовити у позові у повному обсязі.
		Крім того, представник ТОВ «Порше Мобіліті» просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» документально підтверджену суму витрат на правничу допомогу, оскільки враховуючи необхідність належного та ефективного представництва інтересів відповідача в судах всіх інстанцій та юрисдикцій, між ТОВ «Порше Мобіліті» та ТОВ «КПД Консалтинг» укладено Договір про надання юридичних послуг від 26.05.2015 року.
		Вказує, що на виконання умов Договору про надання юридичних послуг сторонами підписано заявку, відповідно до якої виконавець зобов`язався надати (виконати) для клієнта юридичні послуги із комплексного юридичного супроводу справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Порше Мобіліті» про захист прав споживачів та визнання договорів недійсними, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Зазначає, що згідно з умовами заявки №329 від 23.02.2018 року замовник зобов`язаний сплатити виконавцю за представництво інтересів замовника в суді першої інстанції в розмірі 10 000 грн. , крім того ПДВ- 2 000 грн.
		Вказує, що оплата наданих виконавцем послуг підтверджується випискою по рахунку ТОВ «КПД Консалтинг» та Актом №1 від 01.03.2018 про надані послуги, з яких вбачається, що ТОВ «Порше Мобіліті» сплатило на рахунок виконавця грошову суму в розмірі 12 000 грн. згідно Договору про надання юридичних послуг від 26.05.2015 .
		Зазначає, що орієнтовна сума судових витрат, які відповідач поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання недійсним кредитного договору та договору застави транспортного засобу в загальному розмірі складає 12 000 грн.  суми витрат відповідача на професійну правничу допомогу. 
		Вказує, що остаточний розрахунок судових витрат відповідача по цій справі разом з відповідними документами, що підтверджують зазначені витрати, в тому числі копії договору про правову допомогу, звіту виконаних робіт та акту прийому-передачі виконаних робіт, буде надано відповідачем за підсумками фактично понесених судових витрат за результатами розгляду справи.
		19.04.2019 в судовому засіданні представник позивача- ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених в позові, просив їх задовольнити.
		Представник відповідача ТОВ «Порше Мобіліті» - Чередніченко М.М. до судового засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволені позову просив відмовити.
		Відповідач ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Крайняк М.С., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хижняк А.М. до судового засідання не з`явилися по невідомим для суду причинам, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином, заяв про відкладення до суду не надходило
		Суд , з урахування міркування представника позивача, який не заперечував , вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності нез`явившихся осіб.
		Вислухавши вступне слово представника позивача, вивчивши позов, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що підлягає відмові у задоволені виходячи з такого.
		Судом установлено, що 17.06.2015 приватним нотаріусом КМНО Хижняк А.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 816, відповідно до якого звернуто стягнення на транспортний засіб марки Seat модель - Ibiza, реєстраційний номер НОМЕР_5 , що належав на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу: серії НОМЕР_6 , виданого 25.04.2013. Зазначений транспортний засіб на підставі договору застави, посвідчений 26.04.2013 ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим №616., переданий в заставу ТОВ «Порше Мобіліті». За рахунок коштів отриманих від реалізації транспортного засобу задоволено вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» за невиплачену в період з 16.02.2015 по 17.04.2015 заборгованість станом на 17.04.2015 у розмірі несплачених чергових платежів (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу )  26027,73 гривень, штрафних санкцій за вимоги щодо сплати 2 766,34 гривень, штрафу за порушення терміну повернення кредиту  23 630,89 гривень, суми кредиту  203 304,67 гривень, що становить 255 729,63 гривень (а.с. 21).
		17.07.2015 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №47991829 державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Крайняк М.С. накладено арешт на автомобіль моделі Seat-Ibiza, реєстраційний номер: НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_2 , тип легковий, колір червоний об`єм двигуна 1390, вид палива бензин, 2013 рік випуску, що належить боржнику ОСОБА_3 , заборонено ОСОБА_3 здійснювати відчуження будь-якого майна. Дану постанову винесено в межах виконавчого провадження № 47991829 щодо виконання виконавчого напису № 816 виданого 17.06.2014, документ видав: приватний нотаріус КМНО Хижняк А.М. (а.с.19).
		01.04.2016 позивач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу № 00103/02/8046/22016 укладеного між продавцем ОСОБА_4 , який діяв на підставі довіреності серії НАТ №897254 від 20.02.2016, посвідченої нотаріусом Літвінчук І.А., в інтересах власника ОСОБА_5 , придбав автомобіль моделі Seat-Ibiza, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі НОМЕР_2 , тип легковий, колір червоний об`єм двигуна 1390, вид палива бензин, 2013 рік випуску . Даний договір був укладений у присутності адміністратора сервісного центру МВС м. Києва 01.04.2016 ОСОБА_6 (а.с. 12).
		14.07.2016 вищевказаним сервісним центром проведена державна реєстрація вказаного транспортного засобу та позивачу було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вищезазначений автомобіль (а.с. 10).
		23.12.2016 ОСОБА_2 , згідно довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Мультян В.М. уповноважив ОСОБА_7 розпоряджатися належним йому на праві власності автомобілем (а.с.30).
		Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №51512156, дата видачі 19.02.2017 на автомобіль моделі Seat-Ibiza, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі НОМЕР_2 , тип легковий, колір червоний об`єм двигуна 1390, вид палива бензин, 2013 рік випуску:
		запис 1- накладено приватне обтяження  застава рухомого майна; підстава обтяження - договір застави, 616 від 26.0.2013, яке накладене приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Балтакса І.В.; обтяжувач - ТОВ «Порше Мобіліті», боржник  ОСОБА_3 ; розмір основного зобов`язання : 14 504, 60 доларів США ; 
		запис 2 - вид обтяження - публічне обтяження, тим обтяження  арешт рухомого майна, зареєстровано 02.02.2016, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 47991829 17.07.2015, державний виконавець Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Крайняк М.С., відомості про обмеження відчуження: заборонено відчуження; обтяжувач: Жовтневий відділ державної виконавчої служби ВДВС Дніпропетровського МУЮ, боржник  ОСОБА_3 ; термін дії: 02.02.2021.
		Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.
		Відповідно до положень, викладених в ч.ч.1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		Згідно з частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. 
		Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
		Майно може вважатися набутим правомірно, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
		Порядок здійснення реєстрації та перереєстрації, зняття з обліку автомобілів, затвердженого Постановою КМУ від 07 вересня 1998 року №1388 ( із змінами та доповненнями) встановлює єдину на території України процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків ( далі- Порядок).
		У пункті 4 Порядку , визначено, що сервісні центри МВС ведуть облік торговельних організацій, підприємств-виробників та суб`єктів господарювання, діяльність яких пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, забезпечують їх номерними знаками для разових поїздок, бланками актів приймання-передачі транспортних засобів установленого зразка із сплатою вартості зазначених номерних знаків і бланків, розробляють порядок видачі таких бланків, обліку та контролю за їх використанням, надають відповідним військовим комісаріатам за їх запитами відомості про державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів (за винятком легкових автомобілів, причепів до них, мотоциклів, мотоколясок та мопедів).
		Згідно до пунктів 6, 8 цього Порядку, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг.
		Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
		Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх кладових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
		Отже, судом установлено, що позивач 01.04.2016 уклав у присутності адміністратора сервісного адміністратора сервісного центру МВС м. Києва договір купівлі-продажу автомобілю моделі Seat-Ibiza , а 14.07.2016 вищевказаним сервісним центром проведена державна реєстрація вказаного транспортного засобу та позивачу було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вищезазначений автомобіль. Станом на дату придбання даного автомобіля позивачем на нього була накладена заборона на його відчуження як на предмет застави рухомого майна від 26.04.2013 №616, та арешт рухомого майна, про що внесено відповідні записи до Реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 12).
		Спірний автомобіль з 24.05.2013 перебуває під обтяженням у виді застави, з 02.02.2016 перебуває під арештом.
		Обтяження були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на час укладення договору з позивачем відповідачу було відомо про встановлену заборону відчужувати майно.
		Згідно до положень, викладених в ст.3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про заставу» заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно ч.ч.1,2 ст. 589 ЦК України, заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави. Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Обтяження були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на час укладення договору з позивачем відповідачу було відомо про встановлену заборону відчужувати майно.
		Відповідно до положень частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
		За положеннями статті 9 Закону предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.
		Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком, в тому числі, випадку , коли обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження.
		За положеннями статті 10 вказаного Закону у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.
		Відповідно до частини 2 статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
		Аналогічна за змістом норма міститься в частині 2 статті 17 Закону України «Про заставу».
		Тобто, закон прямо покладає на заставодавця обов`язок запитати згоду заставодержателя на відчуження обтяженого майна; цей обов`язок презюмується і йому кореспондує право заставодержателя на захист шляхом визнання правочину недійсним у разі відчуження майна без його згоди.
		Відповідно до вимог частини 1 статті 203, частини 1 статті 15 ЦК України, частини 2 статті 17 Закону України «Про заставу» договір купівлі-продажу автомобіля, укладений під час перебування його в заставі, не можливо розцінювати як такий, що відповідає вимогам закону, якщо укладений без згоди заставодержателя. Покупець такого автомобіля не може вважатися добросовісним набувачем, оскільки до Державного реєстру обтяжень рухомого майна були внесені відомості про обтяження спірного автомобіля.
		Крім того, слід зазначити , що перехід права власності на заставне майно до іншої особи не є підставою для скасування застави (ст. 27 Закону України «Про заставу)
		Факт, що відповідач ОСОБА_3 як заставодавець мав право розпоряджатися заставленим майном без згоди заставодержателя, або отримав таку згоду не знайшов підтвердження в судовому засіданні. Навпаки спростовується доводами приведеними представником відповідача ТОВ «Порше Мобіліті» у подану відозві на пзов , а саме наявність декілька рішень судів, у тому числі рішення судів ( заочні) від 30.03.2016,12.12.2017 про звернення стягнення на предмет застави- спірний автомобіль, копії яких суду не були надані, але факт існування яких не спростовано позивачем та його представником в суді. 
		Крім цього, суд вважає хибним є твердження позивача та представника позивача про те, що при укладанні 01.04.2016 договору купівлі-продажу у сервісному центрі, адміністратор повинний був пересвідчитися про наявне обтяження на даний автомобіль але цього не зробив . Оскільки згідно Розділу ІІ до Положення про територіальний сервісний центр МВС, затвердженого Наказ Міністерства внутрішніх справ України 29.12.2015 № 1646, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2016 р. за № 156/28286, до основних функцій ТСЦ МВС входить забезпечення присутність адміністраторів при укладанні та оформленні безпосередньо в ТСЦ МВС договорів, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортні засоби, а не функція перевіряти достовірність наданих сторонами відомостей щодо власників автомобілю та звертатися за інформацією до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
		В свою чергу позивач, як особа, яка виявила бажання придбати вищевказаний транспортний засіб мав можливість перевірити Державний реєстр обтяжень рухомого майна і дізнатись про те, що автомобіль знаходиться у заставі та має обтяження, яке було діючим на час укладання договору. Оскільки позивач цього не зробив  його не можна вважати добросовісним набувачем.
		Тому, з огляду на вищезазначені обставин, вимога позивача про визнання права власності на автомобіль не підлягає задоволенню.
		Інші позовні вимоги заявлені позивачем: про скасування застави, зняття арешту з майна та скасування заборони на його відчуження також до задоволення не підлягають, оскільки вони є похідними від первісної вимоги про визнання права власності на автомобіль у задоволені якої позивачу відмовлено.
		У своєму відзиві представник ТОВ «Порше Мобіліті» Чередніченко М.М. просив суд стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу, відповідно до ст.141 ЦПК, попередній розрахунок витрат представником відповідача зазначено 12 000 гривень, та надано копію договору про надання юридичних послуг від 26.05.2015 р. укладеного між ТОВ « КПД КОНСАЛТИНГ» та ТОВ «Порше Мобіліті» ; акт надання послуг від 23.0.02.2018 по даній справі у розмірі 12000 грн., а також довіреність ТОВ «Порше Мобіліті» на представництво його інтересів співробітнику ТОВ « КПД КОНСАЛТИНГ» Чередніченку М.М. у даній справі. При цьому у відзиві на позов представником ОСОБА_10 зазначено, що остаточний розрахунок судових витрат відповідача ТОВ «Порше Мобіліті» по цій справі разом з відповідними документами, що підтверджують зазначені витрати, в тому числі копії договору про правову допомогу, звіту виконаних робіт та акту прийому-передачі виконаних робіт, буде надано відповідачем за підсумками фактично понесених судових витрат за результатами розгляду справи.
		В зв`язку з тим, що остаточного розрахунку судових витрат у даній справі представником ТОВ «Порше Мобіліті» суду не надано, отже не доведений належними доказами, який перелік роботи представником ОСОБА_10 по надані справі у виді правничої допомоги ним були виконані , час проведення цих робіт, їх вартість, тому у задоволені вимог представника відповідача про відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.
		Керуючись ст.ст.137, 141, 263- 265 ЦПК, Суд-
		 
		                   УХВАЛИВ:
		 
		У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» «про визнання права власності на автомобіль, скасування застави, зняття арешту з майна та скасування заборони на його відчуження» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Крайняк Максим Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хижняк Андрій Миколайович,-відмовити.
		У задоволені вимог представника відповідача ОСОБА_10 про відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу  відмовити повністю.
		Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги .
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти дні з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повне рішення суду складено 15.05.2019.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...